Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ44/2017/4<.>

Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Боднарук Н. І., Лисак Т. Ю.
Заглавие : Вміст мінеральних компонентів у ротовій рідині дітей дошкільного віку з патологією опорно-рухового апарату
Параллельн. заглавия :Content of mineral components in the saliva of preschool children with musculoskeletal disorders
Место публикации : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 51-57 (Шифр КУ44/2017/4)
MeSH-главная: КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
ДЕТИ -- CHILD
СЛЮНА -- SALIVA
ИНВАЛИДЫ-ДЕТИ -- DISABLED CHILDREN
Аннотация: Серед захворювань, що впливають на стоматологічний статус дітей, чільне місце займають порушення опорно-рухового апарату (ОРА). Склад та властивості ротової рідини є певним відображенням різноманітних фізіологічних та патологічних процесів в організмі та можуть допомогти вивчити ті ланки патогенезу карієсу зубів, які пов’язані з порушеннями ОРА. Мета дослідження – визначити вміст мінеральних компонентів у ротовій рідині дітей із патологією ОРА та виявити зв’язок з інтенсивністю карієсу. Матеріали і методи. Обстежено 90 дітей 5-ти років та поділено їх на ІІІ групи по 30 осіб у кожній: перша – діти з патологією ОРА та карієсом зубів; друга – дошкільнята з патологією ОРА на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) та карієсом зубів; третя – діти з карієсом зубів та без соматичної патології. Ураження тимчасових зубів карієсом визначали за індексом інтенсивності (кп), рівень інтенсивності карієсу за рекомендаціями П. А. Леуса (1989). Мінеральні компоненти ротової рідини визначали за допомогою фотометричного методу на біохімічному аналізаторі HumaStar=300 (Німеччина). Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено інтенсивність карієсу в дітей із патологією ОРА – (6,17±0,52) зуба, у дошкільнят із патологією ОРА на тлі НДСТ – (8,00±0,50) зуба та у дітей групи порівняння – (4,37±0,47) зуба. У дітей із патологією ОРА кількість загального кальцію у ротовій рідині на 33,80 % менше відносно групи порівняння та на 25,53 % більше, ніж у дітей із патологією ОРА на тлі НДСТ. Концентрація неорганічного фосфору в ротовій рідині дітей із патологією ОРА на 29,73 % менше відносно групи порівняння і на 15,71 % більше порівняно з дітьми при патології ОРА на тлі НДСТ. Така ж закономірність простежується і при аналізі вмісту магнію. Також встановлено зниження активності лужної фосфатази в ротовій рідині обох груп дітей із патологією ОРА порівняно зі здоровими дітьми. Висновки. Результати обстеження свідчать, що в ротовій рідині дітей із патологією ОРА виявлено дефіцит загального кальцію, неорганічного фосфору, магнію та знижена активність лужної фосфатази
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Odud M. P., Beliaiev E. V., Lysenko D. A.
Заглавие : Aneuploidy of buccal epithelial cells: a phenomenon or a potential threat
Параллельн. заглавия :Анеуплоїдія букальних епітеліальних клітин: феномен чи потенційна загроза
Место публикации : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 44-50 (Шифр КУ44/2017/4)
MeSH-главная: АНЕУПЛОИДИЯ -- ANEUPLOIDY
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
ЦИТОФЛЮОРОМЕТРИЯ -- FLOW CYTOMETRY
Аннотация: Aneuploidy is regarded today [1] as a result of reducing and lengthening of large areas (translocations) chromosome movement. Most aneuploid cells die immediately, but the few that survived have thousands of genes dose of which is not the same as in normal cells. Coordinated team of enzymes, providing the synthesis of deoxyribonucleic acid (DNA) and its integrity, breaks in the double helix, have gaps, further destabilizing the genome. The higher the degree of unstable cells aneuploidy the more likely tumor cells will be in the end result. A probability of tumors in the genetic defect presence is not predictable. The aim of the study – to leart the contraction and extension of chromosomal motion on large areas. Materials and Methods. Modern materials used for dental prostheses include crosslinked polymers and somonomery materials to be relatively intact cells of oral mucosa. However, only acrylic detachable plate implants contain potentially hazardous substances, methyl esters of methacrylic acid, which, according to laboratory data, were protoplasmic poisons. But researchers observed the effect of only high doses of unrealistic dentures. The DNA cytometry technology fi xes chromosomal lesions that can potentially cause the development of the tumor and which is likely to be a predictor of tumor growth. DNA content in nuclei of buccal epithelium cells was determined using fl ow cytometry. Results and Discussion. The indicators of cell cycle indicators buccal epithelium in 70 people were studied. Among them 23 patients on the background of the hypothesis of the