Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ5/2018/85/7<.>

Общее количество найденных документов : 20
Показаны документы с 1 по 20

Возможность использования самофиксирующейся сетки ProGrih™ при лапароскопической пластике больших грыж пищеводного отверстия диафрагмы [Текст] / В. В. Грубник [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 5-8. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ -- HERNIA, DIAPHRAGMATIC (хирургия)
ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА -- SURGICAL FIXATION DEVICES (использование)
Аннотация: Цель работы - изучение возможности использования самофиксирующейся сетки ProGrip при пластике больших грыж пищеводного отверстия диафрагмы (ГПОД). В исследовании приняли участие 144 пациента в возрасте от 30 до 78 лет с ГПОД площадью от 10 до 20 см. 2. Пациентов разделили на две группы. В 1-ю группу включили 71 больного, которому выполнили крурорафию с дополнительным укреплением швов самофиксирующейся сеткой ProGrip, во 2-ю - 73 больных, у которых швы крурорафии не укрепляли сетчатым имплантатом. Динамическое наблюдение за пациентами проводили в сроки 3, 6, 12, 24, 36, 48 и 60 мес после хирургического лечения. Средняя продолжительность операции у больных 1-й и 2-й группы существенно не отличалась - (94 +- 12) и (92 +- 15) мин соответственно (p 0,1). В отдаленные строки наблюдения рецидив ГПОД возник у 3,2 % больных 1-й группы и у 21,5 % больных 2-й группы. Качество жизни у больных 1-й группы согласно опроснику SF-36 было достоверно лучше, чем у больных 2-й группы (p 0,05). Выводы: применение сетки ProGrip при пластике больших ГПОД позволяет существенно снизить частоту рецидивов ГПОД и улучшить результаты оперативных вмешательств.
Доп.точки доступа:
Грубник, В. В.
Параняк, Н. Р.
Грубник, В В.
Ильященко, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Клініко-морфологічна діагностика стравоходу Барретта [Текст] / О. Г. Курик [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 9-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БАРРЕТА ПИЩЕВОД -- BARRETT ESOPHAGUS (диагностика, микробиология)
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI (патогенность)
ГАСТРОСКОПИЯ -- GASTROSCOPY (использование, методы)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Аннотация: Мета роботи - визначення ефективності морфологічної діагностики стравоходу Барретта (СБ). Проаналізовано діагностику СБ за результатами скринінгового ендоскопічного дослідження з біопсією і морфологічною верифікацією у 2014 - 2016 рр. на базі Медичного центру "Універсальна клініка "Оберіг", м. Київ. СБ діагностовано у 841 (36,8 %) хворого (95 % довірчого інтервалу (ДІ) 36,02 - 39,76) серед 2405 хворих, яким проведено езофагогастродуоденоскопію (ЕФГДС). Гістологічно кардіальна метаплазія виявлена у 48 (5,71 %) пацієнтів, фундальна - у 136 (16,19 %), спеціалізована кишкова - у 625 (72,28 %), змішана - у 32 (3,81 %) пацієнтів. Дисплазію високого і низького ступеня діагностовано у 32 (3,81 %) пацієнтів (95 % ДІ 2,04 - 4,62), а саме: у 24 (75,0 %) - низького, у 8 (25,0 %) - високого. Аденокарцинома виявлена у 4 (0,47 %) пацієнтів (95 % ДІ 0,20 - 1,36). Висновки: морфологічний висновок є основним й об'єктивним критерієм верифікації СБ, що важливо для вибору тактики лікування і певною мірою допомагає у визначенні прогнозу захворювання
Доп.точки доступа:
Курик, О. Г.
Коломоєць, М. Ю.
Яковенко, В. О.
Терещенко, Т. В.
