Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=МУ14/2018/80/4<.>

Общее количество найденных документов : 11
Показаны документы с 1 по 11

Пасічник, Л. А.
Серологічні особливості бактерій Pseudomonas syringae агроекосистем зернових культур [Текст] / Л. А. Пасічник, Л. М. Буценко // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - С. 41-54

MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (микробиология)
PSEUDOMONAS SYRINGAE -- PSEUDOMONAS SYRINGAE (выделение и очистка, иммунология)
СЕРОГРУППА -- SEROGROUP
СЕРОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- SEROLOGIC TESTS (методы)
АГГЛЮТИНАЦИИ ТЕСТЫ -- AGGLUTINATION TESTS (методы)
Аннотация: Мета. Вивчити особливості серогрупування штамів Pseudomonas syringae pv. atrofaciens, ізольованих із пшениці і сегетальної рослинності агроекосистеми пшениці за різних систем землеробства. Методи. Мікробіологічні – вирощування бактерій на живильних середовищах, серологічні – отримання О- і ОН-антигенів за методом Грасе, реакція аглютинації та подвійної дифузії в агарі. Результати. За серологічними властивостями патогенні штами P. syringae pv. atrofaciens, ізольовані із пшениці, розподілені на чотири серологічні групи (II, IV, V, VI) за схемою серогрупування фітопатогенних бактерій Pseudomonas syringae, розробленою Л.Т. Пастушенко та І.Д. Симонович. В популяції збудника переважали штами серогрупи IV. Штами P. syringae pv. atrofaciens, ізольовані із поверхні зовні здорових рослин пшениці, належали до серогрупи II. Виділені із бур’янів штами P. syringae pv. atrofaciens за антигенним складом належать до п’яти серологічних груп (I, II, IV, V, VI). Більшість штамів належать до серогрупи ІV (53 %), менша кількість – до серогруп ІІ (22 %) і VІ (13 %). Висновки. Встановлено, що штами P. syringae pv. atrofaciens, виділені із пшениці і бур’янів, які ростуть в посівах пшениці, гетерогенні за антигенним складом. Виявлено високий ступінь серологічної спорідненості штамів P. syringae pv. atrofaciens, виділених із сегетальної рослинності агроекосистем пшениці, зі збудником базального бактеріозу зернових культур. Уперше в агрофітоценозі пшениці виявлено штами збудника, які належать до серогрупи І, що свідчить про ширший набір антигенних детермінант у штамів, ізольованих із бур’янів.
Доп.точки доступа:
Буценко, Л. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Харчук, М. С.
Связь подвижности волютиновых гранул Saccharomyces cerevisiae с экзополифосфатазной активностью в стрессовых условиях [Текст] / М. С. Харчук, Е. Н. Громозова // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - С. 55-68

