Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=УУ18/2021/1<.>
Общее количество найденных документов : 11
Показаны документы с 1 по 11
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Єгудіна Є. Д., Сапожниченко Л. В., Пампуха О. О.
Заглавие : Менеджмент жінок із системним червоним вовчаком до планування вагітності, під час планування вагітності, у післяпологовий період та у період менопаузи
Место публикации : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2021. - № 1. - С. 54-63 (Шифр УУ18/2021/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC
КОНТРАЦЕПТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- CONTRACEPTIVE AGENTS
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS
ВАКЦИНЫ ПРОТИВ ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫХ ИНФЕКЦИЙ -- PAPILLOMAVIRUS VACCINES
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Менеджмент пацієнток із системним червоним вовчаком (СЧВ) у репродуктивному віці відрізняється від ведення здорових жінок. Мета дослідження. Провести огляд літератури, що ілюструє сучасні дані про особливості менеджменту жінок із СЧВ у репродуктивному віці під час планування вагітності, у післяпологовий період та у період менопаузи. Матеріали дослідження. У роботі представлений огляд літератури щодо особливостей контрацепції, скринінгу раку шийки матки, прегравідарної підготовки, ведення в післяпологовий період та період менопаузи у жінок із СЧВ на основі проведеного пошуку англомовних статей у базі PubMed за останні 20 років, за ключовими словами — СЧВ, контрацепція, прегравідарна підготовка, вагітність, лактація, лікарські препарати. Результати. Пацієнтки із СЧВ зі стабільною чи низькою активністю захворювання повинні використовувати високоефективні контрацептиви залежно від наявності антифосфоліпідних антитіл. Під час прегравідарної підготовки для пацієнток з СЧВ важливо виявити загальні фактори ризику ускладнення вагітності та фактори ризику, асоційовані з СЧВ, скоригувати лікування СЧВ та продовжити його у період вагітності та годування грудьми. Пацієнтки з СЧВ у менопаузальний період більше схильні до остеопорозу і тому повинні отримувати певну терапію. Замісна гормональна терапія не протипоказана більшості жінок із СЧВ. Висновки. З адекватним плануванням, лікуванням, моніторингом більшість жінок із СЧВ можуть уникнути ускладнень, пов’язаних з репродуктивним здоров’ям
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гогаєва О. К.
Заглавие : Особливості періопераційного періоду у пацієнтів з ІХС високого ризику та подагрою в кардіохірургічній практиці
Место публикации : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2021. - № 1. - С. 42-48 (Шифр УУ18/2021/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
АРТРИТ ПОДАГРИЧЕСКИЙ -- ARTHRITIS, GOUTY
АЛЛОПУРИНОЛ -- ALLOPURINOL
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Аннотация: Мета: вивчити особливості періопераційного періоду у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) високого ризику та подагрою в кардіо­хірургічній практиці. Матеріал і методи: проведено ретроспективний аналіз 354 пацієнтів з ІХС високого ризику. Усім хворим проведено електрокардіографію, ехокардіографію, коронарографію та хірургічне лікування ІХС. У рамках цього дослідження скринінг гіперурикемії не проводили, фіксували лише пацієнтів з нападами подагричного артриту. Результати: серед 354 пацієнтів з ІХС високого кардіохірургічного ризику у 30 (8,47%) хворих було виявлено подагру, за якої достовірно частіше діагностували цукровий діабет 2-го типу (56,6 проти 22,5% без подагри, p0,01), хронічну хворобу нирок G3a–4 стадії (63,3% проти 32,4% без подагри, р0,01), ожиріння (60 проти 35,4% без подагри, р0,01), варикозне розширення вен нижніх кінцівок (50 проти 29,6%, р0,05). Операційний етап пацієнтів з подагрою характеризувався більшою кількістю шунтів — 3,3 проти 3,04 та частим використанням внутрішньої грудної артерії (66,6 проти 55,8%). При порівнянні інтраопераційних знахідок пацієнтів з та без порушень обміну сечової кислоти, при подагрі було відмічено переважання кальцинозу вінцевих артерій (16,6 проти 6,7%), малого діаметру артерій (16,6 та 9,5%) та інтрамурального розташування коронарних артерій (56,6 проти 19,7%). Післяопераційний період пацієнтів з порушенням обміну сечової кислоти характеризувався достовірно частішим розвитком фібриляції передсердь у пацієнтів з подагрою — 43,3 проти 14,6% (p0,01), пневмонії (6,66 проти 0,92%, р0,05), загострення виразки гастродуоденальної ділянки (6,66 проти 0,3%, р0,01) та інфекції рани грудини (6,66 проти 1,23%, р0,01). Висновки: враховуючи високий ризик ускладнень у пацієнтів з подагрою, рекомендовано контролювати рівень сечової кислоти у всіх хворих перед кардіо­хірургічним втручанням для попередження негативного впливу цього патологічного стану на організм. З метою профілактики виникнення загострень подагричного артриту не рекомендовано відміняти інгібітори ксантиноксидази напередодні операції
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дубкова А. Г., Крилова А. С., Борткевич О. П., Цимбалюк Т. С.
