Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ФУ18/2019/4<.>

Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9

Бєленічев, І. Ф.
Нові мішені фрмакологічної корекції когнітивних розладів за умов пренатальної дії гіпоксії [Текст] / І. Ф. Бєленічев, О. Г. Алієва // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 4. - С. 235-248. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (осложнения)
Аннотация: В огляді наведено сучасні концепції механізмів пошкоджень клітин головного мозку за умов пренатального впливу хронічної гіпоксії. На основі сучасних даних про механізми адаптації організму до стану гіпоксії пропонуються нові перспективні напрями пошуку ефективних лікарських засобів для фармакологічної корекції наслідків пренатальної гіпоксії. Пренатальна гіпоксія є найпоширенішою причиною смертності та інвалідності новонароджених дітей. Хронічна пренатальна гіпоксія призводить до значних змін у розвитку когнітивних функцій у постнатальному періоді життя, які базуються на морфологічних змінах у структурах мозку, що беруть участь у навчанні та пам’яті. Результати досліджень останніх років внесли великий вклад у розкриття механізмів формування стану гіпоксії різного генезу та індукованих нею порушень метаболічних і функціональних процесів на рівні клітини й субклітинних структур. Визначено ряд морфофункціональних детермінант (специфічні рецептори, регуляторні білки, внутрішньоклітинні ферменти, мітохондріальні іонні канали і т.д.), які беруть безпосередню участь у розвитку термінової та довготривалої адаптації клітини й усього організму до гіпоксії. Аналіз літератури з досліджень молекулярних механізмів дії пренатальної гіпоксії показав, що основою гіпоксичних уражень головного мозку новонароджених є каскад біохімічних і молекулярних процесів, що призводять до ексайтотоксичності, окиснювального та нітрозуючого стресів і запалення. Одночасно з цим за гіпоксії починають функціонувати й компенсаторно-пристосувальні механізми, що підвищують стійкість організму до дефіциту кисню. В огляді особливу увагу приділено обговоренню даних щодо ролі молекулярних детермінант ендогенної нейропротекції, таких як HSP70 і HIF-1a. Транскрипційна система HIF-1 є ключовим регулятором адаптивних механізмів відповідей на гіпоксію на локальному та системному рівнях. Зміни в експресії генів HIF-1 у пренатальному розвитку запускають епігенетичні механізми, що призводять до негативних змін у розвитку нервової системи. Важливим компонентом системи ендогенної нейропротекції є сімейство білків теплового шоку HSP70, які сприяють широкому спектру процесів фолдингу, рефолдингу білків, мембранній транслокації органелярних і секреторних білків, а також здійснюють контроль за активністю регуляторних білків. Вплив HSP на стабілізацію HIF1 забезпечує активацію процесів проліферації, апоптозу, ангіогенезу за умов гіпоксії. Білки HSP70 / HIF-1aсистеми можуть бути специфічними мішенями для впливу фармакологічних агентів з метою регуляції процесів адаптації організму до гіпоксії. Тому пошук нових ефективних нейропротекторних засобів повинен бути спрямований на активацію HSP70/HIF-1a-системи та використання агентів, здатних забезпечувати модуляцію генів, що кодують синтез білків HSP70 і HIF-1a.
