Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ОУ4/2017/4<.>

Общее количество найденных документов : 20
Показаны документы с 1 по 20

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Vyrva O. E., Malyk R. V., Golovina Y. O.
Заглавие : Conceptual strategy for pelvic resections in tumor patients
Параллельн. заглавия :Концептуальная стратегия резекций таза при опухолях
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 5-14 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Библиогр.: с. 13-14
MeSH-главная: КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS
ТАЗА КОСТИ -- PELVIC BONES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: Pelvic resection is a technique that involves surgical resection of portions of the pelvic girdle. Hemipelvectomy is a pelvic resection that salvages an ipsilateral limb. The main indication for these procedures is primary malignant tumors of the pelvis (mostly chondrosarcomas), but in rare cases they are indicated for metastatic lesions, infection, or trauma. Objective: the main purpose of this study was to analyze pelvic resection patients. Methods: the results of treatment of 239 patients (131 male and 108 female) with pelvic tumors who were undergoing surgeries procedures in the Sytenko Institute from 1963 till 2017 were evalueted. 186 patients were operated at modern era in 2004–2017. The most frequent nosologies were chondrosarcomas, osteochondromas and secondary metastatic lesions. The average age of patients was (37.2 ± 18.9) years (7–80). Preoperative planning is crucial to define the extent of the tumor, plan the surgical margins, and identify the location of the vital structures. Necessary imaging includes plain radiography, CT, and MRI. There were 38 patients with type I resection (by Enneking and Dunham classification), 132 — with II type and 69 — with III type resection in our series. Results: reconstruction is dictated by the extent of the resection and the remaining structures. Surgical technique is dictated by histology of the tumor and location of the lesion. Allograft and autograft pelvic reconstruction has been used for patients. The TESS and MSTS have been applied to assess function outcomes. Wound infection and flap necrosis, nonunion, nerve palsy and local recurrence of malignant tumors are the most common complications for hemipelvectomies and pelvic resections. Conclusions: a multidisciplinary team is required for treat bone tumor of a pelvis. Appropriate preoperative counseling with the patient and family is paramount to explain the magnitude of the procedure, common complications, and predicted functional lossРезекция костей таза предполагает удаление различных по объему и локализации участков тазового кольца. Изначально гемипельвэктомия включала сохранение ипсилатеральной с пораженной стороной таза конечности. Основными показаниями являются первичные злокачественные опухоли таза (чаще - хондросаркомы), иногда - метастатические поражения костей, инфекции и т. п. Цель работы - проанализировать результаты хирургического лечения пациентов с опухолями таза. Оценены результаты лечения 239 пациентов (131 мужчина, 108 женщин) с опухолями таза, прооперированных за период 1963 - 2017 гг., 186 - за последние 13 лет. Наиболее частые нозологии: хондросаркома, остеохондрома, метастазы. Пациентам проведено комплексное обследование, в том числе гистологический анализ биопсийного материала, МРТ, КТ. Резекция I типа по классификации Enneking и Dunham произведена 38 больным, II - 132, III - 69. План хирургического вмешательства определялся гистологическим характером опухоли и локализацией патологического очага. Замещение удаленных сегментов таза, как правило, было обусловлено объемом резекции и стабильностью оставшейся части тазового кольца. Использованы ауто- и аллотрансплантаты. Результаты хирургического лечения пациентов оценивали с помощью шкал TESS и MSTS. Среди осложнений лечения были глубокие инфекции, некрозы кожно-мышечных лоскутов, несращения костных трансплантатов, нейропатия нервов с парезом стопы, рецидивы опухоли. Сделаны выводы, что для разработки общей схемы лечения необходим мультидисциплинарный подход с привлечением необходимых смежных специалистов. Очень важным моментом перед проведением подобных операций является обязательное ознакомление пациента и его семьи с характером вмешательства, особенностями опухолевого процесса, возможными осложнениями, прогнозируемой продолжительностью и качеством жизни после операции
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Жук П. М., Каяфа А. М.
