Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=МУ104/2022/18/2<.>

Общее количество найденных документов : 16
Показаны документы с 1 по 16

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Черній В. І., Куриленко Я. В.
Заглавие : Дослідження ефективності препарату фруктозо-1,6-дифосфату у комплексному лікуванні кардіохірургічних хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування із застосуванням штучного кровообігу
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 39-44 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
ДОБУТАМИН -- DOBUTAMINE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пилипенко М. М., Бондар М. В., Хоменко О. Ю.
Заглавие : Періопераційний менеджмент відповідно до принципів програми швидкого післяопераційного відновлення (ERAS) у профілактиці гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 34-38 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING
Аннотация: У статті наведені основні напрямки профілактики розвитку гострої кишкової непрохідності в пацієнтів після оперативних втручань. Основу профілактики становлять принципи швидкого післяопераційного відновлення за програмою ERAS, що широко застосовується в різних галузях. Базові принципи програми ERAS відповідають трьом періодам: передопераційному, інтраопераційному й післяопераційному. У передопераційному періоді велику увагу приділяють підготовці пацієнта й корегуванню станів, що можуть бути причиною тривалого відновлення після операції (наприклад, анемії). Інтраопераційно рекомендують застосовувати комбіновані принципи анестезії, що дозволяють зменшити використання опіатів та анестетиків, на основі регіонарних і місцевих методів знеболювання. На цьому етапі важливим є якісний моніторинг, що дозволяє запобігти інтраопераційній гіпо- і гіперволемії. Під час післяопераційного періоду ключову роль відіграють якісне знеболювання, профілактика нудоти й блювання, ранній початок ентерального харчування пацієнтів і рання рухова активність пацієнтів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шостак М. А., Крижевський В. В., Доморацький О. Е., Гладких В. Ю., Якубець О. А.
Заглавие : Перспектива застосування сучасних анальгетиків центральної дії для лікування гострого післяопераційного болю в пацієнтів травматологічного профілю
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 87-89 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
НЕФОПАМ -- NEFOPAM
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
Аннотация: Застосування схеми мультимодальної анальгезії на основі парацетамолу та НПЗП не завжди ефективно дозволяє контролювати біль. Регіонарні методики, безумовно, виглядають привабливими, особливо для пацієнтів травматологічного, ортопедичного профілю, але вони мають свої недоліки: висока вартість, складність технічного виконання, звикання до місцевих анестетиків. Застосування опіоїдів є класичним методом лікування післяопераційного болю з добре відомими позитивними та негативними ефектами. Таким чином, пошук альтернативних схем лікування післяопераційного болю є необхідним у сучасній анестезіології, інтенсивній терапії, травматології та хірургії тощо. Досить привабливим виглядає застосування анальгетика центральної дії нефопаму гідрохлориду у схемі мультимодального знеболювання. У статті розглянемо сучасні проблеми знеболювання травматологічних хворих та можливість застосування нефопаму гідрохлориду для менеджменту болю
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бондар М. В., Пилипенко М. М., Овсієнко Т. В., Лоскутов В. А.
Заглавие : Патогенетична терапія COVID-19: у центрі уваги глюкокортикоїди
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 6-12 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Проблема запобігання надмірній продукції прозапальних цитокінів у разі COVID-19 залишається далеко не вирішеною. Використання стероїдів у лікуванні коронавірусної пневмонії є контраверсійним (суперечливим). На сьогодні недостатньо даних літератури для рутинного застосування стероїдів у програмах інтенсивної терапії COVID-19, и це питання залишається предметом безперервного дослідження і нескінченних дебатів. У даному огляді наукової літератури приділена увага одному із напрямків патогенетичної терапії COVID-19 — запобіганню і усуненню гіперпродукції прозапальних цитокінів за допомогою застосування глюкокортикоїдних препаратів. У статті наведені сучасні міжнародні рекомендації із застосування глюкокортикоїдних препаратів у випадках тяжкого перебігу COVID-19, розглядаються патогенетичні механізми їх дії та побічні ефекти
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Недашківський С. М., Дзюба Д. О., Калиш М. М., Богомол А. Г.
