Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=МУ104/2022/18/1<.>

Общее количество найденных документов : 18
Показаны документы с 1 по 18

Особливості інтоксикації кобальтом і його сполуками / О. М. Арустамян [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 6-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОБАЛЬТ -- COBALT (вредные воздействия)
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (этиология)
АНТИДОТЫ -- ANTIDOTES (терапевтическое применение)
УНИТИОЛ -- UNITHIOL (терапевтическое применение)
Аннотация: Кобальт застосовується при виготовленні хімічно стійких сплавів, у нікель-кадмієвих акумуляторах та деяких конструкціях літій-іонних акумуляторів, при отриманні низки фарб для скла й кераміки. Також його застосовують як каталізатор хімічних реакцій у нафтохімії, виробництві полімерів та інших процесах. Із кобальтових сплавів виготовляють різноманітні обробні інструменти. Сплави кобальту мають високу твердість і зносостійкість, їх застосовують у протезуванні як у стоматології, так і в хірургії. Щодо значення кобальту для організму, кобальт є кофактором і активатором ферментів, зв’язує азот при продукції амінокислот, атом кобальту — центральний компонент вітаміну B12, що є кофактором і активатором для декількох незамінних ферментів. При його недостатності в організмі може розвиватися акобальтоз. При надмірному потраплянні кобальту та його сполук до організму розвивається отруєння. В наш час у більшості випадків інтоксикації зустрічаються на виробництві. У виробничих умовах працівники зазнають переважно інгаляційного впливу аерозолів кобальту або його оксидів. Гранично допустима концентрація кобальту металевого й окису в повітрі робочої зони — 0,5 мг/м3. Кобальт входить до переліку промислових отрут і відноситься до другого класу небезпеки. Можуть бути як гострі, так і хронічні отруєння цим елементом і його сполуками. Реагуючи з сульфгідрильними групами білків, він інактивує тіоферменти. Кобальт та його сполуки справляють подразнюючу, загальнотоксичну дію на систему крові, дихання, серцево-судинну та нервову систему. Токсичний ефект у гострій формі зводиться до ураження бронхолегеневої системи (ливарна лихоманка, гострий риніт, гострий фарингіт, гострий ларингіт). Гостре отруєння кобальтом та його сполуками супроводжується явищами дихальної недостатності та розвитком кобальтової кардіоміопатії. Розвивається також поліцитемія та порушення функції щитоподібної залози внаслідок її гіперплазії та розвитку зоба. Хронічні інтоксикації проявляються у вигляді професійної бронхіальної астми та гігантськоклітинної інтерстиціальної пневмонії, хронічного бронхіту, хронічних обструктивних захворювань легень, пневмосклерозу. Припинення експозиції зазвичай призводить до швидкого зменшення числа скарг і часткового поліпшення функції легень. Залежно від шляху надходження кобальту в організм необхідно проведення тих чи інших заходів, спрямованих на припинення дії токсичної речовини на організм хворого. Як антидотну терапію застосовують комплексони: ЕДТА, тетацин-кальцій, купреніл, що належать до хелатоутворюючих сполук і утворюють легкорозчинні низькомолекулярні комплекси з металами, що швидко виводяться з організму через нирки. Також як антидот застосовують сукцимер, що вводиться протягом 2 годин із моменту отруєння. Унітіол також можна застосовувати як антидот, що вводять протягом 6 годин із моменту отруєння. Неспецифічним антидотом є активоване вугілля. Найбільш ефективним як неспецифічний антидот є використання синтетичного і природного вугілля з високою сорбційною ємністю. Проводиться також симптоматичне й підтримуюче лікування
Доп.точки доступа:
Арустамян, О. М.
Ткачишин, В. С.
Арустамян, Ю. А.
Алексійчук, О. Ю.
Думка, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Кравець, О. В.
Оптимізоване життєзабезпечення при ненавмисному загальному переохолодженні організму (науково-літературний огляд) / О. В. Кравець, В. В. Єхалов, В. А. Седінкін // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 12-20. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГИПОТЕРМИЯ -- HYPOTHERMIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНАЯ РЕАНИМАЦИЯ -- CARDIOPULMONARY RESUSCITATION (использование)
РЕАНИМАЦИЯ -- RESUSCITATION (использование, методы)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Серцево-легенева реанімація в умовах ненавмисного загального переохолодження організму являє собою певну медико-соціальну проблему сучасності. В огляді викладено особливості діагностики зупинки кровообігу в умовах вираженої загальної гіпотермії, проведення реанімаційних заходів на догоспітальному та госпітальному етапах, маршрут пацієнтів та принципи прогнозування результату критичних станів
Доп.точки доступа:
Єхалов, В. В.
