Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=УУ14/2023/1<.>

Общее количество найденных документов : 12
Показаны документы с 1 по 12

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Homola A., Tsiganenko A.
Заглавие : Application of physical therapy methods for patients after stroke with spasticity in the early period
Параллельн. заглавия :Застосування методів фізичної терапії для пацієнтів після інсульту зі спастичністю у ранньому періоді
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - С. 21-29 (Шифр УУ14/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
МЫШЕЧНАЯ СПАСТИЧНОСТЬ -- MUSCLE SPASTICITY
Аннотация: Acute cerebrovascular accident is the leading cause of disability. Stroke ranks 4th among diseases that lead to death or disability. The consequences of stroke include neurological disorders, motor disorders (plegia, hemiparesis, paresis, muscle spasticity), loss of sensation, pelvic dysfunction, loss of coordination and balance, high risk of falls, and impaired ability to move independently and perform daily activities. To achieve optimal independence, stroke patients need qualified rehabilitation care as part of a multidisciplinary team. Evidence-based medicine, treatment, and rehabilitation interventions have improved significantly in the acute and early periods for stroke patients. However, in the late period, today, more than half of patients remain limited in their daily activities and have movement disorders that significantly affect their quality of life and independence. Description of the objective. To substantiate the use of evidence-based medicine methods in physical therapy to restore motor function in patients after stroke in the early period. Materials and methods. From October to December 2021, 20 patients with spasticity, aged 47-85 years, who had suffered an ischemic and hemorrhagic stroke, took part in the examination and rehabilitation activities at Kyiv City Clinical Hospital № 6, Palliative Care Department, for a period of 3 weeks to 1 month. Voluntary consent for examination, treatment, and rehabilitation was obtained from all patients and their caregivers. The diagnostic methods used were computed tomography, magnetic resonance imaging, and, if necessary, laboratory tests. Tests and scales for physical therapy were used to determine functional impairment in stroke patients with muscle spasticity: Rankin Scale, Riverbed Mobility Index, Pain Score, Modified Ashworth Scale, Degree of Arm and Hand Recovery; Degree of Leg and Foot Recovery. Results. After analyzing the methods of evidence-based medicine on the topic of the problem, we have confirmation that in the early period, recovery rates are high. However, in the late period after a stroke, the onset of muscle spasticity significantly limits the motor capabilities of patients and complicates the recovery process. In the late period, the effectiveness of methods to overcome spasticity has not been fully developed, and attention is not focused on the complications that arise and accompany them throughout the recovery period. The appearance of muscle spasticity significantly limits the motor capabilities of patients, affects the psycho-emotional state of a person, and causes pain, which prevents the full use of the affected limb. Muscle spasticity inhibits and complicates the restoration of motor function in the long term. Conclusions. The study confirms the high effectiveness of the proposed methods of evidence-based medicine in reducing pain and increasing the range of motion in the shoulder, elbow, and wrist joints in the early period in patients after stroke. As for the late period, this issue remains incomplete and requires further study. In the palliative care unit of Kyiv City Clinical Hospital № 6, an individual multidisciplinary approach to patients after stroke was used, which contributed to the achievement of the goals. It can be stated that evidence-based medicine methods for the acute and early period have a positive effect on patient independence, and improve cognitive function and motor activity of the affected limbsГостре порушення мозкового кровообігу головна причина інвалідизації. Інсульт посідає 4 місце серед хвороб, що спричиняють смерть або інвалідність. Наслідками інсульту є неврологічні розлади, рухові (плегія, геміпарез, парез, спастичність м’язів), втрата чутливості; дисфункції тазових органів; втрата координації та рівноваги, високий ризик падінь, перепона до здатності самостійного пересування та здійснення повсякденної діяльності. Для набуття оптимальної незалежності пацієнтам після інсульту потрібна кваліфікована реабілітаційна допомога у складі мультидисциплінарної команди. Доказова медицина, лікування та реабілітаційні заходи, суттєво поліпшені у гострому та ранньому періоді для пацієнтів після інсульту. Але у пізньому періоді, на сьогоднішній день, більша половина пацієнтів, залишаються обмеженими у побутових діях та мають рухові порушення, це значно впливає на якість життя та незалежність. Опис мети. Обґрунтувати застосування методів доказової медицини у фізичній терапії для відновлення рухової функції пацієнтів після інсульту у ранньому періоді. Матеріали та методи. У Київській міській клінічній лікарні № 6, Відділення паліативної допомоги, з жовтня по грудень 2021 рік, у обстеженні та реабілітаційних заходах взяли участь 20 пацієнтів зі спастичністю, віком від 47 – 85 років, які перенесли ішемічний та геморагічний інсульт, строком від 3 тижнів до 1 місяця. У всіх пацієнтів та опікунів брали добровільну згоду на обстеження, лікування та реабілітаційні заходи. Для діагностичних методів: використовували комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, за потреби здійснювались лабораторні методи обстеження. Для визначення функціональних порушень пацієнтів після інсульту з м’язовою спастичністю були використанні тести та шкали по фізичній терапії: шкала Ренкіна, Індекс мобільності Рівермід, Ступінь болю, Модифікована шкала Ашворд, Ступінь відновлення руки та кисті; Ступінь відновлення ноги та стопи. Результати. Проведений аналіз методів доказової медицини за темою проблематики, маємо підтвердження, що в ранньому періоді високі показники відновлення. Але у пізньому періоді після інсульту поява м’язової спастичності значно обмежує рухові можливості пацієнтів та ускладнює процес відновлення. Не до кінця розгорнуте питання на рахунок ефективних методів подолання спастичності у пізньому періоді, не акцентовано увагу на ускладненнях, що виникають у пізньому періоді. Поява м’язової спастичності значно обмежує рухові можливості пацієнтів, впливає на психоемоційний стан людини, з’являються больові відчуття, які заважають належно використовувати уражену кінцівку. М’язова спастичність гальмує та ускладнює відновлення рухової функції в пізньому періоді. Висновки. Проведене обстеження підтверджує високу ефективність запропонованих методів доказової медицини у зменшенні больового синдрому та збільшенні амплітуди рухів у плечовому, ліктьовому та променево-зап’ястковому суглобах у ранньому періоді пацієнтів після інсульту. На рахунок пізнього періоду, питання залишається незавершеним, і потребує подальшого розгляду. У Київській міській клінічній лікарні №6, Відділення Паліативної допомоги, використовували індивідуальний мультидисциплінарний підхід для пацієнтів після інсульту, що сприяло досягненню поставлених цілей. Можемо стверджувати, що методи доказової медицини для гострого та раннього періоду мають позитивний вплив на самостійність та незалежність пацієнтів, також покращує когнітивну функцію та рухову активність уражених кінцівок.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Butkevych T., Polova Zh., Kuchmieieva O.
