Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=УУ32/2020/4<.>
Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9
1.


    Diehl, C.
    Importance of dermatocosmetics in the management of acne [Text] = Важливість дермокосметики в лікуванні акне / C. Diehl // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - N 4. - P30-37. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (терапия)
КОСМЕТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- COSMETICS (терапевтическое применение)
Аннотация: Acne is the major dermatological disease as per the number of patients affected. Adolescents are suffering acne, but also more and more post-adolescent women. Acne is a multifactorial disease involving four main pathogenic pathways: increased and altered sebum production; inflammation; changes in the keratinization process resulting in abnormal keratinization; and follicular colonization by C. acnes. Until now, the treatment is mostly based on pharmacological substances, which often present side effects and for this reason offer bad compliance from the patients. Nevertheless, a number of dermocosmetics contain active ingredients, most of them vegetal, capable of focusing all four pathogenic pathways and obtaining satisfactory results. The most relevant seboregulator substances are butyl avocadate, but also epigallocatechin-3-gallate. In the category of antimicrobial agents, the most commonly used are tea tree oil, decanediol and Quassia amara extract. Among anti-inflammatory substances, we can mention Salix alba and Gingko biloba extracts, but also zinc, panthenol and superoxide dismutase. As per anti-keratolytic agents, alpha-hydroxy acids are commonly used, as well as salicylic acid, a beta-hydroxy acid. Nicotinamide is an ingredient of choice due to its multiple positive effects on the pathogenesis of acne. Early management of acne is crucial, in order to limit its symptoms and severity, but also avoid sequelae as serious as prolonged erythema or acne scars. This early management must be based on a holistic approach of acne, not necessarily including pharmacological treatment, but dermocosmetics, in particular in case of mild acne or as maintenance treatment. In this holistic approach, emphasis must be given on cleansing and moisturizing of the skin, and sun protection
Акне є основним дерматологічним захворюванням за кількістю пацієнтів з цим ураженням шкіри. На акне страждають не лише підлітки. Захворювання діагностують також у все більшої кількості жінок більш старшого віку. Акне — це багатофакторне захворювання, в розвитку якого виділяють чотири основних патогенетичних механізми: підвищення і зміна продукції шкірного сала; запалення; порушення процесу кератинізації, що призводять до аномального ороговіння; колонізація C. acnes у фолікулах. Досі терапія акне ґрунтується в основному на застосуванні фармакологічних засобів, які часто мають побічні ефекти, внаслідок чого пацієнти не дотримуються режиму лікування. Проте низка дермокосметичних засобів містить активні інгредієнти, більшість із яких є рослинними, здатними впливати на всі чотири патогенетичних механізми та отримувати задовільні результати лікування. Най-більш актуальними себорегулювальними речовинами є бутиловий авокадат, а також епігаллокатехін-3-галлат. Як протимікробні засоби найчастіше використовують олію чайного дерева, декандіол і екстракт Quassia amara. Серед протизапальних речовин можна згадати екстракти Salix alba і Gingko biloba, а також цинк, пантенол і супероксиддисмутазу. З групи антикератолітичних агентів зазвичай використовують альфа-гідроксикислоти, а також саліцилову і бета-гідроксикислоту. Нікотинамід є переважним інгредієнтом завдяки його множинній позитивній дії на патогенез акне. Ранній початок лікування має вирішальне значення, оскільки дає змогу зменшити вираженість симптомів і тяжкість акне, а також уникнути таких серйозних наслідків, як тривала еритема або рубці від вугрів. Раннє лікування має ґрунтуватись на цілісному підході до вугрового висипу і не завжди включати проведення фармакологічної терапії. При легкій формі акне або як підтримувальне лікування можна застосовувати дермокосметичні засоби. За такого цілісного підходу акцент має бути зроблено на очищенні і зволоженні шкіри, а також на захисті від сонця
Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Випадок вульгарного сикозу волосистої частини голови у дитини [Текст] / В. Є. Ткач [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - N 4. - С. 18-21. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ФОЛЛИКУЛИТ -- FOLLICULITIS (диагностика, лекарственная терапия)
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Гнійничкові хвороби шкіри (піодерміти) є однією з найбільш частих патологій людини. За частотою піодерміти конкурують за перше місце з дерматомікозами. Їх виявляють у дорослих і дітей, жінок і чоловіків, вони мають гострий і хронічний перебіг, можуть виникати первинно або бути ускладненням інших хвороб шкіри. Висока захворюваність на піодерміти зумовлена значним поширенням піококів у навколишньому середовищі, на шкірі і слизових оболонках людини, забрудненням і мікротравматизацією шкіри, зниженням загальної і місцевої антибактеріальної опірності організму. Вони мають багато клінічних форм, що зумовлено збудником (стафілодерміти, стрептодерміти, синьогнійна паличка тощо), локалізацією, ураженням придатків шкіри і т. ін. Серед хронічних піодермітів чільне місце посідає вульгарний сикоз, на який хворіють переважно чоловіки статевозрілого віку, рідко — жінки і надзвичайно рідко — діти. Первинними морфологічними елементами є пустули — остіофолікуліти, що локалізуються у чоловіків переважно на бороді і вусах, у жінок — на лобку, у дітей уражаються волосиста частина голови (Sycosis vulgaris capilliti infantum), вії та волосся носових ходів. Вульгарний сикоз у дітей — хронічна хвороба, яка триває місяцями, роками і тяжко піддається лікуванню. Рецидиви частіше виникають після подразнення мийними засобами, застосування вологовисихаючих пов’язок, компресів, подразливих розчинів, унаслідок травматизації шкіри гребінцем, головним убором. Нерідко причину виникнення рецидивів вульгарного сикозу неможливо встановити. За понад півстолітню дерматологічну практику ми спостерігали два випадки вульгарного сикозу. У цій публікації наведено один з них. Описано клініку, діагностику, комплексне лікування та методи профілактики рецидивів
Доп.точки доступа:
Ткач, В. Є.
Волошинович, М. С.
Куцик, Р. В.
Процак, Х. М.
Гірник, Г. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    За лаштунками 29-го Конгресу EADV "Нові кордони в дерматології" [Текст] : підгот.: К. В. Коляденко, О. Є. Федоренко / підгот.: К. В. Коляденко, О. Є. Федоренко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - N 4. - С. 46-49