Седінкін, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Георгіянц, М. А.
Внутрішньовенна неопіоїдна аналгезія як компонент періопераційного знеболювання: літературний огляд використання ібупрофену для внутрішньовенного застосування / М. А. Георгіянц, В. А. Корсунов, М. Б. Пушкар // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА НЕНАРКОТИЧЕСКИЕ -- ANALGESICS, NON-NARCOTIC (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
ИБУПРОФЕН -- IBUPROFEN (терапевтическое применение)
Аннотация: Розвиток анестезіології на початку ХХІ століття характеризується тенденцією до обмеження використання опіоїдів під час як анестезії (низькоопіоїдна та безопіоїдна анестезія), так і післяопераційного знеболювання (мультимодальне знеболювання). Одним із найбільш поширених напрямків зменшення споживання опіоїдів є використання нестероїдних протизапальних засобів. Застосування внутрішньовенної форми добре відомого представника цієї групи препаратів — ібупрофену відкриває нові можливості лікування болю в різних галузях хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії. Низка досліджень, результати яких проаналізовані в даному літературному огляді, ґрунтовно доводить, що використання ібупрофену в дозі 800 мг внутрішньовенно дозволяє забезпечити краще післяопераційне знеболювання та зменшення потреби в опіоїдних анальгетиках порівняно з плацебо та таким компаратором, як ацетамінофен. Також ібупрофен для внутрішньовенного введення продемонстрував кращі антипіретичні властивості порівняно з ацетамінофеном при лікуванні лихоманки в госпіталізованих пацієнтів дитячого віку
Доп.точки доступа:
Корсунов, В. А.
Пушкар, М. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Кріштафор, Д. А.
Синдром сонного апное у практиці амбулаторної анестезії (літературний огляд) / Д. А. Кріштафор, О. М. Клигуненко, Д. М. Станін // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 28-34. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АПНОЭ СИНДРОМЫ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA SYNDROMES (патофизиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE (использование)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Синдром обструктивного апное сну є досить частим станом, на який іноді не звертають уваги. Основним його проявом є припинення самостійного дихання уві сні з частотою понад 5 раз на годину з пробудженнями, порушенням сну і, як наслідок, денною сонливістю. Найбільш часто синдром обструктивного апное сну поєднується з ожирінням. Визнано, що існує зв’язок між цим захворюванням і гіпертонією, ішемічною хворобою серця, інсультами. Діагностика вимагає спеціальних методів дослідження, таких як полісомнографія. Існують досить прості опитувальники, що дозволяють запідозрити це захворювання (шкала Епворт, опитувальник STOP-Bang). В амбулаторній хірургії синдром обструктивного апное сну (в поєднанні з ожирінням) представляє небезпеку за рахунок складних дихальних шляхів, ризику апное при виході з наркозу, раптової смерті у післяопераційному періоді. В даному огляді наведені методи корекції цього захворювання, особливості передопераційної оцінки хворих, інтраопераційного ведення, особливості пробудження в постнаркозному періоді
Доп.точки доступа:
Клигуненко, О. М.
Станін, Д. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Жебель, В. М.
Нові можливості застосування блокатора ішемічного каскаду в терапії гострого інфаркту міокарда / В. М. Жебель, О. Л. Старжинська // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Едаравон

MeSH-главная:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (лекарственная терапия, патофизиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИОННЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- MYOCARDIAL REPERFUSION INJURY (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
Аннотация: Окисний стрес відіграє особливу роль при гострому коронарному синдромі (ГКС), зокрема, є провідною ланкою патогенезу реперфузійного пошкодження міокарда. Продукти вільнорадикального окиснення можуть запускати процеси загибелі кардіоміоцитів та бути відповідальними за 50 % кінцевого розміру зони некрозу при ГКС, виникнення реперфузійних аритмій, систолічної мікросудинної дисфункції. Тому адекватна антиоксидантна терапія, спрямована на елімінацію активних форм кисню, активацію антиоксидантів, модуляцію процесів безпосередньої та відтермінованої загибелі клітин, має бути важливою складовою менеджменту ГКС. Едаравон є найперспективнішим антиоксидантом і блокатором ішемічного каскаду завдяки своїм фармакокінетичним та фармакодинамічним особливостям. За даними низки експериментальних та клінічних досліджень, застосування едаравону у пацієнтів з ГКС веде до зниження рівня вільних радикалів на тлі активації таких ферментів-антиоксидантів, як супероксиддисмутаза, глутатіонпероксидаза, каталаза, до збереження нормальної архітектури мітохондрій та інших клітинних структур, пригнічення експресії різноманітних протеїнів, залучених в активацію апоптозу, фероптозу та прозапальної відповіді. На клінічному рівні едаравон сприяє зменшенню зони некрозу з вірогідним зниженням плазмового рівня КФК-МВ, запобігає розвитку аритмій та систолічної дисфункції на тлі ішемії/реперфузії. За результатами рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень, застосування едаравону у пацієнтів з ГКС до проведення реперфузії у перші 6 годин після виникнення симптомів є ефективним у зменшенні зони інфаркту та профілактиці реперфузійних аритмій. Таким чином, едаравон є потужним антиоксидантом і блокатором ішемічного каскаду з додатковими антиапоптотичним та антифероптотичним, антинекротичним, протизапальним ефектами, стабілізує кардіоміоцити та ендотеліальні клітини, а його призначення при ГКС є перспективною стратегією профілактики реперфузійного пошкодження міокарда зі зменшенням зони некрозу, профілактикою фатальних порушень ритму, патологічного ремоделювання міокарда та судин. Завдяки своїм багатогранним ефектам едаравон може бути корисним і при інших кардіоваскулярних захворюваннях
