Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ПУ59/2018/3<.>

Общее количество найденных документов : 11
Показаны документы с 1 по 11

Радченко, О. М.
Особливості перебігу артеріальної гіпертензії в пацієнтів із гіпотиреозом (огляд літератури та власні дослідження) / О. М. Радченко, Л. В. Оленич // Практикуючий лікар. - 2018. - N 3. - С. 5-8

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология)
Аннотация: У статті наведено результати проведеного огляду літератури та власних досліджень особливостей перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) із гіпотиреозом у 177 пацієнтів, хворих на АГ ІІ стадії 1-го та 2-го ступенів, яких поділено на дві групи: 1-а — із гіпотиреозом та 2-а — зі збереженою функцією щитоподібної залози (ЩЗ), які були порівняні за віком, гендерним складом, тривалістю, стадіями та ступенями АГ, супутньою патологією. Доведено, що гіпотиреоз призводить до розвитку як діастолічної, так і систолічної АГ (пряма кореляція Т4 із систолічним і діастолічним артеріальним тиском), прогресування яких пов’язане зі збільшенням маси тіла та зростанням показників загального холестерину. Погіршення контролю за АТ відбувається паралельно з іще більшим пригніченням функції ЩЗ, наростанням маси тіла до розвитку ожиріння, пригніченням функції кори надниркових залоз. При гіпотиреозі виникає ризик порушення функціональної здатності нирок та розвитку гепатопатії. Гіпербеталіпопротеїнемія пов’язана з активацією лімфоцитарної ланки запалення та виступає чинником підвищеної кровоточивості (за протромбіновим індексом)
Доп.точки доступа:
Оленич, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Спринчук, Н. А.
Стан тиреоїдно- та адренокортикоїдної функцій у дітей із синдромом біологічно неактивного гормону росту / Н. А. Спринчук // Практикуючий лікар. - 2018. - N 3. - С. 9-12

MeSH-главная:
РОСТА ГОРМОН ЧЕЛОВЕКА -- HUMAN GROWTH HORMONE
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES
АДРЕНОКОРТИКОТРОПНЫЙ ГОРМОН -- ADRENOCORTICOTROPIC HORMONE
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: У статті наведено результати вивчення особливостей тиреотропної та адренокортикотропної функцій у пацієнтів із синдромом біологічно неактивного гормону росту. Обстежено 158 хворих із цим синдромом, із них 49 дівчат і 109 хлопців, середній вік яких становив 8,3±0,24 року; 128 дітей було передпубертатного віку, 30 дітей — пубертатного. Проводилось дослідження ТТГ, Т4 віл., АКТГ і кортизолу до та протягом 6 місяців лікування рекомбінантним гормоном росту. Аналізуючи результати дослідження, у пацієнтів із синдромом біологічно неактивного гормону росту порушення тиреотропної та адренокортикотропної функцій організму не було виявлено. Резервні адаптаційні механізми системи гіпоталамус-гіпофіз-щитоподібна залоза та гіпоталамус-гіпофізнадниркові залози мають адекватну реакцію на тривале лікування препаратами рекомбінантного гормону росту
Свободных экз. нет

Найти похожие

Булат, О. В.
Аналіз структури та функції капілярів у хворих на рак щитоподібної залози в післяопераційному періоді / О. В. Булат // Практикуючий лікар. - 2018. - N 3. - С. 13-16

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (хирургия)
КАПИЛЛЯРЫ -- CAPILLARIES (патофизиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: У статті наведено результати дослідження ендотеліальної функції капілярів у молодих пацієнтів на тлі замісної супресивної гормонотерапії, прооперованих із приводу раку щитоподібної залози, у віддалені післяопераційні строки. Матеріали та методи. Було обстежено 60 хворих, прооперованих із приводу раку щитоподібної залози, через 7-10 років після тиреоїдектомії. Структура та функція капілярів вивчалася за допомогою бінокулярного мікроскопа МБC‑1. Результати. Структурні зміни капілярів проявлялися у звуженні або розширенні капілярних петель, а також у збільшенні кількості відкритих капілярів. Функціональні зміни капілярів полягали в наявності перикапілярного набряку, згладженості сосочкової лінії, зміні фону. Виявлені порушення можуть свідчити про переважання вазоконстрикторних або вазодилатуючих чинників у кровоносній системі та розглядатися як компенсаторний механізм, спрямований на підтримку внутрішнього гомеостазу. Висновки. Виявлені зміни структури та функції капілярів можуть свідчити про порушення судинної регуляції й розглядатися як предиктор раннього розвитку серцево-судинних порушень у таких пацієнтів
Свободных экз. нет

