Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Найдено в других БД:

Краеведение (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ5/2019/86/4<.>

Общее количество найденных документов : 17
Показаны документы с 1 по 17

Біляков, А. М.
Юридичні аспекти лікарських помилок у хірургічній практиці [Текст] / А. М. Біляков, Н. М. Ергард, О. Л. Кобилянський // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 62-66. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ ОШИБКИ -- MALPRACTICE
ХИРУРГИ -- SURGEONS
ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЮРИДИЧЕСКАЯ -- LIABILITY, LEGAL
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE
Аннотация: Мета. Аналіз лікарських помилок та їх судово-медичної складової, що є основною для визначення міри кримінальної відповідальності лікаря-хірурга у разі спричинення шкоди здоров’ю пацієнта. Матеріали і методи. Методологічною основою роботи стали системно-структурний та порівняльний аналіз лікарських помилок у медичному та правовому аспектах, обґрунтування понять «лікарська помилка», «нещасний випадок» та «професійний злочин». Розглянуто положення та сформульовано висновки, які ґрунтуються на широкому нормативному, науково-теоретичному і практичному матеріалі. Результати. Помилки в медичній практиці досить поширені, навіть у розвинених країнах світу. Судова практика щодо цієї категорії справ узагалі не оприлюднюється, що не лише негативно впливає на збільшення кількості лікарських помилок, а й дає лікарю можливість відчувати впевненість у своїй безкарності. В Україні професійна діяльність лікаря-хірурга регламентована відомчими наказами, стандартами та правилами надання медичної допомоги, а також окремими статтями Кримінального кодексу України, в яких йдеться про особливості та специфіку медичної діяльності та пов’язану з нею кримінальну відповідальність, і лише стаття 140 стосується будь-якого лікаря, у тому числі й хірурга. Висновки. На нашу думку, актуальною та обґрунтованою є пропозиція багатьох фахівців у галузі медичного права щодо необхідності визнання лікарської помилки юридичною категорією і внесення її до чинного законодавства. Саме тоді, коли лікарська помилка стане складовою нормативно-правової бази медичної діяльності, пацієнти та лікарі матимуть можливість повноцінно захищати себе в суді
Доп.точки доступа:
Ергард, Н. М.
Кобилянський, О. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Хронічний панкреатит та цукровий діабет - предиктори розвитку раку підшлункової залози [Текст] / А. І. Суходоля [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 67-71. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, этиология)
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (осложнения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
Аннотация: Хронічний панкреатит (ХП) – це прогресуюче запально–дегенеративне, поліетіологічне захворювання з різноманітними проявами. Маніфестні або стерті епізоди гострого панкреатиту (ГП) призводять до дискординованої передчасної активації ацинарних ензимів, яка спричиняє прогресуюче пошкодження підшлункової залози (ПЗ). Екзокринна тканина є основною складовою ПЗ, у яку вбудований ендокринний компонент. Екзокринні ацинарні клітини, яким притаманна секреторна функція, продукують гідролітич- ні травні ферменти, тоді як протоки, які секретують муцини, формують розгалужену транспортну мережу для потрапляння секрету ПЗ до кишечника. Пошкодження екзокринної та ендокринної тканини призводить до тяжкої мальдигестії та цукрового діабету (ЦД)
Доп.точки доступа:
Суходоля, А. І.
Суходоля, С. А.
Мосійчук, В. П.