Ткаченко, Р. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Профілактика ускладнень при операціях з приводу раку середньої і нижньої третин стравоходу [Текст] / О. М. Козачук [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 13-15. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Аннотация: Покращання результатів хірургічного лікування раку стравоходу. Проаналізовано результати хірургічного лікування 43 хворих із раком середньої і нижньої третин стравоходу. Операцію Льюїса виконано 38 хворим, операцію Гарлока - 5. Циркулярний зшиваючий апарат із другим рядом П-подібних ручних швів застосовано у 28 хворих. У 15 хворих анастомоз формували ручним двохрядним швом. Вибір способу накладення анастомоза залежав від місцевих і загальних факторів: локалізації пухлини, змін стінки стравоходу в місці накладення анастомоза, ступеня порушень водно-електролітного, білкового балансу, супутньої патології. Профілактика післяопераційних ускладнень включала передопераційну корекцію лабораторних показників, лікування супутньої патології, вибір способу накладення анастомоза, післяопераційну інтенсивну терапію. Ускладнення після операції виникли у 1 (2,3 %) хворого. Найчастішим ускладненням після операцій з приводу раку стравоходу є неспроможність стравохідно-шлункового анастомоза, яка виникає під впливом загальних і місцевих факторів. Загальні фактори: порушення кровообігу, зумовлене серцевою недостатністю, гіпоксія за рахунок легеневої недостатності, коагулопатія, порушення білкового і водно-електролітного обміну. Зменшення впливу загальних факторів на виникнення післяопераційних ускладнень досягали шляхом проведення інтенсивної передопераційної підготовки. Висновки: профілактика ускладнень ефективна у разі проведення її на всіх етапах лікування: під час передопераційної підготовки, оперативного втручання, в післяопераційному періоді
Доп.точки доступа:
Козачук, О. М.
Швейкін, І. В.
Комінко, А. В.
Орган, С. І.
Карнута, А. М.
Марценюк, С. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Нові методи хірургічних операцій на товстій кишці [Текст] / В. М. Мельник [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 16-20. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
КОЛОРЕКТАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- COLORECTAL SURGERY (использование, методы)
Аннотация: Покращити найближчі та віддалені результати хірургічного лікування пацієнтів із захворюваннями товстої кишки (ТК) шляхом удосконалення стандартних та розробки нових методів радикальних, органозберігаючих, відновних та реконструктивно-відновних операцій. Розроблено нові методи радикальних, органозберігаючих, відновних та реконструктивно-відновних операцій на ТК з урахуванням особливостей морфогенезу захворювань, анатомічних та функціональних особливостей окремих відділів ТК. Зазначені операції виконані у 497 хворих з раком ТК, виразковим колітом, хворобою Крона ТК, родинним аденоматозним поліпозом, хронічним декомпенсованим колостазом, ускладненим перебігом дивертикулярної хвороби ТК. Завдяки впровадженню в клінічну практику розроблених хірургічних втручань зменшено частоту виникнення післяопераційних ускладнень до 2,4 %, післяопераційну летальність до 0,2 %, покращено функціональні результати, зменшено частоту виникнення та ступінь вираженості патологічних післяопераційних синдромів (рефлюкс-ілеїту, постколектомічного синдрому, синдрому низької передньої резекції, вторинної анальної інконтиненції), забезпечено керованість процесом випорожнення після екстирпації прямої кишки (ПК), суттєво покращено якість життя оперованих хворих. Висновки: покращання результатів хірургічного лікування захворювань ТК можливе за умови використання нових методів радикальних, органозберігаючих, відновних та реконструктивно-відновних операцій, що сприяє суттєвому зменшенню частоти виникнення рецидиву захворювань ТК, патологічних синдромів та ступеня їх вираженості, значному покращенню функціональних результатів, якості життя оперованих хворих
Доп.точки доступа:
Мельник, В. М.
Пойда, О. І.
Шепетько, Є. М.
Половніков, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сафиева, А. К.
Мелкие колоректальные полипы как предшественники колоректального рака [Текст] / А. К. Сафиева, Н. Ю. Байрамов // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 21-23. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (диагностика)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (диагностика, патофизиология)
ПРЕДРАКОВЫЕ СОСТОЯНИЯ -- PRECANCEROUS CONDITIONS (диагностика)
Аннотация: Анализ патогистологического строения мелких полипов (размером до 5 мм), обнаруженных при колоноскопии, и оценка риска их перехода в злокачественные образования. Работа выполнена на базе отдела эндоскопии хирургического отделения Центрального госпиталя таможни. Изучены путем патогистологического исследования 42 мелких полипа, удаленные эндоскопически с помощью биопсийных щипцов. Из 42 мелких полипов в 11 выявлены признаки дисплазии, в 31 полипе признаков дисплазии не было. По данным патогистологического исследования полипы распределили следующим образом: гиперпластические - 11, воспалительные - 11, железистые - 19, железисто-ворсинчатые - 1. Полипы с признаками дисплазии патогистологически отнесены к железистым и железисто-ворсинчатым. Выводы: проведенное исследование подтвердило, что в некоторых наблюдениях нет прямой пропорциональности между размером полипа и его патогистологической структурой, даже в мелких полипах обнаруживают признаки дисплазии. В связи с этим мелкие полипы также можно рассматривать как предшественники рака. Распознавание и удаление аденоматозных полипов снижает риск развития их колоректального карциноза на ранней стадии и карциномы кишечника
Доп.точки доступа:
Байрамов, Н. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дзигал, О. Ф.
