Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ПУ74/2019/2/2<.>

Общее количество найденных документов : 7
Показаны документы с 1 по 7

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гріжимальський Є. В.
Заглавие : Тромбопрофілактика після кесаревого розтину в контексті сучасної концепції швидкого відновлення ERAC
Параллельн. заглавия :Cesarean section thromboprophylaxis in the context of the modern ERAC rapid recovery concept
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2019. - Том 2, N 2. - С. 4-7 (Шифр ПУ74/2019/2/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Аннотация: У даній статті наведено основні рекомендації Європейського товариства анестезіологів з періопераційної профілактики венозної тромбоемболії й основні рекомендації Товариства акушерської анестезіології та перинатології (SOAP) для швидкого відновлення після кесаревого розтину (ERAC) [1]. Пошуки ефективних методів відновлення після кесаревого розтину, прагнення знизити ризики післяопераційних ускладнень, скоротити терміни перебування в стаціонарі привели нас до впровадження сучасної концепції швидкого відновлення. У пологовому будинку “Лелека” вже використовується в щоденній практиці концепція швидкого відновлення після кесаревого розтину. Позитивні результати впровадження концепції ERAС в акушерській практиці зумовлюють необхідність модернізації традиційного підходу до періопераційного періодуThis article outlines the main guidelines of the European Society of Anesthesiologists for Perioperative Venous Thromboembolism Prevention and the basic guidelines of the Society for Obstetric Anesthesia and Perinatology (SOAP) for Enhanced Recovery After Cesarean (ERAC). The search for effective methods of recovery after caesarean section, the desire to reduce the risks of postoperative complications, to shorten the length of the hospital stay led us to the introduction of the modern concept of rapid recovery. The concept of Enhanced Recovery After Cesarean is already used in the “Leleka” maternity hospital. The positive results of the implementation of the ERAC concept in obstetric practice make it necessary to modernize the traditional approach to the postoperative period
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Глаголева А. Ю.
Заглавие : Сравнение эффективности профилактического системного введения антибиотиков с топическим применением антисептика декаметоксина при чистых хирургических вмешательствах
Параллельн. заглавия :Comparison of the effectiveness of preventive systemic administration of antibiotics with topical use of decamethoxin during clean surgical interventions
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2019. - Том 2, N 2. - С. 8-13 (Шифр ПУ74/2019/2/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFECTIVE AGENTS
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ЦЕФАЛОСПОРИНЫ -- CEPHALOSPORINS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): декаметоксин
Аннотация: Отсутствие общепринятых стандартов периоперационной антимикробной профилактики обусловливает нерациональное превентивное использование антибиотиков, что приводит к развитию резистентности микроорганизмов, изменению естественного биоценоза и сенсибилизации организма пациента. Предупреждение инфекционных осложнений после хирургических операций с местным применением антисептиков является целесообразной альтернативой антибиотикопрофилактике. Целью настоящего исследования стала оценка эффективности и безопасности топической антисептикопрофилактики инфекционных осложнений 0,02 % раствором декаметоксина в сравнении с системной антибиотикопрофилактикой цефуроксимом (группа бета-лактамных антибиотиков) во время чистых оперативных вмешательствВідсутність загальноприйнятих стандартів періопераційної антимікробної профілактики зумовлює нераціональне превентивне використання антибіотиків, що призводить до розвитку резистентності мікроорганізмів, зміни структури симбіотичної мікрофлори і сенсибілізації організму пацієнта. Попередження інфекційних ускладнень після хірургічних операцій місцевим застосуванням антисептиків є доцільною альтернативою антибіотикопрофілактики. Метою даного дослідження стала оцінка ефективності та безпечності топічної антисептикопрофілактики інфекційних ускладнень 0,02 % розчином декаметоксину порівняно з системною антибіотикопрофілактикою цефуроксимом (група бета-лактамних антибіотиків) під час чистих хірургічних втручань.