Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ХУ6/2018/3<.>

Общее количество найденных документов : 19
Показаны документы с 1 по 19

Порівняльна оцінка методів визначення об’єму молочної залози [Текст] = Comparative assessment of methods for determining the volume of the breast / В. Г. Мішалов [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 7-11. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY
Кл.слова (ненормированные):
Метод Куклина
Аннотация: Мета роботи - розробити метод визначення об'єму молочної залози (МЗ) та порівняти його точність із такою стандартного методу (Кукліна). У дослідження було залучено 70 жінок віком від 29 до 58 років (середній вік - (42,31 +- 0,97) року). Усі жінки підлягали оперативному лікуванню (мастектомії) з приводу злоякісної пухлини МЗ, яка не перевищувала в діаметрі 3 см. Об'єм МЗ, яка підлягала видаленню, вимірювали до операції завласним методом за допомогою розробленого приладу і за методом Кукліна, після операції і за допомогою методу витіснення рідини (МВР), або методу Архімеда, який вважали еталоном. Для визначення відповідності результатів вимірювання об'єму МЗ за методом Кукліна або за допомогою розробленого методу даним післяопераційного вимірювання МВР розраховували абсолютну (АРЗ) і відносну (ВРЗ) різницю значень, одержаних за допомогою МВР та за методом доопераційного вимірювання. За даними, одержаними МВР, об'єм МЗ становив від 82 до 978 мл (у середньому (363,0 +- 24,7) мл), за даними, одержаними за власним методом і методом Кукліна, і відповідно від 85 до 960 мл (у середньому (360,6 +- 24,3) мл) та від 100 мл до 920 мл (у середньому (353,3 +- 23,3) мл, p >> 0,05). Середня величина АРЗ об'єму МЗ за методом Кукліна становила (29,9 +- 1,5) мл (від 5 мл до 61 мл), за власним методом - (10,30 +- 0,47) мл (від 3 мл до 20 мл), p = 0,001. У разі вимірювання об'єму МЗ за власним методом величина ВРЗ становила від 1,3 до 12,6 % (у середньому (3,4 +- 0,2) %) і була статистично значущо (p = 0,001) меншою за таку у разі застосування методу Кукліна - від 1,7 до 31,6 % (у середньому (9,8 +- 0,6) %). Висновки: розроблений метод визначення об'єму МЗ забезпечує високу точність вимірювання у порівнянні із МВР: частота похибки вимірювання менше 5 % становила 87,1 % (у середньому (10,1 +- 0,5) мл), 5,1 - 12,6 % - 12,9 % (у середньому (11,2 +- 0,7) мл). Запропонований метод точніше оцінює об'єм МЗ, ніж стандартний (Кукліна): середня величина АРЗ об'єму МЗ з МВР становила (10,3 +- 0,47) та (29,9 +- 1,5) мл (p = 0,001), а ВРЗ - (3,4 +- 0,2) і (9,8,4 +- 0,6) % (p = 0,001) відповідно
Доп.точки доступа:
Мішалов, В. Г.
Слюсарєв, М. І.
Маркулан, Л. Ю.
Крижановський, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Застосування трансбронхіальної біопсії легень під ультразвуковим контролем для встановлення етіології легеневої дисемінації [Текст] = Endoscopic transbronchial ultrasound guided lung biopsy for pulmonary dissemination diagnosis / М. С. Опанасенко [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 12-16. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
БИОПСИЯ -- BIOPSY
БРОНХОСКОПИЯ -- BRONCHOSCOPY
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES
Кл.слова (ненормированные):
Синдром легочной дисссеминации
Аннотация: Мета роботи - вивчити діагностичну цінність трансбронхіальної біопсії легень під ультразвуковим контролем (endobronchial ultrasound transbronchial biopsy of lung (EBUS TBBL)) за синдрому легеневої дисемінації (СЛД). Проаналізовано результати виконання EBUS TBBL у 64 пацієнтів із СЛД. Серед пацієнтів переважали особи працездатного віку - 52 (81,3 %). Чоловіків було 36, жінок - 28. За результатами патогістологічного дослідження біоптатів легень встановлено таку етіологію легеневої дисемінації: саркоїдоз - у 24 (37,5 %) випадках, туберкульоз - у 6 (9,4 %), онкологічні ураження - у 14 (21,9 %), інша нозологія - у 20 (31,2 %). Інформативність (чутливість) EBUS TBBL становила 87,5 %, специфічність - 89,4%, точність - 65,6 % у разі застосування гістологічного дослідження. За використання EBUS TBBL відзначено: низький рівень інтраопераційних і післяопераційних ускладнень - 7,8 % (4 (6,2 %) випадки травматичного пневмотораксу та 1 (1,6 %) випадок короткотривалого кровохаркання), невелику середню тривалість оперативного втручання ((21,9 +- 0,8) хв), що свідчить про малоінвазивність - безпечність EBUS TBBL як методу встановлення етіології дисемінації. Висновки: EBUS TBBL - метод вибору у разі діагностики етіології легеневої дисемінації, оскільки є малоінвазивним та найменш травматичним методом інвазивної діагностики, не потребує тривалого періоду відновлення після втручання і надає змогу одержати матеріал для морфологічного дослідження
Доп.точки доступа:
Опанасенко, М. С.
