Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=МУ65/2021/17/4<.>
Общее количество найденных документов : 14
Показаны документы с 1 по 14
1.


   
    Awareness of diabetic adult patients about immunization [Text] / Muhammet Zahid Оncu [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - P15-21. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ИММУНИЗАЦИЯ -- IMMUNIZATION (использование)
ВАКЦИНЫ ПРОТИВ ГЕПАТИТА B -- HEPATITIS B VACCINES
ВАКЦИНЫ ГРИППОЗНЫЕ -- INFLUENZA VACCINES
МЕДИЦИНСКАЯ ГРАМОТНОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ -- HEALTH LITERACY
Аннотация: Diabetes mellitus (DM) is associated with an increased rate of infection, which was partly explained by a decreased T cell-mediated response, and although being controversial, impaired function of neutrophil associated with diabetes is also documented. The purpose was to determine awareness of type 2 Diabetic patients about immunization against hepatitis-B, influenza, tetanus and zona, to find out the source of current vaccine information. Materials and methods. The study was planned as a single centred, prospective, cross-sectional, descriptive and analytical trial. The questionnaire form was applied to patients diagnosed with type 2 DM, who applied to Diabetics Outpatient Clinic by face-to-face interview technique. Results. A total of 439 patients was evaluated; the diagnosis time of 38.5, 19, 24 and 18 % of the patients was determined as 0–5 years, 6–10 years, 11–15 years and more than 16 years, respectively. Organ damage was detected in 76 of the patients, and as the most common complication, retinopathy was found to be in 57 (13.01 %) patients. Among the patients, 175 (39.86 %) of them had coexisting hypertension, and 164 (37.36 %) of them had coexisting hyperlipidaemia. Whereas 153 (35.75 %) were aware of pneumococcal vaccine, the number of patients who got vaccinated was 55 (12.53 %). Whereas 336 (76.54 %) were aware of influenza vaccine, 108 (24.60 %) of them got vaccinated. Among the patients, 179 (40.77 %) heard of hepatitis B vaccine, but 34 (7.74 %) got vaccinated. It was determined that, 279 people heard od tetanus vaccine, 183 people were administered at least one dose of vaccine, however the last vaccine of 101 (55.49 %) of those who had tetanus vaccine, was more than 11 years ago. Only 3 out of 33 (7.52 %), who knew about the zona vaccine, got vaccinated. In that study, 243 (55.35 %) people got vaccinated in adulthood for any reason. There was no significant relationship between education level and duration of disease and vaccination. Conclusions. Adult immunization rates of diabetic patients were found to be in low levels. The primary care professionals play an essential role in the immunization of diabetic patients
Цукровий діабет (ЦД) асоціюється з підвищеною схильністю до інфікування, що частково пояснюється зниженою імунною відповіддю, опосередкованою Т-клітинами. Крім того, установлене порушення функції нейтрофілів, пов’язане з ЦД. Мета: визначити рівень обізнаності хворих на цукровий діабет 2-го типу стосовно імунізації проти гепатиту В, грипу, правця, а також з’ясувати джерело поточної інформації про вакцини. Матеріали та методи. Дослідження планувалось як проспективне, перехресне, описове та аналітичне. Анкета була застосована до пацієнтів із діагнозом ЦД 2-го типу, які звертались у лікарню, в амбулаторних умовах методом особистого опитування. Результати. Усього було опитано 439 пацієнтів. Розподіл пацієнтів за тривалістю ЦД такий: 38,5, 19, 24 та 18 % осіб — відповідно 0–5, 6–10, 11–15 років та більше 16 років. Ураження органів було виявлено в 76 пацієнтів, і як найбільш поширене ускладнення діагностована ретинопатія у 57 (13,01 %) пацієнтів. Серед пацієнтів у 175 осіб (39,86 %) була артеріальна гіпертензія, а 164 (37,36 %) із них мали супутню гіперліпідемію. 153 (35,75 %) пацієнти знали про пневмококову вакцину, кількість пацієнтів, які отримали щеплення, становила 55 (12,53 %). У той же час 336 (76,54 %) знали про вакцину проти грипу, 108 (24,60 %) із них отримали щеплення. Серед пацієнтів 179 (40,77 %) чули про вакцину проти гепатиту В, але лише 34 (7,74 %) отримали щеплення. Було встановлено, що 279 осіб чули про протиправцеву вакцину, 183 особам було введено принаймні одну дозу вакцини, проте останнє щеплення проводилося 101 (55,49 %) особі, які вакцинувалися проти правця понад 11 років тому. Лише 3 із 33 (7,52 %), які знали про інші вакцини, зробили щеплення. У цьому дослідженні 243 (55,35 %) людини отримали щеплення в зрілому віці з будь-якої причини. Не було значної залежності між рівнем освіти та тривалістю захворювання та вакцинацією. Висновки. Установлено, що рівень імунізації дорослих хворих на цукровий діабет є низьким. Фахівці первинної медичної допомоги відіграють важливу роль в імунізації хворих на цукровий діабет
Доп.точки доступа:
Oncu, Muhammet Zahid
Atayoglu, Ali Timucin
Sari, Hakan
Altuntas, Murat

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Концентрація ендотеліну, інтерлейкінів-6 і -10 у крові чоловіків, хворих на цукровий діабет [Текст] / Є. В. Лучицький [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 22-28. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (анализ, кровь)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ, кровь)
