Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ХУ6/2019/1<.>

Общее количество найденных документов : 16
Показаны документы с 1 по 16

До 80-річчя професора Володимира Івановича Мамчича [Текст] // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 5

MeSH-главная:
КОЛОРЕКТАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- COLORECTAL SURGERY (история, кадры)
Доп.точки доступа:
Мамчич, Володимир Іванович (хірург ; 1938-) \про нього\

Свободных экз. нет

Найти похожие

До 70-річчя Георгія Павловича Козинця [Текст] // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 6

MeSH-главная:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ СПЕЦИАЛЬНОСТИ -- SPECIALTIES, SURGICAL (история, кадры)
Доп.точки доступа:
Козинець, Георгій Павлович (30.11.1948)

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Характеристика, механизмы действия и место веноактивных препаратов в лечении хронических заболеваний вен нижних конечностей по данным рекомендаций 2018 года [Текст] / подгот.: В. А. Черняк, К. К. Карпенко // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 7-22

Рубрики: Сулодексид

   ЦИКЛО 3 ФОРТ

   МИКРОНИЗИРОВАННАЯ ОЧИЩЕННАЯ ФЛАВОНОИДНАЯ ФРАКЦИЯ

   ИГЛИЦА

   ГИДРОКСИЭТИЛРУТОЗИДЫ

MeSH-главная:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (лекарственная терапия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патология)
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE (терапевтическое применение)
Аннотация: Хронические заболевания вен нижних конечностей, включающие варикозную и посттромботическую болезнь, являются актуальной социально-медицинской проблемой, поскольку поражают почти 18 % населения Украины. Анализ структуры и уровня первичной и накопленной инвалидности вследствие хронических заболеваний вен нижних конечностей в Украине за период с 2013 по 2017 г., проведенный Украинским государственным НИИ медико-социальных проблем инвалидности МЗ Украины, выявил неблагоприятные тенденции (Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2017 рік: Аналітико-інформаційний довідник / За ред С. І. Черняка. — Дніпро: Акцент ПП, 2018. — 177 с.). Так, в структуре заболеваний периферических сосудов взрослого населения доля хронических заболеваний вен нижних конечностей увеличилась в 1,3 раза. Основной причиной первичной инвалидности остается посттромботическая болезнь (71,4 %). За упомянутый период частота тяжелой инвалидности возросла в 1,2 раза, а первичной инвалидизации лиц молодого возраста вследствие варикозной болезни — в 1,9 раза, что указывает на низкий уровень оказания медицинской помощи населению. Причинами этого являются не только низкий уровень обращаемости пациентов к врачам на ранних стадиях развития патологии, но и отсутствие адекватной медикаментозной профилактики заболеваний вен нижних конечностей. В связи с этим роль венотоников достаточно высока. Приводим результаты изучения проблемы хронических заболеваний вен нижних конечностей ведущих флебологов под эгидой Европейского венозного форума, Международного союза ангиологов, Международного союза флебологов, Образовательного и исследовательского центра сердечно-сосудистых заболеваний (Великобритания) в сокращенном варианте
Доп.точки доступа:
Черняк, В. А. \подгот.\
Карпенко, К. К. \подгот.\

Свободных экз. нет

Найти похожие

Мельник, В. М.
Нові реконструктивно-відновні операції при радикальному хірургічному лікуванні непухлинних захворювань товстої кишки [Текст] / В. М. Мельник, О. І. Пойда, А. А. Кадір // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 23-28

MeSH-главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи — розробити нові способи реконструктивновідновних операцій після радикального хірургічного лікування непухлинних захворювань товстої кишки у пацієнтів з нетиповими анатомічними особливостями брижі тонкої кишки та верхньої брижової артерії, а також при нетипових анатомічних взаємовідношеннях між відрізками клубової кишки та демукозованого хірургічного анального каналу й синдромі подразненої тонкої кишки. Матеріали і методи. Розроблено нові способи реконструктивновідновних операцій після радикального хірургічного лікування пацієнтів з непухлинними захворюваннями товстої кишки (спосіб тонкокишкового резервуара, спосіб ілеоендоанального анастомозу, способи мобілізації та дислокації тонкокишкового трансплантата в порожнину малого таза). Ці методики використано у 32 пацієнтів у період з 2008 до 2017 рр. Результати та обговорення. Післяопераційні ускладнення, спричинені виконанням реконструктивновідновного етапу хірургічного втручання, виникли у 3 (9,4 %) пацієнтів. Отримано сприятливі функціональні результати. Відзначено відсутність діарейного синдрому та синдрому анальної інконтиненції у 28 (93,3 %) осіб. Наявність постколектомічного синдрому І (легкого) ступеня спостерігали у 26 (86,7 %) пацієнтів, ІІ (середнього) ступеня — у 4 (13,3 %). Висновки. Запропоновані способи реконструктивновідновних операцій при радикальному хірургічному лікуванні пацієнтів з непухлинними захворюваннями товстої кишки сприяли неускладненому перебігу процесів загоєння ілеоендоанального анастомозу, зменшенню частоти післяопераційних ускладнень, фізіологічному уповільненню транзиту вмісту по тонкій кишці, поліпшенню функцій кишкового травлення, всмоктування і анального тримання
The aim — to develop new methods of reconstructive operations after radical surgery of colon nonneoplastic diseases in patients with atypical small intestine and superior mesenteric artery anatomy, as well as atypical anatomical relationship between the ileal segments and the demucosal surgical anal canal, in the presence of irritable bowel syndrome. Materials and methods. New methods of reconstructive surgery after radical surgical treatment of patients with nonneoplastic diseases of the large intestine (small bowel reservoir, ileoendoanal anastomosis method, methods of mobilization and dislocation of the small bowel graft into the pelvic cavity) have been developed. These techniques were used in 32 patients from 2008 to 2017. Results and discussion. Postoperative complications due to the implementation of reconstructiverestoration stage of surgical intervention arose in 3 (9.4 %) operated patients. Favorable functional results were obtained, in particular, the absence of diarrhea syndrome and anal incontinence syndrome in 28 (93.3 %) patients. The presence of postcollectomic syndrome I (mild) degree in 26 (86.7 %) operated patients, II (moderate) degree — in 4 (13.3 %). Conclusions. Developed methods of new reconstructive operations in the radical surgical treatment of patients with nontumor colon diseases contributed to the uncomplicated flow of healing ileoendoanal anastomosis, the postoperative complications frequency reduction, physiological retardation of the small intestine contents, intestinal digestion improvement, absorption, and anal hold
Доп.точки доступа:
Пойда, О. І.
Кадір, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Малиновский, А. В.
Новый способ лапароскопической аллопластики грыж пищеводного отверстия диафрагмы [Текст] / А. В. Малиновский, С. Ю. Бадион, И. И. Горбачук // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 29-33

