Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=УУ32/2022/3/4<.>
Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9
1.


    Гарібех, Е.
    Поліморфізм гена VDR (BsmI) у хворих на атопічний дерматит [Текст] = Polymorphism of VDR (Bsml) gene in patients with atopic dermatitis / Е. Гарібех // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3/4. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (генетика, диагностика, патофизиология, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика)
ВИТАМИН D-СВЯЗЫВАЮЩИЙ БЕЛОК -- VITAMIN D-BINDING PROTEIN (анализ, диагностическое применение)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение, фармакология)
Аннотация: Мета роботи — вивчити значущість BsmI (rs1544410) гена VDR як молекулярно-генетичного маркера ризику розвитку атопічного дерматиту (АД). Матеріали та методи. У дослідження було включено 54 хворих на АД (основна група). Контрольну групу склали 32 особи. Усі обстежені проживали у Подільському регіоні та мали українську етнічну приналежність. Метод виявлення алеля ґрунтувався на поліморфізмі довжини рестрикційних фрагментів, отриманих після обробки певними рестриктазами. Досліджували BsmI-поліморфізм, міжнародний код поліморфізму — rs1544410. Правильність розподілу частот генотипів визначали за відповідністю закону Харді—Вайн­берга. Статистично достовірними вважали відмінності при р 0,05. Результати та обговорення. Аналіз генотипів однонуклеотидного поліморфізму rs1544410 гена VDR у хворих на АД засвідчив переважання гетерозиготного варіанта (G/А). Однак частка алеля А досягла (7,2 ± 3,7) %, що може свідчити про досить велику кількість осіб із підвищеним ризиком розвитку АД. За даними проведеного дослідження однонуклеотидного поліморфізму BsmI гена VDR серед осіб контрольної групи встановлено, що відсоток носіїв А/А-генотипу був достовірно нижчим, ніж осіб із G/G- (р
Objective — to study the significance of the BsmI (rs1544410) gene of the VDR as a genetic molecular marker of the risk of atopic dermatitis (AD) development. Materials and methods. The study included 54 patients with atopic dermatitis (the main group). The control group consisted of 32 people. All of the participants of this study lived in Podilliya region and had Ukrainian origin. The method of allele detection is based on the polymorphism of the length of restriction fragments that are obtained after treatment with certain restriction enzymes. BsmI polymorphism was studied, the international polymorphism code is rs1544410. Correct distribution of genotype frequencies was determined in accordance with Hardy—Weinberg’s law. Statistically significant differences were considered at p 0.05. Results and discussion. Analysis of the genotypes of single nucleotide polymorphism rs1544410 of VDR gene in patients with atopic dermatitis showed the predominance of the heterozygous variant (G/A). However, the proportion of allele A reached (47.2 ± 3.7) %, which may indicate a significant number of people with increased risk of atopic dermatitis development. According to our study of the single nucleotide polymorphism of the BsmI gene of the VDR among the subjects of the control group, the percentage of A/A-­genotype carriers was significantly lower than that of individuals with G/G­ (р
Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Ткачишина, К. С.
    Значення специфічних автоімунних порушень у патогенезі псоріазу та перспективність імунобіологічної терапії дерматозу [Текст] = The importance of specific autoimmune disorders in the pathogenesis of psoriasis and the prospects of immunobiological therapy of dermatosis / К. С. Ткачишина // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3/4. - С. 12-16. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (генетика, патофизиология, этиология)
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (патофизиология, терапия, этиология)
АУТОАНТИГЕНЫ -- AUTOANTIGENS (анализ, диагностическое применение, фармакология)
ИММУНОТЕРАПИЯ АКТИВНАЯ -- IMMUNOTHERAPY, ACTIVE (использование, методы, тенденции)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, антагонисты и ингибиторы)
