Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ТУ3/2018/19/1<.>

Общее количество найденных документов : 17
Показаны документы с 1 по 17

Страфун, С. С.
Біомеханічні особливості ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite. Частина 1. Геометричні параметри ходьби [Текст] / С. С. Страфун, О. В. Фіщенко, О. Д. Карпінська // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 7-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (хирургия)
ХОДЬБА -- WALKING
Аннотация: Мета роботи: оцінити динаміку та особливості геометричних параметрів ходьби пацієнтів до тотального протезування кульшового суглоба та після нього при збереженні та зменшенні довжини плеча дії абдукторів (ДПДА) стегна після протезування у віддаленому періоді спостереження. Матеріали та методи. Аналізували геометричні параметри ходьби: довжина кроку (Step Length) або короткий крок; довжина довгого кроку (Stride Length); ширина опори (H-H Base Support) та величини кута розвороту стопи (Toe In/Toe Out), що були отримані за допомогою системи GAITRite. Було проаналізовано параметри ходьби 46 хворих на коксартроз. До І групи увійшло 26 хворих, у яких рентгенометрично після протезування кульшового суглоба довжина плеча дії абдукторів стегна не змінилася або різниця не перевищувала 10 мм у бік зменшення. До ІІ групи потрапили хворі (20 пацієнтів), у яких після протезування рентгенометрично було виявлено зменшення ДПДА стегна більше ніж на 10 мм. Обстеження проводили до протезування та у віддалені періоди спостереження — через 1–1,5 та 5–7 років після протезування. Результати. До протезування групи за параметрами ходьби були однаковими. Протезування у більшості хворих приводило до відновлення параметрів ходьби, хоча у більшості випадків нормалізація параметрів і не досягала середньостатистичної референтної норми, але практично відновлювало симетричність ходьби. Через 5–7 років у хворих спостерігали погіршення параметрів ходьби, а у деяких хворих погіршення показників досягало значень до ендопротезування. Особливо це було помітно у хворих зі зменшеною довжиною дії плеча абдукторів стегна. У цих хворих відбувалося постійне перенапруження означених м’язів, що у віддаленому періоді призводить до розвитку чи прогресування дегенеративних змін в інших суглобах нижньої кінцівки — колінному суглобі, гомілково-ступневому суглобі та поперековому відділі хребта, що й обумовлює погіршення ходьби у віддаленому періоді спостереження. Висновки. Проведений аналіз показав, що у хворих зі зменшенням довжини плеча дії абдукторів стегна внаслідок тривалого однобічного перенапруження м’язів протезованої кінцівки у віддаленому періоді спостерігається втрата опорності та надбаних після протезування навичок ходьби
Доп.точки доступа:
Фіщенко, О. В.
Карпінська, О. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Подбор компонентов эндопротеза и величина общего бедренного офсета после эндопротезирования тазобедренного сустава (рентгенометрическое исследование) [Текст] / В. А. Филлипенко [и др.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 17-23. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование, методы)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA (физиология)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY (использование, методы)
Аннотация: Чтобы обеспечить максимальную выживаемость эндопротеза, все составляющие «нормальной» биомеханики искусственного сустава должны быть оптимально сбалансированы. Важным этапом планирования операции является подбор компонентов эндопротеза, который должен восстановить так называемый общий бедренный офсет (плечо силы мышц абдукторов), но восстановить правильную биомеханику за счет искусственного сустава не всегда удается. Цель данного исследования заключалась в изучении соотношения длины плеча абдукторов до операции и величины общего бедренного офсета после эндопротезирования тазобедренного сустава в зависимости от пола пациентов. Материалы и методы. Материалом для исследования стали обзорные рентгеновские снимки таза 42 больных до операции, рентгеновские снимки тазобедренного сустава, выполненные для подбора компонентов эндопротеза, и рентгеновские снимки этого же тазобедренного сустава после операции тотального эндопротезирования; данные историй болезни: протоколы операций и номенклатурные характеристики