Заглавие : Отруєння чадним газом. Причини, діагностика, клінічні прояви та принципи лікування
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 29-33 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: УГЛЕРОДА ОКИСЬ -- CARBON MONOXIDE
УГЛЕРОДА ОКИСЬЮ ОТРАВЛЕНИЕ -- CARBON MONOXIDE POISONING
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ФЕНОБАРБИТАЛ -- PHENOBARBITAL
Аннотация: Стаття присвячена причинам, які сприяють отруєнню чадним газом, основним симптомам, що притаманні отруєнню легкого, середнього та тяжкого ступеня. Розглянута патофізіологія отруєння, вплив карбоксигемоглобіну на різні органи й системи організму постраждалого. Висвітлюються профілактичні заходи, що сприяють запобіганню можливого отруєння. Наводяться принципи надання медичної допомоги постраждалим як на догоспітальному етапі, так і при лікуванні в умовах стаціонара
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Овсієнко Т. В.
Заглавие : Використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 58-65 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
АДРЕНЕРГИЧЕСКИХ АЛЬФА-2 РЕЦЕПТОРОВ АГОНИСТЫ -- ADRENERGIC ALPHA-2 RECEPTOR AGONISTS
Аннотация: Дексмедетомідин — високоселективний агоніст α2-адренорецепторів, став цінним компонентом малоопіоїдної мультимодальної анестезії, що забезпечує седативні, анксіолітичні та знеболювальні ефекти. Ці особливості роблять його корисним доповненням до протоколу анестезії, особливо в контексті забезпечення адекватного антиноцицептивного захисту, антистресового ефекту, стабілізації гемодинаміки і профілактики виникнення післяопераційного делірію. Мета: оцінити ефективність використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках шляхом порівняння ефективністі із загальною анестезією, у якій для забезпечення антиноцицептивного ефекту застосовувалися традиційні дози опіатів. Матеріали та методи. Були обстежені 55 пацієнтів, яким виконані лапароскопічні операції на нирках в умовах двох різновидів загальної анестезії. Усі пацієнти оперувалися в умовах ендотрахеального наркозу. Індукція: в/в пропофол 2 мг/кг, фентаніл 1,5–2 мкг/кг, атракуріум 0,6 мг/кг. Підтримка анестезії: севофлуран (МАК — 1,44 ± 0,25 об.%). У першій дослідній групі анальгетичний ефект загальної анестезії забезпечувався в/в введенням фентанілу в дозі 3,89 ± 2,1 мкг/кг/год. У другій групі використовувалась мультимодальна малоопіоїдна анестезія фентанілом 2,38 ± 1,01 мкг/кг/год із додаванням дексмедетомідину 0,7 мкг/кг/год. Ефективність антиноцицептивного захисту оцінювали за динамікою концентрацій стресових гормонів (кортизолу, АКТГ), показників гемодинаміки (артеріального тиску, середнього артеріального тиску та ЧСС), концентрації глюкози крові та за оцінкою болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Результати. Сумарна середня інтраопераційна доза фентанілу становила: у контрольній групі — 369,23 ± 16,42 мкг, у групі дексмедетомідину — 272,41 ± 10,98 мкг. У хворих контрольної групи зафіксоване зростання плазматичної концентрації АКТГ на 111,86 % (р 0,01) з 25,7 ± 2,1 пг/мл до 54,45 ± 5,43 пг/мл (дослідження проводилось до початку оперативного втручання та після закінчення операції), що супроводжувалось статистично вірогідним підвищенням концентрації кортизолу з 371,00 ± 32,32 нмоль/л до 562,72 ± 45,37 нмоль/л (на 51,67 %) (р 0,01). У хворих другої дослідної групи (групи дексмедетомідину) зафіксоване інтраопераційне підвищення плазматичної концентрації АКТГ з 26,25 ± 2,3 пг/л до 46,88 ± 2,36 пг/л (на 78,59 %) (р 0,01), що супроводжувалось статистично невірогідним інтраопераційним підвищенням концентрації кортизолу з 393,51 ± 25,00 нмоль/л до 436,37 ± 34,92 нмоль/л — усього на 10,89 % (р 0,05). Концентрації глюкози крові в ранньому післяопераційному періоді в дослідних групах становили відповідно 6,79 ± 0,31 ммоль/л і 6,29 ± 0,24 ммоль/л (р 0,05). Показники гемодинаміки та BIS, що підтримувався в межах 44,0 ± 6,4 %, свідчили про адекватність анестезіологічного забезпечення та достатній рівень анестезії у всіх пацієнтів дослідних груп. Показники функціонального стану нирок також були в межах норми у всіх пацієнтів. В групі 1 в післяопераційному періоді у 8 пацієнтів (30,7 %) виникла необхідність у додатковому знеболюванні наркотичними анальгетиками (рівень болю за ВАШ перевищував 4 бали). У групі 2 четверо хворих (13,8 %) потребували знеболювання опіоїдами. У групі 1 блювання в післяопераційному періоді виникло в 5 пацієнтів, у групі 2 — у 3 пацієнтів. Стандартизований показник післяопераційної нудоти та блювання в контрольній групі становив 19,2 %, у групі 2 — 10,3 %. Висновки. Використання дексмедетомідину в програмах мультимодальної малоопіоїдної анестезії забезпечує повноцінний/адекватний антиноцицептивний захист під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках та знижує стресову реакцію організму на оперативне втручання
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Маруняк С. Р.
