Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ОУ4/2017/2<.>

Общее количество найденных документов : 20
Показаны документы с 1 по 20

Экспериментально-клиническое обоснование применения углеродных биоматериалов в ортопедии и травматологии [Текст] : (обзор литературы) / Н. А. Корж [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 114-121. - Библиогр.: с. 119-121

MeSH-главная:
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
БИОСОВМЕСТИМЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- BIOCOMPATIBLE MATERIALS
УГЛЕРОД -- CARBON
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: На підставі аналізу 60 джерел літератури та власних досліджень встановлено, що різні форми вуглецю нетоксичні та безпечні, мають достатній запас механічної міцності. Вуглецеві біоматеріали немагнітні, вони не викликають алергічних проявів, локальної та системної реакції організму. У культурі остеобластів та в експериментах на тваринах після імплантації вуглецевого біоматеріалу в дефект кістки визначено його остеоінтегративні якості та високу біосумісність із тканинами. Імплантати з вуглецевих композиційних матеріалів не поступаються за механічними і біологічними характеристиками іншим штучним біоматеріалам, але значно нижчі за собівартістю. Вуглець має електропровідність. Застосування різних форм вуглецевих імплантатів дає можливість оптимізувати репаративний остеогенез, скоротити терміни лікування пацієнтів, моніторувати прооперовану ділянку скелета з використанням МРТ, провести післяопераційні курси променевої терапії, а також електролікування на етапі реабілітації. За своїми фізико-хімічними та механічними властивостями, біологічною інертністю вуглецеві біоматеріали є унікальними, із них можна виготовити ендопротези кістки будь-якої форми та розмірів. Добре зарекомендували себе в регенерації кістки й вуглецеві покриття металевих імплантатів. Розробки в галузі нанотехнологій привели до створення нанотрубок на основі вуглецю, використання яких є перспективним і розширює можливості регенераторної медицини завдяки їхньому поєднанню з клітинними трансплантатами, колагеном і гіалуроновою кислотою. Біоматеріали на основі вуглецю можна насичувати медикаментозними препаратами, що розширює їх використання в медицині
Доп.точки доступа:
Корж, Н. А.
Дедух, Н. В.
Тяжелов, А. А.
Чжоу, Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Стауде, В. А.
Рентгенометрические параметры крестца и таза, влияющие на позвоночно-тазовый баланс во фронтальной плоскости, у здоровых волонтеров [Текст] / В. А. Стауде, Е. Б. Радзишевская, Р. В. Златник // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 52-61. - Библиогр.: с. 60-61

MeSH-главная:
КРЕСТЕЦ -- SACRUM (патофизиология, рентгенография)
ТАЗ -- PELVIS (патофизиология, рентгенография)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (рентгенография)
ЗДОРОВЫЕ ДОБРОВОЛЬЦЫ -- HEALTHY VOLUNTEERS
Аннотация: Мета: вивчити в здорових волонтерів рентгенометричні параметри крижової кістки і таза, які впливають на хребтово-тазовий баланс у фронтальній площині, та їхній взаємозв’язок між собою. Методи: обстежено 36 практично здорових студентів-волонтерів (25 юнаків та 11 дівчат віком від 17 до 23 років). Середній зріст становив 173 см (від 168 до 183), середній індекс маси тіла — 22,23 (від 17,90 до 29,38). Виконували рентгенологічне обстеження волонтера в положенні стоячи. На рентгенограмах вимірювали: 1) кут нахилу краніальної пластинки крижової кістки за методом R. E. Irvin у фронтальній площині; 2) кут нахилу таза; 3) кут ротації крижової кістки навколо аксіальної осі за методом О. М. Орла; 4) ширину суглобових щілин крижово-клубового суглоба у вентральному, медіальному та дорсальному відділах. Отримані показники опрацьовували статистично. Результати: більшість волонтерів (81 %) мали асиметрію ширини суглобових щілин крижово-клубового суглоба, яка супроводжувалась нахилом таза та крижової кістки, ротацією крижової кістки. Нахил крижової кістки виявлено в 95 % обстежених, таза — у 83 %, ротацію крижової кістки — у 92 %. Ширина суглобових щілин у волонтерів становила (3,3 ± 0,9) мм. За допомогою кластерного аналізу всіх волонтерів розподілили на чотири кластери (групи), для кожної з яких були характерними певні параметри. В обстежених першої групи ширина суглобових щілин була симетричною в усіх відділах, нахил крижової кістки і таза — однаковим, ротація крижової кістки — незначною. Асиметрію ширини суглобових щілин у двох відділах виявлено у волонтерів третьої та четвертої груп (39 %, 14 осіб), а в трьох відділах — другої (42 %, 15 людей). Виявлено, що 20 волонтерів (56 %) мали асиметрію суглобових щілин, нахил таза і крижі, ротацію крижі до 3°, а максимальні відхилення (понад 3°) цих показників зафіксовано у 7 волонтерів (19 %)
Доп.точки доступа:
Радзишевская, Е. Б.
Златник, Р. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Результаты восстановления передней крестообразной связки по технологии "все внутри" [Текст] / М. Л. Головаха [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 84-91. - Библиогр.: с. 90-91

