Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ47/2021/4<.>

Общее количество найденных документов : 7
Показаны документы с 1 по 7

Вено-венозна екстракорпоральна мембранна оксигенація при гострому респіраторному дистрес-синдромі в пацієнтів з СOVID-19: серія випадків [Текст] = Veno-venous extracorporeal membrane oxygenation in acute respiratory distress syndrome in patients with COVID-19: case series / C. Р. Маруняк [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНАЯ МЕМБРАННАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- EXTRACORPOREAL MEMBRANE OXYGENATION (методы)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (терапия)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Ключовою стратегією в ефективному лікуванні пацієнтів з COVID-19 з тяжкою дихальною недостатністю є рання консультація з ЕКМО-центром. Однак все ще залишаються нез’ясованими критерії відбору таких пацієнтів на ЕКМО, як і оптимальна стратегія антикоагулянтної терапії
Early consultation with ECMO center is a key strategy in the effective treatment of patients with COVID-19 with severe respiratory failure. However, the criteria for selecting such patients for ECMO, as well as the optimal strategy for anticoagulation therapy, remain unclear
Доп.точки доступа:
Маруняк, С. Р.
Дружина, О. М.
Лоскутов, О. А.
Судакевич, С. М.
Кузьмич, І. М.
Галамай, І. В.
Кирейчикова, Р. В.
Коротчук, Н. В.
Адаменко, О. В.
Таранов, М. А.
Демянчук, В. Б.
Тодуров, Б. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Клінічний випадок використання безелектродної однокамерної системи кардіостимуляції при неможливості імплантації електродних систем [Текст] = Clinical case of a leadless single-chamber pacing system usage when lead pacemaker implantation is impossible / О. М. Грицай [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 37-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (тенденции)
ЭЛЕКТРОИМПУЛЬСНАЯ ТЕРАПИЯ -- ELECTRIC COUNTERSHOCK (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПОДКЛЮЧИЧНАЯ ВЕНА -- SUBCLAVIAN VEIN (хирургия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES (использование)
Аннотация: У статті описано клінічний випадок лікування пацієнта зі складним порушенням атріовентрикулярного проведення у формі високоступеневої атріовентрикулярної блокади. Лікування виконували шляхом імплантації безелектродного електрокардіостимулятора, оскільки хворий мав рідкісне нетромботичне ураження підключичних вен у формі білатеральної оклюзії підключичних вен, коли постановка традиційного електродного електрокардіостимулятора була можлива лише відкритим кардіохірургічним методом. Розглянуто основні переваги, елементи медико-технічних характеристик безелектродних систем кардіостимуляції, а також наведено клінічні дослідження, які дозволили вищезгадані системи кардіостимуляції використовувати в клінічній практиці. Зроблено наголос на особливості діагностики, перед- і післяопераційного ведення пацієнтів після імплантації безелектродного електрокардіостимулятора, з урахуванням попередньої реваскуляризації міокарда шляхом стентування коронарних артерій і необхідністю прийому подвійної антитромбоцитарної терапії. Зроблено висновок, що технологія безелектродної кардіостимуляції може успішно та безпечно використовуватися для лікування симптомних брадиаритмій, насамперед, у пацієнтів з брадисистолічним варіантом фібриляції передсердь, а в окремих випадках – при транзиторних порушеннях атріовентрикулярного проведення при збереженому синусовому ритмі й наявності технологічних перешкод для імплантації традиційних двокамерних кардіостимуляторів
The article describes a clinical case of the treatment of a patient with high-grade atrioventricular blockade by means of leadless single-chamber pacemaker. The patient had a rare non-thrombotic lesions of the subclavian vein in the form of bilateral occlusion. The main advantages, elements of medical and technical characteristics of leadless pacing system, and also results of randomized clinical trials which allowed to use this pacing system in clinical practice are considered. The emphasis is made on the peculiarities of diagnosis of pre- and postoperative management of patients after implantation of a leadless pacemaker, taking into account earlier stenting of the coronary arteries and the need to receive double antiplatelet therapy. It is concluded that the technology of leadless pacing is free of defects of traditional pacemakers. It can be used successfully and safely for the treatment of symptomatic bradyarrhythmias, especially in patients with bradysystolic atrial fibrillation, and in some cases – in transient disorders of atrioventricular conduction with preserved sinus rhythm and the presence of technological barriers to the implantation of traditional two-chamber pacemaker
Доп.точки доступа:
Грицай, О. М.