Матеріали та методи. У першій групі пацієнтів (n = 25) декаметоксином обробляли операційне поле, зрошували черевну порожнину через іригатор при лапароскопічних втручаннях після введення троакара або шприцом при відкритих операціях (50– 150 мл). У другій групі (n = 22) за 30–60 хв до операції парентерально одноразово вводився цефуроксим у дозі 1,5 г. Пацієнтам виконувалися пахові алогерніопластики (за Ліхтенштейном і лапароскопічні трансабдомінальні преперитонеальні пластики), тиреоїдектомії, паратиреоїдектомії, лапароскопічні адреналектомії, холецистектомії, цистектомії селезінки та яєчників при неускладнених кістахРезультати. Мікробіологічне дослідження посівів, які брали із дна та стінок операційної рани перед ушиванням (до обробки рани антисептиком в групі декаметоксину), не виявило зростання патологічної мікрофлори в клінічно значущих титрахВисновки. Протимікробну дію 0,02 % розчину декаметоксину при топічному застосуванні під час виконання чистих хірургічних втручань можна порівняти з такою у антибіотиків цефалоспоринового ряду. Періопераційна антисептикопрофілактика може забезпечити зниження частоти розвитку антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів у відділеннях хірургічного профілю.The lack of generally accepted standards of perioperative antimicrobial prophylaxis leads to the inadequate preventive use of antibiotics associated with development of microbial resistance, changes in the natural biota and sensitization of the patient’s body. Prevention of infectious complications after surgery with topical antiseptic is an appropriate alternative to antibiotic prophylaxis. The purpose of this study was to evaluate the efficacy and safety of topical antiseptic prophylaxis of infectious complications with a 0.02 % decamethoxin solution compared to systemic antibiotic prophylaxis with cefuroxime (beta-lactam antibiotics) during clean surgeriesMaterials and methods. In the first group of patients (n = 25), the operative field was treated with decametoxin, the abdominal cavity was irrigated through an irrigator during laparoscopic interventions after trocart placement or with a syringe in case of open surgeries (50–150 ml). In the second group (n = 22), cefuroxime was administered at a single dose of 1.5 g 30 to 60 minutes before surgery. Patients underwent inguinal hernia repair (Lichtenstein and laparoscopic transabdominal preperitoneal repair), thyroidectomy, parathyroidectomy, laparoscopic adrenalectomy, cholecystectomy, cystectomy of the spleen and ovaries for uncomplicated cystsResults. Microbiological analysis of the inoculation material taken from the bottom and walls of the surgical wound before suturing (before the wound was treated with an antiseptic agent in the decamethoxin group) revealed no growth of pathological microbiota at clinically significant levelsConclusions. The antimicrobial effect of a 0.02 % decamethoxin solution when applied topically during clean surgical interventions is comparable to that of cephalosporin antibiotics. Perioperative antiseptic prophylaxis can reduce the incidence of antibiotic-resistant strains of microorganisms in surgical departments
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Нагайчук В. І., Назарчук О. А., Чорнопищук Р. М., Гормаш П. П., Бабіна Ю. М.