Заглавие : Порівняльна характеристика ранніх ускладнень після аортокоронарного шунтування залежно від схеми анестезіологічного забезпечення
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 79-86 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Незважаючи на значну кількість публікацій щодо впливу компонентів схем анестезіологічного забезпечення на розвиток післяопераційних ускладнень, залишаються не до кінця зрозумілими питання вибору оптимальної схеми анестезіологічного забезпечення під час аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Метою нашої роботи було порівняти вплив малоопіоїдної та високоопіоїдної схем анестезіологічного забезпечення на ранні клінічні результати в пацієнтів при аортокоронарному шунтуванні із штучним кровообігом (ШК). Матеріали та методи. У дослідження включено 120 пацієнтів, яким виконувалось АКШ в умовах штучного кровообігу. Медіана операційного ризику за EuroSCORE II — 3,45 % (2,15; 4,05 %). Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення всі пацієнти були розподілені на дві групи: перша група (60 осіб) — малоопіоїдна схема анестезіологічного забезпечення; друга група (60 осіб) — стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Результати. У пацієнтів першої групи більш ніж удвічі вірогідно рідше спостерігався розвиток післяопераційної фібриляції передсердь (ПОФП) порівняно з другою групою (15,0 проти 31,7 %, р = 0,031). Крім того, у пацієнтів першої групи в 2,3 раза вірогідно рідше спостерігався синдром низького серцевого викиду (СНСВ) порівняно з другою групою (11,7 проти 26,7 %, р = 0,037). Вірогідними показниками для передбачення СНСВ виявлялись тривалість штучного кровообігу (р = 0,032) та рівень інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) після ШК (р = 0,004). Остаточна статистична модель [F (4, N = 120) = 12,52, p 0,001, R2
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Марков Ю. І.
Заглавие : Актуальні аспекти токсикокардіології
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 25-28 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КАРДИОТОКСИЧНОСТЬ -- CARDIOTOXICITY
КАРДИОТОКСИНЫ -- CARDIOTOXINS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
Аннотация: В оглядовій статті розглянуті різноманітні аспекти виникнення токсичного ураження серцево-судинної системи, що нерідко трапляється в клінічній практиці. Подібні ситуації спостерігають при поєднанні кількох токсичних чинників (алкоголь, наркотичні речовини тощо), у випадках перевищення терапевтичних доз кардіотропних препаратів, при призначенні хіміотерапії в онкології. Вказані основні патофізіологічні механізми дії токсикантів на серце та напрямки запобігання токсичному ураженню серцево-судинної системи
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мітюрєв Д. С., Лоскутов О. А., Жежер А. А.