Доп.точки доступа:
Старжинська, О. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Чинники, що пов’язані з відновленням функції правого шлуночка хворих із тромбоемболією легеневої артерії при короткотривалому спостереженні / В. Й. Целуйко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 42-47. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Тіворель

MeSH-главная:
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY (действие лекарственных препаратов, патология)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (лекарственная терапия)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ПРАВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, RIGHT (действие лекарственных препаратов)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
АРГИНИН -- ARGININE (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета роботи — дослідити можливий вплив препарату тіворель на покращення функції правого шлуночка у хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА). Матеріали та методи. Дослідження проведено в період з 1 вересня 2019 р. по 31 грудня 2020 р. на базі КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради. До аналізу було включено 59 хворих на тромбоемболію легеневої артерії, (середній вік — 66,34 ± 13,48 року) з наявною дисфункцією правого шлуночка (ПШ). Із них пацієнтів високого ризику було 29 (49,2 %) та помірно високого ризику — 30 (50,8 %). Усі пацієнти з ТЕЛА отримували антикоагулянтну терапію згідно з рекомендаціями ESC 2019. Методом конвертів обстежені хворі були розподілені на дві групи. До І групи ввійшло 29 пацієнтів, яким з першої по п’яту добу перебування у стаціонарі додатково до стандартної терапії призначали тіворель (42 мг аргініну гідрохлориду та 20 мг левокарнітину) 100 мл внутрішньовенно, виробництва компанії «Юрія-Фарм». У ІІ групу ввійшло 30 хворих, які отримували стандартну терапію щодо лікування ТЕЛА. Результати. За даними ЕхоКГ, в обох групах обстежених на ТЕЛА відбулися позитивні зміни показників, що свідчать про функцію ПШ: вірогідно зменшилися розмір та індекс об’єму правого передсердя (V ПП), розмір ПШ, а також середній тиск у легеневій артерії (Рсер ЛА), р 0,05. До кінця періоду спостереження у І групі хворих, у яких розмір ПШ становив 3,0 cм, було 23 (79,3 %), що вірогідно більше, ніж у ІІ групі — 17 (56,7 %), р
Доп.точки доступа:
Целуйко, В. Й.
Яковлева, Л. М.
Сухова, С. М.
Радченко, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Храмцов, Д. М.
Сертифікація працівників реабілітаційних центрів за сучасними стандартами першої допомоги на основі досвіду FAST / Д. М. Храмцов, Ф. М. Сердюк, Ю. М. Ворохта // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 48-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES
СЕРТИФИКАЦИЯ -- CERTIFICATION
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE
Аннотация: В умовах надання реабілітаційної допомоги нерідко виникають ситуації, коли подальше продовження тренування є небажаним або небезпечним для життя. У цих умовах дуже важливим є те, наскільки персонал медичної установи володіє навичками надання першої допомоги. Метою дослідження була оцінка впливу сертифікації персоналу реабілітаційного центру на якість медичних послуг. Матеріали та методи. Дослідження виконано на базі МЦ «Експерт Хелс» (м. Одеса) та клінічних базах Чорноморського національного університету ім. Петра Могили. Проведений рестроспективний аналіз частоти випадків невиконання індивідуальної програми реабілітації (ІПР) та рівня задоволеності наданим обсягом послуг, а також проспективне спостереження за дотриманням стандартів якості й частоти випадків надання першої невідкладної допомоги після завершення сертифікації. Додатково виконано анкетування персоналу щодо рівня компетенції у наданні першої допомоги на робочому місці. Статистична обробка проведена методами дисперсійного аналізу з використанням стандартних пакетів програмного забезпечення MS Excel (MicroSoft Inc., США). Результати. Ретроспективний аналіз не виявив суттєвих порушень принципів безпеки при наданні реабілітаційної допомоги до сертифікації персоналу за FAST. Частота виявлення випадків неналежного виконання ІПР не перевищувала 6,8 % (5 випадків із 74 проаналізованих). Після проведення тренінгу зменшилася кількість випадків невідповідності ІПР (на 50 %), значно зросли показники вмотивованості (на 55 %) та впевненості у своїх компетенціях (на 70 %). Висновки. Сертифікація персоналу реабілітаційних центрів за сучасними стандартами першої допомоги сприяє підвищенню вмотивованості та впевненості у своїх компетенціях. Доцільне широке впровадження навчання персоналу реабілітаційних центрів основним навичкам надання першої невідкладної допомоги на рівні світових стандартів
Доп.точки доступа:
Сердюк, Ф. М.
