Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска
Книги
Периодические издания
Библиотечные издания
Высшее образование
Краеведение
Редкие издания
Область поиска
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=МУ92/2019/21/2<.>
Общее количество найденных документов : 18
Показаны документы с 1 по 18
1.


    Denysenko, N. V.
    The action of cox/lox inhibitors on antioxidant system and morphological state of rat’s colon mucosa under the conditions of stress [Текст] = Вплив інгібіторів циклооксигенази/ліпооксигенази на антиоксидантну систему та морфологічний стан слизової оболонки товстої кишки щурів за умов стресу / N. V. Denysenko, O. Ya. Sklyarov // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 5-11


MeSH-главная:
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (анатомия и гистология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (анатомия и гистология)
ПРОСТАГЛАНДИН-ЭНДОПЕРОКСИД СИНТАЗЫ -- PROSTAGLANDIN-ENDOPEROXIDE SYNTHASES
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Extensive, and often uncontrolled, use of cyclooxygenase (COX) inhibitors, as well as the psychological stress, are important factors of inflammatory diseases development in the digestive tract, including the large intestine. The activation of lipoperoxidation processes is one of the pathogenetic links of the development of ulcers, which can serve as a marker for both the intensity of inflammation and the onset of proinflammatory state. The aim of the study – to find out the influence of certain COX and lipoxygenase (LOX) inhibitors on the activi­ty of free radical oxidation and the morphological state of the colon mucosa (CM) under the conditions of their independent action and under the conditions of stress. Research Methods. A model of 5 hours water-immobilization stress was selected for the stress simulation, for inhibition of COX and LOX – naproxen, celecoxib and compound 2A5DHT, which were administered intragastrically, in a single dose of 10 mg/kg. The morphological study of CM and the determination of the antioxidant enzymes activity in the CM homogenates were conducted. Results and Discussion. The single action of naproxen caused increase of SOD, catalase, MPO activity and TBA-active products concentration in the CM. Similar changes were noted under the conditions of stress. Administration of naproxen under the conditions of stress caused the increase of SOD activity compared to WIS action and increase of TBA-active products concentration, activity of catalase and MPO compared to naproxen action. Conclusions. It was found that non-selective COX inhibition was accompanied by proinflammatory effect in the CM, likely based on the prooxidant action of the nonselective COX inhibitor, which was confirmed by the activation of SOD. Selective COX-2 inhibition and inhibition of COX-2/5-LOX showed an anti-inflammatory effect due to a more effective mechanism of action
Широке і часто неконтрольоване застосування інгібіторів циклооксигенази, а також психологічний стрес – важливі фактори виникнення хронічних запальних захворювань органів травлення, в тому числі й у товстій кишці. Однією з патогенетичних ланок утворення виразок є активація процесів ліпопероксидації, що може слугувати маркером як інтенсивності запалення, так і виникнення прозапального стану. Мета дослідження – з’ясувати вплив деяких інгібіторів циклооксигенази та ліпооксигенази на активність вільнорадикального окиснення і морфологічний стан слизової оболонки товстої кишки за умов самостійної дії та на тлі стресу. Методи дослідження. Для моделювання стресу було обрано модель водно-іммобілізаційного стресу тривалістю 5 год з метою інгібування циклооксигенази та ліпооксигенази – напроксен, целекоксиб і сполуку 2A5DHT, які вводили внутрішньошлунково одноразово в дозі 10 мг/кг. Виконували морфологічне дослідження слизової оболонки товстої кишки і визначали активність ензимів антиоксидантного захисту в гомогенатах слизової оболонки товстої кишки. Результати й обговорення. Самостійна дія напроксену зумовила зростання активності супероксиддисмутази, каталази, мієлопероксидази та концентрації ТБК-активних продуктів у слизовій оболонці товстої кишки. Схожі зміни було відзначено за умов водно-іммобілізаційного стресу. Введення напроксену на тлі водно-іммобілізаційного стресу спричинило підвищення активності супероксиддисмутази порівняно з дією цього стресу, збільшення вмісту ТБК-активних продуктів, зростання активності каталази і мієлопероксидази порівняно з дією напроксену. Висновки. Встановлено, що неселективне інгібування циклооксигенази супроводжується прозапальним впливом на слизову оболонку товстої кишки, в основі якого, ймовірно, лежить прооксидантна дія неселективного інгібітора циклооксигенази, що підтверджується активацією супероксиддисмутази. Селективне інгібування циклооксигенази-2 та інгібування циклооксигенази-2 і 5-ліпооксигенази проявляють протизапальну дію за рахунок більш ефективного механізму дії
Доп.точки доступа:
Sklyarov, O. Ya.

Свободных экз. нет

Найти похожие
2.


    Гнатюк, М. С.
    Вікові зміни прооксидантно-оксидантного балансу в слизовій оболонці язика при десквамативному глоситі [Текст] = Age changes of prooxidant-antioxidant balance in mucosa of the tongue at desquamative glossitis / М. С. Гнатюк, І. В. Боднарчук, Л. В. Татарчук // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 12-17


MeSH-главная:
ГЛОССИТ -- GLOSSITIS
ЯЗЫК -- TONGUE (анатомия и гистология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (анатомия и гистология)
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Десквамативний глосит (ДГ) – це запально-дистрофічне ураження слизової оболонки язика, яке найчастіше трапляється при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і кровотворної системи. Як самостійну патологію десквамативний глосит виявляють нерідко, і діагностувати його нелегко. Мета дослідження – вивчити зміни прооксидантно-оксидантного балансу та структур слизової оболонки язика при десквамативному глоситі. Методи дослідження. Біохімічними та морфологічними методами досліджено 60 білих щурів-самців, яких поділили на 4 групи: 1-ша нараховувала 15 експериментальних тварин віком 8 місяців; 2-га – 15 щурів віком 24 місяці; 3-тя – 15 тварин віком 8 місяців з ДГ; 4-та – 15 щурів віком 24 місяці із вказаною змодельованою патологією. Десквамативний глосит моделювали, викликаючи опіки язика оцтовою кислотою. Через 2 тижні від початку досліду здійснювали евтаназію тварин шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу. Вирізали шматочки язика, які фіксували в 10 % нейтральному розчині формаліну, проводили через етилові спирти зростаючої концентрації та заливали парафіном. Мікротомні зрізи товщиною 5–7 мкм після депарафінізації фарбували гематоксилін-еозином, за Ван-Гізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Морфометрично визначали висоту покривних епітеліоцитів, діаметр їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в цих клітинах і відносний об’єм пошкоджених епітеліоцитів. У гомогенатах слизової оболонки язика дослідних тварин визначали активність супероксиддисмутази, каталази, церулоплазміну, вміст дієнових кон’югатів та активних продуктів тіобарбітурової кислоти. Проводили кореляційний аналіз між біохімічними та гістостереометричними показниками з визначенням коефіцієнта кореляції. Кількісні величини обробляли статистично. Результати й обговорення. Процеси ліпопероксидації, антиоксидантного захисту організму при ДГ суттєво змінювалися. Так, активність супероксиддисмутази в молодих тварин при змодельованій патології статистично достовірно (р0,001) знизилася на 18,3 %, а в щурів старшої вікової групи – на 25,5 %, активність каталази – на 18,2 і 30,2 % відповідно (р0,001), активність церулоплазміну – на 13,8 та 18,9 % відповідно (р0,001). За умов змодельованого експерименту вміст дієнових кон’югатів у молодих тварин статистично достовірно (р0,001) збільшився на 87,5 %, а в щурів старшої вікової групи – у 2,9 раза, концентрація активних продуктів тіобарбітурової кислоти зросла, відповідно, на 54,5 % (р0,001) та в 1,9 раза (р0,001). Змодельована патологія призводила до морфологічної перебудови слизової оболонки язика, що адекватно підтверджувалося морфометричними параметрами її структур. У молодих тварин за даних експериментальних умов спостерігали зменшення висоти епітеліоцитів слизової оболонки язика на 8,0 % (р0,001), у 24-місячних щурів – на 12,1 % (р0,001), а діаметра їх ядер – на 6,06 та 8,8 % відповідно (р0,001). Ядерно-цитоплазматичні відношення в цих клітинах збільшилися, відповідно, на 6,3 та 7,8 % (р0,01). При ДГ відносний об’єм пошкоджених епітеліоцитів слизової оболонки язика в експериментальних тварин молодшої вікової групи збільшився у 12,3 раза (р0,001), а у 24-місячних щурів – у 13,7 раза (р0,001). Висновки. Ліпопероксидація та антиоксидантний захист відіграють важливу роль у адаптаційно-компенсаторних процесах язика при десквамативному глоситі. Ступінь морфологічних змін у тканинах язика при цій патології, показники ліпопероксидації та антиоксидантного захисту залежать від віку експериментальних тварин
Desquamative glossitis is an inflammatory and dystrophic affect of mucosa of the tongue, which is most common in diseases of the gastrointestinal tract and the hematopoietic system. Desquamative glossitis as an independent pathology is often found, and to diagnose it is not easy. The aim of the study – to learn the changes in the prooxidant-oxidant balance and the structures of the mucosa of the tongue at desquamative glossitis. Research Methods. Biochemical and morphological methods investigated 60 white male rats, which had been divided into 4 groups. The group 1 consisted of 15 experimental animals at the age of 8 months, 2 – 15 rats at the age of 24 months, 3 – 15 animals aged 8 months with desquamative glossitis, 4 – 15 rats at the age of 24 months with desquamative glossitis. Desquamative glossitis was modeled by the creation of burns of the tongue with acetic acid. Two weeks after the beginning of the experiment, euthanasia of experimental animals was performed by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia. The pieces of the tongue were cut, which were fixed in a 10 % neutral formalin solution, carried out through increasing concentrations of ethyl alcohol and filled with paraffin. Microscopic sections 5–7 μm thick after de-paraffinization stained hematoxylin-eosin, van Gizon, Mallory, Weigert, toluidine blue. The height of epithelial cells, the diameter of their nuclei, nucleo-cytoplasmic ratios in these cells, and the relative volume of damaged epithelial cells were determined morphometrically. In the homogenates of the mucosa of the tongue of experimental animals, the activity of superoxide dismutase, catalase, ceruloplasmin, the content of diene conjugates and active products of thiobarbituric acid was determined. A correlation analysis was carried out between biochemical and morphometrical indices with the definition of correlation coefficient. Quantitative values ​​were processed statistically. Results and Discussion. The analysis of the obtained data shows that the processes of lipoperoxidation, antioxidant protection of the body with desquamative glossitis significantly changed. Thus, SOD activity in young animals with simulated pathology was statistically significantly (p0.001) decreased by 18.3 %, and in older rats – by 25.5 %. The activity of catalase at desquamative glossitis in young animals decreased by 18.2 % (p0.001), in old rats – by 30.2 %, the activity of ceruloplasmin was 13.8 % and 18.9 %, respectively (p0.001). The content of diene conjugates under the conditions of the model experiment in young animals was statistically significantly (p0.001) increased by 87.5 %, and in the older rats 2.9 times, the concentration active products of thiobarbituric acid increased accordingly by 54.5 % (p0.001) and 1.9 times (p0.001). Modulated pathology led to the morphological rearrangement of the mucosa of the tongue, which was adequately confirmed by the morphometric parameters of its structures. In young experimental animals, the height of the epithelial cells of the tongue mucosa decreased by 8.0 % (p0.001), in the 24-month-old rats – by 12.1 % (p0.001) and the diameter of their nuclea, respectively, by 6.06 % and 8.8 % (p0.001), nuclear-cytoplasmic ratios in these cells respectively increased by 6.3 % and 7.8 % (p0.01). At desquamative glossitis, the relative volume of damaged epithelial cells of the tongue mucosa in experimental animals in the younger age group was increased by 12.3 times (p0.001), and in 24-month-old rats in 13.7 times (p0.001). Conclusions. The data obtained as a result of the study show that lipoperoxidation and antioxidant protection play an important role in the adaptive-compensatory processes of the tongue with desquamative glossitis. 2. The degree of morphological changes in the tissues of the tongue with desquamative glossitis, lipoperoxidation and antioxidant protection depends on the age of the experimental animals
Доп.точки доступа:
Боднарчук, І. В.
Татарчук, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие
3.