MeSH-главная:
КРЕСТООБРАЗНОЙ СВЯЗКИ ПЕРЕДНЕЙ ВОССТАНОВЛЕНИЕ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT RECONSTRUCTION (методы)
КОЛЕНА ТРАВМЫ -- KNEE INJURIES (хирургия)
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ПЕРЕДНЯЯ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (повреждения, хирургия)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
Аннотация: Незважаючи на створення нових технологій, кількість незадовільних результатів відновлення передньої схрещеної зв’язки не зменшується. Удосконалення методики відбувається за двома напрямами, а саме: зменшення операційної травми та поліпшення анатомічної позиції трансплантата. Мета: оцінити ефективність відновлення передньої схрещеної зв’язки методом «усе всередині». Методи: проаналізовано результати відновлення передньої схрещеної зв’язки методом «усе всередині» у 346 пацієнтів (201 чоловік, 145 жінок), прооперованих у період 2013–2015 рр. Розподіл за віком: до 20 років — 75 хворих, 21–30 — 116, 31–40 — 101, понад 40 — 54. Свердління каналів виконано інструментом RetroDrill або FlipCutter, фіксацію в стегновій і великогомілковій кістках — підвісною системою TightRope або її аналогом. Результати: рецидив нестабільності виник у 3 пацієнтів, у 2 випадках — стійкий реактивний синовіт. Болю в місці імплантатів та їхнього вилучення не було. Показники за шкалою IKDC становили: A-162, B-34, C-15, D-3. Основними перевагами методу є: істотне зменшення болю (1–3 бали за ВАШ на 2-гу добу); швидке відновлення обсягу рухів; відсутність гематом у місці виходу каналу на великогомілковій кістці; використання лише одного сухожилля в 92 % випадків, збереження функції m. gracilis, відсутність у каналах кісток імплантатів, що дуже важливо в разі виконання ревізійної операції. Висновки: методика відновлення передньої схрещеної зв’язки за технологією «усе всередині» з фіксацією системою типу TightRope не поступається іншим технологіям і забезпечує позитивні результати лікування пацієнтів із передньою нестабільністю колінного суглоба
Доп.точки доступа:
Головаха, М. Л.
Красноперов, С. Н.
Титарчук, Р. В.
Забелин, И. Н.
Твердовский, А. О.
Орлянский, В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Радченко, В. О.
Дослідження напружено-деформованого стану моделі хребта за різноманітних методик хірургічного лікування вибухових переломів грудопоперекового відділу (частина друга) [Текст] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, О. В. Яресько // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 6-13. - Бібліогр.: с. 13

MeSH-главная:
ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES (хирургия)
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
ГРУДНЫЕ ПОЗВОНКИ -- THORACIC VERTEBRAE (повреждения, хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (повреждения, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Аннотация: У процесі вибору тактики хірургічного лікування вибухових переломів нижньогрудного і поперекового відділів хребта проблемними залишаються питання протяжності фіксації, можливості корекції деформації, доцільності виконання ламінектомії. Мета: побудувати кінцево-елементні біомеханічні моделі вибухового перелому тіла ТhXII хребця з 100 % його ураженням в блоці хребців ThIX-LV і порівняти їхній напружено-деформований стан за різних видів фіксації. Методи: створено чотири розрахункові моделі блока хребців ThIX-LV:1) заміна зруйнованого тіла хребця міжтіловою опорою, руйнування дуг хребців і фіксація хребців ThХ, ThХІ, LI, LІІ транспедикулярною конструкцією (ТПК); 2) руйнування 100 % обсягу тіла хребця ТhXII і фіксація хребців ThХ, ThХІ, LI, LІІ ТПК; 3) заміна зруйнованого хребця міжтіловою опорою, руйнування дуг хребця ТhXII і фіксація хребців ThХI і LI ТПК; 4) заміна зруйнованого хребця міжтіловою опорою. Результати: встановлено, що основне навантаження несе ТПК, максимальні напруження виявлені в задніх відділах хребта (до 6 МПа) і ділянках стрижнів між хребцями (36,9–65,7 МПа залежно від моделі). У разі використання для фіксації 8 гвинтів без міжтілової опори рівень напружень значно збільшувався: у ділянці «гвинт – кістка» — більше ніж у 2 рази, в стрижнях — на 70 %. У разі використання 4 гвинтів рівень напружень у ділянці заднього опорного комплексу в середньому збільшився на 10–40 %. Висновки: у блоках хребців найбільш напруженими є задні відділи хребта і ділянки стрижнів між хребцями. Використання спондилодезу на 360º збільшує навантаження в зоні «гвинт – кістка», а лише міжтілової опори — в ділянці задніх відділів хребта
Доп.точки доступа:
Попсуйшапка, К. О.
Яресько, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Радченко, В. А.
Рентгенологическая оценка экспериментального поясничного моносегментарного заднебокового спондилодеза с использованием аутологичного фибрина, обогащенного тромбоцитами [Текст] / В. А. Радченко, А. В. Палкин, В. А. Колесниченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 45-51. - Библиогр.: с. 50-51

MeSH-главная:
СПОНДИЛЕЗ -- SPONDYLOSIS (рентгенография, терапия)
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (рентгенография, терапия)
АЛЛОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HOMOLOGOUS (методы)
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS (методы)
КОСТЕЙ ЗАМЕНИТЕЛИ -- BONE SUBSTITUTES
ФИБРИН -- FIBRIN
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: Результати використання автологічного фібрину, збагаченого тромбоцитами (PRF), для поперекового задньобічного спондилодезу суперечливі. Мета: дослідити рентгенографічні ознаки експериментального поперекового задньобічного спондилодезу з використанням PRF. Методи: поперековий моносегментарний задньобічний спондилодез виконано 42 статевозрілим самцям каліфорнійських кролів у віці 4–5 міс., яких розподілили на 6 груп по 7 тварин у кожній. У контрольній групі 1 трансплантати не застосовували, у групі 2 використовували місцеві автотрансплантати, у 3 — місцеві автотрансплантати в поєднанні з PRF, 4 — алотрансплантати з крила клубової кістки, 5 — алотрансплантати з крила клубової кістки в поєднанні з PRF, 6 — PRF. Результати: виявлено рентгенографічні характеристики задньобічного кістково-пластичного спондилодезу, а саме: формування безперервних кісткових трабекул у зоні спондилодезу, збереження висоти міжтілових проміжків, гомогенну структуру новоутвореної кістки, збільшення інтенсивності рентгенівського зображення спондилодезних мас. У рентгенометричних дослідженнях визначено вищу щільність кісткового блока в групах кролів 3 і 5, а також формування гомогенного кісткового зрощення в групі 6. Висновки: у групах кролів із кістково-пластичним спондилодезом виявлено рентгенографічні ознаки сформованого кісткового блока в 77,1 % спостережень, у контрольній групі з декортикацією поперечних відростків — у 57,1 %. Результати рентгенометричного дослідження зони спондилодезу дозволяють стверджувати, що автологічний фібрин, збагачений тромбоцитами, сприяє формуванню міцного кісткового зрощення.
Доп.точки доступа:
Палкин, А. В.
Колесниченко, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Принципы лечения задней нестабильности коленного сустава [Текст] : (обзор литературы) / М. Л. Головаха [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 122-129. - Библиогр.: с. 128-129