Заглавие : Стан системного транспорту кисню залежно від показників гематокриту та гемоглобіну в умовах крововтрати в породіль
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 66-72 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АКУШЕРСКИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ -- OBSTETRIC HEMORRHAGES
КИСЛОРОД -- OXYGEN
ГЕМОГЛОБИНЫ -- HEMOGLOBINS
ГЕМАТОКРИТ -- HEMATOCRIT
Аннотация: Масивні акушерські кровотечі (МАК) є найчастішою причиною материнської смертності у всьому світі. У даний час існує низка національних керівництв із ведення МАК, однак у них відсутні обґрунтовані вказівки на мінімально допустимий рівень гемоглобіну (Hb), при якому забезпечується мінімально допустима доставка кисню (IДO2). Метою даної роботи була оцінка стану системного транспорту кисню залежно від показників гематокриту та Hb в умовах крововтрати та визначення мінімально допустимого рівня Hb, при якому забезпечується адекватне відношення між системним транспортом кисню та кисневими потребами організму при розвитку МАК. Матеріали та методи. У дослідження ввійшли 113 породіль, у яких пологи ускладнилися крововтратою. Середній вік породіль становив 32,5 ± 6,4 року, середня маса тіла — 76,5 ± 12,4 кг, середній гестаційний термін — 39,5 ± 1,5 тижня. Домінуючими причинами розвитку МАК були: атонія матки (52,14 %), маткова інверсія (15,38 %) та емболія амніотичною рідиною (10,26 %). Рідше крововтрата спостерігалася внаслідок розриву матки (5,98 %), відшарування плаценти (5,98 %), передлежання плаценти (5,98 %) та затримки відділення плаценти (4,27 %). Післяпологова крововтрата становила в середньому 1830,5 ± 622,7 мл (від 1200 до 2500 мл). Усі кровотечі були зупинені згідно з чинним протоколом. Результати. При Ht 20,0–28,9 % та Hb 45,1–68,9 г/л і однакових показниках FiO2 = 100 % показники ІДО2 були у 2–3 рази нижчими порівняно з нормальним станом газотранспортної функції крові, тільки у пацієнтів із Ht 29,0–30,0 % та Hb 70,1–79,9 г/л значення ІДО2 були наближені до фізіологічної норми. При Ht 20,0–22,9 % та Hb 45,1–50,4 г/л показники індексу системного споживання кисню були удвічі меншими порівняно із загальноприйнятими фізіологічними нормами, а в пацієнток із Ht 29,0–30,0 % та Hb 70,1–79,9 г/л цей показник був у межах норми. При Ht 20,0–25,9 % та Hb 45,1–60,2 г/л показники тканинної екстракції кисню були в 1,5–2 рази більшими порівняно із загальноприйнятими фізіологічними нормами, а в пацієнток із Ht 29,0–30,0 % та Hb 70,1–79,9 г/л його значення були у межах норми. При рoзрaхунку мінімaльнo дoпуcтимoї вeличини Hb у породіль в умовах крововтрати за допомогою лінійної регресії з розрахунком коефіцієнтів мeтoдом нaймeнших квадратів були oтримaні знaчeння Hb 82,5365 г/л, які можна вважати мінімально допустимими в породіль в умовах МАК, при яких функціональний стан серця і кисневий обмін знаходяться на мінімальній межі фізіологічної норми
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Масуді А. В., Дзюба Д. О., Чхаїдзе О. Т., Лоскутов О. А.
Заглавие : Клінічний випадок анестезіологічного забезпечення пацієнтів при реконструктивних операціях з приводу облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок з низькою фракцією викиду лівого шлуночка
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 90-94 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ОБЛИТЕРИРУЮЩИЙ -- ARTERIOSCLEROSIS OBLITERANS
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
НЕРВА БЛОКАДА -- NERVE BLOCK
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Низька фракція викиду часто є супутньою патологією при облітеруючому атеросклерозі нижніх кінцівок у літніх людей, які звертаються за анестезіологічною допомогою, та складним викликом для анестезіолога через підвищений ризик періопераційних ускладнень. Комбінований ризик низької фракції викиду і поганий серцевий резерв можуть призвести до збільшення періопераційної смертності при реконструктивних операціях з приводу облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок. У цій статті проведено аналіз подібного клінічного випадку з порівнянням тактики анестезіологічного менеджменту зі світовою практикою. Розбір клінічного випадку та його аналіз показує, що нейроаксіальні методи та регіональні блокади дають кращі результати у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, які перенесли некардіологічні операції, порівняно із загальною анестезією
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гогія М., Водка М.
