Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=ОУ3/2019/21/3<.>
Общее количество найденных документов : 12
Показаны документы с 1 по 12
1.


   
    Циркулюючі мікроРНК: перспективи використання для ранньої діагностики та моніторингу перебігу пухлинного процесу [Текст] / Н. Ю. Лук’янова [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 181-191. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (кровь)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
МИКРО-РНК -- MICRORNAS (кровь)
Аннотация: МікроРНК — це невеликі некодуючі РНК довжиною 21–22 нуклеотиди, які беруть участь у посттранскрипційній регуляції експресії генів. Сьогодні уже відомо понад 2500 мікроРНК, і цей список постійно зростає. Значна частина досліджень останніх років присвячена вивченню змін експресії мікроРНК при виникненні різних патологічних станів організму, в тому числі онкологічних захворювань. Проаналізовано та узагальнено результати власних досліджень та дані літератури щодо можливості використання мікроРНК як діагностичних і прогностичних маркерів найпоширеніших злоякісних новоутворень. Обговорено перспективи застосування панелей циркулюючих мікроРНК для моніторингу перебігу пухлинного процесу та для визначення чутливості пухлин різного гістогенезу до медикаментозного лікування. На сьогодні вже ідентифіковано мікроРНК, яким притаманна висока діагностична чутливість і специфічність щодо більшості злоякісних новоутворень; при успішному проходженні клінічних випробувань визначення таких мікроРНК може бути впроваджено в медичну практику як мінімально інвазивний тест
Доп.точки доступа:
Лук’янова, Н. Ю.
Борікун, Т. В.
Базась, В. М.
Яловенко, Т. М.
Задворний, Т. В.
Малишок, Н. В.
Россильна, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Свінціцький, В. С.
    Сучасні рекомендації діагностики та лікування епітеліального раку яєчника [Текст] / В. С. Свінціцький, С. В. Неспрядько, О. П. Ренкас // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 192-199. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, профилактика и контроль, терапия, хирургия, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МАССОВЫЙ СКРИНИНГ -- MASS SCREENING (методы)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL (кровь)
НОВООБРАЗОВАНИЯ СТАДИИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- NEOPLASM STAGING (методы)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (методы)
ХИМИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMOTHERAPY, ADJUVANT (методы)
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (терапевтическое применение)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ ТАРГЕТНАЯ ТЕРАПИЯ -- MOLECULAR TARGETED THERAPY (методы)
Аннотация: Рак яєчника (РЯ) є одним з найпоширеніших злоякісних новоутворень (ЗН) жіночої репродуктивної системи та посідає перше місце у структурі смертності жінок від онкогінекологічної патології. За останні 10 років приріст захворюваності на РЯ становив 11,5% і залишається на сьогодні високим без явної тенденції до зниження. Мета: аналітичний огляд сучасної наукової інформації щодо чинників ризику розвитку РЯ, його скринінгу та діагностики, лікування хворих на початкових стадіях, з поширеними формами, рецидивами РЯ. Об’єкт і методи: проаналізовано наукові публікації 2014–2019 рр. (пошук з використанням пошукового ресурсу PubMed), дані щодо хворих на РЯ, пролікованих у Національному інституті раку (Київ, Україна), клінічні рекомендації Європейської асоціації медичної онкології (European Society for Medical Oncology, ESMO) за 2016 р., американських Національних стандартів діагностики та лікування злоякісних пухлин (National Comprehensive Cancer Network, NCCN) за 2019 р. Результати: стадія, ступінь диференціації та гістологічний тип ЗН є основними факторами прогнозу та вибору методу лікування пацієнток з епітеліальним РЯ. Проведення скринінгу у жінок групи високого ризику дозволяє знизити частоту виникнення РЯ. Застосування сучасних методів інструментальної діагностики, патоморфологічного та імуногістохімічного дослідження, визначення онкомаркерів, виявлення мутацій та адекватне стадіювання відіграють ключову роль у виборі тактики лікування РЯ. Стандартом є хірургічне втручання з подальшим хіміо­терапевтичним лікуванням, обсяг і тактика яких залежать від стадії захворювання, ступеня диференціації та гістологічного типу пухлини, індивідуальних особливостей пацієнтки (вік, супутня патологія, репродуктивні плани тощо). При поширених формах РЯ основою хірургічного лікування є повна циторедукція. Доведена ефективність застосування таргентної терапії (бевацизумаб) в ад’ювантному та неоад’ювантному режимі при поширених формах епітеліального РЯ та його рецидивах. Рекомендовано застосування підтримувальної терапії РАRP-інгібіторами для лікування не тільки пацієнток з ВRCA-мутаціями, а і хворих загальної популяції. Висновки: у виборі тактики лікування на основі його ключових методів важливе значення має адекватне стадіювання. Зростає значення генетичних та молекулярних досліджень, за результатами яких можна прогнозувати підвищений ризик розвитку РЯ, індивідуалізувати та коригувати схеми лікування
Доп.точки доступа:
Неспрядько, С. В.