MeSH-главная:
КОЛЕНА ТРАВМЫ -- KNEE INJURIES (хирургия)
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ЗАДНЯЯ -- POSTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (повреждения, хирургия)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Ушкодження задньої схрещеної зв’язки (ЗСЗ) та задньобокових стабілізувальних структур є значною травмою для колінного суглоба. Неповна діагностика цих ушкоджень у гострому періоді травми і подальше неадекватне лікування призводить до розвитку функціональної нестабільності та швидкого прогресування дегенеративно-дистрофічних процесів. Мета: на підставі аналізу наукової літератури визначити перспективний напрям для вдосконалення хірургічної техніки й поліпшення результатів лікування пацієнтів із задньою нестабільністю колінного суглоба. Методи: проведено пошук за ключовими словами щодо проблем діагностики, класифікації, а також вибору способу лікування задньої нестабільності колінного суглоба в англомовних наукових бібліотеках, базах Pubmed, Medline, Кокранівській бібліотеці та російськомовних виданнях за останні 15 років. Результати: механізми травми ЗСЗ дуже різноманітні. Ушкодження можуть бути ізольованими або комбінованими, мати хронічний перебіг. Останніми роками підвищився інтерес до реконструкції всіх внутрішніх структур колінного суглоба. Кількість інформації про функціональні результати хірургічного лікування ЗСЗ менша порівняно з передньою. Значимість проблеми пов’язана з малою частотою та рідшим хірургічним лікуванням розривів цієї зв’язки, а також із неоднорідністю гострих, хронічних та комбінованих її травм із потенційним залученням задньолатерального відділу суглоба. Ушкодження ЗСЗ часто залишається нерозпізнаним і, відповідно, нелікованим. Автори проаналізували застосовувані сьогодні методи лікування пацієнтів із задньою нестабільністю колінного суглоба, на підставі чого визначили перспективи щодо вдосконалення хірургічної техніки та поліпшення результатів лікування
Доп.точки доступа:
Головаха, М. Л.
Диденко, И. В.
Красноперов, С. Н.
Титарчук, Р. В.
Бенедетто, К. П.
Орлянский, В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості опороспроможності хворих із післятравматичними позасуглобовими деформаціями стегнової кістки та кісток гомілки (статографічні дослідження) [Текст] / К. К. Романенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 35-44. - Бібліогр.: с. 44

MeSH-главная:
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES
ПЕРЕЛОМЫ, НЕПРАВИЛЬНО СРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, MALUNITED
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
МЕХАНИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MECHANICAL PROCESSES
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
Аннотация: Важливою складовою результату лікування пацієнтів із післятравматичними деформаціями є відновлення опороспроможності ушкодженої кінцівки. Мета: вивчити особливості опороспроможності хворих із післятравматичними позасуглобовими деформаціями стегнової кістки (СК) і кісток гомілки за даними статографії. Методи: проаналізовано результати стандартних статографічних обстежень під час двохопорного стояння із переважною опорою на кожну з кінцівок 38 хворих, серед яких у 20 виявлено порушення кісткового зрощення і деформація великогомілкової кістки (ВГК), у 18 — СК. Термін існування деформації — від 3 до 15 міс. Результати: у пацієнтів із деформаціями ВГК у фронтальній площині загальний центр мас (ЗЦМ) зміщений у бік неушкодженої кінцівки, а СК — травмованої. У сагітальній площині в пацієнтів із деформаціями ВГК відзначено помітне хитання тіла у фронтальній площині, СК — у сагітальній. У разі одноопорного стояння пацієнти з деформацією ВГК більше спиралися на неушкоджену кінцівку і зміщення ЗЦМ склало для обох кінцівок близько 30 мм (р 0,05). У випадках деформації СК різниця між зміщенням склала майже 2 рази (р 0,05). Виявлена значуща відмінність (p 0 ,05) між величинами розбіжності ЗЦМ і коефіцієнтами асиметрії розкиду в разі одноопорного стояння у хворих із деформаціями ВГК і СК. Зменшення навантаження на уражену кінцівку вдвічі спостерігали у всіх обстежених. За допомогою аналізу статографічного дослідження створено систему оцінювання первинного стану хворого і моніторингу процесу його реабілітації після хірургічного втручання. Висновки: аналіз статографічного дослідження пацієнтів із позасуглобовими деформаціями СК або ВГК, виконаного до реконструктивного втручання і в динаміці після нього, дає змогу об’єктивізувати зміни опороспроможності ушкодженої кінцівки і досягти позитивного результату лікування
Доп.точки доступа:
Романенко, К. К.
Долуда, Я. А.
Карпинський, М. Ю.
Прозоровський, Д. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Олексій Алімович Тяжелов [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 112-113

