Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ЦУ1/2020/54/5<.>

Общее количество найденных документов : 12
Показаны документы с 1 по 12

Вплив низькоінтенсивного світлового випромінювання синього кольору на фізико-хімічні властивості еритроцитів крові щурів за умов цукрового діабету / Н. Єфіменко [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 89-96

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (кровь)
ЭРИТРОЦИТА МЕМБРАНА -- ERYTHROCYTE MEMBRANE (воздействие облучения)
СВЕТОЛЕЧЕНИЕ -- PHOTOTHERAPY (использование, методы)
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Аннотация: Проведено дослідження фізико-хімічних характеристик мембран еритроцитів цільної периферичної крові щурів і відмитих фізіологічним розчином еритроцитів методом кислотного гемолізу за умов цукрового діабету та на тлі терапії синім низькоінтенсивним світлом видимої ділянки спектру. Застосування низькоінтенсивної світлової терапії (НІСТ) призводило до зниження стійкості мембран еритроцитів до дії кислотного гемолітика у групі контрольних тварин. За умов ЦД опромінення НІСТ збільшувало тривалість загального гемолізу та зменшувало кількість гемолізованих еритроцитів відносно показників у групі тварин з ЦД. У хворих тварин не було виявлено вираженого гіпоглікемічного ефекту за дії НІСТ, але вміст глікозильованого гемоглобіну мав тенденцію до зниження
Доп.точки доступа:
Єфіменко, Н.
Люта, М.
Кармаш, О.
Гіжецька, О.
Коробов, А.
Сибірна, Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Оцінка фітотоксичного та мутагенного потенціалу нових полімерних носіїв генів на основі ДМАЕМА / Н. Фінюк [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 75-88

MeSH-главная:
ГЕНА ПЕРЕНОС ГОРИЗОНТАЛЬНЫЙ -- GENE TRANSFER, HORIZONTAL (генетика)
НАНОСТРУКТУРЫ -- NANOSTRUCTURES (вредные воздействия, использование)
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS (токсичность)
МУТАГЕНЕЗ -- MUTAGENESIS (генетика)
Аннотация: Використання нових носіїв для доставки генів у клітини стрімко зростає, тому дослідження фітотоксичного і мутагенного потенціалу носіїв генів є важливим для виключення їх негативних побічних ефектів. Встановлено, що полі-ДМАЕМА носії в концентрації 0,0025 % володіють низьким рівнем токсичності щодо цибулі Allium cepa. У вищій дозі (0,025 %) досліджувані носії незначно (на 26–55 %) підвищували каталазну активність, але не впливали на супероксиддисмутазну активність і вміст малонового діальдегіду в корені проростків A. cepa. Результати ана-телофазного тесту на A. cepa не виявли генотоксичної дії полі-ДМАЕМА носіїв в обох використаних концентраціях (0,0025 і 0,025 %). ПЕГ-вмісні полі-ДMAEMA носії (БГП24 та БГП26) у 10-кратній концентрації (0,025 %) викликали достовірне підвищення рівня хромосомних аберацій у клітинах A. cepa. Результати тесту Еймса (–S9 та +S9) свідчать про відсутність мутагенного потенціалу полімерів на основі ДMAEMA. Отже, низька фітотоксичність і відсутність мутагенної дії нових полімерних носіїв на основі ДMAEMA підтверджують їхній потенціал як перспективних носіїв для доставки генів у клітини рослин
Доп.точки доступа:
Фінюк, Н.
Романюк, Н.
Мітіна, Н.
Лобачевська, О.
Заіченко, О.
Терек, О.
Стойка, Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Оцінка різноманітності і перспектив селекції українських генотипів ярого рижію / Р. Я. Блюм [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 54-74

