Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=МУ66/2017/8<.>

Общее количество найденных документов : 28
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-28

Зозуля, І. С.
Чи актуальне створення інсультних відділень (інсультних блоків - stroke unit) в системі надання спеціалізованої медичної допомоги при судинних захворюваннях головного мозку [Текст] / І. С. Зозуля, А. І. Зозуля, А. О. Волосовець // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 110-115. - Бібліогр.: с. 114

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (эпидемиология)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (организация и управление)
БОЛЬНИЧНЫЕ ОТДЕЛЕНИЯ -- HOSPITAL DEPARTMENTS (организация и управление)
Аннотация: Незважаючи на те, що інсульт є найчастішим захворюванням, що може призвести до необоротних наслідків, лише незначна частина пацієнтів з інсультом перебувають під постійним спостереженням достатньо кваліфікованих неврологів, нейрохірургів, сімейних лікарів, кардіологів, педіатрів, реаніматологів. Мета дослідження: провести аналіз наукової літератури щодо виявлення сучасних світових тенденцій організації та надання допомоги хворим із цереброваскулярними захворюваннями і визначити головні напрямки на сьогодні. Матеріали та методи. Виконання поставленого завдання здійснювалося за допомогою структурно-логічного аналізу та бібліосемантичного методу, а також опрацювання 242 джерел літератури. Результати. Вже в 1960-х роках були відкриті спеціалізовані нейросудинні відділення і палати інтенсивної терапії, створені неврологічні бригади служби швидкої медичної допомоги, кабінети відновного лікування в поліклініках. У 1974 р. ця система була впроваджена у всіх країнах світу. Проте в колишньому Радянському Союзі і тепер у вільній Україні вона не працює. Протягом останніх 25 років сталася «тиха революція» у наданні допомоги хворим на інсульт з упровадженням ефективних методів лікування (застосування антитромбоцитарних засобів: препаратів ацетилсаліцилової кислоти (1978 р.), варфарину (1993 р.), клопідогрелю (1996 р.), каротидної ендартеректомії (1991 р.), тканинного активатора плазміногена (2003 р.)). Сучасні дані свідчать, що лікування всіх хворих з інсультом повинно проводитися в організованих інсультних центрах. Такі центри існують в Англії, Північній Ірландії, Швеції, Австрії, Японії, США, Франції. Висновки. На сьогодні актуальним є створення інсультних центрів (відділень), в яких надаватиметься допомога хворим з інсультом, починаючи з гострого періоду. В центрах повинні працювати мультидисциплінарні бригади, блоки інтенсивної терапії, неврологічні і нейрохірургічні відділення, проводитися цілодобова нейровізуалізація
Доп.точки доступа:
Зозуля, А. І.
Волосовець, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Волосовець, А. О.
Оптимізація профілактики повторного ішемічного інсульту з урахуванням генетичних факторів ризику [Текст] / А. О. Волосовець // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 116-119. - Бібліогр.: с. 116

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (генетика, профилактика и контроль)
МУТАЦИЯ ТОЧЕЧНАЯ -- POINT MUTATION
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы)
Аннотация: Важливе питання профілактики ішемічного інсульту можна реалізувати шляхом поліпшення надання медичної допомоги хворим і проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виникненню захворювання. Окремим питанням профілактики повторних тромбозів церебральних судин є медикаментозна профілактика гіпергомоцистеїнемії, що призводить до ряду фізіологічних патологій, серед яких можна назвати атеросклероз, атеротромбоз та венозний тромбоз. Мета роботи — розробка з урахуванням генетичних критеріїв більш досконалого й ефективного способу медикаментозної профілактики повторного мозкового ішемічного інсульту. Матеріали та методи. Нами було обстежено 150 пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт (чоловіків було 86, жінок — 64), віком від 45 до 84 років (середній вік — 65,2 ± 9,7 року) на базі нейрохірургічного відділення № 2 клінічної міської лікарні швидкої медичної допомоги м. Києва. Всім пацієнтам проводилося генетичне тестування у вигляді забору венозної крові та виявлення характеру мутації гена MTHFR C677T (СС, СТ або ТТ варіанти). Результати. Пацієнтів було розподілено на групи згідно з виявленими мутаціями гена MTHFR C677T та призначеним профілактичним лікуванням. У групу СС1 (n = 45) було включено пацієнтів із мутацією MTHFR C677T типу СС, яким призначався додатково до основного профілактичного лікування препарат фолієвої кислоти (вітамін В9) у дозі 1 мг (оптимізована профілактика). Пацієнти групи СС2 (n = 45) мали таку саму мутацію, але отримували лише основне профілактичне лікування (еналаприл 20 мг 2 р/д, аспірин 100 мг 1 р/д та розувастатин 20 мг 1 р/д). Так само були розподілені пацієнти груп СТ1 (n = 21), СТ2 (n = 21), ТТ1 (n = 9) та ТТ2 (n = 9). За умови призначення оптимізованої медикаментозної профілактики ризик інсульту серед пацієнтів із мутаціями СС та СТ вірогідно не відрізнявся (р 0,1). Проте в разі мутації ТТ дані показали як високий ризик повторного інсульту через генетично обумовлену гіпергомоцистeїнемію, так і значну різницю в частоті повторної церебральної події на тлі лікування фолієвою кислотою (0 та 33,3 % відповідно). Висновки. Таким чином, оптимізована методика медикаментозної профілактики гострого ішемічного інсульту дозволяє ефективно запобігати виникненню повторного ішемічного інсульту залежно від генетичних особливостей пацієнта
Свободных экз. нет