Заглавие : Результати хірургічного лікування хворих старшої вікової групи з черезвертлюговими та міжвертлюговими переломами стегнової кістки
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 15-19 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 19
MeSH-главная: БЕДРА ВЕРХНЕЙ ТРЕТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HIP FRACTURES
БЕДРА ШЕЙКИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL NECK FRACTURES
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: Через- і міжвертлюгові переломи серед ушкоджень стегнової кістки становлять до 52 %. Понад 91 % таких переломів виникають у людей 65 років і старше. Незважаючи на різноманітність фіксаторів, кількість незадовільних віддалених результатів лікування залишається високою. Частота летальних випадків унаслідок зазначених переломів становить 12–19 % і збільшується з віком. Мета: оцінити віддалені результати металоостеосинтезу (МОС) і ендопротезування кульшового суглоба за вдосконаленою методикою в людей старшої вікової групи з через- і міжвертлюговими переломами стегнової кістки. Методи: обстежено 156 хворих у віці від 61 до 94 років. Ендопротезування проведено 51 пацієнту (група дослідження), МОС фіксаторами PFN, DHS, кутовою та LCР- пластинами — 105 (контрольна). Для аналізу віддалених функціональних результатів використано шкалу Харріса. Результати: задовільні функціональні результати лікування отримані після МОС фіксаторами PFN і DHS — (75,13 ± 10,14) і (72,83 ± 17,36) бала відповідно. У разі використання кутової та LCР-пластин лікування виявилося незадовільним — (55,71 ± 19,28) і (67,67 ± 19,73) бала відповідно. У групі тотального цементного ендопротезування результати оцінені як відмінні — (93,0 ± 4,33) бала; субтотального біполярного — хороші (86,53 ± 9,7) бала; субтотального монополярного — задовільні (78,23 ± 7,92) бала. Сумарна оцінка відмінних і хороших результатів у хворих групи дослідження становила 76,47 %, контрольної — 35,48 %; незадовільних — 5,88 і 64,58 % відповідно. Висновок: ендопротезування кульшового суглоба в пацієнтів старших за 61 рік із через- і міжвертлюговими переломами стегнової кістки дає змогу отримати кращі віддалені функціональні результати порівняно з МОС
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Страфун С. С., Тимошенко С. В., Лєсков В. Г.
Заглавие : Ефективність операції видалення човноподібної кістки зі середньозап’ястковим (чотирикутним) артродезом у хворих із деформівним артрозом кистьового суглоба
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 20-27 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 26-27
MeSH-главная: ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ЗАПЯСТНЫЙ СУСТАВ -- WRIST JOINT
ЛАДЬЕВИДНАЯ КОСТЬ ЗАПЯСТЬЯ -- SCAPHOID BONE
АРТРОДЕЗ -- ARTHRODESIS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Раніше альтернативою консервативного лікування деформівного артрозу (ДА) кистьового суглоба були променева стілоїдектомія або тотальний артродез. Сьогодні відомі різні варіанти резекційно-стабілізувальних втручань. Мета: визначити ефективність операції ексцизії човноподібної кістки (ЧК) із середньозап’ястковим артродезом у хворих ДА кистьового суглоба. Методи: проаналізовано віддалені результати ексцизії ЧК зі середньозап’ястковим артродезом у 21 пацієнта з ДА кистьового суглоба, обумовленого псевдоартрозом ЧК, ушкодженнями човноподібно-півмісяцевої зв'язки або ідіопатичним асептичним некрозом ЧК у співвідношенні 16: 3: 2 відповідно. Виконували клаптикову капсулотомію, ексцизії ЧК, усували нестабільність кистьового суглоба, резектували взаємообрнені суглобові поверхні півмісяцево-голівчастої та гачкоподібно-півмісяцевої частини суглоба. Артродез здійснювали гвинтами типу Герберта або пластиною типу «Spider». Проводили селективну денервацію кистьового суглоба та кісткову пластику зони артродезу. Оцінювали рентгенометричні дані променево-півмісяцевого кута й індекс висоти кистьового суглоба, динаміку амплітудно-силових характеристик і показників недієздатності верхньої кінцівки за DASH. Результати: відзначені зміни променево-півмісяцевого кута від (-19,4 ± 7,4)° до (-4,67 ± 5,0)°; індексу висоти кистьового суглоба від 0,486 ± 0,010 до 0,495 ± 0,008; сили циліндричного захоплення кисті від (45,3 ± 8,3) до (15,2 ± 4,4) кг; показників DASH від (45,3 ± 8,3) до (16,9 ± 3,9) балів. Проте амплітуда рухів змінювалася нерівномірно: згинання кистьового суглоба від (29,1 ± 9,3)° до (17,2 ± 7,5)° після операції, а розгинання — від (22,1 ± 9,7) ° до ( 40,1 ± 7,4)°. Висновки: у віддаленому періоді (більше за рік) у всіх пацієнтів виявлено значуще поліпшення структурно-функціональних показників верхньої кінцівки за відсутності ускладнень і повторних хірургічних втручань на зап'ястку. Результати лікування не залежали від нозології, яка призвела до ДА, і методу фіксації під час артродезу середньозап’ясткового суглоба
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Климовицкий Р. В., Тяжелов А. А., Гончарова Л. Д.