Заглавие : Динаміка розвитку препаратів хондроїтину сульфату та місце глікозаміноглікан-пептидних комплексів у лікуванні пацієнтів з остеоартритом
Место публикации : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2021. - № 1. - С. 1-7 (Шифр УУ18/2021/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Остеолон
MeSH-главная: ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS
ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТЫ -- CHONDROITIN SULFATES
Аннотация: Глікозаміноглікан-пептидний комплекс (ГПК) — повільнодіючий протизапальний засіб, що володіє комплексною протизапальною і метаболічною дією. ГПК протягом декількох десятиліть з успіхом застосовувався для лікування пацієнтів із остеоартритом (ОА). На сьогодні ГПК знову повертається у клінічну практику. Мета: виконати огляд літератури та висвітлити сучасні аспекти застосування хондроїтину сульфату та місце ГПК у лікуванні пацієнтів із ОА. Методи: проведено пошук у друкованих і електронних виданнях, наукових пошукових базах Medline та PubMed із застосуванням методів аналізу, порівняння та узагальнення інформаційних даних. Відповідні статті щодо застосування хондроїтину сульфату та ГПК у лікуванні пацієнтів із ОА ідентифіковані й розглянуті. Результати. У статті висвітлені характеристика шести основних класів глікозаміногліканів та основні механізми їх дії. Описані структурний склад та вплив на якість препарату домішок. Наведені опубліковані рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження, в яких оцінювали симптоматичну дію ГПК. Авторами огляду розглянуті сучасні рекомендації Американського коледжу ревматології (American College of Rheumatology — ACR) і Європейської антиревматичної ліги (European League Against Rheumatism — EULAR) з діагностики та лікування остеоартриту. У статті обговорюються питання медикаментозної терапії ОА, зокрема можливості застосування хондроїтину сульфату та його плейотропні ефекти. Проаналізовано нові дані щодо призначення глікозаміноглікан-пептидних комплексів у лікуванні пацієнтів із ОА та нові напрямки їх застосування. Висновки. Застосування ГПК у хворих на ОА сприяє суттєвому зменшенню вираженості больового синдрому, уповільненню прогресування, поліпшенню функціонального стану суглобів. Представлені нові варіанти їх застосування, що ґрунтуються на чіткому розумінні механізмів їх дії. Необхідна подальша оцінка цих методів терапії у пацієнтів
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Джус М. Б., Івашківський О. І., Карасевська Т. А., Потьомка Р. А., Новицька А. Л., Мікукстс В. Я., Мазур В. І.
Заглавие : Кальцинати м’яких тканин при системному червоному вовчаку. Клінічний випадок та огляд літератури
Место публикации : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2021. - № 1. - С. 64-73 (Шифр УУ18/2021/1)
Предметные рубрики: Дилтіазем
MeSH-главная: ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
КАЛЬЦИНОЗ -- CALCINOSIS
ДЕНСИТОМЕТРИЯ -- DENSITOMETRY
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Кальцифікація м’яких тканин при системному червоному вовчаку (СЧВ) є рідкісним клінічним проявом. Однак існують різні літературні дані щодо локалізації кальцинатів при СЧВ та зв’язку їх появи з активністю захворювання та супутніми станами. Також немає єдиної думки щодо методів лікування кальцифікації м’яких тканин. Мета дослідження. Описати клінічний випадок розвитку кальцинатів у м’язах гомілок пацієнтки з СЧВ та оцінити в динаміці ефективність призначеного лікування. Об’єктом дослідження стала жінка віком 55 років, яка хворіє на СЧВ впродовж 7 років. У статті детально описані динаміка захворювання, його ускладнення, супутні захворювання та стани, етапи діагностичного пошуку причини появи кальцинатів м’яких тканин. Проведено літературний огляд за період з 1969 по 2020 р. з використанням MEDLINE/PubMed, ScienceDirect, Wiley Online Library та Scopus, відібрано 45 статей із задокументованими випадками кальцифікації м’яких тканин у хворих на СЧВ, з яких до аналізу включено 29 опуб­лікованих англійською мовою. Провівши диференційну діагностику та проаналізувавши літературу, виключивши інші потенційні причини розвитку патології, дійшли висновку, що даний клінічний випадок є ще одним задокументованим описом кальцифікації м’яких тканин у хворої на СЧВ. Як й інші системні захворювання сполучної тканини, СЧВ має безліч нез’ясованих чи недостатньо вивчених особливостей патогенезу та може мати різноманітні, в тому числі рідкісні, клінічні прояви. Опис клінічного випадку, проведений аналіз літератури є допов­ненням до сучасних відомостей та мають на меті привернення уваги до рідкісних проявів системних хвороб і можливостей сучасної терапії
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лук’янчук Є.