Аннотация: Незважаючи на давню історію відкриття, вакуолярні рухливі волютинові (поліфосфатні) гранули дріжджів, які відомі більше як “dancing bodies”, залишаються донині маловивченими. Мета. Виявити наявність зв’язку між рухливістю волютинових гранул і екзополіфосфатазною активністю у дріжджів Saccharomyces cerevisiae в умовах стресу. Методи. В роботі використовувалися цитологічні, біохімічні і статистичні методи дослідження. Результати. Встановлено, що в умовах гіпо- і гіперосмотичного, лужного, кислотного, окисного и спиртового стресів у штамів з незміненим фосфорним обміном УКМ Y-517 і CRY спостерігалось зниження кількості клітин з рухливими волютиновими гранулами (показник “dancing bodies”) одночасно із вмістом кислоторозчинної фракції поліфосфатів (фракція ПоліФ1) і в більшості випадків з життєздатністю. На відміну від батьківського штаму CRY, мутантний штам CRN з інактивованим геном, який кодує екзополіфосфатазу Ppn1, характеризувався невеликим збільшенням показника “dancing bodies” при лужному (10 мМ гідроксид амонію) і гіпоосмотичному стресах. Екзополіфосфатазна активність (ЕПФА) у всіх досліджуваних штамів у більшості випадків знижувалася. Проте вона збільшувалась в умовах лужного (10 мМ гідроксид амонію) і гіпотонічного середовища, а також за спиртового стресу у мутантного штаму. За допомогою лінійного кореляційного аналізу було встановлено, що у штамів з незміненим фосфорним метаболізмом показник “dancing bodies” має достовірний зв’язок з фракцією ПоліФ1 і життєздатністю. У мутантного штаму кількість клітин з рухливими волютиновыми гранулами корелює з ЕПФА і фракцією ПоліФ1. Факторним аналізом було показано, що у штамів УКМ Y-517 і CRY показник “dancing bodies”, фракція ПоліФ1 і життєздатність зв’язані між собою. У мутантного штаму виявлена кореляція між показником “dancing bodies”, фракцією ПоліФ1 і ЕПФА. Висновки. Отримані дані свідчать про те, що рухливість волютинових гранул S. cerevisiae пов’язана з фосфорним метаболізмом і реагує на стресові впливи. Висувається гіпотеза про можливу участь в появі “dancing bodies” вакуолярних екзополіфосфатаз.
Доп.точки доступа:
Громозова, Е. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Мацелюх, Б.
Наш інститут (до 90-річчя від дня заснування) [Текст] / Б. Мацелюх // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - С. 128

MeSH-главная:
МИКРОБИОЛОГИЯ -- MICROBIOLOGY
ВИРУСОЛОГИЯ -- VIROLOGY
АКАДЕМИИ И ИНСТИТУТЫ -- ACADEMIES AND INSTITUTES
УКРАИНА -- UKRAINE
Свободных экз. нет

Найти похожие

Ключевич, М. М.
Мікобіота зерна Рanicum miliaceum L. в Поліссі та Лісостепу України [Текст] / М. М. Ключевич, С. Г. Столяр // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - С. 69-77

MeSH-главная:
ПРОСО -- PANICUM (микробиология)
ГРИБЫ -- FUNGI (классификация, патогенность)
Аннотация: Мета. Визначення патогенної мікобіоти та встановлення її видового складу в результаті проведення фітопатологічної експертизи зерна проса посівного. Методи. Зразки для дослідження були відібрані впродовж 2013–2015 рр. у науково-дослідних установах (дослідні поля Житомирського національного агроекологічного університету та Інституту сільського господарства Полісся НААН) і сільськогосподарських підприємствах різних форм власності Житомирської, Рівненської, Вінницької, Хмельницької та Чернігівської областей. Для виявлення епіфітної та ендофітної мікобіоти зерна застосовували загальноприйняті мікологічні та фітопатологічні методи досліджень (накопичувальної культури та прямої інокуляції зразків на поживне середовище). Результати. Встановлено, що зерно проса посівного щорічно уражалося патогенами грибної етіології в межах від 11 до 45 % у Поліссі та від 5 до 20 % у Лісостепу, які представлені видами Sphacelotheca destruens (Schltdl.) J.A. Stev. & Aar. G. Johnson, Bipolaris panici-miliacei (Y. Nisik.) Shoemaker, Fusarium culmorum (W.G. Sm.) Sacc., F. verticillioides (Sacc.) Nirenberg, F. sporotrichioides Sherb., Magnaporthe grisea (T.T. Hebert) M.E. Barr, Alternaria alternata (Fr.) Keissl., Ascochyta sp. Виявлено сапрофітну мікобіоту: Rhizopus nigricans Ehrenb. та Mucor mucedo Fresen. Визначено просторову частоту трапляння видів мікроміцетів насіння проса посівного. Домінуючим видом у Поліссі був B. panici-miliacei (Y. Nisik.) Shoemaker (66,7 %). До видів, що трапляються часто, віднесено A. alternata (57,1 %) у Поліссі та B. panici-miliacei (31,9 %) у Лісостепу. Решта збудників належать до видів, частота трапляння яких не перевищувала 27,8 %. Висновки. Встановлено, що насіннєвий матеріал був більш інфікований патогенними мікроорганізмами в Поліссі, ніж у Лісостепу, що залежало від погодних умов, які склалися у період вегетації проса посівного. Встановлено, що найпоширенішими патогенами насіння є B. panici-miliacei і A. alternata як у Поліссі, так і в Лісостепу України.
Доп.точки доступа:
Столяр, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Кириченко, А. М.
Звичайна мозаїка квасолі на Київщині: етіологія хвороби та ідентифікація збудника [Текст] / А. М. Кириченко, О. Г. Коваленко // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - С. 96-107

MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (вирусология)
ФАСОЛЬ -- PHASEOLUS (вирусология)
МОЗАИКИ ВИРУСЫ -- MOSAIC VIRUSES (патогенность)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ С ОБРАТНОЙ ТРАНСКРИПТАЗОЙ -- REVERSE TRANSCRIPTASE POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
Аннотация: В роботі наведено результати обстежень посівів квасолі на ураження вірусами бобових у Київській області. Досліджено поширеність вірусного захворювання в культурі та на селекційних ділянках Phaseolus vulgaris L.; проведено ідентифікацію збудника захворювання – вірусу звичайної мозаїки квасолі (ВЗМК). Мета. Вивчити поширеність вірусних інфекцій на Київщині. Здійснити діагностику захворювання та ідентифікацію збудника. Дослідити коло рослин-хазяїв ВЗМК та реакцію рослин-індикаторів на інокуляцію виділеним вірусним ізолятом. Методи. Польові дослідження посівів, візуальна діагностика, біологічне тестування вірусу, імуноферментний аналіз (ІФА), полімеразна ланцюгова реакція зі зворотньою транскрипцією (ЗТ-ПЛР). Результати. При обстеженні посівів квасолі виявлено рослини з чіткими ознаками вірусного захворювання. У відібраних зразках ураженої квасолі методами ІФА та ЗТ-ПЛР встановлено наявність ВЗМК. Висновки. За реакцією рослин-індикаторів і характером симптомів у відповідь на штучну інокуляцію виділений ізолят віднесено до некротичних варіантів цього вірусу. Висунуто припущення, що досліджуваний ізолят може належати до А серотипу ВЗМК, а саме – вірусу звичайної некротичної мозаїки квасолі (ВЗНМК).
Доп.точки доступа:
Коваленко, О. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вплив умов культивування Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017 на властивості синтезованих поверхнево-активних речовин [Текст] / Т. П. Пирог [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - С. 13-27

MeSH-главная:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED
RHODOCOCCUS -- RHODOCOCCUS (рост и развитие)
Аннотация: Мета. Визначити умови культивування Rhodococcus erythropolis IMВ Ac-5017, що забезпечують синтез поверхнево-активних речовин (ПАР) з високою антимікробною та антиадгезивною активностями, а також високою ефективністю деструкції нафтових забруднень. Методи. Поверхнево-активні речовини екстрагували з супернатанту культуральної рідини сумішшю хлороформу і метанолу (2 : 1). Кількість адгезованих клітин і ступінь руйнування біоплівки визначали спектрофотометричним методом, антимікробні властивості ? за показником мінімальної інгібуючої концентрації. Ступінь деструкції нафти аналізували за залишковою її концентрацією, яку визначали ваговим методом після екстракції гексаном. Результати. Встановлено, що активатором НАДФ⁺-залежної глутаматдегідрогенази (ключовий фермент біосинтезу поверхнево-активних аміноліпідів у R. erythropolis IMВ Ac-5017) є катіони кальцію. Додаткове внесення СaCl₂ (0,1 г/л) у середовище культивування штаму ІМВ Ас-5017 супроводжувалося підвищенням НАДФ⁺-залежної глутаматдегідрогеназної активності у два рази і синтезом ПАР, мінімальні інгібуючі концентрації яких щодо тест-культур були в 1,2 ? 5 разів нижчими, їх адгезія на абіотичних матеріалах, оброблених такими ПАР, на 12 ? 50 % нижчою, а ступінь руйнування біоплівок в середньому на 9 ? 10 % вищою порівняно з показниками, встановленими для ПАР, одержаних на базовому середовищі без Са²⁺. Внесення 0,1 мМ Сu²⁺ (активатор алкангідроксилази – першого ферменту катаболізму н-алканів) в експоненційній фазі росту штаму ІМВ Ас-5017 на невуглеводневих субстратах (етанол, відпрацьована олія) супроводжувалося утворенням ПАР, за наявності яких ступінь розкладання нафти підвищувався на 8 ? 13 % порівняно з використанням препаратів ПАР, синтезованих у середовищі без катіонів міді. Висновки. Наведені дані засвідчують можливість регуляції властивостей ПАР в процесі культивування продуцента. Визначення механізмів, що лежать в основі такої регуляції, дають змогу розробити технології одержання мікробних ПАР, що забезпечують синтез цільового продукту з необхідними, наперед заданими властивостями залежно від сфери практичного застосування.
Доп.точки доступа:
Пирог, Т. П.
Шевчук, Т. А.
Петренко, Н. М.
Палійчук, О. І.
Іутинська, Г. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Броварская, О. С.
Влияние температуры выращивания Рseudomonas chlororaphis subsp. chlororaphis УКМ В-106 на состав и биологические свойства липополисахаридов [Текст] / О. С. Броварская, Л. Д. Варбанец // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - С. 28-40