Аннотация: Мета роботи — проаналізувати особливості специфічних автоімунних порушень в організмі у хворих на псоріаз, визначити їхнє значення в патогенезі цього дерматозу та оцінити перспективність імунобіологічної терапії дерматозу. Матеріали та методи. На підставі поглибленого аналізу результатів сучасних спеціальних досліджень підтверджено провідне значення в патогенезі псоріазу наявності специфічних автоантигенів та автоантитіл в організмі хворих на цей дерматоз. Результати та обговорення. У статті аналізується вагоме значення окремих автоантигенів, значимих у патогенезі псоріазу, включаючи кератин-17, LL-37, ADAMTSL5 та ліпідні антигени, які генеруються PLA2G4D. Акцентовано увагу на потенційному значенні імунобіологічної терапії, на тлі якої відбувається суттєве зниження автоантигенів LL-37 та ADAMTSL5 у ділянках шкіри, уражених псоріатичною висипкою. Розглянуто також перспективність терапевтичних підходів до інгібування цитокінів, отриманих від Т-клітин і вроджених клітин, таких як IL-17, а також до інгібування PLA2G4D або CD1a. Подальше поглиблене дослідження специфічних автоімунних порушень в організмі хворих на псоріаз має важливе значення для удосконалення терапевтичних підходів до лікування псоріазу. Висновки. Автоімунні порушення в поєднанні з генетичними та низкою інших чинників є одним із вагомих патомеханізмів, на тлі яких може розвиватися псоріаз. Аналіз результатів сучасних спеціальних досліджень щодо детального вивчення згаданих порушень мають перспективне терапевтичне значення, оскільки, окрім підтримки підходів до інгібування цитокінів, отриманих від Т-клітин та дендритних клітин, вони підтримують розробку підходів до інгібування безпосередньо автоантигенів
Objective — to analyze the features of specific autoimmune disorders in patients with psoriasis, determine their importance in the pathogenesis of this dermatosis, and assess the prospects of immunobiological therapy for dermatosis. Materials and methods. Based on an in-depth analysis of the results of modern special studies, the leading role of specific autoantigens and autoantibodies in the body of patients with this dermatosis has been confirmed in the pathogenesis of psoriasis. Results and discussion. The article analyzes the importance of specific autoantigens, including keratin-17, LL-37, ADAMTSL5, and lipid antigens generated by PLA2G4D, which are essential in the pathogenesis of psoriasis. Emphasis is placed on the potential importance of immunobiological therapy, which significantly decrease levels of autoantigens LL-37 and ADAMTSL5 in areas of skin affected by psoriatic rash. The prospects of therapeutic approaches to the inhibition of cytokines derived from T cells and innate cells, such as IL-17, as well as to the inhibition of PLA2G4D or CD1a are also considered. Further study of specific autoimmune disorders in patients with psoriasis is important to improve therapeutic approaches to the treatment of psoriasis. Conclusions. Autoimmune disorders, combined with genetic and a number of other factors, are one of the important of the development of psoriasis. Analysis of the results of current special studies has promising therapeutic value because, in addition to supporting approaches to inhibiting cytokines derived from T cells and dendritic cells, they support the development of approaches to inhibiting autoantigens directly
Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Корольова, Ж. В.
    Застосування довгоімпульсного неодимового (LP­Nd:YAG) лазера у лікуванні хворих на вірус папіломи людини (звичайні та підошовні бородавки) [Текст] = The use of a long­pulse neodymium (LP­Nd:YAG) laser in treatment of patients with human papillomavirus (common and plantar warts) / Ж. В. Корольова, Є. О. Васильчук // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3/4. - С. 17-23. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЛАЗЕРЫ ТВЕРДОТЕЛЬНЫЕ -- LASERS, SOLID-STATE (использование, терапевтическое применение)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (методы, тенденции)
ПАРАГРИППА ВИРУС 1 ЧЕЛОВЕКА -- PARAINFLUENZA VIRUS 1, HUMAN
КРИОТЕРАПИЯ -- CRYOTHERAPY (методы, тенденции)
РЕШЕНИЙ ПРИНЯТИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- DECISION SUPPORT TECHNIQUES
