Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ЦУ1/2018/52/6<.>

Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9

Акумуляція індоліл-3-оцтової та абсцизової кислот "бородатими" коренями Artemisia Vulgaris [Текст] / І. В. Косаківська [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 3-9

MeSH-главная:
ПОЛЫНЬ -- ARTEMISIA (метаболизм, химия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (химия)
ИНДОЛИЛУКСУСНЫЕ КИСЛОТЫ -- INDOLEACETIC ACIDS (химия)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химия)
Аннотация: Методом високоефективної рідинної хроматографії-мас-спектрометрії досліджено характер акумуляції та баланс ендогенних індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот у «бородатих» коренях Artemisia vulgaris, отриманих шляхом трансформування агропіновим штамом Agrobacterium rhizogenes A4. Показано, що вміст вільної ІОК суттєво переважав рівень кон’югованої форми гормону. Найвищу кількість активної форми ІОК (554,4 ± 27,7 нг/г сирої речовини) зафіксовано у лінії № 2. У коренях контрольних зразків домінувала вільна форма АБК. Її рівень був значно вищим, ніж у трансформованих лініях. «Бородаті» корені накопичували кон’юговану форму АБК, найвищий вміст якої у лінії № 4 сягав 459,6 ± 23,0 нг/г сирої речовини. Архітектура трансформованих коренів відзначалася значним галуженням, утворенням бічних коренів, відмічено активне накопичення біомаси. Отримані результати засвідчили зміни в балансі ендогенних фітогормонів у «бородатих» коренях A. vulgaris у бік домінування вільної форми ІОК на тлі суттєвого зниження кількості АБК
Доп.точки доступа:
Косаківська, І. В.
Войтенко, Л. В.
Дробот, К. О.
Матвєєва, Н. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Метилжасмонат и оксид азота в регуляции устьичного аппарата Arabidopsis thaliana [Текст] / Т. О. Ястреб [и др.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 10-17

MeSH-главная:
ARABIDOPSIS -- ARABIDOPSIS (метаболизм, физиология)
РАСТЕНИЙ УСТЬИЦА -- PLANT STOMATA (действие лекарственных препаратов, физиология)
Аннотация: Исследовали влияние метилжасмоната, доноров и антагонистов оксида азота (NO) на состояние устьиц у растений Arabidopsis thaliana дикого типа (Col-0). Обработка эпидермиса листьев 50–400 мкМ растворами метилжасмоната (МЖ) вызывала уменьшение числа открытых устьиц и размеров устьичной апертуры. Эти эффекты практически полностью устранялись после предварительной обработки эпидермиса скавенджером оксида азота PTIO (2-phenyl-4, 4,5,5-tetramethylimidazoline-1-oxyl-3-oxide) и частично после обработки ингибиторами NO-синтазы животных (L-NAME – NG-nitro-L-arginine methyl ester) и нитратредуктазы (вольфраматом натрия). Доноры оксида азота (L-аргинин и нитрит натрия) в концентрациях 0,5–2,0 мМ также уменьшали количество открытых устьиц и размер устьичной щели. Влияние L-аргинина на состояние устьичного аппарата нивелировалось после предобработки L-NAME, а эффекты нитрита натрия устранялись вольфраматом натрия. Сделано заключение о возможном участии NO, образующегося в результате окисления L-аргинина, а также при восстановлении нитрата/нитрита, в регуляции устьичного аппарата и его роли в реализации влияния МЖ на состояние устьиц у растений A. thaliana
Доп.точки доступа:
Ястреб, Т. О.
Колупаев, Ю. Е.
Кокорев, А. И.
Горелова, Е. И.
Дмитриев, А. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Корж, В.
Даніо - нова модельна система експериментальної біології [Текст] / В. Корж, І. Кондричин, Ц. Віната // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 18-29

MeSH-главная:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫХ ВЫБОР ДЛЯ ЭКСПЕРИМЕНТА -- ANIMAL TESTING ALTERNATIVES
РЫБЫ -- FISHES (генетика, эмбриология)
ГЕНОМИКА -- GENOMICS (методы, тенденции)
Аннотация: Поява геноміки та її використання у поєднанні з біоіміджингом з високою роздільною здатністю для вивчення механізмів розвитку тварин забезпечують науковців інформацією про набори генів та їх регуляцію під час розвитку. Це призвело до виявлення основного набору факторів транскрипції, що беруть участь у розвитку безхребетних та хребетних тварин. Цей підхід був особливо корисним завдяки широкому використанню у цих дослідженнях напівпрозорих ембріонів даніо та інших кісткових риб, використовуючи які як модельні системи розвитку хребетних тварин можна аналізувати навіть на рівні однієї клітини як різні процеси розвитку відбуваються in vivo
Доп.точки доступа:
Кондричин, І.
Віната, Ц.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Молекулярна організація 5S рибосомної ДНК Deschapmpsia antarctica [Текст] / О. О. Іщенко [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 30-37