ЭНДОТЕЛИНЫ -- ENDOTHELINS (анализ, кровь)
МУЖЧИНЫ -- MEN
Аннотация: Патологічна активація цитокінів є однією з ключових ланок у патогенезі цукрового діабету і розвитку його ускладнень, зокрема, з боку серцево-судинної системи. На думку переважної більшості дослідників, дисбаланс про- і протизапальних цитокінів у хворих на цукровий діабет (ЦД) є вагомим фактором ризику смерті від серцево-судинних захворювань. Мета дослідження: визначення концентрації маркерів неспецифічної запальної реакції (інтерлейкін (ІЛ) -6, ІЛ-10) у крові в чоловіків із цукровим діабетом і їх асоціації з рівнями глікованого гемоглобіну й індексом маси тіла. Матеріали та методи. Обстежено 46 чоловіків, хворих на ЦД 2-го типу, і 28 чоловіків, хворих на ЦД 1-го типу. За результатами дисперсійного аналізу групи контролю, ЦД 2-го типу і ЦД 1-го мали вірогідні відмінності за низкою показників. Результати. Проведений кореляційний аналіз отриманих показників концентрації інтерлейкінів засвідчив, що в чоловіків, хворих на ЦД 2-го типу, віком до 50 років показники концентрації ІЛ-6 вірогідно позитивно корелювали з показниками концентрації ІЛ-10 у крові (коефіцієнт кореляції Спірмена 0,562; р 0,031) і негативно — з тривалістю ЦД (коефіцієнт кореляції Спірмена –0,508; р 0,031). У групі пацієнтів із ЦД 2-го типу віком 50 років і старших відмічалася позитивна кореляція показників концентрації ІЛ-6 у крові з показниками концентрації ІЛ-10 у крові (коефіцієнт кореляції Спірмена 0,509; р 0,031), показників концентрацї ІЛ-10 у крові — з рівнями HbA1c (показниками концентрації ІЛ-10 у крові (коефіцієнт кореляції Спірмена 0,391; р 0,04) і показниками тривалості ЦД (коефіцієнт кореляції Спірмена 0,551; р 0,005). У групі пацієнтів із ЦД 1-го типу спостерігалася позитивна кореляція показників концентрації ІЛ-6 у крові з показниками концентрації ІЛ-10 у крові (коефіцієнт кореляції Спірмена 0,707; р 0,001) і позитивна кореляція показників концентрації ІЛ-10 з показниками тривалості ЦД (коефіцієнт кореляції Спірмена 0,379; р 0,039). Висновки. Середні рівні ІЛ-6 були вірогідно підвищені в чоловіків, хворих на ЦД 2-го типу, віком 50 років і старших. Середні рівні ІЛ-10 були вірогідно підвищені в чоловіків, хворих на ЦД 2-го типу, незалежно від віку пацієнтів. Встановлена вірогідна позитивна кореляція між показниками ІЛ-6 і ІЛ-10 в обстежених пацієнтів із ЦД 2-го типу незалежно від віку і в пацієнтів із ЦД 1-го типу
Доп.точки доступа:
Лучицький, Є. В.
Лучицький, В. Є.
Зубкова, Г. А.
Рибальченко, В. М.
Складанна, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Ташманова, А. Б.
    Оценка достижения целевых уровней гликемии у детей и подростков с сахарным диабетом 1-го типа при помповой инсулинотерапии по модифицированной программе обучения [Текст] / А. Б. Ташманова, Г. Н. Рахимова, С. Ф. Беркинбаев // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 29-34. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (терапия)
ГЕМОГЛОБИН A ГЛИКОЗИЛИРОВАННЫЙ -- HEMOGLOBIN A, GLYCOSYLATED
ИНСУЛИН, ИНФУЗИИ СИСТЕМЫ -- INSULIN INFUSION SYSTEMS (использование)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Аннотация: В настоящее время в мире не существует специализированной структурированной программы для группового обучения больных сахарным диабетом (СД) 1-го типа на помповой инсулинотерапии. Цель настоящей работы: оценка эффективности модифицированной программы обучения в достижении целевых уровней гликемии у детей и подростков с СД 1-го типа на помповой инсулинотерапии. Материалы и методы. Обучение проводилось в Школе диабета 1-го типа детской клинической больницы № 2 г. Алматы в амбулаторно-стационарных условиях в течение пяти дней. При обучении использовалась модифицированная программа, в которую были включены все разделы по обучению. В обследование было включено 125 детей и подростков с СД 1-го типа, из них группу с модифицированной программой обучения составили 68 детей и подростков с СД 1-го типа, которые ежегодно обучались в Школе диабета 1-го типа. Группу без обучения (контроль) составили 57 детей и подростков с СД 1-го типа, которые обучались в Школе диабета 1-го типа традиционным методом. Все обследуемые прошли тестирование на основе опросника, включающего 30 узловых вопросов по самоконтролю помповой инсулинотерапии и хлебных единиц до и после обучения. Результаты. 68 пациентов с модифицированной программой обучения были разделены на две подгруппы в зависимости от способа оценки гликемии. Оценка компенсации проводилась на основании уровня гликированного гемоглобина (НbА1с). Показатели целевых уровней терапии были лучше в группах с модифицированным обучением по сравнению с контрольной группой, что подтверждает большую роль мотивированных родителей в контроле СД 1-го типа с частым измерением гликемии на сенсорах FreeStyle Libre. Выводы. Создание модифицированной структурированной программы по обучению больных СД 1-го типа с учетом индивидуальных особенностей, а также культурных и национальных традиций является актуальным и своевременным
Доп.точки доступа:
Рахимова, Г. Н.
Беркинбаев, С. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Прибила, О. В.