компонентов имплантированного эндопротеза тазобедренного сустава. Измерение длины плеча абдукторов до операции проводили по обзорной рентгенограмме таза. Если изменение показателя плеча силы абдукторов превышало 5 мм, считали показатель изменившимся. Полученные данные были обработаны статистически. Результаты. У мужчин после тотального эндопротезирования отмечено значимое (t = 4,076; p = 0,001) уменьшение общего бедренного офсета по сравнению с длиной плеча абдукторов до операции. У женщин изменение средних показателей длины плеча силы абдукторов до и после эндопротезирования оказалось значительно меньшим и не достигло статистически значимого уровня (t = –1,739; p = 0,092). Уменьшение плеча силы абдукторов отмечено в 17 случаях, что составило 30,91 % от общего числа измерений, причем подавляющее большинство суставов, где произошло уменьшение плеча силы абдукторов, принадлежало мужчинам (13 случаев). Выводы. Уменьшение плеча силы абдукторов является неблагоприятным биомеханическим фактором с точки зрения восстановления работы абдукционного механизма. Такие изменения отмечены в 17 случаях, что составило 30,91 % от общего числа измерений, причем подавляющее большинство суставов, где произошло уменьшение плеча силы абдукторов, принадлежало мужчинам — 13 случаев (женщины — 4 случая). При выполнении тотального эндопротезирования тазобедренного сустава у женщин чаще удается обеспечить благоприятные биомеханические условия для восстановления функции абдукционного механизма в сравнении с мужчинами
Доп.точки доступа:
Филлипенко, В. А.
Климовицкий, Р. В.
Тяжелов, А. А.
Карпинский, М. Ю.
Карпинская, Е. Д.
Гончарова, Л. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Обзор новой формы давно зарегистрированного препарата: сравнительный анализ Кетопрофена и Декскетопрофена [Текст] / Lukasz Nagraba [и др.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 24-34. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Декскетопрофен

MeSH-главная:
КЕТОПРОФЕН -- KETOPROFEN (фармакология)
Доп.точки доступа:
Nagraba, Lukasz
Mitek, Tomasz
Stolarczyk, Artur
Deszczynski, Jaroslaw

Свободных экз. нет

Найти похожие

Король, С. О.
Кісткова пластика в системі спеціалізованого лікування поранених з бойовими травмами кінцівок [Текст] / С. О. Король // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (хирургия)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (хирургия)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование, методы)
Аннотация: Актуальність проблеми обумовлена високою питомою вагою поранених з вогнепальними переломами кісток кінцівок типу С (за класифікацією АО) в структурі санітарних втрат хірургічного профілю. Означені ушкодження призводять до незрощення, супроводжуються дефектами кісткової тканини та розвитком несправжніх суглобів. На сьогодні відсутня науково обґрунтована тактика надання спеціалізованої допомоги пораненим з ушкодженнями кінцівок під час локальних конфліктів. Мета дослідження: покращити результати лікування поранених з вогнепальними переломами кісток кінцівок та дефектами кісткової тканини. Матеріали та методи. Загальний масив дослідження становили 378 поранених з бойовими травмами кінцівок, які отримали ушкодження в першому та другому періодах антитерористичної операції з квітня 2014 по лютий 2015 року. Результати та висновки. Дефекти кісткової тканини спостерігались у 5,95 % поранених з бойовими травмами кінцівок. У поранених при тяжкій та вкрай тяжкій бойовій травмі кінцівок дефекти кісток були в 2,5 раза частіше порівняно з травмами середнього ступеня тяжкості та в 3 рази порівняно з травмою легкого ступеня. Вільна кісткова автоспонгіозна пластика була показана при кісткових дефектах до 1 см. Означена методика не проводилась при нагноєнні м’яких тканин, клінічних і рентгенологічних ознаках вогнепального остеомієліту. Вільну кісткову автоспонгіозну пластику виконували лише після санації вогнища інфекції та ліквідації остеомієлітичного процесу. Двохетапна кісткова пластика була показаною при ризику розвитку гнійних ускладнень, з проміжним використанням цементних спейсерів і намиста. Невільна автоостеопластика за Г.А. Ілізаровим була показана при дефектах кісткової тканини понад 2 см за наявності гнійної інфекції і вогнепального остеомієліту
Свободных экз. нет

Найти похожие

Савустьяненко, А. В.