Макогонський, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Влияние мультипотентных стромальных клеток, адсорбированных на полимере молочной кислоты, на воспалительную реакцию после его экспериментальной имплантации [Текст] / И. В. Майбородин [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 47-58. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS
БИОРАЗЛАГАЕМЫЕ ПЛАСТИКИ -- BIODEGRADABLE PLASTICS
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
ИНОРОДНОЕ ТЕЛО, РЕАКЦИЯ -- FOREIGN-BODY REACTION
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Аннотация: Цель. Изучить влияние аутологичных мезенхимальных мультипотентных стромальных клеток (ММСК) костномозгового происхождения, адсорбированных на полимере молочной кислоты - полилактиде (ПЛ), на воспалительный процесс после экспериментальной имплантации этого полимера. Материалы и методы. С помощью световой микроскопии с применением люминесценции изучали изменения подкожно-жировой клетчатки крыс после имплантации ПЛ с пассивно адсорбированными на поверхности ММСК с трансфицированным геном GFP и дополнительно окрашенными Vybrant® CM-Dil клеточными мембранами. Результаты. Спустя 1 нед рядом с имплантированным ПЛ с адсорбированными ММСК методами флуоресцентной микроскопии были найдены фибробластоподобные клетки с ярким и равномерным свечением цитоплазмы при использовании родаминового фильтра. На 2-й неделе возле ПЛ присутствовали макрофаги разных размеров и форм, с интенсивной флуоресценцией множества включений в условиях применения родаминового фильтра. Далее яркость люминесценции и количество светящихся объектов прогрессивно снижались вплоть до почти полного исчезновения к 4-й неделе. В результате адсорбции на ПЛ ММСК уменьшается объем склерозированной клетчатки с увеличением в ней числа сосудов на 1 - 2-й неделях после имплантации. В этой клетчатке в течение 1-й недели численная плотность всех лейкоцитов и лимфоцитов ниже. Типичная капсула вокруг имплантированного ПЛ у крыс формируется только к 3-й неделе. Объем капсулы, ее васкуляризация и цитограмма лейкоцитов не зависели от адсорбции ММСК. Выводы. При имплантации ПЛ с адсорбированными ММСК уже к 2-й неделе эти клеточные элементы из тканей фагоцитируются макрофагами, ММСК и их детрит полностью элиминируются из места введения к 4-й неделе. Адсорбция ММСК на ПЛ способствует уменьшению выраженности склероза и воспалительных изменений подкожно-жировой клетчатки при увеличении ее васкуляризации на 1 - 2-й неделях после имплантации. Сроки формирования капсулы вокруг ПЛ, а также ее структура не связаны с использованием клеточных технологий
Доп.точки доступа:
Майбородин, И. В.
Михеева, Т. В.
Майбородина, В. И.
Шевела, А. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вансович, В. Є.
Перспективи розвитку медичної освіти студентів-іноземців під час вивчення загальної хірургії та підвищення ефективності засвоєння базових теоретичних знань і практичних навичок [Текст] / В. Є. Вансович, Р. С. Вастьянов, Ю. М. Котік // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 59-61. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-не главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
МЕЖДУНАРОДНЫЙ ОБМЕН В ОБЛАСТИ ОБРАЗОВАНИЯ -- INTERNATIONAL EDUCATIONAL EXCHANGE
ОБЩАЯ ХИРУРГИЯ -- GENERAL SURGERY (обучение)
Аннотация: Перспективи розвитку медичної освіти студентів-іноземців під час вивчення загальної хірургії та підвищення ефективності засвоєння базових теоретичних знань і практичних навичок
Доп.точки доступа:
Вастьянов, Р. С.
Котік, Ю. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Резолюція експертної ради щодо питання покращення прогнозу лікування пацієнтів із захворюванням периферичних артерій [Текст] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 76-77. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
АРТЕРИЙ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL ARTERIAL DISEASE (терапия)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Традиційно під поняттям «захворювання периферичних артерій» (ЗПА) розуміють порушення артеріального кровопостачання нижніх кінцівок, проте у більш широкому розумінні збірний термін ЗПА об’єднує ураження будь яких артерій організму окрім коронарних і аорти. Деякі автори також окремо розглядають ураження внутрішньо-черепних судин [1, 11]. В Україні загальновживаною є класифікація діагнозів згідно з МКХ-10, яка відображає патогенетичну основу ЗПА. У переважній більшості спостережень причиною ЗПА є атеросклероз. Атеросклероз – одне із найбільш поширених хронічних прогресуючих захворювань. Так, атеросклероз артерій нижніх кінцівок визначається у 10-20% людей старшого віку, хоча симптоми переміжної кульгавості проявляються лише у одного з 10 таких пацієнтів. Атеросклероз сонних артерій з помірним (більше 50% – 70%) стенозом зустрічається у 4,2% дорослих людей, зі значним (більше 70%) стенозом – у 1,7% дорослих, а в популяції віком старше 70 років –у 6,9% жінок і у 12,5% чоловіків
Свободных экз. нет

Найти похожие

Михайло Петрович Захараш [Текст] : до 75-річчя від дня народження // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 78-79

Аннотация: 2 квітня 2019 р. виповнилося 75 років члену–кореспонденту Національної академії медичних наук України, доктору медичних наук, професору кафедри хірургії No1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, заслуженому лікарю України, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки, президенту Асоціації колопроктологів України, голові правління наукового товариства хірургів м. Києва та Київської області, генерал – майору медичної служби Михайлу Петровичу Захарашу
Доп.точки доступа:
Захараш, Михаил Петрович (профессор, хирург ; 1944-) \о нем\

Свободных экз. нет

Найти похожие

Остафійчук, М. В.