Найти похожие

Головач, И. Ю.
Склеродермоподобный паранеопластический синдром: ревматология "Overlap" онкология / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина // Практикуючий лікар. - 2018. - N 3. - С. 17-24

MeSH-главная:
ПАРАНЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- PARANEOPLASTIC SYNDROMES (диагностика)
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (диагностика)
Аннотация: В обзорной статье проведен анализ сосуществования системной склеродермии, паранеопластических реакций и злокачественных опухолей. Иммунные реакции, участвующие в патогенезе системной склеродермии, могут способствовать развитию онкологической патологии, поэтому пациенты с факторами риска этого заболевания требуют тщательного наблюдения за возможным неопластическим процессом. С другой стороны, симптомы системного склероза могут быть маской различных видов злокачественных новообразований. Дифференциация между идиопатической формой системной склеродермии, склеродермоподобным паранеопластическим синдромом и развитием рака на фоне аутоиммунной патологии вызывает множество трудностей. Пациенты с системной склеродермией, особенно старшего возраста, при высокой активности заболевания, быстропрогрессирующем и атипичном течении, высоком титре антител к аутоантителам, нетипичной капилляроскопической картине должны быть подвержены более тщательному диагностическому поиску и контролю по поводу онкологической патологии, особенно если пациент проявляет признаки и симптомы обоих состояний
Доп.точки доступа:
Егудина, Е. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Синдром Гудпасчера: клінічні спостереження / І. П. Катеренчук [та ін.] // Практикуючий лікар. - 2018. - N 3. - С. 25-34

MeSH-главная:
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ С АНТИТЕЛАМИ К БАЗАЛЬНОЙ МЕМБРАНЕ -- ANTI-GLOMERULAR BASEMENT MEMBRANE DISEASE (патофизиология)
Аннотация: У статті описано 2 клінічних випадки синдрому Гудпасчера, на прикладі яких відображено можливості різних варіантів перебігу цього захворювання. Наведені клінічні випадки демонструють лікарям, які у своїй клінічній практиці стикаються з легенево-нирковим синдромом, необхідність проведення диференціального діагнозу із синдромом Гудпасчера, з метою вчасної верифікації діагнозу та невідкладного призначення активної імуносупресивної терапії, яка може сприяти купіруванню гострого епізоду хвороби і тим самим подовжити життя пацієнту
Доп.точки доступа:
Катеренчук, І. П.
Талаш, В. В.
Шперно, О. Г.
Гринь, К. В.
Ярмола, Т. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Анохіна, Г. А.
Неалкогольна жирова хвороба печінки як мультисистемне метаболічне захворювання: особливості профілактики та лікування / Г. А. Анохіна // Практикуючий лікар. - 2018. - N 3. - С. 35-40

MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER (профилактика и контроль, терапия)
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (осложнения, патофизиология)
Аннотация: У статті наведено результати проведення оцінки ефективності модифікації харчування, фізичної активності, препаратів Антралю, Діаформіну та Гепаргіну в лікуванні хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). Проведено дослідження 25 хворих на НАСГ на тлі ожиріння віком від 28 до 52 років, серед яких жінок було 17 (85%), чоловіків — 8 (25%). Крім загальноприйнятих клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень, визначали індекс маси тіла (ІМТ), обвід талії (ОТ), за допомогою ультразвукового дуплексного сканування виміряли товщину комплексу інтима-медіа (ТКІМСА) екстракраніальних відділів сонної артерії, у крові визначали показники функціонального стану печінки, вміст ліпідів, глікованого гемоглобіну, С-реактивного білка. В обстежених хворих мав місце абдомінальний тип ожиріння: ІМТ становив 34,81±1,25 кг/м2, ОТ — 115,82±2,31 см; після лікування ІМТ зменшився до 30,34±1,37 кг/м2, а ОТ — до 106,17±1,32 см (р0,05). У хворих на НАСГ виявлено підвищення в крові активності АЛТ, АСТ, ГГТП, після лікування показники в нормі (р0,05 для всіх показників). Тривалість лікування становила 6 місяців. Основою лікування хворих на НАСГ є модифікація харчування та способу життя. Медикаментозна терапія хворих на НАСГ має включати середники, які мають протизапальну та метаболітну дію, а саме препарати Антраль, Гепаргін і Діаформін, які справляють позитивний вплив як на печінку, так і на судинну стінку. Контроль за ефективністю лікування хворих на НАЖХП має включати не тільки традиційні аналізи крові на активність трансаміназ та вміст ліпідів, але й такі важливі для профілактики прогресування атеросклерозу показники, як HbA1c, С-реактивний білок, ТКІМСА. Після лікування в крові зменшився вміст ЗХ, ХС ЛПНЩ, ТГ та підвищилась концентрація ХС ЛПВЩ, КА знизився з 5,20±0,13 до 3,27±0,09 (р0,05), зменшився відсоток HbA1c (р0,05), вміст С-реактивного білка (р0,05) і ТКІМСА з 1,05±0,05 до 0,75±0,03 мм.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Похилько, С. Ю.
Застосування L-орнітин-L-аспартату (гепатокс) у клінічній практиці / С. Ю. Похилько // Практикуючий лікар. - 2018. - N 3. - С. 41-43