Заглавие : Усовершенствованная методика клинической оценки функциональной активности мышц тазового пояса, отвечающих за сохранение постурального баланса
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 28-33 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Библиогр.: с. 32-33
MeSH-главная: ТАЗ -- PELVIS
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL
ПОЗА -- POSTURE
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
Аннотация: Розвиток дегенеративно-дистрофічного процесу в кульшовому суглобі часто призводить до порушення роботи м'язів тазового пояса, основним показником ефективності якої є можливість збереження динамічної горизонтальної рівноваги таза за умов одноопорного стояння. Мета роботи - вдосконалити методику оцінювання функції скелетних м'язів людини, які відповідають за збереження постурального балансу. Розроблено шкалу оцінювання функціональної активності м'язів, яка передбачає використання загально-відомих прийомів клінічного обстеження. Аналіз таких показникив, як нахил таза і тулуба під час ходьби, стійкість одноопорного стояння, об'єктивне і суб'єктивне оцінювання опороздатності тощо, надає змогу комплексно оцінити ступінь функціональних порушень м'язів, які відповідають за збереження постурального балансу. Валідність зазначеної оцінювальної шкали вивчено за даними обстеження трьох груп хворих протягом 12 міс. Установлено, що запропонована шкала оцінювання надає змогу об'єктивно оцінити функціональний стан м'язів, відповідальних за постуральний баланс, і може бути використана для динамічного спостереження за процесом реабілітації пацієнтів під час лікування. Виявлено, що у хворих на коксартроз II - III стадії за відсутності лікування протягом року помітно прогресує зниження функції зазначених м'язів, а використання консервативного лікування не сприяє її відновленню. Ендопротезування кульшового суглоба надає змогу поліпшити функцію м'язів, відповідальних за постуральний баланс, хоча в частини пацієнтів порушення м'язової функції визначають протягом року після операції
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лизогуб К. І., Курсов С. В., Лизогуб М. В.
Заглавие : Застосування сучасних режимів інтраопераційної рідинної ресусцитації в ортопедичній онкології
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 34-39 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 39
MeSH-главная: КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ -- BONES OF LOWER EXTREMITY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
КИСЛОРОД -- OXYGEN
Аннотация: Цель работы - изучить изменение центральной гемодинамики (ЦГД), транспорта и потребления кислорода у больных, которым выполнены плановые хирургические вмешательства в онкоортопедии с использованием разных режимов интраоперационного жидкостного обеспечения. В исследование включено 70 больных в возрасте от 18 до 77 лет, которым проведены хирургические вмешательства под комбинированной анестезией - спинномозговое введение бупивакаина и внутривенный пропофол-фентаниловый наркоз. Пациентам 1-й группы (n = 35) обеспечивали рестриктивный режим интраоперационного введения жидкости, 2-й (n = 35) - целенаправленную жидкостную терапию с тщательным мониторингом сердечного выброса и целевой поддержкой ударного индекса на уровне более 35 мл/м. 2, среднего артериального давления не менее 90 мм рт. ст. У больных 1-й группы сердечная преднагрузка часто моделировалась с помощью норадреналина, 2-й - ее поддерживали кратко-временными инфузиями раствора гидроксиэтилкрахмала. Установлено, что при ограничении жидкостной поддержки (1-я группа) существенно снижаются показатели сердечного выброса, сосудистого тонуса и усвоения кислорода. Более 40 % пациентов (при этом 100 % больных пожилого и старческого возраста) для стабилизации ЦГД нуждались во введении норадреналина. Пациенты 2-й группы имели достоверно лучшие показатели сердечного выброса, сосудистого тонуса, потребления кислорода, не нуждались в норадреналине. Сделаны выводы, что у пациентов, которых планово оперируют в ортопедической онкологии по поводу злокачественной патологии костей нижних конечностей под комбинированной анестезией, целенаправленная жидкостная терапия способствует стабилизации показателей ЦГД, обеспечивает лучший кислородный обмен, что особенно актуально для больных пожилого и старческого возраста
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Красноперов С. Н., Головаха М. Л., Диденко И. В., Масленников С. О.