Хірургічне лікування інсулярної карциноми щитоподібної залози [Текст] / М. В. Остафійчук, Ю. М. Таращенко, А. Є. Коваленко // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 72-73. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, радиотерапия, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Інсулярна карцинома (ІК) є рідкісною формою раку щитоподібної залози (ЩЗ), що розвивається з фолікулярного епітелію [1] та згідно зі своїм субтипом є низькодиференційованою пухлиною. ІК властиві виражена агресивність та знижена здатність накопичення йоду. Вперше дану пухлину було детально описано в 1984 р. [2,3]. Клінічно ІК займає проміжну позицію між диференційованим (папілярним та фолікулярним) і недиференційованим (анапластичним) раком [3]. Однак прогноз щодо ІК значно гірший, ніж щодо фолікулярного і папілярного раку ЩЗ. Віддалені метастази пухлини в легені, кістки, мозок, а також печінку, нирки, шкіру, яєчники виявляють у 65–85% хворих, а 10–річна виживаність коливається від 13 до 41%
Доп.точки доступа:
Таращенко, Ю. М.
Коваленко, А. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Матіяш, О. Я.
Синдром Пейтца-Єгерса з клінічними проявами змішаної кишкової непрохідності у дитини [Текст] / О. Я. Матіяш, І. М. Дідух // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 74-75. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПЕЙТЦА-ЕГЕРСА СИНДРОМ -- PEUTZ-JEGHERS SYNDROME (диагностика, осложнения, хирургия)
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (диагностика, хирургия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Синдром Пейтца–Єгерса (пігментноплямистий сімейний поліпоз) – орфанне захворювання з аутосомно–домінантним типом успадкування, що характеризується наявністю множинних пухлинних утворень у різних відділах травної системи в поєднанні з меланіновими пігментними плямами на шкірі і слизових оболонках переважно щік і губ [1, 2]. Вперше його описав I. L. Peutz у 1921 р. як сімейне захворювання [3]. У 1949 р. H. J. Jeghers і співавтори [4], які спостерігали за 10 хворими, виявили характерну тріаду синдрому: пігментні плями на шкірі та слизових оболонках навколо рота та анального отвору; поліпоз шлунка та кишечника; спадковий характер захворювання. Поліпи, що формуються в різних відділах травної системи за наявності цієї групи хвороб, мають особливу гістологічну структуру і за своєю природою відрізняються від гіперпластичних і аденоматозних неопластичних утворень. Відмінною особливістю поліпів є наявність в їхній стромі розгалужених гладеньком’язових прошарків, що свідчить про їх належність до гамартом [5]. Гамартомні кишкові поліпи утворюються з нормальних тканин стінки порожнистих органів травного каналу з порушенням співвідношення тканинних елементів, але без ознак клітинної атипії і/або проліферації. Однак в епітеліальному шарі гамартоми можуть бути виявлені як гіперпластичні, так і аденоматозні ознаки
Доп.точки доступа:
Дідух, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Застосування клітин кісткового мозку в лікуванні внутрішньосуглобових остеохондральних пошкоджень в експерименті [Текст] / О. А. Бур’янов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 41-46. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
СУСТАВЫ -- JOINTS (патология)
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (патология)
КОСТНОГО МОЗГА КЛЕТКИ -- BONE MARROW CELLS