Ворохта, Ю. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Льовкін, О. А.
Навчання школярів базової серцево-легеневої реанімації: трирічне проспективне когортне дослідження / О. А. Льовкін // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 51-53. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНАЯ РЕАНИМАЦИЯ -- CARDIOPULMONARY RESUSCITATION (методы, обучение)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (методы)
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: У країнах Європи щодня вмирають від раптової серцевої смерті близько 2500 осіб. Більшість смертельних випадків виникли на вулиці, у громадських закладах, тому що ніхто зі свідків не вмів адекватно надати екстрену домедичну допомогу. Тому всі групи суспільства повинні навчатися надання домедичної допомоги. Тому практичні та соціальні навички необхідно розвивати на ранніх етапах навчання, починаючи зі школярів. Мета цієї роботи — провести аналіз трирічного проспективного когортного дослідження навчання школярів Запорізького багатопрофільного ліцею № 99 базової серцево-легеневої реанімації. Матеріали та методи. У проспективному когортному дослідженні брали участь 300 школярів 7–10-х класів за 2016–2019 навчальні роки. Методичною радою ліцею № 99 спільно з кафедрою медицини катастроф, військової медицини Запорізького державного медичного університету була розроблена та затверджена робоча програма «Базова підтримка життєдіяльності»; був створений навчально-тренувальний клас із необхідним оснащенням та зібрана команда сертифікованих інструкторів для проведення симуляційних тренінгів зі школярами. Рівень практичних навичок школярів оцінювався за допомогою створеного протоколу та чек-листів. Статистичний аналіз даних передбачав методи описової статистики. Величини, що мали розподілення, відмінне від нормального, надані у вигляді медіани (нижній квартиль; верхній квартиль). Аналіз кількісних величин проведений за допомогою U-критерію Манна — Уїтні, якісні бінарні ознаки порівнювались із використанням критерію χ2 з поправкою Єйтса, точного тесту Фішера. В усіх процедурах критичний рівень значимості р приймали за 0,05. Обробку даних проводили з використанням пакета прикладних програм Statistica 10.0. Результати. Дані дослідження свідчать, що рівень практичних навичок школярів, які проходили симуляційне навчання за програмою «Базова підтримка життєдіяльності» (5,5 години навчання), був вище (16,5 (14; 18)) від рівня практичних навичок школярів, які отримали класичне навчання за програмою «Захист Вітчизни» (60 годин навчання) (8,6 (6; 10)) (р = 0,001). Також було доведено, що вікових та гендерних різниць між рівнем практичних навичок школярів 7–10-х класів, які пройшли симуляційне навчання за програмою «Базова підтримка життєдіяльності», не існує (р 0,05). Також під час дослідження були отримані дані, що рівень практичних навичок роботи з тренувальним автоматичним зовнішнім дефібрилятором школярів 7–10-х класів, які пройшли симуляційне навчання за програмою «Базова підтримка життєдіяльності», був високим (від 76,6 до 96,2 %)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Савічан, К. В.