Доп.точки доступа:
Алієва, О. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дослідження впливу екстрактів листя шавлії лікарської на діурез у щурів [Текст] / Ю. В. Верховодова [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 4. - С. 249-254. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ШАЛФЕЙ ЛЕКАРСТВЕННЫЙ ПОЛУКУСТАРНИКОВЫЙ -- SALVIA OFFICINALIS
ДИУРЕЗ -- DIURESIS (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Відомо, що шавлія лікарська (ШЛ) має виражений протизапальний ефект, який можна порівняти з таким у нестероїдних протизапальних препаратів. Доцільним є з’ясування впливу екстрактів ШЛ на сечовидільну функцію нирок. Мета дослідження - вивчення впливу 11 різних екстрактів ШЛ на діурез у щурів за умов водного навантаження. Дослідження виконано за стандартною методикою Є. Б. Берхіна. Досліджувані екстракти вводили внутрішньошлунково (в/ш) в дозах 10, 15, 20, 50, 70 мг/кг (екстракти № 1, 2 і 3) і 10, 20, 50, 70 мг/кг (екстракти № 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 і 11). Препарати порівняння - фуросемід (10 мг/кг, в/ш), гідрохлортіазид (50 мг/кг, в/ш), адіурекрин (2 ОД, підшкірно). Білих нелінійних щурів розподіляли в групи по 6 тварин. Діурез реєстрували через 2 і 4 год після водного навантаження. За результатами дослідження встановлено, що 10 з 11 екстрактів ШЛ виявляють антидіуретичні властивості. Досліджувані сполуки статистично значущо зменшували об’єм виведеної сечі на 15,7-58,3 % порівняно з показником контрольних тварин (р 0,05). Для екстрактів № 1, 2, 3, 6, 8, 9, 10 і 11 встановлено зворотний дозозалежний ефект, тобто, у разі зменшення дози (до 10-20 мг/кг) посилювалась антидіуретична дія. На відміну від цих екстрактів, екстракти № 4 і 5 виявляли антидіуретичну активність у всьому діапазоні досліджуваних доз (10-70 мг/кг). Екстракт № 7 у жодній з досліджуваних доз не чинив антидіуретичного ефекту. Зважаючи на те, що основним компонентом екстрактів ШЛ є фенольні сполуки, зокрема, гідроксикоричні кислоти, зроблено припущення, що в основі антидіуретичного ефекту є їхня здатність зменшувати синтез простагландинів. Амінокислоти L-лізин і L-аргінін у цьому випадку проявили потенціювальний ефект.
Доп.точки доступа:
Верховодова, Ю. В.
Кіреєв, І. В.
Кошовий, О. М.
Мига, М. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ефективність сумісного застосування метформіну та ліпофлавону за умов метаболічного синдрому в щурів [Текст] / О. Є. Ткаченко [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 4. - С. 293-301. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (лекарственная терапия)
Аннотация: У чоловіків молодого та середнього віку, які страждають на метаболічний синдром (МС) та ожиріння, досить поширеними є випадки порушень статевої функції. Сучасні дані щодо ефективності застосування метформіну за порушень чоловічої репродуктивної функції є досить суперечливими. Таким чином, пошук нових мішеней для таргетної терапії патологій, пов’язаних з МС, є одним з найважливіших завдань сучасної фундаментальної та прикладної медицини. Мета дослідження - оцінка ефективності метформіну та його комбінації з ліпофлавоном за введення щурам-самцям з МС за основними критеріальними показниками гонадопротекторної дії. У дослідах використовували самців щурят з початковою масою тіла 50-70 г, віком 3 тижні. Тварин було розподілено на 4 групи по 12 у кожній: 1– інтактні; 2 - тварини, які замість питної води отримували 10 % розчин фруктози протягом 60 днів (модель МС); 3 – тварини з МС, яким внутрішньошлунково вводили метформін у дозі 266 мг/кг протягом останніх 30 днів споживання фруктози; 4 – сумісне введення на фоні МС метформіну та ліпофлавону (внутрішньоочеревинно) у дозі 3,1 мг/кг м. т. (за кверцетином) протягом останніх 30 днів споживання фруктози. Показано, що введення ліпофлавону до схеми лікування МС метформіном сприяло оптимізації гонадопротекторної дії за рахунок відновлення про/антиоксидантного статусу тестикулярного середовища, про що свідчить позитивна модуляція активності компонентів антиоксидантного захисту (активність СОД, вміст церулоплазміну та вміст відновленого глутатіону), зниження рівня ПОЛ і відновлення стероїдогенної активності сім’яників. Отримані результати свідчать на користь того, що сумісне введення метформіну та ліпофлавону виявилось більш ефективним для корекції наслідків МС на репродуктивну функцію, ніж окреме застосування базового препарату метформіну.