Аннотация: Мета роботи — порівняти ефективність неаблятивного методу лікування із застосуванням неодимового лазера та кріодеструкції у хворих з вульгарними бородавками. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 45 пацієнтів із вульгарними бородавками, яких було вибрано за критеріями включення та виключення на підставі ретроспективного аналізу історій хвороб. Сформовано три групи пацієнтів: 1-ша — лікування за традиційним методом лазерної терапії неодимовим лазером, 2-га — комбінована лазерна терапія із додатковою обробкою уражених зон лазерним сканером, 3-тя — кріодеструкція бородавок. Для лікування застосовано лазерну систему Fotona SP Spectro new — довгоімпульсний неодимовий лазер на ітрій-алюмінієвому гранаті (LP-Nd:YAG) з довжиною хвилі 1064 нм, сканер Fotona S11 та кріоспрей Cry-Аc. Результати та обговорення. За даними спостереження протягом року від початку терапії найкращий результат за критерієм швидкості досягнення позитивних результатів лікування та відсутності появи нових елементів відзначено у пацієнтів 2-ї групи, яким проводили комбіновану лазерну терапію. Визначено значні переваги лазерної терапії перед кріодеструкцією — як за результатами цього дослідження, так і за даними літератури. Висновки. Комбінований метод лазерної терапії потребує подальшого ретельного вивчення, але, без сумніву, є найбільш ефективним як за естетичними результатами, так і за патогенетичними, оскільки дія лазерного випромінення призводить в першу чергу до знешкодження інфікованих клітин на всій площі обробки. Також ця комбінована методика дає змогу знизити рецидивність папіломавірусної інфекції та є практично безболісною для пацієнта. На основі даних, отриманих у дослідженні, можна зробити висновок про те, що використання неодимового лазера є ефективною альтернативою кріотерапії та значно зменшує тривалість лікування
Objective — to compare the effectiveness of a non-ablative method of treatment with the use of a neodymium laser and cryodestruction in patients with vulgar warts. Materials and methods. 45 patients with vulgar warts, who were selected according to inclusion and exclusion criteria based on retrospective analysis of disease histories, were under observation. Three groups of patients were formed: 1st — treatment using the traditional method of laser therapy with a neodymium laser, 2nd — combined laser therapy with additional treatment of the affected areas with a laser scanner, 3rd — cryodestruction of warts. The Fotona SP Spectro new laser system — a long-pulse neodymium laser on yttria aluminum garnet (LP-Nd:YAG) with a wavelength of 1064 nm, a Fotona S11 scanner and Cry-Аc cryospray — was used for treatment. Results and discussion. According to the observation data within a year from the start of therapy, the best result according to the criterion of the speed of achieving positive treatment results and the absence of the appearance of new elements was noted in patients of the 2nd group who underwent combined laser therapy. Significant advantages of laser therapy over cryodestruction have been determined, both according to the results of this study and according to the literature. Conclusions. The combined method of laser therapy requires further careful study, but, without a doubt, is the most effective both in terms of aesthetic results and pathogenetic ones, since the action of laser radiation leads primarily to the neutralization of infected cells on the entire treatment area. Also, this combined technique allows reducing the recurrence of papillomavirus infection, and is practically painless for the patient. Based on the data obtained in the study, it can be concluded that the use of a neodymium laser is an effective alternative to cryotherapy, and significantly reduces the duration of treatment
Доп.точки доступа:
Васильчук, Є. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Клінічний випадок синдрому Кавасакі [Текст] = Clinical case of Kavasaki syndrome / В. Є. Ткач [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3/4. - С. 24-28. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
СЛИЗИСТО-КОЖНЫЙ ЛИМФОУЗЛОВОЙ СИНДРОМ -- MUCOCUTANEOUS LYMPH NODE SYNDROME (патофизиология, хирургия, этиология)
ВЕТРЯНАЯ ОСПА -- CHICKENPOX (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, методы, тенденции)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS (профилактика и контроль)