Скибчик, Я. В.
Жарінов, О. Й.
Житинський, Є. В.
Куць, В. О.
Шкурат, І. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Клінічний випадок проведення симультанної операції з приводу аортальної і мітральної недостатності та аденокарциноми шлунка [Текст] = A case of simultaneous surgery for aortic and mitral insufficiency, and gastric adenocarcinoma / Б. М. Тодуров [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 26-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- AORTIC VALVE INSUFFICIENCY (хирургия)
МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MITRAL VALVE INSUFFICIENCY (хирургия)
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA (хирургия)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Аннотация: На сьогодні досить неоднозначним є впровадження та використання симультанних операцій, незважаючи на те, що досить значна кількість пацієнтів з поєднаною патологією потребує саме такої хірургічної тактики. У статті описано клінічний випадок успішно проведеного одномоментного хірургічного втручання в пацієнта з аортальною і мітральною недостатністю та аденокарциномою пілоричного відділу шлунка. Описані передопераційні дослідження, об’єм оперативного втручання, доступи, ранній післяопераційний період та отримані дані патогістологічного дослідження. Наш досвід з проведення симультанних операцій свідчить, що є певна необхідність у стандартизації подібних оперативних втручань шляхом створення рекомендацій та протоколів з подальшою їх інтеграцією в загальну практику
Today, the introduction and use of simultaneous surgeries is a significant challenge, despite the fact that quite a large number of patients with combined pathology requires such treatment. This article describes a clinical case of successfully performed one-stage surgical intervention in a patient with aortic and mitral insufficiency and adenocarcinoma of the pylorus. The preoperative examination, scope of surgical intervention, accesses, early postoperative period, and pathologic examination data are described. Our experience with simultaneous surgeries shows that there is a need for standardization of such surgical interventions by creating guidelines and protocols with their further integration into general practice
Доп.точки доступа:
Тодуров, Б. М.
Шепетько, Є. М.
Ротарь, М. Ф.
Клікунас, Н. С.
Пресс, З. В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лікування рефрактерної стенокардії. Місце ранолазину [Текст] = The treatment of refractory angina. The place of ranolazine / О. А. Єпанчінцева [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 19-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СТЕНОКАРДИЯ -- ANGINA PECTORIS (терапия)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия)
Аннотация: У статті обговорюються механізми формування рефрактерності до антиангінальної терапії в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця. Клінічний випадок демонструє можливість використання ранолазину в доповнення до лікування препаратами першої лінії у випадку рефрактерної стенокардії за неможливості проведення реваскуляризації міокарда. Зроблено акцент на важливості багатокомпонентної корекції факторів ризику. Згідно з чинними міжнародними настановами, призначення ранолазину потрібно розглядати як доповнення до базисної терапії ішемічної хвороби серця у випадку неможливості проведення реваскуляризації міокарда, виникненні рефрактерної стенокардії, багатосудинному ураженні коронарного русла, а також при недостатній корекції факторів ризику. Результати багатьох клінічних досліджень довели протиішемічну дію та безпечність застосування ранолазину після стентування коронарних артерій
The article discusses the mechanisms of refractoriness to antianginal therapy in patients with stable ischemic heart disease. The clinical case demonstrates the possibility of using ranolazine in addition to first-line treatment of refractory angina in case of impossibility of myocardial revascularization. According to the current international guidelines, the use of ranolazine should be considered as an adjunct to basic therapy of the ischemic heart disease in case of impossibility of myocardial revascularization, refractory angina and multivessel coronary atherosclerosis. The results of many clinical studies have proven the anti-ischemic effect and safety of ranolazine after coronary artery stenting. A special emphasis is made on the importance of multicomponent correction of risk factors
Доп.точки доступа:
Єпанчінцева, О. А.
Жарінов, О. Й.
Шклянка, І. В.