MeSH-главная:
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (биосинтез, химия)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (рост и развитие)
КЛЕТОК КУЛЬТУРЫ МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CELL CULTURE TECHNIQUES (методы)
ХОЛОД -- COLD TEMPERATURE
ТЕПЛО -- HOT TEMPERATURE
Аннотация: Мета. Провести порівняльне вивчення хімічного складу ліпополісахаридів (ЛПС) Рseudomonas chlororaphis subsp. chlororaphis УКМ В-106, виділених із бактерій, що були вирощені при різних температурних режимах (10, 28, 37 °С). Методи. Водно-фенольна екстракція ЛПС, електрофорез у поліакриламідному гелі, хромато-мас-спектрометричне визначення моносахаридного і жирнокислотного складів, вивчення антигенної структури методом імунодифузії в агарі за Оухтерлоні. Результати. Вихід ЛПС з «холодового» варіанту майже в 5 разів перевищував такий з клітин, що культивувались при 37 °С. Однією із причин низького виходу ЛПС-37 (2,3 %) в порівнянні з 11,3 % виходу ЛПС-10 може бути присутність у зовнішній мембрані бактерій «теплового» варіанту ЛПС з короткими О-полісахаридними ланцюгами, які завдяки своїй гідрофобності погано виділяються при фенол-водній екстракції. За якісним моносахаридним складом ЛПС схожі між собою. Разом з тим при підвищенні температури вирощування клітин збільшувався відсотковий вміст гептози, яка є характерним компонентом олігосахариду кора. Якісний склад жирних кислот досліджуваних ЛПС подібний, їх же кількісний вміст різниться суттєво. Домінуючими у всіх ЛПС були 3-ОН-С_14:0, а також С_14:0, вміст якої при підвищенні температури культивування збільшувався. Із ненасичених кислот С_16:1 була виявлена тільки в ЛПС-10. Вивчення токсичності показало, що значення ЛД₅₀ знижувалось в порядку ЛПС-10, ЛПС-20 і ЛПС-37. Таким чином, найбільшу токсичність проявив ЛПС «холодового» варіанту, а менш токсичним був «тепловий». При вивченні антигенної структури було показано наявність в складі досліджуваних ЛПС загальних антигенних детермінант. Висновки. Підвищення температури культивування клітин викликає зміни біохімічних, імунохімічних і біологічних властивостей ЛПС.
Доп.точки доступа:
Варбанец, Л. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

The biological activity of Alternaria species [Text] / K. S. Tsyganenko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - P78-87