MeSH-главная:
ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
Доп.точки доступа:
Бадион, С. Ю.
Горбачук, И. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Грубник, В. В.
Вивчення складу колагену І та ІІІ типу в стравохідно-шлунковому переході у хворих з грижами стравохідного отвору діафрагми [Текст] / В. В. Грубник, Т. О. Савенко // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 34-38

MeSH-главная:
ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL (патофизиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА ВЕРХНИЙ ОТДЕЛ -- UPPER GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
Аннотация: Мета роботи — вивчити склад колагену I і III типу в зразках діафрагмовостравохідних зв’язок у пацієнтів з грижами стравохідного отвору діафрагми та без них. Матеріали і методи. Досліджено склад колагену І та ІІІ типу в зразках діафрагмовостравохідних зв’язок у 18 пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, прооперованих з приводу грижі стравохідного отвору діафрагми. Всім пацієнтам інтраопераційно виконано біопсію (основна група) діафрагмовостравохідних зв’язок. Для порівняння зразки діафрагмовостравохідних зв’язок були відібрані у 14 трупів (група порівняння). В основній групі було 8 (44,4 %) чоловіків і 10 (55,6 %) жінок, у групі порівняння — відповідно 6 (42,9 %) та 8 (57,1 %) (p 0,05). Середній вік у групах становив відповідно (49,0 ± 15,4) і (49,3 ± 9,6) року (p 0,05). Індекс маси тіла суттєво не відрізнявся в групах (p 0,05). З дослідження вилучали пацієнтів із захворюваннями, пов’язаними із синтезом колагену, курців та осіб, котрі раніше перенесли операцію у ділянці шлунковостравохідного переходу. Кількість І та ІІІ типу колагену визначали з використанням первинних моноклональних антитіл до відповідних білків. Для кількісної оцінки результатів імуногістохімічних реакцій у зрізах при 400разовому збільшенні мікроскопа підраховували число клітин з імунопероксидазною міткою (позитивне забарвлення) у 10 полях зору, обраних випадковим чином ( 200 клітин). Підрахунок отриманих результатів проводили по формулі HSCORE. Результати та обговорення. Вміст колагену І та ІІІ типу в діафрагмовостравохідних зв’язках у хворих з грижами стравохідного отвору діафрагми був відповідно на 49,1 та 29,3 % нижчий, ніж у групі порівняння (p 0,01). Висновки. У хворих з великими і гігантськими грижами має місце дефект синтезу сполучної тканини. Якісний склад колагену діафрагмовостравохідних зв’язок може бути етіологічним чинником виникнення гриж стравохідного отвору діафрагми. Це слід ураховувати при виборі методики лапароскопічної крурорафії
The aim — to study the collagen I and III composition in samples of the phrenoesophageal ligament in patients with and without hiatal hernia.
Доп.точки доступа:
Савенко, Т. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Хірургічне лікування післяопераційних гриж живота гігантського розміру з використанням модифікованої поліпропіленової сітки [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 39-43