Хохлов, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Механічні ускладнення інфаркту міокарда: наукова заява Американської асоціації серця [Текст] = Mechanical complications of acute myocardial infarction: a Scientific Statement from the American Heart Association / A. A. Damluji [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 43-57

MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (осложнения)
МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИЯ -- MYOCARDIAL REPERFUSION (тенденции)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (тенденции)
Аннотация: Упродовж останніх кількох десятиліть прогрес у реперфузійній терапії (медикаментозній та інвазивній), разом з удосконаленням хірургічної реваскуляризації міокарда, сприяв поліпшенню клінічних наслідків у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ІМ). Проте пацієнти з широким ІМ, або ті, в яких не проводиться вчасна реваскуляризація, лишаються у групі ризику виникнення механічних ускладнень. У клінічній практиці найчастіше трапляються такі механічні ускладнення ІМ, як гостра мітральна регургітація внаслідок розриву папілярних м’язів, дефект міжшлуночкової перегородки, псевдоаневризма та розрив вільної стінки міокарда, при цьому кожен стан асоціюється з високим ризиком інвалідизації і смерті, а також із суттєвими витратами медичних ресурсів. Ведення пацієнтів з механічними ускладненням ІМ є складним і потребує мультидисциплінарної співпраці, спрямованої на своєчасну діагностику, стабілізацію гемодинаміки, а також підтримання клінічних рішень щодо вибору певного підходу до лікування чи надання паліативної допомоги, із залученням до цього процесу самих пацієнтів і членів їхніх родин. Однак на теперішній час, у зв’язку з відносно малою кількістю проведених високоякісних досліджень, існує суттєва варіабельність клінічної практики ведення пацієнтів з механічними ускладненнями ІМ у різних медичних центрах, яка, здебільшого, залежить від локального досвіду та доступних ресурсів
Over the past few decades, advances in pharmacological, catheter-based, and surgical reperfusion have improved outcomes for patients with acute myocardial infarctions. However, patients with large infarcts or those who do not receive timely revascularization remain at risk for mechanical complications of acute myocardial infarction. The most commonly encountered mechanical complications are acute mitral regurgitation secondary to papillary muscle rupture, ventricular septal defect, pseudoaneurysm, and free wall rupture; each complication is associated with a significant risk of morbidity, mortality, and hospital resource utilization. The care for patients with mechanical complications is complex and requires a multidisciplinary collaboration for prompt recognition, diagnosis, hemodynamic stabilization, and decision support to assist patients and families in the selection of definitive therapies or palliation. However, because of the relatively small number of high-quality studies that exist to guide clinical practice, there is significant variability in care that mainly depends on local expertise and available resources
Доп.точки доступа:
Damluji, A. A.
Diepen, van S.
Katz, J. N.
Menon, V.
Tamis-Holland, J. E.
Bakitas, M.
Cohen, M. G.
Balsam, L. B.
Chikwe, J.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Радикальна корекція часткового аномального дренажу легеневих вен у пацієнта віком 72 роки [Текст] = Radical correction of partial anomalous pulmonary venous connection in a 72-year-old patient / А. С. Іванюк [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 32-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПРЕДСЕРДИЯ ПРАВОГО ФУНКЦИЯ -- ATRIAL FUNCTION, RIGHT
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (использование)
ЛЕГОЧНЫЕ ВЕНЫ -- PULMONARY VEINS (хирургия)
Аннотация: Частковий аномальний дренаж легеневих вен у праве передсердя характеризується нездатністю однієї або кількох легеневих вен з’єднатися з лівим передсердям під час внутрішньоутробного розвитку. Сформована таким чином вроджена вада серця потребує хірургічної корекції в дитячому віці. У статті представлено клінічний випадок успішного лікування цієї патології в дорослого пацієнта віком 72 роки. Радикальну корекцію вади на відкритому серці проводили в умовах штучного кровообігу. На контрольному огляді через 1 і 2 роки після операції в пацієнта відзначено відсутність скарг і добрий функціональний статус. У доступній нам літературі не знайдено описів оперативного лікування часткового аномального дренажу легеневих вен у хворих подібного і старшого віку
Partial anomalous pulmonary venous connection to the right atrium is characterized by the inability of one or more pulmonary veins to connect with the left atrium during fetal development. The anomaly has been noted in 0.6 % to 0.7 % of autopsies. The congenital heart defect formed in this way needs surgical correction in childhood. Promptly recognition and surgical treatment of partial anomalous pulmonary venous connection can reduce the number of complications and improve prognosis. The age of patients from 2 to 5 years is optimal for surgery in terms of ensuring low risk of surgery, good immediate and long-term consequences. However, in some cases, patients with partial anomalous pulmonary venous connection refer to cardiovascular or thoracic surgery clinics in adulthood. We present a clinical case of successful treatment of this pathology in a 72-year old patient. Radical correction of the defect in the open heart was performed with artificial circulation. At the follow-up examination 1 and 2 years after surgery, the patient showed no complaints and good functional status. In the available literature we didn’t find descriptions of surgical treatment of partial anomalous pulmonary venous connection in patients of similar age or more elderly
Доп.точки доступа:
Іванюк, А. С.