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Аннотация: Мета. В експерименті на 24 кролях шляхом морфологічних досліджень та морфометричного аналізу оцінити ефективність застосування методики BMDCT (bone marrow-derived cell transplantation) в лікуванні внутрішньосуглобових остеохондральних пошкоджень та дефектів. Матеріали і методи. За допомогою морфометричного аналізу препаратів, отриманих від 24 експериментальних тварин, розподілених на три групи, визначали характер та структуру регенерату, його інтеграцію до навколишніх тканин, оцінювали вміст клітинних структур та неклітинних елементів, що сформувалися в дефекті в різних серіях експерименту, з використанням модифікованої гістологічної шкали S. W. O’Driscoll і співавторів і S. R. Frenkel і співавторів. Результати. Аналіз результатів дослідження з використанням модифікованої шкали гістологічної оцінки показав, що гіаліновий хрящ був наявний тільки в регенераті тварин, у яких застосовували методику BMDCT. Значного розшарування поверхні суглобового хряща регенерату в цих тварин не виявлено, структурна інтегрованість була високою, щільність суглобового хряща навколо країв дефекту значно перевищувала показники у контрольних тварин. Дегенеративні зміни хондроцитів переважали у контрольних тварин. За характером перебудови субхондральної кістки під зоною дефекту статистичним аналізом виявлено достовірну різницю між дослідними та контрольними тваринами (р 0,001), що засвідчило ефективність застосування методики BMDCT. Висновки. Результати дослідження дають підстави для висноску про ефективність застосування методики BMDCT у лікуванні пацієнтів з внутрішньосуглобовими остеохондральними пошкодженнями та дефектами
Доп.точки доступа:
Бур’янов, О. А.
Омельченко, Т. М.
Дедух, Н. В.
Черновол, П. А.
Вакулич, М. В.
Турчин, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Рентгенендоваскулярна оклюзія судин наднирника як метод профілактики ускладнень при лапароскопічній адреналектомії з приводу феохромоцитоми [Текст] / А. В. Скумс [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 16-20. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA (диагностика, хирургия)
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ОККЛЮЗИЯ -- THERAPEUTIC OCCLUSION (методы)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Аннотация: Мета. Оцінити результати застосування рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин наднирника в лікуванні феохромоцитоми. Матеріали і методи. Проведено проспективне та ретроспективне дослідження результатів лікування 66 пацієнтів, яким виконали лапароскопічну адреналектомію (ЛА) з приводу феохромоцитоми за період з 2008 по 2018 р. Для порівняльного аналізу пацієнтів розподілили на дві групи: 1-ша група - 36 пацієнтів, яким за 24 год до ЛА виконували рентгенедоваскулярну селективну електрокоагуляційну оклюзію (РЕВСЕО) судин наднирника, 2-га група - 30 пацієнтів, яким виконали тільки ЛА. Проаналізовано середню тривалість оперативного втручання, об’єм крововтрати, гемодинамічні параметри, рівень метанефрину в сечі та ускладнення. Результати. За віком, статтю, локалізацією та розміром пухлини суттєвої різниці між обома групами хворих не було. Об’єм інтраопераційної крововтрати у пацієнтів 1-ї групи становив (50 ± 5,78) мл, 2-ї групи - (105,48 ± 84,41) мл (p 0,00001). Під час госпіталізації середній рівень метанефрину в сечі у хворих 1-ї та 2-ї груп практично не відрізнялися - (1163,54 ± 931,5) мкг/24 год (153,0 - 4011,0 мкг/24 год) та (1097,69 ± 903,28) мкг/24 год (146,5 - 3350 мкг/24 год) відповідно (р
Доп.точки доступа:
Скумс, А. В.
Коваленко, А. Є.
Болгов, М. Ю.
Гулько, О. М.
