Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ41/2019/9/1<.>

Общее количество найденных документов : 26
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-26

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яценко Л. Д.
Заглавие : Обгрунтування застосування препаратів платини при лікуванні тричі негативного раку грудної залози
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 14-17 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ТРОЙНОЕ НЕГАТИВНОЕ НОВООБРАЗОВАНИЕ МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ -- TRIPLE NEGATIVE BREAST NEOPLASMS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS
КАРБОПЛАТИН -- CARBOPLATIN
ЦИСПЛАТИН -- CISPLATIN
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Метою проведення огляду літератури став аналіз особливостей лікування пацієнток з тричі негативним раком грудної залози (РГЗ) на тлі застосування препаратів платини. Об’єкт і методи. Проаналізувати результати 30 публікацій останніх років, присвячених особливостям лікування хворих на РГЗ з тричі негативним фенотипом. Результати. Терапевтичні можливості при варіанті тричі негативного РГЗ обмежуються хіміотерапією, ефективність якої залишається нижчою у порівнянні з іншими підтипами РГЗ, що вимагає пошуку нових режимів хіміотерапії і маркерів прогнозування ефекту. При плануванні лікування тричі негативного РГЗ доводиться застосовувати нестандартні для РГЗ схеми і режими лікування, у тому числі препаратами платини. Висновки. Водночас даних для рекомендації використання препаратів платини як стандартної хіміотерапії при тричі негативному РГЗ сьогодні ще недостатньо, що зумовлює необхідність подальших поглиблених досліджень
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Телегузова О. В.
Заглавие : Інноваційний підхід у верифікації та лікуванні гепатоцелюлярної карциноми в експерименті
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 62 (Шифр КУ41/2019/9/1)
MeSH-главная: ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- LIVER NEOPLASMS, EXPERIMENTAL
КАРЦИНОМА ПЕЧЕНОЧНО-КЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, HEPATOCELLULAR
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC
ПРОТИВООПУХОЛЕВАЯ ВИРУСОТЕРАПИЯ -- ONCOLYTIC VIROTHERAPY
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Аннотация: Гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) становить понад 90% усіх первинних пухлин печінки та визнається світовою спільнотою як важлива глобальна проблема. ГЦК є високоактивною пухлиною, стійкою до традиційної хіміо- та променевої терапії, що зумовлює поганий прогноз щодо наслідків лікування та виживаності. Для лікування ГЦК розроблено різні протипухлинні препарати, однак вони здатні продовжити тривалість життя приблизно на 3 міс. При цьому незрозумілими залишаються механізм лізису пухлини та фактори, які впливають на нього. Мета: дослідити вплив локорегіонарної онколітичної віротерапії Herpes simplex virus (HSV-1 T-01) у поєднанні з емболізацією розчинними мікросферами на ортотопічну ГЦК у щурів та верифікувати специфічні механізми лізису пухлини. Об’єкт і методи. Дослідження проведено на 50 самцях щурів лінії Буффало з мультифокальними ортотопічними вузлами ГЦК. Група А (контрольна) — введення 0,9% фізіологічного розчину; група В — трансартеріальна хіміоемболізація печінкової артерії емболами Pharma Cept EmboCept з сорафенібом та простим вірусом герпесу людини; група С — емболізація печінкової артерії просоченими вірусом герпесу емболами Pharma Cept EmboCept; група D — лапароскопічна операція з інтратуморальним введенням хіміотерапії. Після проведення необхідного обсягу лікування виконано гістологічний та імуногістохімічний аналіз результатів, оцінка відповіді пухлини здійснена за критеріями mRECIST. Результати. Значні зміни індексу апоптозу спостерігали в усіх групах, де застосовувалася віротерапія. Однак найвищим індекс апоптозу був у групі В у порівнянні з іншими трьома групами (p0,05). Висновки. Онколітична віротерапія показала перспективні результати в лікуванні ГЦК, однак відзначається посилення ефекту шляхом комбінованої терапії. У дослідженні продемонстровано позитивні кінцеві результати при лікуванні ГЦК. Таким чином, комбінована онколітична терапія з блокуванням імунної контрольної точки підвищує швидкість досягнення максимального ефекту лікування і є однією з найбільш дієвих методик лікування ГЦК на сьогодні
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тіунова І. А., Тарковський А. Р., Сивак Л. А.
Заглавие : Оптимізація судинного доступу у хворих, що отримують системну хіміотерапію
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 62 (Шифр КУ41/2019/9/1)
MeSH-главная: ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
СОСУДИСТОГО ДОСТУПА УСТРОЙСТВА -- VASCULAR ACCESS DEVICES
Аннотация: З огляду на те що сучасна системна хіміотерапія може супроводжуватися випадковим потраплянням лікарських засобів внутрішньошкірно або підшкірно в місці судинного доступу з розвитком екстравазацій, інфікування, тромбозу, лікування пацієнтів з онкологічними захворювання неможливе без створення адекватного судинного доступу, що забезпечить найбільш ефективну та безпечну системну терапію. Метою роботи було підвищення безпеки хіміотерапії та якості життя пацієнтів з онкологічними захворюваннями шляхом вибору найбільш оптимального судинного доступу. Об’єкт і методи. Проаналізовано 540 джерел літератури за допомогою пошукових систем Ovid Medline, EMBASE and Cochrane Central Register of Controlled Trials з 1946 по лютий 2019 р. Статистичну обробку матеріалу проведено за допомогою програми Statistica 10. Результати. Дані дослідження свідчать, що з 1946 по 2019 р. не було проведено жодного рандомізованого дослідження щодо вибору судинного доступу у пацієнтів, які отримують хіміотерапію. Результати восьми ретроспективних та шести проспективних досліджень показали, що використання внутрішньовенних або підключичних катетерів для проведення хіміотерапії призводило до більшої кількості ускладнень, ніж застосування портів: інфікування — у 6% проти 2,1% пацієнтів; екстравазації — у 2% проти 0,4% пацієнтів. Частота виникнення тромбозу в групі пацієнтів, які отримали хіміотерапію за допомогою підключичного катетера, становила 8,9%, а в групі пацієнтів з використанням портів — лише 0,4%. Якість життя була кращою у пацієнтів зі встановленим портом, проте суттєво не відрізнялася між двома групами. Висновки. Проведення хіміотерапії з використанням портів асоціюється з меншим ризиком виникнення ускладнень порівняно із застосуванням внутрішньовенних та підключичних катетерів. Потрібно проводити рандомізовані дослідження для отримання більш достовірних даних
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Сучасні підходи до діагностики та лікування злоякісних захворювань : науково-практична конференція (для молодих вчених) (22 березня 2019р., м. Київ)
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 58-62 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сафронова О. В.