plate crypt prosthesis, 23 – with the prosthetics on the basis of thermoplastic plastics. The comparison group consisted of 24 clinically healthy people without defects in dentition. Criteria for inclusion were patients with severe systemic diseases, tobacco smoking, burdened allergic history, complete absence of teeth, prosthetic stomatitis, chronic generalized periodontitis in acute condition, refusal of the patient to participate in the survey. The subject of the study was the buccal epithelium of the mucous membrane of the patient’s oral cavity, since the superfi cial epithelium is the main structural and functional component of the mucous membrane. An unexpected damage to the cell cycle during treatment with acrylic prosthesis bases was the detection of aneuploid epithelium, which was detected in 2 patients. These cells are genetically unstable and a sign of readiness for tumor growth and the presence of aneuploidy is associated with more serious complications and is a marker of an adverse prognosis. The study describes aneuploid cells, but there is still a question: is this a phenomenon or a potential threat? We did not fi nd any patient with acrylic prosthesis in whom the development of oral cavity was diagnosed, but it is necessary to know that the duration of using prosthetics was up to 2 years, which does not allow completely evaluating the oncogenic risk of this category of patients. Conclusions. Aneuploidy is a serious violation of DNA that is fi xed when using acrylic dentures. Potential carcinogenicity of this phenomenon requires further studyАнеуплоїдію розглядають сьогодні як результат скорочення та подовження хромосомного руху великих площ (транслокацій). Більшість анеуплоїдних клітин вмирає відразу, проте ті, що вижили, мають тисячі генів, кількість яких не така як у звичайних клітинах. Скоординована група ферментів, що забезпечують синтез дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) і її цілість, розпадаються на подвійну спіраль, мають проміжки, що додатково дестабілізуються геном. Чим вищий ступінь анеуплоїдії, нестабільних клітин, тим більша вірогідність того, що під кінець будуть утворюватися пухлиннні клітини. Ймовірність виникнення пухлин при наявності генетичного дефекту є не передбачуваною
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лагода Л. С., Мусій-Семенців Х. Г.
Заглавие : Ураження зубів карієсом у дітей, які проживають на територіях із різним екологічним забрудненням
Параллельн. заглавия :Disease of caries in children living in territories with different ecological contamination
Место публикации : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 66-72 (Шифр КУ44/2017/4)
MeSH-главная: ДЕТИ -- CHILD
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
ЭКОЛОГИЯ -- ECOLOGY
Аннотация: Результати досліджень показують, що захворюваність дітей на карієс зубів носить регіональний характер і залежить від ряду чинників як місцевих, так і загальних. Волинська область характеризується окремими територіями, що піддалися впливу радіоактивного навантаження, техногенного забруднення та відносно чистими територіями. Водночас, стоматологічні хвороби дітей даного регіону недостатньо висвітлені у літературі. Мета дослідження − оцінити ураженість зубів карієсом у дітей, які проживають на територіях із різним екологічним забрудненням. Матеріали і методи. У даній публікації наведено результати стоматологічного обстеження 918 дітей із Волинської області. Серед оглянутих було 611 осіб, які проживають на території, що піддалася впливу радіоактивного забруднення унаслідок аварії на ЧАЕС (смт. Любешів та Маневичі), та 307 дітей, які живуть на території техногенного навантаження унаслідок вугільних викидів (м. Нововолинськ). Обстеження проводили у вікових групах 7; 12; 15 років, згідно з рекомендаціями ВООЗ для епідеміологічних досліджень. Ураження зубів карієсом оцінювали за такими показниками: поширеність карієсу зубів (у %), інтенсивність його за показниками КПВ (К – карієс, П – запломбований, В – видалений зуб). Результати досліджень та їх обговорення. Поширення карієсу зубів у дітей із радіоактивно забруднених територій Маневичів та Любешова становить в середньому (86,91±1,95) % і (87,58±1,89) % та м. Нововолинськ – (93,14±1,45) %, що є досить високим показником, згідно з критеріями ВООЗ. Аналіз показників КПВ показав, що інтенсивність ураження зубів карієсом дітей із Нововолинська становить (4,60±2,60) зуба, що значно нижче відносно дітей із радіаційно забруднених територій (середні дані КПВ=(5,36±3,77) зуба і (4,78±3,42) зуба відповідно). Висновки. Результати ураження зубів карієсом, які ми отримали, свідчать про недостатній рівень та несвоєчасне проведення санації порожнини рота та відсутність профілактичних заходів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гончарук-Хомин М. Ю.