Аннотация: Стаття присвячена ювілеюзавідувачалабораторії біомеханіки ДУ «Інститут патологіїхребта та суглобів імені М. І. Ситенка НАМН України» доктора медичних наук, професора Тяжелова О. А.
Доп.точки доступа:
Тяжелов, Алексей Алимович (доктор медицинских наук, ортопед-травматолог ; 1957-) \о нем\

Свободных экз. нет

Найти похожие

Овчинніков, О. М.
Графоаналітичне обгрунтування можливості виникнення, профілактики та лікування вивиху головки ендопротеза кульшового суглоба внаслідок хибного положення його компонентів [Текст] / О.М. Овчинніков // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 23-29. - Бібліогр.: с. 29

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (вредные воздействия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE
ОБОРУДОВАНИЯ НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТИ АНАЛИЗ -- EQUIPMENT FAILURE ANALYSIS
МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS
МАТЕМАТИКА ВЫЧИСЛИТЕЛЬНАЯ -- MATHEMATICAL COMPUTING
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Аннотация: Мета: на основі методу графоаналітичного моделювання визначити механізми виникнення вивихів головки ендопротеза кульшового суглоба (КС) і виправлення помилкового положення його компонентів. Методи: графоаналітичне моделювання. Результати: встановлено, що існують два механізми вивиху головки ендопротеза КС, пов’язані з її розмірами і дотриманням кутів нахилу й антеверсії чашки, антеторсії ніжки ендопротеза. Втрата площі контакту може виникати також унаслідок зносу пари тертя. Найстабільнішими є ендопротези з головками великого діаметра, які дають змогу збільшити плече сили, яка протидіє моменту, що призводить до вивиху. Для запобігання вивихів можна використовувати лайнери з козирком, які перешкоджають вивихуванню головки або шийки ніжки ендопротеза зменшеного діаметра. Якщо чашка ендопротеза має занадто велику величину кута нахилу або недостатня антеверсія чашки і/або антеторсія ніжки, але є стабільне закріплення, також можна використовувати лайнер із козирком. Кут обмеження рухів головки ендопротеза завдяки застосуванню лайнера з козирком зменшується зі збільшенням діаметра головок, що також свідчить про перевагу їх використання для запобігання вивихів ендопротеза. Висновки: у разі ендопротезування ТБС для профілактики виникнення вивиху головки ендопротеза важливо дотримуватися правильного положення його компонентів. За неможливості встановлення компонентів ендопротеза в межах, які запобігають виникненню вивиху головки, а також із метою його усунення доцільно застосовувати лайнери з козирком у поєднанні з головками великого діаметра. Вибір шийки ендопротеза зменшеного діаметра знижує ризик її вивихі
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Медико-соціальні наслідки переломів проксимального відділу стегнової кістки в осіб похилого та стеречого віку [Текст] : (огляд літератури) / В. О. Бабалян [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 130-134. - Бібліогр.: с. 132-133

MeSH-главная:
БЕДРА ШЕЙКИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL NECK FRACTURES (психология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Проаналізовано медико-соціальні наслідки переломів проксимального відділу стегнової кістки (ПВСК) у літніх пацієнтів, система медичної допомоги за таких ушкоджень у різних країнах, ускладнення і летальність. Відзначено, що показники летальності протягом першого року після перелому ПВСК коливаються від 21,5 до 40,0 %, у 20–50 % випадків пацієнти стають інвалідами і навіть через три роки після травми показники «фізичне функціонування» і «загальне здоров’я» залишаються низькими. До колишнього способу життя після перелому ПВСК повертаються лише 20–50 % хворих. Встановлено, що 20–60 % постраждалих потребують повсякденної допомоги, причому більше особи похилого віку, які проживають в інтернатах і будинках для людей похилого віку, порівняно з тими, які живуть у сім’ях. На підставі результатів дослідження СТОП (Система реєсТрації Остеопоротичних Переломів) Україна віднесена до країн із помірним ризиком розвитку остеопорозу і його ускладнень, а частота переломів ПВСК подібна до показників Румунії та Польщі. У Швеції та Великобританії розроблені національні програми для лікування хворих із переломами ПВСК, які передбачають хірургічне втручання протягом 48 год після травми, консультацію геріатра протягом 72 год після госпіталізації, ранню післяопераційну мобілізацію, профілактику пролежнів, препарати для лікування остеопорозу, реабілітацію під наглядом лікаря-геріатра. Усе це дало змогу скоротити тривалість перебування хворого в стаціонарі, зменшити кількість ускладнень, знизити летальність і витрати на лікування на 40 %. Хірургічне лікування осіб похилого та старчого віку з переломами ПВСК у максимально короткі терміни є «золотим стандартом»
Доп.точки доступа:
Бабалян, В. О.
Гурбанова, Т. С.
Черепов, Д. В.
Хвисюк, О. М.
Кальченко, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Лоскутов, О. А.
Биомеханическое обоснование выбора ацетабулярного компонента при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом [Текст] / О. А. Лоскутов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 14-22. - Библиогр.: с. 21-22

MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
АЦЕТАБУЛОПЛАСТИКА -- ACETABULOPLASTY (методы)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Аннотация: Втрата анатомічної форми кульшової западини (КЗ) за умов диспластичного коксартрозу, наявність сегментарних дефектів і дефіцит кісткової тканини в цій ділянці зумовлюють проблеми під час вибору конструкції ацетабулярного компонента ендопротеза. Мета: провести порівняльне біомеханічне оцінювання стабільності фіксації чашок, які запресовують і загвинчують, в умовах сегментарного дефекту КЗ у хворих на диспластичний коксартроз у разі ендопротезування. Методи: розроблено спрощену геометричну модель кульшового суглоба з сегментарними дефектами КЗ 30º, 60º, 90º та 120º; а також кінцево-елементні моделі системи «кісткова тканина – чашка – вкладиш – головка ендопротеза» та оцінено напружено-деформований стан (НДС) за умов осьового навантаження в 1000 Н. Результати: у разі встановлення чашок, які запресовуються та загвинчуються, за умов сегментарного дефекту КЗ менше ніж 30° максимальне напруження кісткової тканини ложа наближається до показників здорового суглоба. При цьому загвинчувана чашка забезпечує якіснішу первинну стабільність. За умов сегментарних дефектів КЗ 60°, 90º та 120° для зниження рівня НДС кістки необхідно виконати вільну кісткову пластику і застосувати загвинчувані чашки. Використання чашок, що запресовуються, за умов сегментарних дефектів понад 60º проблематично. Висновки: обидва типи фіксації чашок ендопротезів забезпечують НДС кісткової тканини, близький до показників у здоровому суглобі. Наявність сегментарного дефекту розміром до 30° значно не впливає на жорсткість і міцність тазової кістки в разі використання загвинчуваної чашки. За умов дефектів КЗ від 30° до 60° з’являється загроза виникнення тріщин. Якщо розмір дефекту перевищує 60°, значно збільшується ризик деструкції КЗ. Чашка, що запресовується, порівняно із загвинчуваною, більш рухома під дією статичного навантаження в 1000 Н
Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Корж, М. О.
Микола Петрович Новаченко - велике бачиться здалеку (1898-1966 рр.) [Текст] / М. О. Корж, С. Д. Шевченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 105-109

Аннотация: У статті коротко описано науково-педагогічний шлях великого організатора, видатного вченого, блискучого педагога, талановитого лікаря, члена-кореспондента АМН СРСР, заслуженого діяча науки України, доктора медичних наук, професора Новаченка Миколи Петровича, директора Науково-дослідного інституту ортопедії травматології ім. проф. М. І. Ситенка, завідувача кафедрою ортопедії і травматології Українського інституту удосконалення лікарів, головного редактора журналу «Ортопедия, травматология и протезирование». Народився в сім’ї селянина, здобув освіту в церковно-парафіяльній і заводській школах на Сумщині, гімназії Харкова і вступив до Харківського університету на медичний факультет, після закінчення якого в 1922 р. почав роботу в Українському інституті ортопедії і травматології (нині ДУ «Інститут ім. проф. М. І. Ситенка НАМН»). Пройшовши шлях ординатора, завідувача рентгенологічним кабінетом і клінічним відділенням, головного лікаря інституту, став його директором. Займався клінічною практикою і науковими дослідженнями (в 1936 р. захистив кандидатську, а в 1940 — докторську дисертації). після демобілізації в 1943 р. М. П. Новаченко присвятив себе відновленню інституту і вихованню кадрів. Клінічні роботи М. П. Новаченка розглядають актуальні питання всіх розділів нашої спеціальності. Із його ім’ям пов’язані: відновлення і розвиток ортопедо-травматологічної і протезної служб; організація опорних пунктів; боротьба з травматизмом; розвиток функціональних методик лікування травматичних ушкоджень; розробка нових реконструктивно-відновлювальних втручань на великих суглобах за умов великих дефектів кісток; консервація і трансплантація тканин (кісток, сухожиль, шкіри); створення банку тканин; відновлення після війни журналу «Ортопедия, травматология и протезирование»
Доп.точки доступа:
Шевченко, С. Д.
Новаченко, Николай Петрович (профессор, ортопед-травматолог ; 1898-1966) \о нем\

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Комісаренко, А. М.
Дослідження антиексудативної дії "Веногель 911 з кінським каштаном" в експерименті [Текст] / А. М. Комісаренко, Ю. Н. Авідзба, В. В. Ніколов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 101-104. - Бібліогр.: с. 104

MeSH-главная:
СТОПЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- FOOT INJURIES (лекарственная терапия)
ОЖОГИ -- BURNS (лекарственная терапия)
ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VENOUS INSUFFICIENCY (лекарственная терапия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, повреждения)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (терапевтическое применение)
КОНСКИЙ КАШТАН -- AESCULUS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: Незалежно від ступеня ураження, для лікування пацієнтів із травмами необхідно використовувати консервативні методи, зокрема медикаментозні з застосуванням місцевих засобів. Серед лікарських препаратів, використованих для лікування хронічної венозної недостатності, безпосередньо впливають на основні механізми патогенезу захворювання веноактивні (флеботропні) засоби. Вони захищають венозну стінку від впливу місцевих медіаторів, окиснювачів, стабілізують мембрани ендотеліоцитів, знижують проникність венул і капілярів, підвищують тонус вен і їхню еластичність, тобто надають комплексну ендотеліопротекторну і венопротекторну дію
Доп.точки доступа:
Авідзба, Ю. Н.
Ніколов, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Ендопротезування в пацієнтів із наслідками невправлених переломовивихів у кульшовому суглобі [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 78-83. - Бібліогр.: с. 82-83