Аннотация: Синдром Кавасакі в країнах Європи діагностують досить рідко. Цю порівняно «молоду» хворобу вперше описав японський педіатр Томісаку Кавасакі в 1967 р. Причини її виникнення досі невідомі. Більшість вчених схиляються до думки, що «запуск» хвороби зумовлюють існуючі в організмі вогнища інфекції вірусної чи бактеріальної етіології, що спричиняють запалення і пошкодження кровоносних та лімфатичних судин. Синдром Кавасакі є неконтагіоз­ним захворюванням, проте описано випадки його повторного епізоду. На тлі високої температури тіла (в межах 38—40 °С) виникають поліморфні висипання: розеоли, еритеми, уртикарії, папули, які часто подібні до таких при кору чи скарлатині. Діти стають плаксивими, дратівливими, часто прокидаються, їх турбують пронос і біль у животі. Висипання уражають кінцівки і тулуб. Нижні і верхні кінцівки стають набряклими, особливо виражений набряк долонь, підошов і пальців. Через 1,5—2 тиж починається пластинчасте лущення кінчиків пальців верхніх і нижніх кінцівок, набрякають міжфалангові з’єднання, активні рухи в суглобах спричиняють у дитини біль і плач. Слизові оболонки ротової порожнини гіперемійовані, язик має насичено червоний (малиновий) колір, виникає хейліт. Розрізняють три фази перебігу хвороби: гостру — від її початку до 2 тиж, підгостру — від 2 до 4 тиж і фазу відновлення — від 1 до 3 міс. У більшості хворих уражаються шийні лімфатичні вузли, часто пальпують один вузол діаметром від 1 до 1,5 см. Специфічних лабораторних тестів для діагностики синдрому не існує. Враховуючи спорадичність захворювання і складність його діагностики, наводимо клінічний випадок синдрому Кавасакі у хлопчика віком 3,5 року. Ймовірною причиною хвороби було поєднання вірусу вітряної віспи і COVID-19. Розмаїття симптоматики синдрому призвело до діагностичних помилок і, відповідно, вплинуло на тактику лікування, призначеного лікарем первинної ланки медичної допомоги. Описано клінічні вияви, ускладнення, маршрут хворого, комплексне лікування та реабілітацію. Своїм повідомленням ми прагнули привернути увагу педіатрів, сімейних лікарів і дерматологів до того, що синдром Кавасакі в період пандемії не є рідкісною хворобою, а поєднання COVID-19 з іншою вірусною та мікробною інфекцією в рази збільшує ймовірність виникнення тяжких ускладнень. Своєчасна діагностика і раціональна терапія слугують пересторогою щодо діагностичних помилок і розвитку ускладнень
Kawasaki syndrome is rare in Europe. This relatively «young» disease was first described by Japanese pediatrician Tomisaku Kawasaki in 1967. The causes of the disease are not clear. Most scientists tend to believe that the disease is triggered by existing foci of infection of viral or bacterial origin in the body, causing inflammation and damage to blood and lymphatic vessels. Kawasaki syndrome is a non­contagious disease, but cases of recurrence have been described. Patients with a high temperature, in the range of 38—40 °C, develop polymorphic rashes: roseola, erythema, urticaria, papules that can mimic measles or scarlet fever. Children are tearful, irritable, often wake up, suffer from diarrhea, abdominal pain. The rash affects the extremities and torso. The lower and upper extremities are swollen; especially pronounced swelling is on the palms, soles and fingers. After 1,5—2 weeks there is a lamellar peeling of the fingertips and toes. The interphalangeal joints are swollen, active movements in children’s joints cause pain and crying as a result. The mucous membranes of the oral cavity are hyperemic, the tongue is deep red (crimson), cheilitis is also diagnosed. There are three phases of the disease: acute — within 2 weeks since the onset, subacute — from 2 to 4 weeks, the recovery phase — from 1 to 3 months. In most patients, the cervical lymph nodes are affected, often one node is palpated ranging in size from 1 to 1.5 cm in diameter. There are no specific laboratory tests to diagnose the syndrome. Considering the sporadic nature and complexity of the diagnosis, we present a clinical case of Kawasaki syndrome in a 3.5­year­old boy. The probable cause of the disease was a combination of chickenpox virus and COVID­19. The variety of symptoms of the syndrome led to diagnostic errors and, accordingly, influenced the tactics of treatment of the primary care physician. Clinical manifestations, complications, route of the patient, complex treatment and rehabilitation are described. In our report, we have focused the attention of pediatricians, family physicians and dermatologists on the fact that Kawasaki syndrome is not a rare disease during the pandemic, and the combination of COVID­19 with other viral and microbial infections led to a multifold increase in the likelihood of serious complications. Timely diagnosis and rational therapy are the prevention of diagnostic errors and complications
Доп.точки доступа:
Ткач, В. Є.
Волошинович, М. С.
Зубик, Б. А.
, Вітовська Л. А.
Ципочка, Ю. В.
Козак, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Литинська, Т. О.