Заглавие : Development and technological research of medicated lozenges for catarrhal and aphthous stomatits` symptoms relief
Параллельн. заглавия :Розробка та технологічне дослідження льодяників для полегшення симптомів катарального та афтозного стоматитів
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - С. 118-124 (Шифр УУ14/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: СТОМАТИТ АФТОЗНЫЙ -- STOMATITIS, APHTHOUS
СТОМАТИТ -- STOMATITIS
ЛЕКАРСТВ УПАКОВКА -- DRUG PACKAGING
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS
Аннотация: Inflammatory diseases of the oral cavity, in particular catarrhal and aphthous stomatitis, create significant discomfort for patients in everyday life. The occurrence of stomatitis in adolescents can be associated with numerous factors: bacterial and viral infection, insufficient oral hygiene, trauma of the mucous membrane, unbalanced nutrition, allergic reactions, some types of systemic diseases etc. Medicated lozenges have advantages for use in adolescents, as they have an interesting appearance (resembling a candy), pleasant taste and aroma, do not require swallowing or washing down with water, release active pharmaceutical ingredients by gradual dissolution in the oral cavity, which ensures their local action. The present work is aimed to develop different formulations of medicated lozenges for catarrhal and aphthous stomatits` symptoms relief. The objects of the study were experimental samples of lozenges with licorice root and propolis extracts. They were chosen as active ingredients due to their antimicrobial properties, as well as their ability to improve the general condition of the periodontium and reduce the outbreak of aphthae in stomatitis. Lozenges were prepared by heating and congealing method using different concentrations of active pharmaceutical ingredients and excipients (candy base substances – sugar substitute (isomalt), glucose syrup, carboxymethyl cellulose). 3 best formulations that had a uniform color distribution and were transparent, not sticky, had no external surface defects were subjects of the development and analysis. Obtained medicated lozenges were evaluated for physical parameters like weight variation, diameter and thickness, and pharmacotechnological evaluations like friability and hardness by pharmaceutical standard methods from State Pharmacopoeia of Ukraine 2.0 (2.9.5, 2.9.7, 2.9.8). Selected samples had homogeneous physical parameters: average weight in the range of 6.98-7.00 g (none of the formulations had a deviation of more than ± 5%), diameter 3.51 cm, thickness 5.04-5.11 mm. The obtained values of hardness and friability (less than 1% for all formulations) indicate satisfactory mechanical strength of the dosage form. Stability study was carried out at (15-25) ⁰С and 60±5 % humidity rate and was determined by evaluating the appearance and pharmacotechnological parameters. The values of hardness and friability were constant throughout the storage period for all formulations. Stability studies indicated that the formulations № 1 and 2 were stable for 30 days. The present research allowed to develop formulations for obtaining a pleasant-tasting dosage form intended for relatively slow dissolution in the oral cavity – medicated lozenges for use in adolescents to alleviate the symptoms of catarrhal and aphthous stomatitisЗапальні захворювання ротової порожнини, зокрема катаральний та афтозний стоматити створюють значний дискомфорт для пацієнтів у повсякденному житті. Поява стоматитів у підлітків може бути пов’язаною із численними факторами: бактеріальною та вірусною інфекцією, недостатньою гігієною ротової порожнини, травмуванням слизової оболонки, в тому числі при неправильному підборі засобів гігієни, незбалансоване харчування, алергічна реакція, деякі види системних захворювань. Льодяники володіють перевагами для застосування у підлітковому віці, оскільки мають цікавий зовнішній вигляд (нагадують цукерку), приємний смак та аромат, не потребують ковтання чи запивання водою, вивільняють активні фармацевтичні інгредієнти при поступовому розчиненні у ротовій порожнині, що забезпечує їхню місцеву дію, тому можуть бути альтернативними лікарськими формами. Метою дослідження було розробити рецептуру льодяників для полегшення симптомів катарального та афтозного стоматитів. Об’єктами дослідження були експериментальні зразки льодяників із екстрактами солодки кореня та прополісу. Їх було обрано активними інгредієнтами зважаючи на антимікробні властивості, а також здатність покращувати загальний стан пародонту та зменшувати спалахи афт при стоматиті. Для одержання льодяників використовували метод нагрівання та застигання різних концентрацій активних інгредієнтів та допоміжних речовин (складових цукеркової основи – заміннику цукру (ізомальту), глюкозного сиропу, карбоксиметилцелюлози). Візуально найкращі льодяники формували 3 рецептури, які в подальшому і підлягали напрацюванню та аналізу. Одержані зразки мали рівномірний розподіл кольору, були прозорими, не липкими, не мали зовнішніх дефектів поверхні. Проводили визначення фізичних показників (середня маса та однорідність маси, діаметр та товщина) та фармакотехнологічних параметрів (стиранність та стійкість до роздавлювання) одержаних льодяників відповідно методик Державної фармакопеї України 2.0 (2.9.5, 2.9.7, 2.9.8). Відібрані зразки мали однорідні фізичні параметри: середню масу у межах 6,98-7,00 г (жоден із зразків не мав відхилення більше допустимого ±5 %), діаметр 3,51 см, товщину 5,04-5,11 мм. Одержані значення стійкості до роздавлювання та стиранності (менше 1 % для усіх експериментальних зразків) свідчать про задовільну механічну міцність лікарської форми. Стабільність льодяників визначали оцінюючи зовнішній вигляд та технологічні показники після зберігання при температурі (15-25) ⁰С та вологості 60±5 %. Значення стираності і стійкості до роздавлювання були сталими протягом усього терміну спостереження для усіх експериментальних зразків. Дослідження стабільності показали, що експериментальні зразки № 1 та 2 були стабільними протягом 30 днів. Наявне дослідження дозволило сформувати рецептури для одержання приємної на смак лікарської форми, призначеної для відносно повільного розчинення у порожнині рота –льодяників для застосування дітям та підліткам з метою полегшення симптомів катарального та афтозного стоматитів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Medvediev V., Cherkasov V., Vaslovych V., Tsymbaliuk V.
Заглавие : Five discoveries of Volodymyr Betz. Part one. Betz and the islands of entorhinal cortex
Параллельн. заглавия :П’ять відкриттів Володимира Беца. Частина перша. Бец і острови енторінальної кори
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - С. 30-59 (Шифр УУ14/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ЭНТОРИНАЛЬНАЯ ОБЛАСТЬ -- ENTORHINAL CORTEX
Аннотация: In the series of publications, which this article opens, we consider five fundamental neuromorphological observations of our compatriot, the classic of world neuroscience, Volodymr Betz. For four of them, we demonstrate the status of discoveries for the first time, for the other one — the giant pyramidal neurons of the motor cortex — despite its widespread and long-standing recognition, we reveal the limitations of modern knowledge and ideas. Two of the mentioned observations — giant fusiform, or spindle-shaped neurons of the cingulate and insular cortex and islands of the entorhinal cortex — are currently known only to a narrow circle of specialists; to the others two, islands of Calleja and signs of the columnar cortex organization, we pay attention for the first time. In this, the initial part of the series, exposing modern apprehensions about the structure and functions of the entorhinal cortex, we demonstrate the weight of Betz's pioneering observation of extraordinary neuron clusters, which are nowadays known as entorhinal islands, and prove the fact of recognizing his historical priority in the description of these amazing brain structuresУ серії публікацій, котру відкриває ця стаття, ми розглядаємо п’ять фундаментальних нейроморфологічних спостережень нашого співвітчизника, класика світової нейронауки Володимра Беца. Для чотирьох із них ми вперше демонструємо статус відкриттів, для іншого одного — гігантських пірамідних нейронів рухової кори — попри повсюдне і давнє його визнання, розкриваємо обмеженість сучасних знань і уявлень. Два із згаданих спостережень — гігантські веретеноподібні нейрони поясної й острівцевої кори і острови енторінальної кори — наданий час відомі лише вузькому колу фахівців; на решту два, острови Калеха і ознаки колонкової організації кори — ми звертаємо увагу вперше. У цій, початковій частині циклу, розкриваючи сучасні уявлення про будову і функції енторінальної кори, ми демонструємо вагу першоспостереження Бецом непересічних нейронних кластерів, відомих зараз як енторінальні острови, доводимо факт визнання його історичного пріоритету у описанні цих дивовижних структур мозку
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Uzun H., Kolosovych I., Hanol I.