Найти похожие

Царев, А. В.
Предупреждение интраоперационной непреднамеренной гипотермии у пациентов с политравмой [Текст] / А. В. Царев // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 120-124. - Библиогр.: с. 123

MeSH-главная:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГИПОТЕРМИЯ -- HYPOTHERMIA (профилактика и контроль, терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ОТОГРЕВАНИЕ -- REWARMING (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Аннотация: Непреднамеренная гипотермия развивается спонтанно как следствие травмы, хирургического вмешательства и наркоза в результате нарушения соответствия теплопродукции теплопотерям и подавления компенсаторного терморегуляционного ответа. Цель: изучить эффективность способа коррекции интраоперационной непреднамеренной гипотермии с использованием системы конвекционного обогрева у пациентов с политравмой. Материалы и методы. Обследовано 20 пациентов с политравмой, которым проводились ургентные оперативные вмешательства. Пациенты были разделены на 2 группы: I — основная группа (n = 10), в которой интраоперационно проводилось активное согревание системой конвекционного обогрева WarmAir 135 (CSZ) с использованием одеял для согревания в условиях операционной; II — контрольная группа (n = 10) без использования конвекционного согревания. Изучалась температура ядра тела (Тсо): исходно, через 30, 60 минут и в конце операции. Рассчитывались следующие показатели: минимальная (Тмин.) и максимальная (Tмакс.) температура, средняя температура (Тср.), температурный диапазон (Тдиап. = Tмакс. – Тмин.). Результаты. У всех пациентов с политравмой и проведением ургентных хирургических вмешательств отмечается развитие клинически значимой непреднамеренной гипотермии. На этапе 60 минут интраоперационного периода Тсо была достоверно выше в I группе (35,38 ± 0,28 °С), чем во II (34,70 ± 0,39 °С) (p 0,05). Выявлен достоверно более высокий уровень средней Тсо в I группе (35,53 ± 0,66 °С) по сравнению со II группой (34,67 ± 1,74 °С) пациентов (p 0,05). Диапазон температур, который представляет собой разность максимальной и минимальной Тсо, был достоверно ниже в I группе пациентов (1,36 ± 0,74 °С) по сравнению со II группой (4,55 ± 1,11 °С) (p 0,05). Выводы. Использование в комплексе интенсивной терапии конвекционной системы согревания хотя и не позволяет достичь исходных значений Тсо, но предупреждает прогрессирование гипотермии, эффективно обеспечивая поддержание температурного гомеостаза у критических пациентов с политравмой
Свободных экз. нет

Найти похожие

Максименко, М. В.
Стан регіонарного судинного русла при гострих ішемічних ураженнях кишечника та його морфологічні особливості [Текст] / М. В. Максименко, С. М. Лобанов, І. О. Тюлюкін // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 107-109. - Бібліогр.: с. 109