    Сучасні підходи до комплексного лікування хворих на локалізовану склеродермію з використанням вузькополосної фототерапії (UVВ-­спектр) з довжиною хвилі 311 нм [Текст] = Modern approaches to complex treatment of patients with localized scleroderma using narrow­band phototherapy (UVB­­-spectrum) with a wave length of 311 nm / Т. О. Литинська // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3/4. - С. 29-35. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
СКЛЕРОДЕРМИЯ ЛОКАЛИЗОВАННАЯ -- SCLERODERMA, LOCALIZED (патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, методы, тенденции)
ИНТЕНСИВНЫМ ИМПУЛЬСНЫМ СВЕТОМ ТЕРАПИЯ -- INTENSE PULSED LIGHT THERAPY (использование, методы, тенденции)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Локалізована склеродермія (ЛС) — це хронічне мультифакторіальнe захворювання, що характеризується тривалим хронічним прогредієнтним перебігом з послідовним чергуванням стадій запалення, фіброзу та атрофії. Актуальність та медико-соціальне значення ЛС (хвороби Morphea) зумовлено не лише перманентним збільшенням кількості хворих з цією патологією, а й різноманітністю клінічних виявів захворювання, зростанням випадків тяжкого агресивного перебігу, помилками у діагностиці та відсутністю ефективних методів лікування. Мета роботи — підвищити ефективність лікування хворих з різними клінічними формами ЛС (хвороби Morphea) шляхом включення в комплексну терапію вузькополосної фототерапії (UVВ-спектр) з довжиною хвилі 311 нм. Матеріали та методи. Обстежено і проліковано 42 хворих (пацієнти з ЛС (бляшкова та лінійна форми), екстрагенітальним склероатрофічним ліхеном та ідіопатичною атрофодермією Пазіні—П’єріні). Ефективність терапії оцінювали на підставі результатів лікування пацієнтів, яких було рандомізовано розділено на дві клінічні групи. Хворим основної групи призначали вузькополосну фототерапію (UVВ-спектр) з довжиною хвилі 311 нм на тлі базової терапії. Пацієнтам групи порівняння проводили базову терапію. Результати та обговорення. В результаті комплексного лікування хворих основної групи значне покращення спостерігали в 11 (32,6 %), покращення — у 14 (41,2 %), стабілізацію процесу — у 9 (26,5 %). У пацієнтів групи порівняння покращення відзначено у 2 (25 %), стабілізацію процесу — у 3 (37,5 %), збереження негативної динаміки та подальше прогресування процесу — у 3 (37,5 %). Протягом 12 міс після закінчення курсу лікування рецидиви захворювання спостерігали в 11,8 % пацієнтів основної групи проти 63 % осіб групи порівняння. Висновки. Включення вузькополосної фототерапії (UVВ-спектр) з довжиною хвилі 311 нм до комплексного лікування хворих з різними клінічними формами ЛС сприяє підвищенню ефективності лікування та зниженню частоти рецидивів захворювання. Застосування вузькополосної фототерапії (UVВ-спектр) з довжиною хвилі 311 нм у комплексному лікуванні хворих з ЛС можливо як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах
Localizeds cleroderma (LC) is a chronic multifactorial disease characterized by a long, chronic, progressive course with successive stages of inflammation, fibrosis, and atrophy. The relevance and medico-social importance of LC (Morphea disease) is determined not only by the permanent increase in the number of patients with this pathology, but also by the variety of clinical manifestations of the disease, the increase in the number of cases of a severe aggressive course, errors in diagnosis, and the lack of effective treatment methods. Objective — to increase the effectiveness of treatment of patients with various clinical forms of LC (Morfea’s disease) by including narrow-band phototherapy (UVB-spectrum) with a wave length of 311 nm into complex therapy. Materials and methods. 42 patients with LC (plaque and linear forms), extragenital scleroatrophic lichen and idiopathic Pazini—Pierini atrophoderma) were examined and treated. The evaluation of therapy effectiveness was based on the results of treatment of patients who were randomly divided into two clinical groups. The patients of the main group were prescribed narrow-band phototherapy (UVB spectrum) with a wavelength of 311 nm against the background of basic therapy. The patients of the comparison group were given basic therapy. Results and discussion. As a result of the complex treatment of patients in the main group, significant improvement was observed in 11 (32.6 %), improvement in 14 (41.2 %), stabilization of the process in 9 (26.5 %). In the patients of the comparison group, improvement was noted in 2 (25 %), stabilization of the process — in 3 (37.5 %), preservation of the negative dynamics and further progression of the process — in 3 (37.5 %). Within 12 months after the end of the course of treatment, relapses of the disease were observed in 11.8 % of patients of the main group against 63 % of people in the comparison group. Conclusions. The inclusion of narrow-band phototherapy (UVB-spectrum) with a wavelength of 311 nm in complex therapy increases the effectiveness of treatment and reduces the frequency of relapses in patients with various clinical forms of LC. The use of narrow-band phototherapy (UVB-spectrum) with a wave length of 311 nm in the complex therapy of LC is possible both in inpatient and outpatient settings
Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Комплексне лікування актинічного кератозу з використанням вуглецевого лазера та іміквімоду [Текст] = Combined treatment of actinic keratosis with carbon dioxide laser and imiquimod / М. Е. Запольський [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3/4. - С. 36-41. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Имиквимод--тер прим

MeSH-главная:
КЕРАТОЗ АКТИНИЧЕСКИЙ -- KERATOSIS, ACTINIC (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (использование, методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY (использование, методы, тенденции)
Аннотация: Мета роботи — підвищити ефективність лікування різних форм актинічного кератозу (АК) за допомогою топічного імунорегулятора іміквімоду в комбінації з вуглецевим (СО2) лазером у вигляді дермального оптичного термолізу (ДОТ). Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 95 хворих з різними формами АК, яких розділили на дві групи: основну (50 осіб) та контрольну (45). Пацієнти обох груп як основний метод лікування АК використовували іміквімод. В основній групі до нанесення іміквімоду проводили додаткову обробку зони АК на 1 см по периферії від неї СО2-лазером у вигляді ДОТ. Результати та обговорення. Результати лікування пацієнтів обох груп оцінювали через 10, 20 та 60 днів після останнього нанесення іміквімоду. Аналізували такі параметри: болючість під час процедури та після неї, швидкість відновлення епідермісу, наявність або відсутність дерматоскопічних ознак АК, формування ускладнень (рубцевих або дисхромічних), відсутність або наявність рецидивів захворювання протягом 2 міс. Необхідно відзначити, що комплексна терапія з використанням іміквімоду та СО2-лазера завдяки збільшенню глибини та інтенсивності втручання уповільнювала епітелізацію зон ураження (до 20 днів у 37 (39,5 %) пацієнтів основної групи, в контрольній — лише у 19 (20 %)); незначною мірою посилювала ефект посттравматичної гіперпігментації (через 60 днів відзначено у 5 (5,2 %) пацієнтів основної групи і у 3 (3,1 %) — контрольної), але дала можливість зменшити кількість рецидивів АК (особливо при гіперкератотичній формі) на 3,2 % порівняно з показником за проведення монотерапії іміквімодом, позитивно вплинула на швидкість зникнення дерматоскопічних патернів АК (через 20 днів після закінчення лікування їх спостерігали лише у 2 (2,1 %) пацієнтів основної групи і у 7 (7,5 %) — контрольної). Висновки. Використання комплексного методу лікування АК, що включає нанесення іміквімоду та застосування СО2-лазера, є перспективним, етіопатогенетично виправданим і має добру переносність
Objective — to increase the effectiveness of treatment of various forms of actinic keratosis (AK) with application of topical immunoregulator imiquimod in combination with carbon dioxide (СО2) laser in the form of dermal optical thermolysis (DOT). Materials and methods. 95 patients with various forms of AK were under observation. They were divided into two groups: the main group (50 persons) and the control group (45 persons). Patients of both groups used imiquimod as the main method of treatment for AK. In the main group, before applying imiquimod, additional treatment of AK zone was carried out 1 cm along the peripheral area with a СО2-laser in the form of DOT. Results and discussion. The results of treatment of patients of both groups were evaluated 10, 20 and 60 days after the last application of imiquimod. The following characteristics were analyzed: soreness during and after the procedure, speed of epidermis recovery, presence or absence of dermatoscopic signs of AK, formation of complications (scarring or dyschromic), absence or presence of disease recurrences within 2 months. It was noted that combined treatment with imiquimod and СО2-laser slowed down the epithelialization of the affected areas (up to 20 days in 37 (39.5 %) patients of the main group and only in 19 (20 %) patients of the control group), by increasing the depth and intensity of the intervention, but it slightly increased the effect of post-traumatic hyperpigmentation (after 60 days) in 5 (5.2 %) patients of the main group and in 3 (3.1 %) patients of the control group. This therapy reduced the number of AK recurrences (especially in the hyperkeratotic form) by 3.2 % compared to the imiquimod monotherapy and had a positive effect on the rate of disappearance of dermatoscopic signs of AK (20 days after the end of treatment, they were observed only in 2 (2.1 %) patients of the main group and in 7 (7.5 %) patients of the control group). Conclusions. The combined treatment of AK that includes the application of imiquimod and the use of СО2-laser is promising, etiopathogenetically justified and well tolerated
Доп.точки доступа:
Запольський, М. Е.