Заглавие : Improvement of enteral nutrition technologies in patients with a severe course of acute pancreatitis
Параллельн. заглавия :Удосконалення технологій ентерального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - С. 60-67 (Шифр УУ14/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING
Аннотация: In the case of severe acute pancreatitis, the early start of enteral nutrition (24-72 hours from the moment of hospitalization) by means of nasogastric or nasojejunal administration of the mixture is considered appropriate, which is associated with a 24% decrease in the frequency of infectious complications and a 32% decrease in mortality. However, 30.5-65.7% of patients may develop intolerance to this type of nutritional support. The aim of the study was to improve the results of treatment of patients with severe acute pancreatitis by improving enteral nutrition technologies. There were 101 patients with severe acute pancreatitis took part in the study, who were divided into the main group, where enteral nutrition was carried out according to the improved protocol - 34 patients, comparison group No. 1, where standard nasogastric nutrition was carried out - 34 patients, and comparison group No. 2, where standard EN – 33 patients. The effectiveness of enteral nutrition in the studied groups was evaluated by analyzing and comparing biochemical indicators of blood serum, frequency of intolerance to nutritional support, infected local complications, mortality, duration of multiple organ failure and stay of patients in the hospital. When using the proposed protocol of enteral nutrition in patients with a severe course of acute pancreatitis, 14 days after the start of treatment, a significant difference was obtained between the content of albumin, creatinine, cholesterol and K+ blood serum (p0.05) between patients of the main group and the comparison groups , as well as the content of Na+ in blood serum (p0.05) between patients of the main group and the group of standard nasogastric tube feeding. Application of the proposed protocol of enteral nutrition significantly reduces the frequency of intolerance of nutritional support in the first 7 days of treatment by 23.6% (χ2При тяжкому перебігу гострого панкреатиту доцільним вважається ранній початок ентерального харчування (24-72 год від моменту госпіталізації) шляхом назогастрального або назоеюнального введення суміші, що асоціюється зі зниженням частоти інфекційних ускладнень на 24% та смертності на 32%. Однак, у 30,5-65,7% пацієнтів може виникати непереносимість даного виду нутритивної підтримки. Метою дослідження було покращення результатів лікування хворих на тяжкий гострий панкреатит шляхом удосконалення технологій ентерального харчування. В дослідженні приймали участь 101 хворий на тяжкий гострий панкреатит, що були розділені на основна групу, де проводилось ентеральне харчування за удосконаленим протоколом – 34 пацієнти, група порівняння №1, де проводилось стандартне назогастральне харчування – 34 пацієнти та група порівняння №2, де проводилось стандартне ЕХ – 33 пацієнти. Оцінку ефективності ентерального харчування в досліджуваних групах проводили шляхом аналізу та порівняння біохімічних показників сироватки крові, частоти виникнення непереносимості нутритивної підримки, інфекованих локальних ускладнень, летальності, тривалості поліорганної недостатності та перебування пацієнтів в стаціонарі. При використанні запропонованого протоколу ентерального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту через 14 діб з моменту початку лікування було отримано достовірну різницю між вмістом альбуміну, креатиніну, холестерину та К+ сироватки крові (р0,05) між пацієнтами основної групи та груп порівняння, а також вмістом Na+ сироватки крові (р0,05) між пацієнтами основної групи та групи стандартного назогастрального зондового харчування. Застосування запропонованого протоколу ентерального харчування достовірно зменшує частоту виникнення непереносимості нутритивної підтримки в перші 7 діб лікування на 23,6% (χ2
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ostrovsky P., Levkiv M., Boitsaniuk S.
Заглавие : Living in a Pandemic: Social Isolation and Mental Health
Параллельн. заглавия :Життя в умовах пандемії: соціальна ізоляція та психічне здоров’я
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - С. 14-20 (Шифр УУ14/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КАРАНТИННЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- QUARANTINE
Аннотация: The novel coronavirus disease of 2019 (COVID 2019) has gripped the world with fear, anxiety and confusion, and it is spreading as fast as a virus. In addition to the negative consequences of the infection of COVID-19 for health, the implementation of strict quarantine also affected the world economy. As a result, there is growing concern that the pandemic has harmed the mental health of the general population. Fear, anxiety, and stress are normal responses to perceived or real threats, and when we are faced with uncertainty or something unknown. Thus, it is normal and understandable for people to feel fear in the context of the COVID-19 pandemic. Together with a fear of being infected with a virus during a pandemic like COVID-19, there are significant changes to our daily lifestyle: our movements somewhere is restricted in support of efforts to contain and slow down the spread of the virus. As the COVID-19 pandemic and lockdown measures continue, there is growing interest in the long-term effects on mental health. In this article, we aim to review and summarize the results of various studies that have examined the psycho-sociological consequences of the pandemic and its impact on the mental well-being of population in a generalНова коронавірусна хвороба 2019 року (COVID-2019) охопила світ страхом, тривогою та збентеженням, і вона поширюється так само швидко, як і вірус. Окрім негативних наслідків зараження COVID-19 для здоров’я, впровадження суворого карантину також вплинуло на світову економіку. Як наслідок, зростає занепокоєння, що пандемія завдала шкоди психічному здоров’ю населення в цілому. Страх, занепокоєння та стрес є нормальною реакцією на уявні чи реальні загрози, а також у час, коли ми стикаємося з невизначеністю чи невідомістю. Тож це нормально та зрозуміло, що люди відчувають страх у контексті пандемії COVID-19. До страху заразитися вірусом під час такої пандемії, як COVID-19, додаються значні зміни в нашому повсякденному житті, оскільки наші пересування обмежені на підтримку зусиль зі стримування та уповільнення поширення вірусу. Оскільки пандемія COVID-19 і карантинні заходи тривають, зростає інтерес до довгострокових наслідків для психічного здоров’я. У цій статті ми прагнемо переглянути та узагальнити результати різноманітних досліджень, які вивчали психосоціологічні наслідки пандемії та її вплив на психічне благополуччя населення в цілому
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Perepelytsia V., Sirko A.