MeSH-главная:
КРЕСТОЦВЕТНЫЕ -- BRASSICACEAE (генетика, метаболизм)
МАСЛА РАСТИТЕЛЬНЫЕ -- PLANT OILS
СЕЛЕКЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- SELECTION, GENETIC
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Рижій посівний (Camelina sativa) є на сьогодні однією з найперспективніших олійних культур для використання як біопаливної сировини. Вважається, що цей вид походить зі східноєвропейського регіону, де він виник внаслідок поліплоїдизації або схрещування диких представників роду Camelina. Результатом даної події є низький рівень генетичного різноманіття рижію, що накладає обмеження на селекційне удосконалення цієї культури. Незважаючи на ряд досліджень з вивчення генетичного поліморфізму існуючих сортів рижію, оцінка генотипів українського походження майже не здійснювалася, хоча й даний регіон відноситься до центру походження C. sativa. Нами вперше проведено комплексну оцінку генетичного різноманіття сортозразків та сортів рижію української селекції, а також проаналізовано морфометричні, врожайні параметри та особливості жирнокислотного складу олії насіння. За результатами хроматографічного аналізу були виділено два генотипи рижію (ФЕОРЖЯФ-2 та ФЕОРЖЯФД), ліпіди насіння яких більшою мірою складаються з жирних довжиною менше С18. Також встановлено генетичні дистанції між вивченими генотипами за допомогою поліморфізму ISSR, SSR та ILP (актин та β-тубулін) маркерів. Отримані дані співставлено з показниками продуктивності та морфометричними параметрами, що дозволило виділити найбільш перспективні пари генотипів рижію для схрещування. Так, схрещування ФЕОРЖЯФ-2 та ФЕОРЖЯФД з сортами Міраж та Перемога в різних комбінаціях може теоретично забез-печити прояв гетерозису в першому поколінні. Подібний підхід для аналізу селекційних вибірок та генетичних ресурсів рижію посівного може стати потужним інструментом для вдосконалення даної олійної культури
Доп.точки доступа:
Блюм, Р. Я.
Рябоконь, А. М.
Постовойтова, А. С.
Демкович, А. Є.
Пірко, Я. В.
Ємець, А. І.
Рахметов, Д. Б.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Іван Іванович Коршиков (до 70-річчя від дня народження) // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 120

Доп.точки доступа:
Коршиков, Іван Іванович (04.09.1950) \о нем\

Свободных экз. нет

Найти похожие

Реферати статей, опублікованих в "Cytology and genetics", №5, 2020 р. // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 108-119

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вплив фотобіомодуляційної терапії на розвиток оксидативного стресу у лейкоцитах крові щурів зі стрептозотоцин-індукованим цукровим діабетом / О. І. Кармаш [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 97-107

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (кровь)
ЛЕЙКОЦИТЫ -- LEUKOCYTES (воздействие облучения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (воздействие облучения)
СВЕТОЛЕЧЕНИЕ -- PHOTOTHERAPY (использование, методы)
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Аннотация: Оксидативний стрес – одна з головних причин розвитку важких ускладнень при цукровому діабеті (ЦД). Сучасні фармакологічні препарати, хоча і здатні знижувати рівень глюкози в крові, рідко проявляють антиоксидантні властивості. Існують дані про широкий спектр біологічної активності фотобіомодуляційної терапії (ФБМТ). Потенційна цукрознижувальна та антиоксидантна дії роблять цей тип терапії перспективним у застосуванні для лікування ЦД та його ускладнень. Проведено дослідження впливу ФБМТ на стан системи антиоксидантного захисту лейкоцитів крові щурів зі стрептозотоцин-індукованим ЦД Встановлено, що у щурів з ЦД за опромінення відбувається підвищення активності супероксиддисмутази та нормалізація вмісту маркерів оксидативного стресу (ТБК-позитивних продуктів, окисно модифікованих білків та кінцевих продуктів глікації білків)
Доп.точки доступа:
Кармаш, О. І.
Люта, М. Я.
Коробов, А. М.
Сибірна, Н. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дмитрук, О. В.
Деградація ферментів катаболізму метанолу формальдегіддегідрогенази та форміатдегідрогенази у метилотрофних дріжджів KOMAGATAELLA PHAFFII / О. В. Дмитрук, Н. В. Булботка, А. А. Сибірний // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 21-26

