Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ПУ74/2020/3/1<.>

Общее количество найденных документов : 7
Показаны документы с 1 по 7

    Оцінка ефективності схеми фармакотерапії “ТРІО” у пацієнтів із хронічною артеріальною недостатністю ІІb–ІІІ [Текст] = Evaluation of the effectiveness of the “TRIO” pharmacotherapy regimen in patients with chronic arterial insufficiency IIb-III / В. В. Петрушенко [та ін.] // Періопераційна медицина. - 2020. - Том 3, N 1. - С. 4-9. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Латрен--тер прим

   Реосорбилакт--тер прим--фарм

   Тивортин--тер прим

MeSH-главная:
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патофизиология)
АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- AORTIC VALVE INSUFFICIENCY (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Незважаючи на постійний прогрес у вивченні етіопатогенетичних аспектів захворювання та розробку і впровадження нових методів лікування, пошук оптимальних схем фармакотерапії, проблематика оклюзійної хвороби периферичних артерій нижніх кінцівок продовжує залишатися надзвичайно актуальною. Мета дослідження – оцінити ефективність схеми фармакотерапії “ТРІО” у пацієнтів із хронічною артеріальною недостатністю ІІb–ІІІ. Матеріали і методи. Відповідно до мети і завдань, у дослідження було включено 45 пацієнтів із підтвердженим діагнозом оклюзійної хвороби периферичних артерій нижніх кінцівок та хронічною артеріальною недостатністю ІІb–ІІІ. Всі пацієнти з досліджуваного контингенту випадковим чином були розподілені на дві групи. Пацієнтам дослідної групи призначали консервативну терапію за схемою “ТРІО” (Латрен, Реосорбілакт, Тівортін), групи порівняння – Реосорбілакт та Тівортін. Результати. Тривалість перебування у стаціонарі була достовірно меншою (p 0,01) у дослідній групі (7,9 ± 0,97 днів), ніж у групі порівняння (9,8 ± 1,63 днів). Після проведеного лікування дистанція безбольової ходьби та периферична киснева сатурація були достовірно більшими (p 0,01) у дослідній групі (126,25 ± 72,16 м та 90,65 ± 5,07 %, відповідно), ніж у групі порівняння (54,20 ± 33,59 м та 79,48 ± 6,91 %, відповідно). Натомість, інтенсивність больового синдрому була достовірно меншою (p 0,01) у дослідній групі (3,25 ± 1,68 балів), ніж у групі порівняння (4,80 ± 1,53 балів). Значення кісточково-плечового індексу достовірно не відрізнялися (p 0,05) в обох групах (0,49 ± 0,16 та 0,51 ± 0,17 для дослідної групи та групи порівняння, відповідно). Висновки. Призначення фармакологічних препаратів по схемі “ТРІО” пацієнтам із хронічною артеріальною недостатністю ІІb–ІІІ дозволяє покращити основні показники функціонального стану мікроциркуляторного русла нижніх кінцівок.
Despite constant progress in the study of the etiopathogenetic aspects of the disease, the development and implementation of new methods of treatment, the search for optimal pharmacotherapy regimens, the problem of occlusion disease of the peripheral arteries of the lower extremities continues to be extremely relevant. “TRIO” pharmacotherapy regimen in patients with chronic arterial insufficiency IIb–III allows to improve the basic indicators of the functional state of the microvasculature of the lower extremities
Доп.точки доступа:
Петрушенко, В. В.
Гребенюк, Д. І.
Скупий, О. М.
Лонський, К. Л.