Заглавие : Особливості абдомінальної травми у постраждалих з надмірною вагою
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 50-54 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
Аннотация: У зв’язку зі значною поширеністю надмірної ваги та ожиріння набуває все більшої актуальності вивчення їх впливу на перебіг критичних станів і травм. Результати досліджень впливу ваги на механізми та наслідки травми досить суперечливі, і ця проблема вимагає подальшого вивчення. Метою дослідження було вивчення особливостей абдомінальних і поєднаних ушкоджень у постраждалих з надмірною вагою. Матеріали та методи. Вивчені тяжкість і структура травми залежно від стану харчування у 240 осіб з абдомінальною травмою, які перебували на лікуванні у 2017–2020 рр., з середнім віком 37,1 ± 13,2 року (від 18 до 88 років), у групах постраждалих, розподілених залежно від індексу маси тіла. Результати. Встановлено, що в постраждалих зі збільшеною вагою поєднана травма зустрічалась рідше, але при ожирінні частіше спостерігалась множинна абдомінальна травма. Частота та тяжкість ушкоджень окремих органів черевної порожнини не мали суттєвої різниці між групами, з тенденцією до менш частого виявлення розривів печінки. У постраждалих з абдомінальною травмою рідше виявлялись торакальні ушкодження, які були менш тяжкими, менш часто виявлялись переломи ребер і розриви легень. Менш часто виявлялась поєднана черепно-мозкова травма, менш часто спостерігалась тяжка черепно-мозкова та скелетна травма. Висновки. У структурі постраждалих з надмірною вагою збільшена частка жінок і пацієнтів віком від 45 років і старше, особливо у групі осіб з ожирінням. В цій групі також спостерігається тенденція до збільшення частоти серцево-судинної патології та вірогідне збільшення частоти бронхолегеневих захворювань. У постраждалих з абдомінальною травмою з надмірною вагою відзначається більша частота множинних ушкоджень органів живота, але менша частота поєднаної, торакальної і черепно-мозкової травми та тяжких ушкоджень. Вплив надмірної ваги й ожиріння на особливості первинної травми слід враховувати при визначенні тактики лікування
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бондар М. В., Пилипенко М. М., Лоскутов В. А.
Заглавие : Ендотелій — головна мішень коронавірусної інфекції
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 13-19 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT
ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: У світі на сьогодні накопичено досить багато клінічного досвіду терапії SARS-CoV-2. Однак усе більше з’являється робіт, у яких висвітлюються нові дані про прояви цього вірусного захворювання та наслідки, які можуть впливати як на зміну його клінічної картини, так і на якість життя перехворілого на COVID-19. Тому метою даної роботи було узагальнення результатів літературного пошуку та власного досвіду інтенсивної терапії ендотеліальної дисфункції при коронавірусній інфекції. Матеріали та методи. В основу роботи покладено результати, отримані за допомогою пошукових інтернет-систем «Google» та «PubMed» за ключовими словами: «інтенсивна терапія SARS-CoV-2», «патофізіологічні зміни при коронавірусній інфекції», «ендотеліальна дисфункція». Результати. У цьому огляді наведені патогенетичні ланки COVID-19, механізми вірусного ураження ендотелію, механізми розвитку гіперкоагулопатії, основні напрямки запобігання наслідкам ендотеліальної дисфункції та їх лікування. Висновки. Проведений огляд переконливо показав, що інфекція SARS-CoV-2 сприяє розвитку ендотеліту у різних органах як наслідок вірусного ураження. Саме наявністю COVID-19-індукованого ендотеліту можна пояснити системне порушення мікроциркуляції у різних судинних руслах та їх клінічні наслідки
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рушай А. К., Скіба В. В., Лісайчук Ю. С., Воєнний І. В.