Ренкас, О. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Идентификация лейкемических стволовых клеток для таргетной терапии больных острыми миелоидными лейкозами [Текст] / Д. Ф. Глузман [и др.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 200-207. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
ЛЕЙКОЗ МИЕЛОИДНЫЙ ОСТРЫЙ -- LEUKEMIA, MYELOID, ACUTE (диагностика, классификация, лекарственная терапия, этиология)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ ТАРГЕТНАЯ ТЕРАПИЯ -- MOLECULAR TARGETED THERAPY (методы)
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ ПОЛИПОТЕНТНЫЕ -- MULTIPOTENT STEM CELLS
КЛЕТОК ТРАНСФОРМАЦИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКАЯ -- CELL TRANSFORMATION, NEOPLASTIC
НОВООБРАЗОВАНИЙ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- NEOPLASTIC STEM CELLS
АНТИГЕНЫ ДИФФЕРЕНЦИРОВОЧНЫЕ -- ANTIGENS, DIFFERENTIATION
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: В статье приводятся краткие данные об истории открытия полипотентных гемопоэтических стволовых клеток (ПГСК), роли зарубежных и оте­чественных исследователей в создании унипотентной схемы нормального кроветворения. Освещены вопросы, связанные с идентификацией лейкемических стволовых клеток (ЛСК) у человека, сравнительным изучением иммунофенотипических особенностей ЛСК и бластных лейкозных клеток при различных формах острых миелоидных лейкозов (ОМЛ), выделяемых в соответствии с ФАБ-классификацией и новой классификацией ВОЗ (2016). Исследования с использованием методов проточной цитометрии и панели моноклональных антител к новым дифференцировочным антигенам позволили выявить иммунофенотипические отличия ЛСК, ПГСК и ранних гемопоэтических клеток-предшественников, трансформация которых лежит в основе возникновения различных форм ОМЛ. Согласно современным представлениям, большинство лейкозных бластных клеток у пациентов с ОМЛ неспособны к самоподдержанию и не обладают пролиферативной активностью. Клональные свойства присущи только ЛСК, преимущественно содержащимся в основной фракции CD34+CD38–-клеток и составляющим до 1% количества всех лейкозных клеток. Новая концепция таргетной терапии предусматривает создание средств, избирательно направленных против ЛСК, которые бы не оказывали действия на ПГСК, участвующие в восстановлении нормального кроветворения. Рассматриваются возможные пути создания новых лекарственных препаратов для терапии с использованием в качестве мишеней специфических маркеров поверхностной мембраны ЛСК, а также препаратов, действие которых направлено на молекулы сигнальных путей в клетке и компоненты микроокружения ЛСК
У статті наведено стислі дані про історію відкриття поліпотентних гемопоетичних стовбурових клітин (ПГСК), ролі зарубіжних і вітчизняних дослідників у створенні уніпотентної схеми нормального кровотворення. Висвітлено питання, пов’язані з ідентифікацією лейкемічних стовбурових клітин (ЛСК) у людини, порівняльним вивченням імунофенотипових особливостей ЛСК і бластних лейкозних клітин при різних формах гострих мієлоїдних лейкозів (ГМЛ), що виділяються відповідно до ФАБ-класифікації і нової класифікації ВООЗ (2016). Дослідження з використанням методів проточної цитометрії та панелі моноклональних антитіл до нових диференціювальних антигенів дозволили виявити імунофенотипові відмінності ЛСК, ПГСК і ранніх гемопоетичних клітин-поперед­ників, трансформація яких лежить в основі виникнення різних форм ГМЛ. Відповідно до сучасних уявлень, більшість лейкозних бластних клітин у хворих на ГМЛ нездатні до самопідтримування і не володіють проліферативною активністю. Клональні властивості притаманні тільки ЛСК, які переважно містяться в основній фракції CD34+CD38–-клітин і становлять до 1% кількості всіх лейкозних клітин. Нова концепція таргетної терапії передбачає створення засобів, вибірково спрямованих проти ЛСК, які б не діяли на ПГСК, що беруть участь у відновленні нормального кровотворення. Розглядаються можливі шляхи створення нових лікарських препаратів для терапії з використанням як мішеней специфічних маркерів поверхневої мембрани ЛСК, а також препаратів, дія яких спрямована на молекули сигнальних шляхів та компоненти мікрооточення ЛСК
Доп.точки доступа:
Глузман, Д. Ф.