Концентрація амінотрансфераз у сироватці крові постраждалих із вогнепальними пораненнями / К. В. Савічан // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 54-58. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТРАНСАМИНАЗЫ -- TRANSAMINASES (анализ)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (кровь)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: У структурі сучасного травматизму все більшої актуальності набувають вогнепальні кульові та мінно-вибухові поранення. Вогнепальні поранення характеризуються важким перебігом із частим розвитком місцевих та загальних ускладнень, серед яких важливе місце посідає печінкова дисфункція, що найчастіше проявляється збільшенням маркерів цитолізу в плазмі крові — трансаміназемією. Метою дослідження було визначення діагностичного значення трансаміназемії у постраждалих із вогнепальними пораненнями. Матеріали та методи. Здійснено ретроспективний аналіз 373 історій хвороби військовослужбовців, поранених під час озброєного конфлікту на Сході України в 2014–2020 рр., які знаходились на стаціонарному лікуванні в Національному військово-медичному клінічному центрі та у військово-медичних клінічних центрах Північного, Південного, Східного регіонів Міністерства оборони України. Проаналізовано концентрацію аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ) у 1–2, 3–13 та на 14-ту добу і більше після травми. Результати. Установлено, що в постраждалих із вогнепальними пораненнями вже в 1-шу — 2-гу добу після травми майже у двох третинах випадків спостерігається збільшення концентрації амінотрансфераз. Через два тижні та більше значне підвищення рівня трансаміназ (більше 80 ОД/л) зберігається більш ніж у 40 % поранених. На всіх етапах дослідження більш значимо збільшувалась концентрація АСТ порівняно з концентрацією АЛТ. Коефіцієнт Де Рітіса в першому та другому періоді спостереження в більшості випадків був більше 1,3, а через два та більше тижні після травми значно зростала кількість поранених із коефіцієнтом Де Рітіса менше 0,8. Висновки. 1. Трансаміназемія в постраждалих із вогнепальними пораненнями в посттравматичному періоді спостерігається майже в 75 % випадків. 2. Причиною трансаміназемії в поранених може бути ураження не тільки печінки, але й інших тканин, що були ушкоджені під час первинної травми або в результаті вторинних системних розладів. 3. Для інтерпретації трансаміназемії необхідно враховувати не тільки сам факт збільшення, але й локалізацію та особливості поранення, ступінь збільшення амінотрансфераз, їх співвідношення та динаміку в посттравматичному періоді, що потребує подальшого вивчення
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Оцінка перебігу коагулопатій, пов’язаних із COVID-19, у пацієнтів з хірургічною патологією / В. В. Бойко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 59-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT (терапевтическое применение)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Коронавірусне захворювання (COVID-19) являє собою висококонтагіозну інфекцію, етіологічним фактором якої є вірус SARS-CoV-2. При COVID-19 порушення гемостазу варіюють у широких межах: від латентної гіперкоагуляції, що виникає тільки за результатами лабораторних тестів, до тяжких клінічних проявів у вигляді церебрального, коронарного артеріального або венозного тромбозу, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії. Мета. Вивчення клінічних проявів порушень гемостазу за даними лабораторних досліджень. Матеріали та методи. Наведено дані спостереження 89 пацієнтів, які перебували на лікуванні з приводу хірургічної патології на тлі COVID-19. Хворі були госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії, тромботичні ускладнення виявлені у 37 %. Виникали як венозні (64 %), так і артеріальні (36 %) тромбози. Геморагічні ускладнення були виявлені у 15,7 % пацієнтів. Результати. За результатами обстеження пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19 тромбоемболію легеневої артерії було виявлено у 11,4 %, тромбози глибоких вен і катетер-асоційовані тромбози — у 1,2 %, ішемічні інсульти — у 1,3 % пацієнтів. Кумулятивна частота тромбозів становила 28 %. Слід звернути увагу на складність діагностики тромботичних ускладнень у хворих, яким проводилася штучна вентиляція легень. Загальна кумулятивна частота тромбозів на 7, 14 та 21-й дні госпіталізації становила 12, 28 та 36 % відповідно, тоді як тромботичні ускладнення, що мали перебіг із клінічними проявами, траплялися з частотою лише 7, 14 та 21 %, що було майже у 2 рази рідше. Це ще раз підтверджує необхідність обстеження всіх пацієнтів із COVID-19 на наявність можливих тромботичних ускладнень, незалежно від клінічних проявів. Висновки. Пацієнтам після виписки зі стаціонару необхідно продовжувати безперервну тромбопрофілактику. Перевагу слід віддавати низькомолекулярним гепаринам у стандартній профілактичній дозі, альтернативою яким є прямі пероральні антикоагулянти, що застосовуються за протоколами в хірургії для профілактики післяопераційного тромбозу. Тривалість постгоспітальної тромбопрофілактики визначають індивідуально з урахуванням факторів ризику тромбозів до нормалізації показників D-димеру та фібриногену, але не менше ніж 2 тижні після виписки
Доп.точки доступа:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Шевченко, О. М.
Ткачук, О. Ю.
Меркулов, А. О.
Ткач, С. В.
Мирошниченко, Д. О.
Пономарьова, К. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Омельченко-Селюкова, А. В.