Заглавие : Роль ортезирования при повреждении передней крестообразной связки
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 40-48 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Библиогр.: с. 47-48
MeSH-главная: КОЛЕНА ТРАВМЫ -- KNEE INJURIES
КРЕСТООБРАЗНОЙ СВЯЗКИ ПЕРЕДНЕЙ ВОССТАНОВЛЕНИЕ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT RECONSTRUCTION
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПОДДЕРЖИВАЮЩИЕ ПРИСПОСОБЛЕНИЯ -- BRACES
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
Аннотация: Застосування ортезів і брейсів у пацієнтів із ушкодженням передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ) і після артроскопічної реконструкції — досить поширене явище. Мета: визначити ефективність застосування ортезів різних конструкцій у пацієнтів із ушкодженням ПСЗ за допомогою апаратно-програмного базометричного комплексу. Методи: обстежено 50 пацієнтів із ушкодженням ПСЗ і 50 здорових волонтерів. Базометричне дослідження за допомогою апаратно-програмного базометричного комплексу (базометра) КЕ 03191680.010-2005 виробництва УкрНДІ протезування проведено без фіксатора і з використанням 4 видів фіксаторів колінного суглоба. Аналізували параметри двохопорного стояння на базометричній платформі: розподіл навантаження (%) від загальної маси тіла між нижніми кінцівками, коефіцієнт опороспроможності, зміщення загального центра тиску (ЦТ) у фронтальній і сагітальній площинах, ротацію ЦТ. Результати: у пацієнтів із ушкодженням ПСЗ виявлено достовірне превалювання розподілу маси тіла на інтактну нижню кінцівку порівняно з травмованою — (73,3 ± 2,8) і (26,7 ± 1,6) % відповідно; коефіцієнт опороспроможності дорівнював 0,36 ± 0,4; зміщення загального ЦТ у фронтальній площині — (11,5 ± 1,1) мм; у сагітальній — (7,2 ± 1,0) мм; кут ротації ЦТ — (7,8 ± 1,2)°. За умов застосування фіксаторів залежно від їх виду визначено тенденцію до зменшення асиметрії розподілу маси тіла пацієнта між кінцівками. Висновки: у результаті обстеження групи здорових волонтерів отримані основні показники двохопорного стояння на базометричній платформі. Аналіз базометричних показників пацієнтів із ушкодженням ПСЗ показав значне їх відхилення порівняно з групою волонтерів. Серед вивчених конструкцій фіксаторів колінного суглоба найбільш функціонально придатним виявився наколінник із двовісним шарніром. Він дає змогу максимально скоригувати і поліпшити біомеханічні показники статики й опороспроможність травмованої кінцівки
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Попсуйшапка К. О., Карпінський М. Ю., Попов А. І., Субота І. А. , Тесленко С. О.
Заглавие : Клініко-експериментальні кореляції розвитку залишкової деформації хребта за умов вибухових переломів грудопоперекового відділу
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 49-56 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 55-56
MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES
КИФОЗ -- KYPHOSIS
Аннотация: Мета: визначення залишкової деформації та фіксації хребта в разі вибухових переломів грудопоперекового відділу. Методи: проаналізовано результати рентгенологічних і КТ-досліджень 49 пацієнтів, яких, залежно від величини кіфотичної деформації, розділили на 4 групи: I (16 осіб) — від 0º до 12º, II (21) — від 13º до 21º, III (7) — від 22º до 30º, IV (5) —понад 31º. В експерименті створено 6 фізичних моделей: 1-а — норма; 2-а — зруйновано до 50 % тіла хребця і один суміжний міжхребцевий диск (МХД); 3-я — зруйновано 50 % тіла хребця, один суміжний МХД, задні відділи тіла хребця і корені дуг (неповний вибуховий перелом типу А); 4-а — 50 % тіла хребця, один суміжний МХД, задні відділи тіла хребця, корені дуг, дуги, міжостисті зв’язки (тип АВ, АС); 5-а — все тіло (100 %) і два суміжних диска (повний вибуховий перелом типу А); 6-а — 100 % тіла хребця, диски, дуги і зв’язки (ушкодження типу АС). Результати: установлено, що показники експериментальних моделей можна порівнювати з клінічними даними. Можливість подальшого розвитку деформації хребта пов’язана з морфологією ушкодження. За допомогою розробленої експериментальної моделі визначено основні закономірності розвитку кіфотичної деформації в разі вибухових переломів грудопоперекового відділу. Показано, що руйнування тіла хребця до 50 % спричинює розвиток первинної деформації, яка не прогресує під час подальшого навантаження. Ушкодження заднього опорного комплексу хребта призводить до прогресування залишкової деформації до 10 %. Висновки: деформація хребта виникає під час руйнування тіла хребця, безпосередньо в момент травми і залежить від її інтенсивності. У разі ушкодження задніх відділів хребта під час подальшого навантаження можливе прогресування деформації
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Науменко Л. Ю., Горегляд О. М., Маметьєв А. О., Костриця К. Ю. , Доманський А. М.