Результати хірургічного лікування хворих з цирозом печінки та холестатичним синдромом [Текст] / О. Ф. Дзигал, І. М. Дейкало // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 24-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (хирургия)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Визначення ефективності хірургічного лікування хворих з цирозом печінки (ЦП) за наявності холестатичного синдрому. Ретроспективно проаналізовано результати хірургічного лікування 1117 хворих з ЦП та підозрою на жовчнокам'яну хворобу, гострий холецистит та обтураційну жовтяниці, у 52 з яких діагностували холедохолітіаз. Із 52 хворих з ЦП та холестатичним синдромом внаслідок холедохолітіазу у 43 застосували одноетапну хірургічну тактику, у 9 - двохетапну. Із 43 хворих з ЦП, ускладненим холедохолітіазом, у яких застосували одноетапну хірургічну тактику лікування, відкрито оперували 27, лапароскопічно - 16. Вдалося впоратися з холедохолітіазом у 12 із 16 хворих, яких оперували лапароскопічно, у 4 хворих довелося вдатися до конверсії. Висновки: одномоментну тактику хірургічного лікування хворих з ЦП та холестатичним синдромом вважаємо ефективною з огляду на можливість виконання більшості оперативних втручань лапароскопічно з мінімальною частотою ускладнень та летальністю
Доп.точки доступа:
Дейкало, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Андрющенко, В. П.
Стандартні відкриті операційні втручання в хірургічному лікуванні хворих із гострим ускладненим панкреатитом [Текст] / В. П. Андрющенко, Д. В. Андрющенко, Ю. С. Лисюк // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 27-29. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (хирургия)
Аннотация: Визначення характеру та оптимальний об'єм стандартних відкритих хірургічних втручань при гострому ускладненому панкреатиті (ГУП) з опрацюванням ключових технічних прийомів операцій. Оперовано 96 хворих із ГУП. В основну групу включили 47 пацієнтів, яким відкриті втручання виконували як первинно - у 19, так і другим етапом після застосування мініінвазивних інтервенційних технологій (МІІТ) - у 28. У порівняльній групі було 49 пацієнтів, яким застосовували виключно стандартні операції. Використання МІІТ сприяло звуженню показань до виконання первинних відкритих операцій більш ніж у 2 рази. В основній групі віддавали перевагу дугоподібному підреберному доступу - у 26 (5 5%) спостереженнях (x. 2 2 = 38,43, p 0,001). Метод закритого дренування за Бегером домінував у хворих основної групи - 43 % спостережень порівняно з контрольною групою - 9% спостережень (x. 2 2 = 0,0013; p = 0,05). Уточнено окремі технічні елементи хірургічного втручання. Висновки: застосування стандартних відкритих операцій за опрацьованим принципом супроводжується покращенням результатів лікування хворих із ГУП
Доп.точки доступа:
Андрющенко, Д. В.
Лисюк, Ю. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пилипчук, В. І.