Заглавие : Анестезіологічне забезпечення декомпресії серединного нерва у хворих з карпальним тунельним синдромом
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 45-49 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: СРЕДИННОГО НЕРВА НЕВРОПАТИЯ -- MEDIAN NEUROPATHY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
Аннотация: Карпальний тунельний синдром (КТС) є найпоширенішою компресійною нейропатією. У пацієнтів з неефективним консервативним лікуванням при тяжких формах показаний реліз зап’ястного каналу (carpal tunnel release (CTR)), що дозволяє досягти покращення більш ніж у 90 % випадків. Крім адекватної малотравматичної тактики втручання, велике значення у відновленні функції серединного нерва (корекція нейропатичних порушень) має і проведення оптимального періопераційного знеболювання. Метою роботи було поліпшення результатів лікування хворих з карпальним тунельним синдромом шляхом адекватного періопераційного анестезіологічного забезпечення декомпресії серединного нерва. Завданнями роботи було запропонувати мультимодальне періопераційне забезпечення декомпресії серединного нерва; вивчити динаміку больового синдрому; оцінити ефективність запропонованого підходу. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 52 потерпілі з КТС. Втручання проводилося під мультимодальним знеболюванням — провідниковою анестезією. На початку операції в порожнину карпального каналу вводили розчин лідокаїну. За 20–30 хвилин до втручання вводився внутрішньом’язово декскетопрофен, внутрішньовенно — парацетамол. Внутрішньом’язове введення декскетопрофену повторювали через 12 годин. Для оцінки відновлення функції кисті та динаміки нейропатичних порушень у групах з малоінвазивним і відкритим стандартним втручанням був використаний Бостонський опитувальник BCTQ. Динаміку інтенсивності больового синдрому вимірювали за значеннями візуальної аналогової шкали (ВАШ) за 10-бальною оцінкою. Результати. Динаміка показників ВАШ свідчила про незначний біль навіть у групі з відкритим, відносно травматичним втручанням. Вірогідної різниці між показниками груп виявлено не було; больовий синдром під час проведення втручання та в перші 12 годин після нього оцінювався оперованими як слабкий біль. Додаткове знеболювання, тим більше з використанням опіоїдних анестетиків, було не потрібне. До 4 тижнів показники шкал Бостонського опитувальника BCTQ мали статистично невірогідні відмінності, а до 3 та 6 місяців практично не відрізнялися у групах. На всіх етапах спостереження значних статистичних відмінностей між групами не виявлено. Висновки. Проведене мультимодальне періопераційне знеболювання у запропонованому обсязі дозволило досягти гарного знеболювального ефекту, зблизити результати нейропатичної та функціональної реабілітації у хворих різних груп
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Савчук Т. В., Дзюба Д. О., Клюзько І. В., Лоскутов О. А.
Заглавие : Аналіз особливостей анестезіологічного забезпечення при операціях пластики передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба на основі практики регіональної клінічної лікарні
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 73-79 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE
Аннотация: Протягом останніх 25 років спостерігається різке зростання кількості розривів зв’язок коліна, особливо розривів передньої хрестоподібної зв’язки. Артроскопічна реконструкція є золотим стандартом для такого роду травм, що зменшує частоту посттравматичного остеоартрозу та відновлює стабільність суглобів. Цей вид оперативних втручань характеризується вираженим больовим синдромом, що затримує ранню реабілітацію пацієнтів. Таким чином, ретельне планування протоколу постпроцедурного лікування болю при артроскопічній реконструкції є однією з головних прерогатив швидкого одужання та зниження захворюваності. У даній статті проведений аналіз анестезіологічного забезпечення 356 пацієнтів Київської обласної клінічної лікарні, яким проводилося оперативне втручання — артроскопічна пластика передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба із застосуванням регіонарної анестезії, та здійснене порівняння ефективності методик регіонарної анестезії зі світовим досвідом на основі даних літературних джерел, а також показано, що на сьогодні не існує золотого стандарту протоколу знеболювання та консенсусу щодо оптимального лікування післяопераційного болю
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Vashadze, Shorena, Kekenadze, Mariam, Brunjadze, Sophio
Заглавие : Serotonin and epilepsy
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 55-57 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN
ТРИПТОФАН -- TRYPTOPHAN