Заглавие : Можливості дистанційної променевої терапії у лікуванні масталгії, що індукована прийомом антиандрогенів, у хворих на рак передміхурової залози
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 61-62 (Шифр КУ41/2019/9/1)
MeSH-главная: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS
АНДРОГЕНОВ АНТАГОНИСТЫ -- ANDROGEN ANTAGONISTS
ГИНЕКОМАСТИЯ -- GYNECOMASTIA
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Одним із методів лікування раку передміхурової залози (РПЗ) є медична кастрація із призначенням агоністів лютеїнізуючого гормону рилізинг-гормону та антиандрогенів. Гінекомастія та/або мастодинія є частим побічним ефектом антиандрогенної терапії РПЗ і може погіршувати якість життя пацієнтів. Мета: оцінити можливості дистанційної променевої терапії (ДПТ) у лікуванні гінекомастії з масталгічним синдромом у хворих на РПЗ, які приймають андрогенну деприваційну терапію. Об’єкт і методи. У відділенні променевої терапії КЛ «Феофанія» ДУС проведено лікування масталгічного синдрому у 15 хворих на РПЗ, які перебували на тривалій терапії антиандрогенами. Лікування проводилося на лінійному прискорювачі із використанням енергії електронів разовою вогнищевою дозою 6,0 Гр до підведення сумарної вогнищевої дози 12,0 Гр на ареолярну ділянку з відступом 3,0 см. У всіх пацієнтів застосовували однаковий алгоритм лікувального процесу (виготовлення свинцевого блоку для формування поля опромінення, передпроменева підготовка на комп’ютерному томографі, оконтурювання з включенням в обсяг опромінення патологічної залозистої тканини грудної залози, індивідуальне планування та лікування). Критеріями ефективного лікування були: суб’єктивне зменшення больового відчуття в ареолярній ділянці, об’єктивне пом’якшення грудної залози. Для додаткового контролю не раніше ніж через 6 міс після курсу ДПТ можливо проведення комп’ютерної томографії (КТ) грудної клітки з оцінкою стану грудних залоз. Результати. За результатами нашого дослідження у 100,0% пацієнтів відбувалося зменшення чи зникнення явищ масталгічного синдрому, що було головним критерієм якості терапії. Прояви гінекомастії зменшилися у 40,0% пацієнтів. За результатами контрольної КТ не виявлено жодного негативного впливу на легені при терміні спостереження 12 міс. Висновки. Мастодинію, індуковану прийомом антиандрогенів, можна ефективно лікувати радіотерапією без відповідних побічних ефектів. Ці результати свідчать про перспективу призначення ДПТ на початку прийому гормонотерапії для профілактики виникнення гінекомастії
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Самохвалова О. О.
Заглавие : Клінічні та морфологічні особливості пухлин зовнішніх статевих органів у жінок
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 61 (Шифр КУ41/2019/9/1)
MeSH-главная: ВУЛЬВЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VULVAR NEOPLASMS
Аннотация: Рак зовнішніх статевих органів (ЗСО) становить до 8,0% загального показника захворюваності на злоякісні пухлини жіночих статевих органів і займає четверте місце після раку шийки, тіла матки та яєчника. Однією із проблем патології є пізнє звернення в зв’язку малосимптомним перебігом захворювання в ранній стадії. Як наслідок, до 60,0% жінок звертаються по медичну допомогу із III–IV стадією захворювання, що є вкрай негативним для прогнозу та ефективного лікування. Мета: провести аналіз вікових особливостей пацієнток з раком ЗСО, локалізації пухлин та стадії захворювання. Об’єкт і методи. У дослідження включено 131 жінку з раком ЗСО. Середній вік становив 62,3±13,4 року. Відбір хворих для включення у дослідження проводився за такими критеріями: 1) вік — від 18 до 70 років; 2) письмова згода на участь в дослідженні; 3) морфологічна ідентифікація раку вульви. Критерії виключення: 1) гострі інфекційні захворювання; 2) наявність пухлин іншої локалізації; 3) наявність клінічно значущої кардіальної патології в анамнезі; 4) наявність ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів В і С; 5) періоди вагітності та лактації; 6) участь у будь-якому іншому дослідженні впродовж останнього місяця. Результати. За аналізом вікових особливостей пацієнток, що звернулися з приводу раку ЗСО, встановлено, що пацієнтки віком до 40 років становили 7,6% обстежених (10 осіб), 41–50 років — 12,2% (16 осіб), 51–60 років — 17,5% (23 особи), 61–70 років — 29,8% (39 осіб), 71 рік та більше — 32,8% (43 особи). Таким чином, відмічено особливість переважання раку ЗСО серед пацієнток, що звернулися в Національний інститут раку, — вік 60–70 та 70 років. На рак вульви припала найбільша частка пацієнток у дослідженні, що становило 85 клінічних випадків (64,9%), пухлини великих статевих губ виявлено у 20 жінок (15,3%), малих статевих губ — у 9 (6,9%), поєднане ураження — у 4 (3,0%), первинну локалізацію пухлини в бартоліновій залозі відмічено у 4 пацієнток (3,0%), ураження клітора — у 6 (4,6%), задньої спайки — у 1 пацієнтки (0,8%), тотальне ураження — у 2 хворих (1,5%). За гістологічними особливостями більша частина пухлин була представлена плоскоклітинним раком — 105 (80,2%), із них зроговілим — 78 випадків (59,6%), плоскоклітинним незроговілим — 25 (19,1%) та базальноклітинним — 2 (1,5%). Висновки. У статті наведено результати 3-річного проспективного спостереження у жінок, що звернулися з пухлинами ЗСО в Національний інститут раку з 2016 по 2018 р. Встановлено, що віковими особливостями пацієнток з раком ЗСО є приріст захворюваності після 50 років (17,5%). Максимальний пік захворюваності встановлено (р0,05) у період 61–70 років (29,8%) та старше 71 року (32,8%)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мотузюк І. М., Сидорчук О. І., Ковтун Н. В., Костюченко Є. В.