    Фармакокінетичні характеристики й морфометричні ефекти інгібіторів натрійзалежних котранспортерів глюкози 2 в чоловіків і жінок, хворих на цукровий діабет 2-го типу (огляд літератури й власні результати) [Текст] / О. В. Прибила // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 35-45. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Дапагліфлозин

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия, этиология)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (лекарственная терапия)
ЭЛЕКТРИЧЕСКИЙ ИМПЕДАНС -- ELECTRIC IMPEDANCE
Аннотация: Згідно з останніми міжнародними клінічними рекомендаціями, препарати групи гліфлозинів — інгібіторів натрійзалежних котранспортерів глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2) показані як перораль­ні цукрознижувальні засоби 2–3-ї лінії терапії цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. Завдяки незалежній від інсуліну стимуляції глюкозурії гліфлозини демонструють такі позаглікемічні ефекти, як зменшення маси тіла, поліпшення регіонального розподілу жирової тканини, ліпідного спектра плазми крові, зниження рівня урикемії, що в цілому сприяє зменшенню ризику серцево-судинних ускладнень. Метою даної роботи була оцінка ефективності дапагліфлозину в терапії чоловіків і жінок, хворих на ЦД 2-го типу, з метаболічно нездоровим фенотипом. Матеріали та методи. До дослідження включено 17 хворих на ЦД 2-го типу (11 чоловіків і 6 жінок) віком 58,0 ± 1,7 року (95% довірчий інтервал 53–62), яким проводилась оцінка показників композиції тіла методом біоелектричного імпедансу за допомогою аналізатора Tanita BC-545N (Японія). Пацієнти отримували терапію дапагліфлозином, антигіпертензивними й антигіперліпідемічними засобами (статинами). Результати. Тримісячне застосування дапагліфлозину в дозі 10 мг 1 раз на добу викликало в пацієнтів зниження індексу маси тіла, окружності талії, поліпшення показників композиції тіла, зокрема зниження відсотка загального жиру (вірогідність змін показників визначали з використанням парного t-тесту). Не виявлено вірогідних змін показників м’язової та кісткової маси, оцінки будови тіла, а також ліпідного комплексу та рівня урикемії. Особливістю групи жінок, на відміну від чоловіків, було зменшення рівня вісцерального жиру, що супроводжувалось покращенням водного забезпечення організму, зниженням розрахункового метаболічного віку. Висновки. Терапія хворих на ЦД 2-го типу препаратами групи іНЗКТГ-2 вже впродовж трьох місяців забезпечила зменшення ступеня ожиріння та поліпшення деяких показників композиції тіла. Підтвердження цієї тенденції може бути отримано при подальшому спостереженні
Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Гончарова, О. А.
    Геометрія серця при клімактеричному синдромі на тлі цукрового діабету 1-го типу [Текст] / О. А. Гончарова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 46-49. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (патофизиология)
КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ ПЕРИОД -- CLIMACTERIC
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
Аннотация: Клімактеричний період у жінок із цукровим діабетом 1-го типу (ЦД1) ініціює додатковий пошкоджуючий вплив на існуючу пов’язану з ЦД кардіальну патологію. Мета: встановити особливості геометричного ремоделювання лівого шлуночка серця в жінок із ЦД1 клімактеричного періоду. Матеріали та методи. Обстежені 60 жінок із ЦД1 віком 48,74 ± 0,65 року, у тому числі 41 — у перименопаузі та 19 — у постменопаузі. Контрольну групу становили 20 жінок без ЦД віком 50,02 ± 0,71 року. За даними ехокардіографії, з урахуванням стадії клімактерію, проаналізовані показники кінцевого діастолічного об’єму (КДО) і кінцевого діастолічного розміру (КДР), товщини задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШ) і міжшлуночкової перегородки (ТМШП). За формулою Penn Сonvention проаналізовано частоту різних типів геометричного ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця. Для цього за формулами розраховані: 1) індекс маси міокарда ЛШ (ІММЛШ): ІММЛШ = 1,04 • [(КДР + ТЗСЛШ + ТМШП)3 – КДР3] – 13,6 (ІММЛШ розраховували як співвідношення ММЛШ до площини поверхні тіла (А) у м2; Ам2 = 1 + вага + ∆h/100, де ∆h — різниця між ростом жінки та 160 см); 2) відносна товщина стінок ЛШ (ВТСЛШ): ВТСЛШ = 2 • ТЗСЛШ/КДР. За цими даними встановлено частоту різних типів геометричного ремоделювання: нормальна геометрія, концентричне ремоделювання, концентрична або ексцентрична гіпертрофія ЛШ. Результати. Отримані дані свідчать, що в жінок постменопаузального періоду вірогідно зменшується частота нормальної геометрії серця щодо жінок у перименопаузальному періоді (26,4 % проти 75,6 %, р 0,001), збільшується в 3,5 раза частота концентричного ремоделювання ЛШ (26,3 % проти 7,3 % відповідно) і у 2,5 раза — частота концентричної та ексцентричної гіпертрофії (31,6 % проти 12,1 % та 12,7 % проти 4,9 % відповідно). Висновки. У жінок із цукровим діабетом 1-го типу вже в перименопаузальному періоді майже в чверті випадків відмічається геометричне ремоделювання лівого шлуночка серця. У постменопаузальному періоді на тлі естрогенного дефіциту частота патологічних форм геометрії серця перевищує 75 %. Стратегія терапії кардіальної патології в жінок менопаузального періоду, хворих на ЦД1, повинна враховувати патогенетичні механізми патології, пов’язані з порушенням вуглеводного обміну й атеросклеротичними змінами на тлі естрогенного дефіциту, і водночас обмежувати поліпрагмазію
Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Gonca, Sengul Can.
