Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=МУ14/2018/80/1<.>

Общее количество найденных документов : 8
Показаны документы с 1 по 8

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Vodianyk A. A., Grechukha Y. O., Druzenko M. O., Kornijko Y. Y., Ponyatovsky V. A., Gniloskurenko А. V., Lavrenchuk О. V., Bogdasarova I. V., Rudenko А. V., Mitiuriaeva-Kornijko I. O.
Заглавие : Biofilm formation, adhesion and motility of bacteria isolated from children with urinary tract infections
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 1. - С. 57-66 (Шифр МУ14/2018/80/1)
MeSH-главная: МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS
АДГЕЗИЯ БАКТЕРИАЛЬНАЯ -- BACTERIAL ADHESION
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Метою даного дослідження було визначення інтенсивності біоплівкоутворення, адгезивної здатності бактерій, їх рухливості в залежності від різних видів інфекцій сечових шляхів у дітей. Матеріали і методи: у роботі досліджено здатність до адгезії, рухливості та біоплівкоутворення у 44 клінічних ізолятів бактерій, що були виділені від дітей, хворих на інфекцію нижніх сечових шляхів, гострий та хронічний пієлонефрит. Здатність бактерій до формування біоплівки була перевірена за допомогою методу 96-лункових мікротитрувальних планшетів. Рухливість мікроорганізмів визначалася стандартними методиками. Здатність бактерій до адгезії була досліджена за методикою Бріліса з використанням формалізованих еритроцитів. Результати: було встановлено відмінності у здатності формувати біоплівку між штамами бактерій, які викликають інфекцію нижніх сечових шляхів (0,40 ± 0,06 ОЩ) та хронічний пієлонефрит (0,48 ± 0,07 ОЩ) (р ‹ 0,05). Також була встановлена кореляція між адгезивною здатністю бактерій та здатністю до утворення біоплівки (r = 0,529 (р ‹ 0,01)). Було встановлено, що бактерії, які здатні до руху, мали меншу здатність до формування біоплівки. Висновки: здатність до адгезії та формування біоплівки більша у бактерій, які були виділені від дітей з гострим та хронічним пієлонефритом, ніж від дітей з інфекцією нижніх сечових шляхів. Висока здатність до формування біоплівки та адгезії у ізольованих бактерій може вважатися несприятливим прогностичним фактором у перебігу інфекцій сечових шляхів.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гармашева І. Л., Коваленко Н. К., Олещенко Л. Т.
Заглавие : Стійкість до антибіотиків, декарбоксилазна та гемолітична активності ентерококів, ізольованих із традиційних кисломолочних продуктів
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 1. - С. 3-14 (Шифр МУ14/2018/80/1)
MeSH-главная: МОЛОЧНЫЕ ПРОДУКТЫ ПИЩЕВЫЕ -- CULTURED MILK PRODUCTS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
ВИРУЛЕНТНОСТЬ -- VIRULENCE
ЭНТЕРОКОККИ -- ENTEROCOCCUS
ВАНКОМИЦИН-РЕЗИСТЕНТНЫЕ ЭНТЕРОКОККИ -- VANCOMYCIN-RESISTANT ENTEROCOCCI
ГЕНТАМИЦИНЫ -- GENTAMICINS
Аннотация: Визначити видовий склад, стійкість до антибіотиків, декарбоксилазну та гемолітичну активності ентерококів, ізольованих із традиційних кисломолочних продуктів. Ідентифікацію на рівні виду проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Стійкість до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом, декарбоксилазну активність — при рості на середовищах з амінокислотами, гемолітичну активність виявляли при вирощуванні штамів ентерококів на кров’яному агарі. Серед досліджених ізолятів штами виду Enterococcus faecalis складали 67,8%, Е. durans- 18,8%, Е. faecium — 6,4%, Е. hirae - 0,2%, Enterococcus spp. — б, 7%. Більше 60% штамів ентерококів були стійкими до еритроміцину, норфлоксацину, ципрофлоксацииу і рифампіцину. З досліджених в роботі штамів 56,76% виявили стійкість до 5-11 антибактеріальних препаратів з 17 використаних в роботі. Стійкість до ванкоміцииу і гентаміцину виявили лише штами виду Е. faecalis. Тирамін продукували 95.4% штамів, ?-гемолітична активність виявлена у 20% штамів. Найменша кількість антибіотикорезистентних штамів та продуцентів тираміну виявлено серед представників виду Е. durans, а ?-гемолітичних - серед штамів виду Е. faecalis. Кисломолочні продукти, виготовлені в домашніх умовах, можуть слугувати резервуаром вірулентних, потенційно небезпечних для здоров’я людини мультирезистентних штамів ентерококів.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гужвинська С. О., Палій А. П.
