Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=МУ65/2018/14/5<.>

Общее количество найденных документов : 18
Показаны документы с 1 по 18

Спринчук, Н. А.
Вміст греліну в плазмі крові дітей із синдромом біологічно неактивного гормона росту [Текст] / Н. А. Спринчук, О. В. Большова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 9-15. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
НАНИЗМ -- DWARFISM (кровь, этиология)
ГРЕЛИН -- GHRELIN (кровь)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: У світовій літературі відомості про стан системи «гормон росту/ростові фактори» (ГР/інсуліноподібний фактор росту 1 (ІФР-1)), зокрема щодо відношень ГР/ІФР-1/грелін (Ghr), у пацієнтів із низькорослістю вкрай обмежені. Мета роботи — визначення особливостей секреції греліну в пацієнтів із синдромом біологічно неактивного гормона росту порівняно із секрецією греліну в дітей із соматотропною недостатністю. Матеріали та методи. Ghr визначали в 33 хворих із низькорослістю, серед них 22 пацієнти — із соматотропною недостатністю і 11 хворих — із синдромом біологічно неактивного гормона росту. Паспортний вік всіх обстежених пацієнтів відповідав діапазону статевого дозрівання. Кістковий вік в обох групах відставав від паспортного більше ніж на 2 роки. Відставання в рості всіх дітей становило від мінус 2SD. Контрольну групу становили 6 здорових дітей. У всіх обстежених дітей визначали базальний рівень ГР, ІФР-1 й рівень ГР під час нічного викиду та стимуляційного тесту з клонідином. Одночасно отримували зразки крові для дослідження рівня Ghr. Результати. Найсуттєвіші зміни показників рівня Ghr були виявлені через 120 хвилин після засинання у всіх обстежених. Установлено значне підвищення рівня Ghr у дітей із синдромом біологічно неактивного гормона росту, соматотропною недостатністю, а також у групі контролю порівняно з базальними показниками та максимальним викидом при проведенні клонідинового тесту. Так, нічний рівень Ghr перевищував базальний в 1,4 раза в дітей із соматотропною недостатністю, у 3,4 раза — у дітей із синдромом біологічно неактивного гормона росту та у 2,8 раза — у дітей контрольної групи. Ми не встановили зв’язку між показниками ІФР-1 та Ghr у всіх обстежених дітей. Висновки. У пацієнтів із синдромом біологічно неактивного гормона росту та соматотропною недостатністю встановлено суттєвий викид греліну в перші години після засинання. Не виявлено взаємозв’язку між рівнями греліну та ІФР-1 у пацієнтів із синдромом біологічно неактивного гормона росту, соматотропною недостатністю та в здорових дітей. Введення клонідину не викликає суттєвих змін рівня греліну в низькорослих та здорових дітей
Доп.точки доступа:
Большова, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сорокман, Т. В.
Вітамін D як незалежний предиктор формування ожиріння в підлітків [Текст] / Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 16-20. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY (кровь, этиология)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (кровь, осложнения)
Аннотация: Сьогодні існують докази того, що низький рівень вітаміну D може розглядатися як незалежний предиктор формування й прогресування ожиріння. Мета: дослідити рівні вітаміну D у крові дітей із надлишком маси тіла й ожирінням. Матеріали та методи. Сформована група підлітків (15–18 років) із надлишковою масою тіла (НМТ) та ожирінням з 55 осіб, вони становили групу дослідження. До групи порівняння включено 20 практично здорових підлітків аналогічного віку. Методи обстеження включали збір анамнезу, антропометрію, визначення вмісту 25(ОН)D у плазмі крові, загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїнів високої й низької щільності, кальцію, фосфору, лужної фосфатази. Статистична обробка отриманих даних здійснювалася в середовищі пакета Excel 2003 for Windows XP. Результати. Медіана 25(OH)D у контрольній групі становила 21,67 нг/мл (довірчий інтервал (ДІ): 16,06–28,85). Нормальний вміст 25(ОН)D встановлено в 16 осіб, що становило 80 %, у 3 (15 %) осіб рівень 25(OH)D вказував на недостатність вітаміну D у крові підлітків, і в 1 (5 %) особи встановлено його дефіцит. Аналіз 25(OH)D у групі підлітків із НМТ показав його дефіцит у 6 осіб (26,1 %), недостатність — у 14 осіб (60,8 %) і нормальну забезпеченість — у 3 осіб (13 %) при медіані 18,29 нг/мл (ДІ: 16,6–20,1). Медіана 25(ОН)D у групі підлітків з ожирінням становила 16,15 нг/мл (ДІ: 12,7–23,8). Нормальний вміст 25(ОН)D визначено тільки у двох осіб, що становило 6,2 %, дефіцит відзначався в 17 осіб (53,1 %), недостатність — у 13 дітей (40,6 %). Дефіцит вітаміну D у дітей з ожирінням асоційований із дисліпідемією за рахунок зниження низькоатерогенних фракцій ліпідів. Кореляційний аналіз взаємозв’язку між сироваткової концентрацією 25(OH)D і показниками загального кальцію, фосфору й лужної фосфатази не виявив значущого зв’язку. Висновки. У підлітків з ожирінням і надлишком маси тіла спостерігаються зниження показників 25(OH)D (недостатність або дефіцит), дисліпідемія за рахунок зниження низькоатерогенних і підвищення високоатерогенних фракцій ліпідів і збереження традиційних показників фосфорно-кальцієвого обміну в межах референтних значень
Доп.точки доступа:
Попелюк, Н. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Крушинська, З. Г.