Болгова, О. С.
Мокрик, І. Ю.
Лях, О. В.
Стеценко, Л. А.
Погребняк, В. В.
Житинський, Є. В.
Демянчук, В. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Фуркало, С. М.
Інтервенційні втручання у хворих на ішемічну хворобу серця з хронічними коронарними оклюзіями. Коли потрібно зупинитися і коли почати знову? [Текст] = Chronic total occlusion interventions in patients with coronary artery disease. When to stop and when to start again? / С. М. Фуркало // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 12-18. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (терапия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
Аннотация: У спостереження залучили 52 пацієнтів з хронічною коронарною оклюзією (ХКО), яким були виконані повторні спроби реканалізації артерії. Більшість пацієнтів становили чоловіки, 77 % мали в анамнезі інфаркт міокарда, близько 70 % мали багатосудинне ураження коронарних артерій, 30,7 % перенесли аортокоронарне шунтування. У 32 пацієнтів виконано 2 спроби, у 14 пацієнтів – 3 спроби, у 5 пацієнтів – 4 спроби та в одного пацієнта – 6 повторних спроб реканалізації артерії з ХКО. Найчастіше втручання проводилося на правій коронарній артерії – у 65,4 % випадків, необхідність ретроградного доступу відзначено у 46,2 % випадків, довжина стентованого сегмента в середньому становила понад 60 мм. Ефективність втручань у разі ХКО останніми роками дорівнювала 86–91 %, тоді як ефективність повторної спроби реканалізації в нашій серії пацієнтів становила 74 %, ефективність третьої спроби – 77 %, ефективність четвертої спроби – 60 %
Невдала спроба реканалізації у разі ХКО може мати безліч причин. Припинення втручання слід розглядати в разі перевищення порогових значень променевого навантаження, перевищення кількості контрастної речовини, втрати візуалізації артерії через утворення субінтимальної гематоми, наявності значних ускладнень, а також через відсутність подальших клінічних «сценаріїв», втому лікаря та пацієнта. Основними факторами, пов’язаними з невдалими спробами реканалізації артерії з ХКО, були попередня операція аортокоронарного шунтування, кальциноване ураження та гирлові оклюзії
In the present observation, we included 52 patients, where repeated CTO recanalization attempts to recanalize were performed. Most of the patients were males, 77 % had a history of myocardial infarction, 70 % had multivessel CAD, 30.7 % underwent CABG. In 32 patients 2 attempts were made, in 14 patients – 3 attempts, in 5 patients 4 attempts were made and in 1 patient 6 repeated attempts were made to achieve CTO recanalization. More often, the intervention was carried out on the right coronary artery – 65.4 % of cases, the need for retrograde access was noted in 46.2 % of cases, and the length of the stented segment was more than 60 mm on average. The efficiency of CTO interventions in recent years was 86–91 %, then the efficiency of the repeated attempt of recanalization in our series of patients was 74 %, the efficiency of the third attempt was 77 % and the efficiency of the fourth attempt was 60 %. The main factors of the unsuccessful attempt were the previous CABG, long and calcified lesions, as well as ostial occlusions
Failure of CTO recanalization may have many reasons. Discontinuation of the intervention should be considered in case of exceeding the threshold values of radiation exposure, exceeding the amount contrast agent, loss of visualization of the artery due to the formation of subintimal hematoma, the presence of significant complications, in view of the absence of further clinical «scenarios», fatigue of the physician and the patient. The main factors associated with the CTO recanalization failure were previous CABG surgery, calcified CTO, and ostial occlusion
Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)