Скляренко, Л. М.
Ивановская, Т. С.
Фильченков, А. А.
Завелевич, М. П.
Коваль, С. В.
Полищук, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Імунцистохімічна характеристика ворсинчастих лімфоцитів при В-клітинних лімфопроліферативних захворюваннях [Текст] / Л. М. Скляренко [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 208-212. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЛЕЙКОЗ ВОЛОСАТОКЛЕТОЧНЫЙ -- LEUKEMIA, HAIRY CELL (диагностика, кровь)
СЕЛЕЗЕНКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SPLENIC NEOPLASMS (диагностика, кровь)
ЛИМФОМА B-КЛЕТОЧНАЯ -- LYMPHOMA, B-CELL (диагностика, кровь)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
Аннотация: Мета: дослідження цитологічних та імуноцитохімічних ознак лімфоцитів із ворсинчастими відростками при певних формах В-клітинних лімфопроліферативних захворювань. Об’єкт і методи: використано цитоморфологічні, цитохімічні, імуноцитохімічні методи дослідження. Діагноз «волосковоклітинний лейкоз» (ВКЛ) у хворих зі спленомегалією, дисемінацією ворсинчастих клітин у кістковому мозку та наявністю їх у периферичній крові встановлювали відповідно до нової переглянутої класифікації ВООЗ (2016) лімфоїдних ново­утворень. Результати: неопластичні клітини при ВКЛ відзначалися наявністю високої активності тартратрезистентної кислої фосфатази (ТРКФ) і мали імунофенотип відносно зрілих В-клітин. На поверхневих мембранах виявляли експресію асоційованих із В-лімфоцитами антигенів CD19, CD20, CD22. Позитивною була реакція при виявленні CD25, CD103, CD200. В окремих випадках визначали циклін D1. Реакція з моноклональними антитілами (МкАт) до CD5, CD10, CD23 була негативною. При лімфомі маргінальної зони селезінки клітини з ворсинчастими відрост­ками за імунофенотипом також відповідали зрілим В-лімфоцитам. Експресія антигенів CD19, CD20, CD22 відзначена в усіх випадках; CD11с — у 50% хворих; CD25 або CD5 — у 10% пацієнтів. У патологічних клітинах 80% хворих не виявляли активності ТРКФ; у 20% пацієнтів вона була слабкою і зберігалась у 10–15% клітин. У клітинах кісткового мозку та периферичної крові при дифузній лімфомі червоної пульпи селезінки активності ТРКФ не виявляли. Відзначена експресія антигенів CD19, CD20, CD22, CD11с та CD103. Пухлинні клітини мали негативну реакцію при виявленні антигена CD25 та цикліну D1. Імунофенотипові особливості клітин при варіантному ВКЛ були дещо іншими, ніж при класичному (CD19+, CD20+, CD22+, CD103+, CD11с+, CD5–, CD10–, CD23–). Реакція з МкАт до цикліну D1 та CD25 — негативна. Виснов­ки: охарактеризовані цитохімічні та імунофенотипові маркери ворсинчастих лімфоцитів, які мають диференційно-діагностичне значення при різних формах лімфоїдних пухлин В-клітинного походження, важливі для вибору методів терапії та прогнозу
Доп.точки доступа:
Скляренко, Л. М.