Заглавие : Особливості перебігу ранового процесу в гострому періоді опікової хвороби залежно від використаного антисептика
Параллельн. заглавия :Peculiarities of the wound healing process in the acute period of burn disease depending on the antiseptic used
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2019. - Том 2, N 2. - С. 14-22 (Шифр ПУ74/2019/2/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОЖОГИ -- BURNS
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL
ПОВИДОН-ИОД -- POVIDONE-IODINE
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): декаметоксин
Аннотация: Опікова травма як один з найпоширеніших видів травматизму потребує комплексного підходу до лікування, включаючи хірургічне та консервативне лікування із застосуванням ефективних засобів захисту післяопікових ран. Однією з основних перешкод ранозагоєння є гнійно-інфекційні ускладнення, для профілактики яких широко застосовують антисептикиМета: вивчити мікробіологічні, гістологічні особливості перебігу ранового процесу в гострому періоді опікової хвороби за умов застосування різних антисептиківМатеріали та методи. У дослідженні взяли участь 44 пацієнти з опіками площею ураження 10–20 % поверхні тіла, яких лікували в умовах Клінічного Центру термічної травми та пластичної хірургії НКП “Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова” (2018–2019 рр.). Залежно від антисептикотерапії хворих було розподілено на три групи спостереження. Пацієнтам першої досліджуваної групи (n = 15; середній вік – 48,07 ± 12,05 років) під час перев’язок обробку ранової поверхні проводили 2,0 % повідон-йодом. У другій групі (n = 15; середній вік – 48,53 ± 14,76 років) використовували антисептичний засіб на основі 0,02 % декаметоксину. У пацієнтів групи порівняння (n = 14; середній вік – 47,71 ± 12,39 років) для обробки поверхні ран застосовували розчин 10,0 % NaCl. Проводили мікробіологічну оцінку стану ранової поверхні (3, 7, 14, 21 доба) та гістологічне дослідження одержаних шляхом інцизійної біопсії зразків тканин із дна рани (3, 7, 14 доба) загальновідомими стандартними методами. Результати. При застосуванні антисептичних засобів на основі 2,0 % повідон-йоду та 0,02 % декаметоксину впродовж періоду лікування пацієнтів з опіками до 14 доби встановлено ефективне зменшення кількості умовнопатогенних мікроорганізмів на поверхні ран відповідно до lg (4,8 ± 0,4) та lg (3,06 ± 0,5) КУО/мл, що достовірно було в 1,5 раза менше, ніж при застосуванні 10 % розчину хлориду натрію (p 0,05). При застосуванні декаметоксину на 14 добу, одночасно з ерадикацією умовно-патогенних мікроорганізмів, реєстрували помірну колонізацію ран представниками нормальної мікробіоти шкіри (Corynebacterium spp., S. epidermidis). Гістологічно було встановлено, що при застосуванні 2,0 % повідон-йоду перебіг ранового процесу супроводжувався помітним зменшенням ознак запалення, а також вираженим пригніченням формування грануляційної тканини (10–14 доба). Використання 0,02 % декаметоксину супроводжувалось формуванням грануляційної тканини достатньої зрілості для проведення аутодермопластики, при наявності ознак запальної клітинної реакції з наявністю в поверхневих відділах дна післяопікових ран фібриноїдного шару, з ознаками перманентного утворення у ньому нових гемокапілярів, оточених тонкою аргірофільною сіткою. При використанні гіпертонічного розчину натрію хлориду перед аутодермопластикою грануляційна тканина мала ознаки нерівномірної запальної клітинної інфільтрації. Реєстрували ознаки лейкоцитарно-некротичних змін тканин, фібриноїдно-лейкоцитарні нашарування з фрагментами тканинного детриту, ознаки реваскуляризації грануляційної тканиниДані мікробіологічного дослідження переконливо свідчать про ефективність застосування 0,02 % декаметоксину та 2,0 % повідон-йоду в зменшенні мікробної інфекції колонізації ран порівняно з 10,0 % NaCl. Застосування антисептиків та гіпертонічного розчину натрію хлориду в гострому періоді опікової хвороби забезпечує виражене