    Determination of learning requirements of stroke patients with type 2 diabetes in Turkey sample [Text] / Sengul Can Gonca, Uymaz Pelin // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - P50-56. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE
МЕДИЦИНСКАЯ ГРАМОТНОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ -- HEALTH LITERACY
Аннотация: In the 8th Diabetes Atlas of IDF, it was determined that the diabetes prevalence of Turkey between the ages of 20–79 in 2017 was 12.8 %, IGT was 7.4 %, and diabetes health expenditures were 5.445 million dollars. This study aimed to determine the learning needs and the factors affecting the need for discharge training in patients with stroke. Materials and methods. This is a descriptive and cross-sectional study with 109 patients consisting the study sample. The study population consisted of stroke patients who were hospitalized in the Neurology Department of a university hospital between April 15 and September 15, 2018. The data were obtained using the Introductory Information Form and and the Turkish version of the “Patient Learning Needs Scale (PLNS)” by the researchers. Analysis of the data can be accessed from the computer. Results. The mean total PLNS score was 200.43 ± 34.77 (204). The drugs sub-dimension had a high importance level in the sub-dimension mean scores, and the community and follow-up sub-dimension had the lowest score with “3.63” in the significance level of sub-dimension mean scores. According socio-demographic characteristics and PLNS, among the groups, the differences were found to be statistically significant in the “Community and Monitoring” and “Skin Care” sub-dimesions. The “place”, sub-dimension of “Treatment and Complications” was found to be statistically significant. The “Health Illness” of the patients and the distribution of PLNS, “Medicines, Daily Life Activities, Community and Monitoring, Treatment and Complications, Skin Care and the difference of Total Scale Score were found to be statistically significant. İn the situation of discharge training given by whom, all sub-dimensions of the scale were found to be statistically significant regarding who the training was received from (p 0.05). Conclusion. Consequently, the learning needs of patients with stroke were found to be high; thus, individual-specific training should be given in patient discharge education planning
У 8-му Атласі діабету Міжнародної діабетичної федерації було встановлено, що поширеність діабету в Туреччині в популяції віком 20–79 років становить 12,8 %, порушення толерантності до глюкози — 7,4 %, а витрати на лікування діабету — 5,445 млн доларів. Мета дослідження: встановити потребу в навчанні хворих на інсульт та цукровий діабет, а також фактори, що впливають на обізнаність таких пацієнтів при виписці зі стаціонару. Матеріали та методи. Проведено описове та поперечне дослідження за участю 109 пацієнтів. До складу досліджуваної групи входили пацієнти з інсультом та цукровим діабетом 2-го типу, яких госпіталізували до неврологічного відділення університетської лікарні за період із 15 квітня по 15 вересня 2018 р. Дані були отримані за допомогою документації при надходженні в стаціонар та опитувальника (турецької версії шкали потреб у навчанні пацієнтів (PLNS)). Доступ до аналізу даних отримували з комп’ютерної системи. Результати. Середній загальний бал за PLNS становив 200,43 ± 34,77 (204). Показники прийому медикаментів перебували на вищому рівні значущості середніх балів, а показники ефективності подальшого спостереження мали найнижчий показник із рівнем значущості 3,63 від середнього рівня оцінок. Відповідно до соціально-демографічних характеристик та показників PLNS серед груп виявлено статистично значущі відмінності в підрозділі «Спільнота та моніторинг» та «Догляд за шкірою». Установлено, що підрозділ «Лікування та ускладнення» є статистично значущим. Показник «Хвороба» та розподіл PLNS «Ліки, діяльність у повсякденному житті, спільнота та моніторинг, лікування та ускладнення, догляд за шкірою» в загальній шкалі балів є статистично значущим. У ситуації при виписці хворого зі стаціонару всі підрозділи шкали виявились статистично значущими залежно від проведення навчання хворих (p 0,05). Висновки. Потреби в навчанні пацієнтів з інсультом та цукровим діабетом високі, тому індивідуальне навчання слід проводити під час підготовки людини до виписки зі стаціонару
Доп.точки доступа:
Pelin, Uymaz

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    The role of fine-needle aspiration biopsy and post-operative histology in the evaluation of thyroid nodules [Text] / E. Xhardo [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - P57-63. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ УЗЕЛ -- THYROID NODULE (диагностика)
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE (использование)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Thyroid nodules present a serious problem, and mostly they do not carry neoplastic characteristics. Thus, they do not need to be surgically treated. The risk of malignancy varies from 5 to 15 %. Steps to diagnose malignancy should include a careful clinical evaluation, laboratory tests, a thyroid ultrasound exam and a fine-needle aspiration biopsy. Fine-needle aspiration biopsy (FNAB) is the most important diagnostic tool in the assessment of thyroid nodules. Today it is considered the gold standard for malignancy diagnosis in thyroid cancer. In this review we evaluate the role of FNAB and post-operative cytology in the evaluation of thyroid nodules. FNA results are classified as diagnostic (satisfactory) or nondiagnostic (unsatisfactory). Unsatisfactory smears (5–10 %) result from hypocellular specimens usually caused by cystic fluid, bloody smears, or suboptimal preparation. Diagnostic smears are conventionally subclassified into benign, indeterminate, or malignant categories. Benign cytology (60–70 %) is negative for malignancy, and includes cysts, colloid nodule, or Hashimoto thyroiditis. Malignant cytology (5 %) is almost always positive for malignancy, and includes primary thyroid tumors or nonthyroid metastatic cancers. Indeterminate or suspicious specimens (10–20 %) include atypical changes, Hurthle cells or follicular neoplasms. The new Bethesda Cytologic Classification has a 6-category classification, subdividing indeterminate further by risk factors. Considering the increasing worldwide incidence of thyroid microadenomas, recently it is recommended to undergo FNAB under ultrasound guidance even in small ( 1cm) nodules if they are correlated with suspicious ultrasonographic features or suspicious neck lymph nodes. FNAB is a cheap and reliable diagnostic tool that can be used in the selection candidates for surgery and pre-operative diagnosis of thyroid carcinomas. It was concluded that FNAB is the gold standard in the evaluation of thyroid nodules and can prevent many unnecessary surgeries. False-negative FNA cytology remains a concern for clinicians treating patients with thyroid nodules. Post-operative histology give the definitive diagnosis and studies confirm that it has a significant discordance between pre-operative cytology and post-operative histology in patients with thyroid nodule. Cytopathologists should strengthen their criteria for the identification of adenomatous hyperplasia, thyroiditis, cystic lesions or suspicious thyroid nodules to avoid misdiagnoses