Терешкович, О. В.
Бичковький, Б. В.
Ліскіна, І. В.
Загаба, Л. М.
Леванда, Л. І.
Лисенко, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Хирургическое лечение патологии органов гепатобилиарной зоны после операций на желудке и двенадцатиперстной кишке [Текст] = Hepatobiliary system sugery after operations on stomach and duodenum / А. М. Тищенко [и др.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 17-24. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- BILIARY TRACT SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Цель работы - проанализировать причины возникновения патологии желчевыводящих путей после операций на желудке и двенадцатиперстной кишке (ДПК), а также возможность их коррекции. Проведен анализ результатов лечения 46 больных с желчнокаменной болезнью, развившейся после операций на желудке и ДПК. Большинство из них были прооперированы по поводу осложненной язвенной болезни. Осложненное течение раннего послеоперационного периода наблюдали у 18 пациентов. Развитие патологии органов гепатопанкреатобилиарной системы отмечено в сроки от 14 дней до 15 лет. Объем повторных хирургических вмешательств зависел от выявленной патологии органов гепатопанкреатобилиарной системы. Осложнения после повторных вмешательств отмечены у 7 пациентов: желчеистечение по дренажам - у 2, нагноение послеоперационной раны - у 1, плевриты - у 4. Умерли после операции 2 больных. Выводы: основными факторами возникновения патологии гепатобилиарной системы после операций на желудке и ДПК являются: ятрогенные повреждения желчевыводящих путей, несостоятельность зоны швов пилоропластики или желудочно-кишечного анастомоза, нарушения функции сфинктера Одди и ваготомия. При выполнении повторных вмешательств по поводу патологии желчевыводяшей системы хирургическую тактику выбирают индивидуально в зависимости от изменений, выявленных на дооперационном и интраоперационном этапе. При необходимости выполнения реконструктивных вмешательств наиболее оправданным является формирование холедохо-/гепатикоеюноанастомоза по Ру
Доп.точки доступа:
Тищенко, А. М.
Мушенко, Е. В.
Смачило, Р. М.
Сочнева, А. Л.
Бабынкина, И. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гаджиев, Дж. Н.
Определение некоторых эндогенных антимикробных пептидов при остром калькулезном холецистите [Текст] = The determination of the endogenous antimicrobial peptides in acute calculous cholecystitis / Дж. Н. Гаджиев, Н. Дж. Гаджиев, Ш. Х. Гасымова // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 25-28. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE
ПЕПТИДЫ -- PEPTIDES
ГЕПЦИДИН -- HEPCIDINS
Аннотация: Мета роботи — вивчити рівень деяких антимікробних пептидів при різних формах гострого калькульозного холециститу (ГКХ). Матеріали і методи. У 69 хворих з катаральною (n = 26), флегмонозною (n = 24) і гангренозною (n = 19) формами ГКХ вивчено рівні HNPa, BPI, ендотоксину, нейтрофільної еластази, лактоферину, гепсидину в плазмі крові, а також гепсидину в тканині печінки, взятої під час операції. Результати та обговорення. Встановлено значне підвищення вмісту всіх вивчених антимікробних пептидів у плазмі крові, а гепсидину також у печінці порівняно з показниками контрольної групи. При деструктивних формах ГКХ відзначено найбільшу концентрацію усіх білків. Виявлено прямо пропорційні зв’язки між рівнями вивчених антимікробних пептидів. Висновки. Доопераційний рівень вивчених антимікробних пептидів можна використовувати для ранньої діагностики деструктивних форм ГКХ
Доп.точки доступа:
Гаджиев, Н. Дж.
Гасымова, Ш. Х.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Експериментальна оцінка ефективності антисептичних розчинів при загальному перитоніті [Текст] = Antiseptics solutions efficacy for generalized peritonitis in experiment / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 29-33. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Декаметоксин

MeSH-главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
АНТИСЕПТИКА -- ANTISEPSIS
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID
Аннотация: Мета роботи - експериментально оцінити ефективність антисептичного гелевого розчину для санації черевної порожнини (ЧП) у випадку загального перитоніту. Експериментальне дослідження виконано на 120 щурах лінії Вістар з масою тіла 200 - 250 г. Перший етап передбачав моделювання калового перитоніту шляхом введення транскутанно інтраабдомінально 2 мл 10 % розчину автокалу. Залежно від антисептичного розчину, який застосовували для санації ЧП, щурів було розподілено на 4 групи: I група (n = 20) - 5 мл 0,02 % розчину хлоргексидину біглюконату, II група (n = 20) - 5 мл 0,02 % розчину декаметоксину, III група (n = 20) - 5 мл гелевого антисептичного розчину (розчину декаметоксину на основі гіалуронової кислоти), контрольна група (n = 20) - 5 мл фізіологічного розчину. Після моделювання розлитого перитоніту через 24 год щурам під знеболюванням 5 % розчином тіопенталу натрію виконували лапаротомію. Інтраопераційно проводили бактеріологічне дослідження вмісту ЧП для визначення ступеня обсіменіння. Здійснювали санацію ЧП антисептиками. Через 48 год у всіх групах щурів проводили релапаротомію. Візуально оцінювали парієтальну та вісцеральну очеревину. Інтраопераційно проводили бактеріологічне дослідження ексудативного вмісту ЧП. Оцінювали вираженість спайкового процесу в ЧП. Використання розчину декаметоксину у поєднанні з гіалуроновою кислотою продемонструвало максимальний антисептичний ефект у порівнянні з 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконату (p 0,01) і перевагу над 0,02 % розчином декаметоксину на водній основі (p 0,05). Висновки: застосування гелевого антисептичного розчину декаметоксину в поєднанні з гіалуроновою кислотою має суттєву перевагу у порівнянні з 0,02 % водним розчином хлоргексидину для санації ЧП у разі загального калового перитоніту
Доп.точки доступа:
Фелештинський, Я. П.