зменшення гістологічних ознак запалення в рані з помітним позитивним впливом декаметоксину і 10,0 % NaCl на формування грануляцій та їх реваскуляризацію порівняно з повідон-йодом (p 0,001)Burn injury, as one of the most common types of trauma, requires a comprehensive approach to treatment, including surgical and conservative treatment with effective post-burn wound protection. One of the main obstacles to wound healing is purulent-infectious complications, for prevention of which antiseptics are widely usedThe aim is to study the microbiological, histological features of the wound healing course in the acute period of burn disease with the use of various antisepticsMaterials and methods. In the research there were involved 44 patients with burns (burn area 10–20 % of the body surface), treated in the Clinical Center for Thermal Injury and Plastic Surgery of Communal Non-Commercial Enterprise “Vinnytsia Regional Clinical Hospital named after M. I. Pirogov” (2018–2019). Depending on the antiseptic therapy, these patients were divided into three observation groups. Patients in the 1st study group (n = 15; mean age 48.07 ± 12.05 years) were treated with 2.0 % povidone-iodine during dressing. In the 2nd group (n = 15; mean age – 48.53 ± 14.76 years) antiseptic based on 0.02 % decamethoxin was used. In patients of the comparison group (n = 14; mean age – 47.71 ± 12.39 years) a solution of 10.0 % NaCl was administrated for topical wound management. Microbiological assessment of the condition of the wound surface (on 3, 7, 14, 21 days) and histological examination of tissue samples from the bottom of the wound (on 3, 7, 14 days) were carried out by means of standard methods. Results. Under the use of antiseptic agents based on 2.0 % povidone-iodine and 0.02 % decamethoxin during the treatment period in patients with burns up to 14 days, an effective reduction in the number of conditionally pathogenic microorganisms on the wound surface to lg (4.8 ± 0.4) and lg (3.06 ± 0.5) CFU/ml, respectively, was registered and it was significantly 1.5 times lower than that based on 10 % sodium chloride solution (p 0.05). When applying decamethoxin for 14 days at the same time as the eradication of conditionally pathogenic microorganisms, moderate colonization of wounds was registered by representatives of normal skin microbiota (Corynebacterium spp., S. epidermidis). Histologically, there was found that with the use of 2.0 % povidone-iodine, the wound healing course was accompanied by a marked decrease in inflammation signs, as well as a pronounced inhibition of the formation of granulation tissue (10–14 days). The use of 0.02 % decamethoxin was accompanied by the formation of granulation tissue of sufficient maturity for atodermoplasty, in the presence of signs of inflammatory cellular reaction with the presence in the superficial parts of the bottom of the post-burn wounds of the fibrinoid layer, with signs of permanent formation of new hemocapillaries in it, surrounded by a thin argyrophilic mesh. When using a hypertonic sodium chloride solution before autodermoplasty, the granulation tissue had signs of uneven inflammatory cell infiltration. Signs of leukocyte-necrotic tissue changes, fibrinoid-leukocyte layers with fragments of tissue detritus, signs of resuscularization of granulation tissue were recordedMicrobiological data strongly suggest the efficacy of 0.02 % decamethoxin and 2.0 % povidone-iodine in reducing microbial wound colonization infection compared to 10.0 % NaCl. The use of antiseptics and hypertonic sodium chloride solution in the acute period of burn disease provides a marked reduction in histological signs of inflammation in the wound with a noticeable positive effect of decamethoxin and 10.0 % NaCl on the formation of granulations and their revascularization compared with povidone-iodine (p 0.001)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фищенко Я. В., Кравчук Л. Д.