MeSH-главная:
БЕДРА ВЫВИХ -- HIP DISLOCATION (терапия, хирургия)
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (терапия, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING
МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS
Аннотация: Ендопротезування в разі наслідків невправлених переломовивихів у кульшовому суглобі належить до складних хірургічних втручань. Мета: розробити методику ендопротезування кульшового суглоба (КС) й оцінити її результати в пацієнтів із наслідками невправлених переломовивихів у КС. Методи: із 2004 по 2016 рр. 10 пацієнтам (10 суглобів) із наслідками невправлених переломовивихів у КС виконано ендопротезування. Середній вік пацієнтів 41,3 року (від 22 до 59), 5 чоловіків і 5 жінок. Укорочення ураженої кінцівки в середньому становило 4,7 см (від 2 до 8). У 5 хворих перед ендопротезуванням виконано зведення проксимального відділу стегнової кістки з використанням апарата зовнішньої фіксації (АЗФ) по системі «таз – стегно». Час дистракції та фіксації в АЗФ становив у середньому 55 днів (від 21 до 98). Ацетабулярний компонент ендопротеза встановлювали в анатомічному положенні. Пластику дефектів кульшової западини провели у 8 випадках. Терміни спостереження за хворими становили від 6 міс. до 12 років. Результати: функціональний стан КС за шкалою Harris підвищився від 30 до 82 балів. У всіх хворих рентгенологічних ознак нестабільності компонентів ендопротеза не виявлено. Повна перебудова автотрансплантатів після пластики відбулася в 100 % випадків. Ускладнення, пов’язані з АЗФ: 1 випадок — поверхневе нагноєння м’яких тканин навколо стрижня, 1 — перелом стрижня, 1 — рання перипротезна інфекція, 1 — повторний вивих. Висновки: відновлення центра ротації КС і довжини ураженої кінцівки завдяки використанню АЗФ «таз – стегно» перед ендопротезуванням, реконструкція стінок кульшової западини з урахуванням типу дефекту і анатомічне встановлення чашки ендопротеза дали змогу мінімізувати ускладнення й отримати позитивні результати лікування в пацієнтів із наслідками невправлених переломовивихів у КС
Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Бондаренко, С. С.
Хмизов, С.О.
Жигун, А. І.
Панченко, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Експериментально-гістологічне дослідження репаративного остеогенезу за умов різних методів фіксації алотрансплантата під час алокомпозитного ендопротезування довгих кісток [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 70-77. - Бібліогр.: с. 76-77

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
АЛЛОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HOMOLOGOUS
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: Вивчення регенерації кістки в разі застосування алокомпозитного ендопротезування є важливим напрямком досліджень в ортопедії. Мета: дослідити регенераційні процеси в разі використання алокомпозитного ендопротезування для заміщення післярезекційних сегментарних дефектів стегнової кістки щурів із різними способами фіксації. Методи: розроблені й удосконалені моделі різних варіантів фіксації алотрансплантата до кістки реципієнта, запропонована модель безцементної фіксації ендопротеза з керамічним покриттям на ніжці з використанням алотрансплантата. Експеримент проведено на 45 лабораторних білих щурах-самцях (вік 5 міс., маса тіла 350–400 г), яких розділили на три групи по 15 у кожній: I — поперечна остеотомія стегнової кістки з імплантацією алокомпозитного ендопротеза; II — поперечна остеотомія стегнової кістки з імплантацією алокомпозитного ендопротеза й автопластика зони з’єднання алотрансплантата і кістки; III — ступінчаста остеотомія з імплантацією алокомпозитного ендопротеза. Тварин виводили з експерименту через 3, 6 і 9 міс., проводили гістологічне дослідження. Результати: після виконання поперечної остеотомії стегнової кістки (I і II групи) та заміщення післярезекційних дефектів проксимального відділу алокомпозитними ендопротезами виявлено перебудову алотрансплантатів на всіх термінах дослідження. Ознак запалення не встановлено в жодному випадку. У разі збільшення площі контакту алотрансплантата з кісткою реципієнта (ступінчаста остеотомія, III група) процеси перебудови і васкуляризації алотрансплантата були більш вираженими. Ознаки активної перебудови автотрансплантатів спостерігали з третього місяця експерименту. Кісткове зрощення автотрансплантата з кісткою реципієнта встановлено через 9 міс. після операції. По периметру ніжки ендопротеза новоутворена кісткова тканина щільно контактувала з керамічним покриттям ендопротеза
Доп.точки доступа:
Вирва, О. Є.
Головіна, Я. О.
Малик, Р. В.
Данищук, З. М.
Нікольченко, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Динаміка біохімічних та імунохімічних показників у хворих на злоякісні та доброякісні пухлини грудного та поперекового відділів хребта [Текст] / М. О. Корж [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 30-34. - Бібліогр.: с.34