Демкович, О. П.
Сміщук, В. В.
Триліс, О. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гречана, У. І.
Діагностично-лікувальна тактика при тонкокишкових кровотечах [Текст] = Diagnostic and treatment tactics in small bowel bleeding / У. І. Гречана // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 34-37. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
ЭНДОСКОПИЯ КАПСУЛЬНАЯ -- CAPSULE ENDOSCOPY
ЭНТЕРОСКОПИЯ ДВОЙНАЯ БАЛЛОННАЯ -- DOUBLE-BALLOON ENTEROSCOPY
Аннотация: Застосування розробленого діагностичного алгоритму з використанням капсульної ендоскопії та двобалонної ентероскопії дало змогу виявити джерело тонкокишкової кровотечі у 92,8 % хворих та визначити лікувальну тактику. При тонкокишковій кровотечі, яка триває, з виявленим її джерелом лікувальна тактика полягає у виконанні ургентної ендоскопічної або відкритої операції, а при тонкокишковій кровотечі, котра припинилася, — у дообстеженні та плановому хірургічному лікуванні
Свободных экз. нет

Найти похожие

Коваленко, О. М.
Використання рН-метрії для визначення глибини дермальних термічних уражень і вибору методу лікування [Текст] = The use of pH to determine the depth of dermal burns and treatment choice / О. М. Коваленко, А. М. Коваленко // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 38-42. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ОЖОГИ -- BURNS
Аннотация: Контактна рНметрія ран у хворих з дермальними опіками — об’єктивний метод визначення глибини термічного ураження в ранні строки після травми і прогнозування перебігу ранового процесу. Градієнт рН гомологічних сегментів до 2 є чіткою межею наявності поверхневих дермальних опіків, а градієнт рН ³ 4 свідчить про наявність глибоких дермальних опіків і є показанням до раннього хірургічного лікування
Доп.точки доступа:
Коваленко, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Морфологічні особливості шкіри при її форсованому розтягненні в експерименті [Текст] = Functional morphology the skin during forced tissue expansion in the experiment / Г. А. Олійник [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 45-50. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
КОЖА -- SKIN
Кл.слова (ненормированные):
Дермотензия -- Линии Лангера
Аннотация: Мета роботи - вивчити морфологічні особливості колагенових волокон дермального шару шкіри за її експериментального механічного розтягнення відносно ліній Лангера. 120 зразків шкіри, вилучені протягом 5 год у разі автопсії, було розподілено на 3 групи: 50 фрагментів шкіри, які піддавалися форсованому механічному розтягненню паралельно до ліній Лангера, 50 зразків, котрі піддавалися форсованому механічному розтягненню перпендикулярно до ліній Лангера. Групу контролю утворили 20 зразків шкіри, взятої паралельно (10 зразків) і перпендикулярно (10 зразків) до ліній Лангера, які не зазнали механічного впливу. Механічне розтягнення шкіри, взятої паралельно до ліній Лангера, надає невеликий додатковий приріст тканини, що не ефективно для формування додаткового пластичного матеріалу з прилеглої неушкодженої шкіри для закриття дефектів різної етіології. Форсоване розтягнення шкіри, взятої паралельно до ліній Лангера, призводить до витягування, стоншення і фрагментації колагенових волокон, що розцінюється як травматичний вплив на них. Механічне розтягнення шкіри, взятої перпендикулярно до ліній Лангера, надає найбільшу додаткову довжину тканини, що ефективно для формування додаткового пластичного матеріалу з прилеглої неушкодженої шкіри для закриття дефектів різної етіології, та забезпечує витягування і стоншення колагенових волокон без їх фрагментації, що свідчить про високий потенціал шкіри щодо розтягнення без травмування інтрадермальних структур. Висновки: у разі планування операції дерматензії на всіх її етапах для одержання додаткового пластичного матеріалу з метою усунення ранових дефектів різної етіології необхідно враховувати анатомічні особливості розташування щодо ліній Лангера
Доп.точки доступа:
Олійник, Г. А.
Кремень, В. О.
Грязін, О. Є.
Тимченко, О. К.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бадюл, П. А.