Епідеміологічні та соціально-економічні особливості інфаркту міокарда та інсульту у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] / З. Г. Крушинська, Т. Ю. Юзвенко, В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 21-28. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (эпидемиология, этиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (эпидемиология, этиология)
СОЦИОЭКОНОМИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- SOCIOECONOMIC FACTORS
Аннотация: Вивчення епідеміологічних та соціально-економічних особливостей інфаркту міокарда (ІМ) та інсульту у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Матеріали та методи. Пацієнти були розподілені на 3 групи: першу групу становили всі хворі на ЦД, які взяли участь у дослідженні (n = 1999), другу групу — хворі (n = 201) на ЦД із першої групи з ІМ, третю групу — хворі на ЦД із першої групи з інсультом (n = 155). Результати. Встановлено суттєві відмінності між частотою ЦД і частотою ІМ та інсульту у цих хворих залежно від статі пацієнта. Середній вік хворих на ЦД з ІМ та інсультом вище порівняно із загальною популяцією хворих на ЦД. Переважну більшість пацієнтів становлять соціально не захищені верстви населення, які не мають фінансової змоги отримувати медичну допомогу, зокрема терапію, адекватну їх стану, наявним ускладненням і супутній патології. Висновки. Повторний ІМ зареєстровано у 3 % хворих на ЦД, більше ніж утричі частіше за повторний ІМ траплявся повторний інсульт (9,7 %), при цьому вдвічі частіше — у жінок (12,2 проти 6,2 % у чоловіків). Частка хворих на ІМ серед хворих на інсульт удвічі вища за аналогічний показник серед усіх хворих на ЦД (20,7 та 10,1 % відповідно)
Доп.точки доступа:
Юзвенко, Т. Ю.
Паньків, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шебалдова, К. О.
Клінічний досвід використання рослинного засобу Глюцемедін у комплексному лікуванні хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] / К. О. Шебалдова, Ю. І. Комісаренко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 31-37. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Глюцемидин

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Сучасним завданням лікування пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу й дисліпопротеїнемією є аналіз ефективності поєднання стандартних цукрознижувальних засобів з фітотерапевтичними препаратами, але інформація про особливості їх використання потребує уточнення. Мета: оцінити вплив лікування фіксованою комбінацією екстракту листя джимнеми, листя банаби й гіркої дині в поєднанні з препаратами сульфонілсечовини й метформіну на динаміку клінічного стану, вуглеводний і ліпідний обміни в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 40 пацієнтів (з них 16 чоловіків) віком 61,7 ± 7,8 року із цукровим діабетом 2-го типу. В усіх хворих до початку лікування й через 2 місяці виконували загальний аналіз крові, визначали рівень глікованого гемоглобіну, креатиніну, сечовини, білірубіну, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, холестерину, ліпопротеїнів високої та низької щільності, тригліцеридів, глюкози. Усі пацієнти відповідно до базової цукрознижувальної терапії були поділені на чотири групи. 1-ша група отримувала метформін (n = 6); 2-га група — метформін і гліклазид (n = 10); 3-тя група — метформін і глімепірид (n = 14). Пацієнтам дозу цукрознижувальних препаратів не змінювали під час усього дослідження, додатково був призначений Глюцемедін по 1 капсулі тричі на день протягом 2 місяців. У 4-й (контрольній) групі (n = 10) стандартну цукрознижувальну терапію не модифікували. Результати. Включення в лікувальні заходи прийому Глюцемедіну привело до статистично значущого зниження рівня глікемії, глікованого гемоглобіну, тригліцеридів і збільшення рівня ліпопротеїнів високої щільності й не вплинуло на концентрацію загального холестерину й ліпопротеїнів низької щільності. Висновки. Отримані результати дозволяють вважати, що ефективність комбінованої терапії Глюцемедіном і пероральними цукрознижувальними засобами є наслідком взаємної потенціюючої дії цих фармакологічних агентів на досліджувані показники, що обґрунтовує доцільність її використання в лікуванні хворих на цукровий діабет 2-го типу
Доп.точки доступа:
Комісаренко, Ю. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Геруш, І. В.