MeSH-главная:
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (этиология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (этиология)
Аннотация: У статті відображений сучасний погляд на морфологічне підґрунтя розвитку гострих судинних захворювань кишечника (ГСЗК). Дослідження патоморфологічних проявів ГСЗК у 202 пацієнтів виявило, що у переважної більшості хворих вони мали оклюзійний характер. З огляду на вікові відтінки перебігу патологічного процесу було встановлено окремі закономірності, що виявили перевагу у декілька разів у пацієнтів похилого та старечого віку неоклюзійних уражень басейну переважно верхньої брижової артерії та вени, які досить тяжко верифікувати клінічно. Крім того, досить складною залишається проблема госпіталізації пацієнтів з цією патологією у спеціалізовані заклади або медичні установи, в яких є можливість цілодобового лабораторного моніторингу за станом згортальної та фібринолітичної системи із застосуванням патогенетично обґрунтованих профілактичних фармацевтичних засобів та інструментальних методів контролю динамічних процесів, що знаходить своє відображення в літературних джерелах
Доп.точки доступа:
Лобанов, С. М.
Тюлюкін, І. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Боброва, В. І.
Пароксизмальний перебіг синдрому вегетативної дисфункції [Текст] / В. І. Боброва, А. В. Демченко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 93-97. - Бібліогр.: с. 96-97

MeSH-главная:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПРИПАДКИ -- SEIZURES (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
Аннотация: У статті розглянуті особливості клінічної картини пароксизмального перебігу синдрому вегетативної дисфункції, лікувальної тактики при купіруванні кризу, а також терапії у міжкризовому періоді. Особлива увага приділена питанням профілактики виникнення вегетативних кризів
Доп.точки доступа:
Демченко, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Аневризматичні субарахноїдальні крововиливи - сучасний погляд на діагностику, клініку, лікування [Текст] / І. С. Зозуля [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 98-101. - Бібліогр.: с. 100-101

MeSH-главная:
СУБАРАХНОИДАЛЬНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- SUBARACHNOID HEMORRHAGE (диагностика, рентгенография, терапия, ультрасонография, хирургия, эпидемиология, этиология)
ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ АНЕВРИЗМА -- INTRACRANIAL ANEURYSM (диагностика, осложнения, рентгенография, терапия, ультрасонография, хирургия)
Аннотация: В роботі наведено спостереження за 35 хворими з аневризматичним субарахноїдальним крововиливом (АСАК), які знаходились на лікуванні в Олександрівській міській клінічній лікарні міста Києва та Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. Вік хворих коливався від 35 до 65 років, середній вік — 42,0 ± 3,5 року. Чоловіків було 20, жінок — 15. У роботі використана класифікація за шкалою Ханта і Хесса і шкалою Всесвітньої федерації нейрохірургів. Використані методи нейровізуалізації (комп’ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), КТ- і МРТ-ангіографія, селективна ангіографія (катетерна ангіографія — золотий стандарт)). В лікуванні застосовували відкриті нейрохірургічні втручання та ендоваскулярну нейрохірургію. АСАК є невідкладним станом. Високим рівнем підозри на АСАК у хворих є раптовий початок з сильним головним болем. Термінові діагностичні заходи повинні включати безконтрастну КТ головного мозку, МРТ (КТ- і МРТ-ангіографію), люмбальну пункцію. Цифрова субтракційна ангіографія з 3-вимірною ротаційною реконструкцією показана для виявлення аневризми у пацієнтів з АСАК та для планування виду оперативного лікування. У період між проявами симптомів АСАК та облітерацією аневризми необхідний контроль артеріального тиску за допомогою титрувальних препаратів і підтримання систолічного артеріального тиску 160 мм рт.ст. У переважній більшості випадків для зменшення частоти повторного крововиливу необхідно у найкоротші терміни (до 72 годин) після АСАК провести хірургічне кліпіювання або ендоваскулярну емболізацію аневризми. У всіх можливих випадках рекомендується повна облітерація аневризми з перевагою ендоваскулярної операції. Симптомна гідроцефалія в гострому періоді АСАК може корелюватись шляхом виведення ліквору (зовнішнє дренування шлуночкової системи або люмбальний дренаж залежно від характеру ліквородинамічних порушень)
Доп.точки доступа:
Зозуля, І. С.
Зозуля, А. І.
Волосовець, А. О.
Камінський, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шарлай, К. Ю.
Динаміка рівнів нейроавтоантитіл у крові хворих на тяжку черепно-мозкову травму [Текст] / К. Ю. Шарлай // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 102-106. - Бібліогр.: с. 105

MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (иммунология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES (кровь)
МИЕЛИНА ОСНОВНЫЙ БЕЛОК -- MYELIN BASIC PROTEIN (иммунология, кровь)
БЕЛКИ S100 -- S100 PROTEINS (иммунология, кровь)
ЕНОЛАЗА -- PHOSPHOPYRUVATE HYDRATASE (иммунология, кровь)
Аннотация: Як відомо, тяжка черепно-мозкова травма супроводжується розвитком гіпоксії з подальшою загибеллю нервових клітин. Важливу роль у патологічному процесі відіграють автоімунні реакції клітинного і гуморального типу. Мета роботи: вивчити вміст у крові автоантитіл до нейроантигенів у хворих на тяжку черепно-мозкову травму. Матеріали та методи. Обстежено 40 хворих з ізольованою тяжкою черепно-мозковою травмою, які перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії в післяопераційному періоді. Контрольну групу становили 20 здорових добровольців. Вміст автоантитіл до мозкових антигенів (основного білка мієліну (MBP), кальційзв’язуючого білка (S-100), нейроспецифічної енолази (NSE) та загального мозкового антигенa) визначали методом імуноферментного аналізу на 1-шу, 3-тю, 5-ту ,7-му, 14-ту добу після оперативного втручання. Результати. Було виявлено, що рівень автоантитіл до основного білка мієліну на 1-шу добу, а також упродовж усього дослідження вірогідно не відрізнявся від рівня здорових добровольців. Концентрація автоантитіл до кальційзв’язуючого білка на 1-шу добу вірогідно не відрізнялась від рівня здорових добровольців, але на 3-тю добу вона збільшилась, різниця між показниками пацієнтів і здорових добровольців була статистично вірогідною. На 5-ту добу відбувалося зниження показників зі збереженням вірогідної різниці. На 7-му та 14-ту добу рівні автоантитіл пацієнтів поступово знижувалися (р 0,05). Рівень автоантитіл до нейроспецифічної енолази на 1-шу добу не перевищував показники здорових добровольців (р 0,05). На 3-тю добу рівень збільшився, досягши піка на 5-ту добу, коли різниця порівняно з показниками здорових добровольців була статистично вірогідною. В подальшому відбувалося зниження показників зі збереженням статистично вірогідної різниці. Рівні автоантитіл до загального мозкового антигена на 1-шу добу були підвищені, але вірогідно не відрізнялися від показників здорових добровольців. В подальшому показники зростали, досягши піка на 5-ту добу, коли вони статистично різнилися з показниками здорових добровольців. Надалі спостерігалося зниження показників на 7-му та 14-ту добу зі збереженням статистично вірогідної різниці. Висновки. Результати нашого дослідження показали, що тяжка черепно-мозкова травма викликає підвищення рівнів специфічних автоантитіл до мозкових антигенів у сироватці крові хворих. Зафіксований високий рівень автоантитіл до нейроспецифічної енолази, білка S-100, загального мозкового антигена і низький — до основного білка мієліну, що дозволяє зробити висновок про те, що саме нейрони і астроглія схильні насамперед до змін та пошкодження, оскільки до їх антигенів активується автоімунний процес
Свободных экз. нет

Найти похожие

Фуросемид. О факторе времени при острой сердечной недостаточности [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 144-145

MeSH-главная:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (терапия)
ФУРОСЕМИД -- FUROSEMIDE (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Свободных экз. нет

Найти похожие

О перспективных мышечных релаксантах [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 146-149

MeSH-главная:
НЕРВНО-МЫШЕЧНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROMUSCULAR AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Алкогольный палимпсест ("лоскутная" память, "перфорационная" амнезия) [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 150

MeSH-главная:
ПАМЯТИ РАССТРОЙСТВА -- MEMORY DISORDERS (этиология)
АЛКОГОЛЕМ ВЫЗВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ -- ALCOHOL-INDUCED DISORDERS, NERVOUS SYSTEM
Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Управление искусственной вентиляцией легких по объему превосходит управление по давлению [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 143

MeSH-главная:
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (вредные воздействия, методы)
ЛЕГКИХ ОТЕК -- PULMONARY EDEMA (этиология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Криштафор, А. А.
Профилактика и лечение когнитивных нарушений, обусловленных боевой травмой, с помощью полиорганопротективных препаратов [Текст] / А. А. Криштафор // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 125-130. - Бібліогр.: с. 129