Применение перфорантного лоскута на первой тыльной метакарпальной артерии для реконструкции дефектов покровных тканей кисти [Текст] = First dorsal metacarpal artery flap for hand cover tissue defects reconstruction / П. А. Бадюл, С. В. Слесаренко, С. А. Жорняк // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 51-56. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- SOFT TISSUE INJURIES
КИСТЬ -- HAND
Аннотация: Цель работы - повысить эффективность реконструкции дефектов покровных тканей кисти с учетом функционального и эстетического аспектов. В период с 2015 по 2018 г. под наблюдением находились 12 пациентов с дефектами мягких тканей кисти, которым была выполнена пластика лоскутом на первой тыльной метакарпальной артерии и его модификацией. Для оценки эффективности лечения оценивали уровень осложнений и эстетического и функционального состояния кисти через 6 мес после лечения с помощью опросника "Оценка уровня повседневной жизнедеятельности и качества жизни больных с пораженной кистью" (В. В. Азолов и др., 2004). Проведенное лечение способствовало восстановлению анатомической целостности и функции кисти. Согласно опроснику уровень повседневной жизнедеятельности и качества жизни больных с пораженной кистью через 6 мес после лечения составлял от 23 до 27 баллов (медиана - (26,0 +- 1,3) балла), что соответствует высокому уровню удовлетворенности результатом лечения. Выводы: одноэтапная реконструкция дефектов покровных тканей кисти с применением перфорантного лоскута на первой тыльной метакарпальной артерии позволяет повысить эффективность хирургического лечения (обеспечивает первичное закрытие дефекта мягких тканей и раннее восстановление функции кисти, а также восстановление утраченного кожного покрова без нарушения контуров кисти и деформации донорской области) и удовлетворенность пациента результатами лечения
Доп.точки доступа:
Слесаренко, С. В.
Жорняк, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Вплив перетворень у стінці тонкої кишки при створенні електрозварних анастомозів різного типу на розривну міцність з’єднання [Текст] = Influence of small intestine wall changes after electrically welded anastomoses of different types for the anastomotic tensile strength / С. С. Подпрятов [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 57-62. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
Аннотация: Мета роботи - вивчити вплив на клінічні розривні властивості електрозварного анастомозу особливостей морфологічних перетворень у стінці тонкої кишки у разі застосування лінійного та багатоточкового методів з'єднання. На ділянках тонкої кишки діаметром 25 - 26 см за умов комплексного гострого експерименту на свинях наклали 2 дворядних скобкових анастомози степлером і по 72 електрозварювальних точковим зварюванням (зубчастий пінцет з тиском на вістрі 1,8 H/мм. 2) та лінійним циркулярним (тиск 2,1 H/мм. 2) за типом "кінець до кінця". Використовували програму електрозварювального апарата "Патонмед" ЕКВЗ-300 (440 кГц). Випробовували анастомози повільним (до 15 мм рт. ст./хв) введенням рідини. За сліпим методом обирали варіант дослідження для кожного типу електрозварного з'єднання: до розриву або до втрати герметичності скобкового анастомозу (24,5 мм рт. ст.). Нерозірвані анастомози спрямовували на гістологічне дослідження. Всі електрозварні анастомози залишалися герметичними за тиску розпирання 24,5 мм рт. ст. Лінійний розрив спостерігали за тиску (56,6 +- 9,2) мм рт. ст., точковий - за тиску (38,2 +- 4,2) мм рт. ст. Товщина з'єднання лінійного анастомозу становила від 0,1 до 0,16 мм. Морфологічна характеристика анастомозу дещо відрізнялася на сегменті від 1/2 до 1/3 довжини кола, в якому виявили більшу частку щілин та кількість проміжків між з'єднаними коагульованими м'язовими оболонками, хоча загалом суцільність коагуляційних змін по колу зберігалася. Розрив під час дослідження межі міцності відбувався в зазначеному сегменті. Товщина точкового анастомозу хвилеподібно змінювалася від 0,8 до 3,0 - 4,0 мм. У точці зведення зубоподібних електродів відбувалося з'єднання м'язових оболонок, просторова орієнтація клітинних фрагментів і волокон, утворення конгломерату. Перифокально м'язові шари не зливалися, хоча входили до складу коагуляційного конгломерату, який охоплював переважно м'язовий та підслизовий шари. Серозні оболонки були з'єднані. На прикладі багатоточкового електрозварного з'єднання стінок кишки можна оцінити запас міцності, який може мати суцільне електрозварне з'єднання, та характеристику припустимої нерівномірності морфологічних перетворень за забезпечення клінічно необхідних покажчиків міцності та герметичності. Висновки: незважаючи на різну глибину електрозварних перетворень у тканині вздовж кола анастомозу, наявність з'єднання коагульованих м'язових шарів кишки та суцільність коагуляційних змін уздовж лінії анастомозу, які формуються під дією обраних параметрів інструменту та імпульсів, забезпечують статистично значуще вищий, у порівнянні зі скобковим, розривний тиск для з'єднання. Глибина електрозварних перетворень і безперервна щільність з'єднання коагульованих м'язових і волоконних структур за лінійного типу з'єднання стінок кишки зумовлюють його переважну міцність у порівнянні з багатоточковим
Доп.точки доступа:
Подпрятов, С. С.