Заглавие : Prognostic Factors for Parasagital Meningiomas Recurrence
Параллельн. заглавия :Прогностичні фактори рецидиву/продовженого росту парасагітальних менінгіом
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - С. 68-83 (Шифр УУ14/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МЕНИНГИОМА -- MENINGIOMA
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: The study is relevant due to high prevalence of this type of pathology. Meningiomas account for 18% to 34% of all primary brain tumors. Parasagital meningiomas occur in 24.3% to 38.6% of cases. Despite their predominantly benign nature, parasagital meningiomas are more likely to recur/continue growing than meningiomas in other areas (18% to 40%). The key purpose of the study was to analyze the prognostic factors of parasagital meningiomas recurrence/continued growth, which will eventually improve surgical treatment outcomes. We conducted a retrospective and prospective analysis of 199 parasagital meningioma patients who were treated in Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, Dnipropetrovsk Regional Council, from 2000 to 2021 inclusive. This article is based on a comparative analysis of the results of examination and surgical treatment and further analysis of pathohistological conclusion in two study groups. The first group included 180 (90.5%) patients with no recurrence/continued growth and second group included 19 (9.5%) patients with detected postoperative parasagital meningioma (PM) recurrence/continued growth. The selected patients were analyzed for demographic data (gender, age); computed tomography and magnetic resonance brain imaging results before and after adding an intravenous contrast (in terms of key characteristics); angiographic studies data (computed tomography angiography/selective digital subtraction cerebral angiography); surgical radicality; pathohistological conclusions; recurrence-free period duration (one to 20 years after the surgery). In the follow-up period, 19 (9.5%) patients had PM recurrence/continued growth. In the first year after the surgery, only 2 of those patients had continued PM growth; within 5 years (60 months), 12 patients; within 10 years, 17 patients; the percentage of no- recurrence patients, based on censored data (recurrence-free survival), was 99.0% (95% CI, 97,6-100), 93,1% (95% CI, 89.3-96.9). and 87.5% (95% CI, 81.6-93.4) in the above follow-up periods. The actual median time to recurrence in our study was 44.1 (25.7; 85.4) months. It means that the majority (12 of 19 patients; 63.2%) of continued PM growth was detected within 5 years after the surgery. The last case of PM recurrence was diagnosed after 13 years (154.5 months) of the follow-up. Thus, recurrence-free 5- and 10-year survival in PM patients is as follows: in case of total tumor removal (Simpson I), 96.0% and 85.5%, respectively; in case of non-radical removal (Simpson II-V), 88.9% (p0.05) and 81.9% (p0.05), respectively. At the same time, non-radical surgery in type I-II SSS invasion by the PM reduces 5- and 10-year recurrence-free survival to 86.6% (p0.01) and 78.3% (p0.01), respectively; in case of tumor size of up to 54 mm, the indicators are 95.5% and 91.4%; with tumor size 54 mm, they are as low as 87.5% (p0.001) and 72.5% (p0.001); in case of type I-III or V-VI SSS damage according to M. P. Sindou and J. E. Alvernia, 94.0% and 89.1%; and in case of type IV invasion, 66.5% (p0.01) and 43.5% (p0.001); in female patients, 95.2% and 88.5%; in male patients, 84.8% (p0.05) and 73.0% (p0.01). According to the Cox regression proportional hazards model, the relative risk of tumor recurrence/continued growth increases by: 7.04 times (95% CI, 2.33-21.2) in case of initial PM size 54 mm (p0.001); 5.57 times (95% CI, 1.27-24.34) in case of non-radical (Simpson II-V) tumor removal during primary intervention (P0.05); 10.1 times (95% CI, 1.31-78.1) in case of type I-II SSS invasion by the PM or incomplete (Simpson II-V) tumor removal (p0.05); 3.25 times (95% CI, 1.32-8.02) in male patients (p0.01); 3.33 times (95% CI, 1.10-10.12) in case of type IV SSS invasion (according to M.P. Sindou and J.E. Alvernia) (p0.05). Adequate analysis of the results obtained will help the neurosurgeons plan the optimal surgery volume and ensure further postoperative recurrence-free period and improved long-term treatment outcomesАктуальність дослідження полягає в широкій розповсюдженості даної патології. Менінгіоми складають 18-34% від усіх первинних пухлин головного мозку. Серед них, парасагітальні менінгіоми зустрічаються в 24,3-38,6 % спостережень. Незважаючи на переважно доброякісний характер парасагітальні менінгіоми схильні до рецидиву/продовженого росту частіше ніж менінгіоми інших локалізацій (від 18% до 40%). Основною метою дослідження є вивчення прогностичних факторів рецидиву/продовженого росту парасагітальних менінгіом, що в подальшому впливатиме на покращення результатів хірургічного лікування. Нами проведено ретроспективний та проспективний аналіз 199 хворих із парасагітальними менінгіомами, які знаходились на лікуванні в комунальному підприємстві «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» в період з 2000 по 2021 рік включно. В основу даної роботи покладено порівняльний аналіз результатів обстеження, хірургічного лікування та подальший аналіз патогістологічного заключення в двох групах спостереження. До першої групи включено 180 (90,5%) пацієнтів, що не мали рецидиву/продовженого росту, а в другій групі спостереження 19 (9,5%) хворих із виявленим рецидивом/продовженим ростом парасагітальної менінгіоми (ПМ) після хірургічного втручання. Серед відібраних пацієнтів проведено аналіз демографічних даних (стать, вік); результатів комп’ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії головного мозку до та після внутрішньовенного контрастування за основними характеристиками; даних ангіографічних досліджень (комп’ютерно-томографічної ангіографії / селективної субтракційної дігітальної церебральної ангіографії); радикальності хірургічного втручання; результатів патогістологічних заключень; а також тривалість безрецидивного періоду (від одного до 20 років після проведеного хірургічного лікування). Протягом періоду спостереження рецидив/ продовжений ріст ПМ відзначено у 19 пацієнтів (9,5%). З них впродовж першого року після втручання зафіксовано лише 2 випадки продовженого росту ПМ, за 5 років (60 міс.) – 12, за 10 років – 17, а відсоток пацієнтів без рецидиву з урахуванням цензурованих даних (безрецидивна виживаність) склав 99,0 (95% ДІ 97,6-100) %, 93,1 (95% ДІ 89,3-96,9) % і 87,5 (95% ДІ 81,6-93,4) % відповідно до вищевказаних термінів спостереження. Фактична медіана часу до виникнення рецидиву в нашому дослідженні склала 44,1 (25,7; 85,4) місяці. Тобто більшість випадків продовженого росту ПМ зафіксовано протягом перших 5 років після втручання – 12 з 19 (63,2%). Останній випадок рецидиву ПМ відзначений через 13 років (154,5 міс.) спостереження. Таким чином, показники безрецидивної 5-ти і 10-ти річної виживаності у пацієнтів з ПМ: при тотальному видаленні пухлини (за Simpson І) становлять 96,0% і 85,5%, при нерадикальному підході (за Simpson ІІ-V) – 88,9% (р0,05) і 81,9% (р0,05). При цьому нерадикальність хірургічного втручання при І-ІІ типі інвазії ПМ у ВВС зменшує показники 5-ти і 10-ти річної безрецидивної виживаності до 86,6% (р0,01) і 78,3% (р0,01) відповідно; при розмірі пухлини до 54 мм становлять 95,5% і 91,4%, а при розмірах 54 мм зменшуються до 87,5% (р0,001) і 72,5% (р0,001); при ураженні ВСС I-III та V-VI типів за класифікацією M. P. Sindou and J. E. Alvernia дорівнюють 94,0% і 89,1%, а у випадках ІV типу інвазії – 66,5% (р0,01) і 43,5% (p0,001); у пацієнтів жіночої статі становлять 95,2% і 88,5%, у чоловіків – 84,8% (р0,05) і 73,0% (р0,01). За результатами регресійного аналізу пропорційних ризиків Кокса відносний ризик рецидивування/ продовженого росту пухлини збільшується: в 7,04 разу (95% ДІ 2,33-21,2) при початковому розмірі ПМ понад 54 мм (р0,001); в 5,57 разу (95% ДІ 1,27-24,34) при нерадикальному характері видалення пухлини при первинному втручанні (Simpson ІІ-V) (р0,05); в 10,1 разу (95% ДІ 1,31-78,1) при І-ІІ типі інвазії ПМ у ВВС та неповному видаленні пухлини (Simpson ІІ-V) (р0,05); в 3,25 разу (95% ДІ 1,32-8,02) у пацієнтів чоловічої статі (р0,01); в 3,33 разу (95% ДІ 1,10-10,12) при ІV типі інвазії у ВВС (за M.P. Sindou and J.E. Alvernia) (р0,05). Адекватний аналіз отриманих результатів допоможе нейрохірургу спланувати оптимальний об’єм хірургічного втручання із подальшим післяопераційним збільшенням тривалості безрецидивного періоду та покращенням віддалених результатів лікування
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Seriakova I., Roohi K., Kramarov S.