Кондратюк, В. А.
Симонов, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Порівняльне дослідження трансабдомінальної і ретроперитонеальної лапароскопічної адреналектомії [Текст] / В. В. Грубнік [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 21-24. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Мета. Порівняти результати й ефективність ретроперитонеальної і трансабдомінальної лапароскопічної андреналектомії з визначенням показань до їх застосування. Матеріали і методи. Дослідження виконане на базі Одеської обласної клінічної лікарні. Обстежено 78 пацієнтів, яким виконали трансабдомінальну (n=44) або ретроперитонеальну (n=34) лапароскопічну адреналектомію. Результати. Показано, що задній ретроперитонеальний доступ має значні переваги над трансабдомінальним доступом у разі виконання лапароскопічної адреналектомії: істотне скорочення тривалості та зниження травматичності операції, зменшення крововтрати, больового синдрому, отримання хорошого косметичного результату, скорочення строків перебування пацієнтів у стаціонарі. Висновки. Задній ретроперитонеальний доступ є методом вибору у хворих, яким раніше були виконані оперативні втручання на органах черевної порожнини
Доп.точки доступа:
Грубнік, В. В.
Парфентьєв, Р. С.
Ільяшенко, В. В.
Бурлак, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Связь маркеров повреждения миокарда и показателей кислородного бюджета с параметрами гемодинамики у пациентов с недостаточностью митрального клапана [Текст] / Б. М. Тодуров [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 3-8. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MITRAL VALVE INSUFFICIENCY (кровь, хирургия)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
Аннотация: Цель. Изучение исходного уровня маркеров повреждения миокарда (МПМ), показателей кислородного бюджета и их связи с параметрами гемодинамики у пациентов с недостаточностью митрального клапана (НМК). Материалы и методы. Обследованы 85 пациентов с НМК, которые на момент госпитализации были разделены на две группы с последующим выполнением операции протезирования митрального клапана. Во время госпитализации измеряли уровни МПМ, показатели кислородного бюджета, проводили корреляционный анализ полученных данных и показателей глобальной продольной деформации (ГПД) миокарда, фракции выброса левого желудочка, сердечного индекса. Результаты. В обеих группах обследованных пациентов между показателями натрийуретического пептида и ГПД миокарда выявлена сильная связь, между показателями натрийуретического пептида и фракции выброса левого желудочка – значительная связь. Уровни аланинаминотрансферазы и аспартатаминотрансферазы, креатинфосфатазы и МВ–фракции креатинфосфокиназы тесно коррелировала с величинами ГПД. В то же время связи показателя ГПД с величиной отношения МВ–фракции креатинфосфокиназы к креатинфосфокиназе не обнаружено. Выводы. У пациентов с НМК не наблюдается признаков повреждения миокарда, но чем более выражены нарушения внутрисердечной гемодинамики, тем вероятнее развитие повреждения миокарда при его перегрузке
Доп.точки доступа:
Тодуров, Б. М.
Харенко, Ю. А.
Хартанович, М. В.
Демянчук, В. Б.
Зеленчук, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Гематомы после выполнения подтяжки лица: патогенез, классификация, профилактика [Текст] / В. Д. Пинчук [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 9-15. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
МОРЩИН УДАЛЕНИЕ -- RHYTIDOPLASTY (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA (диагностика, осложнения, терапия, хирургия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Аннотация: Цель. Изучить патогенез и создать классификацию подлоскутных гематом, сравнить частоту их образования после выполнения напряженного парамедиального лицевого лифтинга и типичной SMAS-пластики, разработать методы профилактики. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 300 пациентов, которым выполнена подтяжка лица. Контрольную группу составили 150 пациентов, которым выполнили напряженный парамедиальный SMAS-лифтинг, исследуемую группу - 150 пациентов, которым выполнили типичную SMAS-пластику. Результаты. В контрольной группе генерализованные гематомы возникли у 12 (8%) пациентов. В исследуемой группе генерализованных гематом не наблюдали. В контрольной группе локализованные гематомы возникли у 30 (20%) пациентов, из них у 12 - в области боковой поверхности щеки, у 13 - в заушном, у 5 - в височном пространстве. В исследуемой группе локализованные гематомы возникли у 9 (6%) пациентов в ретроаурикулярной зоне. Выводы. В результате проведенного исследования установлено, что методика напряженного парамедиального SMAS-лифтинга наряду с достаточными возможностями репозиционирования покровных структур лица, значительно минимизирует скопление свободной крови под тканевыми лоскутами и исключает развитие грозного осложнения - генерализованных гематом
Доп.точки доступа:
Пинчук, В. Д.