Подпрятов, С. Є.
Гичка, С. Г.
Гетьман, В. Г.
Макаров, А. В.
Маринський, Г. С.
Ткаченко, В. А.
Ткаченко, С. В.
Чернець, О. В.
Тарнавський, Д. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Перший досвід використання ендовенозного електрозварювання в комплексному хірургічному лікуванні гострого висхідного тромбофлебіту великої підшкірної вени [Текст] = Endovenous electric welding in the comprehensive surgical treatment of acute ascending thrombophlebitis of great saphenous vein. First experience / C. І. Саволюк [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 63-67. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ТРОМБОФЛЕБИТ -- THROMBOPHLEBITIS
ПОДКОЖНАЯ ВЕНА -- SAPHENOUS VEIN
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Аннотация: Мета роботи - вивчити можливості застосування ендовенозного електрозварювання в комплексному хірургічному лікуванні гострого висхідного тромбофлебіту (ГВТ) великої підшкірної вени (ВПВ). Проаналізовано результати лікування у період з 2015 до 2017 р. 22 хворих із ГВТ ВПВ віком від 25 до 69 років (середній вік - (49,36 +- 2,75) року). Чоловіків було 5 (22,73 %), жінок - 17 (77,27 %). Згідно з міжнародною класифікацією CEAP (Clinical Etiological Anatomical Pathophysiological) клас C2 діагностували у 4 хворих, клас C3 - у 9, клас C4 - у 3, клас C5 - у 5, клас C6 - в 1. Усунення ГВТ ВПВ проведено за допомогою ендовенозного електрозварювання тромбованого сегмента вени. Як джерело струму використано багатофункціональний апарат для електрозварювання живих тканин ЕК300М "Свармед" вітчизняного виробництва. Клінічну оцінку результатів лікування проведено з урахуванням ознак рецидиву тромбофлебіту, зменшення запального інфільтрату в ділянці звареної вени, зменшення або зникнення больового синдрому, симптомів хронічної венозної недостатності. Стабільність оклюзії контролювали за даними ультразвукового дуплексного ангіосканування. Хворих із ГВТ ВПВ, пролікованих із застосуванням ендовенозного електрозварювання, виписано зі стаціонару на 4-ту - 7-му добу (в середньому - на (4,86 +- 0,23) доби) після операції. У найближчий період рецидиву тромбофлебіту не зафіксовано. У 19 (86,36 %) пацієнтів на момент виписування зі стаціонару запальний інфільтрат по ходу звареної вени значно зменшився, у 3 (13,64 %) - больовий синдром вдалося ліквідувати повністю. В усіх прооперованих, за даними ультразвукового дуплексного ангіосканування, спостерігалася стійка оклюзія зварених вен. У терміни 6 - 12 міс у 19 (86,36 %) пацієнтів ультразвукове дуплексне ангіосканування виявило фіброзне переродження звареної тромбованої ВПВ, у 3 (13,64 %) - реканалізацію ВПВ. Висновки: ендовенозне електрозварювання тромбованої ВПВ у 86,36 % випадків забезпечило повну оклюзію, фіброзну трансформацію звареної вени, зменшення травматичності та поліпшення косметичного результату операції
Доп.точки доступа:
Саволюк, С. І.
Ходос, В. А.
Геращенко, Р. А.
Горбовець, В. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Нікульніков, П. І.
Досвід застосування препарату "Пентотрен" у пацієнтів з облітерувальними захворюваннями периферичних артерій [Текст] = Experience with pentotren in patients with obliterating peripheral arteries diseases / П. І. Нікульніков, А. В. Ратушнюк // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 68-70. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Пентотрен

MeSH-главная:
АРТЕРИИ -- ARTERIES
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL VASCULAR DISEASES
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
Аннотация: Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих на облітерувальний атеросклероз артерій нижніх кінцівок. Проаналізовано результати обстеження та лікування 50 пацієнтів віком від 45 до 80 років зі стабільною переміжною кульгавістю (Fontaine 2) без загострень протягом останніх 6 міс, підтвердженою даними ультразвукового дуплексного сканування, комп'ютерної томографії з ангіографією чи артеріографії. Пацієнтів було розподілено на 2 групи. Хворі основної групи (n = 30) одержували лікування препаратом пентотрен ("Дарниця", розчинна форма пентоксифіліну 0,5 мг/мл, 200 мл у флаконі) по 3 флакони двічі на добу, швидкість інфузії - 100 мг/год. Рекомендувалася програма фізичної активності. Пацієнтам контрольної групи (n = 20) проводили лікування 600 мл фізіологічного розчину двічі на добу з максимальною фізичною активністю. Тривалість лікування становила 14 днів. Використання готової інфузійної форми пентоксифіліну у добовій дозі 600 мг у поєднанні з фізичними вправами під наглядом лікаря та корекцією чинників ризику надало змогу збільшити дистанцію безбольової ходьби на 71,8 % і максимальну дистанцію ходьби на 78,3 %, що сприяло поліпшенню якості життя пацієнтів. Висновки: одержані дані дають підставу рекомендувати препарат пентоксифіліну до застосування у комплексному лікуванні пацієнтів з оклюзивними захворюваннями периферичних артерій атеросклеротичного генезу
Доп.точки доступа:
Ратушнюк, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Вихтюк, Т. І.