Ранні та віддалені результати дистальної резекції підшлункової залози [Текст] / В. І. Пилипчук // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 30-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (хирургия)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE) (использование, методы)
Аннотация: Мета. Вивчити ранні та віддалені результати дистальної резекції (ДР) підшлункової залози (ПЗ) з метою покращення діагностики та хірургічного лікування захворювань дистального сегмента ПЗ. Резекційні втручання на дистальному сегменті ПЗ виконані 19 хворим у відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні за період з 2013 по 2017 рр. У 12 (63,2 %) хворих були ускладнені форми хронічного панкреатиту (ХП), у 7 (36,8 %) - неоплазія ПЗ. Для діагностики патологічних змін у корпорокаудальному сегменті ПЗ використовували лабораторні дослідження, ультразвукове дослідження (УЗД), комп'ютерну томографію (КТ), магнітно-резонансну томографію (МРТ), патогістологічне дослідження операційного матеріалу. При ХП ДР переднім доступом виконали 7 хворим, заднім - 5. При неоплазії ПЗ стандартну ДР виконали 3 хворим, радикальну - 1, радикальну антеградну модульну (RAMPS) - 2, з лапароскопічного доступу - 1 хворій. Післяопераційні ускладнення виникли у 6 (31,6 %) хворих. Віддалені результати лікування простежено у 13 (68,4 %) хворих у терміни від 6 міс до 5 років: після ДР з приводу ХП - у 9, після ДР з приводу новоутворень - у 4. Добрі віддалені результати отримані у 7 (77,7 %) хворих після ДР з приводу ХП та у 2 (50,0 %) - з приводу новоутворень, задовільні - відповідно у 2 (22,3 %) та у 1 (25,0 %) хворого, незадовільні - у 1 (25,0 %) хворого після ДР ПЗ з приводу злоякісного новоутворення. Висновки: комплексна діагностика захворювань дистального сегмента ПЗ з обов'язковим використанням КТ надає змогу встановити чіткі показання до операції та вибрати найбільш адекватний метод хірургічного втручання в кожному конкретному спостереженні. Лапароскопічна ДР ПЗ є перспективним методом хірургічного лікування хворих з ХП та місцево-розповсюдженою неоплазієї ПЗ, вона має добрі і задовільні ранні та віддалені результати. Резекційні втручання на дистальному сегменті ПЗ призводять до виникнення цукрового діабету у 16,6 % пацієнтів
Свободных экз. нет

Найти похожие

Бицай, А. М.
Порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування хворих з облітеруючим атеросклерозом артерій нижніх кінцівок з багаторівневим оклюзійно-стенотичним ураження на тлі критичної ішемії [Текст] / А. М. Бицай // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 34-38. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (хирургия)
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES (диагностика, хирургия)
АНГИОПЛАСТИКА -- ANGIOPLASTY (использование, методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Аннотация: Мета. Покращити результати хірургічного лікування хворих з облітеруючим атеросклерозом артерій нижніх кінцівок (НК) з багаторівневим периферичним оклюзійним ураженням на тлі критичної ішемії (КІ). Проаналізовано результати хірургічного лікування 93 хворих з багаторівневим оклюзійним ураженням артерій НК на тлі КІ з обов'язковим ультрадистальним відновленням кровообігу. До основної групи увійшли 47 (51 %) хворих, яким виконали напіввідкриту ендартеректомію з підколінної артерії в поєднанні з підколінно-стопним аутовенозним шунтуванням; порівняльної - 46 (49 %) пацієнтів, яким виконали ендоваскулярну ангіопластику підколінно-гомілкового сегмента. Порівняльний аналіз виконаних хірургічних втручань засвідчив, що за наявності С та D типів оклюзійно-стенотичного ураження за класифікацією Трансатлантичного консенсусу (TASC II) пріоритет слід надавати відкритим реконструкціям, В та в деяких спостереженнях С типів - первинній ангіопластиці. Розкрито особливості С типу оклюзійного ураження, коли, формуючи показання до операції, слід застосовувати диференційований підхід. Результати виконаних втручань спостерігали у віддаленому періоді (до 24 міс). Висновки: у разі діагностування D типу оклюзійного ураження гомілкового сегмента пріоритет слід надавати операції підколінно-стопного шунтування, С типу - первинній ангіопластиці лише за наявності дифузного стенотичного процесу без "вільного" артеріального сегмента стопи. Використання вазостенону сприяє ефективному зменшенню периферичного артеріального опору як у хворих після відкритого хірургічного втручання, так і у хворих після ангіопластики
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Діденко, С. М.