Заглавие : Загоювання важких поліструктурних ран кінцівок за умов застосування вакуум-терапії
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 57-61 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 60-61
MeSH-главная: РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES
РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- WOUND CLOSURE TECHNIQUES
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
Аннотация: Вакуум-асистоване закриття рани (VAC) відомо протягом останніх двох десятиліть як економічно вигідний та ефективний метод лікування, але різноманіття отриманих пацієнтами ушкоджень тканин за умов важких поліструктурних (зокрема й бойових) травм обумовлює подальші дослідження впливу негативного тиску на процес загоєння рани. Мета: вивчити можливості VAC-терапії для раннього ведення пацієнтів із важкими відкритими поліструктурними травмами кінцівок осколкового або вогнепальної характеру порівняно з конвенційною терапією. Методи: проаналізовано результати лікування 34 пацієнтів (чоловіки, середній вік (30 ± 6) років) із відкритими важкими кістково-м’язовими ушкодженнями нижніх і верхніх кінцівок, які супроводжуються проблемами первинного закриття рани. Перед застосуванням VAC-терапії або традиційного лікування всім постраждалим виконано санацію рани і фасціотомію. 18 пацієнтів включені в досліджувану групу зі застосуванням змінного негативного тиску. Стандартне оброблення рани антисептиками і накладення марлевих пов’язок застосовано у 16 постраждалих контрольної групи. Стан рани перевіряли на третій і сьомий день лікування. Оцінювали швидкість загоєння, яку визначали за різницею між початковою і виявленою на етапі дослідження площами. Результати: зафіксовано значне зменшення середньої площі рани за умов VAC-терапії (1,6 см2 через 3 дні, 3,9 см2 — через 7) порівняно з традиційним методом (0,8 і 3 см2 відповідно). Висновки: продемонстровано достовірне збільшення швидкості початкових процесів загоєння складних осколкових і вогнепальних ран у пацієнтів із проведеною VAС-терапією порівняно з традиційним лікуванням у контрольній групі. Первинне застосування VAC-терапії найефективніше в період, відповідний другій фазі ранового процесу (3–7 діб)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бець І. Г., Логвін А. В., Малясов О. Г.
Заглавие : Гнійно-септичні ускладнення хірургічного лікування метаепіфізарних переломів довгих кісток
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 62-66 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 66
MeSH-главная: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: В последние десятилетия для лечения переломов костей применяют металлоостеосинтез (МОС), показания к которому стремительно расширяются, чему способствует распространение разработок Международной ассоциации остеосинтеза (АО). Вместе с этим отмечается значительное количество осложнений МОС, в первую очередь, гнойно-воспалительных. Принято считать, что осложнения при использовании всемирно признанных технологий АО связаны только с низкой профессиональной подготовкой хирургов, с чем трудно согласиться полностью. Цель работы - провести ретроспективный анализ причин возникновения гнойно-септических осложнений (ГСО) после МОС переломов дистальных метаэпифизов длинных костей (ДМЭДК) и на его основе определить тактико-технологические меры для снижения их количества. Использован клинический материал отделения костно-гнойной инфекции КУОЗ "Харьковской городской многопрофильной больницы N 18". В группу исследования вошло 78 пациентов с гнойно-септическими осложнениями после остеосинтеза переломов ДМЭДК. Прослежена взаимозависимость между ГСО и выбраной тактикой хирургического лечения. Среди наиболее вероятных причин ГСО после МОС переломов типа pilon названы либо тактические, либо ошибки предоперационного планирования. В случае открытых и высокоэнергетических повреждений ДМЭДК рекомендовано отдавать предпочтение внеочаговым методам остеосинтеза. Сделаны выводы, что для профилактики ГСО необходимо глубокое осмысление технологий АО в свете биологических принципов остеосинтеза, тщательное предоперационное планирование, технологическое обеспечение операций, подготовка хирургов, расширенное использование методов внеочаговой фиксации при открытых и высокоэнергетических повреждениях
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шимон В. М., Кубаш В. І., Шимон М. В., Стойка В. В.
Заглавие : Динаміка біохімічних маркерів сироватки крові та сечі після застосування лазеротерапії у хворих на посттравматичний остеомієліт із ендемічних районів із дефіцитом йоду
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 67-72 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 71-72
MeSH-главная: ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
КЛИНИЧЕСКИЕ БИОХИМИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- CLINICAL CHEMISTRY TESTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ИОД -- IODINE
Аннотация: Проблема диагностического обследования и лечения больных с хроническим посттравматическим остеомиелитом (ПТО) длинных костей конечностей остается сложной, многоплановой и не до конца решенной в гнойной ортопедии. Цель работы - определить биохимические маркеры костной ткани в крови и моче больных ПТО для первичной оценки их состояния и контроля эффективности лечения. Пролечены 47 больных ПТО: 1-я группа (10 человек) - поступившие из неэндемичных районов, 2-я (10) и 3-я (27) - из эндемичных (с дефицитом йода). В 1-й и 2-й группах использована стандартная схема лечения, в 3-й она была дополнена лазеротерапией. В качестве контроля использованы показатели клинически здоровых лиц (20). В сыворотке крови определяли гликопротеины, активность щелочной и кислой фосфатаз, сиаловые кислоты, хондроитинсульфаты (ХС), общий и ионизированный кальций; в моче - содержание оксипролина и уроновых кислот. У пациентов 1-й группы установлено постепенное снижение биохимических маркеров деструкции костной ткани и воспалительного процесса, начиная с 7-х суток лечения. Снижение уровня экскреции оксипролина и уроновых кислот свидетельствует о замедлении катаболизма коллагена и протеогликанов. У пациентов 2-й группы снижение содержания гликопротеинов, ХС и гаптоглобина в сыворотке крови отмечено только через 14 дней после начала лечения. У пациентов 3-й группы восстановление биохимических показателей крови и мочи происходило более интенсивно. Сделаны выводы, что ПТО характеризуется увеличением в сыворотке крови маркеров воспаления и деструкции костной ткани, а также катаболизма коллагена и протеогликанов. Применение схемы лечения с использованием лазеротерапии имело более высокую клиническую эффективность, что подтверждено снижением биохимических маркеров воспаления и деструкции костной ткани в течение лечения
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вернигородський С. В., Фіщенко В. О., Рибінський М. В.