Вузли щитоподібної залози становлять вагому проблему і в основному не мають онкологічної характеристики. Таким чином, вони здебільшого не потребують хірургічного лікування. Ризик малігнізації перебуває в межах від 5 до 15 %. Етапи діагностики злоякісної пухлини повинні включати ретельну клінічну оцінку, лабораторні дослідження, ультразвукове дослідження щитоподібної залози та тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію (ТАПБ). ТАПБ є найважливішим діагностичним інструментом при оцінці вузлів щитоподібної залози. Сьогодні вона розглядається як золотий стандарт діаг­ностики злоякісних новоутворень при раку щитоподібної залози. В огляді автори оцінюють роль ТАПБ та можливості цитологічного дослідження в оцінці вузлів щитоподібної залози. Результати ТАПБ класифікуються як діагностичні (задовільні) або недіагностичні (незадовільні). Незадовільні результати (5–10 %) є наслідком міжклітинних зразків, зазвичай спричинених кістозною рідиною, кров’янистими мазками або неоптимальною підготовкою. Діагностичні мазки зазвичай класифікують на доброякісні, невизначені або злоякісні. Доброякісна цитологія (60–70 %) є негативною для злоякісної пухлини і включає кісти, колоїдний вузол або тиреоїдит Хашимото. Злоякісна цитологія (5 %) майже завжди є позитивною для злоякісної пухлини і містить первинні пухлини щитоподібної залози або нетиреоїдні метастатичні раки. Невизначені або підозрілі зразки (10–20 %) включають атипові зміни, клітини Хартла або фолікулярні ново­утворення. Нова цитологічна класифікація Bethesda включає класифікацію шести категорій факторів ризику. З огляду на зростаючу у всьому світі кількість захворювань на мікроаденоми щитоподібної залози останнім часом рекомендується здійснювати ТАПБ за допомогою УЗД навіть при невеликих ( 1 см) вузлах, якщо вони співвідносяться з підозрілими ультразвуковими ознаками або підозрілими лімфатичними вузлами шиї. ТАПБ — це доступний та надійний діагностичний інструмент, що може бути використаний при відборі пацієнтів на операцію та передопераційну діагностику карцином щитоподібної залози. Автори дійшли висновку, що ТАПБ є золотим стандартом при оцінці вузлів щитоподібної залози і може запобігти багатьом непотрібним операціям. Хибнонегативна цитологія залишається проблемою для клініцистів, які лікують пацієнтів із вузлами щитоподібної залози. Післяопераційна гістологія дає остаточний діагноз. Дослідження підтверджують, що вона має суттєві розбіжності між передопераційною цитологією та післяопераційною гістологією в пацієнтів із вузлами щитоподібної залози. Цитопатологи повинні уточнити свої критерії для виявлення аденоматозної гіперплазії, тиреоїдиту, кістозних уражень або підозрілих вузлів щитоподібної залози, щоб уникнути помилкового діагнозу
Доп.точки доступа:
Xhardo, E.
Xhemalaj, D.
Agaci, F.
Kapisyzi, P.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Паньків, В. І.
    Переваги й потенційні можливості застосування альфа-ліпоєвої кислоти в комплексі з фітоестрогенами й фітопрогестеронами на тлі дебюту цукрового діабету 2-го типу в перименопаузі [Текст] / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 65-70. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Климона

MeSH-главная:
ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE (действие лекарственных препаратов)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
ФИТОЭСТРОГЕНЫ -- PHYTOESTROGENS (терапевтическое применение)
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (терапевтическое применение)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Близько 10 % населення планети становлять жінки в менопаузі. Даний період збігається з найбільш активною соціальною і професійною діяльністю практично кожної жінки. Сучасні підходи до лікування й профілактики менопаузальних порушень ґрунтуються на таких принципах: зміна способу життя, застосування менопаузальної гормональної терапії, використання негормональної терапії (препаратів з гормоноподібною дією, фітоестрогенів, седативних засобів, транквілізаторів, антидепресантів), немедикаментозні методи корекції. Серед засобів негормональної терапії менопаузальних пацієнток добре досліджені фітоестрогени — селективні модулятори рецепторів естрогенів рослинного походження, які за структурою близькі до ендогенних естрогенів. Завдяки своїй слабкій естрогенній дії вони зменшують ступінь тяжкості клімактеричного синдрому, не впливаючи при цьому на проліферативні процеси в ендометрії. Одним з таких препаратів є Климона®, що містить біологічно активні компоненти рослинного походження (шишки хмелю, корінь циміцифуги, корінь діоскореї, вітамін D, α-ліпоєва кислота), які довели свою ефективність у полегшенні проявів менопаузи й зменшенні менопаузального метаболічного синдрому. Основні переваги α-ліпоєвої кислоти в комплексі з фітоестрогенами й фітопрогестеронами на тлі дебюту ЦД 2-го типу в перименопаузі: можливість зменшення дози кожного з інгредієнтів порівняно з їх стандартним дозуванням у рамках монотерапії при досягненні еквівалентного ефекту; можливість розширення терапевтичного спектра й показань до застосування; зменшення поліпрагмазії при збереженні або підвищенні ефективності лікування; можливість проведення ефективного амбулаторного лікування й максимального досягнення комплаєнсу; можливість збереження в процесі лікування повноцінних соціальних функцій
Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Остеокальцин: взаємозв’язок між кістковим метаболізмом та гомеостазом глюкози при цукровому діабеті [Текст] / А. В. Ковальчук [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 71-77. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (кровь, патофизиология)
ОСТЕОКАЛЬЦИН -- OSTEOCALCIN (анализ, кровь)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Дослідження останнього часу продемонстрували значення кістки як ендокринного органа, що продукує біологічно активні речовини, які регулюють як місцевий кістковий метаболізм, так і метаболічні функції у всьому організмі. Під час кісткового ремоделювання (формування/руйнування) активні клітини виділяють специфічні біомаркери, які допомагають виявляти остеометаболічну дисфункцію. Серед гормонів кісткової тканини важлива роль належить остеокальцину як координатору процесів кісткового моделювання, енергетичного гомеостазу, метаболізму глюкози, ліпідів та мінеральних речовин. Остеокальцин — структурний білок кісткового матриксу, що синтезується остеобластами і надходить до кровотоку під час резорб­ції кісткової тканини. Рівень остеокальцину в сироватці крові використовується як специфічний маркер формування кісткової тканини. Остеокальцин сприяє проліферації β-клітин підшлункової залози та секреції інсуліну, а також впливає на інсуліночутливість периферичних тканин. Виявлено обернену асоціацію глікемії з рівнем остеокальцину. У хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) зазвичай спостерігається нормальна або навіть трохи підвищена мінеральна щільність кісткової тканини порівняно з контролем відповідного віку. Зниження якості кісток та підвищений ризик переломів пов’язують зі змінами кісткової мікроархітектури та місцевого гуморального середовища. Дисбаланс активності остеобластів/остеокластів може бути зумовлений окиснювальним стресом та накопиченням кінцевих продуктів глікозилювання, що сприяє хронічному запаленню та резорбції кісток у пацієнтів із діабетом. Показано, що рівень остеокальцину в сироватці крові значно знижується порівняно зі здоровим контролем як у хворих на ЦД1, так і, особливо сильно, при ЦД2. З урахуванням важливості розробки нових підходів до діагностики та корекції метаболічних порушень у хворих на ЦД вивчення впливу кісткових гормонів на гормонально-метаболічні показники та стан кісткової тканини, включаючи ризик переломів, зберігає актуальність у сучасній діабетології
Доп.точки доступа:
Ковальчук, А. В.