Заглавие : Огляд ефективності використання судово-стоматологічних методів визначення віку дітей та підлітків
Параллельн. заглавия :Review of the forensic dental methods efficiency for age estimation of children and adolescents
Место публикации : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 58-65 (Шифр КУ44/2017/4)
MeSH-главная: ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE
СУДЕБНАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- FORENSIC DENTISTRY
Аннотация: Значна кількість методів визначення віку дітей та підлітків за стоматологічним статусом, наявних на сьогодні, не сприяє вирішенню ключової проблеми – забезпечити повну відповідність між даними, отриманими в ході обрахунку дентального віку, та дійсним хронологічним віком особи. Мета дослідження – провести комперативний аналіз ефективності використання методів визначення віку дітей та підлітків за даними одонтологічного статусу з виокремленням найбільш точних підходів, що можуть бути імплементовані в ході судово-медичних та судово-стоматологічних досліджень. Матеріали і методи. Для проведення пошуку публікацій використовували форму запиту Google Академії (http://scholar.google.com) щодо застосування функції розширеного пошуку. В ході пошуку застосовували такі специфічні види операторів, як «+» – з метою надання загальних вказаних назв теми пошуку («dental age», «children», «adolescents»), «пошук за фразою» («forensic age estimation among children », «forensic age estimation among adolescents») та «в заголовку» («dental age» та «children», «dental age» та «adolescents», «forensic age estimation» та «children», «forensic age estimation» та «adolescents»). Результати досліджень та їх обговорення. Резюмуючи результати аналізу вивченої літератури, можна дійти до висновку, що на сучасному етапі має місце недостатній рівень систематизації існуючих методів визначення віку особи за стоматологічним статусом та методів оцінки достовірності отриманих результатів у різних вікових групах при імплементації різних методологічних підходів. Тому апробація найбільш точних, за даними ретроспективного огляду літератури, методів верифікація дентального віку, а саме Demirjian, Haavikko, Cameriere, Willems та розробка відповідного алгоритму рекомендацій щодо комбінованого їх використання чи модифікації окремих етапів обрахунку та інтерпретації даних є релевантним науково-практичним завданням, що потребує актуального вирішення. Висновки. Проведення відповідних теоретичних та практичних досліджень із достатньою кількістю вихідного матеріалу дозволить обґрунтувати специфічні критерії оцінки результатів визначення віку за стоматологічним статусом у різних вікових групах при різних методологічних підходах, що, у свою чергу, дозволить спростити алгоритм судово-стоматологічної оцінки зубощелепного апарату в ході проведення комплексних судово-медичних експертних та слідчих заходів. На даний момент в якості найбільш точних методик для визначення віку дітей та підлітків, за даними стоматологічного статусу, можуть бути виокремлені підходи Demirjian, Haavikko, Cameriere, Willems
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мокрик О. Я.
