Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=УУ43/2020/1/2<.>

Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9

Мальцев, Д. В.
Клінічні випадки хронічної реактивованої інфекції HHV-6 і HHV-7 з картиною скроневого медіанного склерозу і зміною особистості [Текст] / Д. В. Мальцев // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 1/2. - С. 46-56

MeSH-главная:
ГЕРПЕСВИРУС 6 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 6, HUMAN
ГЕРПЕСВИРУС 7 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 7, HUMAN
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЭНЦЕФАЛИТ ЛИМБИЧЕСКИЙ -- LIMBIC ENCEPHALITIS (вирусология)
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
Аннотация: У пацієнтів з хронічними реактивованими HHV-6- і HHV-7-інфекціями нерідко розвиваються розлади психіки зі зміною особистості Дані систематичного огляду та метааналізу рандомізованих контрольованих клінічних досліджень 2018 р., підготовленого P. Wipfler зі співавт., підтверджують асоціацію інфекції, спричиненої вірусом герпесу 6 типу, зі скроневим медіанним склерозом у людей. Доказова база причетності герпесвірусів до розвитку скроневого медіанного склерозу ґрунтується на таких фактах: закономірний розвиток скроневого медіанного склерозу після скроневого або лімбічного енцефаліту герпесвірусної природи, наявність ДНК, РНК, білків вірусу і вільних віріонів у зоні нейродегенерації, відкриття низки механізмів вірус-індукованої нейродегенерації та епілептогенезу, виявлення кореляції між експресією вірусних білків і процесами глутаматергічної ексайтотоксичності в зоні ураження, відтворення скроневого медіанного склерозу з епілептичним синдромом у піддослідних тварин при експериментальному інфікуванні герпесвірусами та з’ясування механізму трансольфакторної міграції герпесвірусів із верхніх дихальних шляхів до нейронів гіпокампів і мигдалеподібних тіл скроневих часток півкуль великого мозку. Наведено два клінічні випадки розвитку скроневого медіанного склерозу із психосоматичними, психотичними, епілептичними, вегетативними, когнітивними і фіброміалгічними виявами в імуноскомпрометованих пацієнтів з первинними мінорними імунодефіцитами при реактивації вірусів герпесу 6 і 7 типу. Ці випадки із практики дають змогу наочно продемонструвати алгоритм діагностичного пошуку та терапевтичних втручань при вірусіндукованому нейродегенеративному процесі з ураженням мезолімбічних структур скроневих часток півкуль великого мозку.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Семчишин, М. Г.
Транскраніальна допплерографія в діагностиці черепно-мозкової травми середнього ступеня тяжкості в гострий, проміжний і віддалений періоди в учасників операції об’єднаних сил і потерпілих поза зоною конфлікту [Текст] / М. Г. Семчишин // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 1/2. - С. 41-45