Рубрики: Тиоцетам

MeSH-главная:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (осложнения, психология)
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (лекарственная терапия, психология, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
Аннотация: Цель исследования: определить особенности тяжести и характера когнитивных нарушений, вызванных ранением на фоне стресса от нахождения в боевой обстановке, и влияние на них комбинированного препарата с кардио-, гепато- и нейротропным действием — тиоцетама. Материалы и методы. Обследовано 30 пострадавших с боевой травмой, разделенных на контрольную (16 пациентов, получавших стандартную терапию) и основную (14 пациентов, в дополнение к стандартной терапии получавших тиоцетам) группы. Для оценки уровня когнитивных функций использовались опросник CFQ и шкала MMSE. Тяжесть травмы оценивали по шкале ISS. Тяжесть состояния при поступлении оценивалась по шкале EmTraS. Выраженность реакции на травматический стресс — по шкале IES-R. Данные обрабатывались с использованием методов параметрической и непараметрической статистики. Результаты. В обеих группах исходный уровень когнитивных функций был в пределах возрастной нормы. По возрасту и тяжести травмы группы были сопоставимы. На 2-е сутки отмечено достоверное снижение когнитивных функций в обеих группах по отношению к исходному уровню, менее выраженное в основной группе. За время лечения когнитивные функции у пострадавших постепенно восстанавливались, но к концу лечения не достигали исходного уровня. Большая скорость восстановления отмечена в группе, получавшей тиоцетам. Спустя 3 месяца у больных этой группы отмечалось практически полное восстановление когнитивных функций до исходного уровня, в отличие от контрольной группы, где отмечено повторное их снижение. Психологическая реакция на травму и стресс на момент перевода из отделения интенсивной терапии оказалась низкой в обеих группах. В контрольной группе в отдаленном периоде реакция на стресс, перенесенный вследствие ранения, продолжала усиливаться. Выводы. Боевая травма вызывает снижение когнитивных функций, которое может достигать уровня выраженных когнитивных дисфункций и сохраняться в течение как минимум 3 месяцев. Применение тиоцетама существенно улучшает состояние когнитивных функций у больных с боевой травмой начиная со вторых суток и на протяжении всего периода лечения. Реакция на связанный с травмой стресс имеет тенденцию усиливаться в течение первых 3 месяцев, но ее усиление может быть ограничено применением тиоцетама
Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Зеленський, Р. О.
Віддалені результати хірургічного лікування хворих на нирково-клітинний рак [Текст] / Р. О. Зеленський // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 131-134. - Бібліогр.: с. 133-134

MeSH-главная:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (терапия, хирургия)
КАРЦИНОМА ПОЧЕЧНО-КЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, RENAL CELL (терапия, хирургия)
НЕФРЭКТОМИЯ -- NEPHRECTOMY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC (методы)
БЕЗРЕЦИДИВНАЯ ВЫЖИВАЕМОСТЬ -- DISEASE-FREE SURVIVAL
Аннотация: Серед онкоурологічних захворювань нирково-клітинний рак посідає третє місце після раку сечового міхура і передміхурової залози, а за рівнем смертності знаходиться на першому місці. За даними різних авторів, приблизно в 30–50 % пацієнтів у різні терміни після нефректомії з’являються метахронні метастази. Мета — аналіз віддалених результатів хірургічного лікування хворих на нирково-клітинний рак. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 120 пацієнтів. Серед них було 56 жінок (46,6 %) та 64 (53,4 %) чоловіки, середній вік яких становив 66,3 ± 1,8 року. До проспективного аналізу було включено пацієнтів із локальною формою нирково-клітинного раку — 95 осіб (79,1 %) та місцево-поширеною формою нирково-клітинного раку — 25 (20,9 %), до ретроспективного аналізу — 60 пацієнтів із дисемінованою формою. Результати. Віддалені результати хірургічного і комбінованого лікування 120 пацієнтів продемонстрували прогресування захворювання в 31,6 % хворих. Висновки. Медіана строку безрецидивного періоду перевищувала 9,0 ± 1,1 місяця в групі пацієнтів, яким проводилась передопераційна емболізація судинної ніжки. У групі хворих, яким була виконана типова радикальна нефректомія, безрецидивний період становив 5,3 ± 0,2 місяця. Збільшення ступеня анаплазії пухлини (GIII) призводило до зниження терміну безрецидивного періоду — середня тривалість життя становила 6–12 місяців, і лише у 12 (10 %) пацієнтів із цієї когорти вона була більше ніж 2 роки
Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Влияние левосимендана на состояние кровообращения и кислородного бюджета в периоперационном периоде у больных с острым коронарным синдромом при аортокоронарном шунтировании [Текст] / М. В. Хартанович [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 135-142. - Библиогр.: с. 141