Заглавие : Особенности применения кинезотерапии у пациентов после хирургической коррекции воронкообразной деформации грудной клетки
Параллельн. заглавия :Kinesitherapy application features in patients after pectus excavatum repair
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2019. - Том 2, N 2. - С. 23-30 (Шифр ПУ74/2019/2/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ГРУДНАЯ КЛЕТКА ВОРОНКООБРАЗНАЯ -- FUNNEL CHEST
Аннотация: Хирургическое лечение “pectus excavatum” по методике Nuss является безопасной процедурой, успешно применяющейся у лиц молодого возраста. Однако после операции эти пациенты сталкиваются с осложнениями, ограничивающими их способность заниматься физическим трудом или спортомХірургічне лікування “pectus excavatum” за методикою Nuss є безпечною процедурою, яка успішно застосовується в осіб молодого віку. Однак після операції ці пацієнти стикаються з ускладненнями, що обмежують їх здатність займатися фізичною працею або спортом. Мета. Розробити програму реабілітації пацієнтів, які перенесли хірургічну корекцію лійкоподібної деформації грудної клітки за методом Nuss. Матеріали і методи. Обстежено 85 пацієнтів з лійкоподібною деформацією грудної клітки, яким проведена мінімально інвазивна корекція за методом Nuss. Результати. У 82 (96,47 %) пацієнтів нам вдалося досягти ідеального косметичного результату. У 78 (91,76 %) використовували один фіксатор, у 5 (5,88 %) – 2 фіксатори, у 2 (2,35 %) – 3 фіксатори. Серед ускладнень у 17 (20 %) визначали наявність пневмотораксу, у 3 (3,53 %) визначали гемоторакс із подальшою плевральною пункцією, пневмонію діагностували у 2 (2,35 %) пацієнтів, плевральний випіт – у 2 (2,35 %), емпієму – у 1 (1,18 %), серому – у 1 (1,18 %), глибоку інфекцію – у 1 (1,18 %). Один пацієнт (1,18 %) переніс повторну операцію через вивих фіксатора У післяопераційному періоді пацієнтам рекомендовано: протягом перших 3-х місяців після операції уникати згинання або ротації тулуба, обмежити участь у спортивній діяльності. Протягом перших 8 тижнів пацієнтам рекомендовано виконання дихальних вправ з невеликою амплітудою (для профілактики респіраторних ускладнень), а через 3 місяці після операції – вправ для зміцнення постуральних м’язів і м’язів черевного пресу, на поліпшення амплітуди рухів у плечових суглобах. Застосування вправ допомагає зменшити ризик післяопераційних ускладнень і підвищити функціональні можливості пацієнтів з діагнозом “pectus excavatum” у коротші терміниSurgical treatment of “pectus excavatum” by Nuss technique is a safe procedure that is successfully used in young people. However, after surgery, these patients face complications that limit their ability to engage in physical labor or sports. Aim. Develop a rehabilitation program for patients who underwent surgical correction of pectus excavatum using Nuss technique. Material and methods. 85 patients with pectus excavatum deformity were examined and underwent minimally invasive correction according to Nuss technique. Results. In 82 (96,47 %) patients we managed to achieve the perfect cosmetic result. In 78 (91,76 %) patients we used one fixator, in 5 (5,88 %) – 2 fixators, and in 2 (2,35 %) patients – 3 fixators. Among the complications, 17 (20 %) patients had pneumothorax, 3 (3,53 %) – hemothorax followed by pleural puncture, pneumonia was diagnosed in 2 (2,35 %) patients, pleural effusion – in 2 (2,35 %), empyema – in 1 (1,18 %), sulfur – in 1 (1,18 %), deep infection – in 1 (1,18 %). One patient (1,18 %) underwent a second operation due to the dislocation of the fixator In the postoperative period, it is recommended to avoid bending or rotating the body, limit participation in sports activities during the first 3 months after the operation. During the first 8 weeks, patients were recommended to perform breathing exercises with a small amplitude (for the prevention of respiratory complications), and 3 months after surgery – exercises to strengthen postural and abdominal muscles, to improve the amplitude of movements in the shoulder joints. The use of exercises helps to reduce the risk of post operative complications and improve the functional capabilities of patients with pectus excavatum in a shorter time
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коваленко О. М., Осадча О. І., Коваленко А. О., Назаренко В. М.