Поширеність та структура ускладнень післяопераційних ран пацієнтів, прооперованих з приводу критичної ішемії нижніх кінцівок [Текст] = Prevalence and structure of postoperative wounds complications in patients operated for critical limb ischemia / Т. І. Вихтюк, Ю. Г. Орел // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 71-74. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛИМФОЦЕЛЕ -- LYMPHOCELE
НЕКРОЗ -- NECROSIS
Аннотация: Мета роботи - оцінити поширеність ускладнень післяопераційних ран (ПОР) пацієнтів, прооперованих з приводу критичної ішемії нижніх кінцівок, та вивчити структуру і частоту їх виникнення залежно від виду ускладненої ПОР. Проаналізовано результати лікування 758 пацієнтів з оклюзійно-стенотичними ураженнями аорто-клубового та стегново-підколінно-гомілкового сегментів артерій нижніх кінцівок, які перебували на стаціонарному лікуванні та яким було проведено 783 реконструктивні оперативні втручання у відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні і клінічної бази кафедри хірургії № 2 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького за період з 2014 до 2016 рр. Вік обстежених пацієнтів становив 45 - 84 роки, у середньому - (66,64 +- 0,65) року. Стадії інфекційного ураження м'яких тканин визначали за класифікацією Szilagyi (1972). Частка неінфекційних ускладнень ПОР від загальної кількості прооперованих пацієнтів становила 5,4 %, з них 12 (29,3 %) лімфатичних та 29 (70,7 %) ішемічних. Лімфатичні ускладнення були представлені лімфоцеле, їх частка від усіх післяопераційних ускладнень становила 6,8 %, ішемічних - 16,5 %. Частка інфекційних ускладнень ПОР від загальної кількості прооперованих пацієнтів становила 17,81 %, від проведених оперативних втручань - 17,24 %. Висновки: висока поширеність ускладнень ПОР (23,22 %) у пацієнтів, прооперованих з приводу критичної ішемії нижніх кінцівок, потребує вдосконалення чинних та розроблення нових лікувально-профілактичних схем ведення у післяопераційний період таких пацієнтів. Інфекційні ускладнення зумовлюють численні післяопераційні ризики та порушення функціонування судинної реконструкції, подовжують тривалість загоєння ран. Висока частота розвитку інфекції ділянки хірургічного втручання потребує особливої уваги судинних хірургів до інфекційного компонента під час догляду ПОР
Доп.точки доступа:
Орел, Ю. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Хірургічне лікування нирково-клітинного раку з тромбозом нижньої порожнистої вени та правого предсердя [Текст] = Surgical treatment of renal cell carcinoma with thrombosis of inferior vena cara and right atrium / І. І. Кобза [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 75-79. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
КАРЦИНОМА ПОЧЕЧНО-КЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, RENAL CELL
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Аннотация: Вибір оптимальної тактики хірургічного втручання у хворих на нирковоклітинний рак, ускладнений тромбозом нижньої порожнистої вени та правого передсердя, визначається рівнем венозної інвазії, що при застосуванні мультидисциплінарного підходу дає змогу мінімізувати ризик інтра та післяопераційних ускладнень, а також поліпшити віддалені результати лікування
Доп.точки доступа:
Кобза, І. І.
Мота, Ю. С.
Лебедева, С.А.
Орел, Ю. Г.
Жук, Р. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Эмболизация ветвей воротной вены у пациентов с холангиокарциномой: непосредственные результаты [Текст] = Portal vein branches embolization in patients with cholangiocarcinoma: early results / В. А. Кондратюк [и др.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 80-83. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ПОРТАЛЬНАЯ ВЕНА -- PORTAL VEIN
ХОЛАНГИОКАРЦИНОМА -- CHOLANGIOCARCINOMA
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Аннотация: Цель работы - изучить эффективность дооперационной эмболизации ветвей воротной вены (ДЭВВВ) у пациентов с холангиокарциномой, которым предстоит обширная радикальная резекция печени (ОРРП). За период с 2006 по 2015 г. ДЭВВВ выполнена у 148 пациентов с холангиокарциномой, которых готовили к ОРРП. Показаниями к ДЭВВВ считали расчетный остаточный объем печени (РООП) менее 30 % и уровень общего билирубина в крови менее 300 шт/л. Изучали изменение объема печени по данным двух компьютерных томографий (до выполнения ДЭВВВ и перед ОРРП). Функцию печени оценивали с помощью стандартных лабораторных тестов. ДЭВВВ способствовала статистически значимому увеличению РООП на 45,5 %, что позволило исключить всех пациентов из группы высокого риска и провести ОРРП у 141 (95,6 %) больного. Динамика лабораторных показателей свидетельствовала о процессах цитолиза и снижении синтетической функции печени, возникающих после ДЭВВВ, с полным восстановлением печеночной ткани в течение 3 нед. Выводы: ДЭВВВ позволяет увеличить РООП у пациентов с холангиокарциномой при отстутствии осложнений, что дает основание рекомендовать включение этой методики в протокол подготовки пациентов с холангиокарциномой к ОРРП
Доп.точки доступа:
Кондратюк, В. А.
