Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ЦУ1/2019/53/4<.>

Общее количество найденных документов : 7
Показаны документы с 1 по 7

Ідентифікація генів, ортологічних регуляторам розвитку остей ORIZA SATIVA, у представників TRITICINAE / А. Г. Наваліхіна [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 4. - С. 3-12

MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика)
Аннотация: Информация о генетическом контроле развития остей на колосе пшеницы мягкой на сегодня ограничена идентификацией трех генов – ингибиторов развития остей – Hd, B1 та B2, а генов – промоторов остистости до сих пор не найдено. На другом злаке, Oryza sativa, установлено наличие десятка генов, участвующих в морфогенезе остей. В статье приведены результаты анализа сиквенса пшеничного генома для поиска генов, ортологичных известным регуляторам развития остей у риса – TOB1, ETT2 и DL. С помощью биоинформатических методов в геноме пшеницы мягкой идентификованы гены TaTOB1, TaETT2 и TaDL, установлена их хромосомная локализация в геноме пшеницы, это, соответственно, хромосомы 2-ой, 3-ей и 4-ой групп всех трех субгеномов. Описан полиморфизм гомеоаллелей указанных генов по длине экзонов и интронов у субгеномах А, В и D пшеницы мягкой. Полиморфизм включает варьирование по длине экзонов и интронов во всех трех генах, варьирование по количеству экзонов и интронов для гена ТаЕTT2 и инверсию гомеоаллеля TaDL-В в сравнении с двумя другими и гомеоаллелей ТаЕTT2-В и ТаЕTT2-D в сравнении с ТаЕTT2-А. С использованием ПЦР с праймерами, созданными по последовательности гена TaTOB1, гомеоаллели этого гена идентифицировали в геномах Au, Ab, B, G, D, SSh, M, U, T у диплоидных, тетраплоидных и гексаплоидных видов пшеницевых. Показано маркерный потенциал двух пар праймеров к гену TaTOB1 для изучения геномной структуры интрогрессивных линий пшеницы относительно этого гена
Доп.точки доступа:
Наваліхіна, А. Г.
Антонюк, М. З.
Пасічник, Т. В.
Терновська, Т. К.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Молекулярне різноманіття спейсерної ділянки COL-COLL мітохондріального геному та походження карпатської бджоли / О. В. Череватов [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 4. - С. 13-19

MeSH-главная:
ПЧЕЛЫ -- BEES (генетика, рост и развитие)
МУТАЦИЯ -- MUTATION (генетика)
АДАПТАЦИЯ БИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, BIOLOGICAL (генетика)
Аннотация: У наш час в Україні загрозливих масштабів набула неконтрольована гібридизація бджіл, які належать до різних підвидів або порід Apis mellifera. Збереження генофонду добре адаптованих до локальних природних умов місцевих бджіл є актуальною проблемою, яка не може бути вирішена без використання молекулярних методів для моніторингу генетичного складу місцевих популяцій. Для прояснення походження Карпатської бджоли та розроблення молекулярних методів її ідентифікації було здійснено розшифрування та порівняння первинної нуклеотидної послідовності ділянки СоІ-СоІІ мітохондріального геному Карпатської бджоли та представників кількох підвидів A. mellifera. У дослідженій ділянці було виявлено мутацію, характерну для Карпатської бджоли та встановлено, що вона походить від центральноєвропейського підвиду A. m. carnica і являє собою екотип, який виник внаслідок просування цього підвиду на схід з утворенням карпатських по-пуляцій медоносної бджоли
Доп.точки доступа:
Череватов, О. В.
Панчук, І. І.
Керек, С. С.
Волков, Р. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Изучение аллельного разнообразия генов HMW глютенинов сортов и линий пшеницы, используемых в селекционном процессе в Республике Беларусь, с помощью ПЦР маркеров / Е. А. Фомина [и др.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 4. - С. 20-33

MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика)
Аннотация: Исследован аллельный состав генов, кодирующих высокомолекулярные субъединицы глютенинов, в коллекции, состоящей из 236 образцов озимой и 98 образцов яровой пшеницы белорусской и зарубежной селекции. Выявлено 13 аллелей среди образцов озимой пшеницы и 11 – среди образцов яровой пшеницы. Это в целом меньше, чем в странах Европы, Азии и Африки. Среди исследованных образцов выявлено 36 различных генотипов. Наиболее часто среди образцов озимой пшеницы встречаются сорта и линии, обладающие генотипами Glu-A1с, Glu-B1с, Glu-D1d (16,2 % от общего количества исследованных образцов), Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1d (13,7 %), Glu-A1b, Glu-B1с, Glu-D1d (12,7 %). Cреди образцов яровой пшеницы преобладают сорта и линии, обладающие генотипами Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1d (22,5 %), Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1a (16,4 %), Glu-A1с, Glu-B1f, Glu-D1d (13,3 %). В геноме линии яровой пшеницы КП-406/11 обнаружен аллель гена, кодирующего Bx-субъединицу, максимальная степень идентичности которого относительно представленных в базе данных GenBank нуклеотидных последовательностей Bx-субъединиц составила 99 %. Он содержит открытую рамку считывания длиной 2367 п.н. и имеет наибольшую степень идентичности с нуклеотидной последовательностью субъединицы Вх14. Аминокислотная последовательность длиной 789, кодируемая данным аллелем, отличается от Вх14 заменами аминокислотных остатков в трех позициях – 662, 780 и 788. Он получил название Вх14.1 (номер доступа в Genbank MH108092)
Досліджено алельний склад генів, що кодують високомолекулярні субодиниці глютенінів в колекції, що складається з 236 зразків озимої і 98 зразків ярої пшениці білоруської та зарубіжної селекції. Виявлено 13 алелей серед зразків озимої пшениці і 11 – серед зразків ярої пшениці. Це в цілому менше, ніж в країнах Європи, Азії та Африки. Серед досліджених зразків виявлено 36 різних генотипів. Найбільш часто серед зразків озимої пшениці зустрічаються сорти і лінії, що володіють генотипами Glu-A1с, Glu-B1с, Glu-D1d (16,2 % від загальної кількості досліджених зразків); (Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1d (13,7 %), Glu-A1b, Glu-B1с, Glu-D1d (12,7 %). Серед зразків ярої пшениці переважають сорти і лінії, що володіють генотипами Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1d (22,5 %) Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1a (16,4 %), Glu-A1с, Glu-B1f, Glu-D1d (13,3 %). У геномі лінії ярої пшениці КП-406/11 виявлено алель гена, що кодує Bx-субодиницю, максимальний ступінь ідентичності якого щодо представлених в базі даних GenBank нуклеотидних послідовностей Bx-субодиниць склав 99 %. Він містить відкриту рамку зчитування довжиною 2367 п.н. і має найбільший ступінь ідентичності з нуклеотидної послідовністю субодиниці Вх14. Амінокислотна послідовність довжиною 789, яка кодується даним алелем, відрізняється від Вх14 замінами амінокислотних залишків в трьох позиціях – 662, 780 і 788. Він отримав назву Вх14.1 (номер доступу в Genbank MH108092)
Доп.точки доступа:
Фомина, Е. А.
Малышев, С. В.
Шилова, А. А.
Левданский, О. Д.
Урбанович, О. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Изоферменты бета-амилазы у яровой мягкой пшеницы и их роль в агрегации белков зерна / М. К. Ахтариева [и др.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 4. - С. 34-410

MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (метаболизм, рост и развитие)
ИЗОФЕРМЕНТЫ -- ISOENZYMES (биосинтез)
Аннотация: Изучен полиморфизм яровой мягкой пшеницы по изоферментам бета-амилазы среди сортов, культивируемых в условиях Северного Зауралья. Среди 42 сортообразцов выявлено четыре зимотипа. Из них наибольшей встречаемостью отличались изозимы А, С и А*, доля которых, соответственно, составляла 64,6 ± 7,3; 22,0 ± 3,7 и 12,2 ± 3,7 %. В течение 2011–2013 гг. исследована агрегирующая способность белков зерна с помощью -S-S-связей между группами сортов, несущими варианты бета-амилазы А и С. Установлено, что наличие изоэнзима С способствует большей агрегации полипептидов зерна в сравнении с носителями бета-амилазы А, но не влияло на формирование урожайности. Различия по бета-амилазе не оказывало влияние на показатель число падения, связанное с амилазной активностью
Вивчали поліморфізм ізоферментів бета-амілази серед сортів ярої м’якої пшениці, що культивуються в умовах Північного Зауралля. Серед 42 сортозразків виявлено чотири зимотипи. З них найбільшою зустрічністю відрізнялися ізозими А, С і А *, частка яких, відповідно, становила 64,6 ± 7,3; 22,0 ± 3,7 та 12,2 ± 3,7 %. Протягом 2011–2013 рр. досліджено агрегувальну здатність білків зерна за допомогою -S-S-зв᾽язків між групами сортів, що несуть варіанти бета-амілази А і С. Встановлено, що наявність ізоензима С сприяє більшій агрегації поліпептидів зерна в порівнянні з наявністю бета-амілази А, але не впливає на формування врожайності. Відмінність по бета-амілазі не впливає на показник число падіння, пов’язаний з амілазною активністю
Доп.точки доступа:
Ахтариева, М. К.
Козелец, Я. О.
Филиппова, Ю. М.
Нецветаев, В. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дослідження поліморфізму rs11 1536889+3725G/C гена TLR4 у пацієнтів з автоімунним та хронічним вірусним гепатитом C / А. М. Кучеренко [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 4. - С. 41-49

MeSH-главная:
ГЕПАТИТ C -- HEPATITIS C (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика)
Аннотация: Toll-like рецептор 4 (кодируемый геном TLR4) имеет ряд функций, включая тканевой гомеостаз, регулирование гибели клеток и выживание путем активации сигнальных путей, которые ведут к активации регулятора 3 интерферона (IRF-3) и продуцирования интерферона тип I. TLR4 может играть решающую роль в патогенезе мультифакторных и инфекционных заболеваний. Функциональный полиморфизм замены TLR4 + 3725G/C (rs11536889) ведет к ускорению деградации транскрипта и уменьшению количества рецепторов. В работе анализировали распределение генотипов и аллелей TLR4 rs11536889 среди здоровых добровольцев с Украины (n = 155), детей (n = 56) с аутоиммунным гепатитом (АГ) и взрослых пациентов с хроническим вирусным гепатитом С (ХВГС) и разной степенью тяжести фиброза печени (n = 78). Ге-нотипирование проводили с использованием метода аллель-специфической ПЦР. Полученные частоты генотипов в украинской популяции: GG генотип – 0,813; GC – 0,168; CC – 0,019 не выявили статистически достоверного отклонения от ожидаемых, в соответствии равновесию Харди-Вайнберга. Пациенты AГ и ХВГС были распределены на две группы – со стадией F1-F2, и F3-F4, в соответствии с оценкой фиброза по шкале МЕТАВИР. Частота носителей аллеля rs11536889 C была выше в группе больных АГ с F3-F4 (0,179), в сравнении с пациентами F1-F2 (0,071). Эти различия не достигли порога достоверности, но вместе с тем указывают на тенденцию ассоциации между носительством C аллеля и развитием фиброза большей степени тяжести. В свою очередь, у больных ХВГС с фиброзом более высокой степени тяжести (0,400), в сравнении с пациентами менее тяжелого поражения печени (0,057) наблюдалась достоверно более высокая (р 0,05) частота носителей аллеля С. Риск тяжелого поражения печени у пациентов с таким генотипом увеличивается в 11 раз (OR
Доп.точки доступа:
Кучеренко, А. М.
Мороз, Л. В.
Бевз, Т. І.
Булавенко, В. І.
Антипкін, Ю. Г.
Березенко, В. С.
Диба, М. Б.
Пампуха, В. М.
Городна, О. В.
Лівшиць, Л. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Клеточная селекция in vitro сахарной свеклы на устойчивость к культуральному фильтрату гриба fusarium oxysporum / Р. С. Ержебаева [и др.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 4. - С. 50-59

