Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска
Книги
Периодические издания
Библиотечные издания
Высшее образование
Краеведение
Редкие издания
Область поиска
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=УУ14/2021/3<.>
Общее количество найденных документов : 7
Показаны документы с 1 по 7
1.


    Yerkhova, A.
    Theoretical study of the principles of modern bacteriophagic therapy [Text] = Теоретичне дослідження принципів сучасної терапії бактеріофагами / A. Yerkhova, M. Katynska // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 3. - P7-12. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-главная:
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патогенность)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У ВИРУСОВ -- DRUG RESISTANCE, VIRAL (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПУЛЬМОНОЛОГИЯ -- PULMONARY MEDICINE (методы, тенденции)
Аннотация: Phagotherapy is an approach to treating bacterial infections using bacteriophages. Bacteria viruses can be used as an alternative to antibiotics in the widespread development of antibiotic resistance among microbial strains. This problem becomes more and more over time because of the misuse of antibiotic therapy. In the nature of bacteriophages have already laid specificity for certain microbes, while they do not harm the human body. Treatment using bacterium viruses provides an alternative to traditional methods in bacterial infections. It remains possible to develop bacterial resistance to bacteriophages, but such resistance is easier to overcome than antibiotic resistance. Because bacteriophages can evolve, like bacteria, causing resistance to disappear. Bacteriophages are specific and exhibit their effect on one or more species, (Maghsoodi, Chatterjee, Andricioaei, ＆ Perkins, 2019) while traditional antibiotic therapy affects both harmful bacteria and the rest of the human body microflora. It is the peculiarity of bacteriophages to exhibit their therapeutic effect on a limited range of microbes make them safe for beneficial bacteria (Choudhury, Tanmoy, Maiti, Biswajit, Venugopal, Karunasagar, ＆ Indrani, 2019). Also, a significant advantage is that lytic viruses of bacteria, unlike antibiotics, do not cause bacteriostat, but have only a bactericidal effect, which prevents a possible relapse of the infectious process for a longer period. Some scientists suggest the theory that administering one dose of bacteriophages is enough to cope with the causative agent of the disease, but the main criterion is the immune clearance of phages. Also, a significant advantage in favor of using of bacteriophage drugs is those bacteriophages are distributed throughout the globe, in addition, their composition and species diversity are huge. From this point there is one minus - in our time, the mechanism of patenting phages remains incomprehensible. For pharmaceutical companies, there are many questions about the biodiversity sharing, as it is necessary to amend various protocols. However, despite this, bacteriophages bred in the laboratory attract the attention of scientists in the field of intellectual property (Saha, & Mukherjee, 2019). The article contains a classification of bacteriophages, a description of the mechanism of action on bacteria and their recognition, a comparison of bacterium viruses with antibiotics. The purpose of this study was to describe the modern classification of bacteriophages, to substantiate the use of cellular phages, and to describe the principles of bacteriophages treatment of diseases associated with the respiratory system
Фаготерапія - це підхід до лікування бактеріальних інфекцій з використанням бактеріофагів. Віруси бактерій можуть бути використані як альтернатива антибіотиків при повсюдному розвитку антибіотикорезистентності серед мікробних штамів. Це проблема стає дедалі більшою з плином часу через неправильне застосування антибіотикотерапії. В природі бактеріофагів вже закладена специфічність до певних мікроб, при цьому вони не завдають шкоди організму людини. Лікування з використанням вірусів бактерій надає альтернативу традиційним методам при бактеріальних інфекціях. Залишається можливим варіант розвитку стійкості бактерій до бактеріофагів, але таку стійкість легше подолати, аніж антибіотикорезистентність. Тому що бактеріофаги можуть еволюціонувати, як і бактерії, внаслідок чого резистентність зникне. Бактеріофаги специфічні та проявляють свою дію на один або декілька видів, (Maghsoodi, Chatterjee, Andricioaei, ＆Perkins, 2019) в той час як традиційна антибіотикотерапія впливає як на шкідливі бактерії, так і на всю іншу мікрофлору людського організму. Саме особливість бактеріофагів проявляти свій терапевтичний ефект на обмежене коло мікробів робить їх безпечними для корисних бактерій (Choudhury, Tanmoy, Maiti, Biswajit, Venugopal, Karunasagar, ＆ Indrani, 2019). Також вагомим плюсом є те, що літичні віруси бактерій, на відміну від антибіотиків, не викликають бактеріостаз, а володіють лише бактерицидною дією, чим попереджують можливий рецидив інфекційного процесу на більш тривалий термін. Деякими вченими припускається теорія, що введення однієї дози бактеріофагів достатньо аби впоратись із збудником захворювання, однак головним критерієм при цьому є імунний кліренс фагів. Також, вагомим плюсом у користь використання бактеріофагових препаратів є те, що бактеріофаги поширені по всій земній кулі, до того ж їх склад і видове різноманіття величезне. З цього пункту є один мінус - в наш час все ще залишається незрозумілим механізм патентування фагів. Для представництв фармацевтичних компаній залишається багато питань щодо спільного використання біорізноманіття, так як потрібно вносити правки до різних протоколів. Однак, не зважаючи на це, виведені в лабораторних умовах бактеріофаги привертають увагу науковців в галузі інтелектуальної власності (Saha, & Mukherjee, 2019). У статті присутня класифікація бактеріофагів, опис механізму дії на бактерії та їх розпізнавання, порівняння вірусів бактерій з антибіотиками. Метою цього дослідження було описати сучасну класифікацію бактеріофагів, обґрунтувати використання саме літичних фагів та описати принципи лікування бактеріофагами захворювань, що пов’язані з дихальною системою
Доп.точки доступа:
Katynska, M.