MeSH-главная:
ПОКРЫТОСЕМЯННЫЕ -- ANGIOSPERMS (генетика)
ДНК РИБОСОМНАЯ -- DNA, RIBOSOMAL (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика)
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
Аннотация: Deschampsіa antarctіca, один із двох видів покритонасінних, які ростуть у екстремальних умовах Антарктики, являє собою унікальну модель для вивчення взаємозв’язку між генетичним поліморфізмом та такими факторами еволюції, як ізоляція, міграція та адаптація до нових екологічних умов. Зручним інструментом для вивчення цих питань є молекулярні маркери. Для оцінки можливості використання 5S рДНК для диференціації популяцій D. antarctica було здійснено клонування та сиквенування цієї ділянки геному у рослин, які представляють три популяції цього виду з Прибережної Антарктики. Встановлено, що в геномі D. antarctica присутні як мінімум два структурні варіанти повторів 5S рДНК, які відрізняються чисельними замінами нуклеотидів та інсерціями/делеціями у міжгенному спейсері. Наявний структурний поліморфізм дозволяє запропонувати використання цієї ділянки для вивчення внутрішньовидового генетичного різноманіття D. antarctica
Доп.точки доступа:
Іщенко, О. О.
Панчук, І. І.
Андрєєв, І. О.
Кунах, В. А.
Волков, Р. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Фрагментации ядер в диплоидно-полиплоидных популяциях щиповок рода Cobitis [Текст] / С. В. Межжерин [и др.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 38-45

MeSH-главная:
РЫБЫ -- FISHES (генетика)
ПЛОИДНОСТЬ
ГЕНОМ -- GENOME (генетика)
Аннотация: Анализ 11 диплоидно-полиплоидных выборок щиповок рода Cobitis водных систем Украины показал, что увеличение числа микроядер в эритроцитах положительно коррелирует с плоидностью и размерами клеток. У диплоидных особей родительских видов микроядерные клетки в среднем составляют 0,12 %, тогда как у гибридных триплоидов 0,52 %, у тетраплоидов 1,39 %, а у вероятных пентаплоидов 4,72 %. Поскольку в совместных поселениях триплоидные и тетраплоидные щиповки, как правило, преобладают над диплоидными, то можно сделать вывод, что незначительные нарушения работы генетического аппарата существенно не влияют на приспособленность. Тогда как увеличение числа хромосомных наборов свыше четырех уже сопровождается дисфункциями, критичными для нормальной жизнедеятельности. Именно это обстоятельство, очевидно, и стало причиной отсутствия или крайней редкости пентаплоидных состояний у клоновых позвоночных, несмотря на то, что, например, у дождевых червей, обычными являются пента-, гекса- и окто- и даже декаплоидные состояния. Последнее, вероятно, обусловлено тем, что минимальные размеры генома у дождевых червей в несколько раз меньше, чем у костистых рыб, что позволяет низшим беспозвоночным увеличивать число хромосомных наборов более, чем в четыре раза
Доп.точки доступа:
Межжерин, С. В.
Циба, А. А.
Салий, Т. В.
Павленко, Л. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Профильный поиск сайтов фосфорилирования тубулина кальций-зависимыми протеинкиназами Arabidopsis thaliana [Текст] / П. А. Карпов [и др.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 46-60

MeSH-главная:
ТУБУЛИН -- TUBULIN (метаболизм, физиология)
ФОСФОРИЛИРОВАНИЕ -- PHOSPHORYLATION (физиология)
КАЛЬЦИЙ-КАЛЬМОДУЛИН-ЗАВИСИМЫЕ ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- CALCIUM-CALMODULIN-DEPENDENT PROTEIN KINASES (метаболизм, физиология)
Аннотация: На основании анализа 494-х экспериментально подтвержденных сайтов фосфорилирования животных белков кальций-зависимыми протеинкиназами были составлены поисковые профили и идентифицированы потенциальные сайты фосфорилирования α-, β- и γ-тубулина A. thaliana. Анализ отобранных сайтов, сравнение последовательностей и пространственной организации каталитических доменов протеинкиназ животного и растительного происхождения позволили идентифицировать растительные протеинкиназы CPK20 (At2g38910), CPK21 (AT4G04720) и GRIK2 (At5g60550) в качестве наиболее вероятных участников тубулинового кода A. thaliana
Доп.точки доступа:
Карпов, П. А.
Новожилов, Д. О.
Исаенков, С. В.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дослідження рекомбінації між плечами 1RS від жита Petkus та Insave у складі пшенично-житніх транслокацій 1BL.1RS і AL.1RS з використанням запасних білків як генетичних маркерів [Текст] / Н. О. Козуб [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 61-70