Заглавие : Профілактичні операції для носіїв мутацій генів спадкового раку грудної залози: світова практика та власний досвід
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 60 (Шифр КУ41/2019/9/1)
MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ НАСЛЕДСТВЕННЫЕ -- NEOPLASTIC SYNDROMES, HEREDITARY
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Профілактичні операції для носіїв мутацій генів спадкового раку грудної залози (РГЗ), серед яких найбільш частими є BRCA1/2 мутації, широко використовуються у всьому світі. Як відомо, BRCA1/2 мутації підвищують ризик виникнення РГЗ до 85%, раку яєчника — до 65% (BRCA1) і 23% (BRCA2), а також пухлин низки інших локалізацій. Дискутуються питання доцільності та користі профілактичної хірургічної тактики для таких хворих. Мета: дослідити ефективність виконання профілактичних операцій для носіїв мутацій генів спадкового РГЗ у світовій практиці та узагальнити власний досвід з цього питання. Об’єкт і методи. Виконано огляд літератури з ефективності профілактичних операцій (профілактична білатеральна мастектомія (ПБМ), профілактична контралатеральна мастектомія (ПКМ), профілактична білатеральна сальпінгоофоректомія (ПБСО)) щодо наступних питань: 1) зниження ризику виникнення РГЗ; 2) зниження смертності від усіх причин; 3) зниження смертності, пов’язаної з РГЗ. Оцінено тенденції за власними спостереженнями в Україні. Результати. Для здорових носіїв BRCA1/2 мутацій ПБСО знижує: 1) ризик РГЗ на 45% (p0,05); 2) смертність від усіх причин на 65% (p0,05); 3) для смертності, пов’язаної з РГЗ, достовірність не доведено (p0,05). Для хворих на РГЗ носіїв BRCA1/2 мутацій ПБСО достовірно знижує: 1) смертність від усіх причин на 57% (p0,05); 2) смертність, пов’язану з РГЗ, на 66% (p0,05). Для здорових носіїв BRCA1/2 мутацій ПБМ достовірно знижує ризик РГЗ на 90% (p0,05), однак не доведено достовірність щодо зниження смертності від усіх причин та пов’язаної з РГЗ (p0,05). Для хворих на односторонній РГЗ носіїв BRCA1/2 мутацій ПКМ достовірно знижує ризик контралатерального РГЗ на 93% (p0,05), смертність від усіх причин на 49% (p0,05), смертність, пов’язану з РГЗ, на 48% (p0,05) для періоду спостереження 20 років. ПКМ з ПБСО разом достовірно знижують смертність від усіх причин на 85,5% (p0,05). Через малу кількість пацієнтів та необхідність тривалого спостереження на сьогодні неможливо оцінити зазначені вище показники в Україні. Однак використання світових даних під час консультування схиляє більшість пацієнтів до обрання профілактичних тактик. Так, у Нью-Джерсі (США) кількість ПКМ поступово зростала (з 3,72% у 2004 р. до 10,82% у 2014 р.), і схожа тенденція спостерігається, за нашими даними, впродовж останніх років в Україні. Поряд з потенційною користю в аспекті зниження смертності важливим факторами для багатьох пацієнтів є шанс уникнути повторного лікування та можливість знизити онкологічну стурбованість. Висновки. Кожен пацієнт повинен отримувати повну інформацію про стан свого здоров’я, генетичні зміни та пов’язані з ними ризики, а також про переваги, недоліки та обмеження профілактичних заходів, у тому числі хірургічних. Пацієнт має право обирати найбільш правильний для себе варіант лікування, враховуючи надану лікарем інформацію та власні переконання. Доцільність виконання профілактичної операції є командним рішенням лікаря і пацієнта після його повного інформування
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Головко Т. С., Іванкова В. С., Бакай О. О., Шевчук Л. А., Барановська Л. М.