MeSH-главная:
СВЕКЛА ОБЫКНОВЕННАЯ -- BETA VULGARIS (генетика, микробиология)
Аннотация: Проведена ступенчатая клеточная селекция in vitro на хорошо пролиферирующей каллусной ткани сахарной свеклы способной к морфогенезу. В качестве селективного агента использовали 20-дневный культуральный фильтрат гриба Fusarium оxysporum. Установлены общие особенности поведения каллусных клеток сахарной свеклы, культивируемых в стрессовых условиях на возрастающих концентрациях культурального фильтрата – 5, 10, 15 и 20 %. В работе выявлено, что низкая концентрация КФ (культуральный фильтрат) патогена (5 %) значительно стимулирует процесс каллусогенеза, в то время как высокие концентрации (10–20 %) оказывают ингибирующий эффект. В результате клеточной и тканевой селекции были отобраны каллусы, которые сохраняли способность к нормальному росту в присутствии сублетальных концентраций селективного агента. Методом ступенчатой селекции отобрано 82 каллусные линии, которые характеризовались устойчивостью к токсическому воздействию КФ. Из выделенных каллусных линий получено 47 растений – регенерантов, адаптированных к грунту. Тестирования на устойчивость к грибу Fusarium оxysporum в условиях in vivo прошли только 24 растения
Проведено ступінчасту клітинну селекцію in vitro на добре проліферуючій калусній тканині цукрових буряків, здатної до морфогенезу. Як селективний агент використовували 20-денний культуральний фільтрат гриба Fusarium оxysporum. Встановлено загальні особливості поведінки калусних клітин цукрових буряків, що культивуються в стресових умовах на зростаючих концентраціях культурального фільтрату – 5, 10, 15 і 20 %. У роботі виявлено, що низька концентрація КФ (культуральний фільтрат) патогена (5 %) значно стимулює процес калусогенеза, в той час як високі концентрації (10–20 %) надають інгібуючий ефект. В результаті клітинної і тканинної селекції було відібрано калуси, які зберігали здатність до нормального зростання в присутності сублетальних концентрацій селективного агента. Методом ступінчастої селекції відібрано 82 калусних лінії, які характеризувалися стійкістю до токсичного впливу КФ. З виділених калусних ліній отримано 47 рослин – регенерантів, адаптованих до грунту. Тестування на стійкість до грибу Fusarium оxysporum в умовах in vivo пройшли тільки 24 рослини
Доп.точки доступа:
Ержебаева, Р. С.
Абекова, А. М.
Берсимбаева, Г. Х.
Конысбеков, К. Т.
Бастаубаева, Ш. О.
Роик, Н. В.
Уразалиев, К. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Генетичні передумови стійкості пшениці до шкодочинних нематод / А. В. Карелов [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 4. - С. 60-67

MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (вредные воздействия, генетика)
НЕМАТОДЫ -- NEMATODA (патогенность)
Аннотация: В статті висвітлено сучасний стан проблеми вивчення генів стійкості до вівсяної (Heterodera avenae) та кореневої (Pratylenchus neglectus) нематод у пшениці м’якої (Triticum aestivum L.) та їх залучення до селекційних програм. Наведено перелік більшості ідентифікованих генів стійкості до цих фітопатогенів та охарактеризовано їх хромосомну локалізацію і специфіку обумовленої стійкості. Вказано джерела генів стійкості, які широко використовуються для контролю вівсяної нематоди. Наведено також альтернативні методи перенесення факторів стійкості до нематод у пшеницю
Доп.точки доступа:
Карелов, А. В.
Пилипенко, Л. А.
Козуб, Н. О.
Созінов, І. О.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)