MeSH-главная:
ПОЗВОНОЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SPINAL NEOPLASMS (кровь)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
КЛИНИЧЕСКИЕ БИОХИМИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- CLINICAL CHEMISTRY TESTS (методы)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- IMMUNOLOGIC TESTS (методы)
ГРУДНЫЕ ПОЗВОНКИ -- THORACIC VERTEBRAE (патология)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология)
Аннотация: Проблема ранньої діагностики новоутворень хребта залишається актуальною. Одним із чутливих діагностичних тестів для кістково-суглобової онкології є визначення біохімічних та імунохімічних маркерів у сироватці крові хворих. Мета: вивчити біохімічні маркери і цитокіни сироватки крові, які відображають стан різних видів обміну та динаміку запальної реакції, у хворих із первинними пухлинами грудного і поперекового відділів хребта й метастазами (МТС) пухлин позахребтових локалізацій у хребці. Методи: проведено біо- та імунохімічне дослідження сироватки крові 45 хворих із первинними доброякісними та злоякісними пухлинами грудного і поперекового відділів хребта різної гістологічної структури, а також МТС у тіла хребців карцином позахребтових локалізацій та 11 умовно здорових осіб середнього віку. Оцінено динаміку біохімічних показників вуглецевого, білкового і ліпідного обмінів, а також рівнів вмісту в сироватці крові прозапальних інтерлейкинів – ІЛ-1β і ІЛ-6, прокальцитоніну. Результати: виявлено достовірно більший вміст ІЛ-1β, ІЛ-6 і прокальцитоніну в сироватці крові хворих із МТС різних карцином у хребці та первинними злоякісними пухлинами в порівнянні з доброякісними. Встановлено достовірно вищий рівень активності лужної фосфатази в пацієнтів із первинними злоякісними новоутвореннями грудного та поперекового відділів хребта і МТС у хребці. Висновки: коливання вмісту ІЛ-1β, ІЛ-6 і прокальцитоніну можуть свідчити про стимуляцію запального вогнища навколо пухлини і значною мірою відображати їхню пробластомну дію. Активація лужної фосфатази в пацієнтів із первинними злоякісними новоутвореннями і МТС у хребці є, імовірно, підтвердженням компенсаторної активації остеосинтезу у відповідь на онкогенний остеолізис
Доп.точки доступа:
Корж, М. О.
Радченко, В. О.
Леонтьєва, Ф. С.
Куценко, В. О.
Шевцов, Б. М.
Попов, А. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Григор’єв, В. В.
Локалізація фактора росту ендотелію судин і трансформувального фактора росту-β в тканинах навколовідламкової зони після переломів довгих кісток кінцівок у людини [Текст] / В. В. Григор’єв, О. К. Попсуйшапка, Н. О. Ашукіна, Ф. М. Галкин // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 62-69. - Бібліогр.: с. 68-69

MeSH-главная:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (диагностика)
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (диагностика)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (диагностика)
БИОПСИЯ -- BIOPSY (методы)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS
ТРАНСФОРМИРУЮЩИЙ ФАКТОР РОСТА БЕТА -- TRANSFORMING GROWTH FACTOR BETA
Аннотация: Мета: дослідити за допомогою імуногістохімічних методів вміст фактора росту ендотелію судин (VEGF) і трансформувального фактора росту (TGF-β) в тканинах, прилеглих до відламків кісток після перелому в людей, а також в аутофібрині, отриманому in vitro. Методи: обстежені біоптати (міжфрагментарний фібрин-кров’яний згусток, періост, м’язова і жирова тканини) з навколовідламкової зони 9 постраждалих із переломами кісток кінцівок під час відкритого їх зіставлення. Аналізували фібрин-кров’яні згустки з венозної крові тих самих пацієнтів, отримані під час операції за методикою J. Choukroun. Результати: на 1–2-гу добу після перелому VEGF концентрується у фібрині, який утворює фібрин-кров’яний згусток у навколовідламковій зоні. На 5–12-ту добу інтенсивність реакції на VEGF у фібрині зменшується або він зникає, а експресія фактора проявляється в клітинах регенерату — остеоцитах, остеобластах, фібробластах, ендотеліоцитах. Через 10–12 діб після травми позитивна реакція на VEGF визначена в ендотеліоцитах і остеобластах. Реакцію на TGF-β у фібрин-кров’яному згустку і тканинах регенерату спостерігали виключно в клітинах. В аутологічних фібринових згустках експресію на VEGF спостерігали у фібрині, а TGF — у клітинах крові, які залишилися в ньому. Проте інтенсивність реакції на VEGF у фібрині, утвореному in vitro, була нерівномірною. Висновки: концентрація VEGF на 1–2-гу добу після перелому у фібрин-кров’яному згустку в навколовідламковій зоні є потужним сигналом для відновлення кровопостачання в ділянці ушкодження. Експресія TGF-β на всіх термінах виявлена лише в клітинах. Нерівномірний розподіл VEGF у фібрині, утвореному in vitro, слід ураховувати в разі його використання для оптимізації репарації кістки.
Доп.точки доступа:
Попсуйшапка, О. К.
Ашукіна, Н. О.
Галкін, Ф. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Голобородько, С. А.
Аппарат внешней фиксации для лечения закрытых переломов пястных костей [Текст] / С. А. Голобородько // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 92-96. - Библиогр.: с. 96

MeSH-главная:
ПЯСТНЫЕ КОСТИ -- METACARPAL BONES (повреждения)
КИСТИ ТРАВМЫ -- HAND INJURIES (терапия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS
ПЕРЕЛОМЫ ЗАКРЫТЫЕ -- FRACTURES, CLOSED (терапия)
Аннотация: Для лікування закритих переломів п’ясткових кісток розроблені апарати зовнішньої фіксації (АЗФ), які дають змогу закрито дозовано вправити і фіксувати відламки. Проте досить складна конструкція і значні розміри обмежують їхнє застосування. Мета: навести АЗФ і технологію лікування закритих переломів п’ясткових кісток зі зміщенням відламків. Методи: лікування за допомогою запропонованого АЗФ проведено 21 хворому (2 жінки і 19 чоловіків, вік від 15 до 46 років) із закритими зі зміщенням переломами п’ясткових кісток. Перелом II п’ясткової кістки виявлено в 4 пацієнтів, IV — в 9, V — в 7, одночасно IV–V — в 1. Усім хворим попередньо здійснено невдалі спроби закритого вправляння переломів. Результати: апарат складається з базисного і рухомого стрижнеутримувачів, різьбової стяжки-дистрактора, двох напрямних. Репонувальний пристрій являє собою окремий стрижнеутримувач із отворами для напрямних і стрижнів, притискні гвинти, наскрізний гладкий циліндричний отвір, в якому вільно проходить дистрактор. Через 2 отвори в базисному стрижнеутримувачі в проксимальний відламок п’ясткової кістки проводять два різьбових стрижня, а в проксимальну фалангу через отвір репонувального стрижнеутримувача, — зазвичай, один. Здійснюють дистракцію по 2–3 мм на добу. Завдяки лігаментотаксису відбувається самовправлення перелому. Якщо вправлення досягнуто, то через 2–3 отвори в рухомому стрижнеутримувачі в дистальний відламок п’ясткової кістки вводять 2–3 стрижні, виконують помірну компресію і рентгенологічний контроль. У 14 випадках досягнуто анатомічну репозицію відламків. У 6 хворих спостерігали допустимі зміщення по ширині й під кутом. У всіх пацієнтів переломи зрослись у терміни 3–5 тижнів. Висновки: запропонований АЗФ дає змогу закрито вправити і фіксувати переломи п’ясткових кісток із будь-якими видами зміщення
Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Антоніна Денисівна Салєва [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 110-111