Поліщук, А. С.
Іванівська, Т. С.
Зінченко, В. Н.
Підгорна, О. О.
Фільченков, О. О.
Глузман, Д. Ф.
Каднікова, Т. В.
Вакульчук, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Зелінська, Г. В.
    Цитохімічне та імуноцитохімічне дослідження експресії тиреоїдної пероксидази в передопераційній діагностиці папілярного раку щитоподібної залози та його радіойодорезистентних метастазів [Текст] / Г. В. Зелінська // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 213-218. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, радиотерапия, хирургия)
АДЕНОКАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- ADENOCARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, радиотерапия, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагностика, терапия)
РАДИОТОЛЕРАНТНОСТЬ -- RADIATION TOLERANCE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE
ПЕРОКСИДАЗЫ -- PEROXIDASES (анализ)
ГИСТОЦИТОХИМИЯ -- HISTOCYTOCHEMISTRY (методы)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
Аннотация: Мета: визначення експресії тиреоїдної пероксидази (ТПО) в пунктатах новоутворень щитоподібної залози (ЩЗ) і післяопераційних метастазах папілярного тиреоїдного раку; порівняння результативності цитохімічного та імуноцитохімічного методів визначення експресії ензиму до оперативного втручання для прогнозування радіойодорезистентності зазначеного типу карцином. Об’єкт і методи: імуноцитохімічні та цитохімічні дослідження проводили на матеріалі тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій у 30 пацієнтів зі злоякісними та 33 — із доброякісними новоутвореннями ЩЗ, а також при вивченні 20 метастазів, виявлених після проведення тиреоїдектомії та радіойодотерапії (10 — радіойодочутливі, 10 — радіойодорезистентні метастази). Застосовували непрямий імунопероксидазний метод із використанням моноклональних антитіл до ТПО. Для цитохімічного виявлення активності ТПО використовували модифікований авторами бензидиновий метод. Результати: за допомогою адаптованого методу цитохімічного виявлення активності ТПО в пунктатах у більшості доброякісних новоутворень у всіх епітеліальних клітинах виявлено аткивність ензиму. Навпаки, серед досліджених карцином не було жодної, в пунктаті якої таку активність мали б усі клітини тиреоїдного епітелію. Це дозволяє вважати метод цитохімічного виявлення активності ТПО в пунктатах корисним у передопераційній цитологічній диференційній діагностиці новоутворень ЩЗ. Досить високі показники точності позитивного прогнозування (100%), специфічності (88%) та чутливості (70%) методу ще раз свідчать про його важливість. Результати визначення експресії ТПО в пунктатах метастазів папілярних тиреоїдних карцином, отримані за допомогою цитохімічного та імуноцитохімічного методів, зіставні. Висновки: модифікація цитохімічного визначення активності ТПО в епітелії пунктатів ефективна в диференційній цитологічній діагностиці злоякісних та доброякісних тиреоїдних пухлин. Збіг результатів цитохімічного та імуноцитохімічного методів дослідження експресії ТПО в епітелії пунктатів післяопераційних радіойодорезистентних та радіойодочутливих метастазів обґрунтовує можливість використання обох методів у передопераційному прогнозуванні радіойодорезистентності папілярних тиреоїдних карцином
Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Поліаміни крові та сечі як нові діагностичні маркери раку передміхурової залози [Текст] / С. П. Залєток [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 219-223. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (кровь, моча)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL (кровь, моча)
СПЕРМИН -- SPERMINE (кровь, моча)
СПЕРМИДИН -- SPERMIDINE (кровь, моча)
ПУТРЕСЦИН -- PUTRESCINE (кровь, моча)