Свободных экз. нет

Найти похожие
2.


    Kondratskyi, A.
    Аnalysis of pharmaceutical workers recommendations for wound-healing drugs in Ukraine [Text] = Аналіз рекомендацій фармацевтичних працівників щодо ранозагоювальних лікарських засобів в Україні / A. Kondratskyi, O. Glushchenko, T. Butkevych // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 3. - P13-22. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-главная:
АПТЕКИ -- PHARMACIES (использование, кадры, организация и управление)
ФАРМАЦЕВТЫ -- PHARMACISTS (организация и управление, тенденции)
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES (использование)
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS (стандарты)
МАЗИ -- OINTMENTS (стандарты, терапевтическое применение, фармакология)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: The occurrence of superficial wounds remains one of the most significant problems all the time among different types of household injuries. Up to 40 % persons annually have such damages of the skin like abrasions, scratches, cracks, suppurations, cuts, bedsores, and others. The problem of choosing a suitable drug arises acutely, since most pharmacists consider the issue of treatment by themselves. Patient’s referral to hospital departments for doctors advise remains minimal. Pharmacy specialists carry out pharmaceutical care and perform a personal analysis due to the given initial information about the mechanism, place of occur, size of wound and stage of the process of wound healing. Considering previous experience in fulfilling customer needs, they select optimal remedy, determine the majority of choice and thus, may be identified as the sales leaders. As for January 2021, the range of topical drugs used for the treatment of wounds numbered 270 trade names according to the State registry of medicines of Ukraine. They included 62 types of active pharmaceutical ingredients. Antimicrobial (antiseptic), anti-inflammatory, decongestant, protective and emollient action properties are underlined in their pharmaceutical inserts. It is similar for most of the medicines that are available on the Ukrainian pharmaceutical market. After all, their effectiveness to satisfy a patient need is as different as the price point. The choice of the optimal in composition and rational in the dosage form causes certain difficulties among the available wide range of medicines. Registrated semi-solid wound-healing drugs are represented by three groups of ATC classification: D03 – drugs for wounds and ulcers, D06 – antibiotics and chemotherapeutic drugs for use in dermatology, D08 – antiseptic and disinfectant drugs (table 1). Ointments predominate among semi-solid dosage forms with range 67.3 %, creams –26.5 %, gels – 10.2 %, liniments – 6.1 %, and jellies only 2.0 % of the market. 59.2 % of semi-solid wound-healing drugs are produced by domestic enterprises, and 40.8 % – by foreign manufacturers. The recommendations for the use of semi-solid drugs were distributed as follows: for the first phase of wound process – 48.9 %, for the first and second phases – 12.2 %, for the second phase – 10.2 %, for the second and third phases – 26.4 %, for the third phase – 2.0 %
У структурі побутового травматизму виникнення поверхневих ран залишається однією із найактуальніших проблем по всяк час. Щороку близько 40 % населення отримують ушкодження шкірного покриву: садени, подряпини, тріщини, нагноєння, порізи, пролежні тощо. Проблема вибору підходящого лікарського засобу постає гостро, оскільки цим у більшості займаються провізори та фармацевти, а звернення до лікарів як фахівців є мінімальним. Працівники аптеки здійснюють фармацевтичну опіку, проводять індивідуальний аналіз початкової інформації щодо механізму утворення раневої поверхні, аналізують попередній досвід задоволення потреб споживачів та формують так звані домінуючі лікарські засоби, що як наслідок будуть лідерами продажу. Станом на січень 2021 року асортимент зовнішніх м’яких лікарських засобів, що застосовують для лікування раневої поверхні налічує 270 торгових назв відповідно даним Державного реєстру лікарських засобів України. До їхнього складу входять 62 найменувань активних фармацевтичних інгредієнтів. У більшості наявних на ринку України лікарських засобів у інструкції для медичного застосування зазначено однаковий вид терапевтичної активності – репаративна, протимікробна (антисептична), протизапальна, в’яжуча, протинабрякова, захисна та пом’якшувальна дія. Зрештою їх ефективність за рівнем задоволення потреб пацієнтів різниться так само як і цінова категорія. З-посеред наявного широкого асортименту лікарських засобів вибір оптимального за складом та раціонального за видом лікарської форми викликає певні труднощі. Аналізуючи фармацевтичний ринок України м’яких лікарських засобів для загоювання ран відповідно АТС-класифікації визначено, що вони представлені трьома групами: D03 – засоби для лікування ран і виразкових уражень, D06 – антибіотики та хіміотерапевтичні препарати для використання в дерматології, D08 – антисептичні та дезінфікуючі засоби. Дослідження ринку за лікарською формою довели перевагу мазей – 67,3 %. Креми займають 26,5 %, гелі – 10,2 %, лініменти – 6,1 %, а желе лише 2,0 % ринку. Проведений аналіз показав, що 59,2 % препаратів випускаються вітчизняними підприємствами, а 40,8 % – закордонними виробниками. Щодо рекомендацій до застосування їх можна розподілити так: для І-ї фази раневого процесу – 48,9 %, для І-ї та ІІ-ї фаз – 12,2 % , для ІІ-ї фази – 10,2 %, для ІІ-ї та ІІІ-ї фаз – 26,4 %, для ІІІ-ї фази – 2,0%
Доп.точки доступа:
Glushchenko, O.
Butkevych, T.