    Ushakova, H. O.
    Thiamine deficiency in extremely premature newborns [Текст] = Дефіцит тіаміну в глибоконедоношених дітей / H. O. Ushakova, O. Z. Brazaluk, O. Yu. Yevstafieva // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 18-23


MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
АНОКСИЯ -- ANOXIA
ТИАМИНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- THIAMINE DEFICIENCY
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID
МАГНИЙ -- MAGNESIUM
ПИРОВИНОГРАДНАЯ КИСЛОТА -- PYRUVIC ACID
Аннотация: The critical state of extremely premature newborns is accompanied by significant oxidative stress, which leads to an increase in anaerobic metabolism; impaired oxygen utilization in mitochondrial oxidation may occur due to thiamine deficiency. The aim of the study – to learn the thiamine status of extremely premature new-borns in the neonatal period follow-up. Research Methods. The study involved 55 of premature newborns with birth weight less than 1000 g and 35 healthy full-term newborns. The indicated children’s blood tests were made in the first day of life and at the end of the neonatal period. The lactate and magnesium were determined by colorimetric method; the pyruvate content was determined enzymatically; the concentration of vitamin B1 was studied using a fluorimeter. Results and Discussion. In the first days of life, all premature infants have a significantly lower level of thiamine in the blood than the normal one, with the low limit of the norm of mature infants, due to the greatest intensity of adaptive reactions and the redistribution of nutrients in fasting. The deficiency of thiamine of extremely premature infants is accompanied by hypomagnesemia. The defining factor of thiamine deficiency of premature infants is morphofunctional immaturity. Deficiency of thiamine of premature infants is correlated with hyperlactatemia throughout the neonatal period. The metabolic features of an organism of a newborn with an extremely low birth weight reflect hypoxic disturbances (increased lactate and pyruvate level, changes in their ratio), which indicates the activation of glycolysis. The highest level of pyruvate was observed in premature infants in the first day of life and significantly exceeded the reference values with subsequent decrease during the first month of life, but remained beyond the norm, resulting in the development of secondary acidosis and persistent decrease in aerobic metabolism. Thiamine deficiency contributes to the pathogenesis of suppression of the pyruvate-dehydrogenase complex, bypassing pyruvate towards lactate overproduction and the development of metabolic acidosis. Conclusion. Deficiency of thiamine in premature newborns may lead to a deeper critical condition
Критичний стан глибоконедоношених дітей супроводжується значним оксидативним стресом, що призводить до підвищення анаеробного метаболізму; порушення утилізації кисню при мітохондріальному окисненні буває внаслідок недостатності тіаміну. Мета дослідження – вивчити тіаміновий статус у глибоконедоношених дітей у динаміці неонатального періоду. Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 55 недоношених дітей з масою тіла при народженні менше 1000 г та 35 здорових доношених новонароджених. У цих дітей досліджували кров, отриману на першу добу життя та наприкінці неонатального періоду. Вміст лактату та магнію визначали колори­метричним методом, вміст пірувату – ензиматично, концентрацію вітаміну В1 – за допомогою флуориметра. Результати й обговорення. На першу добу життя вміст тіаміну в крові всіх недоношених дітей виявився значно нижчим за норму, а в доношених малюків перебував на нижній межі норми, ймовірно, внаслідок найбільшого напруження адаптивних реакцій та перерозподілу поживних речовин при голодуванні. У глибоконедоношених дітей дефіцит тіаміну супроводжувався гіпомагніємією. Визначальним чинником дефіциту тіаміну в недоношених малюків була морфофункціональна незрілість. Дефіцит тіаміну в них корелював з гіперлактатемією протягом усього неонатального періоду. Найвищий рівень пірувату спостерігали в недоношених дітей на першу добу життя. Він значно переважав референсні значення з наступним зменшенням протягом першого місяця життя, але залишився поза межами норми, що призвело до розвитку вторинного ацидозу та стійкого зниження аеробного метаболізму. Метаболічні особливості організму новонародженого з екстремально малою масою тіла відображають гіпоксичні порушення (підвищення рівня лактату та пірувату, зміну їх співвідношення), що свідчить про активацію гліколізу. Дефіцит тіаміну спричиняє пригнічення піруват-дегідрогеназного комплексу та розвиток метаболічного ацидозу. Висновок. Дефіцит тіаміну в недоношених новонароджених може призвести до поглиблення критичного стану
Доп.точки доступа:
Brazaluk, O. Z.
Yevstafieva, O. Yu.

Свободных экз. нет

Найти похожие
4.


    Качур, О. І.
    Оцінка рівня запальних процесів у щурів при експериментальному канцерогенезі та вплив на них ентеросорбції [Текст] = Evaluation of inflammatory process level in rats at experimental carcinogenesis and effect of entesorption on them / О. І. Качур, Л. С. Фіра, П. Г. Лихацький // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 24-29


MeSH-главная:
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
КРЫСЫ -- RATS
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS (лекарственная терапия)
Аннотация: Проблема збільшення злоякісних пухлин товстої кишки – одна з найбільш актуальних у галузі медицини. Об’єктом уваги при вивченні канцерогенезу товстої кишки є стан імунної системи організму та активація запальних процесів в експериментальних тварин. Для нормалізації показників запалення перспективними є методи детоксикаційної терапії, а саме ентеросорбція. Мета дослідження – оцінити рівень маркерів запалення в крові експериментальних тварин із хімічно індукованим канцерогенезом та їх динаміку при введенні вуглецевого ентеросорбенту АУТ. Методи дослідження. Дослідження проводили на білих щурах-самцях. Тваринам моделювали рак товстої кишки шляхом введення 1,2-диметилгідразин гідрохлориду в дозі 7,2 мг/кг маси тіла протягом 30-ти тижнів. Ентеросорбент АУТ вводили інтрагастрально щоденно впродовж 21-ї доби після моделювання канцерогенезу в дозі 1 мл завису (що відповідає 0,2 г чистої маси препарату) на 100 г маси тіла тварини. Активність запальних процесів оцінювали за вмістом прозапального інтерлейкіну 6, протизапального інтерлейкіну 4 та С-реактивного протеїну в сироватці крові експериментальних тварин. Результати й обговорення. Встановлено, що введення щурам 1,2-диметилгідразин гідрохлориду супроводжується зміною цитокінового профілю та вмісту С-реактивного протеїну. В уражених тварин спостерігали збільшення вмісту прозапального інтерлейкіну 6 та С-реактивного протеїну, а також зменшення вмісту протизапального інтерлейкіну 4 в усі терміни дослідження. Застосування ентеросорбенту АУТ сприяло нормалізації цих показників. Висновок. Отримані результати підтверджують позитивну динаміку використання детоксикаційної терапії сорбентом АУТ під час прогресуючого розвитку запальних процесів за умов змодельованого канцерогенезу
The problem of increasing malignant tumors of the colon is one of the most urgent in the field of medicine. The object of attention in the study of carcinogenesis of the large intestine is the state of the immune system of the organism and the activation of inflammatory processes in experimental animals. For the normalization of indicators of inflammation, methods of detoxification therapy are promising, namely enterosorption. The aim of the study – to evaluate changes in the level of markers of inflammation in the blood of experimental animals with chemically induced carcinogenesis and the dynamics of their changes when introducing a carbon enterosorbent AUT. Research Methods. The studies were conducted on white male rats. Animals were modeled colon cancer by administering 1,2=dimethylhydrazine hydrochloride at a dose of 7.2 mg/kg of body weight for 30 weeks. Enterosorbent AUT was injected intragastrally daily for 21 days after the carcinogenesis modeling in a dose of 1 ml of curd (corresponding to 0.2 g of pure weight of the drug) per 100 g of animal body weight. The activity of inflammatory processes was assessed by concentration of proinflammatory interleukin-6, interleukin 4 and C-reactive protein in the blood serum of experimental animals. Results and Discussion. It was established that the administration of 1.2 dimethylhydrazine hydrochloride to animals is accompanied by a change in the cytokine profile and the content of C-reactive protein. There was an increase in pro-inflammatory interleukin 6, a decrease in anti-inflammatory interleukin 4 and an increase in the content of C-reactive protein in all terms of the study. The use of an enterosorbent AUT improved the results. Conclusion. The obtained results confirm the positive dynamics of the use of detoxification therapy with sorbent AUT during the progressive development of inflammatory processes in conditions of simulated carcinogenesis
Доп.точки доступа:
Фіра, Л. С.
Лихацький, П. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие
5.