Хірургічне лікування стенотично-оклюзійного ураження артерій нижньої кінцівки у хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи [Текст] / С. М. Діденко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 39-42. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (хирургия)
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES (диагностика, хирургия)
АРТЕРИЙ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL ARTERIAL DISEASE (диагностика, хирургия)
АНГИОПЛАСТИКА -- ANGIOPLASTY (использование, методы)
Аннотация: Мета. Порівняти ефективність різних методів хірургічного лікування стенотично-оклюзійного ураження артерій нижньої кінцівки (НК) у хворих з ішемічною формою (ІФ) синдрому діабетичної стопи (СДС). Проаналізовано результати хірургічного лікування 164 пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2го типу, ускладненим ІФ СДС, з критичною ішемією НК на тлі поєднаного стенотично-оклюзійного ураження артерій стегнового та підколінно-гомілкового сегментів. Первинну прохідність зони стегнової реконструкції констатували у 65,6 % пацієнтів, яким виконали реконструкцію стегнового артеріального сегмента без втручання на артеріях підколінно-гомілкового сегмента, вторинну - у 81,9 %, частка високих ампутацій становила 18 %, летальність - 11,5 %. Первинну прохідність зони стегнової реконструкції констатували у 89,5 % пацієнтів, яким виконали дворівневу реконструкцію стегнового та підколінно-гомілкового артеріального сегмента, вторинну - у 92,1 %, частка високих ампутацій становила 5,2 %, летальність - 7,9 %. Первинну прохідність зони стегнової реконструкції констатували у 81,5 % пацієнтів, яким виконали гібридну артеріальну реконструкцію, вторинну - у 93,9 %, ч астка високих ампутацій становила 7,7 %, летальність - 4,6 %. Висновки: за умови поєднання оклюзії поверхневої стегнової артерії (ПСА) з стенотично-оклюзійним ураженням артерій підколінно-гомілкового сегмента у хворих з ІФ СДС результати виконання ізольованої операції з відновлення прохідності ПСА найгірші. Результати дворівневих і гібридних операцій можна вважати порівнянними. Первинна прохідність зони артеріальної реконструкції у пацієнтів, яким виконали дворівневу реконструкцію, найвища, але летальність майже вдвічі більша, ніж після гібридної артеріальної реконструкції. оптимальним методом хірургічного лікування хворих з ІФ СДС у поєднанні з стенотично-оклюзійним ураженням артерій стегнового та підколінно-гомілкового сегментів є гібридна реконструктивна операція
Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Тактика лечения варикозной болезни, осложненной тромбозом, с помощью миниинвазивных методов [Текст] / В. В. Бойко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 43-46. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (осложнения, хирургия)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (использование, методы)
Аннотация: Цель. Определить тактику лечения варикозного расширения вен, осложненного тромбозом подкожных вен и глубоких вен голени, с помощью миниинвазивных методов. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 80 пациентов с варикотромбофлебитом в ИОНХ имени В. Т. Зайцева НАМН Украины с 2015 по 2017 г. Пациенты разделены на две группы. В 1-ю группу вошли 38 пациентов с варикотромбофлебитом и/или тромбозом глубоких вен (ТГВ) голени, которых лечили по предложенному нами алгоритму, во 2-ю - 42 больных с такой же патологией, которым проводили стандартное лечение. Результаты. Непосредственно после оперативного вмешательства у больных 1-й группы тяжелых осложнений, связанных с техникой операции, в виде ТГВ, тромбоэмболии легочной артерии (ТЭЛА), кровотечения не было. Частота кожных неврологических расстройств в дистальных отделах конечностей у больных, которым выполняли эндовенозную лазерную коагуляцию (ЭВЛК), составила 5,2%, радиочастотную абляцию (РЧА) - 2,6%. Благодаря дифференцированному подходу к определению объема оперативного вмешательства при варикозном расширении вен, осложненном варикотромбофлебитом и/или ТГВ голени, у большинства пациентов удалось выполнить оперативное вмешательство с меньшей травматичностью и хорошим непосредственным результатом. Во 2-й группе у 1 больного послеоперационный период осложнился ТГВ. Из местных осложнений лимфорею наблюдали у 5% больных, у 2 больных были обширные гематомы бедра. Выводы. Пациентам с тромбозом ствола большой подкожной вены (БПВ) или малой подкожной вены (МПВ) и глубоких вен (ГВ) голени показано оперативное лечение в объеме РЧА или ЭВЛК ствола на уровне рефлюкса и перевязки/абляции перфорантных вен после проведения антикоагулянтной терапии на этапе тотальной реканализации. Пациентам с тромбозом ствола, ГВ голени после эндоваскулярного оперативного лечения антикоагулянтную терапию в лечебных дозах необходимо проводить от 7 до 14 сут в зависимости от показателей растворимых комплексов мономеров фибрина (РКМФ) и/или Д-димера
Доп.точки доступа:
Бойко, В. В.