Заглавие : Променеві методи дослідження у моніторингу лікування хворих на метастатичний рак піхви
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 50-54 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ВЛАГАЛИЩА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VAGINAL NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Головне завдання динамічного спостереження пацієнток у віддалені строки після проведення консервативного лікування — своєчасне виявлення рецидиву захворювання. Для цього застосовують променеві методи, насамперед ультразвукове дослідження (УЗД) та магнітно-резонансну томографію (МРТ). Мета роботи — визначити інформативність променевих методів дослідження у моніторингу лікування хворих з метастатичним раком піхви. Об’єкт і методи дослідження. Проведено комплексне променеве обстеження із застосуванням УЗД та МРТ у 20 хворих на метастатичний рак піхви до, під час та після поєднаного променевого лікування на тлі використання хіміорадіомодифікаторів для оцінки його ефективності. Контрольна група — 10 пацієнток без ознак продовження хвороби. УЗ- та МР-семіотику зіставлено з клінічним перебігом хвороби та даними морфологічного дослідження. Результати. Визначено УЗ- та МР-ознаки метастатичного раку піхви та його регресу при консервативному лікуванні. Чутливість, специфічність і точність для виявлення метастатичного раку піхви при УЗД становили 75,0; 80,0 та 76,7% відповідно, а при МРТ — 85,0; 90,0 та 86,6% відповідно. Чутливість, специфічність і точність оцінки ефективності консервативної терапії метастатичного раку піхви при УЗД становили 62,5; 75,0 та 65,0%, при МРТ — 75,0; 87,0 та 77,5% відповідно. Висновки. УЗД та МРТ є інформативними методами для виявлення та оцінки ефективності консервативної терапії метастатичного раку піхви
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Продовжити життя пацієнтам з раком легень: коли недосяжне стає можливим
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 4-8 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Предметные рубрики: Осимертиниб
MeSH-главная: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS
КАРЦИНОМА НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНАЯ ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, NON-SMALL-CELL LUNG
МУТАЦИЯ ТОЧЕЧНАЯ -- POINT MUTATION
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS
ПРОТЕИНКИНАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- PROTEIN KINASE INHIBITORS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
Аннотация: 23 березня 2019 р. у Києві відбулася Науково-практична конференція «Продовжити життя пацієнтам з раком легень: коли недосяжне стає можливим». Захід став важливим майданчиком для обміну досвідом як серед українських, так і зарубіжних фахівців. За останні роки підходи до лікування пацієнтів з раком легені значно еволюціонували, що робить надзвичайно актуальними питання діагностики та індивідуалізації терапії. Однією з найбільш очікуваних подій у рамках конференції стало обговорення сучасних терапевтичних підходів до лікування поширеного недрібноклітинного раку легені (НДРЛ) з мутацією рецептора епідермального фактора росту (epidermal growth factor receptor — EGFR) за допомогою інгібіторів тирозинкінази (tyrosine kinase inhibitor — ТКІ) ЕGFR третього покоління. Нові підходи до діагностики та лікування раку легені дозволять суттєво підвищити виживаність та покращити якість життя пацієнтів
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Остафійчук В. В., Кукушкіна М. М., Коровін С. І.
Заглавие : Клінічні дослідження у пацієнтів із меланомою на теренах пострадянського простору в Західній Європі
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 61 (Шифр КУ41/2019/9/1)
MeSH-главная: МЕЛАНОМА -- MELANOMA
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH
Аннотация: Об’єкт і методи. Нами було оброблено масив даних клінічних досліджень https://clinicaltrials.gov/, які проводилися в 2009–2019 рр. у 30 європейських країнах (10 із яких в Західній Європі та 20 — у Східній). Вивчено клінічні випробування за фазами, типом терапії, типом меланоми, стадією захворювання та статусом набору. Результати. Більшість клінічних випробувань з вивчення меланоми проведено в Західній Європі (720/869); середня кількість випробувань на країну сягала 72, коливалася від 30 (Данія, Швейцарія) до 131 (Франція). У Східній Європі середня кількість випробувань на країну становила 8,4, варіювалася від 0 (Чорногорія, Молдова) до 44 (Польща); 62,1% випробувань — це III фаза. Відносна кількість досліджень меланоми шкіри в Західній та Східній Європі зіставна (92,5 і 94,7%), але кількість досліджень для увеальної і слизової меланоми у Західній Європі більша, ніж у Східній (7,4% проти 3,6% і 1,0% проти 0,6%). Для I–II, III, IIIC (нерезектабельна)/IV стадій меланоми було проведено 4,4; 8,2 і 87,6% випробувань в Західній Європі та 4,7; 11,8 та 87,6% — у Східній відповідно. Цільова терапія, імунотерапія та комбіноване лікування були вивчені в 38,3; 52,6 та 4,7% випробуваннях у Західній Європі та 45,6; 44,4 та 8,3% — у Східній відповідно. Сьогодні лише у 24,3% випробувань продовжується набір пацієнтів у Східній Європі та у 31,4% — у Західній. Усі західноєвропейські країни проводять клінічні випробування для пацієнтів з меланомою, починаючи з 6 (Австрія) до 44 (Франція), тоді як наразі у 45% країн Східної Європи не проходять клінічні випробування
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чупровська Ю. Я., Іващук О. І., Бодяка В. Ю., Церковний Ю. Г.