Заглавие : Регенерація повношарових дефектів хряща в експериментальній моделі під впливом збагаченої тромбоцитами плазми
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 73-79 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 78-79
MeSH-главная: ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Аннотация: Известно, что даже небольшие повреждения хряща, независимо от генеза, спонтанно не восстанавливаются. Это провоцирует в дальнейшем распространение дегенеративного поражения сустава и возникновение необратимых вторичных артрозных изменений. Цель работы - проанализировать влияние аутологичной обогащенной тромбоцитами плазмы на процесс регенерации в моделированных хрящевых дефектах в межмыщелковой области бедренной кости кроликов, оценить микроскопическую картину в разные промежутки времени, выявить возможные недостатки и осложнения методики. Эксперимент проведен на 24 взрослых кроликах. Дефекты созданы в межмыщелковой зоне дистального отдела бедренной кости обеих конечностей: с вовлечением субхондральной пластинки до появления кровяной росы - 12 дефектов в основной группе и 10 в контрольной, без ее вовлечения - 12 и 10 соответственно. На 7-е сутки после операции в суставы кроликов контрольной группы вводили обогащенную тромбоцитами плазму. У 2 животных (интакт) коленные суставы не травмировали. Через 2, 4 и 8 нед проводили макроскопический и гистологический анализ образованного регенерата. Через 8 нед после операции средняя толщина регенерата у животных с повреждением субхондральной пластинки составила (0,34 +- 0,06) мм в основной группе и (0,58 +- 0,009) мм в контрольной. Без повреждения субхондральной пластинки регенерация хрящевой ткани ограничена и через 8 нед практически не наблюдается даже при применении обогащенной тромбоцитами плазмы. Регенерат в основной группе был фиброзно-хрящевого строения с признаками дифференциации хондробластов, в контрольной - фиброзного, с большим количеством сосудов
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Корольков О. І., Рахман П. М., Карпінський М. Ю., Шишка І. В. , Яресько О. В.
Заглавие : Дослідження напружено-деформованого стану моделі стопи в разі плоско-вальгусної деформації (повідомлення 1)
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 80-84 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 84
MeSH-главная: ПЛОСКОСТОПИЕ -- FLATFOOT
СТОПА -- FOOT
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ФИЗИЧЕСКОЕ НАПРЯЖЕНИЕ -- PHYSICAL EXERTION
Аннотация: В последнее десятилетие наблюдается увеличение количества больных разного возраста с патологией стопы. Так, плоско-вальгусная деформация стоп (ПВДС), по данным разных авторов, составляет от 35 до 50 % всей патологии стоп у детей и до 75 % у взрослых. Одним из современных методов хирургического лечения ПВДС является подтаранный артроэрез. Однако исследователи не пришли к единому мнению относительно его эффективности. Цель работы - изучить напряженно-деформированное состояние костных элементов стопы в норме и при ее плоско-вальгусной деформации. Для решения поставленной задачи построена конечно-элементная модель стопы, состоящая из пяточной, таранной, ладьевидной и клиновидной костей, а также фрагментов большеберцовой и малоберцовой. Суставные поверхности моделировали элементами с механическими свойствами хрящевой ткани. Установлено, что для модели стопы в норме интенсивность напряжений во всех костных элементах распределяется равномерно и имеет значения в пределах от 0,1 до 1,7 МПа. Зона повышенного уровня напряжений находится на опорной поверхности пяточной кости, где их максимальная величина достигает 4,9 МПа. В результате исследования модели при ПВДС выявлено повышение уровня напряжений во всех костных элементах стопы, особенно на опорной поверхности пяточной кости (от 4,9 МПа в норме до 7,2 МПа) и на поверхностях таранно-пяточного сустава, а именно, на ладьевидной кости (с 0,6 МПа в норме до 6,9 МПа при ПВДС). На заднелатеральной части суставной поверхности таранной кости определяется наивысшая концентрация напряжений - 13,5 против 1,0 МПа в норме. Сделан вывод, что повышение и перераспределение напряжений в костно-хрящевых элементах стопы в случае ее плоско-вальгусной деформации могут быть пусковым механизмом развития нестабильности голеностопного сустава и артрозных явлений в суставах стопы
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Зоя Михайлівна Мітелева
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 85 (Шифр ОУ4/2017/4)
Аннотация: Стаття присвячена 80-річчю Зої Михайлівни Мітелевої — корифея сучасної української ортопедії та травматології, видатного вченого, талановитого педагога, професора
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Вера Анатольевна Колесниченко
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 86-87 (Шифр ОУ4/2017/4)
Аннотация: Статттю присвячено відомому вченому, доктору медичних наук Колесніченко Вірі Анатоліївні, якій 28 листопада 2017 року виповнилось 60 років
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Геннадий Харлампиевич Грунтовский
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 88-89 (Шифр ОУ4/2017/4)
Аннотация: Статтю присвячено пам’яті відомого вченого, лікаря, громадського діяча, доктора медичних наук професора Грунтовського Геннадія Харлампійовича
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бойко И. В., Щербаков Д. Е., Макаров В. Б., Лазаренко Г. О.