Доп.точки доступа:
Ткаченко, О. Є.
Коваленко, В. М.
Шаяхметова, Г. М.
Блажчук, І. С.
Тубальцева, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Коранг, Л. А.
Антиексудативні властивості рідкого спиртово-водного екстракту листя аїру звичайного (Acorus calamus L.) [Текст] / Л. А. Коранг, Л. В. Деримедвідь // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 4. - С. 263-269. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АИР -- ACORUS
Аннотация: Мета дослідження – вивчення антиексудативних властивостей рідкого спиртово-водного екстракту листя аїру звичайного (Acorus calamus L.) (РСВЕЛА). РСВЕЛА був отриманий на кафедрі ботаніки НФаУ під керівництвом професора Т. М. Гонтової. Протизапальні властивості РСВЕЛА досліджені на білих безпородних щурах на моделях карагенінового та гістамінових набряків. Досліджуваний РСВЕЛА (0,5 мл / кг) і препарати порівняння, а саме: диклофенак натрію (у дозі 8 мг / кг), кверцетин (у дозі 11 мг / кг) і лоратадин (у дозі 1 мг / кг), на моделі карагенінового та гістаміновими набряків застосовували в лікувально-профілактичному режимі: внутрішньошлунково одноразово щодня протягом 5 діб до моделювання запалення й за 1 год до ін’єкції флогогену (карагеніну або гістаміну відповідно). Розвиток набряку спостерігали в динаміці за показником об’єму лапи, який визначали за допомогою цифрового плетизмометра. Через 24 год після введення флогогену в тварин визначали кількість лейкоцитів і ШОЕ. Встановлено, що на моделі карагенінового та гістамінового набряку РСВЕЛА чинить протинабрякову дію. Антиексудативна активність РСВЕЛА склала 68,9 % (р 0,05) на 120 хв запалення та 79,5 % (р 0,05) на 180 хв у разі карагенінового набряку. На моделі гістамінового набряку антиексудативна дія РСВЕЛА склала 50,8; 27,7 і 50,0 % відповідно на 30, 60 і 90 хв набряку. За виразністю антиексудативної дії, ступенем зниження ШОЕ та показника лейкоцитозу РСВЕЛА не поступається всім трьом препаратам порівняння: диклофенаку натрію, кверцетину і лоратадину. Таким чином, встановлено, що РСВЕЛА має антиексудативну дію, що є обгрунтуванням подальших досліджень з перспективою створення на його основі нових ефективних фітопрепаратів для профілактики та фармакокорекції запальних процесів.
Доп.точки доступа:
Деримедвідь, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Непролиферативные и пролиферативные поражения женской репродуктивной системы крыс и мышей [Текст] / підгот. Л. Б. Бондаренко, А. В. Матвієнко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 4. - С. 302-306

MeSH-главная:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Доп.точки доступа:
Бондаренко, Л. Б. \підгот.\
Матвієнко, А. В. \підгот.\

Свободных экз. нет

Найти похожие

Паршиков, О. В.