Заглавие : Особливості прогресії раку грудної залози після лікування
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 46-49 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
Аннотация: Вступ. Незважаючи на стрімкий розвиток онкології, прогнозування метастазування раку грудної залози (РГЗ) залишається надзвичайно важливим та нез’ясованим питанням. Ретроспективне вивчення особливості виникнення прогресії РГЗ дасть змогу глибше зрозуміти стан проблеми, що стане основою для проведення подальших досліджень, спрямованих на виявлення об’єктивних критеріїв прогнозу прогресії РГЗ. Об’єкт і методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз 242 амбулаторних карт хворих на РГЗ. Пацієнтки, залежно від наявності прогресії РГЗ після лікування, поділені на дві групи — 179 (74,0%) осіб «без прогресії РГЗ» та 63 (26,0%) пацієнтки «з верифікованою прогресією РГЗ». Мета роботи. Дослідити клінічно-статистичні особливості перебігу РГЗ із прогресією пухлинного процесу залежно від стадії захворювання та молекулярного підтипу новоутворення. Обговорення результатів. Отримані результати дослідження свідчать про чітку залежність між зростанням відсотка осіб із прогресією РГЗ та стадією захворювання. Відмічається відсутність вірогідної різниці між обома дослідними групами за середнім віком жінки, частотою ураження правої або лівої грудної залози, кількістю уражених метастазами регіонарних лімфатичних вузлів, за винятком середнього розміру пухлини, де показники у пацієнтів з верифікованим продовженням РГЗ вірогідно вищі. Найбільший термін до верифікації прогресії РГЗ характерний для IIB стадії захворювання при люмінальному А підтипі пухлини. Найбільша частота метастазування РГЗ відмічається у кістки, печінку та легені. Висновки. 1. Вік жінки, локалізація новоутворення у правій або лівій грудній залозі, кількість уражених метастазами регіонарних лімфатичних вузлів не впливають на прогресію РГЗ. 2. При прогресії РГЗ відмічається більший розмір пухлини, особливо при люмінальному А підтипі. 3. Найбільший термін до верифікації прогресії РГЗ характерний для IIB стадії захворювання при люмінальному А підтипі пухлини. 4. РГЗ найбільш часто метастазує у кістки, печінку та легені
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лаврик Г. В., Головко Т. С., Шевчук Л. А., Бакай О. О.
Заглавие : Можливості променевих методів у діагностиці злоякісних пухлин яєчника
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 34-41 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
Аннотация: Мета. Підвищити ефективність променевої діагностики та оптимізувати моніторинг лікування хворих зі злоякісними новоутвореннями яєчника шляхом застосування інноваційних методик та визначення їх ефективності. Об’єкт і методи. Матеріали дослідження базуються на проведенні комплексного променевого обстеження 60 хворих на рак яєчника (РЯ) та аналізі його безпосередніх результатів у рамках фрагмента науково-дослідної роботи періоду 2017–2018 рр. Усім пацієнткам проведено ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза, черевної порожнини та заочеревинного простору (всього 176 досліджень); 30 хворим — магнітно-резонансну томографію (МРТ) органів малого таза для уточнення розповсюдження пухлинного процесу: як базові дослідження, для планування лікування та його оцінки (всього 57 досліджень). Стадіювання РЯ проводили відповідно до класифікації FIGO (2013 р.) Морфологічну верифікацію проведено усім пацієнткам — підтверджено аденокарциному різного ступеня диференціювання. Групу порівняння сформували 20 пацієнток, у яких виявлено доброякісні новоутворення яєчника. Результати. Визначено та уточнено візуальні найбільш значущі ультразвукові та магнітно-резонансні ознаки РЯ, що характеризують активність злоякісного процесу. Визначено інформативність (чутливість, специфічність і точність) УЗД, МРТ, МРТ + дифузійно-зважених зображень для виявлення новоутворення в яєчнику. Розроблено алгоритм променевого обстеження жінок при підозрі на злоякісні новоутворення яєчника з метою своєчасної діагностики, моніторингу лікування. Висновки. Застосування комплексу променевих методів дослідження дозволило підвищити ефективність діагностики злоякісних новоутворень яєчника, визначити пріоритетність та доцільність їх використання у лікуванні, діагностичному моніторингу, виявленні рецидиву
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Стаховський О. Е., Войленко О. А., Семко С. Л., Пікуль М. В., Кононенко О. А., Вітрук Ю. В., Стаховський Е. О.
Заглавие : Місце лімфаденектомії під час цистектомії при місцево-поширеному та метастатичному раку сечового міхура
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 26-29 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS
ЦИСТЭКТОМИЯ -- CYSTECTOMY
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: Лімфаденектомія є частиною стандартної цистектомії при інвазивних формах раку сечового міхура (РСМ), хоча її вплив на зменшення вираженості симптомів є абсолютно невідомим. Нашою метою було вивчення ефективності лімфаденектомії при хірургічному лікуванні хворих на місцево-поширений та метастатичний РСМ. Об’єкт і методи. Проспективне дослідження за участю 36 хворих на місцево-поширений та метастатичний РСМ. Пацієнтів розділено на 2 групи з урахуванням проведення стандартної тазової лімфаденектомії. При аналізі 2 груп не було статистичної різниці за основними показниками, такими як: вік, співвідношення чоловіків і жінок, стан ECOG та розподіл за стадіями TNM між групами. Результати. Не було статистично значущої різниці між групами в показниках післяопераційного перебування в стаціонарі, частоти переливання крові та періопераційних ускладнень. Аналіз виживаності не показав відмінностей у загальній виживаності через 2 і 3 роки: 58% проти 59% і 49% проти 49% відповідно для обох груп. Висновок. Дослідження показало, що у хворих на місцево-поширений і метастатичний РСМ із вираженою симптоматикою може бути проведена цистектомія без стандартної лімфаденектомії. Такий підхід може поліпшити результати лікування, зменшуючи загальний операційний час й інтраопераційні ускладнення, пов’язані з лімфаденектомією, без впливу на загальну виживаність
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Крячок И. А., Степанишина Я. А.