Стойка, Р. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Місце сучасних α-2-агоністів в інтраопераційній седації пацієнтів травматологічного / ортопедичного профілю [Текст] = The place of modern α-2-agonists in the intraoperative sedation of trauma / orthopedic patients / А. Е. Доморацький [та ін.] // Періопераційна медицина. - 2020. - Том 3, N 1. - С. 10-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (методы, тенденции)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ADRENERGIC AGENTS (анализ, терапевтическое применение)
ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION (методы)
ПОЗВОНОЧНИКА ТРАВМЫ -- SPINAL INJURIES (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
Аннотация: Сучасні травматологічні операції мають ряд особливостей. Це: тривалість, великий пул вікових пацієнтів з низькими функціональними резервами, вимушене положення тіла, часто операції в умовах регіонарної анестезії зі збереженою свідомістю, що вимагає особливої уваги з боку анестезіолога. Для профілактики стресових реакцій, пов’язаних з ефектом присутності пацієнта на операції, використовується інтраопераційна седація внутрішньовенними агентами. Одним із класів є α-2-адреноміметики, препарати, що володіють антиноцицептивною, анксіолітичною, симпатолітичною активністю, і поряд з цим мають ряд побічних ефектів у вигляді гіпо-/ гіпертензії, вазоспазму, брадикардії. Розглянуто місце сучасного α-2-агоніста дексмедетомідину в схемах періопераційного менеджменту пацієнтів зі скелетною травмою
Modern traumatological operations have a number of features: duration, a large pool of age-related patients with low functional reserves, forced position of the body, operations are often under regional anesthesia with a conserved consciousness, which requires special attention from the anesthesiologist. Intraoperative sedation by intravenous agents is used to prevent stress reactions associated with the effect of the patient’s presence on the operation. One of the classes is α-2 adrenergic agonists, drugs with antinociceptive, anxiolytic, sympatholytic activity, and at the same time, they have a number of side effects in the form of hypo/ hypertension, vasospasm, bradycardia. In this article the place of the modern α-2 agonist dexmedetomedine in the schemes of perioperative management of patients with skeletal injury was considered
Доп.точки доступа:
Доморацький, А. Е.
Крилюк, В. Є.
Кучинська, І. А.
Пилипенко, Т. М.
Павленко, А. І.
Горбань, Д. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості лікування сепсису у хворих з опіковою хворобою [Текст] = Fluid resuscitation in burn patients with sepsis / О. М. Коваленко [та ін.] // Періопераційна медицина. - 2020. - Том 3, N 1. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Реосорбилакт--тер прим--фарм

MeSH-главная:
ОЖОГИ -- BURNS (лекарственная терапия, патофизиология, хирургия, этиология)
СЕПСИС -- SEPSIS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Існує декілька відмінностей між сепсисом у хірургічних пацієнтів та опіковим сепсисом. А при площі опікового ураження понад 40–50 % поверхні тіла вплив медіаторів та збудників хвороб триває місяцями. Мета. Покращити результати лікування сепсису у хворих з тяжкою термічною травмою шляхом удосконалення схем інфузійної терапії. Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на спостереженні за 52 пацієнтами з опіковим сепсисом, які проходили лікування у Київській міській клінічній лікарні № 2 протягом 2017–2019 рр. Пацієнтів розділили на три групи: пацієнти першої групи отримували лактат Рінгера, хлорид натрію та інші ізоосмолярні розчини, другої групи – лактат Рінгера + Реосорбілакт у дозі 10 мл/кг на добу, пацієнти третьої групи – лактат Рінгера + Реосорбілакт у дозі 15 мл/кг на добу. Пацієнти отримували плазму для корекції системи згортання, розчин 20 % альбуміну – при загальному рівні білка нижче 50 г/л. Результати. Щоденне використання Реосорбілакту в дозі 10–15 мл/мг сприяло зниженню кількості лейкоцитів, індексу інтоксикації лейкоцитів, низькомолекулярних метаболітів (сечовини та креатиніну), а також вмісту МСМ у плазмі крові (в 1,6 раза), зниженню активності AсАT і AлАT, рівня C-РБ. Під час спостереження у пацієнтів 2 та 3 груп спостерігалась значно нижча частота серцевих скорочень, ніж у групі ізоосмолярних кристалоїдів (P = 0,002), а також підвищення середнього артеріального тиску (P = 0,03) та збільшення діурезу. Добовий водний баланс у пацієнтів досліджуваних груп становив відповідно: 64 мл/кг, 60 мл/кг і 52 мл/кг. Пацієнти в групах Рео 10 мл/кг і Рео 15 мл/кг мали нижчу частоту розвитку септичного шоку (11,8 % і 12,5 % проти 15,7 % у групі ізоосмолярних кристалоїдів), а також коротшу тривалість лікування вазопресорами (2,8 ± 1,5 доби проти 4,7 ± 1,4 доби (р 0,001)