Слюсарев, И. Ю.
Слюсарев, Н. И.
Крыжановский, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Особливості ендопротезування кульшового суглоба у хворих з тяжкими формами дисплазії кульшової западини та коксартрозом на грунті спондилоепіфізарної дисплазії [Текст] / І. В. Гужевський [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 34-37. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ОСТЕОХОНДРОДИСПЛАЗИИ -- OSTEOCHONDRODYSPLASIAS (осложнения, рентгенография, хирургия)
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (рентгенография, хирургия, этиология)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
Аннотация: Мета. Визначити підхід до імплантації чаші ендопротеза кульшового суглоба у хворих з коксартрозом на грунті спондилоепіфізарної дисплазії. Матеріали і методи. Для визначення особливостей розподілу навантажень у біомеханічній системі “ацетабулярний компонент - кісткова тканина” розроблена скінченно-елементна модель та здійснено математичне моделювання, з урахуванням результатів якого виконано ендопротезування кульшового суглоба у 25 хворих з тяжкими формами дисплазії кульшової западини та коксартрозом на грунті спондилоепіфізарної дисплазії. Результати. У всіх хворих з коксартрозом на грунті спондилоепіфізарної дисплазії, яким застосували індивідуалізовану техніку імплантації ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба, зокрема використали техніку медіального зміщення чаші ендопротеза, вдалося уникнути явищ асептичної міграції імплантата впродовж 9 років спостереження. Висновки. Для надійної фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба критичним є збереження кісткової тканини в області периметра кульшової западини, а не суцільності кісткової тканини її дна, що навіть у хворих з тяжкими формами дисплазії кульшової западини уможливлює досягти стабільної фіксації імплантата шляхом використання його дозованої медіалізації
Доп.точки доступа:
Гужевський, І. В.
Герасименко, С. І.
Полулях, М. В.
Бабко, А. М.
Солодей, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Застосування дифузійно-зважених зображень магнітно-резонансної томографії для прогнозування перебігу хронічної хвороби нирок у хворих з нирково-клітинним раком після резекції нирки [Текст] / С. М. Пасічник [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 38-40. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (диагностика, осложнения, радиоизотопные изображения, хирургия)
КАРЦИНОМА ПОЧЕЧНО-КЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, RENAL CELL (диагностика, осложнения, радиоизотопные изображения, хирургия)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ХРОНИЧЕСКАЯ -- RENAL INSUFFICIENCY, CHRONIC (диагностика, радиоизотопные изображения, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ ДИФФУЗИОННОЕ -- DIFFUSION MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
РЕНОГРАФИЯ РАДИОИЗОТОПНАЯ -- RADIOISOTOPE RENOGRAPHY (методы)
Аннотация: Мета. Вивчити можливість застосування дифузійно-зважених зображень магнітно-резонансної томографії (МРТ) для прогнозування розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН) у хворих із нирково-клітинним раком (НКР) після резекції нирки. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 44 пацієнти, яких розподілили на дві групи: 1-шу (основну) склали 24 хворих, у яких вперше діагностували НКР стадій Т1аN0M0G1-G3, та 2-гу (контрольну) - 20 пацієнтів без ознак НКР та порушення анатомо-функціонального стану нирок. Результати. Зниження вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД) інтактної ділянки кори ураженої пухлиною нирки на дифузійно-зважених зображеннях МРТ у порівнянні із значеннями ВКД нормальної ниркової кори слугувало прогностичним маркером зниження швидкості клубочкової фільтрації на іпсилатеральній стороні, що можна розглядати як передумову розвитку ХХН.Висновки. Обчислення ВКД на дифузійно-зважених зображеннях МРТ дає можливість прогнозувати зниження функціональної здатності ураженої пухлиною нирки у хворих з НКР стадії T1а після її резекції, що є важливим для метафілактики розвитку ХХН у даної категорії хворих
Доп.точки доступа:
Пасічник, С. М.