Черкашенинов, Е. Г.
Прасол, В. А.
Иванова, Ю. В.
Андреещев, С. А.
Пуляева, И. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Характеристика показників гемостазу при хронічній венозній недостатності у стадії декомпенсації [Текст] / В. І. Русин [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 47-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VENOUS INSUFFICIENCY (патофизиология)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
Аннотация: Мета. Порівняти показники гемостазу у пацієнтів із хронічною венозною недостатністю (ХВН) у стадії декомпенсації з тромботичними ускладненнями та без них. Матеріали і методи. Вивчено показники гемостазу 47 пацієнтів із ХВН у стадії декомпенсації, у яких кров забирали з центрального та реґіонарного кровотоку. До 1-ї групи включили 27 пацієнтів із ХВН у стадії декомпенсації, ускладненій гострим варикотромбофлебітом (ГВТФ); до 2-ї групи (контрольна) - 20 пацієнтів із ХВН у стадії декомпенсації без тромботичних ускладнень. Результати. Показники гемостазу реґіонарного кровотоку у пацієнтів 1-ї та 2-ї групи значно більше відрізняються, ніж показники гемостазу центрального кровотоку. Висновки. Зміни гемостазу у пацієнтів з ГВТФ мають переважно локальний характер
Доп.точки доступа:
Русин, В. І.
Корсак, В. В.
Кочмарь, О. М.
Калинич, С. С.
Девеняк, О. Т.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Можливості інструментальних методів діагностики у виборі лікувальної тактики у пацієнток із варикозним розширенням вен нижніх кінцівок і таза [Текст] / О. Є. Швед [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 51-55. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (диагностика)
ТАЗ -- PELVIS (кровоснабжение)
ФЛЕБОГРАФИЯ -- PHLEBOGRAPHY (использование, методы)
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC (использование, методы)
Аннотация: Мета. Розробити алгоритм передопераційної діагностики поєднаного варикозного розширення вен нижніх кінцівок (НК) і таза з метою вибору та планування хірургічного лікування. Проаналізовано результати обстеження 301 пацієнтки репродуктивного віку з варикозним розширенням вен НК за період з 2012 по 2017 рр. Застосування розробленого алгоритму надало змогу діагностувати наявність тазового варикозу з рефлюксом у 14 пацієнток, що було підтверджено результатами флебографії. Висновки: чутливість трансвагінального ультразвукового дослідження в діагностиці тазового варикозу становить 100 %. На хронічний тазовий біль скаржаться частіше пацієнтки з несафеновим варикозом
Доп.точки доступа:
Швед, О. Є.
Наболотний, О. І.
Гупало, Ю. М.
Гур’янов, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Павляк, А. Я.
Динаміка показників ендотоксикозу у хворих із розповсюдженим перитонітом [Текст] / А. Я. Павляк, О. В. Пиптюк // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 56-59. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, осложнения, смертность)
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (диагностика, смертность, этиология)
Аннотация: Мета. Дослідити динаміку показників ендотоксикозу у хворих із розповсюдженим гнійним перитонітом (РГП) у процесі лікування. Матеріали і методи. У дослідження включено 39 хворих із РГП у термінальній стадії. Хворим у динаміці визначали кількісний вміст ендотоксину в сироватці крові за допомогою LAL-тесту (Лізат амебоцитів Limulus) і оцінювали тяжкість стану на основі клінічних і лабораторних показників. Про перебіг захворювання судили за госпітальною летальністю. Результати. У хворих із позитивною клінічною динамікою (1-ша група) середні кількісні показники ендотоксикозу достовірно знизилися (р=0,0001). У хворих, які померли (2-га група), в динаміці кількісні показники ендотоксикозу були достовірно вищими в порівнянні з середніми показниками у хворих 1-ї групи (р 0,05). Висновки. Ендотоксикоз більше 5 ендотоксичних одиниць (ЕО) в 1 мл сироватки крові впродовж 3 діб після операції є одним із показань до повторного оперативного втручання. LAL-тест у хворих із РГП має статистично значущу прогностичну і діагностичну цінність, що дає підстави рекомендувати його використання як індикатора перебігу патологічного процесу
Доп.точки доступа:
Пиптюк, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Долим, К. С.