    Лугініч, Н. М.
    Стан прооксидантно-антиоксидантної системи печінки алоксандіабетичних щурів за умов введення мелатоніну [Текст] = The state of the prooxidant-antioxidant system in the liver of alloxan diabetic rats in the conditions of melatonin introduction / Н. М. Лугініч, І. В. Геруш, Н. П. Григор’єва // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 30-35


MeSH-главная:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Експериментальну модель алоксанового цукрового діабету досить часто використовують для вивчення патогенезу діабету. При цукровому діабеті посилюється оксидативний стрес, що призводить до виснаження антиоксидантної системи. Мелатонін є антиоксидантом, що активізує захисні сили організму, оберігаючи його від захворювань, пов’язаних з активацією вільнорадикальних процесів. Мета дослідження – визначити вплив мелатоніну на про- та антиоксидантний статус у печінці алоксандіабетичних щурів. Методи дослідження. Досліди проведено на білих безпородних статевозрілих щурах-самцях. Експериментальний алоксановий цукровий діабет у них було викликано одноразовим внутрішьочеревним введенням 5 % розчину моногідрату алоксану в дозі 150 мг/кг після 24-годинного голодування. Мелатонін вводили інтрагастрально впродовж 7-ми та 14-ти днів у дозі 10 мг/кг маси тіла щура. У печінці визначали вміст окисномодифікованих білків, ТБК-активних продуктів, активність каталази і супероксиддисмутази. Результати й обговорення. Результати наших досліджень показали, що за умов алоксанового цук­рового діабету активувалося вільнорадикальне окиснення біомолекул, про що свідчило збільшення вмісту ТБК-активних продуктів та окисномодифікованих білків у печінці алоксандіабетичних щурів на 7-й і 14-й дні експерименту. Одночасно спостерігали зниження активності каталази і супероксиддисмутази в печінці тварин діабетичної групи. Введення мелатоніну мало позитивний ефект, що проявився зменшенням вмісту ТБК-активних продуктів і окисномодифікованих білків у печінці щурів порівняно з показниками алоксандіабетичних тварин. Крім того, застосування мелатоніну сприяло нормалізації активності антиоксидантних ензимів печінки в щурів з алоксановим діабетом: підвищенню активності каталази і супероксиддисмутази порівняно з показниками тварин діабетичної групи. Висновок. При алоксановому цукровому діабеті та введенні щурам екзогенного мелатоніну в дозі 10 мг/кг щоденно впродовж 7-ми та 14-ти днів спостерігають зменшення вільнорадикального окиснення та нормалізацію активності ензимів антиоксидантного захисту в печінці алоксандіабетичних щурів
An experimental model of alloxan diabetes mellitus is often used to study the pathogenesis of diabetes. In diabetes, oxidative stress is increased, which leads to depletion of the antioxidant system. Melatonin is an antioxidant and activates the body’s defenses, protecting it from diseases associated with the activation of free radical processes. The aim of the study – to determine the effect of melatonin on the prooxidant and antioxidant status in the liver of alloxan diabetic rats. Research Methods. Experiments were conducted on white outbred sexually mature male rats. The content of oxidatively modified proteins, TBA-active products, the activity of catalase and superoxide dismutase (SOD) was determined in the liver. Results and Discussion. The results of our research showed that under the conditions of alloxan diabetes mellitus is activation of free radical oxidation of biomolecules, as evidenced increase the content of TBA-products and oxidatively modified proteins on the 7th and 14th days of the experiment in the liver of alloxane diabetic rats. At the same time, decrease of activity of catalase and superoxide dismutase is observed in the liver of rats in diabetic group. The positive effect of melatonin is shown in the decrease the content of TBA-active products and oxidatively modified proteins in the liver compared to group of alloxan diabetic animals. In addition, the use of melatonin contributed to the normalization the activity of antioxidant enzymes in rat liver with alloxan diabetes: increase the activity of catalase and superoxide dismutase compared to diabetic group. Conclusion. In the conditions of exogenous melatonin introduction to rats with alloxan diabetes in a dose of 10 mg/kg daily for 7 and 14 days cause a pronounced antioxidant effect, reducing free radical oxidation and normali­zing the activity of enzymes of antioxidant defense in the liver of alloxan diabetic rats
Доп.точки доступа:
Геруш, І. В.
Григор’єва, Н. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие
6.


    Щерба, В. В.
    Зміни цитокінового профілю в щурів з пародонтитом на тлі гіпер- та гіпотиреозу [Текст] = Changes in the cytokine profile in rats with periodontitis on the background of hyper- and hypothyroidism / В. В. Щерба, І. Я. Криницька, М. М. Корда // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 36-43


MeSH-главная:
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
КРЫСЫ -- RATS
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
ГИПЕРТИРЕОЗ -- HYPERTHYROIDISM
Аннотация: В Україні поширеність захворювань пародонта серед населення віком 35–44 роки становить від 92 до 98 %. Питання гормональної регуляції запальних реакцій у пародонті й особливості їх розвитку на тлі дисфункції щитоподібної залози залишаються недостатньо вивченими. Мета дослідження – вивчити цитокіновий профіль сироватки крові та гомогенату пародонта в щурів з пародонтитом без супутньої патології і на тлі гіпер- та гіпотиреозу. Методи дослідження. Дослідження виконано на білих щурах-самцях, в яких моделювали пародонтит, пародонтит на тлі гіпертиреозу та пародонтит на тлі гіпотиреозу. В сироватці крові та супернатанті гомогенату пародонта визначали вміст інтерлейкінів (IL) 1β, 4 і 10 методом твердофазового імуноферментного аналізу з використанням наборів реагентів “RayBio” виробництва “RayBiotech” (США). Результати й обговорення. Вміст прозапального IL-1β у сироватці крові щурів із змодельованим пародонтитом зріс в 1,6 раза (р0,001) відносно контрольної групи. У тварин із змодельованим пародонтитом на тлі гіпертиреозу цей показник збільшився у 2,5 раза (р0,001) щодо контрольної групи. Варто вказати, що концентрація IL-1β у сироватці крові гіпертиреоїдних щурів на 51,5 % достовірно перевищила величину даного показника за умов пародонтиту без супутньої патології та на 37,7 % (р0,001) – при пародонтиті на тлі гіпотиреозу. Вміст протизапального IL-10 зменшився на 51,3 % (р0,001) у сироватці крові тварин із змодельованим пародонтитом відносно контрольної групи. У щурів із змодельованим пародонтитом на тлі гіпертиреозу даний показник знизився на 69,9 % (р0,001) щодо контрольної групи. При цьому вміст IL-10 у сироватці крові гіпертиреоїдних тварин на 38,1 % був достовірно меншим від даного показника за умов пародонтиту без супутньої патології та на 19,0 % (р0,05) – при пародонтиті на тлі гіпотиреозу. Висновки. Експериментальний пародонтит супроводжується вираженим підвищенням концентрації прозапальних цитокінів на тлі зниження концентрації протизапальних цитокінів як у гомогенаті пародонта, так і в сироватці крові, що свідчить про розвиток не лише локальних запальних реакцій, але й системних. Дисбаланс тиреоїдних гормонів впливає на перебіг запалення при експериментальному пародонтиті, особливо виражено – при гіпертиреозі
In Ukraine, the prevalence of periodontal disease among the population aged 35–44 years ranges from 92 % to 98 %. The question of the hormonal regulation of inflammatory reactions in the periodontium and the characteristics of their development against the background of thyroid dysfunction remain insufficiently studied. The aim of the study – to investigate the cytokine profile of blood serum and periodontal homogenate in rats with periodontitis without comorbidities and against the background of hyper- and hypothyroidism. Research Methods. The study was performed on white male rats, in which periodontitis, periodontitis on the background of hyperthyroidism and periodontitis on the background of hypothyroidism were modeled. The content of interleukins (IL) 1β, 4 and 10 in the blood serum and periodontal homogenate supernatant was determined by enzyme-linked immunosorbent assay using RayBio reagent kits manufactured by RayBiotech (USA). Results and Discussion. The content of proinflammatory IL-1β in blood serum of rats with simulated periodontitis increased by 1.6 times (p0.001) relative to the control group. In rats with simulated periodontitis, against the background of hyperthyroidism, this index increased by 2.5 times (p0.001) relative to the control group. It should be noted that the concentration of IL-1β in the blood serum of hyperthyroidic rats by 51.5 % probably exceeded the value of this indicator under condition of periodontitis without concomitant pathology and by 37.7 % (p0.001) – under the condition of periodontitis оn the background of hypothyroidism. The content of anti-inflammatory IL-10 decreased by 51.3 % (p0.001) in blood serum of rats with simulated periodontium volume relative to the control group. In rats with simulated periodontitis оn the background of hyperthyroidism, this indicator decreased by 69.9 % (p0.001) relative to the control group. At the same time, the content of IL-10 in the blood serum of hyperthyroidic rats by 38.1 % was significantly lower than the given indicator in the case of periodontitis without concomitant pathology and by 19.0 % (p0.05) – under the condition of periodontitis against the background of hypothyroidism. Conclusions. Experimental periodontitis is accompanied by a pronounced increase in the concentration of proinflammatory cytokines against the background of a decrease in the concentration of anti-inflammatory cytokines, both in the periodontal homogenate and in the blood serum, which indicates the development of not only local inflammatory reactions, but also systemic ones. An imbalance of thyroid hormones affects the course of inflammation in experimental periodontitis, especially in hyperthyroidism
Доп.точки доступа:
Криницька, І. Я.
Корда, М. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие
7.