Заглавие : Эндопротезирование головки лучевой кости (обзор литературы)
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 90-98 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Библиогр.: с. 96-98
MeSH-главная: ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
Аннотация: На підставі аналізу літератури розглянуто різні варіанти ендопротезів головки променевої кістки (ГПК), які застосовували раніше і тепер використовують у клінічній практиці, а саме: моноблочні, індивідуальні моноблочні, роз’ємні модульні моноблочні, біполярні модульні. Загальноприйнятої класифікації ендопротезів ГПК не існує — сьогодні їх розподіляють за конструкцією на моноблочні та біполярні. Моноблочний ендопротез може бути роз’ємним модульним або нероз’ємним. Під біполярним ендопротезом ГПК розуміють наявність між головкою імплантата і ніжкою шарнірного вузла, додатковий ступінь свободи в якому забезпечує максимально конгруентне розташування головки ендопротеза під час згинання-розгинання і ротації променевої кістки в ліктьовому суглобі. Визначено біомеханічні особливості функціонування різних видів ендопротезів, наведено найближчі та віддалені клінічні результати їхнього застосування. Показаннями до ендопротезування ГПК є: відсутність технічної можливості виконати внутрішню фіксацію за умов ушкодження ІІІ і IV типів за Mason-Hotchkiss, а також у випадку додаткових дестабілізуючих порушень капсульно-зв’язкового апарата, ушкодження типу Essex-Loprest, нестабільності ліктьового суглоба і/або больового синдрому в кисті після резекції ГПК, її незадовільного остеосинтезу, пухлини проксимального відділу променевої кістки. Авторами доведено, що в разі використання металевих ендопротезів ГПК відновлюється вальгусна стабільність ліктьового суглоба до нормального рівня. Від першого ендопротезування ГПК минуло понад 75 років, а пошуки ідеального ендопротеза тривають. Незважаючи на велику кількість конструкцій і типів ендопротезів, нині відсутній імплантат, що працює як природна ГПК. Усі технологічні удосконалення спрямовані на збільшення терміну функціонування імплантатів і максимальне зниження травмування хряща і м’яких тканин як під час установлення, так і в процесі роботи
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Радченко В. А., Пионтковский В. К., Костерин С. Б., Дедух Н. В.
Заглавие : Межпозвонковый диск: дегенерация, этапы формирования грыжи и молекулярный профиль (обзор литературы)
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 99-106 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Библиогр.: с. 105-106
MeSH-главная: МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА СМЕЩЕНИЕ -- INTERVERTEBRAL DISC DISPLACEMENT
МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА ДЕГЕНЕРАЦИЯ -- INTERVERTEBRAL DISC DEGENERATION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Проаналізовано 40 джерел наукової літератури та систематизовано інформацію про чинники ризику, стадії формування гриж міжхребцевого диска (МХД), запальні цитокіни й експресію факторів росту. Відмічено, що біль у нижній частині спини є головною причиною погіршення якості життя пацієнтів й інвалідності. Аналіз чинників розвитку гриж МХД — актуальне завдання, спрямоване на профілактику захворювання. Формування грижі — складний процес, який перебігає на фоні порушень організації головних структурних компонентів МХД (драглистого ядра, волокнистого кільця, хрящових замикальних пластинок) в умовах підвищених навантажень, залежно від способу життя людини, генетичного гетероморфізму основних макромолекул (колагену і протеогліканів), порушення метаболічних показників на фоні низької оксигенації дисків тощо. Проте є альтернативна думка, що формуванню грижі не завжди передує дегенерація волокнистого кільця. Кожна стадія утворення грижі (протрузія, пролапс, екструзія та секвестрація) має характерні гістологічні ознаки, зумовлені порушенням структурної організації драглистого ядра та його міграцією залежно від спроможності волокнистого кільця і хрящових замикальних пластинок. Драглисте ядро бере участь у запальній реакції, продукуючи прозапальні цитокіни, фактори росту тощо. Передумовою розвитку дегенерації МХД із різними структурними властивостями може бути поліморфізм генів, які кодують колаген I, II, IX і X типів, агрекан, неколагеновий білок CILP, прозапальні цитокіни (інтерлейкін 1 і 6), матриксну металопротеїназу-3. Активно вивчають поліморфізм генів рецепторів вітаміну D, а також його роль у розвитку дегенеративних порушень у МХД. Молекулярний профіль гриж МХД — це взаємодія прозапальних цитокінів, факторів росту та інших молекул, які експресуються клітинами, впливають на нервові корінці й супроводжуються больовим синдромом
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бондаренко С. Є.