Заглавие : Скринінгова оцінка адаптаційного потенціалу при стресі у хірургічних стоматологічних хворих
Параллельн. заглавия :The screening of adaptational potential during stress in surgical stomatologic patients
Место публикации : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 36-43 (Шифр КУ44/2017/4)
MeSH-главная: ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
РЕГЕНЕРАЦИЯ ПЕРИОДОНТАЛЬНОЙ ТКАНИ НАПРАВЛЕННАЯ -- GUIDED TISSUE REGENERATION, PERIODONTAL
АЛЬВЕОЛЯРНЫЙ ОТРОСТОК -- ALVEOLAR PROCESS
ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION
Аннотация: Ступінь вираження стресу в хірургічних стоматологічних хворих залежить від адаптаційного резерву їх організму. Адаптація до стресу в кожної людини є індивідуальною. Виявлено, що найчутливішим показником (маркером) рівня реактивності організму при стресі є ноцицептивна реакція, що має функціональну стабільність нейрофізичних і нейрохімічних механізмів формування. Мета дослідження – провести скринінгову оцінку адаптаційного потенціалу в стоматологічних хворих із різними індивідуально-психологічними особливостями при больовому стресі. Матеріали і методи. Об’єктом клінічного спостереження стали 95 планових хірургічних стоматологічних хворих. Індивідуально-психологічні особливості у них вивчали за допомогою спеціального експрес-опитувальника, що дозволяє виявити в них перевагу стенічних чи астенічних проявів в емоційно-поведінковій сфері у стресових умовах (С. Г. Новикова, 2006). Нейрофункціональні дослідження, при згоді пацієнтів, проводили на двоканальному електроміографі М–TEST. Больовий стрес у пацієнтів викликали шляхом електростимуляції підборідного нерва. Визначали такі показники: поріг больової чутливості, поріг больового реагування, поріг больової толерантності та діапазон больової чутливості. Для оцінки функціонального стану ендогенної системи гальмування болю було застосовано методику екстероцептивної супресії довільної активності жувальних м’язів. За результатами алометрії, хворих розподіляли за чотирма типами больової перцепції. Для об’єктивної оцінки в обстежуваних пацієнтів адаптаційного потенціалу в умовах стресу вивчали функціональну активність серцево-судинної системи. Зокрема, під час дії больового чинника досліджували зміну тонусу периферійних судин за допомогою індексу перфузії (РІ), який за літературними даними, рекомендують використовувати для динамічного моніторингу впливу симпатичної нервової системи на гемодинаміку. Визначали індекс функціональних змін за Р. М. Баєвським. Для його обчислення використовували дані про частоту пульсу, систолічного та діастолічного артеріального тиску, показники росту, маси тіла і віку: індекс функціональних змін (ІФЗ)=0,011ЧП+0,014АТс+0,008АТд+0,014В+0,009МТ – 0,009Р – 0,27. Результати досліджень та їх обговорення. У 26 осіб із астенічним психотипом спостерігали I тип больового сприйняття. В них поріг больової чутливості та больової толерантності був невисоким, виявлено недостатню функціональну активність антиноцицептивної системи. Діагностовано незадовільну адаптацію вегетативної нервової системи до стресу (ІФЗ–(3,35±0,49) бала). У пацієнтів із II типом больової перцепції показники порогу больової чутливості були близькими до таких, як із I типом. Однак діапазон больової чутливості виявився значно довшим, оскільки був високим поріг больової толерантності. У такого типу хворих спостерігали функціональні прояви стресіндукованої анальгезії. Це супроводжувалось напруженням механізмів адаптації – індекс Р. М. Баєвського становив (2,86±0,14) бала. Такий тип больової перцепції було діагностовано у 35 осіб, при оцінці їх психотипу виявлено виражену перевагу стенічних ознак над астенічними. Високий поріг больової чутливості діагностовано у хворих із III та IV типами больової перцепції, однак унаслідок недостатньої активності ендогенної антибольової системи, у пацієнтів із III типом больової чутливості діапазон виявився коротким. Такий тип больового сприйняття був у 15 пацієнтів, у них виявлялись стенічно-астенічні ознаки під час психологічного тестування. Моніторинг функції серцево-судинної системи показав у них незадовільну адаптацію (ІФЗ – (3,48±1,12) бала). Високі показники активності антиноцицептивної системи спостерігали у пацієнтів із IV типом больової перцепції. Цю групу склали особи, які належали до психотипу із вираженими стенічними ознаками. Вони проявляли задовільну адаптацію серцево-судинної системи в умовах больового стресу (ІФЗ – (2,35±0,89) бала). Висновки. Результати клінічних спостережень дозволяють констатувати, що адаптаційні можливості хворих при стресогенному (больовому) впливі залежать від їх індивідуально-психологічних особливостей, рівня активації антистресових (антиноцицептивних) механізмів, стану вегетативної нервової системи, що є компонентами загальної неспецифічної реактивності організму. Пацієнти з підвищеною больовою чутливістю характеризуються низькою стійкістю до стресових впливів, лабільністю вегетативної нервової системи, низьким рівнем адаптаційних можливостей. Висока стійкість до стресу є характерною для суб’єктів зі стенічним психоемоційним типом, які мають високий поріг больової чутливості. Адаптаційні можливості організму хворих до стресу необхідно враховувати при їх медикаментозній підготовці до оперативних втручань
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Огієнко С. А., Пюрик В. П., Попадинець О. Г.