There are several differences between sepsis surgical patients and burn sepsis. The effects of mediators and pathogens lasts for months if burn injury is greater than 30 % TBSA. The purpose is to improve the fluid therapy regimens for burn septicotoxemia and burn sepsis. Materials and methods. The study is based on the observation of 52 patients with burn sepsis treated at the Kyiv City Clinical Hospital No. 2 during 2017–2019. The patients were divided into three groups: first group received Ringer lactate, sodium chloride and other iso-osmolar solutions, second group – Ringer lactate + Reosorbylact at a dose of 10 ml/kg per day, third group – Ringer lactate + Reosorbylact at a dose of 15 ml/kg per day. Result. Patients received plasma to correct the wrapping system, 20 % albumin was administered when total protein level was below 50g/l. Daily use of Reosorbylact at a dose of 10–15 ml/mg helped to reduce the number of leukocytes, leukocyte intoxication index, low molecular weight metabolites (urea and creatinine), as well as the content of MSM in plasma (1.6 times), and reduce the activity of AST and ALT, lowering the level of CRР. During the observation in patients of groups 2 and 3 there was a significantly lower heart rate than in the group of crystalloids (P = 0.002), as well as higher mean blood pressure (P = 0.03), an increase in diuresis. The 24-hour fluid balance in the patients of the study groups was respectively: 64 ml/kg; 60 ml/kg and 52 ml/kg. Septic shock developed in 15.7 %, 11.8 % and 12.5 % patients of the study groups. Patients had a shorter duration of treatment with vasopressors (2.8 ± 1.5 days vs. 4.7 ± 1.4 days)
Доп.точки доступа:
Коваленко, О. М.
Осадча, О. І.
Коваленко, А. О.
Гриша, А. С.
Линник, О. М.
Белінська, Η. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сучасні підходи до корекції гемодинамічних порушень у хворих на тяжку поєднану травму [Текст] = Modern approaches to the correction of hemodynamic disorders in patients with severe combined trauma / О. А. Лоскутов [та ін.] // Періопераційна медицина. - 2020. - Том 3, N 1. - С. 21-26. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Реосорбилакт--тер прим

MeSH-главная:
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (кровь, осложнения, патофизиология, этиология)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
СЕПСИС -- SEPSIS (лекарственная терапия, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование, тенденции)
Аннотация: Вибір раціональної програми інфузійної терапії при тяжкій травмі залишається актуальною проблемою. В якості основних інфузійних середовищ використовують кристалоїдні розчини, проте дані про вплив збалансованих багатокомпонентних розчинів на гемодинамічний профіль у хворих із тяжкою травмою у літературі практично відсутні. Мета: дослідити можливості корекції гемодинамічних порушень у хворих на тяжку поєднану травму із застосуванням сучасного багатокомпонентного препарату на основі 6 % розчину сорбітолу (реосорбілакту). Матеріал і методи дослідження: загалом було обстежено 60 хворих з тяжкою поєднаною травмою і клінікою травматичного шоку I–II ступеня у віці від 18 до 46 років. Хворих було поділено на дві групи: 1-ша група (n = 30) – хворі, яким у стандартний комплекс інтенсивної терапії (ІТ) було включено реосорбілакт у дозі 8–10 мл/кг маси тіла; 2-га група (n = 30) хворих, яким проводився стандартний комплекс ІТ. Результати: введення реосорбілакту призводило до зниження об’єму позаклітинної рідини, збільшення ОЦК і переходу гіпокінетичного режиму кровообігу в еукінетичний вже протягом перших годин від початку інфузії, який зберігався до 6 годин після