MeSH-главная:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (хирургия)
Аннотация: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування післяопераційних гриж живота (ПГЖ) гігантського розміру шляхом використання операції Ramirez у поєднанні з модифікованою поліпропіленовою сіткою. Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 142 пацієнтів з ПГЖ гігантського розміру. Залежно від типу використаного під час виконання хірургічного лікування сітчастого імплантату пацієнтів розподілили на дві групи. У 71 (50 %) пацієнта групи І проведено операцію розділення анатомічних компонентів черевної стінки за Ramirez у поєднанні з алопластикою «onlay» з використанням модифікованої поліпропіленової сітки, в групі ІІ у 71 (50 %) пацієнта застосовано передню методику розділення анатомічних компонентів черевної стінки за Ramirez у поєднанні з алопластикою «onlay» з використанням класичної поліпропіленової сітки. Результати та обговорення. Статистично значущо кращі результати отримано у пацієнтів групи І порівняно з групою ІІ: серому виявлено відповідно у 5 (7,0 %) та 23 (32,4 %) пацієнтів (р 0,05), нагноєння післяопераційної рани — в 1 (1,4 %) і 6 (8,5 %) (р 0,05), запальний інфільтрат — в 1 (1,4 %) та 9 (12,7 %) (р 0,05). Тривалість стаціонарного лікування в групі І становила (7,0 ± 1,2) доби, в групі ІІ — (12,0 ± 2,3) доби. У строки від 1 до 5 років лігатурні нориці передньої черевної стінки виявлено у 4 (6,3 %) пацієнтів групи ІІ (p 0,05), мешому — у 2 (3,2 %) (p 0,05). У групі І цих ускладнень не було. Хронічний біль на ділянці черевної стінки впродовж 6 — 8 міс після операції мав місце у 5 (7,9 %) пацієнтів групи ІІ та в 1 (1,6 %) — групи І (р 0,05), рецидиви грижі — відповідно у 6 (9,5 %) і 1 (1,6 %) пацієнта (р 0,05). Висновки. Хірургічне лікування ПГЖ гігантського розміру з використанням передньої методики розділення анатомічних компонентів черевної стінки, поєднаної з методикою «onlay» із застосуванням модифікованої поліпропіленової сітки, є ефективнішим порівняно з використанням класичної поліпропіленової сітки, про що свідчило зменшення частоти сероми з (32,4 ± 1,0) до (7,0 ± 0,4) %, нагноєння післяопераційної рани — з (8,5 ± 0,4) до (1,4 ± 0,2) %, запального інфільтрату — з (12,7 ± 0,5) до (1,4 ± 0,2) %, лігатурних нориць передньої черевної стінки — з (6,3 ± 0,4) до 0 %, мешоми — з (3,2 ± 0,3) до 0 %, хронічного післяопераційного болю — з (7,9 ± 0,5) до (1,6 ± 0,2) %, рецидиву грижі — з (9,5 ± 0,5) до (1,6 ± 0,2) %
The aim — to improve the results of surgical treatment of giant incisional ventral hernias (GIVH) with the Ramirez operation in combination with modified polypropylene mesh. Materials and methods. The surgical treatment analysis of 142 patients with GIVH has been performed. Depending on the type of mesh used during surgical treatment, patients were divided into 2 groups. In 71 (50 %) of group I patients, the component separation technique by Ramirez in combination with the «onlay» alloplasty with the modified polypropylene mesh was performed. In the 2nd group in 71 (50 %) patients the component separation technique by Ramirez in combination with «onlay» alloplasty using the classic polypropylene mesh was used. Results and discussion. Statistically significant better results were obtained in patients of group І compared to group II: seroma revealed in 23 (32.4 %) in group II compared to 5 (7.0 %) in group I (p 0.05), respectively, the suppuration of the postoperative wound — from 6 (8.5 %) to 1 (1.4 %) (p 0.05), inflammatory infiltrate — from 9 (12.7 %) to 1 (1.4 %) (p 0.05). The terms of stay of patients of group ІІ on inpatient treatment — 12 ± 2.3 days, group ІІ — 7 ± 1.2 days. Longterm results: ligature fistulas of the anterior abdominal wall were detected in 4 (6.3 %) patients of group II, in patients of group I of the ligature fistulas were not detected (p 0.05), meshoma — in 2 (3.2 %) of patients in group ІІ, in group І there was no stir (p 0.05). Chronic pain in the abdominal wall in 6 — 8 months after surgery was observed in 5 (7.9 ± 0.5 %) patients in group ІІ and in 1 (1.6 %) group І (p 0.05), recurrences of hernia were found in 6 (9.5 %) patients of group ІІ, in group І — in 1 (1.6 %) (р 0.05). Conclusions. Surgical treatment of GIVH by the anterior method of the anatomical abdominal wall components separation in combination with the onlay technique using a modified polypropylene mesh is more effective than using the classic polypropylene mesh, as evidenced by a decrease in seroma frequency from 32.4 ± 1.0 to 7.0 ± 0.4 %, suppuration of the postoperative wound — from 8.5 ± 0.4 to 1.4 ± 0.2 %, inflammatory infiltrate — from 12.7 ± 0.5 to 1.4 ± 0.2 %, ligature fistulas of the anterior the abdominal wall — from 6.3 ± 0.4 to 0 %, meshoma — from 3.2 ± 0.3 to 0 %, chronic postoperative pain — from 7.9 ± 0.5 to 1.6 ± 0.2 %, hernia recurrence — from 9.5 ± 0.5 to 1.6 ± 0.2 %
Доп.точки доступа:
Фелештинський, Я. П.
Лутковський, Р. А.
Сміщук, В. В.
Ватаманюк, В. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Експериментально-клінічне обгрунтування лікування шлунково-кишкових кровотеч з використанням ендоскопічної високочастотної зварювальної біполярної електрокоагуляції [Текст] / П. Д. Фомін [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 44-49

MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (терапия)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (использование, методы)
Аннотация: Проблема лікування шлунковокишкових кровотеч є актуальною, що зумовлено високою летальністю. Ендоскопічний гемостаз дає змогу знизити як загальну, так і післяопераційну летальність у 3 — 4 рази. Використовують такі ендоскопічні методи зупинки шлунковокишкових кровотеч: хімічний, ін’єкційний, монополярна, аргоноплазмова, лазерна коагуляції, метод кліпування. Мета роботи — експериментально та морфологічно обґрунтувати використання високочастотної зварювальної біполярної електрокоагуляції із застосуванням апарата ЕК300М1 в ендоскопічному лікуванні шлунковокишкових кровотеч і впровадити її в клінічну практику. Матеріали і методи. На 10 свинях віком 5 — 7 років з масою тіла 85 — 100 кг проведено експериментальне дослідження нового способу локального гемостазу кровоточивих судин та ерозій (патент № 124885 від 25.04.2018 р. «Спосіб лікування хворих зі шлунковокишковими кровотечами») з морфологічною верифікацією стану судини. Для високочастотної зварювальної біполярної коагуляції використовували два зонди, під’єднані до апарата ЕК300 М1 у режимі перекриття: діаметром 2,2 мм (патент № 115147 від 10.04.2017 р.) з опуклим електродом (№ 1) та 3,2 мм (модифікований) з увігнутим електродом (№ 2). Результати та обговорення. Встановлено, що для зупинки кровотечі із судин діаметром до 1 мм найефективнішим є застосування зонда № 1 з тривалістю експозиції 15 с, для судин діаметром понад 1 мм — використання зонда № 2 з тривалістю експозиції від 30 с. Висновки. Високочастотна зварювальна біполярна електрокоагуляція має переваги над іншими методами ендоскопічної зупинки кровотеч і може бути рекомендована як метод вибору для лікування шлунковокишкових кровотеч, який забезпечує стійкий та остаточний гемостаз
Problem of gastrointestinal bleeding treatment remains relevant, due to the high mortality. Endoscopic haemostasis reduces both general and postoperative mortality 3 — 4 times. There are a number of methods for endoscopic haemostasis: chemical, injectable, monopolar coagulation, argon plasma coagulation, laser coagulation and clapping. The aim — to substantiate experimentally and morphologically the use of highfrequency welding bipolar electrocoagulation with the EK300M1 apparatus in gastrointestinal bleeding endoscopic treatment and introduce it into clinical practice. Materials and methods. An experimental study of a new local haemostasis method for bleeding vessels and erosions (patent N 124885 dated 25.04.2018, A method for treating patients with gastrointestinal bleeding) with morphological verification of the state of the vessels was done with experimental study on 10 pigs aged 5 — 7 years, weighing 85 — 100 kg. For highfrequency welding bipolar coagulation, two probes were used, connected to the EK300 M1 apparatus in the overlap mode: 2.2 mm in diameter (patent N 115147 dated 04.04.2017) with a convex electrode (N 1) and 3.2 mm (modified) with a concave electrode (N 2). Results and discussion. It has been established that to stop bleeding from vessels with a diameter of up to 1 mm, it is most effective to use probe N 1 with an exposure time of 15 s; for vessels with a diameter of more than 1 mm probe N 2 with an exposure time of 30 s. Conclusions. Highfrequency welding bipolar electrocoagulation has advantages over other methods of endoscopic haemostasis and can be recommended as the method of choice for the gastrointestinal.
Доп.точки доступа:
Фомін, П. Д.
Опарін, С. О.
Дядик, О. О.
Фелештинський, Я. П.
Сорокін, Б. В.
Луценко, Д. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Теплий, В. В.
Малоінвазивні методи лікування ретикулярного варикозу: склеротерапія, мікротермокоагуляція, застосування ціанакрилатного клею [Текст] / В. В. Теплий, Х. О. Корольова // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 50-56

MeSH-главная:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (терапия)
ТЕЛЕАНГИЭКТАЗИЯ -- TELANGIECTASIS (терапия)
СКЛЕРОЗИРУЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- SCLEROTHERAPY (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи — порівняти результати лікування ретикулярного варикозу та телеангіектазій за допомогою склеротерапії, мікротермокоагуляції і склерозування з використанням ціанакрилатного клею. Матеріали і методи. Проведено проспективне рандомізоване контрольоване дослідження, в яке залучили 78 пацієнтів з ретикулярним варикозом і телеангіектазіями переважно жіночої статі (72 особи) віком від 18 до 55 років. Пацієнтів розподілили за допомогою таблиці випадкових чисел на три групи по 26 осіб залежно від методу лікування: склеротерапія, мікротермокоагуляція або склерозування за допомогою ціанакрилатного клею. Результати лікування оцінювали одразу після процедури, через 1 та 6 міс. Результати та обговорення. Середня довжина судинної сітки телеангіектазій безпосередньо після процедури найбільше зменшилась при застосуванні мікротермокоагуляції (на 92,1 %), менше — після склерозації (на 73,4 %) і введення адгезиву (на 70,7 %). Результати, отримані при використанні першої методики, статистично значущо (p 0,01) відрізнялися від показників в інших групах. У групі пацієнтів, котрі перенесли склеротерапію, загальна кількість рецидивів за період спостереження становила 8 (30,7 %), після мікротермокоагуляції — 7 (26,9 %), а у разі застосування ціанакрилатного клею — 8 (30,7 %). Різниця між групами була статистично незначущою (p
The aim — to compare the results of reticular varicose veins and telangiectasias treatment depending on used treatment method: sclerotherapy, microthermocoagulation or sclerotherapy with cyanoacrylate glue. Materials and methods. A prospective randomized controlled trial was undertaken in which 78 patients were enrolled. Most of them were females (72), aged 18 — 55 years. Patients were treated with sclerotherapy or microthermocoagulation, or sclerotherapy with cyanoacrylate adhesive. The results of the treatment were compared immediately after procedure, one month and 6 months after it. Results and discussion. The average length of the telangiectasias vascular network decreased more after microthermocoagulation (92.1 %), than after sclerotherapy (by 73.4 %), and adhesive injection (70.7 %) after procedure. The results achieved after the first method were statistically significantly different from two others (p 0.01). In the group of patients who were treated with sclerotherapy, the total number of relapses during the period of observation was 8 (30.7 %), after microthermocoagulation — 7 (26.9 %) relapses, in case of cyanoacrylate injection — 8 (30.7 %) relapses. The difference between groups is not statistically significant (p
Доп.точки доступа:
Корольова, Х. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Огородник, Т. А.
Анализ симультанных оперативных вмешательств у пациентов с гипергликемией [Текст] / Т. А. Огородник, В. Г. Мишалов, А. В. Динец // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 57-62