Системні підходи до прогнозування поширеності цукрового діабету [Текст] / І. В. Геруш, В. Л. Таралло // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 38-44. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (эпидемиология)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
СИСТЕМНЫЙ АНАЛИЗ -- SYSTEMS ANALYSIS
Аннотация: Метою комплексного дослідження є випробування системних підходів прогнозування вікових особливостей перебігу цукрового діабету (ЦД) на підставі методу поєднаного табличного аналізу захворюваності, перебігу хвороби та смертності. Матеріали та методи. Прогнозування поширеності ЦД здійснювалося на матеріалах захворюваності та смертності населення Чернівецької області з використанням законів виживання популяцій і збереження здоров’я населення. Результати. Отримано досі невідомі дані про приховані вікові особливості перебігу ЦД, перевірено нові методичні підходи до визначення точних прогнозів поширеності цієї хвороби. Висновки. Захворюваність на ЦД у чоловіків переважно пов’язана із соціально-екологічними чинниками, серед яких провідний вплив справляє спосіб життя. Найбільше прихована поширеність ЦД спостерігається у молодих вікових групах і у передпенсійному віці, що потребує перегляду спрямованості та методик проведення цільових профілактичних оглядів, а також обов’язкової диференціації типів ЦД при реєстрації причин смерті населення
Доп.точки доступа:
Таралло, В. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Клинико-патогенетическое значение гормональных натрийуретических пептидов при подагре [Текст] / О. В. Синяченко [и др.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 45-51. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ПОДАГРА -- GOUT (диагностика, кровь, метаболизм, осложнения, этиология)
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЕ ПЕПТИДЫ -- NATRIURETIC PEPTIDES (кровь)
Аннотация: Помимо нарушений пуринового обмена, систем провоспалительных цитокинов, матриксных металлопротеиназ и эйкозаноидов, в патогенезе подагры могут участвовать различные среднемолекулярные соединения, в том числе натрийуретические пептиды (предсердный — ANP, мозговой — BNP), но их значимость остается неизученной. Цель исследования: оценить клинико-патогенетическую значимость ANP и BNP при поражении суставов, почек и сердца у больных подагрой. Материалы и методы. Под наблюдением находились 105 больных первичной подагрой, среди которых было 92 % мужчин и 8 % женщин, в возрасте от 26 до 76 лет (в среднем 51 год), причем женщины были на 8 лет старше. Средняя продолжительность заболевания составила 12 лет. Первым признаком подагры у 91 % от числа больных был суставной криз, а в остальных случаях — почечная колика. Соотношение частоты интермиттирующей и хронической форм артрита составило 2 : 1, латентный тип нефропатии имел место в 66 % наблюдений, уролитиазный — в 34 %, при этом соотношение I, II, III и IV стадий хронической болезни почек было 4 : 2 : 1 : 1. Уровень сывороточных натрийуретических пептидов изучали иммуноферментным методом (ридер PR2100-Sanofi Diagnostic Pasteur, Франция). Результаты. Первичная подагра протекает с нарушениями метаболизма мочевой кислоты, оксипуринола, пуриновых оснований, ферментов обмена пуринов и пуринассоциированных микроэлементов (молибдена, свинца), интегральные изменения которых зависят от формы суставного и почечного синдромов, наличия периферических и костных тофусов, а также стадии хронической болезни почек, определяют костнодеструктивные артикулярные повреждения, являются прогнознегативными факторами в отношении тяжести артропатии и нефропатии. Помимо нарушений пуринового метаболизма, у больных подагрой (по сравнению со здоровыми людьми контрольной группы) наблюдается достоверное повышение в крови концентраций на 31 % ANP (5,50 ± 0,18 пг/мл) и на 79 % — BNP (12,20 ± 1,16 пг/мл), что соответственно установлено у 57 и 52 % от числа обследованных больных, взаимосвязано с тяжестью суставного синдрома, наличием периферических и костных тофусов, причем существуют тесные взаимоотношения среднемолекулярных гормональных пептидов с костно-деструктивными артикулярными изменениями, параметрами пуринового метаболизма и интегральным уровнем молекул средней массы разных