закінчення інфузії (p 0,01). Введення адреноміметиків потребували: перед початком дослідження в 1 та 2 групах 7 (23,3 %) і 6 (20,0 %) хворих, через 6 годин – відповідно 1 (3,3 %) та 4 (13,3 %), а через добу після введення реосорбілакту жоден хворий не потребував уведення адреноміметиків, тоді як в групі 2 таких хворих було 3 (10,0 %, p 0,05). Висновки: Застосування збалансованих багатокомпонентних розчинів на основі сорбітолу супроводжується зміною гіпокінетичного типу кровообігу на еукінетичний, відсутністю гіпергідратації інтерстицію, швидкою стабілізацією показників гемодинаміки та зменшенням потреби в адреноміметичній підтримці. Конфлікт інтересів: відсутній
The choice of a rational program of infusion therapy for severe trauma remains an urgent problem. Crystalloid solutions are used as the main infusion media, but data on the effect of balanced multicomponent solutions on the hemodynamic profile in patients with severe trauma in the literature are almost absent. The aim: to investigate the possibility of correction of hemodynamic disorders in patients with severe combined trauma with the use of a modern multicomponent drug based on a 6% solution of sorbitol (reosorbilact). Material and methods: a total of 60 patients with severe combined trauma and the clinic of degree I–II traumatic shock aged 18 to 46 years were examined. Patients were divided into two groups: 1st group (n = 30) – patients who included in the standard complex of intensive care (IС) reosorbilact at a dose of 8–10 ml/kg body weight; 2nd group (n = 30) – patients who underwent a standard IС complex. Results: administration of reosorbilact resulted in a decrease in extracellular fluid volume, an increase in BCC and a transition from hypokinetic to eukinetic circulation within 3 hours of infusion and persisted for up to 6 hours after infusion (p 0.01). The introduction of adrenomimetics were required: before the study in groups 1 and 2 – 7 (23.3 %) and 6 (20.0 %) patients, after 6 hours – respectively 1 (3.3 %) and 4 (13.3 %), and one day after the introduction of reosorbilact no patient required the introduction of adrenomimetics, whereas in group 2 such patients were 3 (10.0 %, p 0.05). Conclusions. The use of balanced multicomponent solutions based on sorbitol is accompanied by a change in the hypokinetic type of blood circulation to eukinetic, lack of interhydration hyperhydration, rapid stabilization of hemodynamic parameters and reduced need for adrenomimetic support. Conflict of interest: absent
Доп.точки доступа:
Лоскутов, О. А.
Недашківський, С. М.
Бабак, С. І.
Дяченко, С. П.
Кедьо, Б. І.
Юрків, В. В.
Галушко, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Досвід використання дексмедетомідину для седації в умовах відділення реанімації у пацієнтів з пневмоніями [Текст] = Experience in the use of dexmedetomidine for sedation in patients with pneumonia in the intensive care unit / Д. В. Дмитрієв [та ін.] // Періопераційна медицина. - 2020. - Том 3, N 1. - С. 27-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ВЕНТИЛЯЦИЯ ЛЕГКИХ ВЫСОКОЧАСТОТНАЯ -- HIGH-FREQUENCY VENTILATION (методы, тенденции)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (анализ, терапевтическое применение)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Доволі давно відомий досвід використання дексмедетомідину з метою седації при порушеннях дихання різного ступеня важкості. У цій статті буде розглянуто два клінічних випадки, в яких використовувався дексмедетомідин для переведення та з наступною адаптацією пацієнтів до штучної вентиляції легень. Метою роботи є оцінка ефективності та глибини седації при різних ступенях порушення дихання, а також вплив дексмедетомідину на дихання
The experience of using dexmedetomedine for sedation with respiratory disorders of varying severity has been known for a long time. This article examined two clinical cases in which dexmedetomedine was used for connection and adaptation of patients to mechanical ventilation of lungs. The purpose of the work is evaluation of the effectiveness and depth of sedation with varying degrees of respiratory failure, as well as the effect of dexmedetomedine on respiration
Доп.точки доступа:
Дмитрієв, Д. В.