L-аргинин ускоряет заживление ран: новые механизмы и данные клинических исследований [Текст] / А. В. Савустьяненко // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 42-48. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
АРГИНИН -- ARGININE (терапевтическое применение)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Аннотация: В организме человека аргинин интенсивно метаболизируется NO-синтазой до монооксида азота (NO), который оказывает противомикробное действие, расширяет сосуды, играет важную роль во всех фазах заживления ран (воспалительной и регенеративной). Кроме того, аргинин метаболизируется аргиназой с образованием орнитина. Орнитин превращается в полиамины, которые необходимы для роста клеток, а также становится источником пролина и гидроксипролина, необходимых для синтеза коллагена
Таким образом, обе группы эффектов аргинина способствуют восстановлению клеток и межклеточного вещества при заживлении ран. Для реализации этих эффектов важное значение имеет способность данной аминокислоты повышать содержание таких факторов роста, как IGF-I, TGF-β, VEGF, KGF. Помимо этого, аргинин проявляет иммуностимулирующие свойства, что важно для борьбы с инфекцией раны. В обзоре подробно описаны новые данные о роли NO в ангиогенезе (формирование сосудов из эндотелиальных клеток оставшихся в ране сосудов) и васкулогенезе (формирование сосудов из эндотелиальных клеток-предшественников, высвобождаемых из костного мозга) в ходе заживления ран. Приведены примеры клинических исследований, в которых эффективность L-аргинина была продемонстрирована у больных с пролежнями и диабетической стопой
Свободных экз. нет

Найти похожие

Мамчур, В. И.
Фармакологические свойства и клиническая эффективность препарата Алфлутоп при лечении патологии опорно-двигательного аппарата [Текст] / В. И. Мамчур, Д. С. Носивец // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 51-57. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Алфлутоп

MeSH-главная:
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- MUSCULOSKELETAL DISEASES (лекарственная терапия)
Аннотация: Авторами статьи на основании аналитического изучения отечественной и зарубежной литературы описаны основные фармакологические свойства препарата Алфлутоп (производства S.C. «Biotehnos» S.A., Румыния) и его эффективность при фармакотерапии дегенеративно-дистрофических заболеваний опорно-двигательного аппарата. Описаны фармакологические эффекты препарата Алфлутоп и раскрыты доказанные механизмы их развития. Авторами показано, что препарат Алфлутоп является эффективным и безопасным средством фармакотерапии дегенеративно-дистрофических заболеваний опорно-двигательного аппарата
Доп.точки доступа:
Носивец, Д. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Биомеханические аспекты экспериментального исследования функционального лечения S-образной сколиотической деформации позвоночника [Текст] / М. Л. Головаха [и др.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 58-68. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
СКОЛИОЗ -- SCOLIOSIS (терапия)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
Аннотация: В нашей клинической практике был разработан комплекс физических упражнений, во главу которого были поставлены топические особенности деформации позвоночника. Цель: на основе математического моделирования обосновать эффективность физиофункционального лечения пациентов c S-образной деформацией позвоночника. Материалы и методы. В качестве экспериментального исследования мы использовали математическое моделирование, основой которого являлась математическая модель позвоночника, позволяющая изучить распределение внутренних напряжений в позвоночных двигательных сегментах при различных вариантах их нагружения. На данной математической модели были проверены 15 упражнений. Выводы. Исследование с помощью математической модели позволило изучить дифференцированное воздействие методов кинезотерапии на S-образную деформацию позвоночника в зависимости от ее вершины. Данное исследование позволило биомеханически обосновать показания и противопоказания для использования различных физических упражнений при лечении сколиотической болезни. Проведенное исследование позволило усовершенствовать методологический подход к разработке комплексов лечебной гимнастики с учетом топических особенностей деформации позвоночника
Доп.точки доступа:
Головаха, М. Л.
Тяжелов, А. А.
Летучая, Н. П.
Суббота, И. А.
Карпинский, М. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бабалян, В. О.