MeSH-главная:
ХЛЕБНЫЕ ЗЛАКИ -- CEREALS (генетика)
УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- DISEASE RESISTANCE (генетика)
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ РЕКОМБИНАЦИЯ -- RECOMBINATION, GENETIC (генетика)
ТРАНСЛОКАЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- TRANSLOCATION, GENETIC (генетика)
Аннотация: Створено популяцію рекомбінантно-інбредних ліній F₆ від схрещення ліній озимої м’якої пшениці з пшенично-житніми транслокаціями 1BL.1RS (типу Кавказ) і 1АL.1RS (типу Amigo) Б-16 × 7086 AR. З використанням запасних білків, контрольованих локусами Gli-R1, Gli-A1, Gli-B1, як генетичних маркерів, ідентифіковано лінії з рекомбінантними 1RS (12 %), та визначено частоту рекомбінації між плечами 1RS у складі різних транслокацій на рівні 7 %. Показано, що 1RS від Amigo має ген, що кодує секалін ‘a’, який можна ідентифікувати на SDS-електрофореграмі під y-субодиницею, кодованою локусом Glu-D1. Cекалін ‘a’ також виявлено у сорту MV Táltos, у якого ідентифіковано транслокацію 1BL.1RS з алелями секалінових локусів типу Amigo. Показано, що ген, що кодує секалін ‘a’ від Amigo, та ген Sec-Nx від жита Воронезьке СГІ є алельними. Частота рекомбінації між локусом Gli-R1 та Sec-N залежить від природи проаналізованого мате-ріалу і становить біля 10 % (відстань – 10 сМ) у схрещенні MV Táltos × CWX (лінії з різними транс-локаціями 1BL.1RS). Така відстань дозволяє припустити, що важливі гени стійкості проти збудників хвороб і шкідників, зокрема стійкості проти збудника стеблової іржі, знаходяться на ділянці між цими локусами. Тому секалінові локуси є зручними для первинного скринінгу матеріалу з рекомбінантними плечами 1RS з новими комбінаціями генів стійкості проти хвороб і шкідників.
Доп.точки доступа:
Козуб, Н. О.
Созінов, І. О.
Карелов, А. В.
Бідник, Г. Я.
Дем’янова, Н. О.
Созінова, О. І.
Блюм, Я. Б.
Созінов, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Молекулярно-генетична оцінка однорідності сортів льону-довгунця на основі поліморфізму довжини інтронів генів актину та мікросателітних локусів [Текст] / А. С. Постовойтова [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 71-85

MeSH-главная:
ЛЕН -- FLAX (генетика)
АКТИНЫ -- ACTINS (генетика)
ИНТРОНЫ -- INTRONS (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика)
Аннотация: Досліджено внутрішньосортовий поліморфізм довжини інтронів генів актину та мікросателітних локусів для оцінки генетичної однорідності генотипів льону-довгунця на прикладі сортів української селекції. Встановлено, що переважна більшість досліджених сортів льону-довгунця є генетично гетерогенними. За результатами аналізу поліморфізму інтронів генів актину та мікросателітних маркерів генетично однорідними виявилися сорти селекції Інституту луб’яних культур НААН України. Показано, що поліморфізм довжини інтронів генів актину є не менш інформативною маркерною системою для генетичного профілювання в порівнянні з SSR-маркерами. Отримано дані, які підтверджують доцільність подальшого одночасного використання згаданих ДНК-маркерних систем для оцінки генетичної різноманітності сортів льону-довгунця
Доп.точки доступа:
Постовойтова, А. С.
Йотка, О. Ю.
Пірко, Я. В.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Частота спонтанних і радіаційно-індукованих аберацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові осіб різного віку [Текст] / О. В. Шеметун [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 86-92

MeSH-главная:
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES (воздействие облучения)
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS
Аннотация: З використанням GTG-забарвлення метафазних хромосом встановлено спонтанну та індуковану рентгенівським випромінюванням in vitro (0,25 Гр) частоту аберацій хромосом і рівень хромосомної нестабільності внаслідок ефекту свідка в лімфоцитах крові осіб віком від 12 до 102 років. Не зареєстровано статистично достовірної різниці між середньогруповими частотами спонтанних аберацій хромосом у підлітків (12–16 років), осіб середнього віку (33–52 роки) і довгожителів (90–102 роки) (р 0,05), тоді як у осіб літнього віку (60–70 років) цей показник був вищим за рахунок пошкоджень хроматидного типу (р 0,05). В опромінених in vitro лімфоцитах крові осіб віком 12–16, 33–52 і 90–102 роки рівні аберацій хромосом не мали статистично значимої різниці між собою (р 0,05), проте у осіб віком 60–70 років частота аберацій хромосом перевищувала показники інших груп за рахунок пошкоджень хромосомного типу (р 0,05). У неопромінених лімфоцитах крові підлітків, осіб середнього та літнього віку при сумісному культивуванні з опроміненими in vitro (0,25 Гр) клітинами зареєстровано індукцію ефекту свідка. У лімфоцитах довгожителів розвитку ефекту свідка не виявлено
Доп.точки доступа:
Шеметун, О. В.
Талан, О. О.
Демченко, О. М.
Курінний, Д. А.
Папуга, М. С.
Пілінська, М. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)