    Городецький, О. Т.
    Вміст продуктів ліпопероксидації та активність ензимів антиоксидантної системи в міокарді у динаміці формування експериментального пародонтиту [Текст] = Сontent of products of lipoperoxidation and activity of the antioxidant system in myocardium in the dynamics of formation of experimental periodontitis / О. Т. Городецький, М. С. Регеда // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 44-48


MeSH-главная:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ПЕРИОДОНТИТ -- PERIODONTITIS
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
КРЫСЫ -- RATS
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
Аннотация: Розвиток пародонтиту супроводжується змінами маркерів вільнорадикального окиснення та антиоксидантної системи в міокарді, які поступово запускають процеси пероксидного окиснення ліпідів і компенсаторно стимулюють активність досліджуваних ензимів з наступною депресією антиоксидантного захисту. Ці порушення проявляються різною мірою і мають неоднакову спрямованість, що свідчить про різноманітні механізми розвитку запального процесу в пародонті. Мета дослідження – визначити вміст продуктів ліпопероксидації та активність ензимів антиоксидантної системи в міокарді у динаміці формування експериментального пародонтиту. Методи дослідження. Досліди проведено на 45 нелінійних білих щурах-самцях масою 0,17–0,21 кг, яких поділили на п’ять груп (по 9 тварин у кожній): 1-ша – контрольна; 2-га, 3-тя, 4-та і 5-та – тварини з експериментальним пародонтитом, відповідно, на 1-шу, 7-му, 10-ту і 17-ту доби експерименту. Результати й обговорення. Результати біохімічних досліджень свідчать про те, що на 1-шу, 7-му, 10-ту і 17-ту доби формування експериментального пародонтиту збільшувався вміст у міокарді дієнових кон’югатів та малонового діальдегіду, що вказувало на активацію процесів вільнорадикального окиснення. Крім порушень прооксидантної системи, досліджували особливості змін антиоксидантного захисту за показниками активності супероксиддисмутази, каталази, вмісту церулоплазміну в міокарді у динаміці формування експериментального пародонтиту. Встановлено, що на 1-шу добу експерименту ці показники підвищувалися, на 7-му – не змінювалися, на 10-ту і 17-ту доби – знижувалися в динаміці формування пародонтиту. Висновок. Визначення маркерів вільнорадикального окиснення (дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду) та антиоксидантної системи (супероксиддисмутази, каталази, церулоплазміну) в міокарді показало поступову стимуляцію процесів пероксидного окиснення ліпідів і компенсаторне підвищення активності досліджуваних ензимів з наступною депресією антиоксидантного захисту, особливо на 10-ту і 17-ту доби формування пародонтиту, що вказує на розвиток оксидативного стресу
Development of periodontitis is accompanied by changes in markers of free radical oxidation and antioxidant system in the myocardium, which gradually trigger the processes of lipid peroxidation and compensatorily stimulate the activity of the enzymes studied, followed by depression of antioxidant defense. These violations are manifested in varying degrees and vary in direction, which indicates a variety of mechanisms of development of inflammation in the periodontal disease. The aim of the study – to find out the content of lipid peroxidation products and antioxidant enzyme activity in the myocardium system dynamics formation of experimental periodontitis. Research Methods. Experiments were carried out on 45 non-linear white rats, males; Group 1 – control, groups 2, 3, 4 and 5 – group of animals with experimental periodontitis according to the 1st, 7th, 10th and 17th days of the experiment. Results and Discussion. The results of biochemical studies found that on the 1st, 7th, 10th and 17th days of the formation of experimental periodontitis, there was an increase in the content of myocardium of diene conjugates, malonic dialdehyde, indicating the activation of processes free radical oxidation. Together with the study of violations of the prooxidant system, the peculiarities of changes in antioxidant defense were studied in terms of the activity of superoxide dismutase, catalase, and the content of ceruloplasmin indices in the myocardium in the dynamics of the formation of experimental periodontitis. It is established that these indices increase on the 1st day of the experiment, at the 7th day they do not change and at the 10th and 17th days their significance in the dynamics of periodontitis decreases. Conclusion. Determination of the markers of free radical oxidation (diene conjugates and malonic dialdehyde) and antioxidant system (superoxide dismutase, catalase, ceruloplasmin) in the myocardium showed a gradual stimulation of lipid peroxidation processes and compensatory growth of activity of the investigated enzymes with subsequent depression of antioxidant defense, especially on the 10th and 17th days of the formation of periodontitis, which indicates the development of oxidative stress
Доп.точки доступа:
Регеда, М. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие
8.


   
    Динаміка показників окиснювальної модифікації білків за умов експериментального перитоніту на тлі цукрового діабету [Текст] = Dynamics of indicators of oxidative modification of proteins under the experimental peritonitis against diabetes mellitus / І. Я. Дзюбановський [та ін.] // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 49-54


MeSH-главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Накопичення окиснених білків розглядають як один із факторів регуляції синтезу і розпаду білків, активації мультикаталітичних протеаз, які вибірково руйнують окиснені білки. Відомо, що цукровий діабет супроводжується порушенням усіх видів обміну речовин, тому доцільним було вивчення особливостей однієї з патогенетичних ланок гострого поширеного перитоніту, який виник на тлі цукрового діабету, – окиснювальної модифікації білків. Мета дослідження – вивчити та оцінити стан окиснювальної модифікації білків в організмі піддослідних тварин при змодельованому гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету порівняно зі щурами з експериментальним гострим поширеним перитонітом. Методи дослідження. У роботі використано 56 білих щурів. Цукровий діабет моделювали шляхом внутрішньочеревного введення стрептозотоцину фірми “Sigmal” з розрахунку 7 мг на 100 г маси щура, гострий поширений перитоніт – введення 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину піддослідних тварин. Визначали показники окиснювальної модифікації білків – концентрацію альдегідо- та кетопохідних нейтрального (ОМБ370) й основного (ОМБ430) характеру. Терміни спостереження – 1-ша, 3-тя, 7-ма доби від початку моделювання перитоніту. Для проведення досліджень використовували сироватку крові. Результати й обговорення. При порівнянні показників окиснювальної модифікації білків між досліджуваними групами тварин було встановлено статистично значиме більш вагоме зростання рівня середньомолекулярних пептидів протягом усіх термінів експерименту. Зокрема, концентрація ОМБ370 та ОМБ430 у тварин основної групи на 1-шу добу з моменту початку експерименту була на 35,56 і 84,94 % вищою стосовно таких показників у щурів із гострим перитонітом (p0,05). На 3-тю добу ця різниця становила 30,51 та 42,85 %, а на 7-му – 26,49 і 21,02 % відповідно (p0,05). Це свідчить про підсилення токсичного впливу гострого поширеного перитоніту на тлі цукрового діабету в організмі піддослідних тварин. Висновки. У тварин із гострим поширеним перитонітом спостерігають виражену активацію процесів вільнорадикального окиснення білків, що проявляється достовірним зростанням показників окиснювальної модифікації. Інтенсивність окиснювальної модифікації білків за умов комбінованої патології переважає інтенсивність стосовно ізольованої, що свідчить про потенціювання прооксидантної дії продуктів метаболізму при цукровому діабеті, й ускладнює перебіг гострого поширеного перитоніту
The accumulation of oxidized proteins is considered as one of the factors regulating the synthesis and degradation of proteins, the activation of multicatalytic proteases, which selectively destroy oxidized proteins. It is known that diabetes mellitus is accompanied by a violation of all types of metabolism, so it is expedient to study the features of one of the pathogenetic links of acute diffuse peritonitis, which arose on the background of diabetes mellitus – an oxidation modification of proteins. The aim of the study – to investigate and assess the state of the oxidative modification of proteins in the body of experimental animals in the simulated acute prevalent peritonitis on the background of diabetes mellitus compared with animals with experimental acute peritonitis. Research Methods. 56 white rats were used in this work. Diabetes mellitus was modeled by intraperitoneal injection of streptozotocin of Sigmal brand at a rate of 7 mg per 100 g of animal weight, acute peritonitis – by administering of 0.5 ml of 10 % filtered fecal suspension to the abdominal cavity of the animals under study. The indexes of oxidative modification of proteins were determined – concentration of aldehyde and keto-derivative neutral (OMР370) and basic (OMР430) character. Terms of observation: 1, 3, 7 days from the beginning of the peritonitis modeling. Blood serum was used for research. Results and Discussion. When comparing the indices of oxidative modification of proteins between the stu­died groups of animals, statistically significant increase in the level of medium molecular peptides during all the experimental periods was established. In particular, the concentration of OMР370 and OMР430 in animals of the main group for 1 day since the beginning of the experiment was 35.56 % and 84.94 % higher relative to those of the group with acute peritonitis (p0.05). On the 3rd day this difference was 30.51 % and 42.85 %, while on the 7th day it was 26.49 % and 21.02 %, respectively (p0.05). This confirms the strengthening of the toxic effects of acute common peritonitis on the background of diabetes mellitus in the test animals. Conclusions. In animals with acute widespread peritonitis, pronounced activation of free radical oxidation of proteins is observed, which is manifested by a significant increase in the parameters of oxidative modification. The intensity of the oxidative modification of proteins in conditions of combined pathology is prevalent in intensity relative to isolated, indicating the potentiation of the prooxidant action of metabolic products in diabetes mellitus, and complicates the course of acute common peritonitis
Доп.точки доступа:
Дзюбановський, І. Я.
Вервега, Б. М.
Підручна, С. Р.
Мельник, Н. А.
Гудима, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие
9.