Фуркало, С. Н.
Коршак, А. А.
Гиндич, П. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Фелештинський, Я. П.
Використання ліофілізованого колагенового імплантату для хірургічного лікування транссфінктерних нориць прямої кишки [Текст] = Freeze-dried collagen implant for the surgical treatment of trans-sphincteric anal fistula / Я. П. Фелештинський, Є. Є. Борн, М. О. Йосипенко // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 84-87. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ПРЯМОЙ КИШКИ СВИЩ -- RECTAL FISTULA
АЛЛОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HOMOLOGOUS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Аннотация: Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування транссфінктерних нориць прямої кишки (ТСНПК) шляхом використання ліофілізованого колагенового імплантату. У клініці кафедри хірургії і проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика за період з 2012 до 2017 рр. прооперовано 88 хворих з ТСНПК. Вік хворих - від 25 до 65 років, середній вік - (54,3 +- 2,1) року. Чоловіків було 54 (61,4 %), жінок - 32 (36,4 %). Усім хворим проведено трансанальне ультразвукове дослідження із застосуванням комплексної речовини датчиком кругового зображення (5,0 - 7,5 МГц). У 32 (36,4 %) хворих було діагностовано передні, у 26 (29,5 %) - бічні, у 30 (34,1 %) і задні транссфінктерні нориці. Залежно від методики хірургічного лікування хворих бкло розподілено на 2 групи: основну - 44 хворих, яким хірургічне лікування проводили за розробленою методикою з використанням ліофілізованого алогенного колагенового імплантату, та порівняння - 44 хворих, у яких застосували традиційні методики хірургічного лікування нориць прямої кишки (висічення нориці у просвіт кишки - у 28 (63,6 %) спостереженнях, Seton Placement (накладання лігатури) - у 16 (36,4 %)). Ефективність операцій оцінювали шляхом порівняння найближчих і віддалених результатів. В основній групі нагноєння рани виникло у 2 (4,5 %) хворих, серозне запалення післяопераційної рани - у 4 (9,1 %). Анальної інконтиненцїї не відзначено. Рана загоїлася у середньому на (10,0 +- 1,1) доби. В групі порівняння в ранній післяопераційний період спостерігали місцеві ускладнення у вигляді нагноєння рани у 9 (20,4 %) випадках, часткове нетримання газів - у 10 (22,7 %), анальну інконтиненцію 1-го ступеня - у 8 (18,9 %), стійку анальну інконтиненнію - у 6 (13,6%). Рана загоїлася у середньому на (24,0 +- 2,1) доби. Віддалені результати лікування (через 1 - 24 міс) вивчено шляхом оглядів та анкетування у 42 хворих основної групи та 41 - другої. Рецидив захворювання в основній групі відзначено у 2 (4,7 %) хворих, у групі порівняння - у 7 (17,1 %). Також у групі порівняння стійку анальну інконтиненцію спостерігали у 6 (14,6 %) хворих, часткове нетримання газів - у 8 (19,5 %). Висновки: хірургічне лікування транссфінктерних нориць з використанням ліофілізованого колагенового імплантату забезпечує надійне закриття внутрішнього отвору нориці та сприяє зниженню частоти рецидивів до 4,7 % проти 17,1 % у разі застосування традиційних методик
Доп.точки доступа:
Борн, Є. Є.
Йосипенко, М. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Індивідуальний підхід у лікуванні хронічного геморою [Текст] = Individualized treatment for chronic hemorrhoids / В. С. Андрієць [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 88-90. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ГЕМОРРОЙ -- HEMORRHOIDS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Аннотация: Мета роботи - оцінити результати застосування індивідуального підходу в хірургічному лікуванні пацієнтів з хронічним гемороєм. У дослідження увійшло 385 пацієнтів, яких було розподілено на 3 групи. В основній групі (n = 153) застосовували індивідуальний підхід: за наявності гемороїдальних вузлів I або II і III або IV ступеня в одного і того ж пацієнта видаляли гемороїдальні вузли III або IV ступеня та обов'язково виконували деартерилізацію з можливою мукопексією гемороїдальних вузлів I або II ступеня. Усі втручання супроводжувалися системним підходом. У і контрольній групі (n = 110) виконували гемороїцектомію за Мілліганом - Морганом за наявності хоча б одного гемороїдального вузла IV або III ступеня. У II контрольній групі (n = 122) виконували гемороїдектомію лише гемороїдального вузла III або IV ступеня. За використання індивідуального підходу вдалося досягнути стійких результатів. При цьому термін загоєння рани та больовий синдром зменшилися у порівнянні з такими у разі гемороїдектомії за Мілліганом - Морганом. Висновки: застосування індивідуального підходу в лікуванні геморою надало змогу скоротити термін загоєння післяопераційних ран на 30 %, зменшити інтенсивність больового синдрому на 3 бали, зберегти при цьому радикальність втручання
Доп.точки доступа:
Андрієць, В. С.