Заглавие : Лікування поширених гнійних ран різної етіології
Параллельн. заглавия :Treatment of widespread infected wounds of different etiology
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2019. - Том 2, N 2. - С. 31-37 (Шифр ПУ74/2019/2/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
Аннотация: Проблема гнійних інфекцій хірургічних відділень зростає у зв’язку зі збільшенням резистентності збудників до антибіотиків, тому стає важливим питання розробки нових схем лікування поширених гнійних ран. Мета дослідження. Розширення можливості лікування гнійних ран з використанням в інфузійній терапії Реосорбілакту, антисептика Декасану і антибіотиків Браксону і Лефлоцину. Матеріали і методи. У дослідження включено 55 хворих з гнійними ранами різного походження, середній вік хворих – 43,4 ± 4,7 років. При лікуванні гнійних ран у хворих основної групи використано антисептичний препарат Декасан з одночасним призначенням для емпіричної антибіотикотерапії Браксону (тобраміцину) та Лефлоцину 750 і включенням у схему інфузійної терапії Реосорбілакту. Результати. У хворих з поширеними ранами спостерігався інтоксикаційний синдром. Початковий рівень сечовини крові після надходження до відділення перевищував нормативні показники в 1,6–1,7 раза. У хворих групи порівняння визначено достовірне зниження рівня сечовини з 9 доби лікування, а у хворих основної групи – з 5 доби. При проведенні інфузійної дезінтоксикаційної терапії з Реосорбілактом у хворих основної групи вже до 5–7 доби відзначено зниження креатиніну на 23 % від вихідного рівня, а у хворих групи порівняння він залишався підвищеним до 9–11 доби. Застосування в якості емпіричної терапії антибіотиків Браксону (тобраміцину) і Лефлоцину 750 (левофлоксацину) призводило до зменшення лейкоцитозу, токсичної зернистості нейтрофілів та лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ). Застосування Декасану для обробки ран сприяло зменшенню кількості мікробних асоціацій до 9 доби до 1,6 ± 0,3 у.о. Бактеріальна забрудненість ран знижувалася до рівня, придатного для проведення ефективної аутодермопластики (104 КУО на 1 г тканини). Висновки: застосування комплексної програми лікування хворих з гнійними ранами різного походження сприяло зменшенню інтоксикаційного синдрому, швидшому зниженню кількості мікроорганізмів у рані, підготовці ран до шкірної пластики, скороченню строків лікування на 4,3 добиThe infections problem of the surgical departments is increasing due to resistance of pathogens to antibiotics, so it becomes an important issue to develop new regimens for the treatment of common infected wounds. The aim of the study was expanding the possibility of treating infected wounds with the use of infusion therapy with reosorbylact, decasan antiseptic, and braxone and leflocin antibiotics. Materials and Methods. 55 patients with infected wounds of different etiology were included in the study. The mean patients age was 43.4 ± 4.7 years. Decasan antiseptic used in the treatment of infected wounds in patients of the main group, the antibiotics braxon (tobramycin) and leflocin 750 (levofloxacinum) is intended simultaneously for empirical antibiotic therapy, reosorbylact solution is included in the infusion therapy. Results. Intoxication syndrome was observed in patients with widespread infected wounds. The initial level of urea blood exceeded 1.6–1.7 times after the patient admission. Creatinine level decreased by 23 % from baseline for 5–7 days of treatment, in patients of the main group during infusion detoxication therapy with Reosorbylact, it remained raised to 9–11 days in patients of the comparison group. Leukocytosis, TGN, and LII decreased in case of empirical antibacterial therapy with braxone (tobramycin) and leflосin 750. The number of microbial associations decreased to 1.6 ± 0.3 using decasan for wound treatment up to 9 days. Bacterial contamination of wounds decreased to a level suitable for effective auto graft (104 per 1 g of tissue). Conclusions. The complex program of treatment for patients with infected wounds contributed to the reduction of intoxication syndrome, faster reduction of the number of microorganisms in the wound, preparation of wounds for skin graft, shortening the treatment time by 4.3 days
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дмитріев Д. В., Назарчук О. А., Бабіна Ю. М., Андрієць А. А., Андрієць Є. В.