Зінич, О. В.
Корпачев, В. В.
Кушнарьова, Н. М.
Прибила, О. В.
Шишкань-Шишова, К. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Pathophysiological and clinical aspects of interaction between coronavirus disease 2019 and thyroid [Text] / V. I. Pankiv [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - P78-82. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ТИРЕОИДИТ -- THYROIDITIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: In patients who were not previously diagnosed with any thyroid conditions, the scenario of COVID-19 related anomalies of the thyroid may include either: a process of central thyroid-stimulating hormone disturbances via virus‑related hypophysitis; an atypical type of subacute thyroiditis which is connected to the virus spread or to excessive cytokine production including a destructive process with irreversible damage to the gland or low triiodothyronine syndrome (non-thyroidal illness syndrome) which is not specifically related to the COVID‑19 infection, but which is associated with a very severe illness status. This review aimed to investigate thyroid changes resulted from the COVID-19 infection. Ongoing assessment of the effects of the COVID-19 pandemic will reveal more information on coronavirus-induced thyroid conditions. Routine thyroid assays performed in patients with severe infection/acute phase of COVID-19 are encouraged to detect thyrotoxicosis. After recovery, thyroid function should be assessed to identify potential hypothyroidism. There remain unanswered questions related to the predictive value of interleukin-6 in infected patients, especially in cases of cytokine storm, and the necessity of thyroid hormone replacement in subjects with hypophysitis-related central hypothyroidism
Коронавірусна інфекція SARS-CoV-2 швидко набула статусу пандемії та вразила мільйони людей по всьому світу. Незважаючи на те, що основною мішенню коронавірусу є дихальна система, науковців усе більше турбує проблема ураження COVID-19 інших органів та систем. Оскільки рецептори до ангіотензинперетворювального ферменту 2-го типу, через які коронавірус потрапляє в клітини, були виявлені на щитоподібній залозі, існує висока ймовірність ураження цього органа. Останнім часом надходить усе більше повідомлень про розвиток підгострого тиреоїдиту та хвороби Грейвса після перенесеного COVID-19. У пацієнтів, яким раніше не діагностували жодних захворювань щитоподібної залози, варіанти розвитку порушень стану щитоподібної залози, пов’язаних із COVID-19, можуть включати: атиповий перебіг підгострого тиреоїдиту, асоцiйований з поширенням вірусу або надмірною продукцією цитокінів, у тому числі деструктивний процес з необоротним пошкодженням залози або синдром низького рівня трийодтироніну (синдром нетиреоїдної патології), конкретно не пов’язаний з інфекцією COVID-19, але зумовлений тяжким статусом пацієнта. Метою цього огляду було дослідження змін функціонального стану щитоподібної залози внаслідок інфекції COVID-19. Поточна оцінка наслідків пандемії COVID-19 дозволить виявити більше інформації про захворювання щитоподібної залози, спричинені коронавірусом. Для виявлення тиреотоксикозу рекомендується проводити планові аналізи функціонального стану щитоподібної залози в пацієнтів у гострій фазі COVID-19. Після одужання слід оцінити тиреоїдну функцію для виявлення потенційного гіпотиреозу. Залишаються без відповіді питання, пов’язані з прогностичним значенням інтерлейкіну-6 в інфікованих пацієнтів, особливо у випадках із цитокіновим штормом, та необхідністю замісної терапії препаратами гормонів щитоподібної залози в суб’єктів із центральним гіпотиреозом, пов’язаним із гіпофізитом. Для виявлення тиреотоксикозу також рекомендується регулярне дослідження стану щитоподібної залози в пацієнтів із тяжким перебігом/гострою фазою COVID-19
Доп.точки доступа:
Pankiv, V. I.
Pashkovska, N. V.
, Pankiv I. V.
Maslyanko, V. A.
Tsaryk, I. O.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.


    Єфіменко, Т. І.