MeSH-главная:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, кровь, хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
КИСЛОРОД -- OXYGEN (кровь)
МИОКАРДА СОКРАЩЕНИЕ -- MYOCARDIAL CONTRACTION (действие лекарственных препаратов)
КАРДИОТОНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CARDIOTONIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Аннотация: Быстрейшее восстановление кровообращения в миокарде зачастую требует оперативного вмешательства на фоне искусственного кровообращения (ИК), в частности аортокоронарного шунтирования. Цель исследования: изучение влияния левосимендана в периоперационном периоде на состояние кровообращения и кислородного бюджета у больных, подвергшихся аортокоронарному шунтированию по поводу острого коронарного синдрома. Материалы и методы. Обследовано 85 пациентов с острым коронарным синдромом, которым было выполнено аортокоронарное шунтирование. Обследованные больные были разделены на 2 группы. У пациентов 1-й группы (n = 40) использовали локальный протокол анестезии и интенсивной терапии, принятый в Институте сердца МЗ Украины; пациентам 2-й группы (n = 45) дополнительно вводили левосимендан по следующей схеме: до индукции в наркоз 10 мкг/кг в течение 10 мин, затем со скоростью 0,1 мкг/кг/мин до 8 часов следующих после операции суток. Исследования проводили на следующих этапах: 1) перед операцией; 2) на выходе из перфузии; 3) при переводе в отделение интенсивной терапии (ОИТ); 4) при переводе из отделения интенсивной терапии. На этих этапах оценивали состояние кровообращения, кислородного бюджета в организме. Результаты. При применении локального протокола анестезии конечный систолический индекс начинал превышать исходный уровень только к концу исследования, а добавление левосимендана обеспечивало достоверное превышение его исходного уровня уже на выходе из перфузии. Фракция выброса на всех этапах исследования (кроме первого) также была достоверно выше при использовании левосимендана. Ударный индекс и сердечный индекс начали превышать исходные уровни в обеих группах также уже на выходе из перфузии, но с момента перевода в ОИТ эти показатели при добавлении левосимендана были достоверно выше, чем при использовании локального протокола. При этом необходимая для поддержания кровообращения доза добутамина при использовании левосимендана была ниже почти в 3 раза. Положительное влияние левосимендана сказалось и на показателях кислородного бюджета. После начала ИК вследствие необходимости гемодилюции значительно снизилась кислородная емкость крови, однако, несмотря на это, левосимендан позволил несколько увеличить доставку кислорода за счет достаточного для этого повышения сердечного индекса, тогда как использование локального протокола не смогло этого обеспечить, и транспорт кислорода снизился. Уровень потребления кислорода при использовании обеих схем лечения был одинаковым, вследствие чего коэффициент экстракции кислорода тканями у больных, получавших левосимендан, был достоверно ниже. Закономерно, что и уровень лактата в последнем случае был ниже, сравнявшись с уровнем группы больных, не получавших левосимендан, только к концу исследования. Выводы. Левосимендан способствует ускорению восстановления сократительной способности миокарда и улучшению показателей кислородного бюджета при снижении необходимой для поддержания кровообращения дозы добутамина почти в 3 раза
Доп.точки доступа:
Хартанович, М. В.
Тодуров, Б. М.
Хижняк, А. А.
Волкова, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Волков, А. О.
Оптимизация подходов к обезболиванию в акушерстве и гинеколгии с точки зрения доказательной медицины [Текст] / А. О. Волков // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 33-36

MeSH-главная:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Аннотация: На сегодняшний день наиболее распространенной родоразрешающей операцией в современном акушерстве при отсутствии возможности рождения ребенка через естественные родовые пути является операция кесарева сечения. По данным зарубежной статистики, ее частота в Европе составляет 12–18 %, в Канаде — 22 % и в США — до 26,1 %. При этом за последние 10 лет число операций кесарева сечения возросло в 1,5–2 раза. Кесарево сечение относится к операциям средней степени травматичности, сопровождающимся развитием выраженного послеоперационного болевого синдрома. Так, в исследовании, проведенном в 2013 году J. Hans et al., было установлено, что по силе боли в послеоперационном периоде кесарево сечение занимает 9-е место из 174 других хирургических вмешательств. Боль влияет на исход операции, задерживает послеоперационное восстановление, удлиняет период реабилитации, увеличивает стоимость лечения и ухудшает качество жизни пациенток. Кроме того, неадекватное послеоперационное обезболивание после кесарева сечения в 10,8–18 % случаев сопряжено с развитием хронического послеоперационного болевого синдрома (Eisenach J. et al., 2008; Kainu J. et al., 2010)
2–3 ноября в г. Киеве состоялся III Междисциплинарный научный конгресс с международным участием «Актуальные вопросы интенсивной терапии и анестезиологического обеспечения в акушерстве, гинекологии и неонатологии», в рамках которого были рассмотрены актуальные вопросы операционного и послеоперационного обезболивания после кесарева сечения
Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Мікробіологічне обгрунтування доцільності комбінованого застосування антибіотиків і Декасану [Текст] / В. П. Ковальчук [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 39-42. - Бібліогр.: с. 42