Вплив кверцетину (Квертину) на відновлення NO-залежних реакцій судин за участю ендотелію та периваскулярної жирової тканини в щурів після рентгенівського опромінення [Текст] / О. В. Паршиков, Н. О. Утко, Є. М. Горбань // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 4. - С. 277-285. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (терапевтическое применение)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (метаболизм)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (воздействие облучения)
РЕНТГЕНОВСКИЕ ЛУЧИ -- X-RAYS (вредные воздействия)
Аннотация: Порушення судинного тонусу, зумовлені підвищенням метаболізму оксиду азоту (NO), є найзначущим проявом патологічної дії високих доз радіації на серцево-судинну систему. Мета дослідження – вивчити вплив кверцетину на відновлення NO-залежних реакцій судин за участю ендотелію та периваскулярної жирової тканини (ПВЖТ) у щурів після одноразового рентгенівського опромінення в сублетальній дозі (R, 7 Gy), зокрема, порівняти скоротливі та дилататорні реакції фрагментів торакальної аорти (ТА) і мезентеріальної артерії (МА), ізольованих у контрольних і опромінених тварин, а також опромінених тварин, які отримували лікарську форму кверцетину (Квертин, БХФЗ). Дослідження проводили на судинах дорослих щурів-самців (7-8 міс.). Кверцетин вводили опроміненим тваринам протягом 14 днів (per os, 10 мг/кг). Попереднє скорочення кілець МА і ТА, очищених від ПВЖТ (ПВЖТ-) і неочищених (ПВЖТ+), викликали за допомогою KCl (60 ммоль/л) і фенілефрину (3 • 10-6 моль/л). Накопичення NO у судинах визначали за реакцією скорочення кілець у відповідь на блокатор NO-синтази (L-NAME, 10-5 моль/л) і реакції розслаблення у відповідь на N-ацетилцистеїн (10-4 моль/л) та ацетилхолін (доза-ефект). Реакції судин контрольної групи свідчили про низький рівень спонтанної продукції та депонування NO за участю ендотелію (ТА) і ПВЖТ (МА). Проте в регуляції скоротливих і дилататорних відповідей судин опромінених тварин спостерігали значні зміни, що було пов’язано з підвищенням рівня спонтанної продукції NО в ендотелії (МА) і ПВЖТ (ТА). Курсове введення кверцетину тваринам після R-опромінення призводило до зниження рівня спонтанної продукції NО і нормалізації скоротливої активності судин. Отримані дані вказують на те, що препарати на основі кверцетину можуть бути ефективно застосовані для протидії пострадіаційним ушкодженням серцево-судинної системи.
Доп.точки доступа:
Утко, Н. О.
Горбань, Є. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Паршиков, О. В.
Особливості спазмолітичної дії препарату "Беластезин" [Текст] / О. В. Паршиков, Л. В. Бойцова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 4. - С. 270-276. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАРАСИМПАТОЛИТИКИ -- PARASYMPATHOLYTICS (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета дослідження – порівняльне вивчення спазмолітичної активності препарату «Беластезин», таблетки та атропіну на моделі ацетилхолін-залежної скоротливої активності (міогенної та нейрогенної) ізольованих смужок гладеньких м’язів кишківника (ГМК) мурчаків. Дослідження було проведене на 10 мурчаках-самцях (масою 300–350 г). Для запобігання можливості інтерферуючого впливу бензокаїну на скоротливі реакції гладеньких м’язів вилучення алкалоїдів з таблеткової маси проводили у водному розчині, а на смужках ГМК тестували лише фракції водорозчинних сполук. Зважаючи на загальну подібність механізму дії та фізіологічних ефектів, специфічну активність Беластезину порівнювали з атропіну сульфатом. Введення досліджуваного препарату та атропіну в діапазоні концентрацій (10-9–10-6 моль/л) у камеру зі смужками одночасно з ацетилхоліном (АХ) (10-6 моль/л) викликало зниження амплітуди та інтегральної інтенсивності АХ-стимульованої скоротливої активності ГМК. Беластезин відрізнявся від атропіну за характером антагоністичної взаємодії з М-холінорецепторами, про що свідчили зміни в нахилі кривої «концентрація-ефект» (рівняння Больцмана). Беластезин у діапазоні низьких концентрацій (10-10–10-7 моль/л) підвищував інтенсивність скоротливої діяльності смужок у разі електростимуляції, тоді як атропін знижував скоротливу активність ГМК. Відмінності в дії препарату, які були відмічені за умов функціонального тесту, дозволяють висловити припущення, що Беластезин виявляв активність більш характерну для скополаміну (гіосцину), ніж для атропіну (гіосціаміну). В умовах дозозалежної АХ-стимуляції скоротливої активності ГМК Беластезин викликав суттєве зрушення кривих «концентрація-ефект» порівняно з помірним ефектом атропіну. Досліджуваний препарат також зменшував амплітуду максимальної відповіді на відміну від атропіну. Отримані результати свідчать про те, що природна суміш алкалоїдів у складі Беластезину більш ефективна, ніж атропін щодо усунення спастичної діяльності гладеньких м’язів, яка спричинена стимуляцією М-холінорецепторів.