фракций, а значения ANP имеют практическую значимость. На интегральное состояние в организме больных подагрой ANP и BNP оказывают влияние тип нефропатии (латентный, уролитиазный) и стадия хронической болезни почек, при этом от уровней этих пептидов зависят параметры мочевого синдрома, развитие уролитиаза, нефрокальцинатов и нефрокистоза. Установлено влияние уровня ANP на формирование диастолической дисфункции левого желудочка сердца, а BNP — на развитие нарушений электрической проводимости сердца и увеличение размеров камер сердца. Уровень ANP 6 пг/мл при подагрическом артрите рекомендуется использовать для оценки тяжести сужения артикулярных щелей, при этом данный показатель является также фактором риска снижения функции почек. Выводы. Изученные гормональные натрийуретические пептиды не только участвуют в патогенезе подагрического артрита, нефропатии и кардиопатии, но и обладают прогностической значимостью
Доп.точки доступа:
Синяченко, О. В.
Федоров, Д. М.
Ермолаева, М. В.
Пилипенко, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Діденко, С. М.
Результати лікування хворих на цукровий діабет з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки [Текст] / С. М. Діденко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 52-56. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (диагностика, рентгенография, терапия, ультрасонография, хирургия, этиология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (диагностика, рентгенография, терапия, ультрасонография, хирургия, этиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: В Україні досі залишається актуальним дефіцит кваліфікованої судинної хірургічної допомоги, особливо хворим на цукровий діабет (ЦД). Часто хворі на ЦД і хронічну критичну ішемію нижньої кінцівки проходять необґрунтоване консервативне лікування в умовах загальнохірургічного стаціонару з незадовільним результатом. Мета: порівняти результати консервативного лікування з результатами ендоваскулярних і відкритих хірургічних втручань у хворих на ЦД з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки. Матеріали та методи. Проведений аналіз результатів хірургічного лікування 240 пацієнтів із ЦД 2-го типу і хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки. До групи А1 увійшли 42 (17,5 %) пацієнти, яким була виконана операція шунтування гомілкових артерій або артерій стопи; до групи А2 — 101 (42,1 %) пацієнт, яким була виконана балонна ангіопластика; до групи Б — 97 (40,4 %) пацієнтів, яким проводили консервативне лікування. З метою коректного порівняння результатів різних видів лікування нами розроблена методика розрахунку коефіцієнта рівня ампутації. Результати. З 42 хворих групи А1 у 4 (9,5 %) була виконана ампутація на рівні стегна, у 3 (6,7 %) — на рівні гомілки, у 6 (14,3 %) — трансметатарзальна резекція стопи, у 14 (33,3 %) — ампутація пальців, у 15 (35,7 %) хворих опорна функція стопи не порушилась. Коефіцієнт рівня ампутації в групі А1 = 1,48. Зі 101 хворого групи А2 у двох (2 %) була виконана ампутація на рівні стегна, у чотирьох (4 %) — на рівні гомілки, у 16 (16 %) — трансметатарзальна резекція стопи, у 19 (19 %) — ампутація пальців, у 60 (60 %) хворих опорна функція стопи не порушилась. Коефіцієнт рівня ампутації в групі А2 = 0,78. З 97 хворих групи Б у 22 (22,7 %) була виконана ампутація на рівні стегна, у 29 (29,9 %) — на рівні гомілки, у 6 (6,2 %) — трансметатарзальна резекція стопи, в 11 (11,3 %) — ампутація пальців, у 29 (29,9 %) хворих опорна функція стопи не порушилась. Коефіцієнт рівня ампутації в групі Б = 2,79. Висновки. Наведена методика розрахунку коефіцієнта рівня ампутації може бути використана для порівняння результатів лікування в групах хворих на ЦД із хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента, до яких були застосовані різні лікувальні заходи. Найкращі річні результати збереження опорної функції нижньої кінцівки спостерігали у хворих групи А2. Найгірші річні результати спостерігали у хворих групи Б, яким проводили консервативне лікування
Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості добового pH-моніторингу стравоходу залежно від клінічної форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] / Й. І. Пічкар [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 57-61. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, эпидемиология)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (диагностика, этиология)