Аналіз напружено-деформованого стану моделей вертлюжних переломів стегнової кістки після ендопротезування [Текст] / В. О. Бабалян, М. Ю. Карпінський, О. В. Яресько // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 69-81. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (физиология)
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (повреждения, хирургия)
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
Аннотация: Переломи проксимального відділу стегнової кістки в людей літнього та старечого віку є складною медико-соціальною проблемою. Нами розроблений та внесений у медичну практику метод лікування переломів проксимального відділу стегна. В основі даного методу лікування переломів лежить цементна біполярна геміартропластика з аугментацією, фиксацією спицями і/або серкляжем у пацієнтів похилого віку. Мета дослідження: розробити математичну модель вертлюжних переломів стегна за класифікацією Еванса і за її допомогою вивчити основні напрямки навантаження в проксимальному відділі стегна при ендопротезуванні з додатковою фіксацією уламків спицями. Матеріали та методи. Для вирішення поставленого завдання нами було розроблено математичні моделі стегнової кістки з вертлюжними переломами різних типів за класифікацією Еванса. Моделювали 4 типи вертлюжних переломів стегнової кістки (тип 2–5 за Евансом). При кожному типі переломів моделювали використання стандартного ендопротеза з фіксацією окремих уламків спицями та модульного ендопротеза запропонованої конструкції. Висновки. При моделювання варіантів ендопротезування проксимального відділу стегнової кістки з вертлюжними переломами типів 2–5 за класифікацією Еванса визначено, що модульна система при всіх типах переломів дозволяє значно знизити напруження практично в усіх контрольних точках кісткових елементів моделей. В елементах металевих конструкцій за рахунок значно меншої жорсткості у вузлі з’єднання несучого стрижня з інтрамедулярним у першому виникають зони підвищеного напруження, абсолютна величина якого значно більше, ніж у моделі з ендопротезом
Доп.точки доступа:
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Слинько, Є. І.
Рентгенологічна оцінка ефективності тілозамінних систем для вентрального субаксіального цервікоспондилодезу [Текст] / Є. І. Слинько, О. С. Нехлопочин // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 82-88. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ШЕЙНЫЕ ПОЗВОНКИ -- CERVICAL VERTEBRAE (повреждения, рентгенография, хирургия)
Аннотация: На сьогодні вентральний цервікоспондилодез є найбільш поширеним методом хірургічної корекції більшості травматичних ушкоджень субаксіального відділу хребта. Незважаючи на широкий асортимент тілозамінних систем, у сучасній літературі відсутні дані про переваги застосування певного типу конструкцій при різних варіантах пошкодження остеолігаментозного апарата. Мета — рентгенологічна оцінка ефективності використання тілозамінностабілізуючих систем при різних варіантах травматичних ушкоджень шийного відділу хребта. Матеріали та методи. Проведено аналіз даних рентгенограм 70 пацієнтів, які перенесли вентральний субаксіальний цервікоспондилодез у зв’язку з травматичним пошкодженням шийного відділу хребта. Проведено дослідження ефективності відновлення сегментарного кіфозу оперованого сегмента і стабільності досягнутої корекції в післяопераційному періоді. Терміни спостереження: інтраопераційно, через 3–5 днів, 3, 6 і 12–18 місяців після оперативного втручання. Як система стабілізації використані комбінація «Mesh + вентральна пластина» і телескопічний тілозамінний імплант. Переломи класифіковані згідно з основними класами AOSpine subaxial cervical spine injury classification system. Результати. Інтраопераційні рентгенограми свідчать про більш дозовану корекцію сегментарного кіфозу оперованого сегмента при застосуванні тілозамінного імпланту. При цьому 87,5 % аналізованих випадків містяться в необхідному діапазоні значень. При застосуванні комбінації Mesh із вентральною пластиною цей показник становив 50 %. Аналіз динаміки втрати корекції свідчить про більшу стабільність досягнутого спондилодезу при застосуванні тілозамінного імпланту. На 3-тю — 5-ту добу післяопераційного періоду максимальне наростання сегментарного кіфозу зареєстроване при С-типі ушкодження і застосуванні комбінації Mesh із вентральною пластиною. Мінімальна деформація відзначена при використанні тілозамінного імпланту та при А-типі ушкодження. Аналогічна залежність спостерігається на всіх подальших термінах спостереження. Висновки. При виконанні вентрального субаксіального цервікоспондилодезу пошкодження типу А є найбільш стабільними, а пошкодження типу С проявляють максимальну схильність до втрати досягнутої інтраопераційної корекції. Застосування тілозамінного імпланту порівняно з комбінацією Mesh із вентральною пластиною забезпечує більше збереження сагітального контуру оперованого сегмента на всіх термінах спостереження