Аннотация: Рак передміхурової залози (РПЗ) — одне з найпоширеніших злоякісних новоутворень у чоловіків віком старше 50 років. На сьогодні для скринінгу РПЗ широко використовують визначення рівня простатичного специфічного антигену (ПСА). Проте ПСА-тест недостатньо чутливий і специфічний. Тому вкрай важливим є пошук і розробка нових маркерів, зокрема таких, які можна було б визначати в біологічних рідинах хворих. На особливу увагу як потенцiйнi маркери для диференційної діагностики РПЗ заслуговують поліаміни (ПА). Мета: дослідити рівні сперміну та інших ПА у крові й сечі хворих на РПЗ, пацієнтів із доброякісними пухлинами передміхурової залози (ДППЗ) та умовно здорових чоловіків; оцінити можливість застосування ПА як позапухлинних маркерів РПЗ. Об’єкт і методи: рівні ПА (путресцину, спермідину, сперміну, їх ацетильованих форм) досліджено у крові та сечі 120 хворих на РПЗ, 30 пацієнтів із ДППЗ та 30 умовно здорових чоловіків (група контролю). Визначення ПА проводили методом ВЕРХ та методом ELISA. Для статистичної обробки результатів використано методи варіаційної статистики із застосуванням стандартних ліцензійних комп’ютерних програм STATISTICA 6.0, Microsoft Ехсеl, ANOVA «Statistica». Результати: рівні сперміну в крові хворих на РПЗ були суттєво нижчими, ніж у хворих на ДППЗ та здорових чоловіків. При прогресуванні хвороби (від індолентного до агресивного раку) відзначали підвищення у крові рівня спермідину та зростання величини молярного співвідношення спермідин/спермін. У крові хворих на РПЗ, на відміну від здорових чоловіків та пацієнтів із ДППЗ, виявлено N1,N12-діацетилспермін. Рівні сперміну в сечі хворих на РПЗ були у 34 рази нижчими, ніж у здорових чоловіків, та у 13 разів нижчими, ніж у пацієнтів із ДППЗ. Висновок: визначення ПА доцільно включити до переліку методів обстеження пацієнтів із пухлинами передміхурової залози, що дозволить покращити якість диференційної діагностики пухлин передміхурової залози та сприятиме індивідуалізації лікування
Доп.точки доступа:
Залєток, С. П.
Кленов, О. О.
Гоголь, С. В.
Бентрад, В. В.
Стаховський, Е. О.
Вітрук, Ю. В.
Гречко, Б. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Експресія маркерів міжклітинної адгезії CD44 та CD24 у клітинах карцином ендометрія з високим потенціалом злоякісності [Текст] / І. П. Несіна [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 224-229. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS (диагностика)
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
КЛЕТОК АДГЕЗИИ МОЛЕКУЛЫ -- CELL ADHESION MOLECULES
АНТИГЕНЫ CD24 -- ANTIGENS, CD24
АНТИГЕНЫ CD44 -- ANTIGENS, CD44
Аннотация: Мета: визначення експресії білків CD44 та CD24 у зразках ендометріоїдної карциноми (ЕК) тіла матки залежно від показників прогресії пухлинного процесу. Об’єкт і методи: зразки операційного матеріалу 66 хворих з ЕК (середній вік 59,7 ± 5,8 року) і 13 хворих із серозною карциномою (СК; середній вік 63,1 ± 4,2 року). Використано такі методи: морфологічний, імуногістохімічний, проточної цитометрії, статистичний. Результати: дослідження показали, що кількість пухлин з позитивною експресією CD44 становила 58 (87,9%), CD24 — 63 (95,5%). Експресія білка CD44 була достовірно вищою у G3-пухлинах порівняно з G2-пухлинами (25,4 ± 2,3 проти 14,1 ± 2,0%, р 0,05); експресія CD24 у G3- і G2-пухлинах була майже однаково високою (відповідно 48,8 ± 3,7 і 47,9 ± 3,0%). В ЕК, що інвазували ½ міометрія, кількість клітин з експресією CD44 та CD24 становила відповідно 18,5 ± 2,4 та 52,4 ± 3,0%, а при глибокій інвазії у міометрій — відповідно 21,2 ± 2,1 та 46,6 ± 3,3%. Найбільша кількість пухлин, що глибоко інвазували міометрій і з анеуплоїдією, мала фенотип CD44–/low/CD24high; з високим індексом проліферації асоціювалися фенотипи CD44high/CD24high або CD44–/low/CD24high, тобто найбільш агресивні ознаки ЕК визначали переважно при високій експресії CD24. Частота СК з фенотипом CD44–/low/CD24–/low становила 53,8%, CD44high/CD24high — 38,5%, CD44high/CD24–/low — 7,7%. Зразків СК з негативною експресією CD44 і позитивною CD24 не виявлено. Висновки: високі значення експресії CD24 у ЕК асоціюються з такими показниками злоякісності раку, як глибока інвазія пухлини у міометрій, анеуплоїдія та висока проліферативна активність пухлин; у СК — з анеуплоїдією. Отримані дані дозволяють припустити, що адгезивні молекули CD44 та CD24 можуть бути використані у якості маркерів прогресії раку ендометрія
Доп.точки доступа:
Несіна, І. П.