ПИЩЕВОДА PH МОНИТОРИНГ -- ESOPHAGEAL PH MONITORING
Аннотация: Мета дослідження: визначити особливості добового рН-моніторингу стравоходу залежно від клінічної форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Матеріали та методи. Обстежені 82 хворі на ЦД 2-го типу з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Всім хворим проведено добовий рН-моніторинг. Результати. Загальний відсоток часу, протягом якого рН у стравоході становив 4, майже в однаковому ступені перевищував такий показник у контрольній групі (31,7 ± 2,3 % у хворих зі стравохідною формою гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та 32,7 ± 2,9 % у хворих із позастравохідною формою проти 4,5 ± 0,3 % у контрольній групі, р 0,01). Висновки. У хворих на ЦД 2-го типу зі стравохідною формою гастроезофагеальної рефлюксної хвороби при добовому рН-моніторингу рН 4 у стравоході частіше відмічається при вертикальному положенні, а у хворих із позастравохідною формою — при горизонтальному. У хворих на ЦД 2-го типу зі стравохідною формою гастроезофагеальної рефлюксної хвороби порушення стравохідного рН асоціюється з кандидозним езофагітом, тоді як у хворих із позастравохідною формою — із дуоденогастральним рефлюксом (r
Доп.точки доступа:
Пічкар, Й. І.
Сірчак, Є. С.
Стан, М. П.
Олексик, О. Т.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Чимпой, К. А.
Характеристика показників функціонального стану щитоподібної залози у хворих на хронічні гепатити невірусного генезу [Текст] / К. А. Чимпой // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 62-67. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ГЕПАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS, CHRONIC (генетика, диагностика, кровь)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (секреция)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (кровь)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (кровь)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Аннотация: Мета дослідження: вивчити особливості тиреоїдного гомеостазу при хронічних гепатитах (ХГ) невірусної етіології та залежність його показників від А/С поліморфізму гена DIO1. Матеріали та методи. В обстеженні взяли участь 50 хворих на ХГ та 20 практично здорових осіб. Особливості тиреоїдного гомеостазу вивчали за визначенням вмісту в сироватці крові вільного тироксину (вТ4), вільного трийодтироніну (вТ3) та тиреотропного гормона (ТТГ). Алелі поліморфних ділянок A/C у гені DIO1 вивчали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Результати. За даними імуноферментного дослідження, у пацієнтів з ХГ спостерігали вірогідне зниження рівня вТ3 на 12,1 % (p 0,01), проте тільки в 6,0 % виявлено зниження рівня вТ3 нижче від референсних значень. Вміст вТ4 вірогідно підвищився на 15,1 % (p 0,01) та перевищував нормальні значення тільки в 5,0 % пацієнтів, у 2,0 % — був нижче від норми. Показник вТ3/вТ4 зменшувався на 21,6 % (p 0,001) та знижувався щодо нормальних значень у 78,0 % пацієнтів з ХГ, а вТ4/вТ3 вірогідно зростав на 24,1 %, що вказує на наявність синдрому нетиреоїдних захворювань в обстежених хворих. У разі ХГ виявлено вірогідне зростання щодо контролю сироваткового вмісту ТТГ на 28,7 %, збільшення показника ТТГ/вТ3 на 45,7 % (p 0,05). Встановлено, що носійство С-алелі DIO1 асоціюється зі зростанням рівня вТ3, показника вТ3/вТ4, зниженням величин вТ4/вТ3 і рівня вТ4, тоді як наявність А-алелі зумовлює зменшення показника вТ3/вТ4, вмісту вТ3 і зростання рівня вТ4 у сироватці крові хворих на ХГ. Висновки. Хронічні гепатити супроводжуються розвитком синдрому нетиреоїдних захворювань зі зниженням у сироватці крові вмісту вільного трийодтироніну (на 12,1 %, р 0,01), збільшенням рівня вільного тироксину (на 15,1 %, p 0,01), зменшенням показника їх периферичної конверсії (на 21,6 %, p 0,001) на тлі зростання рівня тиреотропного гормона (на 28,7 %, p 0,05) порівняно зі здоровими особами. Зміни тиреоїдного метаболізму асоціюються з А/С поліморфізмом гена DIO1
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Паньків, В. І.