MeSH-главная:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (ультрасонография)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (ультрасонография)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (кровоснабжение)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER, TRANSCRANIAL (методы)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Аннотация: Мета — вивчити характеристику мозкового кровоплину при черепно-мозковій травмі середнього ступеня тяжкості (забій головного мозку середнього ступеня тяжкості (ЗГМСС)) в учасників операції об’єднаних сил (ООС — антитерористичної операції (АТО)) і потерпілих поза зоною конфлікту в гострий, проміжний і віддалений період травми. Матеріали і методи. Обстежено 21 потерпілого поза зоною конфлікту віком 18-55 років і 14 бійців ООС (АТО) віком 20—55 років у гострий, проміжний і віддалений період ЗГМСС. Для оцінки мозкового кровоплину проводили транскраніальну допплерографію. Показники визначали на 5—10, 30—45й день та через 2 роки після травми. Контрольну групу утворили 20 практично здорових осіб віком 20—50 років. Досліджували інтракраніальні відділи правої та лівої внутрішніх сонних артерій (ВСАD і ВСАS) і правої та лівої середніх мозкових артерій (СМАD і СМАS). Для оцінки вазоспазму визначали півкульний індекс. Результати. Встановлено, що при ЗГМСС у гострий період швидкість кровоплину в судинах головного мозку статистично значущо зростала порівняно з контрольною групою в обох досліджуваних групах (р ‹ 0,05), більшою мірою — в групі бійців. Різниця між групами пацієнтів була статистично значущою (р ‹ 0,05). У проміжний період ЗГМСС швидкість кровоплину в судинах зменшилася в досліджуваних групах, але була більшою в групі потерпілих поза зоною конфлікту. Різниця була статистично значущою (р ‹ 0,05) порівняно з показниками контрольної групи в усіх судинах обох груп, між показниками досліджуваних груп, порівняно з гострим періодом — лише в басейні СМАS у групі бійців. Віддалений період ЗГМСС характеризувався зменшенням швидкості кровоплину порівняно з показниками гострого і проміжного періодів, однак показники у групах перевищували такі в контрольній групі. Статистично значущу (р ‹ 0,05) різницю виявлено між досліджуваними групами та в обох групах порівняно з гострим і проміжним періодом, за винятком показника ВСАS (р › 0,05) у групі потерпілих поза зоною конфлікту. Щодо показників контрольної групи статистично значущу (р ‹ 0,05) різницю виявлено в обох групах у басейні СМАD, СМАS, ВСАD і ВСАS у групі бійців при зменшенні півкульного індексу. Висновки. Порушення церебральної гемодинаміки при ЗГМСС було більш вираженим у групі бійців, аніж у потерпілих поза зоною конфлікту.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Антоненко, К. В.
Інформація про ESO-WSO-вебінар, присвячений оприлюдненню результатів великих клінічних досліджень у 2020 році [Текст] / К. В. Антоненко, Ю. Л. Гелетюк // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 1/2. - С. 59-61

MeSH-главная:
ИНТЕРНЕТ -- INTERNET (использование)
КЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ КАК ТЕМА -- CLINICAL TRIALS AS TOPIC
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
Доп.точки доступа:
Гелетюк, Ю. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Антоненко, К. В.
Важливі досягнення в неврології за 2019 рік [Текст] / К. В. Антоненко // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 1/2. - С. 57-58

MeSH-главная:
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (тенденции)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (эпидемиология)
МИГРЕНОЗНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- MIGRAINE DISORDERS (эпидемиология)
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (эпидемиология)
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (эпидемиология)
МЕНИНГИТ -- MENINGITIS (эпидемиология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Турчина, Н. С.
Вірусна персистенція в атеросклеротичних бляшках пацієнтів з ішемічним інсультом і транзиторною ішемічною атакою після каротидної ендартеректомії [Текст] / Н. С. Турчина, Т. М. Черенько, В. А. Черняк // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 1/2. - С. 34-40