Юрченко, Н. П.
Горлакова, О. О.
Бучинська, Л. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Юрченко, Н. П.
    Оцінка ДНК-статусу та особливості експресії циклінів D1, Е і транскрипційного фактора E2F1 у клітинах епітеліальних пухлин ендометрія [Текст] / Н. П. Юрченко, Н. М. Глущенко, Л. Г. Бучинська // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 230-237. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS (диагностика)
АНЕУПЛОИДИЯ -- ANEUPLOIDY
ЦИКЛИН D1 -- CYCLIN D1 (анализ)
ЦИКЛИН E -- CYCLIN E (анализ)
E2F1 ТРАНСКРИПЦИИ ФАКТОР -- E2F1 TRANSCRIPTION FACTOR (анализ)
Аннотация: Прогнозування перебігу пухлинного процесу — одне з нагальних завдань клінічної онкології. Це повною мірою стосується і раку ендометрія (РЕ), захворюваність на який залишається високою. Важливою особливістю РЕ є його клінічний поліморфізм у межах одного гістологічного типу і стадії захворювання, що аргументує пошук біомаркерів, експресія яких дозволить визначити карциноми ендометрія, що асоціюється з більш агресивним перебігом захворювання. Мета: оцінка плоїдності, експресії циклінів D1 і Е і транскрипційного фактора E2F1 залежно від клініко-патологічних особ­ливостей РЕ. Об’єкт і методи: операційний матеріал 68 хворих на РЕ І–ІІ стадії віком від 36 до 72 років (середній вік — 59,3 ± 3,2 року), досліджено з використанням морфологічного, імуногістохімічного, цитофлуориметричного і статистичного методів. Результати: визначено, що серед досліджених зразків пухлин ендометрія, популяція анеуплоїдних клітин визначалась у 15,8% випадках РЕ, переважна більшість (88,9%) яких характеризувались індексом ДНК (іДНК) 1,0, низьким ступенем диференціювання і глибокою інвазією в міометрій (77,8%), на відміну від диплоїдних новоутворень (54,2 і 35,4% відповідно). З’ясовано, що у новоутвореннях ендометрія з анеуплоїдією спостерігається зростання експресії цикліну D1 (23,4 ± 8,3%), вірогідно більша кількість клітин з експресією цикліну E (25,8 ± 7,6%) і транскрипційного фактора E2F1 (14,1 ± 1,8%) та вищим (31,1 ± 3,2%) індексом проліферації (ІП), порівняно з цими показниками у диплоїдних пухлинах (відповідно 11,8 ± 1,6; 12,2 ± 6,9; 5,2 ± 1,7; 22,7 ± 1,4%; p 0,05). Висновок: встановлено, що серед ендометріоїдних карцином ендометрія спостерігаються пухлини з анеуплоїдією, які характеризуються переважно глибокою інвазією в міометрій, вірогідно вищими ІП та експресією циклінів D1, Е і транскрипційного фактора E2F1 порівняно з такими показниками у диплоїдних пухлинах. Виявлені фенотипові особливості РЕ поряд зі статусом ДНК можуть бути основою для визначення більш агресивних форм цієї патології
Доп.точки доступа:
Глущенко, Н. М.