Доп.точки доступа:
Бойцова, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Синтез і кардіотропна дія [3-алліл-4-(4-метоксифеніл)-3Н-тіазол-2-іліден]-(3-трифлуорометилфеніл)аміну гідроброміду в білих щурів [Текст] / І. В. Драпак [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 4. - С. 255-262. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
СКОПОЛАМИНА ГИДРОБРОМИД -- SCOPOLAMINE HYDROBROMIDE
ТИАЗОЛЫ -- THIAZOLES (химический синтез)
Аннотация: У роботі наведено результати експериментального дослідження, присвяченого синтезу та вивченню кардіотропних властивостей оригінального похідного тіазолу - [3-алліл-4-(4-метоксифеніл)-3Н-тіазол-2-іліден]-(3-трифлуорометилфеніл)аміну гідроброміду з умовною назвою Кардіазол, як перспективного вітчизняного кардіопротекторного лікарського засобу. Запропоновано зручний та ефективний метод отримання субстанції Кардіазолу, який придатний для промислових масштабів. У серії in vitro дослідів встановлено, що Кардіазол характеризується виразною кардіотропною дією, співмірною з мілдронатом. Встановлено, що за внутрішньоочеревинного введення білим щурам у дозі 7 мг/кг Кардіазол спричиняє гіпотензивний ефект і призводить до зниження артеріального тиску на 12,8 % і 16,7 % через 60 хв і 180 хв після введення, не впливає на частоту та ритм серцевих скорочень. Встановлено, що застосування Кардіазолу викликає кардіопротекторний ефект і спричиняє зниження рівня летальності білих щурів за адреналінової моделі інфаркту міокарда, покращує біохімічний профіль маркерів патологічного процесу (АСТ, ЛДГ, МВ-КФК) і нормалізує зміни на електрокардіограмі.
Доп.точки доступа:
Драпак, І. В.
Серединська, Н. М.
Піняжко, О. Р.
Чубучна, О. В.
Голота, С. М.
Нєктєгаєв, І. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Супрун, Э. В.
Изучение морфофункциональных параметров кардиомиоцитов в условиях алкогольной кардиомиопатии на фоне применения комбинированного лекарственного средства [Текст] / Э. В. Супрун, М. С. Терещенко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 4. - С. 286-292. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
КАРДИОМИОПАТИЯ АЛКОГОЛЬНАЯ -- CARDIOMYOPATHY, ALCOHOLIC (лекарственная терапия)
МИОЦИТЫ СЕРДЕЧНЫЕ -- MYOCYTES, CARDIAC (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Останнім часом у зв’язку з поширенням алкогольної кардіоміопатії серед працездатного населення промислово розвинених країн актуальною потребою є пошук нових лікарських препаратів спрямованої дії, з урахуванням комплексу механізмів ушкоджуючої дії етилового алкоголю на міокард. У цьому відношенні інтерес становить комбінований засіб L-аргініну з тіотриазоліном (розробка НВО «Фарматрон»), а також Мілдронат, Мексидол і Тіотриазолін. Експериментально доведено, що за силою кардіопротективного ефекту (вплив на показники площі та щільності ядер кардіоміоцитів; концентрацію РНК в ядрах і в цитоплазмі кардіоміоцитів, ядерно-цитоплазматичний коефіцієнт) комбінований засіб L-аргінін/тіотриазолін достовірно перевершує референс-препарати Мілдронат, Мексидол і Тіотриазолін.
Доп.точки доступа:
Терещенко, М. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)