MeSH-главная:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (патофизиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (патофизиология)
СОННОЙ АРТЕРИИ ЭНДАРТЕРЭКТОМИЯ -- ENDARTERECTOMY, CAROTID (использование)
СОННАЯ АРТЕРИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- CAROTID ARTERY, INTERNAL
БЛЯШКА АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКАЯ -- PLAQUE, ATHEROSCLEROTIC (вирусология, диагностика, эпидемиология)
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (диагностика)
ГЕРПЕСВИРУС 6 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 6, HUMAN (рост и развитие)
ГЕРПЕСВИРУС 1 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 1, HUMAN (рост и развитие)
ЦИТОМЕГАЛОВИРУС -- CYTOMEGALOVIRUS (рост и развитие)
ГЕРПЕСВИРУС 4 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 4, HUMAN (рост и развитие)
ТРАНСФЕКЦИЯ -- TRANSFECTION (методы)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
Аннотация: Мета — оцінити частоту виявлення ембологенних та неембологенних атеросклеротичних бляшок, стенозів середнього (50-69 %) і тяжкого ступеня (79—99 %) у пацієнтів з ішемічним інсультом і транзиторною ішемічною атакою з прогресуванням атеросклерозу та наявністю герпетичної інфекції в анамнезі після каротидної ендартеректомії.Матеріали і методи. Обстежено 103 пацієнта після каротидної ендартеректомії, серед них було 67 чоловіків (середній вік — (66,1 ± 1,4) року (42—82 роки)) і 36 жінок (середній вік — (63,0 ± 1,3) року (44—81 рік). Визначали товщину комплексу інтима-медіа, наявність атеросклеротичної бляшки, її консистенцію (гіпоехогенна, ехогенна), структуру, форму, локалізацію, поширення. За допомогою трансфекції та полімеразної ланцюгової реакції в атеросклеротичній бляшці та крові пацієнтів установлювали наявність вірусів HSV1, 2, ЕВV, CMV, HHV6. Результати. У 32 хворих в атеросклеротичній бляшці та крові виявлено переважання CMV та його вірусних асоціацій (CMV/HSV1, CMV/HSV2), у 23 — HHV6 ізольовано та в асоціації (HSV1/HHV6, HHV6/HSV1/HSV2). Висновки. У разі персистенції CMV та асоціації CMV/HSV1 і CMV/HSV2 статистично значущо підвищується ризик розвитку гіпоехогенних ембологенних атеросклеротичних бляшок у внутрішній сонній артерії. У разі персистенції HHV6, асоціації HSV1/HHV6 та HSV1/ 2/HHV6 в атеросклеротичних бляшках у внутрішній сонній артерії статистично значущо підвищується відносний ризик розвитку вираженого стенозу в хворих із симптоматичними стенозами, що є показанням до проведення каротидної ендартеректомії. Отримані результати свідчать про необхідність періодичного проведення ультразвукової допплерографії для заперечення стенозування внутрішньої сонної артерії у хворих на цереброваскулярні захворювання.
Доп.точки доступа:
Черенько, Т. М.
Черняк, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Стаднік, С. М.
Особливості запально-метаболічного профілю пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту [Текст] / С. М. Стаднік, О. В. Сайко // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 1/2. - С. 13-19

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (патофизиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, метаболизм)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (метаболизм)
ФИБРИНОГЕН -- FIBRINOGEN (метаболизм)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь, метаболизм)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (кровь)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (кровь)
Аннотация: Мета — проаналізувати показники ліпідного спектра крові та неспецифічного системного запалення у пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту, встановити взаємозв’язок між концентрацією цитокінів у плазмі крові та виживанням пацієнтів з ішемічним інсультом. Матеріали і методи. У клінічне дослідження залучено 151 пацієнта (середній вік — (61,5 ± 8,2) року), яких розподілили на дві групи: 1-шу — 85 осіб із гострим ішемічним інсультом, 2-гу групу — 66 пацієнтів з хронічною ішемією мозку. В усіх пацієнтів оцінювали запально-метаболічний статус за вмістом у периферичній крові ліпідів, загального фібриногену, С-реактивного білка (С-РБ) і цитокінів (інтерлейкін-6 (ІЛ-6) і фактор некрозу пухлини a (ФНП-)). Аналізували кореляції зазначених параметрів один з одним і з вираженістю неврологічного дефіциту за шкалою тяжкості інсульту Національних інститутів здоров’я CША (National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS). Результати. У пацієнтів обох груп виявили зміни ліпідного спектра крові, характерні для атерогенезу, які були статистично значущо більш виражені при ішемічному інсульті. У пацієнтів 1-ї групи відзначено підвищення рівня фібриногену (р = 0,04), що вказує на збільшення активності коагуляційного гемостазу. Вивчення цитокінової системи у гострий період інсульту виявило гіперпродукцію С-РБ (p ‹ 0,001) і прозапальних цитокінів (p ‹ 0,001). Високий рівень С-РБ і низькі концентрації ІЛ-6 та ФНП- взаємопов’язані з вираженим неврологічним дефіцитом у гострий період інсульту. У пацієнтів з летальним наслідком внаслідок інсульту рівень ІЛ-6 (р ‹ 0,001) і ФНП- (р ‹ 0,001) були нижчими, а вміст С-РБ (р ‹ 0,001) — вищим порівняно з пацієнтами з інсультом, котрі вижили. Визначено граничні значення концентрації С-РБ ( - 24-мг/л), ІЛ-6 ( - 57 пг/л) і ФНП- ( - 42 пг/л) у крові пацієнтів з інсультом. Висновки. Отримані результати свідчать про потенційне значення вимірювання вмісту С-РБ, ІЛ-6 і ФНП- у поліпшенні стратифікації ризику летального наслідку у пацієнтів з ішемічним інсультом.
Доп.точки доступа:
Сайко, О.В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ткаченко, О. В.
Ураження нервової системи при коронавірусній інфекції COVID-19 [Текст] / О. В. Ткаченко // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 1/2. - С. 5-12