Рубрики: Гепатокс

MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (лекарственная терапия)
ОРНИТИН -- ORNITHINE (терапевтическое применение)
Аннотация: В оглядовій статті наведено результати дослідження використання L-орнітин-L-аспартату при печінковій енцефалопатії, панкреатиті, неалкогольній жировій хворобі печінки, невідкладній хірургічній абдомінальній патології. Аналіз досліджень свідчить про ефективність призначення L-орнітин-L-аспартату та значне покращення біохімічних показників, детоксикацію аміаку, швидше відновлення нервово-психічних функцій та зниження терміну госпіталізації в середньому на 18,5%
Свободных экз. нет

Найти похожие

Образцов, В. П.
Про дослідження шлунка і кишок / В. П. Образцов // Практикуючий лікар. - 2018. - N 3. - С. 44-48

MeSH-главная:
ЖЕЛУДОК -- STOMACH
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, DIGESTIVE SYSTEM (история)
Аннотация: Досліджуючи в листопаді минулого 1886 року одного виснаженого 55-річного відставного чиновника, який уже понад десять років страждав на постійні закрепи та сильні болі в животі після їжі, я, пальпуючи в горизонтальному положенні хворого його живіт, намацав на три пальці нижче від пупка, по середній лінії кишку у вигляді досить товстого циліндра, який рухався догори й униз і не видавав бурчання та абсолютно ясно простежувався вправо й уліво по ходу його підйому до підребер'я, зникаючи за ним. З такою ж ясністю й виразністю, як щойно було описано кишку, я намацав два інші циліндри, що спускаються з боків донизу, з яких один, лівий, переходив у s. romanum, а інший, правий, у coecum. Усі ці кишки мали приблизно одні й ті ж властивості, тобто були приблизно одного калібру та однієї щільності; лише coecum був дещо ширшим від інших частин і містив незначну кількість газів, що давали при пальпації бурчання; s. romanum же був трохи тоншим і в ньому можна було промацати, у вигляді окремих кусків, щільні калові маси. Але ця різниця була надто незначною, щоб змусити відмовитися від уявлення про тотожність анатомічної будови та властивостей вмісту даних кишок
Свободных экз. нет

Найти похожие

Швед, М. І.
Базові принципи кардіореабілітації пацієнтів після інфаркту міокарду / М. І. Швед, Л. В. Левицька, С. Й. Липовецька // Практикуючий лікар. - 2018. - N 3. - С. 49-53

MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (реабилитация)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
Аннотация: Гострий інфаркт міокарда (ІМ) на сьогодні залишається однією з головних причин смертності. Впровадження ефективних кардіореабілітаційних програм для пацієнтів, які перенесли гострі форми ІХС, є важливим засобом покращення якості та тривалості життя. У більшості рекомендацій кардіореабілітація має І клас А рівень доказовості. План реабілітації повинен бути індивідуальним і базуватися на попередньо проведеній стратифікації ризику, визначенні рівня функціональної здатності й конкретних потребах хворого. На сьогодні, крім традиційної моделі кардіореабілітації, що включає 4 етапи, запропоновані альтернативні моделі з використанням персоніфікованої телемедицини, сфокусованої на індивідуальному профілю чинників ризику, а також спільнотних та домашніх програмах, які враховують можливість вибору для пацієнтів відповідно до їхніх потреб
Доп.точки доступа:
Левицька, Л. В.
Липовецька, С. Й.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Дземан, М. І.
До 100-річчя заснування Національної академії наук України: акцентовані питання в дискурсі еволюції медичних пізнань українців (1-ше подання) / М. І. Дземан // Практикуючий лікар. - 2018. - N 3. - С. 54-73