Заглавие : AL-амилоидоз: сложности и перспективы
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 9-13 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: АМИЛОИДОЗ -- AMYLOIDOSIS
ИММУНОГЛОБУЛИНОВ ЛЕГКИЕ ЦЕПИ -- IMMUNOGLOBULIN LIGHT CHAINS
ПАРАПРОТЕИНЕМИЯ -- PARAPROTEINEMIAS
Аннотация: АL-амилоидоз — это диспротеиноз, вовлекающий различные органы и системы, что приводит к жизнеугрожающей органной недостаточности. Заболевание относительно редкое, и существенной проблемой является поздняя диагностика, особенно амилоидоза сердца. AL-амилоидоз развивается в результате внеклеточного отложения фибрилл, которые состоят из моноклональных легких цепей иммуноглобулинов (соотношение лямбда к каппа — 3:1). Даже при небольшом клоне плазматических клеток возможно развитие массивного поражения органа данными отложениями. Это состояние может сопровождать множественную миелому или другие варианты В-лимфопролиферативных заболеваний и диагностироваться синхронно. Амилоидоз часто не диагностируется, поскольку признаки и симптомы могут имитировать симптомы более распространенных заболеваний. С помощью ранней диагностики возможно предотвратить прогрессирующее повреждение органа. Корректное стадирование и определение прогностически значимых факторов до начала терапии чрезвычайно важны ввиду различных терапевтических подходов и определения стратегии в целом для каждого пациента индивидуально. Недостаток проспективных исследований, особенно III фазы, — одна из самых больших проблем в науке лечения AL-амилоидоза. Режимы терапии, применяемые для лечения пациентов с множественной миеломой, з разной степенью успеха используются в качестве терапии данного заболевания. В статье рассмотрены современные подходы к диагностике и лечению пациентов с амилоидозом легких цепей иммуноглобулинов, включая стандартные методы, а также исследуемые в данное время. Выживаемость при AL-амилоидозе зависит от распространенности поражения, количества органов, вовлеченных в патологический процесс. Наиболее значимым является наличие амилоидоза сердца, который расценивается в качестве неблагоприятного прогностического признака. Однако с эволюцией подходов к лечению у значительной части пациентов удается достичь успеха терапии. Оценка гематологического ответа является ключевым фактором
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яковцова И. И., Титов Е. В., Ивахно И. В., Долгая О. В., Данилюк С. В.
Заглавие : Значение экспрессии коллагена IV типа, Кі-67 и ММР-9 в мышечно-неинвазивном уротелиальном раке мочевого пузыря для прогноза течения заболевания
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 42-45 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
KI-67 АНТИГЕН -- KI-67 ANTIGEN
КОЛЛАГЕН ТИПА IV -- COLLAGEN TYPE IV
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 9 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 9
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Рак мочевого пузыря (РМП) в 70–80% случаев диагностируют на мышечно-неинвазивной стадии, при этом рецидивы возникают у порядка 70% пациентов. В рутинной диагностике неинвазивного уротелиального рака мочевого пузыря (НУРМП) (стадии T1) иммуногистохимическое исследование может дать объективную оценку биологическому поведению опухоли, а также служить критерием прогноза течения заболевания. Цель исследования — изучение экспрессии маркеров Ki-67, матриксной металлопротеиназы-9 (matrix metalloproteinase-9 — ММР-9) и коллагена IV типа в НУРМП для выявления критериев прогноза рецидивирования и прогрессии заболевания. Объект и методы. Сформированы две группы исследования: НУРМП без рецидивирования — I группа (14 случаев), первичные НУРМП с рецидивированием без прогрессии — II группа (14 случаев) и первичные НУРМП с рецидивированием и прогрессией во вторичной опухоли в виде инвазии в мышечный слой стенки — III группа (14 случаев). Иммуногистохимическое исследование проводилось с использованием первичных моноклональных антител фирмы DAKO к коллагену IV типа, ММР-9 и Ki-67. Показатели экспрессии маркеров, связанных с иммунным ответом, изучали в трех полях зрения микроскопа на гистологических срезах с наиболее выраженной экспрессией при увеличении ×400. Подсчет количества экспрессирующих маркеры клеток проводился на микроскопе Primo Star с фотокамерой при увеличении объектива ×400 раз с помощью программы Adobe Photoshop CS6. Площадь тестирования составила 0,057 мм2 (57 000 мкм2). Для оценки иммуногистохимической реакции использовали полуколичественную шкалу от 0 до 3 с учетом процента экспрессирующих маркер клеток в поле зрения. Реакция на Ki-67: 1 балл — до 20% опухолевых клеток в поле зрения, 2 балла — 20–50% опухолевых клеток, 3 балла — более 50% опухолевых клеток. Реакция на коллаген IV типа: 0 — отсутствие реакции или экспрессия в менее 5% площади опухоли, 1 балл — слабая, прерывистая экспрессия маркера, 2 балла — непрерывное четкое окрашивание базальных мембран. Реакция на ММР-9: 1 балл — до 50% опухолевых клеток, 2 балла — более 50% опухолевых клеток различной степени интенсивности, 3 балла — интенсивная экспрессия 100% опухолевых клеток. Результаты и их обсуждение. Для НУРМП высокой степени злокачественности характерна экспрессия Ki-67 более 20% опухолевых клеток (р0,0001), выраженная экспрессия MMP-9 (р0,05) и отсутствие реакции на коллаген IV типа (р0,01), что определяет эти маркеры как критерии злокачественности НУРМП. В I группе НУРМП экспрессия Ki-67 и ММР-9 ниже, чем в III (р0,01 и р0,03 соответственно). Слабая экспрессия ММР-9 и Ki-67 (до 20% опухолевых клеток) характерна для I группы (р0,03 и р0,005 соответственно), выраженная экспрессия Ki-67 (более 50% опухолевых клеток) — для III группы (р0,03). Прослежена прямая корреляционная зависимость между экспрессией Ki-67 и ММР-9 (р0,01) и обратная зависимость между экспрессией Ki-67 и коллагена IV типа (р0,01), ММР-9 и коллагена IV типа, что характеризует взаимосвязь процессов повышения пролиферативной активности раковых клеток с возрастанием их способности к продуцированию металлопротеиназ и разрушению экстрацеллюлярного матрикса, и коллагена IV типа в частности. Эти изменения приводят к более агрессивному биологическому поведению опухоли и могут служить критериями прогноза заболевания
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чорненький Д. О., Кукушкіна М. М., Коровін С. І., Остафійчук В. В.