Заглавие : Вибір внутрішньосудинного катетера: сучасний погляд і власний досвід
Параллельн. заглавия :Selecting an intravascular catheter: a modern look and own experience
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2019. - Том 2, N 2. - С. 38-49 (Шифр ПУ74/2019/2/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: СОСУДИСТОГО ДОСТУПА УСТРОЙСТВА -- VASCULAR ACCESS DEVICES
ПОЛИУРЕТАНЫ -- POLYURETHANES
ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕН -- POLYTETRAFLUOROETHYLENE
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
Аннотация: Вибір внутрішньосудинної канюлі (катетера) – це досить важке і важливе питання у сучасній медицині, особливо у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. На сучасному ринку існує безліч варіантів канюль, які відрізняються за розмірами і за матеріалами. Стосовно розміру канюль питання вирішене. Американська асоціація виробників медичних виробів запропонувала вимірювати зовнішній діаметр канюль у “гейчах” (G). Європейський стандарт ІSО 10555.5 регламентує позначати зовнішній діаметр канюль у міліметрах і говорить про те, що кожен катетер повинен мати кольорове маркування, яке вказує на номінальний зовнішній діаметр трубки катетера. Кольорове маркування допомагає швидко підібрати потрібний розмір канюлі в екстремальних ситуаціях. Маркування канюль у “гейчах” (G) і мм виноситься на упаковку виробу. Щодо вибору матеріалу питання залишається відкритим. Тому в даній статті ми вирішили висвітлити питання вибору внутрішньосудинних канюль саме за матеріалом. Також ми розробили деякі практичні рекомендації, які полегшують катетеризацію периферичних вен та забезпечують довший термін перебування канюлі у вені. Дана стаття буде цікава для лікарів та середнього медичного персоналуThe choice of an intravascular cannula (catheter) is a rather difficult and important issue in modern medicine, especially in the anesthesiology and intensive care unit. In today’s market there are many variants of cannulas, which differ in size and material. As for the size of the cannula, the issue is resolved. The American Medical Device Manufacturers Association proposed measuring the outer diameter of cannulas in “gauge” G. The European Standard ISO 10555.5 regulates the outer diameter of cannulas in millimeters and states that each catheter should have a color marker indicating the nominal outer tube. Color marking helps to find quickly the right size of cannula in extreme situations. The marking of cannulas in “gauge” G and mm is made on the packaging of the product. As to the choice of material, the question remains open. Therefore, in this article, we decided to cover the issue of choice of intravascular cannulas on the material. We have also developed some practical guidelines that facilitate catheterization of peripheral veins and allow cannula to stay longer in the vein. This article will be interesting for doctors and nursing staff
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Конопліцький В. С., Дмитрієв Д. В., Калінчук О. О., Конопліцький Д. В., Блажко С. С.
Заглавие : Безоарна хвороба шлунково-кишкового тракту у дітей (огляд літератури та інтерпретація клінічного спостереження)
Параллельн. заглавия :Bezoar gastrointestinal disease in children (literature review and interpretation of clinical observation)
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2019. - Том 2, N 2. - С. 50-56 (Шифр ПУ74/2019/2/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES
БЕЗОАРЫ -- BEZOARS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: У статті наведено дані стосовно причин утворення різних видів безоарів у дітей, прослідковано причини їх ускладненого перебігу у формі безоарної хвороби. Висвітлено сучасні питання діагностики, методів лікування та профілактики утворень сторонніх тіл травного тракту у дітей. Представлено й проаналізовано клінічний випадок гігантського трихобезоару шлунка і дванадцятипалої кишки у дівчинки 14 років, у якої при гістологічному дослідженні шлункової стінки визначено дистонію тканини підшлункової залози в його слизову оболонку, як одну з можливих причин формування безоарної хвороби за рахунок спотворення функції травленняThe article presents data on the causes of the formation of various types of bezoars in children, traces the causes of their complicated course in the form of bezoar disease. Modern issues of diagnostics, methods of treatment and formation of foreign bodies of the digestive tract in children are covered in the article. A clinical case of a giant trichobezoar of the stomach and duodenum in a 14-year-old girl is presented and analyzed. in a histological examination of the gastric wall
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)