Заглавие : Гастроінтестинальна безпека при застосуванні НПЗП у клінічній практиці
Место публикации : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2021. - № 1. - С. 49-53 (Шифр УУ18/2021/1)
Предметные рубрики: Німесил
Диклоберл
MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES
Аннотация: 17–19 березня 2021 р. відбулася науково-практична конференція «Коморбідність в ревматології: особливості діагностики та лікування», організована Всеукраїнською асоціацією ревматологів України за участю Національної академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров’я України, «ДУ ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, ГО «Всеукраїнська асоціація дослідників України» та ГО «Всеукраїнська асоціація превентивної кардіо­логії та реабілітації». У рамках конференції були розглянуті актуальні питання щодо лікування СOVID-19 у пацієнтів ревматологічного профілю, висвітлено нові підходи до терапії запальних артропатій, васкулітів та васкулопатій. Особливу зацікавленість викликали доповіді, пов’язані з веденням коморбідних пацієнтів та мультидисциплінарним підходом у лікуванні пацієнтів із остеоартритом. У цьому контексті увагу привертає проблемна доповідь Галини Василівни Осьодло, доктора медичних наук, професора, начальника кафедри військової терапії Української військово-медичної академії МО України, на тему «Гастроінтестинальна безпека при використанні НПЗП в клінічній практиці»
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лук’янчук Є.
Заглавие : Упадацитиніб (Рінвок) — еволюція в лікуванні ревматоїдного артриту
Место публикации : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2021. - № 1. - С. 4-10 (Шифр УУ18/2021/1)
Предметные рубрики: Упадацитиніб
Рінвок
MeSH-главная: JANUS-КИНАЗЫ -- JANUS KINASES
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC
Аннотация: 18 березня 2021 р. у рамках науково-практичної конференції «Коморбідність в ревматології: особливості діагностики та лікування», організованої Всеукраїнською асоціацією ревматологів України за участю Національної академії медичних наук (НАМН) України, Міністерства охорони здоров’я України, Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Громадської організації (ГО) «Всеукраїнська асоціація дослідників України» та ГО «Всеукраїнська асоціація превентивної кардіології та реабілітації», відбувся симпозіум «Упадацитиніб (РІНВОК) — еволюція в лікуванні ревматоїдного артриту». Нау­ковим модератором заходу виступив Володимир Миколайович Коваленко, академік НАМН України, професор, президент Всеукраїнської асоціації ревматологів України, директор Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Синяченко О. В., Єрмолаєва М. В., Лівенцова К. В., Верзілов С. М., Алієва Т. Ю., Потапов Ю. О., Пилипенко В. В., Федоров Д. М.