MeSH-главная:
ДЕРМАТОЛОГИЯ -- DERMATOLOGY
ВЕНЕРОЛОГИЯ -- VENEREOLOGY
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
Доп.точки доступа:
Коляденко, К. В. \підгот.\
Федоренко, О. Є. \підгот.\

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Коляденко, К. В.
    Короткий нарис історії світових епідемій-пандемій. Частина 1 [Текст] / К. В. Коляденко, О. Є. Федоренко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - N 4. - С. 50-60. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES (эпидемиология)
ЭПИДЕМИИ -- EPIDEMICS (история)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS (история)
Аннотация: Пандемії в історії людства призводили до втрати мільйонів людей і суттєвого занепаду економічного і соціального життя. Наприкінці осені 2019 р. людство в черговий раз «неочікувано» стикнулось з виявами масового інфекційного ураження. Та тривожні повідомлення медиків не були «почуті» суспільством. На жаль, вже незабаром передбачуване ними стало гіркою реальністю нашого сьогодення. У статті простежено та частково проаналізовано наслідки епідемій-пандемій, що виникли в античних Афінах під час Пелопоннеської війни, чуми Антоніна, чуми Юстиніана та «чорної смерті» в ХIV ст. Аби впоратись з пандемією, міста та правителі розшукували і переманювати лікарів, сплачуючи за їхні послуги наперед за пів року, а то й за рік. Тоді ж і виник вислів «наявність лікаря в місті — благословіння Господнє!» З’явились і попередники сучасних лікарів-інфекціоністів — «чумні лікарі» Вони вперше почали використовувати карантин як протиепідемічний захист. Про його високу ефективність свідчить той факт, що і через 600 років ВООЗ визнає карантин чи не єдино можливим дієвим способом боротьби з пандемією коронавірусної хвороби. Догматична медицина, яка зазнала цілковитої поразки у боротьбі з чумою, почала вимушено змінюватися на користь висновків лікарів з практичними знаннями, які не тільки намагалися запобігти хворобі, але й вилікувати її, а хірургія отримала суттєвий імпульс для свого подальшого розвитку. Трохи оговтавшись від пандемій чуми, наприкінці ХV ст. в Іспанії та Італії несподівано спалахнула епідемія «нової» інфекції. В рекордно короткий термін вона зохопила мешканців усіх інших країн Європи та Азії незалежно від свого віку, статі та соціального положення. За наслідки їй спочатку дали назву «статева чума», а пізніше — більш знайому нам — «сифіліс». Ця епідемія-пандемія з певними періодами свого затухання та пожвавлення продовжується і понині, вражаючи щорічно сотні тисяч людей по всьому світу. На початку ХVII ст. епідемії були не тільки в Європі, а й в колоніях Іспанської корони. З дивною закономірністю виникали саме в 20-ті роки майже кожного століття. Так саме в цей рік спалахнула пандемія небезпечної інфекційної хвороби — віспи. Тобто від часів античності до початку ХVIII ст. суспільство з великими людськими і економічними втратами перенесло кілька епідемій-пандемій, що не тільки суттєво загальмували його прогрес, але й дозволили людській спільноті багато в чому по-іншому визначити подальший вектор свого існування та розвитку
Доп.точки доступа:
Федоренко, О. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Лин, В. Н.
    Личности в истории отечественной дерматовенерологии [Текст] / В. Н. Лин, А. М. Кириуцов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - N 4. - С. 61-74. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
ДЕРМАТОЛОГИЯ -- DERMATOLOGY (история, кадры)
ВЕНЕРОЛОГИЯ -- VENEREOLOGY (история, кадры)
Доп.точки доступа:
Кириуцов, А. М.