Заглавие : Закриття післяопераційних дефектів дистальних відділів кінцівок після видалення пухлин шкіри
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 62 (Шифр КУ41/2019/9/1)
MeSH-главная: КОЖИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SKIN NEOPLASMS
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES
РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- WOUND CLOSURE TECHNIQUES
Аннотация: Закриття післяопераційних дефектів дистальних відділів кінцівок після видалення пухлин шкіри становить певні труднощі, зумовлені незначною еластичністю шкіри та невеликою кількістю підшкірної клітковини на цих ділянках кінцівок. Одним із можливих шляхів закриття післяопераційних дефектів може бути використання так званого key-stone, або острівцевого, клаптя. Мета: оцінити безпосередні хірургічні та відстрочені естетичні результати закриття післяопераційних дефектів дистальних відділів кінцівок за допомогою key-stone клаптів. Об’єкт і методи. У дослідження включено 12 хворих (7 жінок, 5 чоловіків, середній вік — 53,5±4,8 року), яким проведено операції у відділенні пухлин шкіри та м’яких тканин з січня 2018 р. по лютий 2019 р. з приводу пухлин шкіри (6 — меланома, 6 — базально-клітинний рак шкіри), що локалізувалися на шкірі передпліччя (3 випадки) або гомілки (9 випадків). Оперативне втручання включало широке висічення пухлини шкіри з відступом від краю утворення від 0,5 до 1,5 см залежно від гістологічного типу пухлини та закриття ранового дефекту key-stone клаптем. У 4 пацієнтів для зменшення натягнення клаптя виконували його перфорацію у вигляді множинних насічок на шкірі. Результати. У всіх 12 (100%) хворих рани зажили первинним натягом. Зважаючи на натягнення шкіри, шви знімали на 18–21-шу добу після операції. У 5 (41,6%) пацієнтів з локалізацією пухлини на шкірі нижньої третини гомілки відзначалася лімфорея тривалістю 5–12 днів. Естетичні результати після повного заживлення ран задовільні як з погляду хірургів, так і на думку пацієнтів. Висновки. Закриття післяопераційних дефектів дистальних відділів кінцівок після видалення пухлин шкіри за допомогою key-stone клаптів сприяє заживленню ран первинним натягом та задовільному естетичному результату. У деяких випадках з метою зменшення натягнення шкіри може бути необхідною перфорація клаптів
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бурлака А. А., Вовк А. В., Звірич В. В., Бурлака А. П., Ганусевич І. І., Вірко С. В., Колеснік О. О.
Заглавие : Жирова тканина та її роль у мікрооточенні клітин аденокарциноми колоректального раку
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 30-33 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
НОВООБРАЗОВАНИЙ МИКРООКРУЖЕНИЕ -- TUMOR MICROENVIRONMENT
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
Аннотация: Актуальність. За останні десять років наше розуміння механізмів впливу жирової тканини (ЖТ) на пухлинне прогресування значно розширилося, однак до цього часу не розкрито механізми взаємодії адипоцитів із клітинами раку прямої кишки (РПК) за умов проведення променевої та хіміопроменевої терапії. Об’єкт і методи. Проведено проспективне рандомізоване одноцентрове дослідження. У дослідженні брали участь 110 хворих на місцево-поширений рак прямої кишки (мпРПК; ymrT3-4aN0-2M0-1, CRM-positive) з надмірною масою тіла в період з січня 2016 р. до грудня 2018 р. Пацієнтів рандомізували у співвідношенні 1:1 на основну групу (група А; n=57; променева терапія сумарною вогнищевою дозою 50,4 Гр (1,8 Гр х 28) та поліхіміотерапія на основі оксаліплатину) та групу порівняння (група Б; n=53; променева терапія сумарною вогнищевою дозою 50,4 Гр (1,8 Гр х 28) та монохіміотерапія на основі фторпіримідинів). Результати та їх обговорення. Зареєстровані рівні швидкості генерування супероксидних радикалів у ЖТ, яка контактувала з пухлиною, становили 0,58±0,15 (група А) та 0,70±0,12 нмоль/г тканини·хв (група Б) (р0,001). У крові цих хворих виявлено зростання рівня вільних жирних кислот: у групі А до значень 2,05±0,15 ммоль/л, а в групі Б цей показник становив 2,48±0,20 ммоль/л при нормі 0,57±0,11 ммоль/л. Рівні 8-‐оксогуаніну в прилеглій до пухлини ЖТ хворих досліджуваних груп не мали статистично значущої відмінності — 0,80±0,08 та 0,84±0,13 відповідно для груп А та Б (р
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Добринський О. Л.