   
    Одержання та стандартизація згущеного соку з журавлини болотної плодів [Текст] = Оbtaining and standardization of condensed juice from cranberries marsh fruits / К. М. Яцюк [та ін.] // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 55-60


MeSH-главная:
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, PHARMACEUTICAL
НАПИТКИ -- BEVERAGES
VACCINIUM MYRTILLUS -- VACCINIUM MYRTILLUS
ФРУКТЫ -- FRUIT
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES
Аннотация: Цінною сировиною для розробки фітопрепаратів є журавлини болотної плоди, які застосовують при лікуванні інфекцій сечовидільної системи, застудних та стоматологічних захворювань. Біологічно активні речовини, що містяться в цій сировині, здатні проявляти антимікробні властивості щодо головних уропатогенних штамів мікроорганізмів. При розробці твердих лікарських форм для застосування в урології перспективним є одержання згущеного соку з журавлини болотної плодів. Мета дослідження – розробити технологію одержання та здійснити стандартизацію згущеного соку з журавлини болотної плодів. Методи дослідження. Свіжоодержаний та згущений сік з журавлини болотної плодів піддавали аналізу за такими показниками, як: опис, рН, сухий залишок (свіжий сік), ідентифікація і кількісне визначення основних груп біологічно активних речовин. Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень розроблено оптимальну технологію одержання згущеного соку з журавлини болотної плодів. Для свіжоодержаного та згущеного соку визначено основні показники якості. Висновки. Обґрунтовано оптимальний метод одержання свіжого соку з журавлини болотної плодів та визначено такі його критерії якості, як: зовнішній вигляд, рН від 2,46 до 2,5, ідентифікація методами тонкошарової хроматографії, кольоровими реакціями, кількісне визначення методами титриметрії та УФ-спектрофотометрії (органічні кислоти – не менше 0,78 %, поліфеноли – не менше 1,8 %, таніни – не менше 0,39 %, проантоціанідини – не менше 0,33 %). При одержанні згущеного соку з журавлини болотної плодів встановлено, що оптимальним методом загущування є інфрачервоне сушіння при 35–40 °С до 30 % від початкової маси. Визначено основні показники якості згущеного соку з журавлини болотної плодів, а саме: опис, рН від 2,46 до 2,5, кількісний вміст (органічні кислоти – не менше 2,37 %, поліфеноли – не менше 5,37 %, таніни – не менше 1,06 %, проантоціанідини – не менше 0,95 %). Розроблено технологічну схему одержання згущеного соку з журавлини болотної плодів
Cranberries marsh fruits is a valuable raw material for the development of phyto preparations, which are used in the treatment of urinary tract infections (UTI), colds and dental diseases. Biologically active substances (BAS) contained in this raw material and can exhibit antimicrobial properties to the major uropathogenic strains of microorganisms. Obtaining condensed juice from Cranberries marsh fruits is promising, when developing solid dosage forms for use in urology. The aim of the study – to develop a technology obtaining and standardize condensed juice from Cranberries marsh fruits. Research Methods. Freshly prepared and concentrated juice from Cranberries marsh fruits was analyzed by the following parameters: description, pH, dry residue (fresh juice), identification and quantitative determination of the main groups of biologically active substances. Results and Discussion. The optimum technology of reception of condensed juice from Cranberries marsh fruits was developed during conducted researches. The basic quality indicators are determined for the fresh condensed juice. Conclusions. The optimum method for obtaining fresh juice from Cranberries marsh fruits is substantiated. Its quality criteria are defined: appearance, pH from 2.46 to 2.5, identification by Liquid chromatography-mass spectometry, color reactions and quantitative determination by titrimetry and ultraviolet spectrophotometry: organic acids – not less than 0.78 %, polyphenols – not less than 1.8 %, tannins – not less than 0.39 %, proanthocyanidine – not less than 0.33 %. In obtaining concentrated juice from Cranberries marsh fruits, it is found that the optimal method of thickening is infra-red drying at 35–40 ° С up to 30 % of the initial mass. The main indicators of quality of condensed juice from Cranberries marsh fruits are determined as description, pH 2.46 to 2.5 and quantitative content of organic acids – not less than 2.37 %, polyphenols – not less than 5.37 %, tannins – not less than 1.06 %, proanthocyanidines – not less than 0.95 %. The technological scheme of obtaining condensed juice from Cranberries marsh fruits was developed
Доп.точки доступа:
Яцюк, К. М.
Федоровська, М. І.
Марчишин, С. М.
Будняк, Л. І.
Слободянюк, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие
10.


    Івчук, В. В.
    Оксидантно-антиоксидантна система при хронічному обструктивному захворюванні легень професійної етіології [Текст] = Оxidant and antioxidant systems in chronic obstructive pulmonary disease occupational etiology / В. В. Івчук, Т. А. Ковальчук // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 61-67


MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ГОРНОЕ ДЕЛО -- MINING
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
Аннотация: Основною причиною неспроможності механізмів специфічного та неспецифічного захисту організму при багатьох захворюваннях і патологічних станах є дисбаланс у системі прооксиданти – антиоксиданти. Суттєвий дисбаланс у ній супроводжується розвитком оксидативного стресу з його патологічними складовими. Наявність оксидативного стресу відмічено при ряді фізіологічних та багатьох патологічних станах. Не є винятком і таке розповсюджене серед працівників гірничодобувної промисловості захворювання, як хронічне обструктивне захворювання легень професійної етіології. Мета дослідження – оцінити особливості та направленість зрушень окремих показників оксидантно-антиоксидантної системи при хронічному обструктивному захворюванні легень професійної етіології. Методи дослідження. Проаналізовано результати досліджень венозної крові 170 працівників гірничодобувної промисловості, хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із різним ступенем тяжкості. Серед пацієнтів 60 осіб мали ІІ стадію захворювання, 56 осіб – ІІІ стадію, 54 практично здорових особи становили контрольну групу. Стан окиснення ліпідів у сироватці хворих оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів їх пероксидації, стан системи антиоксидантного захисту – за вмістом або активністю ряду компонентів первинного захисту (ензимів супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, церулоплазміну і неферментативних низькомолекулярних сполук). Результати й обговорення. Підвищення рівня ТБК-активних продуктів і зниження загальної антиоксидантної активності плазми свідчили про поглиблення оксидативного стресу. При хронічному обструктивному захворюванні легень професійної етіології відбувались виснаження захисних можливостей системи антиоксидантного захисту, порушення балансу між генерацією та елімінацією активних кисневих радикалів. Звідси дефіцит антиоксидантного захисту є, вочевидь, одним із факторів, що провокують тяжкий перебіг та прогресування хронічного обструктивного захворювання легень професійної етіології. Висновки. При перебігу хронічного обструктивного захворювання легень професійної етіології різного ступеня тяжкості посилюються процеси пероксидного окиснення ліпідів. Дані порушення відбуваються на тлі пригнічення системи антиоксидантного захисту. Це супроводжується розладом у системі глутатіону
The main reason for the failure of the mechanisms of specific and non-specific defense of the body in many diseases and pathological conditions is an imbalance in the system of prooxidants-antioxidants. A significant imbalance in this system is accompanied by the development of oxidative stress with its pathological components. The presence of oxidative stress was observed in a number of physiological and many pathological states. There is no exception and such a common disease among the mining industry workers as chronic obstructive pulmonary disease of occupational etiology. The aim of the study – to evaluate the features and direction of shifts of individual indicators of the oxidative-antioxidant system in chronic obstructive pulmonary disease of occupational etiology. Research Methods. The results of venous blood studies of 170 workers in the mining industry in patients with chronic obstructive pulmonary disease with varying degrees of severity are analyzed. Among the patients, 60 people had stage II, 56 people had stage III disease, and 54 practically healthy individuals formed the control group. The state of lipid oxidation in the serum of patients was assessed by the content of TBA-active products of their peroxidation. The state of the antioxidant protection system was assessed by the content or activity of a number of primary protection components – superoxide dismutase, catalase, glutathione peroxidase, ceruloplasmin, and non-enzymatic low molecular weight compounds. Results and Discussion. An increase in the level of TBA-active products and a decrease in the total antioxidant activity of plasma indicates a deepening of oxidative stress. In chronic obstructive pulmonary disease of occupational etiology, the protective capabilities of the antioxidant defense system are depleted, and the balance between generation and elimination of active oxygen radicals is disturbed. Hence, the lack of antioxidant protection is obviously one of the factors provoking a severe course and progression of chronic obstructive pulmonary disease of occupational etiology. Conclusions. During the course of chronic obstructive pulmonary disease of occupational etiology of varying degrees of severity, lipid peroxidation processes are enhanced. These violations occur against the background of inhibition of the antioxidant defense system. This is accompanied by a disorder in the glutathione system
Доп.точки доступа:
Ковальчук, Т. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие
11.


    Логойда, Л. С.
    Процедура вивчення валідаційного параметра "стабільність при розведенні" аналітичної методики кількісного визначення деяких антигіпертензивних аналітів у біологічних рідинах для проведення фармакокінетичних досліджень [Текст] = Procedure for the study of validation parameter “dilution integrity” of analytical methodology of quantitative determination of some antihypertensive analytes in biological liquids for pharmacokinetic studies / Л. С. Логойда // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 68-72