Свободных экз. нет

Найти похожие
3.


    Otroshchenko, P.
    Depression in cancer patients during COVID-19 pandemic [Text] = Депресія у хворих на рак під час пандемії СOVID-19 / P. Otroshchenko, N. Otroshchenko, I. Otroshchenko // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 3. - P23-31. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-главная:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (патофизиология, психология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (психология, эпидемиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
Аннотация: More than 100 million confirmed accidents and more than 2 million deaths - this is the summary of СOVID-19 in mid-2021 when the whole world is experiencing the worst twilight of the pandemic. At the same time, the WHO European Regional Office considers this period to be the tipping point of the pandemic, linking it to the beginning of mass vaccination and the accumulated experience in the diagnosis and treatment of COVID-19 and its consequences, Despite the emergence of new mutations of the virus, the presence of prolonged forms of the disease (long-COVID, or post-COVID syndrome) (World Health Organization. Statement by Dr. Hans Henri P. Kluge, WHO Regional Director for Europe. Copenhagen, 7 January 2021). Apart from psychotic disorders of infectious origin in СOVID-19 (mental confusion, psychomotor agitation, delirious, hallucinatory, beacon-like, and affective disorders), non-productive changes in consciousness may develop, post-traumatic stress disorder (PTSD), non-psychotic asthenic states, depression, hypochondriacally disorders, sleep disorders, autonomic manifestations, cognitive deficit disorder, secondary encephalopathy, organ disorders (Kumar S., et al., 2021; Einvik G, et al., 2021). The prevalence of infectious psychosis has a pronounced tendency to decrease, while non-psychotic and cognitive deficit disorders after COVID-19 occur more frequently (Hampshire A., et al., 2020). At this time, the rate of depression and anxiety disorders due to the influence of coronavirus infection is significantly higher than in previous years (McCracken L.M., et al., 2020; Kujawa A., et al., 2020). Among the predictors of their development under pandemic conditions are COVID-19 symptoms, history of somatic disorders, oncological diseases, interim measures, and financial losses. A major stressor effect of the COVID-19 pandemic can provoke nosocomial depression in COVID-19 postinfectious cancer patients, a complication in the course of postinfectious depression, and an exacerbation of depression in patients with an infectious disorder in their medical history (Petelin D.S, 2018; Dorozhenok I.Yu., 2021). Depression invariably attracts the attention of physicians. The main reasons for this are its widespread and widespread manifestations and variants of disorder that affect a significant number of people of different stature, age, social groups, and cultures. Women suffer from depression more often than men. According to the World Health Organization, more than 350 million people in the world suffer from depression (World Health Organization. Depression., 2018). The prevalence of depression in cancer is significantly higher than in the general population and, according to physicians, ranges from 33 to 42% (Otroshchenko N. P., et al., 2019). Symptoms of depression are diagnosed in every fourth oncologic patient and occur more frequently in the later stages of the disease. Unfortunately, these patients do not often come into the psychiatrist’s field of vision, because, considering the specifics of the disease, they are under the care of oncologists, and they turn to psychiatrists only in cases of major depression or suicidal attempts. High rates of depression (23%) are diagnosed with the most common forms of gynecologic cancer, cervical cancer, and uterine cancer (Arnaboldy P., et al., 2016; Bulletin of the National Cancer Registry N 20 - Cancer in Ukraine, 2017-2018; Petelin D.S., 2018; Otroshchenko N. P., et al., 2019). Comorbidity of oncologic diseases and coronavirus disease causes the risk of serious complications of these viral infections and requires the development and implementation of medical, social, and other protection measures for cancer patients, as well as for patients who have had cancer or other diseases and diseases that impair the function of the immune system (Tian, Y., et al., 2021). Therefore, the relevance of the study of post-covid depression (Hampshire A., et al., 2020; Kumar S., et al., 2021), including in patients with cancer (Tian, Y., et al, 2021), is due to the significant number of cervical and uterine cancer patients, comorbidity, lack of early effective diagnosis, psychological and psychiatric support, late call for help, the tendency to chronicity, and risk of self-harm (Arnaboldy P., et al., 2016; Petelin D.S., 2018; Otroshchenko N. P., et al., 2019)