Заглавие : Остеоінтеграція з імплантатом і чинники ризику її порушень (огляд літератури)
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 107-112 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 111-112
MeSH-главная: ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ОССЕОИНТЕГРАЦИЯ -- OSSEOINTEGRATION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Биологическая фиксация компонентов эндопротеза тазобедренного сустава сегодня играет значительную роль при операциях бесцементного эндопротезирования. Продолжительность стабильной фиксации компонентов эндопротеза в значительной степени зависит от остео-интеграции костной ткани с имплантатом. Цель работы - определить особенности остеоинтеграции вокруг имплантата и выявить факторы риска, влияющие на этот процесс. Проанализированы более 40 работ из электронных баз PubMed, Medline, тезисы, статьи и другие источники научно-медицинской информации. На основании полученной информации освещены механизмы остеоинтеграции, базирующиеся на таких феноменах, как остеокондукция и остеоиндукция. Остеоинтеграция проходит следующие стадии: воспаления, миграции и дифференциации остеогенных клеток, формирования костной ткани (поверхность имплантата окружает остеоид и минерализованный матрикс), ремоделирования костной ткани. Охарактеризованы условия, влияющие на периимплантационный остеогенез и остеоинтеграцию при эндопротезировании суставов. Освещены факторы риска, негативно влияющие на процесс остеоинтеграции: снижение количества или активности остеобластов, повышение плотности остеокластов, дисбаланс между локальными и системными показателями, влияющими на формирование и ремоделирование кости, нарушение васкуляризации, как ключевого звена в дифференциации клеток в остеогенном направлении. Установлено, что большое значение в процессе остеоинтеграции имеет поверхность имплантата - ее состав, технологические характеристики, гидрофильность или гидрофобность в биологической среде, тропность к клеткам и возможность выполнения их основной функции, экспрессии продуктов генов, формирующих макромолекулярную среду между имплантатом и костью с последующей минерализацией и характерным строением
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лоскутов О. А.
Заглавие : Проблемные вопросы выбора ацетабулярного компонента при эндопротезировании больных диспластическим коксартрозом (обзор литературы)
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 114-119 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Библиогр.: с. 118-119
MeSH-главная: ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
Аннотация: Диспластичний коксартроз (ДК) є однією з основних патологій суглобів в осіб молодого віку і спричиняє стійку втрату працездатності та інвалідності. Ендопротезування кульшового суглоба (КС) у разі ДК - це складне і трудомістке втручання через анатомічну деформацію кульшової западини та проксимального відділу стегнової кістки, що впливає на вибір конструкції імплантата, у першу чергу ацетабулярного компонента, та метод його фіксації. Головною причиною ревізійних операцій є рання нестабільність чашки ендопротеза. Мета роботи - проаналізувати наукову інформацію щодо питань вибору конструкції ацетабулярного компонента в разі тотального ендопротезування КС у хворих на ДК. Пошук проведено за останні 25 років із баз PubMed, Medline, Google Scholar, серед монографій, статей, дисертацій тощо. На перших етапах впровадження ендопротезування за умов ДК застосовували цементні чашки, які закріплювали методом поглиблення кульшової западини, формування ложа і кісткової пластики зони сегментарного дефекту. Визначено високий рівень нестабільності цього виду чашок. Нині поширення отримали напівсферичні чашки, які запресовуються, з покриттям гідроксилапатитом і трабекулярним металом. Відмічено, що в разі заглиблення чашки в ложе реципієнта менше ніж на 75 % ризик нестабільності є дуже високим. Немає даних про поведінку запресовуваних чашок за умов сегментарних і центральних дефектів. Для профілактики центральної міграції чашки в порожнину таза пропонують використовувати антипротрузійні кільця. Перспективним напрямом є створення чашок, які вгвинчують і запресовують, із остеоадгезивним та остеоіндуктивним покриттям
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Науково-практична конференція, присвячена 110-й річниці заснування ДУ "ІПСХ ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України" та міжнародний навчальний курс "Первинне і ревізійне ендопротезування кульшового та колінного суглобів"
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 121-122 (Шифр ОУ4/2017/4)
MeSH-главная: ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
Аннотация: 4-5 жовтня 2017 р. у Харкові пройшли заходи з нагоди 110-річчя Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка Національної академії медичних наук України", яка є найстарішим в нашій державі науково-медичним закладом ортопедо-травматологічного профілю
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)