Пирогов, Микола Іванович (1810-1881) \про нього\
Захарьин, Григорий Антонович (профессор, терапевт ; 1829-1897) \о нем\
Боткин, Сергей Петрович (доктор медицины, терапевт ; 1932-1889) \о нем\
Стуковенков, Михаил Иванович (профессор, венеролог-дерматолог ; 1842-1897) \о нем\
Ге, Александр Генрихович (профессор, дерматовенеролог ; 1842-1907) \о нем\
Мечников, Ілля Ілліч (імунолог, ембріолог, бактеріолог ; 1845-1916) \про нього\
Бехтерев, Владимир Михайлович (профессор, невропатоло-психиатр ; 1851-1927) \о нем\
Броннер, Вольф Моисеевич (профессор, дерматовенеролог ; 1876-1937) \о нем\
Давыдовский, Ипполит Васильевич (профессор, патологоанатом ; 1887-1968) \о нем\
Розентул, Моисей Абрамович (профессор, дерматовенеролог ; 1890-1981) \о нем\
Ариевич, Абрам Михайлович (профессор, дерматовенеролог ; 1896-1988) \о нем\
Машкиллейсон, Лев Николаевич (профессор, дерматовенеролог ; 1898-1964) \о нем\
Бухарович, Михаип Наумович (профессор, дерматовенеролог ; 1919-2001) \о нем\
Фришман, Марк (Меер) Павлович (профессор, дерматовенеролог ; 1920-1985) \о нем\
Ильин, Иосиф Израилевич (профессор, дерматовенеролог ; 1921-1994) \о нем\
Милич, Михаил Владимирович (профессор, дерматовенеролог ; 1924-1989) \о нем\
Беренбейн, Борис Аронович (дерматовенеролог ; 1929-1992) \о нем\

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Суханова, А. А.
    О чем надо знать при лечении угревой болезни? [Текст] / А. А. Суханова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - N 4. - С. 22-29. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Белара

   Роаккутан


MeSH-главная:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, этиология)
КОНТРАЦЕПТИВЫ ОРАЛЬНЫЕ КОМБИНИРОВАННЫЕ -- CONTRACEPTIVES, ORAL, COMBINED (терапевтическое применение)
ИЗОТРЕТИНОН -- ISOTRETINOIN (терапевтическое применение)
Аннотация: В клинической практике для лечения акне используют немало препаратов, которые могут оказывать как положительное, так и неблагоприятное действие. Частоту неблагоприятных реакций можно снизить за счет рационального и контролируемого применения лекарственных средств, которое невозможно без соответствующей подготовки медицинского персонала и достаточного обеспечения их информационными материалами. На сегодня безопасности лекарственных средств уделяют большое внимание во многих странах мира, где разрабатывают и успешно применяют на практике различные методы мониторирования врожденных аномалий и других побочных реакций у плода и новорожденного. В назначениях пациентам с акне и рецидивирующим акне системный изотретиноин занимает одну из лидирующих позиций. Лекарственные препараты, которые давно применяют в медицинской практике («Роаккутан»), достаточно хорошо изучены и их эффекты прогнозируемы. В отношении ретиноидов существует много мифов. Известно, что ни одно лекарство не является стопроцентно безопасным, поэтому его следует назначать только тогда, когда ожидаемая польза превышает риски его применения. Во время проведения терапии «Роаккутаном» обязательно необходимо назначать комбинированный оральный контрацептив «Белара» (при отсутствии противопоказаний, указанных в инструкции). Это является обоснованным и обязательным согласно последним рекомендациям Европейского агентства лекарственных средств (EMA, 2018). Комбинированный оральный контрацептив обязательно нужно назначать за 5 нед до начала терапии системным изотретиноином и продолжать в течение 5 нед после окончания терапии ретиноидами, если не требуется поддерживающее лечение
Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