Заглавие : Ультраструктурний стан пародонта при удосконаленні клаптевої операції у лікуванні хворих на генералізований пародонтит
Параллельн. заглавия :Ultrastructural condition of periodontal disease in the improvement of flap operation in the treatment of patients with generalized periodontitis
Место публикации : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 11-21 (Шифр КУ44/2017/4)
MeSH-главная: ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Аннотация: Серед усіх хірургічних стоматологічних захворювань хвороби пародонта займають одне з провідних місць, враховуючи поширеність цієї патології серед населення та її негативні наслідки (втрата зубів і порушення функцій зубощелепної системи). Важкість ГП, часті рецидиви і ускладнення призводять до зниження якості життя пацієнтів, значних соціально-економічних збитків, порушення функції жування та мовлення. Мета дослідження – підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на ГП ІІІ ступеня тяжкості шляхом удосконалення окремих технологічних ланок операцій Цешинського–Відмана–Неймана. Матеріали і методи. Ми прооперували 46 хворих на хронічний генералізований парадонтит (ГП) ІІІ ступеня, яких поділили на дві групи: перша (20 осіб), яким проводили традиційну модифіковану операцію Цешинського–Відмана–Неймана; хворим другоъ групи (26 осіб) – модифіковану операцію Цешинського–Відмана–Неймана, удосконалену методикою пенетрації періосту з медикаментозною корекцією (із використанням ротових ванночок з мірамістином та аплікацій метилурацилової мазі із мірамістином на тканини пародонта і післяопераційні шви із застосуванням у післяопераційному періоді препарату «Глутаргін» (спершу в ін’єкціях № 5 внутрішньовенно по 5 мл (2 г) на 200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду 2 рази на добу, а потім у таблетках – 4 таблетки по 0,75 мг 3 рази на день протягом місяця). Результати досліджень та їх обговорення. Після проведеного лікування встановлено, що середній показник проби Шиллера–Писарєва був вищий у хворих першої групи (2,5±0,05) % порівняно з відповідним показником другою (0,95±0,04) %. Після лікування середній показник індексу кровоточивості становив у першій групі (0,77±0,04) бала та другої – (0,32±0,04) бала. Ультраструктурний стан пародонта зазнає позитивних трансформацій у більш стислі терміни в пацієнтів другої групи. Отже, застосування періостальної пенетрації із медикаментозною корекцією при хірургічному лікуванні хворих на ГП ІІІ ступеня має переваги над традиційним лікуванням. Висновки. У результаті проведеного дослідження вдосконалено технологічну ланку модифікованої операції Цешинського–Відмана–Неймана для лікування хворих на ГП хронічного перебігу ІІІ ступеня шляхом проведення періостальних пенетрацій. Ультраструктурно до 12 місяця після оперативного втручання у пародонті пацієнтів першої та другої груп простежується позитивна динаміка, однак більш якісні морфологічні перетворення відбуваються у пародонті пацієнтів, яким проведена періостальна пенетрація в комплексі з медикаментозною корекцією
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Проць Г. Б., Пюрик В. П.