Заглавие : Варіанти анастомозів при лапароскопічних резекціях шлунка
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 59-60 (Шифр КУ41/2019/9/1)
MeSH-главная: ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: За даними Національного канцер-реєстру України, рак шлунка займає чільне місце серед онкологічних захворювань. Одним із провідних методів лікування є хірургічний. З метою зменшення післяопераційних ускладнень, зниження оперативної травматизації, кращої візуалізації структур та більш делікатної роботи з ними останнє десятиліття почали використовувати лапароскопічні хірургічні втручання. Враховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що лапароскопічні оперативні втручання при раку шлунка є актуальною темою сьогодення. Мета: описово-порівняльна характеристика лапароскопічних анастомозів при: дистальних резекціях шлунка; проксимальних резекціях шлунка; гастректомії. Об’єкт і методи. Об’єктом дослідження стали: дистальні резекції шлунка з відновленням неперервності шлунково-кишкового тракту (ШКТ) такими способами, як: Більрот І (БІ), Більрот ІІ (БІІ), метод за Ру, дельта-анастомоз; гастректомія з відновленням неперервності ШКТ способом циркулярного та лінійного степлера; проксимальні резекції шлунка з відновленням неперервності ШКТ за Ру. Результати. При дистальних резекціях шлунка з відновленням неперервності ШКТ способом БІ, БІІ отримано такі результати: загальний відсоток ускладнень при БІ — 11,4%, БІІ — 16,9%; кровотечі при БІ — 1,4%, БІІ — 1,0%; неспроможність кукси дванадцятипалої кишки при БІ — 0%, БІІ — 0,2%; неспроможність анастомозів при БІ — 0,2%, БІІ — 0,3%; стриктури при БІ — 0,5%, БІІ — 1,3%. При порівнянні способів БІ і методу за Ру відмічали такі симптоми: печія при БІ — 37%, Ру — 7%; діарея при БІ — 18%, Ру — 8%; запор при БІ — 9%, Ру — 11%; демпінг-синдром при БІ — 9%, Ру — 7%; кровотечі при БІ — 1,4%, Ру — 0%; стриктури БІ — 0,5%, Ру — 1,1%. При гастректомії відновлення неперервності ШКТ за способами циркулярного степлера (одиночного (ОС) та подвійного/напівподвійного (П/НПС) та лінійного степлера отримано такі дані стосовно стриктур після анастомозування: у роботі Choi et al. (2015): ОС — 0%, П/НПС — 21,7%; Amisaki et al. (2015): ОС — 0%, П/НПС — 44,4%; Kosuga et al. (2015): ОС — 6,2%, П/НПС — 18,3%. При виконанні проксимальної резекції шлунка відновлення неперервності ШКТ за методом Ру дало такі результати: печія — 12,5%, дисфагія — 12,5%, регургітація — 0%, демпінг-синдром — 12,5%, стенозування — 0%. Висновки. Дистальна резекція шлунка: БІ — більш фізіологічний; БІІ — менше напруження на анастомоз, технічно простіший; за методом Ру — нижчий ризик рефлюксу жовчі; при пілорозберігаючій операції можливе виконання інтракорпорального дельта-анастомозу. При гастректоміях відновлення неперервності ШКТ за методом Ру — стандарт операцій. При проксимальних резекціях основна проблема — рефлюксна хвороба
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Горошенко О. В.
Заглавие : КТ та МРТ для виявлення та диференційної діагностики мас та вузлів межистіння
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 59 (Шифр КУ41/2019/9/1)
MeSH-главная: СРЕДОСТЕНИЕ -- MEDIASTINUM
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
Аннотация: Медіастинальні маси та вузли часто зустрічаються як у пацієнтів із відомою онкологічною патологією, так і як випадкові знахідки при обстеженні органів грудної порожнини. В еру широкого використання комп’ютерної томографії (КТ) такі виявлення почастішали, що створило проблему алгоритму диференційної діагностики цих мас для визначення правильної тактики лікування чи спостереження, уникнення невиправданих інтервенцій. Мета: ознайомити колег із підходами до виявлення та оцінки вузлів/мас межистіння, використання КТ та магнітно-резонансної томографії (МРТ) для їх виявлення, спостереження, диференційної діагностики. Висновки. КТ та МРТ дозволяють впевнено виявляти, оцінювати медіастинальні вузли та маси. Найбільшу цінність для вирішення цих завдань має МРТ за рахунок високої м’якотканинної роздільної здатності, можливості виявлення дрібних включень жирової тканини. Однак потенціал діагностичних зображень поки лишається обмеженим; у таких ситуаціях для вирішення діагностичних питань варто використовувати інтервенцію для морфологічної верифікації вузлів/мас
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Войленко О. А.
Заглавие : Зміни розміру локалізованого нирково-клітинного раку під впливом неоад’ювантної таргетної терапії
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 18-21 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
Предметные рубрики: Пазопаниб
Сунитиниб
MeSH-главная: ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS
КАРЦИНОМА ПОЧЕЧНО-КЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, RENAL CELL
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
МОЛЕКУЛЯРНАЯ ТАРГЕТНАЯ ТЕРАПИЯ -- MOLECULAR TARGETED THERAPY
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Мета — визначити ефективність використання неоад’ювантної таргетної терапії (ТТ) у лікуванні хворих на локалізований нирково-клітинний рак (НКР). Об’єкт і методи. 58 пацієнтів із локалізованим НКР, яким в період з 2017 по 2018 р. проведено 2 блоки неоад’ювантної ТТ із визначенням об’єктивної відповіді на лікування та подальшим оперативним втручанням. Результати. Середня регресія пухлини після проведення ТТ — 20,5±14,3% (95% довірчий інтервал (ДІ) 16,8–24,3%). Оцінка за RECIST 1.1: стабілізація — 44 (76,9%) випадки; часткова регресія — 14 (24,1%); повна регресія — 0; прогресія захворювання — 0. Проведення неоад’ювантної ТТ сприяло зменшенню розміру НКР в середньому на 12,3 мм з 60,8±19,7 мм (95% ДІ 55,7–66) до 48,5±6,4 мм (95% ДІ 44,2–52,8) (t-test; р0,001) та збільшенню медіани об’єму функціонуючої паренхіми нирки на 21% з 62 (57–77) до 83 (70–90) мм (Mann — Whitney U Test; р0,001), що дозволило в 53 випадках (91,4%) провести резекцію нирки. Висновки. Неоад’ювантна ТТ у хворих на локалізований НКР зумовила регресію пухлини у середньому на 20,5±14,3%, збільшення медіани об’єму функціонуючої паренхіми нирки на 21% (р0,001), що дає можливість проведення подальшого органозберігаючого оперативного лікування
Найти похожие

1-20 21-26

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)