Корекція функціонального стану печінки в пацієнтів з автоімунними захворюваннями щитоподібної залози [Текст] / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 69-72. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Урсофальк

MeSH-главная:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (лекарственная терапия, осложнения)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (лекарственная терапия, осложнения)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Аннотация: У лекції висвітлено взаємозв’язок між автоімунними захворюваннями щитоподібної залози й функціональним станом печінки. Обґрунтована доцільність призначення урсодезоксихолевої кислоти (препарат Урсофальк) у комплексній терапії пацієнтів з дифузним токсичним зобом та автоімунним тиреоїдитом. Власний досвід застосування препарату Урсофальк при такій патології дозволяє рекомендувати прийом препарату у дозі 15 мг на 1 кг маси тіла за добу, розподіленій на три прийоми, упродовж трьох місяців
Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Терапевтические маски гипотиреоза [Текст] / В. С. Вернигородський [и др.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 73-77. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика, лекарственная терапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: У статті наведені дані про різні клінічні варіанти перебігу гіпотиреозу. Автори акцентували увагу на те, що в інтересах ранньої та вірогідної діагностики не слід обмежуватися уявленнями про типову клінічну картину гіпотиреозу, описану в підручниках, оскільки гіпофункція щитоподібної залози все частіше проявляється атиповими, субклінічними формами. Особливо це стосується гіпотиреозу у літніх людей, який трапляється значно частіше, ніж у осіб молодого віку, і його прояви нерідко вислизають серед симптомів інших захворювань або сприймаються як звичайні ознаки старіння. Наводяться два клінічних випадки, що перебігали під різними терапевтичними масками гіпотиреозу.
Доп.точки доступа:
Вернигородський, В. С.
Власенко, М. В.
Паламарчук, А. В.
Нежинская-Остапенко, З. П.
Литвинова, С. В.
Вильчинская, Н. В.
Шкаровская, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Гончарова, О. А.
Диабетическая полинейропатия: современные принципы лечения [Текст] / О. А. Гончарова, Е. В. Казакова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 78-82. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (лекарственная терапия, терапия)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
Аннотация: Діабетична полінейропатія (ДПН) — одне з найчастіших хронічних ускладнень цукрового діабету, що спричиняє зниження якості життя та інвалідизацію хворих. Наявний на сьогодні арсенал лікувальних заходів потребує поповнення, оскільки далеко не в усіх випадках їх ефективність повністю задовольняє. Мета: встановити вплив комплексного використання об’ємного пневмопресингу (ОП) і крему Капсагама на больовий синдром, тактильну та вібраційну чутливість при ДПН. Матеріали та методи. 20 пацієнтам із больовою формою ДПН проведено 10 сеансів ОП з використанням крему Капсагама. Групу порівняння становили 10 хворих із ДПН, яким проведено аналогічний курс ОП. До та після лікування визначалася вираженість больового синдрому за допомогою візуальної аналогової шкали болю (VAS), стан відчуття дотику — на I фаланзі великого пальця стопи за допомогою монофіламента 10 мг і вібраційна чутливість — за допомогою градуйованого камертона Rydel-Seiffer з частотою коливань 128 Гц на кістковому виступі великого пальця обох стоп. Результати. При проведенні курсу ОП встановлено вірогідне зниження тяжкості больового синдрому (р 0,001), підвищення тактильної чутливості і вірогідне (р 0,01) підвищення вібраційної чутливості, що свідчить про ефективність при ДПН фізіотерапевтичного методу ОП. Разом із тим при одночасному використанні ОП і крему Капсагама ефективність лікування ДПН значно підвищувалася: став вірогідно нижче, ніж у групі порівняння, больовий синдром (р 0,05), покращилися показники відчуття дотику (р 0,05) і підвищився рівень вібраційної чутливості (р 0,01). Висновки. Курс із 10 сеансів об’ємного пневмопресингу у хворих з діабетичною полінейропатією сприяє вірогідному зниженню вираженості больового синдрому, зменшує порушення відчуття дотику і вірогідно підвищує вібраційну чутливість. Комбінація об’ємного пневмопресингу з кремом Капсагама вірогідно підвищує позитивну динаміку пневмопресингу щодо зниження больового синдрому, поліпшення тактильної і вібраційної чутливості. Комбінація об’ємного пневмопресингу з кремом Капсагама може застосовуватися в клінічній практиці для лікування діабетичної полінейропатії
Доп.точки доступа:
Казакова, Е. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Паньків, В. І.