Коморбідність онкологічного захворювання, депресії і коронавірусної хвороби спричиняє значне збільшення витрат на охорону здоров’я, зниження якості життя хворих, пізнє звернення по медичну допомогу і погіршення її ефективності, створює небезпеку самогубства. Сучасні публікації аналізують дані щодо особливостей постковідних психічних розладів у період пандемії коронавірусної хвороби 2019 – 2021 років, але відсутні дані щодо клінічних особливостей депресії з постковідним синдромом у жінок, хворих на найбільш поширені онкологічні захворювання репродуктивної сфери - рак шийки матки і рак тіла матки. Мета. Підвищення рівня медичної допомоги хворим на депресію з постковідним синдромом при захворюванні на рак шийки матки і рак тіла матки за допомогою розробки програм діагностики та лікування депресії у вказаних хворих під час пандемії коронавірусної хвороби 2019 – 2021 років. Матеріали і методи. Обстежено 32 жінки основної групи з депресивними розладами після встановлення онкологічного діагнозу (рак шийки матки і рак тіла матки) і перенесеної коронавірусної хвороби, що підтверджені клінічно і лабораторно, та 30 жінок контрольної групи з депресією при зазначених онкологічних захворюваннях, діагностованих до початку пандемії, впродовж 2018 року, віком від 24 до 65 років. Вказані хворі були всебічно обстежені клінічним, клініко-психопатологічним, патопсихологічним, клініко-динамічним, катамнестичним, лабораторними та іншими методами на базі відділення клінічної радіоонкології Національного інституту раку, кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київського некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ». До результатів досліджень застосовано дескриптивні і аналітичні клініко-статистичні методи. Комплексна програма діагностики і лікування вказаних хворих на депресію з постковідним синдромом включала психофармакотерапію в поєднанні з психотерапією і проводилась перед застосуванням променевої терапії. Результати і обговорення. У 32 хворих на рак шийки матки і рак тіла матки І, П, Ш стадій основної групи, які перенесли коронавірусну хворобу, виявлена непсихотична депресія з переважанням астено-депресивных (n=17; 53,1 %), тривожно-депресивних ( n=9; 28,1%), розладів. Рідше зустрічалась депресія з іпохондричною (n=4; 12,5 %) і обсесивно-фобічною (n=2; 6,3%) симптоматикою. У 30 жінок контрольної групи з непсихотичною депресією при вказаних онкологічних захворюваннях виявлені тривожний (n = 13; 43,3%), астенічний (n = 8; 26,7%), обсесивно-фобічний (n = 5; 16,7%) і іпохондричний (n = 4; 13, 3%) варіанти. Таким чином, у хворих основної групи перевежає астенічний варіант депресії, порівняно з контрольною (p0,05), що може бути спричинено сполученням психотравмуючого впливу встановлення онкологічного діагнозу і перенесеною коронавірусною хворобою. Пацієнтки розподілені на терапевтичні групи, в яких були проведені лікувальні програми психофармакотерапії у сполученні з психотерапією, відповідно до варіантів депресії і переважання виявленої симптоматики. Висновки. Депресія у хворих на рак шийки матки і рак тіла матки, які перенесли коронавірусну хворобу під час пандемії, виникає в астенічному, тривожному, іпохондричному, а також, обсесивно-фобічному варіантах, але домінуючим є астенічний варіант (p0,05). Запропоновані діагностичні і лікувальні програми запобігають хронізації, ускладненням, виникненню суїцидальної поведінки, сприяють редукції вказаних розладів, підвищують рівень медичної і психолого-психіатричної допомоги зазначеним хворим.Коморбідність онкологічного захворювання, депресії і коронавірусної хвороби спричиняє значне збільшення витрат на охорону здоров’я, зниження якості життя хворих, пізнє звернення по медичну допомогу і погіршення її ефективності, створює небезпеку самогубства. Сучасні публікації аналізують дані щодо особливостей постковідних психічних розладів у період пандемії коронавірусної хвороби 2019 – 2021 років, але відсутні дані щодо клінічних особливостей депресії з постковідним синдромом у жінок, хворих на найбільш поширені онкологічні захворювання репродуктивної сфери - рак шийки матки і рак тіла матки. Мета. Підвищення рівня медичної допомоги хворим на депресію з постковідним синдромом при захворюванні на рак шийки матки і рак тіла матки за допомогою розробки програм діагностики та лікування депресії у вказаних хворих під час пандемії коронавірусної хвороби 2019 – 2021 років. Матеріали і методи. Обстежено 32 жінки основної групи з депресивними розладами після встановлення онкологічного діагнозу (рак шийки матки і рак тіла матки) і перенесеної коронавірусної хвороби, що підтверджені клінічно і лабораторно, та 30 жінок контрольної групи з депресією при зазначених онкологічних захворюваннях, діагностованих до початку пандемії, впродовж 2018 року, віком від 24 до 65 років. Вказані хворі були всебічно обстежені клінічним, клініко-психопатологічним, патопсихологічним, клініко-динамічним, катамнестичним, лабораторними та іншими методами на базі відділення клінічної радіоонкології Національного інституту раку, кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київського некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ». До результатів досліджень застосовано дескриптивні і аналітичні клініко-статистичні методи. Комплексна програма діагностики і лікування вказаних хворих на депресію з постковідним синдромом включала психофармакотерапію в поєднанні з психотерапією і проводилась перед застосуванням променевої терапії. Результати і обговорення. У 32 хворих на рак шийки матки і рак тіла матки І, П, Ш стадій основної групи, які перенесли коронавірусну хворобу, виявлена непсихотична депресія з переважанням астено-депресивных (n
Доп.точки доступа:
Otroshchenko, N.
Otroshchenko, I.

Свободных экз. нет

Найти похожие
4.