    Неалкогольна жирова хвороба печінки: час для змін [Текст] / Т. І. Єфіменко, М. Р. Микитюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 83-94. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ФИБРОЗ -- FIBROSIS (диагностика)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Огляд містить оновлену інформацію щодо епідеміології, етіології, патогенезу, діагностики, лікування і профілактики неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). Ми провели пошук термінів, включаючи «НАЖХП», «неалкогольний стеатогепатит» (НАСГ), «метаболічний синдром» та «цукровий діабет 2-го типу» (ЦД 2-го типу) в літературних матеріалах, опублікованих за останні 5 років, із використанням баз даних Scopus, Web of Science, CyberLeninka, PubMed. Поняття НАЖХП включає дві морфологічні форми захворювання з різним прогнозом: неалкогольний жировий гепатоз і НАСГ. Тяжкість захворювання за НАСГ досить варіабельна, включаючи фіброз, цироз і гепатоцелюлярну карциному. НАЖХП — спектр жирових розладів печінки вірусної, автоімунної, індукованої наркотиками та генетичної етіології, що виникають не внаслідок зловживання алкоголем, — нещодавно була перейменована на метаболічну (дисфункціональну) асоційовану жирову хворобу печінки (МАЖХП). Середня поширеність НАЖХП становить приблизно 25 % серед дорослого населення у світі, а в деяких регіонах — понад 30 %. Збільшення поширеності даної патології відбувається паралельно глобальній епідемії ожиріння та ЦД 2-го типу у світі. Настав час досягти загального консенсусу в науковому товаристві щодо зміни номенклатури та переходу від негативного до позитивного визначення НАЖХП/НАСГ. Нова номенклатура вказує на позитивні детермінанти захворювання, а саме на тісний зв’язок із порушеннями обміну речовин замість того, щоб визначати його тим, чим він не є (тобто неалкогольною). Абревіатура МАЖХП точніше розкриває наявні знання про жирові захворювання печінки, пов’язані з метаболічною дисфункцією, і повинна замінити НАЖХП/НАСГ, оскільки це буде стимулювати зусилля дослідницького товариства щодо оновлення номенклатури та субфенотипу захворювання і пришвидшить поступальний шлях до нових методів лікування. Важливо, щоб лікарі первинної ланки, ендокринологи та інші спеціалісти були обізнані про масштаби та довгострокові наслідки НАЖХП. Рання ідентифікація хворих на НАСГ може сприяти поліпшенню результатів лікування, уникненню трансплантації печінки у хворих із декомпенсованим цирозом. На сьогодні не існує методів ефективного лікування НАЖХП, тому важливо дотримуватися мультидисциплінарного підходу, під яким розуміють застосування заходів, спрямованих на покращення прогнозу, зниження ризику смертності, пов’язаної з НАЖХП, розвитку цирозу або гепатоцелюлярної карциноми. Епідеміологічні дані вказують на тісний зв’язок між нездоровим способом життя і НАЖХП, тому корекція способу життя необхідна всім пацієнтам. У терапії НАЖХП використовують сенситайзери інсуліну, статини, інгібітор абсорбції холестерину езетиміб, гепатопротектори, антиоксиданти, інкретинові аналоги, інгібітори дипептидилпептидази 4, пентоксифілін, пробіотики, блокатори рецептора ангіотензинперетворюючого ферменту, ендоканабіноїдні антагоністи
Доп.точки доступа:
Микитюк, М. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.


    Сергієнко, В. О.
    Цукровий діабет і гострі коронарні синдроми [Текст] / В. О. Сергієнко, О. О. Сергієнко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 95-109. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ -- DISEASE MANAGEMENT
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: В огляді проведений аналіз літературних джерел, присвячених сучасному стану проблеми цукрового діабету і гострих коронарних синдромів (ГКС). Зокрема, аналізуються питання, пов’язані з етіологією, епідеміологією, основними патофізіологічними особливостями, класифікацією гострих коронарних синдромів, гострих коронарних синдромів без стійкого підйому сегмента ST на ЕКГ, гострих коронарних синдромів із підйомом сегмента ST, неатеросклеротичними причинами гострого коронарного синдрому, лабораторними та інструментальними діагностичними дослідженнями. Аналізуються питання, пов’язані з основними підходами до лікування гострих коронарних синдромів, ведення хворих на цукровий діабет із гострими коронарними синдромами, рекомендаціями із вторинної профілактики. Першопочаткове лікування всіх ГКС включає ацетилсаліцилову кислоту, болюсне призначення гепарину та внутрішньовенну інфузію гепарину (за відсутності протипоказань). Також рекомендується антиагрегантна терапія тікагрелором або клопідогрелем. Забезпечують контроль болю за допомогою морфіну/фентанілу та кисню у разі гіпоксії. З метою зняття болю також можна використовувати нітрогліцерин сублінгвально або інфузійно. Необхідний постійний моніторинг діяльності міокарда на предмет аритмії. Вибір стратегії реперфузії у хворих на цукровий діабет повинен базуватися на багатьох чинниках, зокрема, на оцінці клінічного статусу (гемодинамічна/електрична нестабільність, тривала ішемія), ускладнень хронічного коронарного синдрому, ішемічного навантаження, ЕхоКГ-оцінці функції лівого шлуночка та будь-яких інших супутніх захворювань. Крім того, для прийняття остаточного рішення потрібно використовувати різні методи оцінки уражень коронарних артерій та прогнозування хірургічної смертності внаслідок оперативного втручання
Доп.точки доступа:
Сергієнко, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.


    Рыбаков, С. И.