Сучасні підходи до лабораторної діагностики й менеджменту синдрому тиреотоксикозу [Текст] / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 85-89. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, радиоизотопные изображения, рентгенография, ультрасонография, хирургия, этиология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (методы)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Аннотация: У лекції висвітлені питання етіології, патогенезу й ранньої діагностики синдрому тиреотоксикозу на підставі сучасних міжнародних рекомендацій. Розглядаються питання диференціальної діагностики й ролі лабораторних методів у процесі менеджменту захворювань, що супроводжуються тиреотоксикозом. Докладно описана клінічна картина й надані рекомендації з проведення лікувальних заходів
Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Зак, К. П.
Роль интерлейкина-17 в патогенезе сахарного диабета 1-го и 2-го типа у человека [Текст] / К. П. Зак, В. В. Попова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 92-99. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (иммунология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (иммунология, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-17 -- INTERLEUKIN-17 (кровь)
Аннотация: В работе анализируются последние публикации, касающиеся биологической и патогенетической роли недавно открытого провоспалительного цитокина интерлейкина-17 (ИЛ-17), секретируемого клоном Th17 CD4+ Т-клеток в организме здорового человека и при различных патологических состояниях. Приводятся данные, указывающие на ключевую роль ИЛ-17 в патогенезе большинства аутоиммунных заболеваний, в частности, при сахарном диабете (СД). Для больных СД как 1-го, так и 2-го типа характерны увеличение процента Th17-клеток в организме и повышение уровня цитокина ИЛ-17. В то же время в организме человека одновременно существует и другая субпопуляция CD4+ Т-клеток — CD4+CD25+FoxP3+-лимфоциты, оказывающие супрессорное действие на Th17-клетки, препятствующие развитию СД, — регуляторные клетки (Трег). На основании этих данных выдвинута гипотеза о том, что в организме здорового человека существует компенсаторный баланс между этими двумя субпопуляциями CD4+ Т-клеток. При СД развивается дисбаланс между Th17- и Трег-клетками в сторону увеличения содержания Th17-клеток и повышения уровня ИЛ-17, что сопровождается сингенным повышением секреции Th1 CD4+ Т-провоспалительных цитокинов. Получение более полной информации о свойствах ИЛ-17 в будущем имеет важное значение для разработки новых научно обоснованных методов предотвращения, терапии и профилактики СД и других аутоиммунных заболеваний
Доп.точки доступа:
Попова, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Исмаилов, С. И.
Гипогликемия у больных с сахарным диабетом 1-го и 2-го типа: частота и факторы риска (обзор литературы) [Текст] / С. И. Исмаилов, А. В. Водовская // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 100-105. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (осложнения, профилактика и контроль, смертность, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: В обзоре литературы рассмотрены вопросы гипогликемии как ограничивающего фактора в лечении сахарного диабета (СД). Наиболее частые факторы риска гипогликемии у больных СД 1-го типа: уровень HbA1с, эндогенный дефицит инсулина, суточное распределение доз базального инсулина, общая суточная доза инсулина, длительность сна. У больных СД 2-го типа основные факторы риска возникновения гипогликемий: уровень HbA1с, пол, возраст, длительность СД, цереброваскулярные заболевания, болезни почек, печени, ишемическая болезнь сердца, рак, деменция, использование инсулина в сочетании с препаратами сульфонилмочевины (ПСМ), дозировки ПСМ, общая суточная доза инсулина, длительность сна, день недели, интенсивность ежедневной физической нагрузки
Доп.точки доступа:
Водовская, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Воскобойник, Л. Г.