Заглавие : Місце середньомолекулярних сполук у клініко-патогенетичних побудовах ревматоїдного артриту
Место публикации : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2021. - № 1. - С. 11-18 (Шифр УУ18/2021/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
МОЛЕКУЛЯРНАЯ МАССА -- MOLECULAR WEIGHT
СИНОВИАЛЬНАЯ ЖИДКОСТЬ -- SYNOVIAL FLUID
ОСТЕОКАЛЬЦИН -- OSTEOCALCIN
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY
Аннотация: У хворих на ревматоїдний артрит (РА) зміни рівнів молекул середньої маси (МСМ) різних фракцій у біологічних рідинах гіпотетично можуть визначати розвиток вісцеритів, характер кістково­деструктивних суглобових ушкоджень і темпи прогресування захворювання, але ці питання є маловивченими. Мета і завдання дослідження: встановити клініко­патогенетичну значимість МСМ різних фракцій у біологічних рідинах хворих на РА, вивчити клініко-лабораторні та рентгено­сонографічні чинники, що їх визначають, обґрунтувати інформативні прогностичні критерії. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 105 хворих на РА. МСМ визначали скринінговим методом з осадженням білків трихлороцтовою кислотою і визначенням спектрів поглинання світла кислоторозчинною фракцією. Результати. РА супроводжується підвищенням у сироватці крові концентрацій окремих фракцій МСМ, що пов’язано із загальною активністю захворювання та артикулярного синдрому, зокрема наявністю окремих кістково­деструктивних суглобових ушкоджень і системних проявів захворювання. Зі змінами концентрацій середньомолекулярних гормонів пов’язана активність і стадійність РА, темпи його прогресування, розвиток остеопорозу, формування кістково­деструктивних ушкоджень, а рівень остеокальцину виявляє прогностичну значимість. Висновки: окремі фракції МСМ різних біологічних рідин беруть участь у патогенетичних побудовах РА, залежать від клінічних, лабораторних, рентгенологічних і сонографічних ознак захворювання, можуть бути використані для прогнозування перебігу патологічного процесу, контролю ефективності лікування і розроблення нових медичних лікувальних технологій
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Муквіч О. М., Омельченко Л. І., Мацкевич А. М.
Заглавие : Поліморфізм генів вродженого імунітету та особливості вітамін D-статусу при ювенільному ідіопатичному артриті
Место публикации : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2021. - № 1. - С. 74-79 (Шифр УУ18/2021/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES
ФОТОЭЛЕКТРОННАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ -- PHOTOELECTRON SPECTROSCOPY
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Дослідити взаємозалежність між змінами нуклеотидної послідовності в генах вродженого імунітету і рівнем забезпеченості організму вітаміном D при ідіопатичному артриті у дітей. Об’єкти і методи. Обстежено 33 дитини з діагнозом ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА) віком від 1 до 17 років. Концентрацію 25OHD в сироватці крові визначали на імуноферментному фотоелектричному аналізаторі Рідер ER 500 № ER2J018E. Високопродуктивне панельне екзомне секвенування (NGS) проводилося на апараті Illumina’s HiSeq (США). Результати. Зміни нуклеотидної послідовності в генах, які асоціюються з ауто­запальними синдромами, виявлені у 26,4% пацієнтів з ЮІА: NOD2, ADA2, ELANE, MEFV, NLRP12, PSTPIP1, LPIN2. Варіативні зміни в гені NOD2 визначені у 18,1%, дітей що визначає статистично вірогідну різницю з популяційною частотою (відношення шансів 11,395; 95% довір­чий інтервал 2,395–54,22). У всіх дітей з мутаціями в гені NOD2 встановлені знижені концентрації вітаміну D, що статистично достовірно у дітей без змін нуклеотидної послідовності у цьому гені (відношення шансів 0,097; 95% довірчий інтервал 0,030–0,307). У дітей з відсутністю змін нуклеотидної послідовності в гені NOD2 концентрація 25OHD в сироватці крові була достовірно вищою, p=0,026. Висновки. Встановлено, що у дітей з наявністю змін нуклеотидної послідовності в гені NOD2, відмічають достовірно більш низькі концентрації вітаміну D в сироватці крові порівняно з дітьми, що не мали подібних варіативних змін
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Олег Володимирович Синяченко (1950–2021)
Место публикации : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2021. - № 1. - С. 80 (Шифр УУ18/2021/1)
MeSH-главная: РЕВМАТОЛОГИЯ -- RHEUMATOLOGY
Аннотация: 30 березня 2021 р. після тяжкої хвороби пішов із життя Олег Володимирович Синяченко, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України, дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, Заслужений діяч науки та техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, довгі роки завідувач кафедри внутрішньої медицини № 1 Донецького національного медичного університету МОЗ України
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хіміон Л. В., Кузик І. О.