Заглавие : Prognostic factors of nervous system damage in children with COVID-19
Параллельн. заглавия :Прогностичні фактори ураження нервової системи у дітей з COVID-19
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - С. 94-103 (Шифр УУ14/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: This work is devoted to the study of the features of the structure of symptoms related to the nervous system in children with coronavirus disease (COVID-19). During the COVID-19 pandemic, there is a rapid increase frequency of neurological lesions. The share of neurological manifestations in COVID-19 among adult patients is up to 82%, in children it ranges from 3% to 47%. The aim of the work was to study the frequency and structure of neurological symptoms in children who were hospitalized in an infectious disease hospital with a laboratory-confirmed diagnosis of COVID-19 during 2020-2022 and to determine prognostic factors of nervous system damage. Materials and methods: We retrospectively investigated 945 medical histories of children aged from birth to 18 years who were hospitalized at the Kyiv City Children's Infectious Disease Hospital ("KCCIDH") in Kyiv, Ukraine during the pandemic. Among them, we analyzed cases accompanied by neurological symptoms. Features of the clinical picture, laboratory and demographic-epidemiological data were determined. The statistical calculation of the obtained results was carried out by using the statistical package Statistical software EZR v. 1.54. Results: Neurological symptoms were detected in 142 (15%) children, the majority of them were adolescents (55.6%). The leading symptoms of nervous system involvement were headache, ageusia/anosmia, convulsive syndrome, acute polyneuropathy, and myalgia/arthralgia. According to the analysis of odds ratio developing of neurological symptoms among patients in our cohort, children of the older age group (10-18 years) had statistically greater chances developing of neurological manifestations. Odds ratio developing of the aforementioned symptoms depending on clinical syndromes were also analyzed. Among respiratory syndromes, the presence of cough (5.53; 95%CI 3.53-8.65) and signs of lower respiratory tract inflammation (1.8; 95%CI 1.21-2.67) were associated with a higher risk of nervous system symptoms damage. According to the study of laboratory indicators, an increased level of leukocytes (2.01; 95%CI 1.2-3.38) was associated with an increase frequency of neurological manifestations, and in groups of patients with an increased level of C-reactive protein (0.39; 95%CI 0.23-0.68) or procalcitonin (0.21; 95% CI 0.11-0.43), on the contrary, a lower frequency of neurological symptoms was observed. Conclusions: Neurological symptoms occur in 15% of children with COVID-19. According to the results of our work, the older age of the child, cough and symptoms of inflammation of the lower respiratory tract are the prognostic factors of the occurrence of neurological symptoms in children with COVID-19. In addition, our study demonstrated the prognostic value of the appearance of neurological symptoms with an increase in the leukocyte index, as well as the absence of a correlation of neurological symptoms with an increase in CRP and procalcitoninЦя робота присвячена вивченню особливостей структури симптомів пов’язаних з нервовою системою у дітей з коронавірусною хворобою (COVID-19). За час пандемії COVID-19 спостерігалося стрімке збільшення частоти уражень неврологічного характеру. Частота неврологічних проявів при COVID-19 серед дорослих пацієнтів становить до 82%, у дітей коливається від 3% до 47%. Метою роботи було дослідження частоти та структури неврологічних симптомів у дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в дитячій інфекційній лікарні з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 впродовж 2020-2022 років та визначення прогностичних факторів ураження нервової системи. Матеріали і методи: Було проведено ретроспективний аналіз 945 історій хвороб дітей віком від народження до 18 років, які були госпіталізовані до Київської міської дитячої інфекційної лікарні (КНП «КМДКІЛ») міста Києва, Україна в період пандемії. Серед них було проаналізовано випадки, що супроводжувались неврологічними симптомами. Визначались особливості клінічної картини, лабораторні та демографічно-епідеміологічні дані. Статистичний аналіз отриманих результатів проводився із використанням статистичного пакету Statistical software EZR v. 1,54. Результати: Неврологічні симптоми були виявлені у 142 (15%) дітей, з них переважну кількість становили підлітки (55,6%). Провідними симптомами ураження нервової системи були головний біль, агевзія/аносмія, судомний синдром, гостра полінейропатія та міалгія/артралгія. За результатами аналізу даних відношення шансів розвитку неврологічних симптомів серед пацієнтів нашої когорти, статистично більші шанси розвитку неврологічних проявів мали діти старшої вікової групи (10-18 років). Також були проаналізовані коефіцієнти відношення шансів розвитку вищезгаданих симптомів залежно від клінічних синдромів. Серед респіраторних синдромів наявність кашлю (5.53; 95%ВІ 3.53-8.65) та ознаки ураження нижніх дихальних шляхів (1.8; 95%ВІ 1.21-2,67) асоціювались із вищим ризиком появи симптомів ураження нервової системи. За даними дослідження лабораторних показників, збільшений рівень лейкоцитів (2.01; 95%ВІ 1.2-3.38) асоціювався із зростанням частоти неврологічних проявів, а в групах пацієнтів із підвищеним показником С-реактивного білку (0.39; 95%ВІ 0.23-0.68) або прокальцитоніну (0,21; 95%ВІ 0,11-0,43), навпаки, спостерігалась менша частота виявлення неврологічної симптоматики. Висновки: Неврологічні симптоми виникають у 15% дітей з COVID-19. За результатами нашої роботи прогностичними факторами виникнення неврологічної симптоматики у дітей із COVID-19 є старший вік дитини, кашель та симптоми ураження нижніх дихальних шляхів. Крім того, наше дослідження продемонструвало прогностичну цінність появи неврологічної симптоматики з підвищенням лейкоцитів, а також відсутність кореляції неврологічних проявів з підвищенням СРБ і прокальцитоніну
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Hryhoriev M.