Активність метаболітів вуглеводного обміну пацієнтів з політравмою та синдромом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм / А. В. Омельченко-Селюкова, С. С. Дубівська // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 63-68. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (патофизиология)
АЛКОГОЛЬНЫЙ ДЕЛИРИЙ АБСТИНЕНТНЫЙ -- ALCOHOL WITHDRAWAL DELIRIUM (лекарственная терапия, патофизиология)
ПИРОВИНОГРАДНАЯ КИСЛОТА -- PYRUVIC ACID (анализ, кровь)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
Аннотация: Проблема зловживання алкоголем, яка спостерігається у майже п’ятої частини населення нашої планети, є однією з найбільш соціально значущих у всьому світі. Відомо, що від 25 до 85 % пацієнтів перебувають у стані алкогольної інтоксикації під час госпіталізації до відділення політравми. Метою роботи було визначити вміст основних метаболітів вуглеводного метаболізму, зокрема глюкози, піровиноградної кислоти та молочної кислоти, у крові пацієнтів із поєднаною травмою та алкогольним делірієм залежно від способу седації. Матеріали та методи. У дослідження включено 80 пацієнтів з політравмою середньої тяжкості та у стані відміни алкоголю, ускладненому алкогольним делірієм. Медіана віку становила 45 років [39–54]. Пацієнтам групи 1 (n = 40) як метод седації вводили дексмедетомідин, у групі 2 (n = 40) використовували седацію діазепамом за симптом-тригерним протоколом. Для діагностики делірію використовували метод CAM-ICU. У крові пацієнтів визначали концентрацію глюкози, молочної кислоти та піровиноградної кислоти (пірувату). Результати. Уміст глюкози в крові хворих 1-ї групи при надходженні до ВІТ становив 7,45 [6,52; 8,97] ммоль/л, що у 1,7 раза вище цього показника у контрольній групі, на 3-тю добу зменшувався на 9,4 % порівняно з рівнем, що визначався на 1-шу добу надходження до ВІТ, та становив 6,75 [6,13; 8,0] ммоль/л, але не досягав рівня глюкози у контрольній групі та залишався вищим на 55,1 % порівняно з контролем. На 7-му добу вміст глюкози в крові зменшувався до нормальних значень та становив 5,55 [4,9; 5,9] ммоль/л. У хворих 2-ї групи рівень глюкози становив 8,3 [7,2; 9,87] ммоль/л, що в 1,9 раза вище, ніж у контрольній групі. На 3-тю добу рівень глюкози в крові зменшувався на 6 % до 7,8 [6,95; 9,2] ммоль/л, а через тиждень після надходження становив 6,6 [4,9; 5,9] ммоль/л. У хворих 1-ї групи рівень пірувату у день надходження до ВІТ становив 0,127 [0,115; 0,130] ммоль/л, лактату — 2,345 [2,11; 2,66] ммоль/л, співвідношення лактат/піруват — 18,46. Ці ж показники у пацієнтів 2-ї групи були дещо вищими: піруват — 0,129 [0,104; 0,147] ммоль/л, лактат — 2,535 [2,33; 2,81] ммоль/л, лактат/піруват — 19,65. На 7-му добу серед пацієнтів 1-ї групи рівень пірувату сягав 0,103 [0,098; 0,111] ммоль/л, лактату — 2,040 [1,86; 2,19] ммоль/л, лактат/піруват — 19,81. У пацієнтів 2-ї групи на 7-й день рівень пірувату сягав 0,108 [0,093; 0,129] ммоль/л, лактату — 2,455 [2,26; 2,748] ммоль/л, лактат/піруват — 22,73. Таким чином, гіперглікемія спостерігалася в крові хворих з політравмою та синдромом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм, під час надходження до стаціонару, на 3-тю добу перебування в стаціонарі (1-ша та 2-га групи) та на 7-му добу у пацієнтів 2-ї групи, що свідчить про порушення біохімічних механізмів, що сприяють гомеостазу глюкози в крові. Висновки. Використання дексмедетомідину для седації пацієнтів у стані відміни алкоголю та з алкогольним делірієм і політравмою зменшує прояви порушень вуглеводного обміну
Доп.точки доступа:
Дубівська, С. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Characteristics of dementia in patients with diabetes mellitus / Shorena Vashadze [et al.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 69-71. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (диагностика)
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (диагностика, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Аннотация: Studies have demonstrated that patients who have diabetes are more likely to develop cognitive problems compared to people without diabetes. The aim of the research: analysis of clinical characteristics of dementia in patients with diabetes mellitus. The Mini-Mental State Examination was used to diagnose dementia, which enables the detection of cognitive changes. Computed tomography or magnetic resonance imaging of the brain was performed to confirm the etiology of cognitive disorders. Materials and methods. We have examined 120 patients (58 men and 62 women) with diabetes mellitus aged 32 to 70 years. The average disease duration was 5–10 years. There were seventy-five (62.5 %) patients with type 1 diabetes mellitus and 45 (37.5 %) with type 2 diabetes mellitus. In 45 (37.5 %) cases, type 1 diabetes mellitus was associated with high blood pressure. The number of patients with type 2 diabetes and high blood pressure was 43 (35.83 %). Results. The atrophic process in the temporal and frontal regions is most pronounced in 41 (34.16 %) cases, with damage to the hemisphere occurring in 13 (10.83 %) and to the stem structures in 9 (7.5 %). Cognitive changes are more pronounced and more persistent in patients with type 1 diabetes than in patients with type 2 diabetes. Conclusions. In