MeSH-главная:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (метаболизм, энзимология)
МЕТАНОЛ -- METHANOL (метаболизм)
Аннотация: З’ясування механізмів деградації цитозольних білків має велике фундаментальне та прикладне значення. Досліджено зміни в активності цитозольних ферментів катаболізму метанолу – формальдегіддегідрогенази (Fldh1) та форміатдегідрогенази (Fdh1) у контрольного штаму дикого типу GS200, штаму з делецією гена сенсора гексоз GSS1 та штаму з дефектом автофагії SMD1163 K. phaffii при короткотривалій та довготривалій індукції метанолом з додаванням або ж без додавання інгібітора протеасомної деградації MG132. Показано, що тривалість інкубації клітин на метанолі не має особливого впливу на інактивацію ферменту. Ефект протеасомного інгібітора MG132 був незначний. Катаболітна інактивація цитозольних і пероксисомних ферментів пошкоджена в gss1∆ мутанта, оскільки пошкоджене сигналювання глюкозою. Fldh1 та Fdh1 ймовірно деградують вакуолярним шляхом, незалежно від тривалості індукції метанолом
Доп.точки доступа:
Булботка, Н. В.
Сибірний, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вплив транскрипційних факторів ZNF1 та SIP4 на алкогольну ферментацію ксилози у рекомбінантних штамів дріжджів SACCHAROMYCES CEREVISIAE / Л. С. Дзанаєва [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 12-20

MeSH-главная:
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE (генетика, энзимология)
КСИЛОЗА -- XYLOSE (генетика, метаболизм)
Аннотация: Упродовж останніх років збільшився попит на технічний етанол за рахунок його використання у транспортному секторі. Ксилоза є основним п’яти-вуглецевим цукром отриманим у результаті гідролізу лігноцелюлози, проте промисловий продуцент спирту дріжджі Saccharomyces cerevisiae ферментують виключно гексози. На основі рекомбінантного штаму, здатного до метаболізму ксилози, сконструйовано похідні з посиленою експресією гена ZNF1 та делецією гена SIP4, що кодують транскрипційні фактори. Встановлено, що посилення експресії гена ZNF1 не впливало на зброджування як глюкози, так і ксилози. Делеція гена SIP4 не впливала на ферментацію глюкози, однак призводила до зниження продукції етанолу на
Доп.точки доступа:
Дзанаєва, Л. С.
Рухала, Ю.
Сибірний, А. А.
Дмитрук, К. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гени SEF1 та VMA1 регулюють біосинтез рибофлавіну у флавіногенних дріжджів CANDIDA FAMATA / Ю. А. Андреєва [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 3-11

MeSH-главная:
КАНДИДЫ -- CANDIDA (генетика, метаболизм)
РИБОФЛАВИН -- RIBOFLAVIN (биосинтез)
Аннотация: Рибофлавін (вітамін В2) – важливий компонент раціону живих організмів адже є попередником флавінових коферментів ФМН (флавінмононуклеотид) та ФАД (флавінаденіндинуклеотид), які, у свою чергу, залучені у багатьох важливих ферментативних реакціях. Відомо, що за умов нестачі заліза у середовищі, флавіногенні дріжджі Candida famata надпродукують рибофлавін, але досі не досліджено регуляцію цього процесу. Встановлено, що делеція гена SEF1, що кодує транскрипційний активатор, блокує здатність дріжджів до надпродукції рибофлавіну за умов дефіциту заліза. Виявлено, що SEF1 промотори з інших флавіногенних дріжджів (Candida albicans і Candida tropicalis), поєднані з ВРЗ SEF1 гена з C. famata здатні відновлювати надсинтез рибофлавіну в мутанта sef1Δ. Встановлено, що пошкодження гена VMA1 (кодує субодиницю А вакуолярної АТФ-ази), веде до надсинтезу рибофлавіну у C. famata за умов нормального збагачення середовища залізом
Доп.точки доступа:
Андреєва, Ю. А.
Лизак, О. О.
Вен, Лю
Іньцян, Кан
Дмитрук, К. В.
Сибірний, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Клонування генів SEF1 і TUP1, які кодують транскрипційний активатор і глобальний репресор у флавіногенних дріжджів MEYEROZYMA (CANDIDA, PICHIA) GUILLIERMONDII / Д. Федорович [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 45-53