MeSH-главная:
ФАРМАКОКИНЕТИКА -- PHARMACOKINETICS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ВАЛИДАЦИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ -- VALIDATION STUDIES
Аннотация: Біоаналітична методологія є основоположником досліджень з вивчення біоеквівалентності й терапевтичного моніторингу лікарських засобів, тому основну увагу при вивченні фармакокінетики та біоеквівалентності потрібно приділяти розробці й валідації біоаналітичних методик аналізу. Мета дослідження – провести експериментальне вивчення валідаційного параметра “стабільність при розведенні” аналітичної методики кількісного визначення амлодипіну, бісопрололу та еналаприлу в плазмі крові для виконання фармакокінетичних досліджень. Методи дослідження. Біоаналітична методика визначення амлодипіну, бісопрололу та еналаприлу ґрунтується на ВЕРХ/МС/МС аналізі аналітів у досліджуваних розчинах, отриманих із зразків плазми після попереднього осадження білків. Результати й обговорення. У цій роботі описано валідаційний параметр “стабільність при розведенні”. Розроблено електронні протоколи з використанням Microsoft Exсel, в яких передбачено поля для введення даних. Для розробки процедури визначення та оцінки dilution integrity виконано модельний експеримент. Бланкові зразки плазми розбавляли 2- і 4-кратні розведення при шести визначеннях. Розведення зразків не вплинуло на правильність та прецизійність розробленої методики. Валідаційний параметр “стабільність при розведенні” (dilution integrity) незаслужено обділено увагою в керівництвах з валідації біоаналітичних методик – можливість розведення зразків дозволяє звужувати діапазон застосування методики і використовувати для калібрування більш просту модель, отримувати кращі показники лінійності, правильності та прецизійності; розробляти методику для низьких концентрацій і використовувати її як універсальну. Висновки. Проведено експериментальне вивчення валідаційного параметра “стабільність при розведенні” аналітичної методики кількісного визначення амлодипіну, бісопрололу та еналаприлу в плазмі крові для виконання фармакокінетичних досліджень. Висновок щодо розробленої методики по валідаційному параметру “стабільність при розведенні” – коректна
Bioanalytical methodology is the founder of research on bioequivalence and therapeutic drug monitoring, so the focus of the study of pharmacokinetics and bioequivalence should be given to the development and validation of bioanalytical methods of analysis. The aim of the study – to learn experimentally the validation parameter “dilution integrity” of analytical methods for quantitative determination of amlodipine, bisoprolol and enalapril in blood plasma for pharmacokinetic studies. Research Methods. The bioanalytical method for the determination of amlodipine, bisoprolol and enalapril is based on HPLC/MS/MS analysis of analytes in investigated solutions obtained from plasma samples after pre-precipitation of proteins. Results and Discussion. This paper describes the validation parameter “ dilution integrity”. Developed electronic protocols using Microsoft Excel, which provide fields for data entry. To develop a procedure for determining and evaluating dilution integrity a model experiment was performed. In this work, the validation parameter “dilution integrity” is described. We developed electronic protocols using Microsoft Exсel, which provides fields for data entry. To develop a procedure for determining and evaluating dilution integrity we performed a model experiment. Blank samples of plasma diluted 2- and 4-fold dilutions with six determinations. The dilution of the samples did not affect the accuracy and precision of the developed methodology. Validation parameter "dilution integrity" is undeservedly deprived of attention in the guides on the validation of bioanalytical techniques – the possibility of dilution of samples allows narrowing the range of application of the method and apply for calibration a simpler model and receive better indicators of linearity, correctness and precision; to develop a technique for the field of low concentrations and use it as a universal one. Conclusions. The study “dilution integrity” of the quantitative determination of amlodipine, bisoprolol and enalapril in blood plasma for pharmacokinetic studies was researched. Conclusion regarding the developed method according to the validation parameter “dilution integrity” is correc
Свободных экз. нет

Найти похожие
12.


    Малюванчук, С. В.
    Дослідження стероїдних сполук горлянки повзучої (Аjuga reptans l.) трави [Текст] = Іnvestigation of steroid compounds of аjuga reptans l. herb / С. В. Малюванчук, А. Р. Грицик // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 73-78


MeSH-главная:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
СТЕРОИДЫ -- STEROIDS
Аннотация: На даний час актуальним є вивчення рослин, які широко розповсюджені не тільки в Україні, але й на всій земній кулі. До таких рослин належить горлянка повзуча. Відомо, що в народній медицині її застосовують при лікуванні запальних захворювань шлунково-кишкового тракту. Стероїди належать до класу біологічно активних сполук, що проявляють протизапальну дію. У літературних джерелах немає даних щодо вмісту стероїдів у горлянки повзучої траві. Тому перспективним є вивчення цієї групи сполук. Мета дослідження – провести дослідження з ідентифікації і визначення кількісного та якісного вмісту стероїдних сполук у горлянки повзучої (Ajuga reptans L.) траві методом газової хроматографії/мас-спектрометрії. Методи дослідження. Об’єктом дослідження була горлянки повзучої (Ajuga reptans L.) трава, заготовлена в період цвітіння у с. Гута Богородчанського району в 2017–2018 рр. Методом газової хромато-мас-спектрометрії досліджено вміст стероїдних сполук у горлянки повзучої траві. Дослідження проводили на хроматографі Agilent Technologies 6890 із мас-спектрометричним детектором 5973 з капілярною колонкою HP-5 ms (діаметром 0,25 мм, довжиною 30 м). Отримані дані фіксували за допомогою рисунків і таблиць. Результати й обговоренння. Дані дослідження свідчать про наявність 54 речовин, з яких ідентифіковано 9 сполук: стигмастерол; прегна-5,17-дієн-3-ол; ергостерол; 3β-стеарилокси-ерс-12-ен; стигмаста-5,22-дієн-3-ол, ацетат; β-ситостерол; олеан-12-ен; 3β-метокси-5-холестен; сліди холестеролу. Встановлено, що найбільшу концентрацію має стигмастерол, вміст якого становить 1546,20 мг/кг сировини, або 44,28 % від усіх стероїдів цього дослідження. Виявлено значний вміст прегна-5,17-дієн-3-олу – 843,91 мг/кг, або 24,17 % від усіх стероїдів горлянки повзучої. Загальний вміст стероїдів у траві цієї рослини становить 3491,96 мг/кг. Висновки. Методом газової хроматографії/мас-спектрометрії визначено якісний склад та кількісний вміст стероїдів у горлянки повзучої траві. Аналіз отриманих результатів показує, що стероїдний комплекс трави рослини представлений 54 стероїдами, 9 з яких було ідентифіковано та встановлено їх кількісний вміст. Ці дані буде враховано під час подальшого одержання фітозасобів на основі горлянки повзучої трави, а також як параметри стандартизації сировини
Nowadays, the study of plants which are widespread not only in Ukraine but also throughout the globe is relevant. One of these plants is Ajuga reptans L. It is known that in folk medicine Ajuga reptans L. is used in treating of inflammatory diseases of the gastrointestinal tract. Steroids are a class of biologically active compounds that exhibit anti-inflammatory activity. Literature data do not consist any sources on the content of steroids in the Ajuga reptans L. herb. That is why the study of this group of compounds is promising. The aim of the study – to conduct a study on the identification and determination of the quantitative and qualitative content of steroid compounds of Ajuga reptans L. herb. (Ajuga reptans L.) using gas chromatography/ mass spectrometry. Research Methods. The object of the study was the herb of Ajuga reptans L. harvested during the flowering period in the village Huta of Bohorodchany district in 2017–2018 years. The method of gas chromatography-mass spectrometry has been used to study the content of steroid compounds in the Ajuga reptans L.herb. The research was carried out on the Agilent Technologies 6890 chromatograph with a mass spectrometric detector 5973 and the capillary column HP-5 ms (0.25 mm in diameter, 30 m in length). The obtained data were recorded using figures and tables. Results and Discussion. These studies indicate the presence of 54 substances, 9 of which have been identified: stigmasterol; pregna-5,17-dien-3-ol; ergosterol; 3β-stearyloxy-ers-12-ene; stigmasta-5,22-dien-3-ol, acetate; β-sitosterol; olean-12-ene; 3β-methoxy-5-cholestene; traces of cholesterol. It was established that stigmasterol has the highest concentration. Its content is 1546.20 mg/kg of raw materials or 44.28 % of the content of all the identified steroids. A significant content of pregna-5,17-dien-3-ol was found – 843.91 mg/kg or 24.17 % of all steroids of Ajuga reptans L. herb. The total content of steroids in the Ajuga reptans L. herb is 3491.96 mg/kg. Conclusions. The method of gas chromatography-mass spectrometry was used to determine the qualitative composition and quantitative content of steroids of Ajuga reptans L. herb. The analysis of the obtained results shows that the steroid complex of Ajuga reptans L. herb is represented by 54 steroids, 9 of which were identified and quantified. The obtained data will be taken into account for further production of the herbal drugs based on Ajuga reptans L. herb as well as the standardization parameters of the raw material
Доп.точки доступа:
Грицик, А. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие
13.


    Скринчук, О. Я.
    Порівняльний аналіз летких сполук катрану серцелистого і катрану коктебельського листків [Текст] = Сomparative analysis of volatile compounds of leaves of colewort heart-leaved and colewort Koktebelica / О. Я. Скринчук, С. М. Марчишин, Л. І. Будняк // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 79-84


MeSH-главная:
КАТРАН (РАСТЕНИЕ) -- CRAMBE PLANT
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
ЛЕТУЧИЕ ОРГАНИЧЕСКИЕ СОЕДИНЕНИЯ -- VOLATILE ORGANIC COMPOUNDS
Аннотация: Нераціональне використання природних ресурсів призводить до щорічного зменшення запасів дикорослих рослин і спонукає до застосування рослин культивованої флори. До таких рослин належать катран серцелистий (Crambe cordifolia Steven) і катран коктебельський (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch) родини капустяні (Brassicaceae), які, за даними літератури, проявляють антимікробні властивості та є джерелом природних антиоксидантів. Одним із класів біологічно активних сполук, що мають антимікробну та антиоксидантну активність, є леткі сполуки. Аналіз наукових джерел літератури показав відсутність інформації про леткі сполуки катрану серцелистого та катрану коктебельського, тому метoю дослідження булo вивчити і порівняти леткі сполуки листків цих видів рослин. Метoди дoслідження. Кoмпoнентний склад летких спoлук визначали метoдом газової хромато-мас-спектрометрії на хрoматoграфі Agilent Technology 6890N. Для ідентифікації кoмпoнентів прoб викoристовували бібліoтеку мас-спектрів NIST 02. Результати й oбгoвoрення. У результаті прoведених дoсліджень у катрану серцелистого листках виявленo 33 компоненти летких спoлук, з яких 25 ідентифікoванo, в катрану коктебельського листках – 28 компонентів, з них 15 ідентифікoванo. Порівняльний аналіз кoмпoнентів летких спoлук досліджуваних видів рослин показав, що вони мають 11 однакових компонентів, які можуть бути маркерними сполуками летких фракцій рослин роду Катран (Crambe L.). Висновки. Уперше методом газової хромато-мас-спектрометрії досліджено кoмпoнентний склад летких спoлук катрану серцелистого (Crambe cordifolia Steven) і катрану коктебельського (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch) листків, у яких виявленo, відповідно, 33 та 28 компонентів летких спoлук, з них ідентифікoванo 25 і 15. Спільними для обох видів є 11 компонентів – β-фарнезен, β-іонон, бісаболол оксид A, дибутилфталат, фітон, 3-метил-2-(3,7,11-триметилдодецил) фуран, n-гексадеканова кислота, фітол, 2-етилгексилгідрогенфталат, генейкозан, нонакозан
Inappropriate use of natural resources leads to an annual decrease in reserves of wild plants and encourages the use of cultivated flora plants. These plants include the colewort heart-leaved (Crambe cordifolia Steven) and the colewort Koktebelica (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch), which, according to literature sources, have antimicrobial properties and are the source of natural antioxidants. Volatile compounds are one of the classes of biologically active compounds that manifest antimicrobial and antioxidant activity. The analysis of scientific literature sources showed the lack of information about volatile compounds of the colewort heart-leaved and the colewort Koktebelica, therefore the aim of our study was to learn and compare the volatile compounds of the leaves of these plant species. Research Methods. Determination of the component composition of volatile compounds was carried out by the method of gas chromatographic mass spectrometry on the chromatograph Agilent Technology 6890N. To identify the components of the works, the library of mass spectra of NIST 02 was used. Results and Discussion. As a result of the conducted studies, 33 components of volatile compounds were detected in the colewort heart-leaved, of which 25 were identified; in the colewort Koktebelica there are 28 components, 15 identified. A comparative analysis of the volatile compounds of the investigated plant species showed that they have 11 identical components, which can be marker compounds of volatile fractions of plants of the genus Colewort (Crambe L.). Conclusions. For the first time, the method of gas chromatographic mass spectrometry was used to study the composition of the volatile compounds of the colewort heart-leaved (Crambe cordifolia Steven) and the colewort Koktebelica (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch), leaves, in which 33 components of the volatile compounds, of which 25 were identified, and among 28 components – 15 identified, respectively. There are eleven components common to both species: β-farnesene, β-ionone, bisabolol oxide A, dibutyl phthalate, phyton, 3-methyl-2- (3,7,11- trimethyl dodecyl) furan, n-hexadecanoic acid, phytol, 2- ethylhexylhydrogenophthalate, heneicosane, nonacosane
Доп.точки доступа:
Марчишин, С. М.
Будняк, Л. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие
14.