Заглавие : Сучасні підходи до хірургічного лікування хворих на генералізований пародонтит із використанням дентальних імплантатів
Параллельн. заглавия :Modern approaches to surgical treatment of patients with generalized parodontitis using dental implants
Место публикации : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 4-10 (Шифр КУ44/2017/4)
MeSH-главная: ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ДЕНТАЛЬНОЙ ПЛАСТИНКИ ИМПЛАНТАЦИЯ -- BLADE IMPLANTATION
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ ВНУТРИКОСТНАЯ -- DENTAL IMPLANTATION, ENDOSSEOUS
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES
Аннотация: Основним постулатом пародонтологічного лікування є усунення факторів, що травмують пародонт, створення умов для нормалізації його властивостей. Оптимальними для ортопедичного лікування є конструкції з додатковими опорами на внутрішньокісткові імпланти. Можливості та умови для виконання хірургічного втручання на тканинах пародонта та імплантації у пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом (ГП) різного ступеня тяжкості мало вивченіМета дослідження – підвищити ефективність лікування хворих з частковою адентією зубного ряду при хронічному генералізованому пародонтиті шляхом включення в комплекс лікувальних заходів методу дентальної імплантації. Матеріали і методи. Подано результати обстеження 360 хворих на генералізований пародонтит різного ступеня тяжкості, яким виконували хірургічне втручання на тканинах пародонта з використанням дентальних імплантів. Для підвищення ефективності дентальної імплантації і хірургічного пародонтологічного втручання визначали якість кісткового ремоделювання для оцінки структурнофункціонального стану кісткової тканини і для диференційованого призначення остеотропних препаратів, що сприяло позитивному перебігу післяопераційного періоду.Результати досліджень та їх обговорення. У 40,81 % хворих результати досліджень маркерів кісткового ремоделювання, які ми отримали, свідчили про високі темпи кісткоутворення (25,12±2,23) нг/мл, та незначні процеси розсмоктування кісткової тканини – (8,54±1,23) н/моль, що дозволило цим хворим не призначати остеотропні препарати. У 50,83 % пацієнтів спостерігали підвищення розсмоктування кістки (10,82±1,34) н/моль, що було показанням до призначення антирезорбентів. А 8,36 % хворим, в яких відмічали пригнічення процесів кісткоутворення (18,05±2,08) нг/мл та збільшення показників резорбції (15,34±1,87) н/моль, призначали препарати, що стимулюють кісткоутворення і запобігають резорбції кісткової тканини. Висновки. Для підвищення ефективності дентальної імплантації та хірургічного пародонтологічного втручання необхідно визначати маркери кісткового ремоделювання для оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини і для диференційованого призначати остеотропні препарати, що сприятиме позитивному перебігу післяопераційного періоду. Одномоментне виконання хірургічного втручання на тканинах пародонта і проведення дентальної імплантації у 1,5–2 рази скорочує тривалість лікування без зниження його якості. У хворих на ГП середнього та тяжкого ступенів доцільне поетапне проведення хірургічних втручань із наступною дентальною імплантацією для запобігання післяопераційних ускладнень і втрати імплантів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Слюсаренко Н. Я.
Заглавие : Використання методу направленої тканинної регенерації у хворих із тяжкою формою генералізованого пародонтиту
Параллельн. заглавия :Using the method of directed tissue regeneration in patients with severe forms of generalized periodontitis
Место публикации : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 29-35 (Шифр КУ44/2017/4)
MeSH-главная: ПЕРИОДОНТИТ -- PERIODONTITIS
РЕГЕНЕРАЦИЯ ПЕРИОДОНТАЛЬНОЙ ТКАНИ НАПРАВЛЕННАЯ -- GUIDED TISSUE REGENERATION, PERIODONTAL
Аннотация: Генералізований пародонтит зустрічається у 40–98 % населення нашої країни і пов’язаний з віком, регіоном проживання, професійною діяльністю, соматичними захворюваннями, гігієнічною культурою. У лікуванні хворих на генералізований пародонтит ефективним може бути розробка нових технологічних прийомів для зменшення ускладнень запального характеру. Мета дослідження – підвищити ефективність хірургічного лікування хворих на генералізований пародонтит шляхом розробки способу оперативного доступу до патологічного вогнища та використання методу направленої тканинної регенерації. Матеріли і методи. Ми обстежили та пролікували 86 хворих осіб із тяжкою формою генералізованого пародонтиту. Після рандомізації та проведення передопераційного обстеження усіх пацієнтів поділили на дві групи. У першій групи (40 хворих) застосували традиційний метод клаптевої операції Цешинського–Відмана–Неймана. Другу групу становили 46 хворих на ГП тяжкої форми. Хірургічне лікування в цій групі здійснювали з дотриманням принципів направленої тканинної регенерації із застосуванням розробленого методу оперативного доступу, віддаленого від ясенного краю. Результати досліджень та їх обговорення. Хірургічне лікування здійснювали з дотриманням принципів направленої тканинної регенерації із застосуванням розробленого методу оперативного доступу, віддаленого від ясенного краю. Розтин проводили паралельно та нижче від зубоясенної межі на 12–14 мм. Довжина розтину перевищувала масштаби зони втручання на 6 – 10 мм з кожного боку для вільного переміщення відсепарованого клаптя та розмежування в подальшому лінії розрізу із зоною регенерації. Аналізували та описували рентгенологічний матеріал з урахуванням характеристики кісткової тканини (вираження кортикального шару на верхівці відростків, сітчастість та рентгенологічна щільність коміркової кістки, ознаки резорбції, наявність демаркації між кістковою тканиною та внесеними матеріалами, рентгенологічна характеристика імплантаційного матеріалу за схемою, запропонованою проф. Ю. І. Воробйовим. Висновки. На основі лікування 86 хворих на генералізований пародонтит тяжкої форми ми випробували традиційний метод Цешинського–Відмана–Неймана. У 40 і 46 хворих лікування здійснювали з дотриманням принципів направленої тканинної регенерації із застосуванням розробленого методу оперативного доступу. Встановлено перевагу розробленого методу
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пюрик Я. В.