    Tkachyshyn, O.
    Еvaluation of cardiovascular dysregulation in patients after hemorrhagic stroke as a complication of essential hypertensio [Text] = Оцінка порушення регуляції серцево-судинної системи у хворих після перенесеного геморагічного інсульту як ускладнення гіпертонічної хвороби / O. Tkachyshyn // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 3. - P32-43. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-главная:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (диагностика, кровь, метаболизм, патофизиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (метаболизм, патофизиология)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, патофизиология)
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY (использование)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика, классификация, осложнения, ультрасонография)
Аннотация: The aim of the study was to compare blood pressure and electrocardiogram indices, assessed by their daily monitoring, and anamnestic data on mild traumatic brain injury between a group of patients with essential hypertension ≥6 months after a hemorrhagic stroke and a group of patients with essential hypertension without complications. Materials and methods. The total number of examined patients was 198 people, who were divided into 2 groups: the main (n = 94; age – 54,4±8,8 years, M±σ years) and the control (n = 104; age – 53,7±8,9 years) one. Patients in the main group suffered a hemorrhagic stroke as a complication of essential hypertension ≥6 months ago. The control group included patients with essential hypertension, stage II. In both groups of patients, the parameters of 24-hour ambulatory blood pressure monitoring and electrocardiogram were determined. Results. The indices of 24-hour ambulatory blood pressure monitoring in the main group and the control group were the following ones, respectively: the mean daytime systolic blood pressure was 109,6±1,6 and 121,1±1,1 mm Hg, the minimal one was 74,4±2,0 mm Hg and 82,3±12,5 mm Hg, and the maximal one was 168,2±1,9 and 161,9±1,7 mm Hg, p0,05. The daytime sigma systolic blood pressure (17,9±0,6) and its average real variability of (11,31±2,52 mm Hg) were bigger in the main group (p0,05). The daytime index of the hyperbaric load of systolic blood pressure was bigger in the main group: it was 403,6±25,9 against 231,7±12,1 mm Hg×h in the comparison group (p0,05). The mean, minimum and maximum heart rate at night were significantly lower in the main group (p0,05). The QTcmin index was significantly lower in the main group in contrast to the control one – 286,28±43,34 and 336,69±22,55, and the QT variance was greater – 232,56±44,55 – in comparison to the control group (188,31±33,67) (p0,05). From the anamnestic data of patients, a significantly higher prevalence of mild traumatic brain injury was found in 37,4% (35 patients out of 94) in the main group relative to the control one – 13,5% (14 out of 104), p0,05. Conclusions: The results of the study indicate the larger ranges of blood pressure variability in patients with essential hypertension complicated with hemorrhagic stroke, which can be caused by impaired autoregulation according to the QTc interval data. In combination with the disturbances of cerebral circulation, caused by the injury of the brain due to the hemorrhagic stroke alone or in combination with mild traumatic brain injury episode, such a situation may lead to the development of recurrent stroke
Метою дослідження було порівняти показники артеріального тиску та електрокардіограми, оцінені за їх добовим моніторуванням, та анамнестичні дані щодо перенесеної легкої черепно-мозкової травми між групою хворих на гіпертонічну хворобу через ≥6 міс. після перенесеного геморагічного інсульту та групою хворих на гіпертонічну хворобу без ускладнень. Матеріали і методи. Загальна кількість обстежених хворих склала 198 осіб, які були поділені на 2 групи: основна (n=94; вік – 54,4±8,8 років, М±σ) та контрольна (n=104; вік – 53,7±8,9 років). Хворі основної групи перенесли геморагічний інсульт як ускладнення гіпертонічної хвороби ≥6 міс. тому. У контрольну групу потрапили хворі на гіпертонічну хворобу, стадія ІІ. В обох групах хворих визначали показники добового моніторування артеріального тиску та електрокардіограми. Результати. Показники добового моніторування артеріального тиску в основній групі та контрольній, відповідно: середній систолічний артеріальний тиск вдень 109,6±1,6 та 121,1±1,1 мм рт. ст., мінімальний – 74,4±2,0 та 82,3±12,5 мм рт. ст., максимальний – 168,2±1,9 та 161,9±1,7 мм рт. ст., p0,05. Показники сігма систолічного артеріального тиску вдень (17,9±0,6) та його середньої реальної варіабельності (11,31±0,26 мм рт. ст.) були більшими в основній групі (p0,05). Показник гіпербаричного навантаження систолічного артеріального тиску вдень був більшим в основній групі і становив 403,6±25,9 проти 231,7±12,1 мм рт. ст.×год у контрольній (p0,05). Середня, мінімальна та максимальна частота серцевих скорочень вночі була достовірно меншою в основній групі (p0,05). Показник QTcmin був достовірно меншим в основній групі на відміну від контрольної – 286,28±43,34 та 336,69±22,55, а його дисперсія – більшою – 232,56±44,55 та 188,31±33,67 (p0,05). З анамнестичних даних було виявлено достовірно більшу поширеність перенесеної в минулому легкої черепно-мозкової травми в основній групі – у 37,4% (35 хворих з 94) – відносно контрольної (13,5% (14 осіб зі 104)), p0,05. Висновки: Результати дослідження вказують на більший діапазон варіабельності артеріального тиску у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, ускладненою геморагічним інсультом, яка може бути спричинена порушенням авторегуляції згідно з даними інтервалу QTc. У поєднанні з порушеннями мозкового кровообігу, спричиненими ушкодженням головного мозку внаслідок геморагічного інсульту окремо або в поєднанні з легкою черепно-мозковою травмою в анамнезі, такий стан показників може призвести до розвитку повторного інсульту
Свободных экз. нет

Найти похожие
5.