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (передача)
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS (патогенность)
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS (патогенность)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM (вирусология)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ПЕРИФЕРИЧЕСКАЯ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM (вирусология)
Аннотация: Наведено доступні дані з джерел літератури щодо ураження нервової системи при коронавірусній інфекції COVID-19, узагальнену інформацію про нейроінвазивність і потенційну нейровірулентність коронавірусної інфекції, шляхи інфікування нервової системи, можливі патогенетичні механізми, клініко-діагностичні характеристики ураження центральної і периферичної нервової системи. Ураження нервової системи при COVID-19 може відбуватися як внаслідок безпосереднього впливу вірусу, так і опосередковано, зокрема, при неадекватній діяльності імунних механізмів, при впливі гіпоксії, інфекційно-інтоксикаційних факторів, змінах в системі гемостазу тощо. При COVID-19 частими є симптоми неврологічного характеру, зокрема головний біль, загальна слабкість, запаморочення, аносмія тощо. Описано неврологічні вияви у вигляді енцефалітів, менінгоенцефалітів, гострої геморагічної некротизувальної енцефалопатії, гострих порушень мозкового кровообігу, мікрогеморагій, дифузної лейкоенцефалопатії, синдрому Гієна—Барре, міоклонусу, синдрому Міллера—Фішера, поліневриту з ураженням краніальних нервів, а також ураження скелетних м’язів. Слід пам’ятати, що неврологічні вияви при COVID-19 можуть передувати іншим клінічним виявам захворювання, зокрема респіраторним виявам і гіпертермії. Можлива інфікованість центральної нервової системи з наявністю специфічної РНК SARS-CoV-2 у спинномозковій рідині при негативному результаті полімеразної ланцюгової реакції назофарингеального мазка. Наведено дані, котрі підтверджують нейроінвазивність і нейровірулентність SARS-CoV-2. Отже, слід передбачити розвиток хронічної COVID-19-асоційованої неврологічної патології, поширення і вияви якої залежатимуть від багатьох чинників: генетичної детермінованості, адаптаційно-компенсаторного резерву організму взагалі та нервової системи зокрема, наявної неврологічної патології, коморбідності, стану і особливостей імунних функцій тощо.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Пантелеєнко, А. В.
Зв’язок вираженості лейкоареозу зі ступенем функціонального відновлення після атеротромботичного ішемічного інсульту [Текст] / А. В. Пантелеєнко // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 1/2. - С. 28-33