MeSH-главная:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL
Аннотация: У статті наведено результати експериментального дослідження взаємного потенціювання протимікробної активності антисептика декаметоксин і антибіотиків при поєднаному застосуванні. Встановлено посилення протимікробної ефективності антибіотиків цефалоспоринової, карбапенемової, аміноглікозидної, фторхінолонової, поліміксинової груп у присутності декаметоксину щодо неферментуючих грамнегативних бактерій та інших мікроорганізмів. Показано можливість досягнення бактерицидного ефекту щодо плівкових форм бактерій при поєднаному впливі антибіотиків і антисептиків
Доп.точки доступа:
Ковальчук, В. П.
Кондратюк, В. М.
Фоміна, Н. С.
Коваленко, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Breborowicz, A.
Физиологический раствор вреден для брюшины? [Текст] / A. Breborowicz, D. Oreopoulos // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 43-47. - Библиогр.: с. 46

MeSH-главная:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
БРЮШИНА -- PERITONEUM (действие лекарственных препаратов)
НАТРИЯ ХЛОРИД -- SODIUM CHLORIDE (вредные воздействия)
ИЗОТОНИЧЕСКИЕ РАСТВОРЫ -- ISOTONIC SOLUTIONS (вредные воздействия)
Доп.точки доступа:
Oreopoulos, D.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Эсмолол для периоперационного контроля гемодинамики у некардиохирургических больных с сердечно-сосудистым анамнезом [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 27-31. - Библиогр.: с. 30

MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия, осложнения)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИХ БЕТА-1 РЕЦЕПТОРОВ АНТАГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-1 RECEPTOR ANTAGONISTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Присвячено 100-річчю НМАПО імені П.Л. Шупика та 30-річчю кафедри медицини невідкладних станів [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 8-12

MeSH-главная:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HEALTH FACILITIES (история)
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ -- FACULTY, MEDICAL (организация и управление)
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНА -- EMERGENCY MEDICINE (история, кадры)
Аннотация: Кафедра медицини невідкладних станів заснована згідно з розпорядженням МОЗ СРСР, рішенням вченої ради КДІУЛ та наказом ректора № 71 від 17.03.1988 р., що обумовлювалось відсутністю в Україні профільних кафедр підвищення кваліфікації лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги. 28 червня 1988 року розпочала свою діяльність клінічна база кафедри — Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги (КМКЛ ШМД) та Центральна станція швидкої медичної допомоги м. Києва, Міська клінічна дитяча лікарня № 1 та Олександрівська міська клінічна лікарня
Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Слонецький, Б. І.
Здобутки та реалії хірургічного лікування синдрому короткої тонкої кишки [Текст] : (огляд літератури) / Б. І. Слонецький, М. І. Тутченко, І. В. Вербицький // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 15-21. - Бібліогр.: с. 19-21

MeSH-главная:
КОРОТКОГО КИШЕЧНИКА СИНДРОМ -- SHORT BOWEL SYNDROME (история, хирургия)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патология, хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (история, классификация, методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: В огляді літератури наведено історичні здобутки щодо хірургічної корекції та лікування пацієнтів із гострими захворюваннями тонкої кишки, що призвели до виникнення синдрому короткої тонкої кишки. Крім того, висвітлено основні напрямки сучасної хірургічної доктрини, що має органозберігаючий і органозамісний характер із патогенетичним обґрунтуванням трансплантаційних технологій. У роботі запропоновано класифікацію оперативних втручань з корекції та лікування синдрому короткої тонкої кишки.
Доп.точки доступа:
Тутченко, М. І.
Вербицький, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-28

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)