    Інтелегатор, Д.
    Вплив реабілітаційних заходів на якість та повноцінність життя пацієнтів із протезами нижніх кінцівок [Текст] = Influence of rehabilitation measures on the quality and full-value of the life of patients with lower limb prostheses / Д. Інтелегатор, І. Худецький, Ю. Антонова-Рафі // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 3. - С. 44-51. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (использование, реабилитация)
ПРОТЕЗЫ КОНЕЧНОСТЕЙ -- ARTIFICIAL LIMBS (использование)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (хирургия)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Якість та повноцінність життя доволі часто визнають важливим показником для оцінки результативності реабілітаційних заходів для людей із ампутаційними дефектами нижніх кінцівок. Разом із тим хоч сама тема доволі актуальна та важлива, кількість досліджень, що були би присвячені множинності цих факторів, що безпосередньо впливають на це питання, досі доволі обмежена. Подібного роду оцінки стають із кожним роком все більше необхідні для демонстрації змін пов’язаних із оперативним втручанням у анатомічну цілісність організму людини та наслідки, які неодмінно відбуваються із плином часу. За статистичними даними в Україні виконується більше 10 тисяч ампутацій на різних сегментах. Аналіз причин, навіщо людям потрібно робити саме цю операцію, виявив що більшість з них (75%) здійснюється у зв’язку із захворюванням серцево-судинної системи, а точніше: цукровий діабет, хронічна ішемія нижніх кінцівок, атеросклероз та облітеруючий ендартеріїт. Подібні підстави ампутації характерні для осіб середнього та похилого вікових груп. Саме тому реабілітації даних категорій пацієнтів, після ампутації нижніх кінцівок, визначається значними локомоторними порушеннями, що обмежують людину у самостійному пересуванні, самообслуговуванні, порушенні осанки, зниженні толерантності організму до фізичних навантажень та, як наслідок, вираженим обмеженням життєдіяльності. Реабілітаційні заходи щодо даного контингенту осіб варто оцінювати і з точки зору соціальних та моральних переваг, як для людини із ампутацією, так і для близьких та оточуючих його людей. Своєчасна та ефективна фізична реабілітація дає також значну економічну вигоду, так як звільняє від значних витрат ресурсів на догляд за хворими спеціального персоналу, а також родичів, нерідко вимушених залишити свою професійну діяльність у зв’язку із необхідністю догляду за близькою людиною. Для того щоб оцінити якість життя пацієнтів із ампутацією нижніх кінцівок та впливу реабілітаційних заходів на ці показники, було проведено дослідження 32 пацієнтів, яких спостерігали в реабілітаційному центрі на базі Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства. На додаток до анкети SF-36 функціональної оцінки відбувалась апробація розробленого Індексу пересування на протезі. Результати показали, що індивідуальний підхід до реабілітаційного процесу більш ефективний, ніж робота за типовою програмою без змін у ній, а також можливу зручність використання індексу ходьби на протезі для оцінки ефективності оволодіння протезом нижньої кінцівки пацієнтом
Quality and value of life are often recognized as an important indicator for assessing the effectiveness of rehabilitation measures for people with amputation defects of the lower extremities. However, although the topic itself is quite relevant and important, the number of studies that would be devoted to the multiplicity of these factors that directly affect this issue is still quite limited. Such assessments are becoming more and more necessary every year to demonstrate the changes associated with surgical intervention in the anatomical integrity of the human body and the consequences that inevitably occur over time. According to statistics, more than 10,000 amputations are performed in various segments in Ukraine. Analysis of the reasons why people need this operation revealed that most of them (75%) are performed in connection with cardiovascular disease, and more precisely: diabetes, chronic ischemia of the lower extremities, atherosclerosis and endarteritis obliterans. Such grounds for amputation are typical for middle-aged and elderly people. That is why the rehabilitation of these categories of patients after amputation of the lower extremities is determined by significant locomotor disorders that limit a person’s independent movement, self-care, posture disorders, reduced body tolerance to exercise and, consequently, severe limitation of life. Rehabilitation measures for this contingent of persons should be evaluated in terms of social and moral benefits, both for the person with amputation and for people close to him and others. Timely and effective physical rehabilitation also provides significant economic benefits, as it frees up significant costs of resources for the care of special staff, as well as relatives, often forced to leave their professional activities due to the need to care for a loved one. In order to assess the quality of life of patients with lower limb amputation and the impact of rehabilitation measures on these indicators, a study of 32 patients was observed in the rehabilitation center on the basis of the Kyiv State Experimental Prosthetic and Orthopedic Enterprise. In addition to the SF-36 functional assessment questionnaire, the developed Prosthesis Movement Index was tested. The results showed that an individual approach to the rehabilitation process is more effective than working on a typical program without changes in it, as well as the possible convenience of using the index of walking on a prosthesis to assess the effectiveness of mastering the lower limb prosthesis by the patient
Доп.точки доступа:
Худецький, І.
Антонова-Рафі, Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие
6.