Заглавие : Retrospective analysis of the use of benzodiazepines in anxiety disorders
Параллельн. заглавия :Ретроспективний аналіз застосування бензодіазепінів при тривожних розладах
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - С. 125-130 (Шифр УУ14/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
БЕНЗОДИАЗЕПИНЫ -- BENZODIAZEPINES
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
Аннотация: In times of great social shocks, economic crises, epidemics and pandemics, military conflicts, usually can be observed the spread of such a group of psychological diseases as anxiety disorders (ADs). ADs are a widespread group of human behavior disorders characterized by a wide range of symptoms that cause significant changes in behavior and reduce the patient's quality of life and may lead to deterioration of his social activity. This group of diseases includes a number of behavioral disorders, the characteristic feature of which is the patient's feeling of fear and/or anxiety, which is usually an excessive and unmotivated reaction to a stimulus or an event that caused them. As a result of the analysis of available data, it was revealed that benzodiazepines are actively used as second-line drugs in ADs pharmacotherapy. The pharmacological effect of this group of medications is associated with an agonistic interaction with GABAA receptors of the central nervous system. It has also been established that this group of drugs is an effective element of complex therapy together with antidepressants or as monotherapy of such ADs as generalized anxiety disorder (GAD), panic disorder (PD), social anxiety disorder (SAD), selective mutism (SM) etc. During ADs therapy with benzodiazepines, a number of side effects, such as excessive sedation, cognitive impairment, and psychomotor disorder of coordination of movements, have been identified. This group of drugs requires special caution when used in elderly patients due to possible excessive sedation and impaired cognitive function. But if the recommended course of treatment is followed, benzodiazepines are a safe to use group of drugs that have a wide spectrum of pharmacological action. The purpose of this work was to study the available data on the pharmacological properties of benzodiazepine anxiolytics for the purpose of their use in the pharmacotherapy of diseases belonging to the ADs group. To achieve this goal, publications and articles devoted to ADs pharmacotherapy methods were reviewed and analyzed. Materials were searched using the databases Pud Med and Google ScholarУ період великих соціальних потрясінь, економічних криз, епідемій і пандемій, військових конфліктів зазвичай спостерігається поширення такої групи психологічних захворювань, як тривожні розлади (ТР). ТР — широко поширена група розладів поведінки людини, що характеризується широким спектром симптомів, які викликають суттєві зміни в поведінці та знижують якість життя пацієнта, можуть призвести до погіршення його соціальної активності. До цієї групи захворювань входить низка поведінкових розладів, характерною рисою яких є відчуття страху та/або тривоги у пацієнта, яке зазвичай є надмірною та невмотивованою реакцією на подразник або подію, що їх викликала. У результаті аналізу наявних даних виявлено, що бензодіазепіни активно використовуються як препарати другого ряду у фармакотерапії ТР. Фармакологічний ефект цієї групи препаратів пов’язаний з агоністичною взаємодією з ГАМКА-рецепторами центральної нервової системи. Також встановлено, що дана група препаратів є ефективним елементом комплексної терапії разом з антидепресантами або як монотерапія таких ТР, як генералізований тривожний розлад (ГТР), панічний розлад (ПР), соціальний тривожний розлад (СТР), селективний мутизм (СМ) тощо. Під час терапії ТР бензодіазепінами може виникнути ряд побічних ефектів, таких як надмірна седація, когнітивні порушення та психомоторні розлади. виявлено координацію рухів. Ця група препаратів потребує особливої обережності при застосуванні пацієнтам літнього віку через можливу надмірну седативну дію та порушення когнітивних функцій. Але при дотриманні рекомендованого курсу лікування бензодіазепіни є безпечною для застосування групою препаратів, які мають широкий спектр фармакологічної дії. Метою даної роботи було вивчення наявних даних про фармакологічні властивості бензодіазепінових анксіолітиків з метою їх використання у фармакотерапії захворювань групи ТР. Для досягнення поставленої мети було розглянуто та проаналізовано публікації та статті, присвячені методам фармакотерапії ТР. Пошук матеріалів здійснювався за допомогою наукометричних баз даних Pud Med та Google Scholar
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Kupkina A., Mozyrska O.
Заглавие : Skin care interventions and early complementary food introduction for the prevention of atopic dermatitis in infants
Параллельн. заглавия :Догляд за шкірою та раннє введення прикорму для профілактики атопічного дерматиту у немовлят
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - С. 104-110 (Шифр УУ14/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
КОЖА, УХОД -- SKIN CARE
ПИТАНИЯ ОЦЕНКА -- NUTRITION ASSESSMENT
Аннотация: Аtopic dermatitis and food allergy are common diseases that usually begin in early childhood and can occur together in the same individuals. The aim of this study was to assess the significance of interventions such as skin care products for the skin barrier improvement, breastfeeding and early complementary foods introduction for the primary prevention of atopic dermatitis and food allergy in infants by building logistic regression models. We performed a survey of 97 parents of children. The survey was conducted with the help of Google forms and distributed on the Internet. Method of building and analysing logistic regression models was used to analyse the association of the risk of atopic dermatitis in children with the factor characteristics. Characteristics were as follows: "Skin care 1: application moisturizers to the infant's skin", "Skin care 2: bathing infants with water containing moisturizing substances or moisturizing oils", "Skin care 3: usage of less soap, bathing the child less often", "paternal history of atopy", "duration of breastfeeding less than 1 year", "early introduction of supplementary food (up to the 6th month of life)". We obtained the following results: 42.2% of respondents reported about the application of moisturizing cream, parents of 16.5% of children were using moisturizing oil for bathing the child, 12.4% of parents used less soap and bathed the child less often, 28.9% reported that they were not using any interventions. It was established that when applying care method 1, namely applying moisturizing agents to the infant’s skin, the risk of developing atopic dermatitis increases, OR=12.8 (95% CI 3.89 - 42.3) (p0.0001). When constructing a three-factor logistic regression model for predicting the risk of food allergy, no dependence was found between the development of food allergy and the presence of allergic diseases in parents, the period of introduction of complementary foods, and the duration of breastfeeding. Thus, this study did not reveal the protective role of skin care products, breastfeeding, and early introduction of complementary foods for the development of atopic dermatitis and food allergies in children. Multivariate analysis showed that atopic dermatitis is associated with emollients application to the infant’s skin. The use of moisturizing creams for the treatment of already existing atopic dermatitis or the path of percutaneous sensitization to allergens could have influenced the dataАтопічний дерматит і харчова алергія є поширеними захворюваннями, які зазвичай починаються в ранньому дитинстві і можуть виникати разом в одних і тих самих людей. Метою цього дослідження було оцінити значення втручань, таких як засоби по догляду за шкірою для покращення шкірного бар’єру, грудне вигодовування та раннє введення прикорму для первинної профілактики атопічного дерматиту та харчової алергії у немовлят шляхом побудови логістичних регресійних моделей. Ми провели опитування 97 батьків дітей. Опитування було проведено за допомогою гугл-форм і розповсюджено в Інтернеті. Метод побудови та аналізу моделей логістичної регресії використано для аналізу зв’язку ризику розвитку атопічного дерматиту у дітей із факторними характеристиками. Характеристики були такими: «Догляд за шкірою 1: нанесення зволожуючих засобів на шкіру немовляти», «Догляд за шкірою 2: купання немовлят водою, що містить зволожуючі речовини або зволожуючі масла», «Догляд за шкірою 3: використання меншої кількості мила, купання дитини рідше», «атопія в анамнезі батьків», «тривалість грудного вигодовування менше 1 року», «раннє введення прикорму (до 6-го місяця життя)». Згідно з даними опитування, 42,2% дітей отримували зволожуючий крем, батьки 16,5% дітей повідомили, що використовували для купання дитини зволожуючу олію, 12,4% батьків використовували менше мила і рідше купали дитину, 28,9% повідомили, що не використовувати жодного з цих методів і засобів по догляду. Встановлено, що при застосуванні методу догляду 1, а саме нанесення зволожуючих засобів на шкіру немовляти, підвищується ризик розвитку атопічного дерматиту, ВШ=12,8 (95% ДІ 3,89 - 42,3) (p0,0001). При побудові трифакторної логістичної регресійної моделі прогнозування ризику харчової алергії не виявило залежності між розвитком харчової алергії та наявністю алергічних захворювань у батьків, періодом введення прикорму та тривалістю грудного вигодовування. Таким чином, дане дослідження не виявило захисної ролі засобів по догляду за шкірою, грудного вигодовування та раннього введення прикорму для розвитку атопічного дерматиту та харчової алергії у дітей. Багатофакторний аналіз показав, що атопічний дерматит пов’язаний із застосуванням пом’якшувальних засобів для шкіри немовляти. Використання зволожуючих кремів для лікування вже наявного атопічного дерматиту або шлях черезшкірної сенсибілізації до алергенів могло вплинути на дані
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Flomin Yu., Honchar A.