Лебедюк, М. М.
Теплюк, Ю. В.
Тимофєєва, Л. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Псоріаз: сучасний стан захворюваності та організаційні заходи [Текст] = Psorias: current status of incidence and organizational measures / В. Г. Кравченко [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3/4. - С. 42-48. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, ЧАСТОТА СЛУЧАЕВ -- PREVALENCE
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология, этнология)
ЕВРОПА -- EUROPE (эпидемиология)
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование, методы, тенденции)
Аннотация: Мета роботи — провести епідеміологічний аналіз захворюваності на псоріаз у світі та в Україні і визначити причини її перманентного поширення, а також окреслити основні завдання дерматовенерологічної галузі для поліпшення ситуації в нашій країні. Матеріали та методи. З метою проведення порівняльного аналізу використано доступні дані епідеміологічних досліджень і надбання з власної багаторічної дерматологічної практики. Результати та обговорення. Досить високі показники поширеності псоріазу в економічно розвинених країнах можна розглядати як відображення існуючої там організаційної системи охорони здоров’я і високого рівня медичної допомоги. Аналітичні дані щодо захворюваності на псоріаз в окремих областях України свідчать про значну поширеність цього дерматозу навіть попри відсутність суворого обліку захворювань у регіонах. Терапія псоріатичної хвороби, особливо її ускладнених форм, наразі супроводжується значними труднощами і не забезпечує тривалої ремісії. Тому лікування таких пацієнтів необхідно проводити в спеціалізованих дерматовенерологічних закладах, в яких мають бути зосереджені необхідні кадрові, матеріальні ресурси і спеціальне медичне обладнання. Висновки. З метою проведення результативних заходів у боротьбі з псоріатичною хворобою та її наслідками дерматологічні підрозділи комунальної і приватної власності мають налагодити облік і звітність щодо захворюваності. Президії УАЛДВК належить створити чіткий план заходів задля якомога раннього виявлення, лікування і запобігання розвитку ускладнень дерматозу, а також на підставі новітніх вітчизняних і світових наукових досягнень розробити алгоритми і протоколи лікування хворих з різними клінічними типами і формами псоріазу. Тільки спільними зусиллями асоціації дерматологів і значної частини лікарської спільноти (педіатрів, кардіологів, ендокринологів, імунологів) під керівництвом Національної служби здоров’я України і МОЗ України можна подолати це захворювання, оскільки епідеміологічні і терапевтичні аспекти псоріатичної хвороби є проблемами не тільки дерматології
Objective — to conduct an epidemiological analysis of the incidence of psoriasis in the world and in Ukraine and to determine the reasons for its permanent spread, as well as to outline the main tasks of the dermatovenerological field to improve the situation in our country. Materials and methods. In order to conduct a comparative analysis, available data from epidemiological studies and our own long-term dermatological practice were used. Results and discussion. Quite high prevalence rates of psoriasis in economically developed countries can be considered as a reflection of the existing organizational health care system and high level of medical care. Analytical data on the incidence of psoriasis in certain regions of Ukraine indicate a significant prevalence of this dermatosis, even in the absence of strict registration of diseases in the regions. The therapy of psoriatic disease, especially its complicated forms, is currently accompanied by significant difficulties and does not provide long-term remission. Therefore, the treatment of such patients must be carried out in specialized dermatovenerological institutions, in which the necessary personnel and material resources and special medical equipment should be concentrated. Conclusions. In order to carry out effective measures in the fight against psoriatic disease and its consequences, dermatological units of municipal and private property should establish accounting and reporting on the morbidity. The presidium of the UALDVK should create a clear plan of measures for the earliest possible detection, treatment and prevention of complications of dermatosis, as well as, develop algorithms and protocols for the treatment of patients with various clinical types and forms of psoriasis on the basis of the latest national and international scientific achievements. Only the joint efforts of the association of dermatologists and a significant part of the medical community (pediatricians, cardiologists, endocrinologists, immunologists) under the leadership of the National Health Service of Ukraine and the Ministry of Health of Ukraine can defeat this disease, since the epidemiological and therapeutic aspects of psoriasis are not purely dermatological problems
Доп.точки доступа:
Кравченко, В. Г.
Ємченко, Я. О.
Кравченко, А. В.
, Дащук А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Богомолов, А. Є.