Смовженко, В. І.
Симоненко, С. О.
Хмеляр, І. В.
Лук’янчук, І. П.
Унгурян, І. С.
Ігнатюк, В. В.
Андрієць, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Особливості клінчного перебігу абсцесів та флегмон м’яких тканин у ВІЛ-інфікованих хворих [Текст] = The clinical course of abscesses and soft tissue phlegmon in HIV-infected patients / Ю. О. Шиленко [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 91-94. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ВИЧ -- HIV
БОЛЬНЫЕ -- PATIENTS
АБСЦЕСС -- ABSCESS
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
T-ЛИМФОЦИТЫ, ХЕЛПЕРЫ-ИНДУКТОРЫ -- T-LYMPHOCYTES, HELPER-INDUCER
T-ЛИМФОЦИТЫ РЕГУЛЯТОРНЫЕ -- T-LYMPHOCYTES, REGULATORY
Аннотация: Мета роботи - вивчити особливості клінічного перебігу абсцесів та флегмон м'яких тканин у ВІЛ-інфікованих хворих. Проведено аналіз клінічного перебігу абсцесів та флегмон м'яких тканин у 90 ВІЛ-інфікованих хворих (основна група) за період з 2013 до 2017 рр., які перебували на лікуванні в клініці кафедри хірургії і проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика на базі Київської міської клінічної лікарні № 5. У групу порівняння було залучено 90 пацієнтів з абсцесами та флегмонами м'яких тканин без супутньої ВІЛ-інфекції. Середній вік хворих - (31,0 +- 1,2) року). Локалізація абсцесів та флегмон: плече, передпліччя, сіднична ділянка, пахвинна ділянка, стегно, гомілка. Для вивчення особливостей клінічного перебігу післяопераційного періоду використали такі клінічні критерії, як тривалість температурної реакції та гнійного виділення, терміни очищення рани. Також досліджували імунологічний статус хворих. Під час аналізу клінічної картини встановлено, що у ВІЛ-інфікованих з гнійною інфекцією м'яких тканин після розкриття гнійника і адекватного дренування були статистично значущо більшими тривалість і вираженість температурної реакції, гнійних виділень з рани і часу очищення рани у порівнянні з хворими без ВІЛ-інфекції. У пацієнтів з ВІЛ-інфекцією відзначено виражену зміну імунорегуляції у бік переважання T-супресорів і зниження кількості T-хелперів. Тому цим хворим показана імунокорекція ретровірусними препаратами відповідно до чинних протоколів. Висновки: клінічний перебіг абсцесів та флегмон у ВІЛ-інфікованих хворих у порівнянні з хворими без ВІЛ-інфекцїї характеризується тривалішими строками гнійних виділень та очищення рани, перебування в стаціонарі, зокрема у разі ВІЛ-інфекції III - IV стадії, що підтверджено порушеннями імунологічного стану, зниженням рівня T-хелперів, потребує тривалішого та інтенсивнішого як загального, так і місцевого лікування у поєднанні з ретровірусною терапією
Доп.точки доступа:
Шиленко, Ю. О.
Фелештинський, Я. П.
Сміщук, В. В.
Степченкова, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Малиновский, A. B.
Первый опыт лапароскопической ретромускулярной пластики передней брюшной стенки с задним разделением слоев с использованием самофиксирующегося сетчатого имплантата Parietene Progrip по поводу диастаза прямых мышц живота [Текст] = Laparoscopic retro-muscular abdominal wall repair with posterior component separation and self-tacking parietene progrip mesh for the diastasis rectus abdominis. The first experience / A. B. Малиновский, М. Н. Майоренко, С. Ю. Бадион // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 95-99. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ПРЯМАЯ МЫШЦА ЖИВОТА -- RECTUS ABDOMINIS
АМИЛАЗЫ -- AMYLASES
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
Кл.слова (ненормированные):
Лапароскопическая пластика -- Самофиксирующиеся сетки
Аннотация: В последнее время все более популярной становится ретромускулярная пластика, результаты которой при больших послеоперационных грыжах и диастазе лучше, чем методики IPOM. Операция выполнена пациентке в возрасте 33 года с послеродовым диастазом прямых мышц живота шириной 6 см. Использовали 6 троакаров (четыре 5-миллиметровых и два 10-миллиметровых), расположенных симметрично по обоим фланкам. После отсепаровки заднего влагалища от прямых мышц с обеих сторон ушили диастаз и разрез заднего влагалища. В ретромускулярном пространстве к мышцам была зафиксирована сетка Parietene Progrip Mesh (Covidien, США). Длительность операции - 5 ч. Послеоперационных осложнений не было, что было подтверждено при ультразвуковом исследовании. Больная выписана на 4-е сутки послеоперационного периода. Лапароскопическая ретромускулярная пластика позволяет мобилизовать прямые мышцы живота. При установке самофиксирующегося сетчатого имплантата отпадает необходимость в трансфасциальных швах и такерах, что уменьшает риск рецидива и развития хронического болевого синдрома
Доп.точки доступа:
Майоренко, М. Н.
Бадион, С. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)