Аннотация: Studies of serotonin in epilepsy are numerous, but the importance of serotonin in this condition requires further study. The purpose of the study was to analyze the clinical features of patients with epilepsy and their serotonin levels in the blood serum during the interictal period. Materials and methods. The clinical research was conducted in Batumi Medical Center. Eighty individuals with epilepsy were examined: 35 (43.75 %) men and 45 (56.25 %) women; their mean age was 50 ± 7 years. All patients had a history of epileptic seizures for at least one year. Among them, there were 55 (68.75 %) people with symptomatic epilepsy who suffered organic brain injury. Symptomatic partial epilepsy was diagnosed in 3 (3.75 %) cases, while generalized epilepsy in 22 (27.5 %). The genesis of epilepsy was confirmed by neuroimaging technique (brain magnetic resonance imaging). Based on the analysis of clinical data, we isolated three groups of patients who differed in the severity and course of epilepsy and had no differences in the etiology of seizures, gender and age: group 1 — severely ill people with frequent epileptic seizures (5–10 times a year), with a chronic course of the disease; group 2 — individuals with stable disease course, patients with rare epileptic seizures (2–3 times a year); group 3 — those with a history of epilepsy of one year. The control group consisted of 20 apparently healthy patients. Results and сonclusions. In healthy people, serotonin levels decreased by 12.1 % (p 0.04). In the group of patients with epilepsy duration of one year, serotonin levels increased. Patients with frequent seizures and severe epilepsy (group 1) had a decrease in serotonin (61.3 %). In individuals with a stable course of epilepsy (group 2), a moderate decrease in serotonin is observed, which is significantly lower than in the severe course of the disease (24.1 %, p 0.05). Serotonin levels are higher in group 3 than in the first one. In group 1 patients, serotonin levels decreased to 2.541 ± 0.149 μm/l (p 0.01). Activation of tryptophan metabolism is the cause of decreased serotonin level in patients with epilepsy. For all forms of epilepsy, there was a significant decrease in the interictal period compared to the control group. Studies have shown a relationship between the age of epilepsy manifestation and a decrease in the level of serotonin in the bloodДослідження серотоніну при епілепсії численні, але важливість серотоніну при цьому захворюванні потребує подальшого вивчення. Метою роботи було проаналізувати клінічні особливості хворих на епілепсію і рівень серотоніну в сироватці крові в міжприступному періоді. Матеріали та методи. Клінічні дослідження проводилися в Батумському медичному центрі. Обстежено 80 хворих на епілепсію: 35 (43,75 %) чоловіків і 45 (56,25 %) жінок із середнім віком 50 ± 7 років. Усі пацієнти мали в анамнезі епілептичні напади протягом щонайменше одного року. Серед них було 55 (68,75 %) ocіб із симптоматичною епілепсією, які зазнали органічної черепно-мозкової травми. Симптоматичні парціальні напади діагностовано в 3 (3,75 %) випадках, а генералізовані — у 22 (27,5 %). Генез епілепсії підтверджено за допомогою нейровізуалізаційного методу (магнітно-резонансна томографія мозку). На основі аналізу клінічних даних виділено три групи пацієнтів, які відрізнялися за тяжкістю і перебігом епілепсії та не мали відмінностей за етіологією нападів, статтю й віком: 1-ша група — тяжкохворі з частими епілептичними нападами (5–10 разів на рік) при хронічному перебігу; 2-га група — особи зі стабільним перебігом захворювання, пацієнти з рідкими епілептичними нападами (2–3 рази на рік); 3-тя група — хворі, тривалість епілепсії в яких становить один рік. У контрольну групу включено 20 практично здорових осіб. Результати та висновки. У здорових пацієнтів рівень серотоніну знизився на 12,1 % (p 0,04). В осіб, у яких тривалість епілепсії становить один рік, рівень серотоніну підвищився. У хворих із частими нападами і тяжкою епілепсією (1-ша група) спостерігається зниження рівня серотоніну (61,3 %). При стабільному перебігу (2-га група) зареєстровано помірне зменшення рівня серотоніну, що є вірогідно нижчим, ніж при тяжкому перебігу захворювання (24,1 %, p 0,05). Уміст серотоніну в 3-й групі вищий, ніж у першій. У 1-й групі пацієнтів рівень серотоніну знизився до 2,541 ± 0,149 мкм/л (р 0,01). Активація метаболізму триптофану є причиною зниження рівня серотоніну у хворих на епілепсію. При всіх формах епілепсії спостерігалося вірогідне зменшення міжприступного періоду порівняно з контрольною групою. У дослідженнях показано зв’язок між віком появи епілепсії і зниженням рівня серотоніну в крові
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кучинська І. А., Богомаз В. М., Галушко О. А., Сидорова А. О., Андрюхов А. Г., Романюк В. П., Антонюк Л. І.
Заглавие : COVID-19 і сепсис: клінічні паралелі особливостей перебігу та напрямки лікування
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 20-24 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
СЕПСИС -- SEPSIS
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME
ИММУНОСУПРЕССИЯ -- IMMUNOSUPPRESSION
Аннотация: Стаття присвячена аналізу синдромокомплексів при сепсисі та тяжкому перебігу COVID-19, визначені основні патофізіологічні пріоритети в діагностиці та відмінності в лікуванні
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)