MeSH-главная:
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA (хирургия)
Аннотация: Цель работы — провести клинический анализ симультанных гинекологических операций и операций на органах брюшной полости в ретроспективной когорте пациентов в возрасте 55 лет и старше с нарушением толерантности к глюкозе. Материалы и методы. Все пациенты, которым проводили оперативное лечение в отделении хирургии Александровской клинической больницы г. Киева (клиническая база кафедры хирургии № 4 Национального медицинского университета имени А. А. Богомольца) в 2016 — 2018 гг., были включены в это исследование. Анализ медицинской документации предусматривал идентификацию пациентов в возрасте старше 55 лет, которым выполняли симультанные операции, то есть оперативные вмешательства на двух анатомических зонах или более при разных заболеваниях. Всего выполнено 3974 оперативных вмешательства у 3158 пациентов, из них у 816 — симультанные операции. Из этих пациентов 185 были в возрасте 55 лет и старше с нарушением толерантности к глюкозе. Им выполнены 325 симультанных операций. Результаты и обсуждение. Проведено 46 гинекологических и 279 операций на органах брюшной полости и при грыжах. Нарушение толерантности к глюкозе выявлено у всех пациентов, которым проводили симультанно гинекологические операции, и у 20 (30 %) пациентов, которым не выполняли симультанно гинекологические операции (р = 0.0001). Абдоминопластику и герниопластику статистически значимо чаще проводили симультанно с гинекологическими операциями (соответственно в 16 (14.4 %) и 6 (3.6 %) и в 57 (51.4 %) и 20 (12.1 %) наблюдениях (р 0.05)). Анализ клинических данных выявил наличие послеоперационных осложнений у 8 (17.3 %) пациентов, которым проводили симультанно гинекологические операции, и у 19 (29.0 %) лиц, которым не выполняли симультанно гинекологические операции (р
The aim — to identify and evaluate simultaneous gynaecological and abdominal operations in a retrospective cohort of patients aged 55 years and older with impaired glucose tolerance. Materials and methods. All patients who underwent operative treatment at the Department of Surgery in 2016 — 2018 were included in this study. The analysis of medical records provided the identification of patients over the age 55 years, in whom simultaneous operations were performed, that is, surgical interventions on two or more anatomical zones for various diseases. A total of 3974 surgeries were performed in 3158 patients, 816 of which had simultaneous operations. Of these patients, 185 were 55 years old and older with impaired glucose tolerance. 325 simultaneous operations were performed in these ones. Results and discussion. 46 gynaecological and 279 operations on the abdominal organs and hernias were performed in the cohort. Impaired glucose tolerance was detected in all patients who underwent simultaneous gynaecological operations and in 20 (30 %) patients who did not undergo simultaneous gynaecological operations (p = 0.0001). Abdominoplasty and hernioplasty were statistically significantly more often performed simultaneously with gynaecological operations (in 16 (14.4 %) and 6 (3.6 %) and in 57 (51.4 %) and 20 (12.1 %) observations (p 0.05), respectively). Analysis of clinical data revealed the postoperative complications in 8 (17.3 %) patients who underwent simultaneous gynaecological operations, and in 19 (29.0 %) patients without simultaneous gynaecological operations (p
Доп.точки доступа:
Мишалов, В. Г.
Динец, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Слесаренко, С. В.
Эффективность местного использования препаратов транексамовой кислоты при выполнении аугментационной маммопластики [Текст] / С. В. Слесаренко, П. А. Бадюл, Н. Ю. Фурсенко // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 63-68

MeSH-главная:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (хирургия)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПЛАСТИКА -- MAMMAPLASTY (использование, методы)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
Аннотация: Хирургические пациенты часто подвергаются риску кровотечения и кровопотери,что в ряде случаев может потребовать даже переливания препаратов крови. Кроме того, кровотечение провоцирует развитие гематом, которые остаются довольно распространенным осложнением в хирургии. Несмотря на то, что специалисты применяют контроль послеоперационного артериального давления, компрессионную одежду и дренирование, чтобы предотвратить развитие таких осложнений, гематомы встречаются при пластике в 115 %. Цель работы — повысить эффективность выполнения операций аугментационной маммопластики за счет снижения периоперационной и послеоперационной кровопотери путем местного применения препаратов транексамовой кислоты. Материалы и методы. В период с 2015 по 2018 г. под наблюдением находились 29 женщин, которым для восстановления формы молочных желез была выполнена операция аугментационной маммопластики. Пациентов разделили на две группы. В первой группе (n = 10) с гемостатической целью в карман с имплантатом дополнительно вводили 10 мл транексамовой кислоты, во второй группе (n = 19) транексамовую кислоту местно не применяли. Результаты и обсуждение. Все пациенты закончили лечение в клинике в соответствии с планом и были выписаны на вторыетретьи сутки после хирургического вмешательства. При контроле за дренажной жидкостью геморрагический и серозногеморрагический экссудат выделялся в объеме от 25 до 90 мл/сут после вмешательства. Быстрее объем экссудата уменьшался в первой группе. Выводы. Местное применение транексамовой кислоты позволяет уменьшить объем кровопотери в послеоперационный период при аугментационной маммопластике, сократить сроки функционирования дренажных систем и, соответственно, снизить риск осложнений, связанных с наличием дренажей и контрапертур
Surgical patients are often at risk of bleeding, which in some cases may even require blood components transfusion. In addition, bleeding provokes the hematoma development, which remains a rather common complication in surgery. Despite the fact that specialists apply postoperative blood pressure monitoring, compression therapy and drainage to prevent the development of such complications, hematomas are marked in plastic surgery at 1 — 15 %. The aim — to increase the augmentation mammoplasty surgery effectiveness by reducing perioperative and postoperative blood loss with tranexamic acid topical use. Materials and methods. 29 women to whom the augmentation mammoplasty was performed for the breast shape restoration, were supervised in the period from 2015 to 2018. Patients were divided into 2 groups. In the first group (n = 10) 10 ml of tranexamic acid were additionally introduced into the implant pocket for haemostasis, in the second group (n = 19) tranexamic acid was not used. Results and discussion. All patients completed the inpatient treatment according to the plan and were discharged on the second and third day after surgery. At control of the drainage fluid, the haemorrhagic and seroushaemorrhagic exudate was obtained from 25 to 90 ml per day after the intervention. The volume of the exudate decreased in the first group more rapidly. Conclusions. The tranexamic acid local application allows to reduce the amount of blood loss in the postoperative period, the duration of the drainage systems functioning and, accordingly, reduce the complications risk associated with the presence of drainage and contrapertures
Доп.точки доступа:
Бадюл, П. А.
Фурсенко, Н. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Реконструкція післяопікових рубцевих дефектів обличчя з використанням попередньосформованих клаптів на основі поверхневої скроневої артерії [Текст] / О. А. Жернов [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 69-75