Возможности дооперационных и интраоперационных методов диагностики узловой патологии щитовидной железы [Текст] / Л. Г. Воскобойник // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 106-116. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ УЗЕЛ -- THYROID NODULE (генетика, диагностика, ультрасонография)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (генетика, диагностика, ультрасонография)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE (методы)
БИОПСИЯ ТОЛСТОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, LARGE-CORE NEEDLE (методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ЦИТОДИАГНОСТИКА -- CYTODIAGNOSIS (методы)
ДИАГНОСТИКИ МОЛЕКУЛЯРНОЙ МЕТОДЫ -- MOLECULAR DIAGNOSTIC TECHNIQUES (методы)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: При узловой патологии щитовидной железы (ЩЖ) важно своевременно определить характер патологического процесса, поскольку от этого зависит алгоритм лечения пациента. Основным и эффективным методом дооперационной диагностики является тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия (ТАПБ). Однако на данном этапе не всегда удается получить информативные результаты, а также избежать ненужных операций или четко выявить/исключить злокачественный процесс. Снизить долю неинформативных результатов в ряде случаев помогает стержневая биопсия иглой, которую предлагают выполнять в качестве альтернативы повторной ТАПБ. Еще один подход, который достаточно широко применяется для улучшения дооперационной диагностики узловой патологии ЩЖ, — дополнительные исследования с использованием специфических молекулярных маркеров и тестов. Для идентификации доброкачественных образований ЩЖ чаще всего применяют классификатор экспрессии генов, а для выявления злокачественного процесса — тест на наличие мутаций и генетических перестроек. Поскольку даже такой комплексный подход не всегда позволяет разграничить доброкачественные и злокачественные опухоли, актуальными остаются интраоперационные экпресс-гистологические исследования (ЭГИ). При этом параллельное выполнение ЭГИ и интраоперационной цитологии повышает эффективность интраоперационной диагностики. Таким образом, спектр представленных методов широкий, поэтому в данном обзоре были рассмотрены особенности каждого подхода, включая эффективность, возможности и ограничения, а также показано, в каких ситуациях целесообразно проводить те или иные исследования или их комплекс
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Урманова, Ю. М.
Гигантские аденомы гипофиза: распространенность, особенности диагностики и клинического течения [Текст] / Ю. М. Урманова, К. Б. Алимова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 117-120. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ГИПОФИЗА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PITUITARY NEOPLASMS (диагностика, классификация, терапия, хирургия, эпидемиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: На основании обзора литературы установлено, что в диагностическом комплексе при гигантских аденомах гипофиза, помимо клинического обследования, необходимо применение полного комплекса нейровизуализационных методов с определением расположения хиазмы, степени распространения опухоли на основание черепа и деструкции последнего. Хирургическое лечение является методом выбора при установлении диагноза гигантской аденомы гипофиза, исключение составляют единичные случаи соматотропин- и пролактинсекретирующих опухолей, при которых возможно проведение лечения агонистами дофамина. При этом при гигантских аденомах гипофиза (диаметр более 4 см) отсутствует единый алгоритм оптимальной хирургической стратегии
Доп.точки доступа:
Алимова, К. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Паньків, І. В.
Інформаційні технології у процесі вивчення ендокринології на етапі післядипломної освіти [Текст] / І. В. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 121-123. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE
Аннотация: На сьогодні в системі післядипломної освіти впроваджується технологія дистанційного навчання з актуальних питань внутрішніх хвороб, зокрема ендокринології. Використання Skype дозволяє організувати навчальний процес за допомогою лекцій, семінарів, дискусій. Передбачено самостійне вивчення тестів у режимі тренування з подальшою оцінкою знань за допомогою онлайн-тестування. Ці дані використовуються для комплексної оцінки результатів навчання на циклах тематичного удосконалення. Крім того, слухачам на заняттях надається можливість вивчити матеріал на web-порталі кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології. Важливим у підготовці лікаря є створення мультимедійної презентації з використанням можливостей сучасного програмного забезпечення та мережі Інтернет. Самостійна робота курсантів дозволяє більш диференційовано засвоїти навчальний матеріал за фахом. На сайті кафедри наявні презентаційні лекції, перелік питань для передатестаційної підготовки. Використання інформаційних технологій у навчанні лікарів на етапі післядипломної освіти дозволяє забезпечити високий кваліфікаційний рівень медичних кадрів
Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)