    Литовченко, В.
    Доступність стоматологічних послуг для людей з порушеннями слуху: комунікація лікаря та пацієнта [Текст] = Availability of dental services for people with hearing impairments: communication between doctor and patient / В. Литовченко, С. Литовченко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 3. - С. 52-63. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ В ПОЛНОМ ОБЪЕМЕ -- COMPREHENSIVE DENTAL CARE (использование, организация и управление, тенденции)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО, ДОСТУПНОСТЬ И ОЦЕНКА (ВНЕШ) -- HEALTH CARE QUALITY, ACCESS, AND EVALUATION (NON MESH)
НЕОТЛОЖНОЙ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КОММУНИКАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICE COMMUNICATION SYSTEMS (использование, организация и управление, тенденции)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS
ЖЕСТИКУЛЯЦИЯ КАК СРЕДСТВО ОБЩЕНИЯ -- MANUAL COMMUNICATION
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (методы, тенденции)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: У статті представлено сучасні вимоги до надання медичної допомоги у контексті соціокультурного підходу, за якого обмеження розглядаються як результат дискримінації з боку суспільства, а не стану людини. Особливої значущості набуває концепція «універсального дизайну» у всіх галузях життя людини. Спільнота глухих людей розглядається як лінгвокультурна меншина, що має власну мову (жестова мова) та власну культуру (культура глухих), відповідно дуже важливо пропонувати рішення та підходи для налагодження якісного спілкування між жестомовними пацієнтами та лікарями, молодшим медичним персоналом й таким чином забезпечити інклюзивний підхід у сфері охорони здоров’я. Враховуючи актуальність проблеми, метою статті є аналіз теоретичних та клінічних аспектів проблеми доступності медичних (стоматологічних) послуг для пацієнтів з важким ступенем порушення слуху (жестомовних) та визначення ефективних методів задоволення їхніх особливих комунікативних потреб. Використано методи теоретичного аналізу літературних джерел та результатів сучасних досліджень, представлених в електронних наукових виданнях, включених до наукометричних баз даних PubMed, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals, Google Scholar, Web of Science, Scopus, Medline та ін.; обстеження, лікування та консультування жестомовного пацієнта у межах хірургічної підготовки до ортопедичного протезування на базі кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії НМУ імені О.О. Богомольця. Результати дослідження дають підстави зробити наступні висновки: аналіз фахової літератури, клінічні випадки свідчать про актуальність проблеми комунікації глухих (жестомовних) пацієнтів та лікарів-стоматологів, визначення орієнтирів реформування системи медичних послуг відповідно до сучасних соціокультурних підходів; схарактеризовано основні методи комунікації між лікарем-стоматологом та пацієнтом з важким ступенем порушення слуху: через перекладача жестової мови; за допомогою письмового мовлення; шляхом використання пам’ятки-алгоритму з жестами, необхідними під час стандартних стоматологічних маніпуляцій; визначено, що застосування пам’ятки-алгоритму сприяє ефективній комунікації із жестомовним пацієнтами із урахуванням особливостей діяльності лікаря-стоматолога та особливих комунікативних потреб таких пацієнтів
The article presents modern requirements for the provision of medical care in the context of a socio-cultural approach, in which restrictions are seen as the result of discrimination by society, not the human condition. The concept of "universal design" in all spheres of human life acquires special significance. The deaf community is seen as a linguistic and cultural minority with its own language (sign language) and culture (deaf culture), so it is very important to offer solutions and approaches to establish quality communication between sign language patients and doctors, junior medical staff and thus ensure an inclusive approach. in the field of health care. Given the urgency of the problem, the aim of the article is to analyze the theoretical and clinical aspects of the problem of accessibility of medical (dental) services for patients with severe hearing impairment (sign language) and identify effective methods to meet their special communication needs. Methods of theoretical analysis of literature sources and results of modern research presented in electronic scientific publications included in scientometric databases PubMed, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals, Google Scholar, Web of Science, Scopus, Medline, etc .; examination, treatment and counseling of a sign language patient within the framework of surgical preparation for orthopedic prosthetics on the basis of the Department of Surgical Dentistry and Maxillofacial Surgery of NMU named after OO Worshipers. The results of the study give grounds to draw the following conclusions: analysis of professional literature, clinical cases indicate the urgency of the problem of communication of deaf (sign language) patients and dentists, setting benchmarks for reforming the health care system in accordance with modern socio-cultural approaches; the main methods of communication between a dentist and a patient with severe hearing impairment are characterized: through a sign language interpreter; by means of written speech; by using a jotting-algorithm with gestures required during standard dental manipulations; determined that the use of the jotting-algorithm promotes effective communication with sign language patients, taking into account the peculiarities of the dentist and the special communication needs of such patients
Доп.точки доступа:
Литовченко, С.

Свободных экз. нет

Найти похожие
7.