Доп.точки доступа:
Нехлопочин, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Біомеханічний аналіз умов функціонування ендопротеза колінного суглоба при вальгусних деформаціях кінцівки у хворих на ревматоїдний артрит [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 89-103. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (патофизиология)
КОЛЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- KNEE PROSTHESIS (использование)
Аннотация: Ураження колінного суглоба (КС) при ревматоїдному артриті (РА) супроводжується формуванням контрактур і розвитком дискордантних деформацій нижніх кінцівок, що, зі свого боку, призводять до часткової або повної втрати функції кінцівки. Аналіз даних вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про те, що питанню пато- і механогенезу фронтальних деформацій колінних суглобів у хворих на РА приділяється недостатня увага, умови функціонування ендопротеза КС з наявністю вальгусних та варусних деформацій кінцівки у хворих на РА мало вивчені. Мета роботи: вивчити можливості функціонування ендопротеза КС при компенсації дефектів виростків великогомілкової кістки за допомогою кісткових трансплантатів чи металевих аугментів при різних величинах вальгусної деформації у хворих на РА; вивчити поведінку та стабільність біомеханічної моделі «кістка — ендопротез» при компенсації дефекту зовнішнього виростка великогомілкової кістки кістковим автотрансплантатом чи металевим аугментом 5, 10 та 15 мм. Матеріали та методи. На основі КТ-сканів створені імітаційні комп’ютерні моделі КС, що налічували елементи з різними механічними властивостями — стегнова кістка, феморальний компонент ендопротеза, поліетиленова вставка, тибіальний компонент ендопротеза та великогомілкова кістка. За допомогою програмного пакета SolidWorks побудовано імітаційні моделі КС за умов його вальгусної деформації за наявності трансплантата виростка великогомілкової кістки 5, 10 та 15 мм із кісткової тканини та металу (аугмент). Подальші розрахунки напружено-деформованого стану моделі здійснювали методом скінченних елементів у програмному пакеті ANSYS (чисельний метод). Результати. Під дією навантаження наявність кісткового трансплантата 5, 10 та 15 мм призводила до збільшення на близько 20 % значень напружень на стегновій кістці з локалізацією по контуру контакту з феморальним компонентом ендопротеза. На тибіальному компоненті ендопротеза показники напружень зросли на 77 % за наявності кісткового трансплантата 5 мм та поступово зменшувались до 66 % при збільшенні його розміру до 15 мм. Наявність кісткового трансплантата 5, 10 та 15 мм призводила до збільшення значень напружень на великогомілковій кістці майже у 2 рази з локалізацією в метадіафізарній зоні кортикальної кістки. Основне збільшення показників напружень відбувалося на плато великогомілкової кістки з локалізацією по контуру тибіального компонента ендопротеза, де наявність кісткового трансплантата призводила до збільшення значень від 65 % при його розмірах 5 мм майже в 3 рази — до 15 мм. Під дією навантаження наявність металевого аугмента для заміщення дефекту латерального виростка великогомілкової кістки розміром 5 та 10 мм призводила до зростання значень напружень на стегновій кістці на 20 % із наступним їх зниженням до 5 % при розмірі 15 мм. За наявності металевого аугмента 5, 10 та 15 мм значення напружень зменшувались на феморальному компоненті ендопротеза на 37–40 %. Наявність металевого аугмента 5, 10 та 15 мм обумовила значне підвищення показників напружень на тибіальному компоненті ендопротеза — у 9, 10 та 12 разів відповідно. Наявність металевого аугмента 5 та 10 мм призводила до збільшення значень напружень на великогомілковій кістці на 95–97 %, а при збільшенні розміру трансплантата до 15 мм — на 69 %. Наявність металевого аугмента 5 мм та збільшення його розміру до 10 та 15 мм призводили до підвищення показників напружень на плато великогомілкової кістки на 38, 10 та 8 % відповідно. Висновки. Збльшення показників напружень на ділянці плато великогомілкової кістки з перевищенням гранично допустимих значень при застосуванні кісткового трансплантата розміром 10 та 15 мм є фактором розвитку явищ нестабільності тибіального компонента ендопротеза. Для заміщення дефекту зовнішнього виростка великогомілкової кістки до 6,1 мм доцільно застосування кісткового трансплантата. Дефекти більшого розміру потребують застосування металевого аугмента
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Бабко, А. М.