    Драпак, І. В.
    Вивчення валідаційного параметра "лінійність/калібрувальна модель" аналітичної методики кількісного визначення урокарбу в плазмі крові для проведення фармакокінетичних досліджень [Текст] = The study of validation parameter “linearity/calibration model” of analytical methodology of quantitative determination of urocarb in blood plasma for pharmacokinetic studies / І. В. Драпак // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 85-90


MeSH-главная:
ФАРМАКОКИНЕТИКА -- PHARMACOKINETICS
ВАЛИДАЦИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ -- VALIDATION STUDIES
ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ -- DRUG EVALUATION, PRECLINICAL
ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS (анализ)
СТАНДАРТЫ КОНТРОЛЬНЫЕ -- REFERENCE STANDARDS
Аннотация: Аналіз публікацій у провідних світових хіміко-аналітичних та фармацевтичних журналах дозволяє зробити висновок про пріоритетний інтерес дослідників до валідації біоаналітичних методик, на що вказує постійне вивчення валідаційних параметрів, у тому числі параметра “лінійність/калібрувальна модель”. Таким чином, набувають актуальності питання, пов’язані з визначенням валідаційного параметра “лінійність/калібрувальна модель”, який використовують під час доклінічних фармакологічних досліджень лікарських засобів та розробки стандартизованих підходів до проведення таких валідаційних робіт для оригінальних субстанцій. Мета дослідження – провести експериментальне вивчення валідаційного параметра “лінійність/калібрувальна модель” аналітичної методики кількісного визначення урокарбу в плазмі крові для виконання фармакокінетичних досліджень. Методи дослідження. Біоаналітична методика визначення урокарбу ґрунтується на ВЕРХ/МС/МС аналізі аналітів у досліджуваних розчинах, отриманих із зразків плазми після попереднього осадження білків. Проби хроматографують із використанням хроматографічної колонки Discovery C18, 50×2,1 мм, з розміром часток 5 мкм та градієнтного елюювання. Результати й обговорення. Придатність біоаналітичної методики була підтверджена валідаційними характеристиками, які висувають до біоаналітичних методик. У цій роботі описано валідаційний параметр “лінійність/калібрувальна модель”. Розроблено електронні протоколи з використанням Microsoft Exсel, в яких передбачено поля для введення даних. При побудові калібрувальної кривої необхідно виконати такі умови: для нижньої межі кількісного визначення відхилення від номінальної концентрації повинно бути не більшим ±20 %, для калібрувальних розчинів з концентраціями, вищими, ніж нижня межа кількісного визначення, – не більшим ±15 %. Доведено лінійну залежність між концентрацією та площею хроматографічних піків урокарбу в діапазоні концентрацій 1–100 нг/мл. Рівняння регресії – y=0,00365x+0,000177, коефіцієнт кореляції – r2 0,9993. Висновки. Проведено експериментальне вивчення валідаційного параметра “лінійність/калібрувальна модель” аналітичної методики кількісного визначення урокарбу в плазмі крові для виконання фармакокінетичних досліджень. Висновок щодо розробленої методики стосовно валідаційного параметра “лінійність/калібрувальна модель” – коректна
The analysis of publications in the leading world chemistry-analytical and pharmaceutical journals allows us to conclude that the researchers are of priority interest in the validation of bioanalytical techniques, as evidenced by the constant study of validation parameters, including “linearity/calibration model”. Thus, with the definition of the validation parameter “linearity/calibration model” used in preclinical pharmacological research of medicinal products and development of standardization their approach to such validation work for the original substance. The aim of the study – to experimentally learn the validation parameter “linearity/calibration model” for quantitative determination of urocarb in human plasma for pharmacokinetic studies. Research Methods. The bioanalytical method for the determination of urocarb is based on HPLC/MS/MS analysis of analytes in investigated solutions obtained from plasma samples after pre-precipitation of proteins. Samples were chromatographed using Discovery C18 chromatography column, 50×2.1 mm, with a particle size of 5 μm and gradient elution. Results and Discussion. The suitability of the bioanalytical technique was confirmed by the validation characteristics that are advanced to the bioanalytical methods. In this paper, the validation parameter “linearity/calibration model” is described. We developed electronic protocols using Microsoft Exсel, which provides fields for data entry. When constructing a calibration curve, the following conditions must be fulfilled: for lower limit of quantification (LLOQ), the deviation from the nominal concentration should be no more than ± 20 %; for calibration solutions with concentrations more than LLOQ, the deviation from the nominal concentration should be no more than ± 15 %. A linear relationship was found between the concentration and the area of ​​the chromatographic peaks of urocarb in the concentration range of 1 ng/ml – 100 ng/ml. The regression equation is y=0.00365x+0.000177, the correlation coefficient is r2 0.9993. Conclusions. The study of the validation parameter “linearity/calibration model” of analytical method of quantitative determination of urocarb in plasma is conducted for pharmacokinetic studies. The conclusion on the developed methodology according to the validation parameter “linearity/calibration model” is correct
Свободных экз. нет

Найти похожие
15.


    Кулянда, О. О.
    Зміни активності прооксидантно-антиоксидантної системи в ранній період розвитку політравми та корекція пентоксифіліном [Текст] = Сhanges of the prooxidant-antioxidant system activity in the early period of polytrauma development and pentoxifylline correction / О. О. Кулянда // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 91-96


MeSH-главная:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (лекарственная терапия)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
Аннотация: Травма є однією з причин виникнення оксидативного стресу. Мембраностабілізувальні, протекторні, антикальцієві, антиангінальні та антиагрегантні властивості ксантинів, зокрема пентоксифіліну, поряд з іншими притаманними їм фармакодинамічними ефектами, здатні попереджувати формування незворотних патологічних змін у різних органах і тканинах. Мета дослідження – визначити особливості змін активності прооксидантно-анти­окси­дантної системи в ранній період розвитку політравми та ефективність застосування при цьому пентоксифіліну. Методи дослідження. Досліди проведено на білих безпородних статевозрілих щурах-самцях. У плазмі крові й тканині печінки визначали вміст малонового діаль­дегіду та гідропероксидів ліпідів, у печінці та плазмі крові – ступінь активності каталази і вміст церулоплазміну. З метою корекції застосовували пентоксифілін. Препарат вводили внутрішньочеревно один раз на добу у вигляді 2 % водного розчину в дозі 25 мг/кг упродовж 7-ми днів. Результати й обговорення. Застосування пентоксифіліну в експериментальних тварин з моделлю політравми призвело до зниження концентрації гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду в плазмі крові вже з 1-ї доби дослідження. Введення препарату спричинило достовірне зменшення вмісту гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду в печінці тварин протягом усього періоду спостереження. Статис­тично значуще зниження активності каталази у плазмі крові відзначали на 1-шу і 3-тю доби експерименту. Підвищення її у тканині печінки спостерігали з 3-ї доби дослідження. Статистично значущого впливу на рівень церулоплазміну в печінці та плазмі крові після введення пентоксифіліну не виявлено. Висновок. За умов експериментальної політравми і введення щурам пентоксифіліну у вигляді 2 % водного розчину в дозі 25 мг/кг протягом 7-ми днів спостерігали зниження активності прооксидантної системи та достовірне підвищення активності каталази в паренхімі печінки
Trauma is one of the causes of oxidative stress. Membrane stabilizing, tread, anti-calcium, antianginal and anti-aggregant properties of xanthines, in particular pentoxifylline, along with other inherent pharmacodynamic effects, can prevent the formation of irreversible pathological changes in various organs and tissues. The aim of the study – to determine the peculiarities of the changes of the prooxidant-antioxidant system in the early period of polytrauma development and the effectiveness of using pentoxifylline. Research Methods. Experiments were conducted on white, non-breeding, sexually mature male rats. The content of malondialdehyde and lipid hydroperoxides was determined in the liver tissue and blood plasma. The level of catalase and ceruloplasmin activity in the liver and blood plasma were determined. For the purpose of correction, pentoxifylline was used. The drug was injected intraperitoneally once a day in the form of 2 % aqueous solution at a dose of 25 mg/kg for 7 days. Results and Discussion. The use of pentoxifylline in experimental animals with a model of polytrauma led to a decrease in the concentration of lipid hydroperoxides and malonic dialdehyde in the blood plasma already from the 1st day of the study. The introduction of pentoxifylline caused a significant decrease in the content of lipid hydroperoxides and malondialdehyde in the liver of animals during the entire observation period. A statistically significant decrease in plasma catalase activity was noted in the first and third days of the experiment. Its increase in liver tissue was observed from the 3rd day of the study. No statistically significant effect on the level of ceruloplasmin in the liver and plasma after administration of pentoxifylline was detected. Conclusion. Under the conditions of experimental polytrauma and introduction of pentoxifylline in the form of 2 % aqueous solution at a dose of 25 mg/kg within 7 days, the decrease in the activity of the prooxidant system and a significant increase in the activity of catalase in liver parenchyma were observed
Свободных экз. нет

Найти похожие
16.