MeSH-главная:
АКАДЕМИИ И ИНСТИТУТЫ -- ACADEMIES AND INSTITUTES (история)
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: У статті подано історичну конкретику й продиктовану нею логіку становлення українських наукових корпорацій у дискурсі еволюції наших медичних пізнань. Для цього тезисно визначено (1-ше подання) етапність становлення в загальноцивилізаційному поступі форм та змісту наукової діяльності від античних часів (ІІІ тисячоліття до н. е. — V сторіччя нашої ери), коли відбулось виділення науки в самостійну сферу діяльності та Середньовіччя (V-XV сторіччя) — періоду заснування серед станових об’єднань ремісників перших виразних наукових корпорацій, аж до сучасних реалій, де наукові корпорації отримали широку академічну автономію, а галузі пізнання трансформувались у найпродуктивніші засоби виробництва. Щодо еволюції медичних пізнань українців, то увага акцентується на ролі доби язичества в трипільський, скіфський, сарматський та дохристиянський періоди, перших давньоруських держав Карпатської (Білої, Великої) Хорватії (VIX ст.) і Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.) — моменті започаткування давньоруською пізнавальною емпірикою національної української світоглядної традиції та їхньому впливові на подальший розвиток і становлення медицини на українських теренах. Визначено, що Карпатська Хорватія-Русь спадкоємно передала Київській Русі засади світоглядних традицій ладування та розуміння гармонічного співіснування різних просторів, перші паростки християнської віри та єдності, релігійної терпимості, засади триєдності лікувального процесу та вербального впливу. Становлення монастирської медицини на українських теренах (2-ге подання*) відбулося шляхом інтеграції язичницької медицини Київської Русі з традиціями монастирської медицини Візантії. При цьому слід відмітити те, що монастирською медициною Київської Русі була практично реалізована традиція лікувального процесу в триєдиному поєднанні — душі, духа і тіла. Водночас відсутність власної української державності, а відповідно й належних національних організаційно-наукових інституцій виключили можливість належного становлення вітчизняних освітньо-наукових корпораційв період Середньовіччя. В історичному вимірі становлення української медицини безпосередньо пов’язано з хрещенням Русі: до — давньоязичницька, після — монастирська, а ще пізніша — світсько-реміснична медицина. Доостанньої можна умовно віднести й козацьку медицину Запорізької Січі. Утім, незважаючи на ординське ярмо, Литовську добу, перебування в складі Речі Посполитої, безпрецедентну колонізацію та визиск Української козацької держави московськими «збирачами земель», українці вистояли: у короткий період нашої справжньої незалежності саме за Гетьманської України 14 листопада 1918 року і була заснована Українська академія наук. У радянські часи її так і не наважились зліквідувати. Святкуючи річницю, в умовах важкої депресивної ситуації затяжного перехідного періоду в нас просто немає іншого виходу, ніж зробивши висновки з історії світового та власного наукового поступу, розпочати відповідальну розбудову організаційних структур українських наукових корпорацій включно з Національною медичною академією, належно до етапів становлення постіндустріального суспільства
Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Заремба, Є. Х.
Лікар і вчений від бога: до 100-річчя від дня народження професора Степана Федоровича Олійника / Є. X. Заремба // Практикуючий лікар. - 2018. - N 3. - С. 74-76

MeSH-главная:
ТЕРАПИЯ (ДИСЦИПЛИНА) -- INTERNAL MEDICINE (история)
Аннотация: 10 квітня 2018 року виповнилося б 100 років від дня народження доктора медичних наук, завідувача кафедри факультетської терапії нашої Alma Mater у 1959-1986 роках, професора Степана Федоровича Олійника — видатної особистості, відомого вченого, талановитого організатора терапевтичної школи, який зробив вагомий внесок у розвиток терапевтичної служби
Доп.точки доступа:
Олійник, Степан Федорович (10.04.1918-6.05.1992) \о нем\

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)