    Соломаха, К.
    Cтавлення населення до відвідування басейнів та аквапарків(за даними анкетування та лабораторного аналізy) [Текст] = Public attitudes to visiting swimming pools and water parks (according to the survey and lab results) / К. Соломаха // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 3. - С. 64-74. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ДОСУГ -- LEISURE ACTIVITIES (психология)
БАССЕЙНЫ ПЛАВАТЕЛЬНЫЕ -- SWIMMING POOLS (стандарты)
ХЛОРАМИНЫ -- CHLORAMINES (вредные воздействия, стандарты, токсичность)
ГАЛОГЕНИРОВАНИЕ -- HALOGENATION
ГИГИЕНА -- HYGIENE (стандарты)
Кл.слова (ненормированные):
АКВАПАРК
Аннотация: У сучасному світі заняття спортом і фізичною культурою є важливою складовою життя суспільства. Нині плавання в аквапарках і басейнах розглядається як один з найпопулярніших способів проведення дозвілля і спортивних занять, оскільки має мінімальну кількість протипоказань і в цілому зазвичай гарно переноситься у будь-якому віці. В нашій країні є широка мережа різноманітних водних комплексів від невеликих СПА-центрів, лазень, басейнів до великих за площею аквапарків. Разом з тим варто відмітити, що відвідування плавальних басейнів, аквапарків, СПА-центрів та інших водно-розважальних комплексів пов’язане з підвищеним ризиком виникнення у відвідувачів інфекційних і паразитарних захворювань, травм, прояву алергічних реакцій, саме тому постійний контроль за експлуатацією подібних комплексів, є обов’язковим, як в принципі і на етапі проектування, адже набагато простіше запобігти появі факторів ризику, чим надалі їх виправляти. В системі моніторингу параметрів внутрішнього середовища водного комплексу і якості води в басейнах важливе місце займають методи обробки води, а це і фільтрація, і дезінфекція, і умови її циркуляції. Експлуатація басейну неминуче пов’язана із забрудненням води: це можуть бути патогенні мікроорганізми, органічні речовини і залишки косметичних засобів, які потрапляють у воду разом з плавцями. Негативну роль при цьому відіграє і недостатній рівень культури відвідувачів, особливо малюків і малолітніх дітей, які в силу віку не можуть адекватно контролювати фізіологічні потреби. Важливим моментом також є тривале використання води і не часта санітарна обробка чаш басейнів (з повним зливом води). Незадовільному санітарному стану зазначених комплексів сприяє і те, що медичний огляд відвідувачів носить досить формальний характер, а в СПА-центри і аквапарки, які найчастіше щодня відвідують абсолютно різні люди, —­ і зовсім не потрібний, як і власне довідка про стан здоров’я. У зв’язку з чим чітке виконання санітарно-гігієнічних нормативів і режимів експлуатації басейнів та інших водних комплексів є обов’язковим, на практиці ж, в нашій країні носить більше рекомендаційний характер, і повністю залежить від свідомості власників бізнесу. Пріоритетною метою нашої роботи було проаналізувати як суб’єктивно оцінюють безпечність відвідування водних об’єктів самі відвідувачі, та виокремити основні скарги, які виникають в тих комплексах, де основним методом дезінфекції води є хлорування з паралельним лабораторним аналізом проб води з даних об’єктів. Матеріали та методи: нами було проведено крос-секційне опитування відвідувачів басейнів та аквапарків у період з серпня 2019 по грудень 2020 року та лабораторне дослідження проб води з басейнів, де основним методом знезаражування води є хлор (гіпохлорит натрію). Практичне значення отриманих результатів полягає в виявленні основних тенденцій, проблем та критичних моментів з суб’єктивної точки зору самих відвідувачів та в можливості оцінки важливості гігієнічної освіти при відвідуванні водних комплексів. Висновки: в цілому відмічаємо недостатній рівень інформованості та обізнаності в питаннях гігієни до та після відвідування басейну (аквапарку) на що необхідно звернути увагу спеціалістам, які відповідальні за стан здоров’я відвідувачів водних комплексів
Recreational activities by the water are quite popular today. Swimming is one of the most popular ways of spending free time and sports activities, also swimming has few contraindications and, in general, is usually a good idea at any age. In our country we have a wide network of various water complexes from small spas, baths, swimming pools to large-scale water parks. At the same time, we can notice that visiting swimming pools, water parks, spa centers and other water complexes is associated with an increased risk of infectious and parasitic diseases, injuries, manifestations of allergic reactions in visitors, therefore, constant monitoring of the operation of such complexes is mandatory, as well as control at the design phase, because it’s easier to prevent some moments than to correct them in the future. Water treatment methods occupy an important place in the system of monitoring the parameters of the internal environment of the water complex and the quality of water in the pools, and these methods included filtration, disinfection, and water circulation conditions. The operation of the pool is inevitably associated with water pollution: it can be with pathogenic microorganisms, organic substances and the remains of cosmetics which enter the water with the swimmers. In this case, an insufficient level of culture of visitors, especially young children, who, due to their age, cannot control their physiological needs, also play a negative role. An important point is also the long-term use of water and not frequent sanitization of the pools (with a full drain of water). The unsatisfactory sanitary state of these complexes is also facilitated by the fact that the medical examination of visitors is rather formal, and in spa centers and water parks, which are most often visited by completely different people every day, they are not needed at all, as well as a certificate of good health; that’s why the implementation of sanitary and hygienic standards and modes of operation of pools and other water complexes is mandatory, in practice, unfortunately, in our country it completely depends on the awareness of business owners
Свободных экз. нет

Найти похожие
 
Стандартный
Расширенный
Профессиональный
По словарю
УДК-навигатор
Тематический навигатор
Статистика обращений
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)