Заглавие : Stroke-associated pneumonia risk estimation in patients admitted to a comprehensive stroke unit at different phases after stroke
Параллельн. заглавия :Оцінювання ризику інсульт-асоційованої пневмонії у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці у різних періодах захворювання
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - С. 84-93 (Шифр УУ14/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): соматичні ускладнення
Аннотация: Stroke is one of the leading causes of death and acquired disability among adults worldwide. Various complications frequently occur in patients with stroke and can significantly increase the risk for poor outcomes. Stroke-associated pneumonia, with the rate of up to 15%, is considered the most common serious medical complication in stroke patients. The aim of the study was to determine the independent predictors of the stroke-associated pneumonia in patients admitted to a comprehensive stroke unit at different time from stroke onset, as well as to develop a prognostic model for stroke-associated pneumonia risk estimation. Medical complications, including stroke-associated pneumonia, were documented in patients with clinical diagnosis of intraparenchymal cerebral stroke at admission and during their stay on the comprehensive stroke unit in 2010 to 2018. The workup at admission included assessment using the National Institutes of Health Stroke Scale and the modified Rankin scale. The diagnosis of stroke-associated pneumonia was made by specialists, in accordance with Centers for Disease Control recommendations. Qualitative variables are displayed as numbers and percentages, quantitative variables are displayed using the median (interquartile range). The method of logistic regression models was used to quantitatively assess the impact of characteristics on the PSP risk. The analysis was carried out using the package MedCalc v. 19.1. The study enrolled 539 patients, 309 (57.3%) men and 230 (42.7%) women. Median age of the patients was 66.0 years (57.9-75.1). Among the participants 101 (18.7%) were diagnosed with intracerebral hemorrhage, and 438 (81.3%) were diagnosed with ischemic stroke. Median initial National Institutes of Health Stroke Scale total score was 11 (6–18), median baseline modified Rankin scale score was 4 (3–5). Majority (64.1%) individuals were admitted within the first 30 days from onset, while 194 (35.9%) patients presented later. History of medical complications before the admission was present in 192 (35.6%) of the study participants, while during our in-hospital stay they occurred in 103 (19.1%) of the patients. The rate of new medical complications at the unit was significantly lower (p0.001) than prior to the admission. The diagnosis of stroke-associated pneumonia before the admission was established in 20 (3.7%), and during our in-patient treatment was made in 7 (1.3%) subjects (p0.001). Independent predictors of the stroke-associated pneumonia development were older age (odds ratio 1.11; 95% confidence interval 1.02-1.21, on average, for each additional year, pІнсульт є однією з головних причин смерті та набутої інвалідності серед дорослих у всьому світі. У пацієнтів з інсультом часто виникають різні ускладнення, які можуть значно підвищити ризик поганих результатів лікування. Пневмонія, що пов’язана з інсультом, має частоту до 15% і вважається найпоширенішим серйозним медичним ускладненням у пацієнтів з інсультом. Метою дослідження було визначення провісників інсульт-асоційованої пневмонії у пацієнтів з інсультом, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці у різних періодах захворювання, а також побудова прогностичної моделі для оцінювання ризику розвитку інсульт-асоційованої пневмонії. У пацієнтів, які у 2010–2018 рр. перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці з приводу інтрапаренхіматозного мозкового інсульту у різні періоди захворювання (від найгострішого до віддаленого), реєстрували соматичні ускладнення, зокрема інсульт-асоційовану пневмонію, як до госпіталізації, так і впродовж перебування. Після госпіталізації було проведене обстеження, що включало оцінку за допомогою Шкали інсульту Національних інститутів здоров’я та модифікованої шкали Ренкіна. Діагноз інсульт-асоційованої пневмонії встановлювали лікарі-спеціалісти, відповідно до рекомендацій Центрів з контролю захворювань. Якісні змінні відображені як число та проценти, кількісні змінні як медіана (міжквартильний інтервал). Для кількісної оцінки впливу ознак на ризик інсульт-асоційованої пневмонії був використаний метод моделей логістичної регресії. Аналіз проводився за допомогою пакету MedCalc v. 19.1. У дослідження були включені 539 пацієнтів, 309 (57,3%) чоловіків та 230 (42,7%) жінок. Медіана віку пацієнтів 66,0 років (57,9–75,1 років). У 438 (81,3%) учасників дослідження діагностовано ішемічний інсульт, у 101 (18,7%) внутрішньомозковий крововилив. Більшість (64,1%) пацієнтів були госпіталізовані впродовж перших 30 днів від початку захворювання, проте 194 (35,6%) особи поступили пізніше. Медіана початкової загальної оцінки за Шкалою інсульту Національних інститутів здоров’я становила 11 балів (6–18 балів), за модифікованою шкалою Ренкіна – 4 бали (3–5 балів). Соматичні ускладнення в анамнезі захворювання мали місце у 192 (35,6%) пацієнтів, а протягом перебування вони виникли у 103 (19,1%) учасників дослідження. Частота нових соматичних ускладнень у нашому стаціонарі була значуще (p0,001) нижчою, ніж у період до госпіталізації. Діагноз інсульт-асоційованої пневмонії до госпіталізації був встановлений у 20 (3,7%), а під час стаціонарного лікування – у 7 (1,3%) учасників дослідження (p0,001). Незалежними провісниками розвитку інсульт-асоційованої пневмонії були старший вік пацієнта (відношення шансів 1,11; 95% довірчий інтервал 1,02-1,21, в середньому, на кожен додатковий рік, р
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чорній С., Білик Я., Павлюк Б., Стечишин І.
Заглавие : Аналіз асортиментної структури антидепресантів на вітчизняному фармацевтичному ринку
Параллельн. заглавия :Analysis of the assortment structure of antidepressants on the domestic pharmaceutical market
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - С. 111-117 (Шифр УУ14/2023/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
УКРАИНА -- UKRAINE
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
МАРКЕТИНГ -- MARKETING
Аннотация: Особливістю перебігу захворювань, корекція яких потребує використання антидепресантів, є мала кількість звернень за спеціалізованою допомогою на ранніх стадіях розвитку психічних розладів. Це створює певні обмеження для швидкої та ефективної терапії. Проте, з огляду на те, що депресія є найпоширенішим психічним розладом у світі, з’являється певний науковий інтерес для дослідження цієї патології. Метою роботи є комплексний асортиментний аналіз групи N06А «Антидепресанти» на фармацевтичному ринку України. Вивчення асортименту зареєстрованих на фармацевтичному ринку антидепресантів проводили відповідно до Анатомо-терапевтично-хімічної класифікації та даних Державного реєстру лікарських засобів України. Об’єктами досліджень була інформація щодо зареєстрованих в Україні лікарських засобів, які належать до категорії N06A «Антидепресанти». Відповідно до даних Державного реєстру лікарських України, станом на січень 2022 року з урахуванням препаратів, що виробляються у різних дозуваннях, зареєстровано 149 торгових найменувань лікарських засобів, які належать до категорії N06A «Антидепресанти» та представлені 20 міжнародними непатентованими назвами. Із усіх зареєстрованих на фармацевтичному ринку України антидепресантів слід відмітити 52 препарати із обмеженим терміном дії реєстраційного посвідчення. На ринку ЛЗ для лікування депресії чітко домінують іноземні фармацевтичні компанії, а частка вітчизняних виробників представлена лише 18,1%, що свідчить про потребу розширення даної групи лікарських засобів, адже 9 із 20 міжнародних непатентованих назв не мають жодного вітчизняного препарату. На фармацевтичний ринок України антидепресанти імпортують із 19 країн світу. Основними країнами імпортерами є: Індія – 18,9 %, Словенія – 12,3 %, Німеччина – 9,0 %, Польща та Туреччина – по 7,4 %, Угорщина – 5,7 %. Інші країни сумарно займають 39,3 % фармацевтичного ринку імпортних лікарських засобів із категорії N06A «Антидепресанти». Але важливо, що відповідно анатомо-терапевтичної-хімічної класифікації, в Україні дана група лікарських засобів класифікується лише на 3 підгрупи. Слід зазначити, що в Україні гармонізовані протоколи, де, згідно рекомендацій для лікування депресії, пропонуються препарати, які, на жаль, не зареєстровані на вітчизняному ринку, (підгрупи N06AF та N06AG), що створює певні