Бучинська, Л. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Результати хірургічного лікування хворих на рак верхніх відділів стравоходу [Текст] / С. І. Кіркілевський [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 238-244. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
ЭЗОФАГЭКТОМИЯ -- ESOPHAGECTOMY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
ХИМИОРАДИОТЕРАПИЯ -- CHEMORADIOTHERAPY (методы)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (методы)
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: Рак верхніх відділів стравоходу (РВВС) становить 10–15% усіх випадків раку стравоходу. Результати лікування хворих на РВВС залишаються незадовільними. В основному пацієнти отримують самостійну радіохіміотерапію, на сьогодні не існує чіткого алгоритму хірургічного лікування. Мета: покращити безпосередні та віддалені результати лікування хворих на РВВС шляхом розроблення методики оптимального оперативного втручання у обсязі одномоментної субтотальної езофагоектомії. Об’єкт і методи: проаналізовано безпосередні та віддалені результати комбінованого лікування 44 хворих на РВВС (основна група) та 187 хворих на рак середньої частки внутрішньогрудного відділу стравоходу (РСЧВВС) (група порівняння). Пацієнти обох груп одержували неоад’ювантну радіохіміо­терапію за аналогічними схемами. В основній групі 16 хворих прооперовано за розробленою методикою (радикальне видалення пухлини з накладанням трансплеврального механічного стравохідно-шлункового анастомозу, нутритивної мікроєюностоми та дренуванням шийного простору з лівобічної цервікотомії), в інших виконано операцію за типом Льюїса (25) або Торека (3). У групі порівняння у 92,4% хворих виконано операцію за типом Льюїса. Результати: безпосередні результати лікування пацієнтів обох груп задовільні, рівні ускладнень достовірно не відрізнялися. Виконання субтотальної езофагоектомії після проведеного курсу передопераційної радіохіміотерапії дозволило виконати резекцію стравоходу R0 з його перетинанням на 2 см вище верхнього краю пухлини (замість традиційних 4 см). При оцінці віддалених результатів лікування виявлено, що безрецидивна виживаність хворих на РВВС та РСЧВВС достовірно не відрізняється. За сукупністю безпосередніх та віддалених результатів виконання субтотальної езофагоектомії у контексті розробленого методу лікування хворих на РВВС є виправданим та більш доречним, ніж виконання операції за типом Льюїса. Висновки: застосування розробленої методики оптимального оперативного втручання у обсязі субтотальної езофагоектомії є виправданим і дозволяє проводити радикальне лікування хворих на РВВС. Результати лікування пацієнтів за розробленою методикою тотожні таким при радикальному оперативному лікуванні хворих на рак середніх відділів стравоходу
Доп.точки доступа:
Кіркілевський, С. І.
Крахмальов, П. С.
Кондрацький, Ю. М.
Фридель, Р. І.
Жуков, Ю. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Фактори прогнозу у хворих на рак прямої кишки [Текст] / Б. Б. Татарин [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 245-249. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (диагностика, терапия, эпидемиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: Мета: підвищення ефективності лікування хворих на рак прямої кишки (РПК) шляхом вивчення прогностичних факторів та індивідуалізації лікування. Об’єкт і методи: в основу дослідження покладені результати спостереження 779 хворих на РПК. Вивченню та оцінці підлягали такі прогностичні чинники, як локалізація пухлини, вік пацієнта на момент встановлення діагнозу, стать, ступінь диференціації пухлини G. Усіх учасників розподілили відповідно до стадійності захворювання (система TNM), в дослідження були включені пацієнти з РПК ІІ, ІІІ та ІV стадії. Аналіз отриманих результатів проводили, порівнюючи показники в підгрупах кожної зі стадій та разом для загальної кількості хворих, визначаючи їхній вплив на загальну виживаність (ЗВ). Результати: при визначенні впливу ступеня диференціації пухлини G встановлено, що кращі показники ЗВ мали хворі на РПК ІІІ стадії з помірним ступенем диференціації G2. При порівнянні 4-річної ЗВ частка пацієнтів, які вижили, при РПК G1 — 20,6; G2 — 33,8; G3 — 0,0% (р = 0,01). При РПК ІІ та IV стадії корелятивного зв’язку між ЗВ пацієнтів та ступенем диференціації пухлини не спостерігали. При аналізі як прогностичного фактора місця локалізації первинної пухлини найкращі показники ЗВ спостерігали у пацієнтів з РПК ІІ стадії при локалізації пухлини у ректо-сигмовидному відділі товстої кишки (р = 0,02); у пацієнтів з РПК ІІІ та IV стадії залежності між ЗВ та локалізацією пухлини не встановлено. Висновки: ступінь диференціації пухлини G демонструє зв’язок (р = 0,01) із ЗВ пацієнтів з РПК ІІІ стадії. Від місця локалізації пухлини достовірно залежить ЗВ (р = 0,02) пацієнтів з РПК ІІ стадії
Доп.точки доступа:
Татарин, Б. Б.