Стаховський, Е. О.
Борис, Ю. Б.
Мицик, Ю. О.
Дутка, І. Ю.
Комнацька, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Русин, В. І.
Способи хірургічного лікування синдрому Mirizzi [Текст] / В. І. Русин, К. Є. Румянцев, Ф. М. Павук // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 25-28. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
МИРИЗЗИ СИНДРОМ -- MIRIZZI SYNDROME (классификация, хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY (методы)
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- BILIARY TRACT SURGICAL PROCEDURES (методы)
Аннотация: Мета. Визначення способу хірургічного лікування спонтанних внутрішніх біліарних нориць (СВБН) при синдромі Mirizzi (СМ). Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано результати лікування 8000 пацієнтів із жовчнокам’яною хворобою в Закарпатській обласній клінічній лікарні імені Андрія Новака з 1997 по 2017 р. У 192 із цих пацієнтів спостерігали СВБН. Отже, частота виявлення СВБН становила 2,4%. Результати. При СМ І типу виконували холецистектомію із зашиванням широкої і короткої міхурової протоки, ІІ типу - холецистектомію «від дна» з висіченням норицевого ходу і зашиванням дефекту у загальній жовчній протоці (ЗЖП) на Т-подібній трубці, ІІІ типу - холецистектомію з пластикою ЗЖП залишками стінки жовчного міхура і зовнішнім дренуванням Т-подібною трубкою, IV типу - холецистектомію «від дна» із повним пересіченням ЗЖП. У 19 хворих із холедоходуоденальними норицями при СМ І типу виконали ендоскопічну папілофістулотомію із метою надійного дренування ЗЖП, евакуції конкрементів із неї і ліквідації внутрішнього отвору нориці. Висновки. Метою операції при СВБН є видалення жовчного міхура, забезпечення відтоку жовчі у просвіт травного каналу і пасажу хімусу по ньому. Якщо норицю у порожнистому органі, виконують її висічення з ушиванням отвору, в окремих спостереженнях застосовують резекційні способи ліквідації нориць
Доп.точки доступа:
Румянцев, К. Є.
Павук, Ф. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Гуда, Б. Б.
Клініко-морфологічна характеристика папілярних карцином щитоподібної залози у пацієнтів, народжених до та після аварії на Чорнобильській АЕС [Текст] / Б. Б. Гуда, А. Є. Коваленко // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 29-33. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
Аннотация: Мета. Вивчити частоту папілярних карцином щитоподібної залози з різними характеристиками в залежності від віку пацієнтів з урахуванням дати їх народження - до та після аварії на Чорнобильській АЕС. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження щодо 4956 пацієнтів, оперованих з приводу папілярної карциноми щитоподібної залози в 1995 - 2014 рр. Результати. Найчастіше пухлини розміром 21 - 40 мм, категорії N1ab і М1, з інвазією в капсулу пухлини, інтра- чи екстратиреоїдною інвазією спостерігали у пацієнтів у віці до 18 років у порівнянні з дорослими пацієнтами, незважаючи на дату їх народження. У дітей та підлітків, народжених після аварії, рідше, ніж у дітей та підлітків, народжених до аварії, реєстрували мультифокальні карциноми та карциноми категорії N1ab. Висновки. Папілярні карциноми у дітей та підлітків, які народилися до та після аварії на Чорнобильській АЕС, є агресивнішими за папілярні карциноми у дорослих пацієнтів, проте за своїми клінічними характеристиками вони не відрізняються між собою, за винятком меншої частоти мультифокальних карцином і карцином категорії N1ab
Доп.точки доступа:
Коваленко, А. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)