Бортник, Д. І.
Дмитрієва, К. Ю.
Мельниченко, М. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дексмедетомідин для седації в інтенсивній терапії. Огляд літератури та клінічний досвід [Текст] = Dexmedetomidine for sedation in intensive care. Literature review and clinical experience / Д. В. Дмитрієв [та ін.] // Періопераційна медицина. - 2020. - Том 3, N 1. - С. 33-39. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы, организация и управление, тенденции)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (использование, методы)
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM (патофизиология, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Дексмедетомідин є доволі новим і перспективним препаратом у використанні в інтенсивній терапії та при оперативних втручаннях. Враховуючи те, що він є агоністом альфа-2-адренорецепторів, дексмедетомідин має аналгетичний, седативний ефект і впливає на показники гемодинаміки. Завдяки тому, що дексмедетомідин не має здатності пригнічувати дихання, він може використовуватись у пацієнтів з порушенням дихання. Дексмедетомідин має мінімальну кількість побічних ефектів та широкий спектр використання
Dexmedetomidine is a fairly new and promising drug for use in intensive care and surgery. Due to the fact that it is an agonist of alpha-2-adrenoceptors, dexmedetomidine has an analgesic, sedative effect and affects hemodynamic parameters. Due to the fact that dexmedetomedin does not have the ability to suppress respiration, it is used in patients with respiratory disorders. Dexmedetomidine has minimal side effects and a wide range of uses
Доп.точки доступа:
Дмитрієв, Д. В.
Бортник, Д. І.
Рудницький, Ю. В.
Геранін, С. В.
Коренчук, Η. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гріжимальський, Є. В.
Безпечна седація під час кесаревого розтину [Текст] = Safe sedation during cesarean section / Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга // Періопераційна медицина. - 2020. - Том 3, N 1. - С. 40-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Дексмедетомидин--тер прим

MeSH-главная:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (методы)
ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION (методы, психология)
ОБЗОР -- REVIEW
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Аннотация: Внаслідок підвищення середнього віку породіль частота кесаревого розтину зростає з року в рік. Нейроаксіальна анестезія є методикою вибору для операції кесаревого розтину, і саме її впровадження дозволило знизити материнську смертність, пов’язану з ускладненнями анестезії. Вона також дозволяє пацієнтці бути у свідомості під час народження дитини, брати активну участь у процесі. Втім, рівень тривоги і стресу під час кесаревого розтину вищий, ніж під час вагінальних пологів, тому в багатьох випадках виникає потреба в седації. Запропоновано багато методів седації, які включають закис азоту, пропофол, бензодіазепіни, опіоїди та дексмедетомідин. За результатами робіт, представлених в сучасній літературі, безпечна седація може бути проведена навіть до початку кесаревого розтину та анестезії
With increasing maternal age caesarean section rates increase every year. Neuraxial anaesthesia is a method of choice for caesarean section; wide implementation of it has resulted in the reduction of maternal mortality from anaesthesia complications. Neuraxial anaesthesia also lets the patient remain conscious during birth as well as actively participate in the delivery. On the other hand, levels of stress and anxiety are higher compared to vaginal birth, consequently, in a few cases, sedation is needed. There is described a lot of sedation methods including using nitrous oxide, propofol, benzodiazepines, opioids, and dexmedetomidine. Considering the results of studies published in contemporary literature, safe sedation can be provided, even prior to the beginning of cesarean section and anaesthesia
Доп.точки доступа:
Гарга, А. Й.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)