    Инсиденталома щитовидной железы: пренебречь или исследовать? [Текст] / С. И. Рыбаков // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 110-120. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, патофизиология)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: В современной клинической практике тиреоидной инсиденталомой считается непальпируемый узел в щитовидной железе (ЩЖ), обнаруживаемый случайно с помощью технических средств визуализации при обследовании пациента по поводу других, нетиреоидных заболеваний. Размеры его ограничиваются 10 мм — граница, выше которой он уже может быть доступен пальпации квалифицированным специалистом. На взгляд автора, подобное определение суживает понятие инсиденталомы, прежде всего с нозологической точки зрения. Под определением «узел» может скрываться микро- или макрофолликулярный узловой зоб, опухоль, доброкачественная (аденома) или злокачественная (карцинома), очаг тиреоидита, киста, воспалительный очаг (инфильтрат, абсцесс), кальцификат. При перечислении методов обнаружения инсиденталом исключается пальпаторный способ, и обнаруживаемые с его помощью узлы в ЩЖ размерами не только до 10 мм, но и более следовало бы также назвать инсиденталомами. То же можно сказать об узлах, случайно обнаруживаемых на шее при операциях по поводу заболеваний трахеи, шейного отдела пищевода, слюнных желез. Говоря об инсиденталомах, обнаруживаемых при аутопсиях, следует отметить, что часть из них бывают больше 10 мм и даже более значительных размеров. Все эти позиции не укладываются в определение тиреоидной инсиденталомы только как непальпируемого узла в ЩЖ до 10 мм, определяемого инструментальными методами визуализации. Поэтому понятие «тиреоидная инсиденталома» является более широким и емким, чем формулируемое современное ее определение. Инсиденталомой ЩЖ следует считать любое дополнительное образование в ней независимо от его размеров, обнаруженное любым нецелевым методом исследования. Непальпируемые и, как правило, клинически «немые» узлы до 10 мм, определяемые с помощью инструментальных методов, можно рассматривать как один из подвидов инсиденталом. Частота обнаружения их в последние годы резко возросла, определенная часть является злокачественными новообразованиями с непредсказуемым течением, тактические подходы к ним окончательно не выработаны
У сучасній клінічній практиці тиреоїдною інсиденталомою вважається непальпований вузол у щитоподібній залозі (ЩЗ), що виявляється випадково за допомогою технічних засобів візуалізації при обстеженні пацієнта з приводу інших, нетиреоїдних захворювань. Розміри його обмежуються 10 мм — межею, вище якої він вже може бути доступний пальпації кваліфікованим фахівцем. На погляд автора, подібне визначення звужує поняття інсиденталоми, перш за все з нозологічної точки зору. Під визначенням «вузол» може ховатися мікро- або макрофолікулярний вузловий зоб, пухлина, доброякісна (аденома) або злоякісна (карцинома), вогнище тиреоїдиту, кіста, запальне вогнище (інфільтрат, абсцес), кальцифікати. При перерахуванні методів виявлення інсиденталом виключається пальпаторний спосіб і виявлені за його допомогою вузли в ЩЗ розмірами не тільки до 10 мм, а й більше, які варто було б також назвати інсиденталомами. Те ж можна сказати про вузли, що випадково виявляються на шиї при операціях із приводу захворювань трахеї, шийного відділу стравоходу, слинних залоз. Говорячи про інсиденталоми, що виявляються при автопсії, слід зазначити, що деякі з них мають розміри понад 10 мм. Усі ці позиції не вкладаються у визначення тиреоїдної інсиденталоми лише як непальпованого вузла в ЩЗ до 10 мм, що визначається інструментальними методами візуалізації. Тому поняття «тиреоїдна інсиденталома» є більш широким і ємкісним, ніж формульоване сучасне її визначення. Інсиденталомою ЩЗ слід вважати будь-яке додаткове утворення в ній незалежно від його розмірів, виявлене будь-яким нецільовим методом дослідження. Непальповані і, як правило, клінічно «німі» вузли до 10 мм, що визначаються за допомогою інструментальних методів, можна розглядати як один із підвидів інсиденталом. Частота виявлення їх останніми роками різко зросла, певна частка є злоякісними новоутвореннями з непередбачуваним перебігом, тактичні підходи до них остаточно не вироблені
Свободных экз. нет

Найти похожие

14.


    Лящук, П. М.
    Адреногенітальний синдром у чоловіків: класична форма. Клінічний випадок [Текст] / П. М. Лящук, Н. І. Станкова, Р. П. Лящук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 121-123. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
АДРЕНОГЕНИТАЛЬНЫЙ СИНДРОМ -- ADRENOGENITAL SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (терапевтическое применение)
ПРЕДНИЗОЛОН -- PREDNISOLONE (терапевтическое применение)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Останнім часом у зарубіжній науковій літературі появилися повідомлення, що в хлопчиків і юнаків із класичною вірильною формою адреногенітального синдрому (АГС) або вродженою дисфункцією кори надниркових залоз у результаті неадекватної замісної глюкокортикоїдної терапії у 21–28 % випадків трапляється об’ємне утворення в яєчках із залишкової надниркової тканини (Testicular Adrenal Rest Tumors — ТАRТ), що збільшується під впливом надмірної продукції адренокортикотропного гормона (АКТГ). Дане доброякісне утворення розміром до 2 см і більше в діаметрі виявляється пальпаторно і при проведенні ультразвукового дослідження (УЗД). Утворення можуть тиснути на тканину яєчок і призвести до гіпогонадизму. Такі особи можуть мати низький рівень тестостерону через зниження функції клітин Лейдіга. ТАRТ зазвичай зменшується після оптимізації лікування. Іноді у зв’язку з підозрою на онкопроцес проводять необґрунтоване оперативне втручання. Наведено клінічний випадок класичної форми уродженого АГС, що проявився передчасним ізосексуальним статевим дозріванням, крипторхізмом та рідкісними доброякісними об’ємними утвореннями в яєчках із залишків надниркової тканини, що збільшилися під впливом надмірної продукції АКТГ у результаті неадекватної замісної терапії глюкокортикоїдними препаратами. Утворення виявляються при проведенні УЗД, зменшуються при оптимізації лікування. Спостереження за пацієнтом в динаміці показало, що одними з основних діагностичних гормональних тестів є рівні в крові АКТГ і 17-гідроксипрогестерону, які на момент виявлення захворювання були надмірно високими. Постійна замісна терапія глюкокортикоїдними препаратами підтримує рівень даних показників у межах референтних значень. Своєчасна діагностика характеру патології, постійна коригуюча гормональна терапія забезпечили здатність пацієнта адаптуватися в житті та суспільстві відповідно до свого статусу. Клінічних проявів гіпокортицизму та/або гіперандрогенії в батьків нашого пацієнта не виявлено, що свідчить про автосомно-рецесивне успадкування АГС. У перспективі важливим є генетичне консультування майбутніх батьків, особливо з проявами гіперандрогенії, для оцінки можливого розвитку подібної патології в їх потомства
Доп.точки доступа:
Станкова, Н. І.
Лящук, Р. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)