    Синдром оральної алергії. Огляд літератури [Текст] = Oral allergy syndrome. Literature review / А. Є. Богомолов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3/4. - С. 49-53. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ОБЗОР -- REVIEW
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (иммунология, патофизиология, этиология, этнология)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ БОЛЕЗНИ -- MOUTH DISEASES (патофизиология, терапия, этиология)
БОЛЕЗНЕЙ ЭПИДЕМИЧЕСКИЕ ВСПЫШКИ -- DISEASE OUTBREAKS (профилактика и контроль)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ГИСТАМИНА АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE ANTAGONISTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Аннотация: Мета роботи — вдосконалити методи диференційної діагностики та принципи ведення пацієнтів із синдромом оральної алергії (СОА). Матеріали та методи. Представлено огляд літератури і проаналізовано діагностичні підходи та принципи ведення пацієнтів із СОА. Результати та обговорення. СОА — це тип харчової алергії, обмежений слизовою оболонкою порожнини рота та спричинений вживанням переважно сирих фруктів, овочів, ароматизаторів та горіхів. Дані щодо поширеності СОА значно варіюють залежно від дослідження з огляду на використання різних критеріїв включення та виключення пацієнтів. Утім, є повідомлення про його частоту від 4,7 до понад 20 % у дітей і від 13 до 53,8 % у дорослих. Достовірно відомо, що серед дитячої популяції СОА переважно діагностують у підлітків. Етіологічно СОА спричиняють харчові алергени; здебільшого це необроблені фрукти та сирі овочі, які потрапляють у ротоглотку хворого. Алергени в їжі, яка зумовлює СОА, фактично інактивуються під дією шлункового соку, тому після проковтування їжі реакція зазвичай припиняється. Висновки. СОА є підтипом харчової алергії, з якою стикаються в своїй практичній роботі алергологи, дерматологи, лікарі загальної практики — сімейної медицини. Після контакту з їжею у пацієнтів виникають такі симптоми: свербіж губ і ротоглотки; парестезія; ангіоневротичний набряк слизової оболонки порожнини рота, язика, піднебіння та ротоглотки; іноді можлива охриплість. Сучасна терапія СОА передбачає застосування комплексного підходу, який включає дотримання елімінаційної дієти, проведення фармакотерапії та алергенспецифічної імунотерапії. У фармакотерапії найчастіше використовують антигістамінні препарати, кортикостероїди і адреналін (внутрішньом’язово)
Objective — to improve the methods of differential diagnosis and management of patients with oral allergy syndrome (OAS). Materials and methods. A literature review is presented and diagnostic approaches and principles of management of patients with OAS are analyzed. Results and discussion. OAS is a type of food allergy limited to the oral mucosa and triggered primarily by raw fruits, vegetables, flavorings, and nuts. Data on the prevalence of OAS vary considerably from study to study due to the use of different patient inclusion and exclusion criteria. However, there are reports of its frequency from 4.7 to more than 20 % in children and from 13 to 53.8 % in adults. It is reliably known that among the children’s population, OAS is mostly diagnosed in teenagers. Etiologically, OAS is caused by food allergens; mostly these are unprocessed fruits and raw vegetables that enter the patient’s oropharynx. Food allergens that cause OAS are actually inactivated by the gastric juice, so the reaction usually stops after the food is swallowed. Conclusions. OAS is a subtype of food allergy that can be found in the practice of allergists, dermatologists, general practitioners. After contact with food, patients experience the following symptoms: itching of the lips and oropharynx; paresthesia; angioedema of the mucous membrane of the oral cavity, tongue, palate and oropharynx; sometimes hoarseness is possible. Modern therapy of OAS involves the use of a complex approach, which includes adherence to an elimination diet, pharmacotherapy, and allergen-specific immunotherapy. Antihistamines, corticosteroids, and adrenaline (intramuscular) are most often used in pharmacotherap
Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Коляденко, К. В.
    Дизайн майбутнього європейської дерматовенерології [Текст] = Design of the future of european dermatovenerology / К. В. Коляденко, О. Є. Федоренко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3/4. - С. 54-56


MeSH-главная:
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
ДЕРМАТОЛОГИЯ -- DERMATOLOGY (организация и управление, тенденции)
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
НОГТЕЙ БОЛЕЗНИ -- NAIL DISEASES (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
Доп.точки доступа:
Федоренко, О. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)