MeSH-главная:
ОЖОГИ -- BURNS (хирургия)
ЛИЦО -- FACE (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
РУБЕЦ -- CICATRIX (хирургия)
Аннотация: Відновлення тканин обличчя при рубцевих дефектах після опіків і травм — одна зі складних проблем реконструктивної хірургії. Попередньо сформовані клапті широко не використовують через складну техніку застосування, часті ускладнення та невизначеність щодо післяопераційного ефекту. Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих з післяопіковими деформаціями обличчя шляхом використання попередньо сформованих розтягнутих клаптів з ділянки шиї на основі поверхневої скроневої артерії та поверхневої фасції. Матеріали і методи. В дослідження було залучено 3 пацієнтів з тотальними та субтотальними рубцевими деформаціями обличчя. Застосовували попередньо сформовані розтягнуті клапті з неушкоджених передньобічних ділянок шиї на основі поверхневої скроневої артерії разом з поверхневою фасцією. Після формування клаптів протягом 5 — 6 тиж здійснювали закриття дефекту ділянки обличчя. Результати та обговорення. У 3 випадках клапті повністю прижилися. Венозний застій спостерігали в 1 випадку. Ще в 1 випадку у зв’язку з некрозом і випадінням розширювача формування клаптя припинили. Показано можливість попереднього формування клаптів шиї на основі поверхневої скроневої артерії та поверхневої скроневої фасції. Висновки. Метод попереднього формування клаптів ділянки шиї поліпшує їх кровопостачання, а попереднє розтягування збільшує кількість пластичного матеріалу. Найкращим судинним носієм для формування клаптів шиї є поверхнева скронева артерія та поверхнева фасція. Використання попередньо сформованих клаптів дає змогу провести заміщення великих субтотальних чи тотальних дефектів обличчя
The facial tissues restoration for cicatricial defects after burns and injuries is one of the complex problems of reconstructive surgery. Preformed flaps are not widely used because of the complicated application, frequent complications and uncertain postoperative effect. The aim — to improve the results of surgical treatment in patients with postburn facial deformities with superficial temporal artery and the superficial fascia based expanded flaps in the neck region. Materials and methods. The study included 3 patients with total and subtotal face scar deformities. Expanded flaps from intact anterolateral areas of the neck with based on superficial temporal artery with the superficial fascia were applied. The defects of the face were closed for 5 — 6 weeks after the flap’s formation. Results and discussion. There was complete flap survival in 3 cases. Venous congestion was observed in 1 case. In another 1 case, due to necrosis and retractor prolapse, flap formation was stopped. The possibility of neck flaps preformation based on the superficial temporal artery and the superficial fascia was shown. Conclusions. The method of flaps preformation in the neck area improves their blood supply, and preexpansion increases the amount of plasty material. The best vascular supply for the neck flaps formation is the superficial temporal artery and the superficial fascia. The use of preformed flaps allows the substitution of large subtotal or total facial defects
Доп.точки доступа:
Жернов, О. А.
Трач, Р. Я.
Жернов, А. О.
Гузь, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Ультразвукова кавітація в лікуванні гнійних захворювань м’яких тканин у ВІЛ-інфікованих пацієнтів [Текст] / Ю. О. Шиленко [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 76-79

MeSH-главная:
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (хирургия)
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (патофизиология)
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ТЕРАПИЯ -- ULTRASONIC THERAPY (использование, методы, тенденции)
Аннотация: Мета роботи — підвищити ефективність лікування гнійних захворювань м’яких тканин у ВІЛінфікованих хворих застосуванням комбінації хірургічного лікування з ультразвуковою кавітацією. Матеріали і методи. Проведено аналіз комплексного хірургічного лікування абсцесів та флегмон м’яких тканин у 124 ВІЛінфікованих пацієнтів. Залежно від тактики лікування пацієнтів розподілили на дві групи. В основній групі (n = 62) застосовували комбінацію хірургічного лікування з ультразвуковою кавітацією. В післяопераційний період ультразвукову кавітацію використовували в І (ексудативній) фазі ранового процесу до появи грануляцій. У групі порівняння (n = 62) проводили лише хірургічне лікування. Результати та обговорення. Використання ультразвукової кавітації при лікуванні гнійних ран у ВІЛінфікованих пацієнтів дало змогу зупинити явища місцевого запалення і досягти часткової грануляції ранової поверхні в середньому за (13,2 ± 0,5) доби в основній групі та за (15,9 ± 0,6) доби — в групі порівняння. Бактеріальний титр ранового виділення на (15,5 ± 0,6) доби не перевищував загальноприйнятого критичного, тоді як у групі порівняння — на (16,8 ± 0,7) доби. Строки стаціонарного лікування становили в середньому (16,2 ± 0,8) доби в основній групі та (21,2 ± 0,9) доби — в групі порівняння. Висновки. Використання ультразвукової кавітації в комплексному хірургічному лікуванні гнійних захворювань м’яких тканин у ВІЛінфікованих пацієнтів прискорює очищення рани та появу грануляцій в 1,2 разу, скорочує терміни лікування в 1,3 разу порівняно з традиційними методиками хірургічного лікування за рахунок механічного очищення рани від гнійного вмісту та некротичних тканин ультразвуком низької частоти в комбінації з антисептиком
The aim — improvement of a soft tissue purulent diseases treatment in HIVinfected patients by a surgical treatment with ultrasound cavitation combination. Materials and methods. The analysis of complex surgical treatment of soft tissues apostasies and phlegmon in 124 HIVinfected patients was conducted. Patients were divided into 2 groups, depending on the strategy of treatment. In the first (main) group (n = 26) the combination of surgical treatment with ultrasonic cavitation was applied. Ultrasonic cavitation was used in postoperative period during I (exudative) phase of wound process before incarnation appeared. By comparison, in the second group (n = 62) only surgical treatment was applied. Results and discussion. The ultrasonic cavitation in treatment of soft tissue purulent diseases in HIVinfected patients allowed to stop local inflammation and achieve partial incarnation of wound surface on the average in 13.2 ± 0.5 days in the first group and in 15.9 ± 0.6 days in the second group. The level of bacterial titer of wound secretion by 15.5 ± 0.6 days was not higher than the commonly accepted critical one in comparison to the classic situation, in the second group it was on the 16.8 ± 0.7 days. Terms of inpatient treatment were: 16.2 ± 0.8 days in the first group and 21.2 ± 0.9 days in the second group accordingly. Conclusions. The usage of ultrasonic cavitation in the complex surgical treatment of soft tissue purulent diseases in HIVinfected patients significantly increases the time of wound cleaning, accelerates incarnation by 1.2, reduce the time of treatment of patients with concomitant HIV infection by 1.3 times in comparison to the classical approach of cleaning, by means of mechanical cleaning of the wound from purulence and necrotic tissue by ultrasound of low frequency in combination with antiseptic
Доп.точки доступа:
Шиленко, Ю. О.
Фелештинський, Я. П.
Сміщук, В. В.
Преподобний, В. В.
Купріян, М. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Наблюдение клинического случая лечения пациентки с желтухой смешанного генеза [Текст] / К. Ю. Пархоменко [и др.] // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 80-83

MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА -- JAUNDICE (диагностика, патофизиология, терапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: В связи с возрастанием количества пациентов, у которых ведущим синдромом какого-либо заболевания является желтуха, актуальными являются вопросы их дифференциальной диагностики, выбора объема оперативного вмешательства (при необходимости его проведения) и рациональной консервативной терапии в послеоперационный период. Описан случай лечения пациентки с желтухой смешанного генеза, которая была госпитализирована в хирургическое отделение специализированной медико-санитарной части № 13 г. Харькова с жалобами на пожелтение склер и кожных покровов, тошноту, изжогу. Пациентке был установлен диагноз «Желчнокаменная болезнь ІІ. Хронический холецистит. Холедохолитиаз. Остро затянувшаяся механическая желтуха». Выполнено плановое оперативное вмешательство в объеме верхне-срединной лапаротомии, холецистэктомии, интраоперационной холангиографии, холедохотомии, дренирования холедоха по Холстеду, дренирования подпеченочного пространства. В послеоперационный период обращала внимание иктеричность кожи и слизистых оболочек при адекватном функционировании дренажа холедоха. При серологическом исследовании были обнаружены антитела к иерсиниозу и псевдотуберкулезу. На фоне проводимой терапии с учетом рекомендаций смежных специалистов общесоматическое состояние улучшилось. Уровень общего билирубина прогрессивно снижался. Пациентка была выписана с рекомендациями в относительно удовлетворительном состоянии. По нашему мнению, данный клинический пример иллюстрирует многогранность синдрома желтухи и доказывает, насколько сложна иногда бывает дифференциальная диагностика заболеваний, ведущим синдромом которых является желтуха, и как важно своевременно распознать соответствующую патологию и выбрать правильную лечебную тактику
As the number of patients in whom the leading disease syndrome is jaundice continues to increase, the issues of their differential diagnosis, the surgery extension choice (if necessary), rational conservative therapy in the postoperative period remain relevant. A case report of treating management in patient with jaundice of mixed genesis, who was hospitalized in the surgical department with yellowish skin and sclera, complaints of nausea and heartburn, is given. The chronic calculous cholecystitis, choledocholithiasis, acute obstructive jaundice was diagnosed in patient. A planned surgical intervention included upper-median laparotomy, cholecystectomy, intraoperative cholangiography, choledochotomy, Holsted choledochal drainage, and subhepatic space drainage was performed. In the postoperative period the jaundice despite adequate functioning of the choledochal drainage attracted attention. Serological tests revealed antibodies to yersiniosis and pseudotuberculosis. Against the background of therapy, taking into account the recommendations of related specialists, the general somatic condition has improved. Total bilirubin levels have progressively decreased. The patient was discharged with recommendations in a relatively satisfactory condition. In our opinion, this clinical example illustrates the complexity of jaundice syndrome and proves how difficult it is sometimes to differentiate the diagnosis of diseases, the leading syndrome of which is jaundice, and how important it is to identify the appropriate pathology in a timely manner and choose the right therapeutic approach
Доп.точки доступа:
Пархоменко, К. Ю.
Паюнов, К. Е.
Дроздова, А. Г.
Винниченко, О. В.
Супличенко, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Коваленко, О. М.
Сучасні можливості лікування опікового шоку [Текст] / О. М. Коваленко // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 84-90