Крижанівська, А. Є.
Голотюк, І. С.
Семенів, І. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.


   
    Бореліозна лімфаденопатія у практиці онколога (клінічні спостереження) [Текст] / І. Й. Галайчук [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 250-253. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (осложнения)
ЛИМФАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- LYMPHATIC DISEASES (диагностика, терапия, этиология)
ЛЕЙКОЗ ЛИМФОЦИТАРНЫЙ ХРОНИЧЕСКИЙ B-КЛЕТОЧНЫЙ -- LEUKEMIA, LYMPHOCYTIC, CHRONIC, B-CELL (диагностика, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Лайм-бореліоз — інфекційно-трансмісивне захворювання з гетерогенними клінічними проявами, які виникають у відповідь на дисемінацію в організмі грамнегативних спірохет роду Borrelia. Мета: представити клінічні випадки бореліозної лімфаденопатії, які симулювали прояви злоякісної лімфоми. Описано два клінічні спостереження (жінка віком 43 роки, чоловік віком 66 років), у яких бореліозна лімфаденопатія маскувалася під клінічними проявами злоякісної лімфоми. При цьому морфологічні та імуногістологічні дослідження діагностували лише кортикальну гіперплазію у видалених лімфатичних вузлах. Націлений збір анамнезу щодо укусу кліщів та визначення у крові специфічних антитіл IgG і IgM до Borrelia burgdoferi (імуноферментний і Вестерн-блот аналізи) дозволили встановити діагноз і провести антибактеріальну терапію. На прикладі другого клінічного випадку показано, що тривала бореліозна інфекція може бути промотором виникнення хронічної лімфоїдної лейкемії. Висновки: пацієнтам із лімфаденопатією, лихоманкою та інтоксикаційним синдромом нез’ясованого генезу рекомендовано обстеження на наявність Лайм-бореліозу. Хронічна бореліозна інфекція у хворих, які мали в анамнезі злоякісні пухлини, підвищує ризик розвитку у них вторинного злоякісного захворювання
Доп.точки доступа:
Галайчук, І. Й.
Жулкевич, І. В.
Сміян, С. І.
Николюк, В. Д.
Коморовський, Р. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.


   
    Інноваційні технології скринінгу, діагностики та персоніфікованої терапії раку [Текст] : матеріали науково-практичної конференції (3-4 жовтня 2019 р., м. Київ) // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 255-270


MeSH-главная:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (диагностика, терапия)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
Аннотация: 3–4 жовтня 2019 р. у Києві відбулася Науково-практична конференція «Інноваційні технології скринінгу, діагностики та персоніфікованої терапії раку». Організатори Конференції — Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології (ІЕПОР) ім. Р.Є. Кавецького Національної академії наук (НАН) України та Національна асоціація онкологів України. Конференція присвячена проблемам діагностичної ефективності лабораторних, інструментальних, молекулярно-генетичних та епігенетичних методів для скринінгу та прогнозування агресивності перебігу злоякісних новоутворень. Зокрема, розглянуто питання ідентифікації циркулюючих пухлиноасоційованих маркерів для моніторингу пухлинного процесу та персоніфікованого дизайну терапії; застосування персоніфікованих принципів хіміо-, гормоно- і таргетної терапії у лікуванні хворих зі злоякісними новоутвореннями; значення біотерапії у підвищенні ефективності медикаментозного лікування та у покращенні якості життя хворих онкологічного профілю. У роботі Конференції взяли участь провідні фахівці — онкологи наукових та медичних установ Києва, Львова, Тернополя, Івано­Франківська, Сум, Чернівців
Свободных экз. нет

Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)