patients with cognitive impairment, the prescription of antidiabetic drugs is recommended only after a detailed study. Unfortunately, the mechanism of dementia development is not fully understood today, no effective prevention methods have been developed. However, there is a possibility to conduct screening in patients with diabetes mellitus to detect cognitive disorders. Research has shown that people with diabetes are twice as likely to have severe thinking and memory problems, and they also have a higher risk of developing a transient ischemic attack. Individuals with high blood pressure in the middle age are twice as likely to have brain injury. The high-risk group includes patients aged 40–64 years with diabetes mellitus and high blood pressure. It has been proven that their brain volume is reduced, they have problems with memory and thinking. High blood pressure in people of this age can cause many negative effects. In patients with type 2 diabetes, cognitive impairment is manifested in deficits in praxis, thеn gnosis and language function. However, time orientation, as well as short-term memory is less disrupted. Previous researches indicate connection between diabetes and high blood pressure and an increased risk of dementia. More research is needed to gain a full understanding of their effects on the brain
У дослідженнях показано, що в пацієнтів із цукровим діабетом ймовірність розвитку когнітивних проблем більша порівняно з особами без діабету. Мета дослідження: аналіз клінічних характеристик деменції у хворих на цукровий діабет. Для діагностики деменції використовували Коротку шкалу оцінки психічного статусу, що дозволяє виявити когнітивні зміни. Для підтвердження етіології когнітивних розладів проводили комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію головного мозку. Матеріали та методи. Oбстежено 120 пацієнтів (58 чоловіків і 62 жінки) із цукровим діабетом віком від 32 до 70 років. Середня тривалість захворювання становила 5–10 років. Ocіб із цукровим діабетом 1-го типу було 75 (62,5 %), 2-го типу — 45 (37,5 %). У 45 (37,5 %) випадках цукровий діабет 1-го типу був пов’язаний із високим артеріальним тиском. Кількість пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу і підвищеним артеріальним тиском становила 43 (35,83 %). Результати. Найбільш виражений атрофічний процес у скроневій і лобовій ділянках зареєстровано в 41 (34,16 %) випадку, з ушкодженням півкулі — в 13 (10,83 %), стовбурових структур — у 9 (7,5 %). Когнітивні зміни більш виражені і стійкіші у хворих на цукровий діабет 1-го типу, ніж у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Висновки. Пацієнтам із когнітивними порушеннями призначати протидіабетичні препарати рекомендується тільки після детального обстеження. На жаль, механізм розвитку деменції сьогодні до кінця не вивчений, ефективних методів профілактики не розроблено. Проте існує можливість проведення скринінгу хворих на цукровий діабет для виявлення когнітивних розладів. У дослідженнях продемонстровано, що особи з цукровим діабетом вдвічі частіше мають серйозні проблеми з мисленням і пам’яттю, у них також вищий ризик розвитку транзиторної ішемічної атаки. Хворі з високим артеріальним тиском у середньому віці вдвічі частіше страждають на черепно-мозкову травму. До групи високого ризику входять пацієнти віком 40–64 роки з цукровим діабетом і підвищеним артеріальним тиском. Доведено, що в них зменшується об’єм мозку, виникають проблеми з пам’яттю та мисленням. Підвищений артеріальний тиск в оcіб цього віку може викликати багато негативних наслідків. У пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу когнітивні розлади проявляються в дефіциті праксису, а потім гнозису і мовленнєвої функції. Однак орієнтація в часі, а також короткочасна пам’ять порушуються менше. У попередніх дослідженнях вказують на зв’язок між діабетом і високим артеріальним тиском та підвищеним ризиком деменції. Потрібні додаткові дослідження, щоб отримати повне розуміння їх впливу на мозок
Доп.точки доступа:
Vashadze, Shorena
Kekenadze, Mariam
Brunjadze, Sophio
Chikhradze, Ana
Katamadze, Shorena
Kajaia, Medea

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Дистанційне навчання у підготовці до ліцензійного іспиту «Крок 3» за модулем «Невідкладні стани»: за та проти / В. В. Єхалов [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 72-77. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE
ИНТЕРНАТУРА И РЕЗИДЕНТУРА -- INTERNSHIP AND RESIDENCY
Аннотация: У 2020–2021 роках в умовах пандемії COVID-19 система післядипломної медичної освіти пішла на вимушені заходи щодо збереження життя та здоров’я суб’єктів навчання та викладацького складу у вигляді тимчасового переходу на дистанційну освіту. Під час проходження лікарями-інтернами різних спеціальностей модуля «Невідкладні стани» було проведено анонімне тестування 342 молодих колег із подальшими певними висновками. Дистанційний андрагогічний процес є прийнятним і корисним лише як складова дуальної форми вищої медичної освіти. Віддалена форма навчання у великих аудиторіях має багато недоліків, тому заняття доцільно вести у малих групах. Такий вид навчання потребує ретельного вивчення, оптимізації й адаптації до сучасних умов
Доп.точки доступа:
Єхалов, В. В.