MeSH-главная:
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
ШОК -- SHOCK (терапия)
Аннотация: Опіковий шок характеризується значними порушеннями центральної гемодинаміки, наявністю мікроциркуляторних розладів унаслідок первинної гіповолемії, стрес-реакції, масового вивільнення медіаторів запальної реакції, розвитку всіх типів гіпоксії, різких порушень кислотно-основного стану, згортально-протизгортальної системи гемостазу, диспротеїнемічних порушень, порушень електролітного балансу тощо, що швидко призводить до розвитку органної дисфункції та поліорганної недостатності. У зв’язку з цим важливе значення в лікуванні опікових хворих має інфузійна терапія, спрямована на поліпшення реологічних властивостей крові, мікроциркуляції тканин, корекцію ацидозу. Значні порушення гомеостазу при опіковому шоці зумовлюють актуальність проблеми вибору інфузійних розчинів для корекції гемодинамічних порушень. Надано характеристику засобів, які використовують для корекції гемодинамічних порушень при опіковому шоці. Відновлення дефіциту об’єму для підтримки тканинної перфузії та корекції метаболічного ацидозу можна досягти за допомогою розчинів кристалоїдів та колоїдів. Із плазмозамінників використовують низькомолекулярні гідроксіетилкрохмалі, які замінили декстрани та нативні білки (альбумін, плазма). Однак кристалоїди спричиняють набряки. Декстрани нині не застосовують. Трансфузія альбуміну показана лише при гіпопротеїнемії, а плазми – при дефіциті факторів згортання. Показано роль «Реосорбілакту» в корекції гіповолемії та метаболічного ацидозу в хворих з опіковою хворобою. Наявність у клінічній практиці вітчизняних полііонних багатофункціональних розчинів («Реосорбілакт» тощо) сприяла розробці нових методик інфузійної терапії
Burn shock is characterized by significant disturbances of central hemodynamic, the presence of microcirculatory disorders due to primary hypovolemia, stress reaction, mass release of inflammatory response mediators, the development of all types of hypoxia, sharp changes in the acid-base state, blood coagulation, dysproteinaemic changes, electrolyte imbalance and quickly leads to the organ dysfunction and multiple organ failure. In this regard, infusion therapy is important in the treatment of burn patients, aimed at blood rheology improving, tissues microcirculation, acidosis correction. Significant homeostatic disturbances during the burn shock acutely determine the infusion solutions choice problem for the hemodynamic disturbance’s correction. The infusion solutions characteristics of for the correction of hemodynamic disturbances during burn shock have been given. Volume deficit recovery for tissue perfusion support and metabolic acidosis correction can be achieved with crystalloid and colloid solutions. Among plasma substitutes, these are low molecular weight hydroxyethyl starch which replaced dextran and native proteins (albumin, plasma). But crystalloids cause swelling. Dextran are not applied now. Albumin transfusion is indicated only for hypoproteinaemia, and plasma for the coagulation factors deficiency. The role of Rheosorbilact in the correction of hypovolemia and metabolic acidosis in patients with burn disease is shown. The presence in clinical practice of domestic polyionic multifunctional solutions of Rheosorbilact gives a positive impetus to the development of new infusion therapy methods
Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Геник, С. М.
Тромбофілія як причина тромбозу атипових хірургічних локалізацій [Текст] / С. М. Геник // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 91-97

MeSH-главная:
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA (хирургия)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (хирургия)
Аннотация: Тромбофілія — це зміна балансу згортальної системи крові, яка виявляється підвищеною схильністю до тромбоутворення. Формування тромбів відбувається внаслідок складної взаємодії між ендотелієм судин, тромбоцитами, факторами згортання крові, природними антикоагулянтами і фібринолітичною системою крові. Небезпека полягає в тому, що тромби зазвичай виникають раптово. Тромбофілія різної локалізації у хірургічних хворих є патологією, яка часто залишається нерозпізнаною і загрожує життю. Тромбози судин атипової локалізації (мезентеріальних судин, печінкових вен, ворітної, селезінкової вени і вен верхньої кінцівки) виникають у пацієнтів зі спадковими або набутими дефектами гемостазу. Найчастіше тромбози атипової локалізації виявляють в осіб зі спадковими дефектами гемостазу (генетичною тромбофілією). При виявленні тромбозу рідкісної локалізації необхідно провести скринінг на спадкові або набуті форми тромбофілії. Це дає змогу виділити пацієнтів, яким показана тривала антикоагулянтна терапія і обов’язково антикоагулянтна профілактика в ситуаціях, пов’язаних з ризиком тромбоемболічних ускладнень. Установлено, що гомозиготні мутації або поєднання двох гетерозиготних поліморфізмів і більше призводять до розвитку тромбозів у молодому віці та асоційовані зі схильністю до рецидивів. Виявлення тромбофілії не є абсолютним показанням до проведення профілактики тромбозів. Однак поєднання тромбофілії з чинниками ризику венозних тромбоемболій значно підвищує частоту венозних тромбозів і потребує вжиття заходів для їх профілактики. Наявність тромбофілії є причиною частішого виникнення тромбозів артерій у молодому віці, а також при новоутвореннях і миготливій аритмії
Thrombophilia is a change in the balance of the blood coagulation system, manifested by an increased tendency to thrombosis. The formation of blood clots occurs as a result of a complex interaction between the vascular endothelium, platelets, blood clotting factors, natural anticoagulants and fibrinolytic blood system. The particular danger of intravascular blood clots is that they usually occur suddenly. Thrombophilia of various localizations in surgical patients is a pathology that often remains unrecognized and threatens life. Thrombosis of vessels of atypical localizations (mesenteric vessels, hepatic veins, portal, splenic, veins of the upper limb) arise in patients with hereditary or acquired haemostasis defects. Most often, atypical localization of thrombosis is found in individuals with hereditary haemostasis defects (genetic thrombophilia). If thrombosis of rare localizations is detected, screening for hereditary or acquired thrombophilia forms is required. This allows to select patients with prolonged anticoagulant therapy and obligatory anticoagulant prevention indication in situations, which are related with risk of thromboembolic complications. It has been established that homozygous mutations or a combination of two or more heterozygous polymorphic ones, as a rule, lead to the thrombosis development at a young age and are associated with a tendency to relapse. The detection of thrombophilia is not an absolute indicator for the thrombosis prophylaxis. However, the combination of thrombophilia with a risk factor for venous thromboembolism significantly increases the venous thrombosis incidence and requires measures aimed at their prevention. The presence of thrombophilia contributes to more frequent arterial thrombosis at a young age, as well as in neoplasms and atrial fibrillation
Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)