Заглавие : Nt-proBNP у хворих на ревматоїдний артрит молодого віку: взаємозв’язок із клініко-лабораторними характеристиками артриту та атеросклеротичним процесом
Место публикации : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2021. - № 1. - С. 19-26 (Шифр УУ18/2021/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Тоцилізумаб
MeSH-главная: АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЙ ПЕПТИД МОЗГОВОЙ -- NATRIURETIC PEPTIDE, BRAIN
Аннотация: Ревматоїдний артрит (РА) асоціюється з раннім розвитком атеросклероззалежних захворювань, які формуються в молодому (18–44 роки) віці. Продовжуються пошуки валідного маркера ураження серцево-судинної системи (ССС), що зміг би допомогти лікарям вчасно виявляти пацієнтів, які потребують проведення додаткових заходів задля зниження ризику фатальних серцево-судинних подій. У ролі такого маркера може виступати Nt-proBNP, однак його діагностична цінність у хворих на РА потребує уточнення. Мета. Вивчити рівень Nt-proBNP у хворих на РА молодого віку без ішемічної хвороби серця (ІХС) та серцевої недостатності (СН) з різними клініко-лабораторними характеристиками артриту та його взаємозв’язок із показниками активності і тривалості РА, станом судинної стінки та прийомом лікарських засобів. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 62 хворих на РА молодого віку без ІХС та СН (основна група) та 50 порівнянних практично здорових осіб (група контролю). Результати дослідження. У 54,8% хворих основної групи та у 6,0% осіб групи контролю виявлено підвищений рівень Nt-proBNP 300 пг/мл (p0,05), а у 19,3% хворих на РА виявлено дуже високі показники — 1000 пг/мл. У 38,7% хворих і 14% осіб групи контролю виявлено підвищений показник ТКІМ СА ≥0,9 мм (p0,05), що супроводжувалося і збільшенням Nt-proBNP. Найвищі рівні Nt-proBNP (1480±552 пг/мл) виявляли у жінок віком старше 37 років із тривалістю РА більше 5 років, з помірною за DAS28 (3,2–5,1) та високою (5,2) активністю артриту, що супроводжувалося наявністю хронічної анемії (Hb 109 г/л) та величиною ТКІМ СА ≥0,9 мм. Висновки. Підвищені рівні Nt-proBNP тісно пов’язані з характеристиками артриту (тривалість і активність РА), наявністю хронічної анемії та асоційовані зі збільшенням ТКІМ СА, що може вказувати на значення пропептиду як інтегрального маркера запального процесу при РА та маркера прискореного атерогенезу на доклінічній стадії ураження ССС
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шаповал І. І., Станіславчук М. А.
Заглавие : Вплив дулоксетину на ефективність лікування хворих на анкілозивний спондиліт за умов коморбідності з фіброміалгією
Место публикации : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2021. - № 1. - С. 27-33 (Шифр УУ18/2021/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Дулоксетин
MeSH-главная: СПОНДИЛИТ АНКИЛОЗИРУЮЩИЙ -- SPONDYLITIS, ANKYLOSING
ФИБРОМИАЛГИЯ -- FIBROMYALGIA
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Аннотация: Лікування пацієнтів із анкілозивним спондилітом (АС) залишається складним завданням ревматології, що не в останню чергу пов’язано з коморбідністю АС з іншими патологічними станами, зокрема з фіброміалгією (ФМ). EULAR для корекції болю при ФМ рекомендує дулоксетин, однак вплив дулоксетину на ефективність лікування хворих на АС з ФМ залишається не визначеним. Мета дослідження: оцінити вплив дулоксетину на ефективність лікування хворих на АС за умов коморбідності з ФМ. Методи та матеріали. У дослідження було включено 106 хворих на АС, зокрема 49 осіб з ФМ. Сформовано три групи: у 1-й та 2-й групах отримували стандартну схему, пацієнтам 3-ї групи додатково призначали дулоксетин. Ефективність лікування оцінювали за критеріями ASAS 20 та 40. Результати. Стандартна терапія забезпечувала зниження показників активності захворювання, функціонального стану та якості життя у хворих на АС без ФМ, але не викликала значимого регресу клінічних симптомів у пацієнтів із супутньою ФМ. У хворих на АС за наявності ФМ шанси резистентності до лікування виявились істотно вищими (ВШ 3,35; 95% ДІ 1,02–11,03). Застосування дулоксетину підвищувало ефективність лікування хворих на АС з ФМ і збільшувало шанси досягнення ASAS 20 через 12 тиж (ВШ 10,7; 95% ДІ 2,85–40,9, р0,01). Висновки. Фіброміалгія є незалежним предиктором резистентності до лікування у хворих на АС
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)