Заглавие : Визначення антагоністичних та адгезивних властивостей лактобактерій та біфідобактерій
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 1. - С. 36-44 (Шифр МУ14/2018/80/1)
MeSH-главная: ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS
БИФИДОБАКТЕРИИ -- BIFIDOBACTERIUM
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
ПТИЦЫ -- BIRDS
Аннотация: Мета. Вивчити антагоністичні та адгезивні властивості штамів лактобактерій і біфідобактерій та відібрати перспективні мікроорганізми для виготовлення пробіотика для тварин та птиці. Методи. Об’єктом досліджень було 8 штамів лактобацил та 7 штамів біфідобактерій, які зберігаються у Національному науковому центрі «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини». Антагоністичну активність лактобактерій та біфідобактерій визначати за методом відстроченого антагонізму. Адгезивні властивості мікроорганізмів визначали in vitro з використанням еритроцитів барана. Активність кислотоутворення досліджували в знежиреному молоці через 14 годин культивування. Результати. З 15 досліджених штамів було відібрано штами Lactbacillus plantarum 7, L. plantarum 22, L. casei 27, L. plantarum 7-317, Bifidobacterium adolescentis 17-316 та В. adolescentis 3, які проявили найбільшу антагоністичну активність щодо умовно-патогенних мікроорганізмів: Escherichia соlі К 99, Staphylococcus epidermidis М, S. aureus 209, Salmonella dublin 12, Pseudomonas aeruginosa 34/2. Індекси адгезивності досліджуваних культур коливалися від 1,8 ± 0,5 до 6,7 ± 1,6. Активність кислотоутворення в молоці складала від 60° до 160 Т у лактобактерій і від 64 до 140 Т у штамів біфідобактерій. Висновки. В результаті послідовного відбору за антагоністичними і адгезивними властивостями відібрано штами L. plantarum 7, L. casei 27, L. plantarum 7-317, В. adolescentis 17 та В. adolescentis 17-316, які c перспективними для розробки на їх основі вітчизняного пробіотика для тварин та птиці.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гринчук К. В., Антіпов І. О., Кириченко А. М., Краєва Г. В., Ліханов А.Ф.
Заглавие : Діагностика вірусу некротичного пожовтіння жилок буряка, що циркулює в Україні
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 1. - С. 77-88 (Шифр МУ14/2018/80/1)
MeSH-главная: CLOSTEROVIRUS -- CLOSTEROVIRUS
МАРЕВЫЕ -- CHENOPODIACEAE
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Мета. Встановлення наявності вірусу некротичного пожовтіння жилок буряка (ВНПЖБ) в агроценозах України та дослідження особливості його діагностування. Методи. Роботу виконано з використанням класичних вірусологічних та молекулярно-біологічних методів діагностики та ідентифікації вірусних патогенів, зокрема, електронної мікроскопії, методу рослин-індикаторів, полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). ВНПЖБ було очищено та підтверджено інфекційну природу захворювання рослин цукрових буряків за тріадою Коха. Проведено гістохімічні дослідження реакції рослинних клітин на ураження вірусам. Результати. Апробовано ряд методів діагностики ВНПЖБ. Шляхом імунізації кроля очищеним вірусам отримано сироватки крові з високим вмістом антитіл до ВНПЖБ, які в подальшому можуть бути використані для серологічної діагностики даного збудника. Наявність ВНПЖБ також було підтверджено методом електронної мікроскопії та методам біологічного тестування вірусу. Встановлено, що у клітинах флоеми провідних пучків листків іскрових буряків, інфікованих ВНПЖБ, концентрація зв’язаних з клітинними стінками пероксидаз зменшується на фоні збільшення вільних ізоферментів у протопластах. Перерозподіл ізоферментів пероксидази у кампартментах клітин супроводжується значним підвищенням їх активності. Висновки. В агроценозах Черкаської області цукрові буряки уражені вірусами некротичного пожовтіння жилок буряка та мозаїки буряка. Наявність змішаної інфекції в рослинах була підтверджена методом ПЛР. Симптоми, індуковані вірусам на рослинах-індикаторах, були типовими для ВНПЖБ. Показана можливість потенційної експрес-діагностики вірусу гістохімічним методом. Для своєчасного виявлення вірусу некротичного пожовтіння жилок буряка рекомендовано проводити тестування його наявності як в листках, так і в коренеплодах рослин цукрового буряка.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дзюблюк Н. А., Варбанець Л. Д., Булигіна Т. В.