Автомєєнко, Є. М.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Білінський, П. І.
Малоконтактний багатоплощинний остеосинтез при перипротезних переломах стегнової кістки [Текст] / П. І. Білінський, В. А. Андрейчин, О. В. Дроботун // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 104-109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы)
Аннотация: У статті наведено аналіз проблеми лікування ускладнених перипротезних переломів. Виявлено проблемні питання фіксації відламків стегнової кістки при цих переломах. Розроблений авторами пристрій для фіксації кісткових відламків може бути методом вибору при перипротезних переломах стегнової кістки. Фіксатор застосований із позитивним результатом у 140 пацієнтів. Наведені цікаві клінічні випадки
Доп.точки доступа:
Андрейчин, В. А.
Дроботун, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Сокрут, Н. В.
Металлы в волосах больных гонартрозом, входящие в протезы коленных суставов [Текст] / Н. В. Сокрут, Ф. В. Климовицкий, О. В. Синяченко // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 110-115. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (использование)
ВОЛОСЫ -- HAIR (химия)
МЕТАЛЛЫ -- METALS (фармакология)
Аннотация: Гонартроз является одним из наиболее частых заболеваний ортопедического профиля, которое наносит ощутимый медико-социальный ущерб больным людям и обществу в целом. Гонартроз сопровождается микроэлементозом, протекающим с нарушением в организме уровней многих эссенциальных и токсичных металлов. После эндопротезирования коленных суставов в организме больных изменяется содержание таких металлов, как кобальт (Co), хром (Cr), титан (Ti) и другие, которые способны определять «выживаемость» трансплантатов протезов и дальнейшее течение гонартроза. Цель и задачи исследования — определить в волосах больных гонартрозом уровень металлов, входящих в состав эндопротезов коленных суставов (алюминий (Al), Co, Cr, железо (Fe), молибден (Mo), никель (Ni), Ti, ванадий (V)), сопоставив показатели с концентрациями этих микроэлементов в крови, оценить клинико-патогенетическую значимость данного микроэлементоза при разных вариантах течения заболевания. Материалы и методы. Обследовано 87 больных с гонартрозом (из них 45 % мужчин и 55 % женщин, средний возраст — 53 года). Установлены І, ІІ и ІІІ стадии болезни в 28, 41 и 31 % наблюдений соответственно, полиартроз имел место в 53 % случаев, остеохондроз позвоночника — в 92 %, спондилоартроз дугоотростчатых сочленений — в 71 %, клинически манифестный синовит (гонит) — в 67 %. Для исследования показателей металлов в организме использовали атомно-абсорбционный спектрометр SolAAr-Mk2-MOZe с электрографитовым атомизатором (Великобритания). Результаты. В волосах больных гонартрозом в 23 % случаев наблюдается микроэлементоз металлов, который сопровождается увеличением содержания Al, Fe и Ti при уменьшении параметров Co, Cr и Mo соответственно в 46, 100, 22, 12, 29 и 45 % наблюдений. Это зависит от возраста больных, рентгенологической стадии заболевания, наличия синовита и тяжести течения суставного синдрома, участвует в патогенезе повреждений надколенников, менисков и перилигаментита, взаимосвязано с остеопорозом (Al, Ni), а значения Cr, Ti и V в разных объектах исследования (кровь, волосы) коррелируют между собой, имеют прогностическую значимость. Выводы. Гонартроз протекает с изменением в волосах уровней металлов (Al, Co, Cr, Fe, Mo, Ti), содержащихся в эндопротезах коленных сочленений, что зависит от клинического течения заболевания, определяет патогенетические построения артикулярных дегенеративно-воспалительных поражений и диктует необходимость исследования состояния микроэлементоза в организме больных в процессе динамического наблюдения после эндопротезирования суставов
Доп.точки доступа:
Климовицкий, Ф. В.