проблеми доступу пацієнтів до якісної та ефективної терапії, рекомендованої «Протоколами діагностики та лікування пацієнтів з психічними розладами (фінська версія)» 2020 рокуА feature of the course of diseases, the correction of which requires the use of antidepressants, is the small number of requests for specialized help in the early stages of the development of mental disorders. This creates certain limitations for fast and effective therapy. However, given that depression is the most common mental disorder in the world, there is a certain scientific interest in researching this pathology. The purpose of the work is a comprehensive assortment analysis of the group N06A "Antidepressants" on the pharmaceutical market of Ukraine. The study of the assortment of antidepressants registered on the pharmaceutical market was carried out in accordance with the Anatomical-Therapeutic-Chemical classification and the data of the State Register of Drugs of Ukraine. The objects of research were information on drugs registered in Ukraine, which belong to category N06A "Antidepressants". According to the data of the State Register of Drugs of Ukraine, as of January 2022, taking into account drugs produced in different dosages, 149 trade names of drugs belonging to category N06A "Antidepressants" and represented by 20 international non-proprietary names were registered. Of all the antidepressants registered on the pharmaceutical market of Ukraine, 52 drugs with a limited validity period of the registration certificate should be noted. The pharmaceutical market of Ukraine for the treatment of depression is clearly dominated by foreign pharmaceutical companies, and the share of domestic companies is represented only by 18.1%, which indicates the need to expand this group of drugs, because 9 out of 20 international non-proprietary names do not have a single domestic drug. Antidepressants are imported to the Ukrainian pharmaceutical market from 19 countries. The main importing countries are: India – 18.9%, Slovenia – 12.3%, Germany – 9.0%, Poland and Turkey – 7.4% each, Hungary – 5.7%. Other countries collectively occupy 39.3% of the pharmaceutical market of imported drugs from category N06A "Antidepressants". But it is important that according to the Anatomical-Therapeutic-Chemical classification, in Ukraine this group of drugs is classified only into 3 subgroups. It should be noted that in Ukraine there are harmonized protocols, where, according to the recommendations for the treatment of depression, drugs are offered that, unfortunately, are not registered on the domestic market, which is reflected in the absence of two subgroups: N06AF and N06AG, which creates certain problems of patient access to high-quality and effective therapy recommended by the 2020 "Protocols for the diagnosis and treatment of patients with mental disorders (Finnish version)"
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чопчик В., Канюра О., Біденко Н., Копчак А.
Заглавие : Обґрунтування необхідності впровадження стимуляційного навчання здобувачів стоматологічної освітиза результатами аналізу діяльності Стоматологічного медичного центру Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Параллельн. заглавия :Substantiation of the need to implement simulation training for dental students based on the analysis of the activities of the Stomatological Medical Center at O. Bogomolets National Medical University
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - С. 7-13 (Шифр УУ14/2023/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
ОБРАЗОВАНИЕ ЗУБОВРАЧЕБНОЕ -- EDUCATION, DENTAL
Аннотация: В роботі проведено аналіз існуючих проблем практичної підготовки студентів стоматологів на клінічних базах профільних кафедр в сучасних умовах реформування системи охорони здоров’я а також впливу пандемії COVID 19 і збройної агресії рф, а також обґрунтовано доцільність симуляційного навчання студентів стоматологічних факультетів. В основу дослідження покладено вивчення статистичних матеріалів Стоматологічного медичного центру НМУ імені О.О. Богомольцята результати анонімного анкетування випускників стоматологічного факультету, лікарів інтернів, що проходили післядипломну підготовку на базі СМЦ, а також вивчення думки експертів-науковців щодо діяльності Стоматологічного медичного центру як науково-навчально-лікувальної бази підготовки майбутніх фахівців у галузі стоматології. Продемонстровано тенденцію до суттєвого зменшення кількості звернень за медичною стоматологічною допомогою до університетської стоматологічної клініки при збільшенні частки пацієнтів, що отримують платні стоматологічні послуги за межами навчального процесу, що суттєво обмежує можливість набуття практичних навичок безпосередньо під час клінічного прийому хворих. Так, загальна кількість звернень в СМЦ склала: в 2012 році–257115 пацієнтів, в 2019 році–181507 пацієнтів, а в 2022 році – 101471 пацієнтів. З них в рамках навчального процесу було прийнято: у 2012 році –94416, у 2019 році –56693, у 2022 році –18382 пацієнта. Суттєве падіння кількості звернень в Стоматологічний медичний центр, відносно стала кількість здобувачів стоматологічної освіти в НМУ імені О.О. Богомольця і реалії останніх трьох років призвели до виникнення певних обмежень та зниження можливостей для практичної підготовки майбутніх стоматологів. Наведені дані дали змогу порахувати середню кількість пацієнтів на одного здобувача медичної стоматологічної освіти на рік, яка склала у 2012 році –52,57, у 2019 році –25,85, а у 2022 році всього 9,22 чоловік. Неможливість забезпечити навчання із залученням тематичних пацієнтів є підставою до перегляду підходів до практичної підготовки лікарів-стоматологів з розширенням використання симуляційного обладнання з можливістю комп’ютерного контролю відпрацювання навичок. Результати анонімного анкетування також підтверджують необхідність підвищення ефективності практичної підготовки студентів стоматологів та лікарів-інтернів, зокрема за рахунок впровадження нових форм навчання, таких, як – симуляційна підготовка. Обговорюються переваги та недоліки даної форми практичної підготовки за різних умов організації навчального процесуThe article analyzes the existing problems of practical training of dental students at the clinical bases of specialized departments in the modern conditions of the health care system reforms, as well as the impact of the COVID-19 pandemic and armed aggression of the russian federation, and also substantiates the feasibility of simulation training for students of dental faculties. The research is based on the study of statistical materials of the Stomatological Medical Center in O. Bogomolets NMU (SMC), the results of an anonymous survey of graduates of the Dental Faculty, interns and doctors who underwent post-graduate training at the SMC. A tendency to a significant decrease in the number of applications for dental care to the university dental clinic has been demonstrated with an increase in the proportion of patients receiving paid dental services who were excluded from the educational process. Such tendency limits the possibility of acquiring practical skills directly during the clinical diagnostics and treatment of patients. Thus, the total number of patient visits to the SMC was: in 2012–257,115 patients, in 2019–181,507 patients, and in 2022–101,471 patients. Of these, 94,416 patients were admitted as part of the educational process in 2012, 56,693 in 2019, and 18,382 patients in 2022. A significant drop in the number of patients who visited the Stomatological Medical Center, a relatively constant number of dental students at O. Bogomolets NMU and the realities of the past three years have led to the emergence of certain restrictions and reduced opportunities for practical training of future dentists. The presented data made it possible to calculate the average number of patients per student of medical and dental education per year, which was 52.57 in 2012, 25.85 in 2019, and only 9.22 people in 2022. The limited possibility of training with the involvement of thematic patients is a reason to revise the approaches to the practical training for dentists with the expansion of the use of simulation equipment with the possibility of computer control of practicing skills. The results of the anonymous survey also confirm the need to improve the effectiveness of the practical training of dental students and interns, in particular through the introduction of new forms of training, such as simulation training. Advantages and disadvantages of this form of practical training under different conditions of organization of the educational process are discussed.
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)