    Дмухальська, Є. Б.
    Окиснювальні процеси в щурів різного віку за комбінованої дії солей важких металів та фосфорорганічних пестицидів [Текст] = The oxidation processes in different age rats under the conditions of complex persistent effect of heavy metal salts and phosphororganic pesticides / Є. Б. Дмухальська, Т. Я. Ярошенко // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 97-102


MeSH-главная:
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
КРЫСЫ -- RATS
МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY (вредные воздействия)
ПЕСТИЦИДЫ -- PESTICIDES (вредные воздействия)
СВИНЕЦ -- LEAD (вредные воздействия)
МЕДИ СУЛЬФАТ -- COPPER SULFATE
Аннотация: Отруєння солями важких металів, таких, як Плюмбум, Купрум, є небезпечним для здоров’я населення. В організм людини велика частина цих сполук надходить із продуктами харчування, питною водою, атмосферним повітрям та ін. Свинець, мідь та їх сполуки проявляють кумулятивну, цитотоксичну дію на організм, викликають активацію окcидативного стресу. Мета дослідження – вивчити коригувальну дію пептиду на окиснювальні процеси у тварин різних вікових періодів, уражених Плюмбуму ацетатом, Купруму сульфатом і гліфосатом у формі раундапу. Методи дослідження. Досліди проводили на лабораторних нелінійних білих щурах-самцях трьох вікових періодів: статевонезрілих (молодих масою 70–90 г і віком 1–3 міс.), статевозрілих (дорослих масою 170–210 г і віком 5–8 міс.), старих (масою 250–300 г і віком 20–24 міс.), яким внутрішньошлунково протягом 30-ти днів вводили водні розчини Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату у формі гербіциду раундапу та виконували корекцію порушень вільнорадикального окиснення ліпідів і білків пептидом цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцином. Швидкість процесів вільнорадикального окиснення оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів, дієнових кон’югатів та окисномодифікованих білків (ОМБ370 і ОМБ430) у сироватці крові. Результати й обговорення. Досліджено комбіновану дію Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату на показники окисної модифікації білків і ліпідів у щурів різних вікових періодів. Встановлено, що досліджувані ксенобіотики підвищують концентрацію ТБК-активних продуктів, дієнових кон’югатів, окисну модифікацію білків. Висновок. Введення Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату у формі раундапу викликає в щурів оксидативний стрес, який супроводжується зростанням вмісту продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів та білків
Lead poisoning is a major public health risk. Lead is an immunotoxicant, it has reproductive toxicity, liver toxicity. Lead, copper and their compounds exhibit cumulative, cytoxic effects on the body, cause the activation of oxidative stress. The aim of the study – to research the correction effect of the peptide on the oxidative processes in different age groups of animals by the lead acetate, the copper sulfate, the glyphosate (in herbicide Roundup) poisoning. Research Methods. Experiments were performed on lab nonlinear white male rats of three age periods: puberty (young, 70–90 g of body weight and aged 2 to 3 months); mature (adult, weighing 170–210 g and aged 5–8 months) and old rats (body weight 250–300 g and aged 20–24 months), which were injected intragastrically for 30 days with the lead acetate, the copper sulfate, the glyphosate (in herbicide Roundup) and underwent the correction of violations of free radical oxidation of lipids and proteins with peptide cysteyl-histidyl-tyrosyl-histidyl-isoleucine. We studied free radical oxidation processes by the content of TBA-active products (TBA-AP), diene conjugates (DC), and oxidation-modified proteins in blood serum (OMP370 and OMP430). Results and Discussion. The combined effect of lead acetate, copper sulfate and glyphosate on the oxidative modification of proteins and lipids in rats of different age groups was studied. It was established that the studied xenobiotics increase the concentration of TBA-active products, diene conjugates, and oxidative modification of proteins. Conclusion. It was established that the effect of the lead acetate, the copper sulfate, the glyphosate (in herbicide Roundup) caused oxidative stress in rats, which was accompanied by an increase in the content of free radical oxidation products of lipids and proteins
Доп.точки доступа:
Ярошенко, Т. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие
17.


    Ординський, Ю. М.
    Зміни пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у високо- і низькостійких до гострої гіпоксичної гіпоксії щурів різної статі при іммобілізаційному стресі [Текст] = Сhanges of lipid peroxidation and antioxidant defense of high and low-resistance to acute hypoxic hypoxia rats of different sex in immobilizational stress / Ю. М. Ординський, О. В. Денефіль // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 103-109


MeSH-главная:
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
АНОКСИЯ -- ANOXIA
КРЫСЫ -- RATS
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Аннотация: Визначення механізмів ушкоджувального впливу стресу на серце в осіб з різною реактивністю може сприяти розробці індивідуальних методів корекції. Мета дослідження – визначити вплив іммобілізаційного стресу на зміни показників пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в щурів різної статі з високою і низькою стійкістю до гіпоксії (ВГ, НГ). Методи дослідження. Стрес моделювали 4 рази шляхом одногодинної іммобілізації щурів спинкою донизу з інтервалом 24 год. У серці визначали концентрацію дієнових і трієнових кон’югатів, шиффових основ, ТБК-активних продуктів, активність супероксиддисмутази та каталази, у крові – концентрацію церулоплазміну, пероксидазну активність. Результати й обговорення. У контрольних ВГ самців, порівняно з НГ, виявлено нижчу активність процесів пероксидного окиснення ліпідів, вищі активність супероксиддисмутази, концентрацію церуло­плазміну, пероксидазну активність крові; у ВГ самиць порівняно з НГ – більше дієнових і трієнових кон’югатів, шиффових основ, менше ТБК-активних продуктів, вищі активність супероксиддисмутази, концентрацію церулоплазміну, пероксидазну активність крові, нижчу активність каталази. Іммобілізація призвела до зростання всіх досліджуваних продуктів пероксидного окиснення ліпідів (у тварин усіх груп найінтенсивніше збільшилися ТБК-активні продукти). У самиць також значно зросли шиффові основи. Це вказує на розвиток оксидативного стресу, який більш виражений був у самців порівняно із самицями. У самиць продукти пероксидного окиснення ліпідів швидше метаболізувалися. Одночасно активувалась антиоксидантна система захисту: найбільше в самиць підвищилась активність супероксиддисмутази (більше у низькостійких до гіпоксії особин) і каталази (більше у високостійких до гіпоксії), в самців – концентрація церулоплазміну (найбільше у низькостійких до гіпоксії). Пероксидазна активність крові знизилася у тварин усіх досліджуваних груп. Висновок. Іммобілізація щурів призводить до оксидативного стресу в серці, але механізм його розвитку і механізми адаптації та компенсації залежать від стійкості до гіпоксії і статі тварин
Determining the mechanisms of damaging the influence of stress on the heart in persons with different reactivity can contribute to the development of individual methods of correction. The aim of the study – to determine the effect of immobilization stress on changes in peroxide lipid oxidation and antioxidant defense in rats of different sex with high and low resistance to hypoxia (HR, LR). Research Methods. Stress was modeled 4 times by an hour immobilization of rats on a back down with an interval of 24 hours. In the heart, the diene and triaene conjugates, schiff bases, TBA-active products, superoxide dismutase (SOD), catalase activity in heart and ceruloplasmine and activity of peroxides were determined. Results and Discussion. In control HR males, in comparison with LR, lower activity of lipid peroxidation, higher activity of SOD, concentration of ceruloplasmine, blood peroxides were observed; in HR-females, in comparison with LR, more diene and triene conjugates, schiff bases, SOD, ceruloplasmine and activity of peroxides; less TBA‑active products and lower catalase activity. Immobilization led to an increase in all investigated products of lipid peroxidation (in all groups of animals the TBA-active products increased the most intensively). The schiff bases also significantly increased in females. This indicates the development of oxidative stress, which is more pronounced in males than in females. In females, lipid peroxidation products metabolize faster, than in males. At the same time, the antioxidant defense system was activated: the superoxide dismutase activity (more in low resistance to hypoxia animals) and catalase activity (more in high resistance to hypoxia individuals) increased maximally in the females, and in males, the concentration of ceruloplasmin (most notably in low resistance to hypoxia animals). The peroxidase activity of blood decreased in all observed groups of animals. Conclusions. Immobilization of rats leads to oxidative stress in the heart, but the mechanisms of their development, adaptation and compensation depend on resistance to hypoxia and sex of animals
Доп.точки доступа:
Денефіль, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие
18.


   
    Світлій пам’яті видатного вченого Юрія Івановича Губського [Текст] // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 110-111

Аннотация: 18 травня 2019 р. після тяжкої хвороби на 74-му році пішов з життя Юрій Іванович Губський – доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри паліативної та хоспісної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, начальник науково-координаційного управління Президії НАМН України, завідувач відділу біохімічної фармакології Інституту фармакології та токсикології НАМН України. Перестало битися серце видатного вченого, прекрасного педагога, доброї та чуйної людини, вірного друга і хорошого товариша. Усі, хто працював і знав Юрія Івановича, залишать про нього найкращі та світлі спогади
Доп.точки доступа:
Губський, Юрій Іванович (фармацевт ; 1945-2019) \про нього\

Свободных экз. нет

Найти похожие
 
Стандартный
Расширенный
Профессиональный
По словарю
УДК-навигатор
Тематический навигатор
Статистика обращений
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)