Заглавие : Вплив ліпополісахаридів Pantoea aggiomerans на активність протеаз Bacillus
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 1. - С. 27-35 (Шифр МУ14/2018/80/1)
MeSH-главная: ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES
PANTOEA -- PANTOEA
ПЕПТИД-ГИДРОЛАЗЫ -- PEPTIDE HYDROLASES
Аннотация: Метою даної роботи було дослідження впливу ліпопалісахиридів (ЛПС) ряду штамів Pantoea agglomerans на фібринолітичну, колагеназну та еластазну активності протеаз Bacillus. Методи: Еластазну активність визначали колориметрично, вимірюючи зміну інтенсивності забарвлення розчину при ферментативному гідролізі еластину. Для встановлення колагеназної активності вимірювали оптичну густину розчину після реакції продуктів розщепленая колагену із нінгідриновим реактивом. Фібринолітичну активність ідентифікували за утворенням продуктів розщеплення фібрину. Результати та висновки: Отримані результати показали, що найбільш активними виявилися ЛПС двох штамів Р. agglomerans: 8674 та П324. ЛПС Р. agglomerans 8674 підвищував фібринолітичну активність пептидази І В. thuringiensis ІМВ В-7324 майже в 4 рази, еластолітичну пептидази 2 В. thuringiensis ІМВ В-7465 — в 2 рази, а колагеназну активність пептидази 2 В. thuringiensis ІМВ В-7324 — в 1,5 рази. ЛПС Р. agglomerans П324 проявив більш вузький спектр стимулюючої дії на пептидазну активність: він більш, ніж в 4 рази підвищував фібринолітичну активність пептидази і В. thuringiensis ІМВ В-7324 і в 3 рази — пептидази 2 Bacillus sp. П3. Подальші дослідження будуть спрямовані на з’ясування деяких механізмів дії ЛПС грамнегативних бактерій на пептидазну активність бацил.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Драговоз І. В., Копилов Є. П., Йовенко А. С.
Заглавие : Метаболіти гриба Сhaetomium cochliodes palliser з фітостимулювальною та протекторною активністю
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 1. - С. 45-56 (Шифр МУ14/2018/80/1)
MeSH-главная: ГРИБЫ -- FUNGI
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
РАСТЕНИЙ РОСТА РЕГУЛЯТОРЫ -- PLANT GROWTH REGULATORS
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY
Аннотация: Мета. Визначити якісний і кількісний склад метаболітів С. сосhliodes 3250, що зумовлюють його фітостимулювальну активність. Методи. Мікробіологічні, фізико-хімічні: спектроденситаметрична тонкошарова хроматографія, рідинна хромато-мас-спектрометрія. Результати. Показано, що культурально рідина гриба С. сосhliodes 3250 за розведень 1:100- 1:10000 достовірно стимулює накопичення біомаси рослинами озимої пшениці. За результатами специфічного біотестування було виявлено рістстимулювальні речовини ауксин ової та гіберелової природи. їх наявність як у міцелії, так і у культуральній рідині було підтверджено фізико-хімічними методами аналізу. Окрім того, серед екзометаболітів гриба виявлені холестерол та ергостерол, а в міцелії визначено значну кількість фітогормона стимулюючої дії - 2,4-епібрасииоліду (45,71 мкг/г сухої маси). Висновок. Присутність серед екзометаболітів С. сосhliodes 3250 трьох класів сполук фітогормональної природи зумовлює його фітостимулювальну активність; 2,4-епібрасинолід може відігравати важливу роль в індукції захисних реакцій рослин.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пирог Т. П., Никитюк Л. В., Антонюк С. И., Шевчук Т. А., Иутинская Г. А.