Острые гинекологические заболевания в неотложной хирургической практике [Текст] / К. С. Долим, А. Ш. Абдумажидов, З. З. Тухтамурод // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 60-61. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (диагностика, хирургия)
АКУШЕРСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OBSTETRIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Аннотация: Цель. Проанализировать случаи поступления больных с острыми гинекологическими заболеваниями в экстренное хирургическое отделение. Материалы и методы. С 2012 по 2016 г. в хирургическом отделении оперированы 1702 женщины по поводу острого аппендицита, у 345 (20%)из них выявили различные острые гинекологические заболевания, потребовавшие неотложного хирургического вмешательства. Результаты. Правильный диагноз гинекологической патологии до операции был установлен у 82 (24%) из 345 больных. У остальных наличие острой гинекологической патологии было установлено во время операции. Всем этим больным выполнено экстренное оперативное вмешательство. Выводы. Нередко дифференциальный диагноз острой хирургической и гинекологической патологии труден. Для дифференциации острого аппендицита от гинекологической острой патологии, помимо специальных методов исследования, важен тщательный сбор гинекологического анамнеза
Доп.точки доступа:
Абдумажидов, А. Ш.
Тухтамурод, З. З.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Страфун, С. С.
Оцінка ефективності лікування поранених із вогнепальними поліструктурними ушкодженнями верхніх кінцівок [Текст] / С. С. Страфун, Н. О. Борзих, Я. В. Цимбалюк // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 62-66. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (осложнения, хирургия)
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Мета. Оцінити результати та виявити фактори ризику низької ефективності лікування поранених з вогнепальними поліструктурними ушкодженнями верхніх кінцівок (ВК). Матеріали і методи. Функцію ВК у 220 поранених, що склали генеральну сукупність дослідження, оцінювали із залученням двох взаємодоповнюючих методик: DASH (Disability of the Arm, Shoulder and Hand Outcome Measure) та системи AOOS у модифікації І. М. Курінного. Результати за обома підходами повністю узгоджуються, що підтверджує їх кореляційний аналіз: r=0,883 - до лікування, r=0,964 - після лікування. Результати. Підтверджено ефективність запропонованої тактики хірургічного лікування поранених з вогнепальними поліструктурними ушкодженнями ВК, яка полягала в об’єднанні декількох етапів реконструктивно-відновних втручань, що об’єктивізовано визначеними показниками приросту функції кінцівки. Висновки. Простежена залежність відновлення функції ВК від терміну між отриманням поранення та початком реконструктивно-відновних втручань у закладах IV рівня та обґрунтована за показником приросту функції його вища ефективність, коли зазначені строки становили менше 30 діб. Оцінено ступінь ризику негативного впливу факторів на відновлення функції ВК
Доп.точки доступа:
Борзих, Н. О.
Цимбалюк, Я. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Мельниченко, М. Г.
Досвід лікування дітей з післяопераційними інтраабдомінальними інфільтратами [Текст] / М. Г. Мельниченко, В. В. Антонюк // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 67-70. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
Аннотация: Мета. Підвищення ефективності лікування післяопераційних інтраабдомінальних інфільтратів (ПІІ) у дітей шляхом використання розробленої програми комплексного лікування. Матеріали і методи. Накопичено досвід лікування 150 дітей з ПІІ. Проведено порівняльний аналіз ефективності розробленої програми комплексного лікування. Результати. Встановлено, що розроблена програма комплексного стаціонарного лікування ПІІ забезпечує добрий результат у 83,0% дітей. Використання внутрішньоосередкової потенційованої антибіотикотерапії у поєднанні з ендоректальною протизапальною терапією в комплексному лікуванні дітей з ПІІ приводило до скорочення строків зникнення основних клінічних ознак на 5 - 8 діб, а строків перебування хворих у стаціонарі - на 6 - 8 діб. Висновки. Застосування розробленої програми комплексного стаціонарного лікування знижувало частоту абсцедування ПІІ у дітей у 4,4 разу, а використання первинної лапароскопії - у 1,3 - 1,7 разу
Доп.точки доступа:
Антонюк, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Лісовий, В. М.