    Алкаммаз, А. М. Г.
    Роль показників спектра ліпопротеїнів у патогенезі псоріазу [Текст] / А. М. Г. Алкаммаз, Р. Л. Степаненко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - N 4. - С. 6-11. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (иммунология, кровь, этиология)
ЛИПОПРОТЕИНЫ -- LIPOPROTEINS (кровь)
Аннотация: При хронічному псоріатичному процесі рівень фактора некрозу пухлини альфа (TNF-α) може впливати на ліпідний профіль, такий як ЛПНЩ, через зниження концентрації аполіпопротеїнів. Більше того, TNF-α знижує якість ліпопротеїнів, що виявляється гіпертригліцеридемією, низьким рівнем ЛПВЩ і підвищеною фракцією ЛПНЩ, що мають велике значення для оцінки атерогенезу. Окиснені ЛПНЩ не тільки посилюють запалення, а й призводять до накопичення ХС в лізосомах, що в підсумку спричиняє загибель клітин. ЛПВЩ виконують функцію зворотного транспорту ХС, виявляють антиоксидантну здатність і протизапальні властивості шляхом регулювання дендритних клітин, зниження активації Т-клітин та вироблення цитокінів. Однак ці властивості зменшуються під час хронічного запалення, такого як псоріаз. Отже, виявлення взаємозв’язку гіперліпідемії та імунних ланок псоріатичного процесу має важливе значення для нових терапевтичних перспектив у лікуванні псоріазу
Доп.точки доступа:
Степаненко, Р. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Богомолов, А. Є.
    Синдром свербежу в практиці алерголога: від механізмів виникнення до можливостей лікування [Текст] / А. Є. Богомолов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - N 4. - С. 38-45. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЗУД -- PRURITUS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Свербіж є достатньо поширеним мультидисциплінарним симптомом у практиці алерголога, який супроводжує низку захворювань (у першу чергу атопічний та контактний дерматити, кропив’янка) та потребує ретельної диференційної діагностики та підбору терапії для максимально ефективного ведення пацієнтів. У випадку тривалого призначення медикаментозних засобів необхідно враховувати профілі безпеки препаратів, ретельно оцінюючи співвідношення ризик/користь для пацієнта
Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Рахматов, А. Б.
    Состояние цитокинового статуса у больных псориазом [Текст] / А. Б. Рахматов, Х. Р. Халидова, Н. А. Расулова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - N 4. - С. 12-17. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (иммунология, лекарственная терапия)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь)
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ -- ADJUVANTS, IMMUNOLOGIC (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: У больных псориазом выявляют значительные отклонения цитокинового статуса, которые обусловливают нарушения функции иммунной системы, то есть возникновение осложнений и хронизацию псориатического процесса. Цитокины продуцируются многими клетками врожденного и приобретенного иммунитета и их значения непосредственно влияют на выбор метода таргетной терапии при особенно тяжелых формах псориаза. Проведение стандартной терапии псориаза в комбинации с иммуномодулирующим препаратом азоксимера бромида способствует нормализации изученных про- и противовоспалительных цитокинов, что проявляется в положительной динамике не только кожного, но и суставного синдрома. Благодаря применению азоксимера бромида отмечена активация как Th 1-го, так и Th 2-го пути регуляции иммунной системы, что свидетельствует об адекватном взаимодействии клеточного и гуморального звеньев иммунной системы
Доп.точки доступа:
Халидова, Х. Р.
Расулова, Н. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)