Заглавие : Оптимізація регенерації кісткової тканини у пацієнтів після цистектомії
Параллельн. заглавия :Optimization of bone regeneration in patients after cystectomy
Место публикации : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 22-28 (Шифр КУ44/2017/4)
MeSH-главная: КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
КОСТНЫЙ МОЗГ -- BONE MARROW
МЕТАЛЛОКЕРАМИЧЕСКИЕ СПЛАВЫ -- METAL CERAMIC ALLOYS
ЗУБОВРАЧЕБНЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- DENTAL MATERIALS
ДЮРАПАТИТ -- DURAPATITE
Аннотация: За останні десятиліття простежується витіснення кісткових трансплантатів новими різноманітними імплантаційними матеріалами, зокрема на основі синтетичних фосфатів кальцію. Разом з тим, чисті гідроксиапатити і трикальцій фосфати не мають остеоіндукційних властивостей. Ці обставини зумовили пошук нових композитних синтетичних і комбінованих матеріалів на основі біфазних керамік із використанням різних біоматеріалів, що зв’язують компоненти, біоактивних речовин, фармакологічних препаратів. Мета дослідження – підвищити ефективність лікування хворих із одонтогенними кістами, поєднавши аутологічний кістковий мозок та штучні замінники кістки, створюючи суміш, яка заміщуючи кісткові дефекти, буде оптимізувати репаративні процеси. Матеріали і методи. Обстежено 82 хворих віком 18–55 років, яких прооперували з причини радикулярної кісти щелеп. Пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицевої хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Оцінку результатів клінічного дослідження здійснювали за даними загальноклінічних, біохімічних (вільний оксипролін, білковозв’язувальний оксипролін, аспартат-, аланінамінотрансфераза), рентгенологічних, ехоостеометричних методів обстеження пацієнтів. Клінічні, рентгенологічні та ехоостеометричні дослідження проводили перед хірургічним втручанням і через 1; 3; 6; 9 і 12 місяців після операційного втручання. Результати досліджень та їх обговорення. У всіх трьох групах хворих післяопераційний період перебігав із незначними ускладненнями. Найменший відсоток запальних ускладнень був у хворих третьої групи, що можна пояснити протизапальним ефектом створеного композитного матеріалу. Результати ехоостеометричних методів (ЕОМ) у хворих третьої групи вказують на те, що при виповненні післяопераційних кісткових порожнин щелеп аутологічним кістковим мозком із композитом «Стимул-Осс» відбуваються активні остеорепаративні процеси з перебудовою і мінералізацією кісткового регенерату, оскільки швидкість проходження ультразвуку по кістці є тим вищою, чим менша її пористість і більша концентрація солей кальцію, фосфату та інших мінеральних компонентів. Висновки. Поєднання штучного гідроксиапатиту «Стимул-Осс» з аутологічним кістковим мозком дозволяє отримати позитивний клінічний результат за рахунок посилення остеокондуктивних та остеоіндукційних властивостей новоствореного комбінованого трансплантата. Використання такого матеріалу не впливає на ферментаційну активність амінотрансферази сироватки крові, що свідчить про відсутність негативного впливу на організм пацієнта
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)