Аннотация: Стаття присвячена ювілею директора Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності, кандидата технічних наук, доцента Салєєвій А. Д.
Доп.точки доступа:
Салеева, Антонина Денисовна (кандидат технических наук, доцент, ортопед-травматолог ; 1957-) \о ней\

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Escobar syndrome (multiple pterygium syndrome) associated with osteogenesis imperfecta: a case report [Text] / S. O. Khmyzov [и др.] = Несовершенный остеогенез и синдром Эскобара: уникальное сочетание орфанной генетической патологии у пациента (клиническое наблюдение) / С.А. Хмызов, Е.П. Шармазанова, Н.С. Лысенко, А.В. Пашенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - P97-100. - Библиогр.: с. 100

MeSH-главная:
ОСТЕОГЕНЕЗ НЕСОВЕРШЕННЫЙ -- OSTEOGENESIS IMPERFECTA
ПТЕРИГИУМ -- PTERYGIUM
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ ВРОЖДЕННЫЕ -- GENETIC DISEASES, INBORN
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: A clinical case of a unique combination in a patient of a combination of rare genetic diseases — imperfect osteogenesis and Escobar syndrome is presented. Imperfect osteogenesis (osteogenesis imperfecta, congenital fragility of bones, periosteal dystrophy, intrauterine rickets, osteopsaturosis, Lobstein-Wolff disease, «crystal» disease) [Q 78.0] — heterogeneous hereditary disease, with a frequency in the population from 1–7.2:10 000 to 1:20 000. Characterized by a violation of the synthesis of type I collagen. Clinically manifested by multiple fractures and the development of progressive deformities of long bones of extremities, some variants of the disease are accompanied by the presence of blue sclera and progressive deafness. Escobar syndrome (multiple pterygium syndrome, Multiple pterygium syndromes, OMIM 265 000) is an orphanic hereditary disease, the incidence is unknown. Clinical manifestations — cervical, antecubital, popliteal pterygiums, multiple contractures of joints, excessive skin folds in the axilla and between the fingers, congenital or early manifested scoliosis or kyphoscoliosis, the presence of hemivertebra, partial fusion of vertebral bodies, cryptorchidism and hypogonadism in boys, fetal akinesia, low hair growth at the back of the head, deformity of the feet as a «rocking-stop», intrauterine growth retardation, small growth, craniofacial dysmorphisms (micrognathia), antimonyholoidal incision of the eyes (displacement of the medial edges of the optic gaps upwards) with epicanthus or without it, ptosis, arachnodactyly, respiratory distress syndrome (due to hypoplasia of the lung tissue), cleft hard and soft palate, low set eyes. Intellectual development, as a rule, does not suffer. Treatment is complex: correction of metabolic disorders, surgical interventions to eliminate deformities of limbs, cleft palate, pterygium
Представлений клінічний приклад унікального поєднання в пацієнта комбінації рідкісних генетичних захворювань — недосконалого остеогенезу (НО) і синдрому Ескобара. НО (osteogenesis imperfectа, вроджена ламкість кісток, періостальна дистрофія, внутрішньоутробний рахіт, остеопсатироз, хвороба Лобштейна-Вроліка, «кришталева» хвороба) [Q 78.0] — гетерогенне спадкове захворювання, зі частотою в популяції від 1–7,2:10 000 до 1:20 000. Характеризується порушенням синтезу колагену I типу. Клінічно проявляється множинними переломами і розвитком прогресованих деформацій довгих кісток кінцівок, деякі варіанти захворювання супроводжуються наявністю блакитних склер і прогресуючою тугоухістю. Синдром Ескобара (синдром множинного птерігіума, Multiple pterygium syndromes, OMIM 265 000) — орфанне спадкове захворювання, частота зустрічі невідома. Клінічні прояви — шийний, антекубітальний, підколінний птеригіуми, множинні контрактури суглобів, надлишкові шкірні складки в пахвовій западині та між пальцями, вроджений або рано проявлений сколіоз або кіфосколіоз, наявність напівхребців, часткове злиття тіл хребців, крипторхізм і гіпогонадизм у хлопчиків, фетальна акінезія, низький ріст волосся на потилиці, деформація стоп за типом «стопа-качалка», затримка внутрішньоутробного розвитку, невеликий зріст, черепно-лицьові дизморфізми (мікрогнатія), антимонголоїдний розріз очей (зміщення медіальних країв очних щілин вгору) з епікантом або без нього, птоз, арахнодактилія, респіраторний дистрес-синдром (у зв’язку з гіпоплазією легеневої тканини), розщілина твердого та м’якого піднебіння, низько посаджені очі. Інтелектуальний розвиток, зазвичай, не страждає. Лікування є комплексним: корекція метаболічних порушень, хірургічні втручання для усунення деформацій кінцівок, розщілини піднебіння, птерігіуму
Доп.точки доступа:
Khmyzov, S. O.
Sharmazanova, Ye. P.
Lysenko, N. S.
Pashenko, A. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)