MeSH-главная:
XYLARIALES -- XYLARIALES (патогенность)
ЭНДОФИТЫ -- ENDOPHYTES (патогенность)
ALTERNARIA -- ALTERNARIA (выделение и очистка, метаболизм)
Аннотация: Види роду Alternaria, ізольовані з різних еконіш, синтезують широке коло біологічно активних метаболітів. Метою даної статті була оцінка спектру біологічної активності дрібноспорових видів роду Alternaria з різних трофічних груп (сапрофіти, ендофіти і фітопатогени) за результатами системного скринінгу біологічно активних метаболітів щодо широкого набору тест-організмів та відбір перспективних штамів-продуцентів. Методи. Антибіотичну, антифунгальну і фітотоксичну активність культуральних фільтратів і хлороформних екстрактів визначали методом дифузії в агар. Результати. 19 % культуральних фільтратів з 64 досліджених штамів проявляли біологічну активність щонайменше до одного з тест-організмів. Переважна більшість цих грибів належала до ендофітних штамів і була активною щодо фітопатогенних грибів, бактерій і водоростей. Хлороформні екстракти з культуральних фільтратів 33 % штамів проявляли біологічну активність принаймні щодо одного з тест-організмів. Отримані екстракти мали вибіркову специфічну дію щодо певної тест-культури. Ці препарати селективно інгібували ріст Staphylococcus aureus B-909, Chlorella vulgaris 191 і Rizoctonia solani 16036. Висновки. Скринінг 64 штамів грибів Alternaria, виділених з різних екологічних ніш, дозволив зробити висновок, що вони мають низьку біологічну активність. Ендофітні штами Alternaria характеризувалися ширшим спектром активностей, ніж фітопатогенні і ґрунтові. Вони інгібували усі тест-організми за винятком грамнегативних бактерій і дріжджоподібних грибів. Біологічно активні метаболіти ендофітних штамів Alternaria, включаючи високомолекулярні речовини, відіграють важливу роль у мутуалістичному співіснуванні ендофітних грибів і рослин-хазяїнів, а також у їхньому поширенні. Хлороформні екстракти ґрунтових сапрофітів мали порівняно високу активність особливо щодо грибів і водоростей. Очевидно, ці низькомолекулярні сполуки сприяють адаптивному виживанню сапрофітних грибів у ґрунтових місцеіснуваннях з високим біорізноманіттям. Для подальших досліджень було відібрано два штами: високофітотоксичний A. brassicicola 2855 і A. longipes 16800 (антагоніст S. aureus B-909).
Доп.точки доступа:
Tsyganenko, K. S.
Savchuk, Ya. I.
Nakonechna, L. T.
Kurchenko, I. M.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Phytoplasmosis of bioenergy cultures [Text] / A. Brozozowska [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - P108-127

MeSH-главная:
БИОТОПЛИВО -- BIOFUELS (использование)
КЛЕТОК КУЛЬТУРЫ МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CELL CULTURE TECHNIQUES (методы)
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (вирусология)
ФИТОПЛАЗМА -- PHYTOPLASMA (патогенность)
ИВА -- SALIX
ТОПОЛЬ -- POPULUS
Аннотация: В огляді проаналізовано сучасний стан поширення біопалива в країнах ЄС, США та Україні та його перспективи, приділена увага аналізу нових альтернативних джерел відновлювальної енергії, перевагам і недолікам їх використання, викладена концепція вирощування енергетичних культур в Україні. Розглянуті перспективи використання біоенергетичних культур 2-го покоління. Особлива увага приділена перевагам та особливостям вирощування культур з великим потенціалом продуктивності – верби і тополі. Розглянуті шляхи розповсюдження фітоплазмозів рослин, а також розглянута роль фітоплазм в патології рослин, їх локалізації в клітинах рослини-хазяїна, типові симптоми уражених фітоплазмозом дерев, а також приділена увага розповсюдженню в країнах Європи та Україні фітоплазм, які здатні уражувати перспективні біоенергетичні культури деревних порід.
Доп.точки доступа:
Brozozowska, A.
Dacko, M.
Kalinichenko, A.
Petruchenko, V. F.
Tokovenko, I. P.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Melnichuk, N. S.
Impaired up-expression of oxidation genes by oligoribonucleotides at influenza a virus infection in vivo [Текст] / N. S. Melnichuk, S. L. Rybalko, Z. Yu. Tkachuk // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - С. 88-95