MeSH-главная:
КАНДИДЫ -- CANDIDA (генетика, метаболизм)
РИБОФЛАВИН -- RIBOFLAVIN (биосинтез)
ТРАНСАКТИВАТОРЫ -- TRANS-ACTIVATORS (генетика)
Аннотация: Ідентифіковано, клоновано і делетовано гени Meyerozyma (Candida, Pichia) guilliermondii, які кодують гомологи транскрипційного фактора Sef1p Candida famata і Tup1p Candida albicans, відповідно. Делеція гомолога транскрипційного фактора Sef1p у M.(P.) guilliermondii повністю блокує надсинтез рибофлавіну за умов дефіциту заліза. Результати комплементаційного аналізу вказують на те, що раніше описані мутанти M.(P.) guilliermondii rib83 і сконструйовані делеційні штами належать до однієї комплементаційної групи і мають дефект у тому ж гені SEF1. Інактивація ідентифікованого гомолога гена TUP1 у штаму дикого типу M.(P.) guilliermondii приводить до зростання вмісту заліза в клітинах в 1,5 раза та підвищення продукції рибофлавіну в 1,6–1,7 раза. Введення плазміди, що несе копію гена TUP1, не відновлює метаболічні дефекти у мутанта, датного до надпродукції рибофлавіну і акумуляції заліза в клітинах мутанта M.(P.) guilliermondii m3, що несе мутацію hit1. Отримані результати дозволяють вважати, що у дріжджів, які належать до клади CUG, і транскрипційний фактор Sef1р, і Tup1p залучені в регуляцію обох процесів: забезпечення залізом і синтез рибофлавіну. Молекулярні механізми дії Tup1p на біосинтез рибофлавіну у M.(P.) guilliermondii потребують подальшого дослідження
Доп.точки доступа:
Федорович, Д.
Борецький, В.
Пиняга, Ю.
Богович, І.
Борецький, Ю.
Сибірний, А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Вплив гена SFU1 на синтез рибофлавіну у флавіногенних дріжджів CANDIDA FAMATA / Я. О. Петровська [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 39-44

MeSH-главная:
КАНДИДЫ -- CANDIDA (генетика, метаболизм, энзимология)
РИБОФЛАВИН -- RIBOFLAVIN (биосинтез, метаболизм)
Аннотация: Рибофлавін або вітамін В2 є невід’ємним компонентом всіх живих організмів, слугуючи попередником флавінових коферментів ФМН (флавінмононуклеотид) та ФАД (флавінаденіндинуклеотид), що беруть участь у численних ферментативних реакціях. Флавіногенні дріжджі Candida famata надпродукують рибофлавін за умов дефіциту заліза в середовищі, однак регуляція цього процесу досліджена недостатньо. Попередньо ідентифіковано регуляторний ген SEF1, що кодує транскрипційний активатор. Його делеція блокує здатність дріжджів до надсинтезу рибофлавіну за умов дефіциту заліза. Також відомо, що у патогенних флавіногенних дріжджів Candida albicans, Sfu1 (транскрипційний фактор GATA-типу) пригнічує експресію гена SEF1. В даній роботі було встановлено, що делеція гена SFU1 C. famata підвищує продукцію рибофлавіну
Доп.точки доступа:
Петровська, Я. О.
Лизак, О. О.
Дмитрук, К. В.
Сибірний, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Адаптивна еволюція для підвищення продукції етанолу під час спиртового бродіння у промислових штамів дріжджів SACCHAROMYCES CEREVISIAE / А. Зазуля [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 27-38

MeSH-главная:
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE (метаболизм)
ЭТАНОЛ -- ETHANOL (метаболизм)
АДАПТАЦИЯ БИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, BIOLOGICAL
Аннотация: Етанол – одна із найважливіших сполук, що широко використовується у медицині, фармакології, харчовій та паливній промисловості, косметології та інших галузях. Основним способом виробництва етанолу є бродіння з використанням пекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae. S. cerevisiae перетворюють глюкозу до етанолу дуже ефективно: вихід етанолу становить більш ніж 90 % від теоретичного максимуму. Однак навіть незначне підвищення виходу етанолу в процесі алкогольної ферментації в промислових масштабах може забезпечувати продукцію додаткових сотень мільйонів тон етанолу щороку. В даній роботі для підвищення продукції етанолу у промислових штамів S. cerevisiae ми застосували метод адаптивної еволюції: тривалого культивування в середовищі з високими концентраціями глюкози та етанолу. Більшість з отриманих адаптованих штамів характеризувалися підвищеною продукцією етанолу під час спиртового бродіння в порівнянні з вихідними штамами
Доп.точки доступа:
Зазуля, А.
Семків, М.
Дмитрук, К.
Сибірний, А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)