MeSH-главная:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (эпидемиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (эпидемиология)
ЛЕЙКОАРЕОЗ -- LEUKOARAIOSIS (эпидемиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Мета — вивчити вплив вираженості лейкоареозу на функціональне відновлення хворих з атеротромботичним ішемічним інсультом через 90 днів після початку захворювання. Матеріали і методи. Проведено когортне проспективне дослідження 82 хворих із гострим атеротромботичним ішемічним інсультом (37 чоловіків та 45 жінок віком від 61 до 89 років (середній вік — (71,1 ± 9,4) року). Критеріями залучення були перший ішемічний інсульт, атеротромботичний варіант (за критеріями TOAST), госпіталізація поза межами «терапевтичного вікна». Ступінь порушення неврологічних функцій оцінювали за шкалою NIHSS, ступінь функціональних порушень — за модифікованою шкалою Ренкіна. Вираженість лейкоареозу визначали на підставі візуальної оцінки за Fazekas. Для статистичного аналізу хворих поділили на дві групи: 0-1 бал (легкий лейкоареоз) та 2-3 бали (виражений лейкоареоз). Результати. Виявлено статистично значущу різницю за поширенням основних цереброваскулярних чинників ризику у групах: хворі з вираженим лейкоареозом були старшими за віком (р = 0,005), у них частіше мали місце артеріальна гіпертензія (р = 0,028), цукровий діабет (р = 0,019) та ішемічна хвороба серця (р = 0,010). Через 90 днів після ішемічного інсульту в групі з легким лейкоареозом відзначено статистично значущо краще функціональне відновлення хворих. Доведено, що виражений лейкоареоз є незалежним чинником, який визначає негативний прогноз щодо функціонального відновлення протягом 3 міс після атеротромботичного ішемічного інсульту (p = 0,003; відношення шансів — 3,1, 95 % довірчий інтервал — 1,5-6,4). Висновки. Виражений лейкоареоз негативно впливає на функціональне відновлення хворих з атеротромботичним ішемічним інсультом, будучи незалежним прогностичним чинником несприятливого функціонального виходу. Через велику частку пацієнтів з поганим функціональним відновленням вплив лейкоареозу на відновлення після ішемічного інсульту потребує подальшого вивчення.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Клініко-діагностичний алгоритм визначення підтипу ішемічного інсульту у пацієнтів інтегрованого інсультного блоку [Текст] / Ю. В. Фломін [та ін.] // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 1/2. - С. 20-27

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, классификация)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Мета — описати клініко-діагностичний алгоритм визначення підтипу ішемічного інсульту (ІІ), проаналізувати результати його використання у пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці (ІІБ), а також зв’язок між демографічними показниками, судинними чинниками ризику та підтипом ІІ. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження 612 пацієнтів з ІІ, госпіталізованих до ІІБ у 2011-2018 рр. (медіана віку — 68,1 року, міжквартильний інтервал — 59,7-75,5, 44,4 % жінок). Виконано всі необхідні інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів. Статистичний аналіз отриманих даних проводили з використанням критерію Краскела-Уолліса (постеріорне порівняння виконано за критерієм Данна) і -2-тесту (постеріорне порівняння проведено за методом Мараскуїлло). Результати. На підставі даних літератури розроблено клініко-діагностичний алгоритм для визначення етіопатогенетичного підтипу ІІ. В усіх пацієнтів під час перебування в ІІБ визначено підтип ІІ за розробленим алгоритмом, а також встановлено особливості чинників ризику залежно від підтипу ІІ. Використання клініко-діагностичного алгоритму дало змогу у 254 пацієнтів виявити атеротромботичний підтип ІІ, у 270 — кардіоемболічний, у 35 — лакунарний, у 53 — криптогенний. Пацієнти з атеротромботичним ІІ частіше (p ‹ 0,001), ніж пацієнти з іншими підтипами ІІ, курили (52,9 %) та були чоловічої статі (64,2 %). У пацієнтів з лакунарним ІІ частіше (p ‹ 0,001) реєстрували підвищений рівень холестерину ліпопротеїдів низької густини. Кардіоемболічний ІІ асоціювався з похилим віком, жіночою статтю та фібриляцією передсердь (83,3 %, p ‹ 0,001). Криптогенний ІІ частіше виникав в осіб чоловічої статі, які значно рідше мали в анамнезі артеріальну гіпертензію. Висновки. Розроблений клініко-діагностичний алгоритм дає змогу визначати найімовірніший підтип ІІ, що може мати значення для оцінки прогнозу пацієнта, вибору тактики лікувальних заходів та оптимальної вторинної профілактики.
Доп.точки доступа:
Фломін, Ю. В.
Трепет, Г. С.
Гур’янов, В. Г.
Соколова, А. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)