MeSH-главная:
ORTHOMYXOVIRIDAE -- ORTHOMYXOVIRIDAE
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (действие лекарственных препаратов)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ В РЕАЛЬНОМ ВРЕМЕНИ -- REAL-TIME POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (действие лекарственных препаратов)
ОЛИГОРИБОНУКЛЕОТИДЫ -- OLIGORIBONUCLEOTIDES (фармакокинетика)
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
МЫШИ -- MICE
Аннотация: Мета. Вивчення впливу олігорибонуклеотидів на експресію генів nos2, xdh, arg2 у легенях мишей під час інфекції вірусу грипу. Методи. Для досягнення мети ми застосували полімеразну ланцюгову реакцію у режимі реального часу та аналіз перекисного окиснення ліпідів. Результати. Надмірну експресію мРНК генів nos2, xdh, arg2 було виявлено після 48-годинного інфікування вірусом грипу. Показано, що олігорибонуклеотиди перешкоджають надмірній експресії генів nos2, xdh, arg2, яка індукована вірусом грипу. Вони також зменшують рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів при інфікуванні вірусом грипу. Висновки. Олігорибонуклеотиди нормалізують підвищену регуляцію про-оксидантних генів, яка індукована інфекцією вірусу грипу. Пригнічуючи надекспресію цих генів, олігорибонуклеотиди знижують рівень перекисного окиснення ліпідів під час інфекції вірусу грипу. Порушення надекспресії даних генів під час інфекції вірусу грипу може бути одним із елементів механізму дії олігорибонуклеотидів, відомого протизапального та протигрипозного препарату.
Доп.точки доступа:
Rybalko, S. L.
Tkachuk, Z. Yu.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Antimicrobial activity of some essential oils on Candida genus clinical isolates [Text] / M. V. Kryvtsova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - P3-12

MeSH-главная:
ЭФИРНЫЕ МАСЛА -- OILS, VOLATILE (химия)
МОКРОТА -- SPUTUM (микробиология)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (выделение и очистка, патогенность)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
Аннотация: Мета. Вивчити склад умовно патогенної супутньої мікробіоти у хворих на туберкульоз легень та визначити чутливість ізолятів до ефірних олій та антибіотиків. Методи. Чутливість мікроорганізмів до антибіотиків та антимікробну активність ефірних олій визначали з використанням диско-дифузійного методу. Біохімічний склад ефірних олій визначали методом газової хроматографії. Результати. Дослідження показали, що домінуючими представниками супутньої мікробіоти, ізольованої з мокроти хворих на туберкульоз, були мікроскопічні гриби роду Candida, які виділяли у 70 % випадків. Встановлено, що більшість штамів, навіть антибіотикорезистентних, були чутливими до ефірної олії Thymus vulgaris L. Помірною антибактеріальною активністю характеризувались ефірні олії Hyssopus officinalis L. та Rossmarinus officinalis L. Чутливість до Mentha piperita L. і Salvia officinalis L. була штамоспецифічною. Антимікозної активності ефірної олії Matricaria chamomilla L. не виявлено. Висновки. За рівнем антимікотичної активності ефірні олії можна розмістити у ряді зниження протимікробної дії від Thymus vulgaris L., що характеризувалась найвиразнішою антимікробною активністю, до Hyssopus officinalis L., Rossmarinus officinalis L., Mentha piperita L., Salvia officinalis L. Отримані результати вказують на актуальність подальших досліджень впливу ефірних олій на мікроорганізми, у тому числі з множинною резистентністю до антибактеріальних лікарських препаратів.
Доп.точки доступа:
Kryvtsova, M. V.
Kohuch, T. T.
Salamon, I.
Spivak, M. J.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)