Кравець, О. В.
Седінкін, В. А.
Романюта, І. А.
Кріштафор, Д. А.
Павлиш, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Настанови 2021 року з коронарної реваскуляризації: звіт об’єднаного комітету Американського коледжу кардіологів/Американської асоціації серця щодо клінічних практичних рекомендацій (переклад окремих положень) // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 78-85. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Гостре легеневе серце при гострому респіраторному дистрес-синдромі: 10 головних речей, які вам потрібно знати // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 86

MeSH-главная:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT
ЛЕГОЧНОЕ СЕРДЦЕ -- PULMONARY HEART DISEASE
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
Аннотация: Гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС) нікуди не подінеться, і зараз він значно поширений через COVID-19. Недостатність правого шлуночка (ПШ) через ГРДС часто недооцінюється — майже чверть ваших пацієнтів із ГРДС можуть мати її. Що ви збираєтеся робити, зіткнувшись із гострим легеневим серцем (ГЛС) при ГРДС? При ГРДС легеневий судинний опір (ЛСО/PVR) і, отже, постнавантаження ПШ підвищуються, що може призвести до недостатності ПШ. ПШ працює в умовах низьких тисків і низького постнавантаження, це означає, що зростання ЛСО погано переноситься ним
Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Анемія запалення, або Чи варто давати залізо пацієнту у ВРІТ // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 87

MeSH-главная:
АНЕМИЯ -- ANEMIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME
Аннотация: Анемія запалення — це стан, подібний до залізодефіцитної анемії, що характеризується низьким рівнем заліза в сироватці крові (гіпоферемія), але він відрізняється від залізодефіцитної анемії тим, що запаси залізазберігаються в макрофагах кісткового мозку, а також у макрофагах селезінки й печінки
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Пресепсин як ранній маркер сепсису у відділенні невідкладної допомоги: наративний огляд // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 87

MeSH-главная:
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, лекарственная терапия)
БИОМАРКЕРЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ -- BIOMARKERS, PHARMACOLOGICAL
Аннотация: Діагностика й лікування сепсису завжди були проблемою для лікаря, особливо в умовах інтенсивної терапії, таких як відділення невідкладної допомоги, і зараз сепсис залишається однією з основних причин смерті
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Довгострокова виживаність після комбінованої епідуральної/загальної анестезії проти загальної анестезії: подальший аналіз рандомізованого контрольованого дослідження // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 88

MeSH-главная:
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: Експериментальні й обсерваційні дослідження дають підстави вважати, що комбінована епідуральна/загальна анестезія може покращувати довгострокове виживання після онкологічних операцій шляхом зниження вживання анестетиків та опіоїдів, що веде до менш вираженої запальної відповіді на хірургічну агресію. У цьому дослідженні була перевірена гіпотеза про те, що комбінована епідуральна/загальна анестезія покращує довгострокове виживання в пацієнтів похилого й старечого віку
У пацієнтів похилого й старечого віку, які зазнали великих торакальних та абдомінальних оперативних втручань, комбінована епідуральна/загальна анестезія не покращує загальну або специфічну для злоякісних новоутворень довгострокову летальність. Епідуральна аналгезія не покращує виживання без рецидивів. Отже, розумним буде вибір із цих двох підходів, заснований на вподобаннях клініциста і/або пацієнта
Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)