Порівняння методів контактної уретеролітотрипсії при лікуванні уретеролітіазу [Текст] / В. М. Лісовий, Р. В. Стецишин, Д. В. Щукін // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 71-74. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS (терапия)
ЛИТОТРИПСИЯ ЛАЗЕРНАЯ -- LITHOTRIPSY, LASER (использование, методы)
Аннотация: Мета. Порівняльний аналіз результатів ультразвукової і лазерної контактної уретеролітотрипсії при лікуванні «складних» каменів сечовода. Матеріали і методи. У 257 пацієнтів зі «складними» каменями виконана контактна літотрипсія з використанням ультразвукового літотриптора, а у 265 хворих – лазерного. Висновки. Використання лазерної контактної літотрипсії сприяє поліпшенню результатів лікування «складних» каменів сечовода, зниженню частоти інтра– і післяопераційних ускладнень
Доп.точки доступа:
Стецишин, Р. В.
Щукін, Д. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Валіхновська, К. Г.
Вплив методів резекції на структурно-функціональні зміни підшлункової залози [Текст] / К. Г. Валіхновська // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 75-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (ультраструктура, физиология, хирургия)
ШОВ, ТЕХНИКА НАЛОЖЕНИЯ -- SUTURE TECHNIQUES (использование)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (использование, методы)
Аннотация: Мета. Порівняти зміни в тканинах підшлункової залози (ПЗ) після експериментальних оперативних втручань, виконаних з використанням стандартної хірургічної техніки та електрозварювання. Матеріали і методи. В умовах експерименту виконували резекцію ПЗ у білих лабораторних щурів з використанням стандартної хірургічної техніки та електрокоагулятора «Патонмед ЕКВЗ-300» в режимі зварювання. Тканину ПЗ досліджували безпосередньо після виконання операції та через 3, 7 та 21 добу. Результати. Після резекції, виконаної з використанням стандартної хірургічної техніки, виникали альтеративні зміни, що супроводжувались циркуляторними розладами навколо ділянок деструкції панкреатоцитів, процес набував каскадного характеру з формуванням вогнищ колікваційного некрозу. Часткове відновлення функціонального стану паренхіматозних клітин з помірним згасанням у стромі проявів запалення та мікросудинної реакції спостерігали на 21-шу добу. У зоні резекції безпосередньо після електрозварювання тканина ущільнювалась внаслідок компресії та випаровування рідини. Проте на 3-тю та 7-му добу площа некротизованої внаслідок термічного пошкодження паренхіми була менша, ніж після застосування стандартної техніки. Ділянка коагуляційного некрозу, що утворилася в результаті термічного впливу, зменшувалась у розмірах за рахунок заміщення сполучною тканиною та резорбції макрофагами. Висновки. Після використання стандартної хірургічної техніки в ранні терміни виникало більш виражене запалення з домінуванням нейтрофільної інфільтрації та швидше наростав об’єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після електрозварювання, що в пізні терміни могло призвести до формування значного об’єму рубцевої тканини. Після електрозварювання в новоутвореній тканині формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандартної хірургічної техніки.
Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Первый опыт флуоресцентной холангиографии при лапароскопической холецистэктомии [Текст] / А. В. Малиновский [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 79-80. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, методы)
ХОЛАНГИОГРАФИЯ -- CHOLANGIOGRAPHY (использование, методы)
ОПТИЧЕСКОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- OPTICAL IMAGING (использование, методы)
Аннотация: Визуализация внепеченочных желчных протоков (ВЖП) является принципиальной при лапароскопической холецистэктомии (ЛХЭ), особенно когда возникают технические трудности, связанные с так называемыми опасной патологией и опасной анатомией. Мировым стандартом в таких случаях считают интраоперационную холангиографию (ИОХГ), выполнение которой позволяет быстрее достичь «критического вида безопасности» и избежать повреждения ВЖП и ветвей собственной печеночной артерии. В настоящее время появилась возможность выполнения флуоресцентной холангиографии (ФХ) с использованием специальной видеосистемы фирмы Karl Storz (Германия) и индоцианина зеленого (ИЦЗ). Приводим собственный первый опыт ФХ при ЛХЭ
Доп.точки доступа:
Малиновский, А. В.
Майоренко, М. Н.
Чернов, Н. Н.
Кудинов, Д. В.
Шигимага, М. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)