Синяченко, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Рушай, А. К.
Вибір видів кільцевих позавогнищевих фіксаторів при лікуванні незрощень кісток гомілки [Текст] / А. К. Рушай, А. Р. Бебіх // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 116-121. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES (хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED (диагностика, хирургия)
Аннотация: У комплексному лікуванні у 271 хворого з незрощенням кісток гомілки використані кільцеві позавогнищеві фіксатори у вигляді монолокального, білокального режиму і режиму дозованого усунення кутових зміщень уламків. Сформульовано показання до кожного з них. Використання кільцевих фіксаторів у різних режимах у комплексному лікуванні незрощень кісток гомілки свідчить про високу ефективність — в 72 % випадків (195 спостережень) були отримані позитивні результати
Доп.точки доступа:
Бебіх, А. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Эндопротезирование головки лучевой кости модульным биполярным бесцементным эндопротезом с парой трения металл-металл [Текст] / И. В. Бойко [и др.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 122-129. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES (хирургия)
ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- PROSTHESIS IMPLANTATION (использование, методы)
МЕТАЛЛ-МЕТАЛЛ СУСТАВОВ ПРОТЕЗЫ -- METAL-ON-METAL JOINT PROSTHESES (использование)
Аннотация: Авторами статьи показаны особенности хирургической техники имплантации разработанного модульного бесцементного биполярного эндопротеза головки лучевой кости с парой трения металл-металл, который был применен в период 2014–2017 гг. Материалы и методы. Разработанный бесцементный модульный биполярный эндопротез головки лучевой кости с парой трения металл-металл (материал — медицинская нержавеющая сталь) был применен у 14 пациентов, средний возраст больных составил 56 лет (от 43 до 72 лет). Средний срок наблюдения — 18 месяцев (от 6 до 24 месяцев). Показаниями для эндопротезирования головки лучевой кости у всех пациентов были многофрагментарные переломы и переломовывихи головки III–IV по Mason-Hotchkiss. Результат лечения оценивался по системе оценки Mayo Elbow Performance Score. Результаты. При переломах по Mason-Hotchkiss III типа применяются три основных метода оперативного лечения: резекция головки лучевой кости, открытая репозиция и внутренний остеосинтез, эндопротезирование головки лучевой кости. Резекция головки лучевой кости в случае стабильного локтевого сустава, как правило, всегда позволяет получить положительные результаты у большинства больных без каких-либо дополнительных нарушений функции локтевого сустава. В случае повреждения других стабилизирующих локтевой сустав структур изолированная резекция головки лучевой кости приводит всегда к осложнениям, таким как прогрессирующая вальгусная нестабильность локтевого сустава, укорочения лучевой кости с нарастанием интенсивности болевого синдрома в области как кисти, так и локтевого сустава, не исключена также вероятность повторного подвывиха предплечья кзади. Применение разработанного модульного эндопротеза головки лучевой кости позволило достигнуть восстановления стабильности локтевого сустава, возобновления ротационных движений предплечья с сохранением функционального объема сгибательно-разгибательных движений, а также восстановления длины лучевой кости у всех пациентов. Согласно системе оценки Mayo Elbow Performance Score средний балл составил 88,5. Выводы. Разработанный модульный биполярный эндопротез головки лучевой кости позволил получить у всех больных положительные результаты в сроки до 2 лет после операции. Дифференцированный подход к выбору хирургического доступа при различных повреждениях головки лучевой кости, ранняя мобилизация движений в локтевом суставе и восстановление капсульно-связочного аппарата локтевого сустава являются определяющими факторами достижения положительных клинико-функциональных результатов эндопротезирования головки лучевой кости с помощью разработанного модульного биполярного эндопротеза головки лучевой кости
Доп.точки доступа:
Бойко, И. В.
Макаров, В. Б.
Щербаков, Д. Е.
Жердев, И. И.
Доманский, А. Н.