Заглавие : Интенсификация синтеза поверхностно-активных веществ Acinetobacter calcoaceticus IMВ В-7241 на отработанном подсолнечном масле
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 1. - С. 15-26 (Шифр МУ14/2018/80/1)
MeSH-главная: ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS
МАСЛА РАСТИТЕЛЬНЫЕ -- PLANT OILS
ACINETOBACTER CALCOACETICUS -- ACINETOBACTER CALCOACETICUS
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
МИКРОБНОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ ТЕСТЫ -- MICROBIAL SENSITIVITY TESTS
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): культуральных сред методы исследования
Аннотация: Установить условия культивирования Аcinetobacter calcoaceticus IМВ В-7241 на отработанном (пережаренном) подсолнечном масле различного качества, обеспечивающие максимальные показатели синтеза поверхностно-активных веществ (ПАВ). Аcinetobacter calcoaceticus IМВ В-7241 выращивали в жидкой среде, содержащей 2-6% отработанного после жарки картофеля и мяса масле, в том числе и в присутствии предшественников биосинтеза (глюкоза, органические кислоты). Количество синтезированных ПАВ определяли весовым методом после экстракции из супернатанта культуральной жидкости смесью хлороформа и метанола (2:1), эмульгирующие свойства - по индексу эмульгирования культуральной жидкости с использованием подсолнечного масла в качестве субстрата. Наиболее высокие показатели синтеза ПАВ на всех исследуемых субстратах наблюдались при использовании посевного материала, выращенного на соответствующем пережаренном масле. Максимальная концентрация ПАВ (8,5 ± 0,42 и 7,9 ± 0,39 г/л) достигалась при культивировании штамма ИМВ В-7241 на отработанном после жарки мяса (4%) и картофеля селянского (6%) масле соответственно. При внесении в среду с 2% отработанного масла предшественников биосинтеза (глюкоза, 0.1%, фумарат калия, 0,01-0,1% и цитрат калия, 0,01-0,1%) концентрация ПАВ повышалась в 2,3-3,4 раза по сравнению с показателями на среде без глюкозы и органических кислот. Добавление в среду культивирования штамма ІМВ В-7241 фумарата и цитрата в виде натриевых солей не сопровождалось увеличением синтеза ПАВ, что обусловлено ингибирующим влиянием катионов натрия на активность ферментов анаплеротической реакции (фосфоенолпируват-(ФЕП)-карбоксилаза) и биосинтеза ПАВ (ФЕП-карбоксикилаза, НАДФ -зависимая глутаматдегидрогеназа). Повышение в два раза концентрации отработанного масла и мочевины в среде культивирования штамма ИМВ В-7241 (до 4% и 0,7 г/л соответственно), а также замена рафинированного масла в среде для получения инокулята на отработанное сопровождалось увеличением количества синтезированных ПАВ более, чем а 4-5 раз по сравнению с показателями на базовой среде. Использование пережаренных масел для биосинтеза ПАВ позволит не только снизить себестоимость конечного продукта, но и утилизировать токсичные отходы, выбросы которых в окружающую среду в Украине не регламентируются.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Явний М. І., Пузріна Н. В.
Заглавие : Бактеріальна хвороба в’яза шорсткого Ulmus glabra huds. в насадженнях Київського Полісся України
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 1. - С. 67-76 (Шифр МУ14/2018/80/1)
MeSH-главная: РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES
ДЕРЕВЬЯ -- TREES
КАРАГАЧ -- ULMUS
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Мета. Значне місце в комплексі причин всихання деревних рослин займають патологічні фактори — грибні та бактеріальні хвороби, проте відомості про останні вкрай обмежені. Мета роботи — вивчення симптоматики та етіології збудників інфекційних хвороб, з’ясування їх видового різноманіття в ільмових насадженнях Київського Полісся України. Методи. У процесі досліджень застосовувалися рекогносцирувальні та детальні методи лісопатологічних обстежень, а також методи фітопатологічних, мікробіологічних та мікологічних досліджень за загальноприйнятими методиками. Результати. Наведено результати досліджень патологічних змін зрізів стовбура і гілок дерев в’яза з симптомами бактеріальної хвороби, які порівнювали із зрізами стовбура в’яза без симптомів ураження. Видовий склад збудників бактеріозів лісових деревних рослин значно менший, ніж збудників грибних захворювань, проте нами при обстеженні насаджень в’яза шорсткого виявлено симптоми захворювання, характерні для уражень фітопатогенними бактеріями. Причини всихання не у всіх випадках могли бути встановлені внаслідок нашарувань вторинних факторів патологій, оскільки у окремих дерев і в куртинах усихаючих і всохлих дерев нами було відмічено високу щільність поселення стовбурових шкідників, які є переносниками збудників хвороб. Описано біологічні властивості виділених ізолятів бактерій. Висновки. Виділені з уражених зразків дерев в’яза ізоляти бактерій за морфологічними і фiзіолого-біохімічними властивостями ідентифіковані як Enterobacler nimipressuralis (Carter 1945) Brenner et al. 1988 (згідно Brady C. et al. - Lellioltia nimipressuralis (Carter 1945) Brady et al. 2013). #907: , КТ; 20180531, Shulika
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)