Лазаренко, Г. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Основні критерії прогнозування вивиху головки ендопротеза у хворих із переломами шийки стегнової кістки після однополюсного ендопротезування кульшового суглоба [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 130-137. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕДРА ШЕЙКИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL NECK FRACTURES (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование, методы)
ВЫВИХИ -- DISLOCATIONS (диагностика)
Аннотация: Визначення основних кількісних критеріїв прогнозування вивиху головки ендопротеза кульшового суглоба у пацієнтів з переломами шийки стегнової кістки при однополюсному ендопротезуванні на основі ретроспективного та проспективного аналізів результатів лікування. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз протоколів клініко-рентгенологічного обстеження 20 хворих (5 чоловіків, 15 жінок віком 55–86 років) із переломами шийки стегнової кістки після первинного ендопротезування кульшового суглоба за загальноприйнятою методикою у 2000–2015 рр.; проспективне дослідження результатів нового способу однополюсного ендопротезування кульшового суглоба зі збереженням капсули суглоба (патент України № 119611) в 11 пацієнтів (4 чоловіки, 7 жінок віком 66–92 роки) з переломами шийки стегнової кістки, які проходили лікування у 2013–2016 рр. Всі хворі спостерігалися у Державній установі «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України» (м. Харків). Результати. Основні фактори ризику вивиху головки ендопротеза після однополюсного ендопротезування кульшового суглоба з приводу переломів шийки стегнової кістки — похилий вік (90,0 %), слабкість м’язів, що оточують кульшовий суглоб (90,0 %), надмірні рухи у суглобі у післяопераційному періоді (80,0 %), попередні оперативні втручання на кульшовому суглобі (70,0 %), надмірна маса тіла (60,0 %). У даної категорії хворих установлено чисельні значення прогностичних коефіцієнтів та їх інформативності для вірогідних пацієнто-, імпланто- та хірургічно залежних факторів ризику вивиху головки ендопротеза. Висновки. Запропонований авторами спосіб профілактики та лікування вивиху головки ендопротеза через збереження капсули кульшового суглоба при первинному однополюсному ендопротезуванні хворих із переломами шийки стегнової кістки забезпечує сприятливий результат хірургічного лікування, незважаючи на наявність факторів ризику вивиху головки ендопротеза у післяопераційному періоді
Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Танькут, В. О.
Колесніченко, В. А.
Мезенцев, В. О.
Овчинніков, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Луцишин, В. Г.
Клініко-діагностичне значення біомеханічних порушень ходи у хворих із початковими стадіями коксартрозу [Текст] / В. Г. Луцишин // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 138-141. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (диагностика, осложнения, патофизиология)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ПОХОДКА -- GAIT (физиология)
Аннотация: Проведено дослідження основних параметрів ходи у 105 пацієнтів із початковими стадіями коксартрозу. Функцію ходьби досліджували за допомогою електронної системи GAITRite®. Виявлено, що початкові розлади ходи у вигляді незначного порушення симетричності параметрів ходи наявні у хворих із I стадією коксартрозу. Причиною змін якості ходи у хворих із I стадією захворювання є зміни адаптивного характеру, коли хворий робить пересування більш обережним, уникаючи провокації болю. У хворих із II стадією захворювання симетричність параметрів ходи нижче, ніж у хворих із I стадією, крім цього з часом тривалість опори компенсаторно збільшується, що свідчить про фізіологічну корекцію ходи. Зниження якості ходи зумовлене не лише поведінковими змінами, але і приєднанням власне рухових порушень внаслідок змін функції ураженого суглоба
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Посттравматична евентрація кишечника [Текст] / Я. І. Ломей [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 142-145. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (повреждения, хирургия)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (диагностика, этиология)
Аннотация: Пошкодження живота в мирний час належать до числа актуальних проблем сучасної клінічної медицини. Основна частка травмованих припадає на представників працездатного віку, переважно чоловічої статі. Через необережність пацієнт К. отримав виробничу тяжку проникну травму живота з евентрацією тонкого і товстого кишечника, пошкодженням порожнистих органів черевної порожнини, якого у стані травматичного і гіповолемічного шоку ІІІ ступеня було доправлено в стаціонар бригадою екстреної медичної допомоги. Своєчасне оперативне втручання та відповідна інтенсивна терапія привели до одужання
Доп.точки доступа:
Ломей, Я. І.
Демкович, Т. М.
Ломей, Ю. Я.
Іценко, В. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)