Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=ЦУ1/2021/55/1<.>
Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Балацький В. М., Олійниченко Є. К., Буслик Т. В., Баньковська І. Б., Корінний С. М., Саєнко А. М., Почерняєв К. Ф.
Заглавие : Асоціації генів QTL регіону хромосоми 2 з якістю м’яса і продуктивністю свиней великої білої породи
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2021. - Т. 55, № 1. - С. 62-74 (Шифр ЦУ1/2021/55/1)
MeSH-главная: СВИНЬИ -- SWINE
Аннотация: В останні десятиліття селекція в свинарстві була спрямована на отримання тварин з високою інтенсивністю росту і збільшеним виходом м’яса в туші, в результаті чого проявилася тенденція до погіршення якісних характеристик свинини. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є розроблення генетичних маркерів якості м’яса свиней і застосування їх у селекційних програмах поряд з маркерами інших продуктивних ознак. У статті представлено результати аналізу асоціації генів IGF2 (SNP g.3072G A), CTSD (SNP g.70G A) і CTSF (SNP g.22G C), локалізованих в QTL регіоні дистального кінця p-плеча хромосоми 2 з показниками якості м’яса і структури туші свиней української великої білої породи (УВБ). За зазначеними SNP всі гени характеризувалися високим рівнем поліморфізму (PIC = 0,343–0,371). Встановлено асоціацію CTSD (SNP g.70G A) з вмістом внутрішньом’язового жиру (p = 0,02), вологи в м’ясі (p = 0,03) і його вологоутримуючою здатністю (p = 0,03). CTSD (SNP g.70G A), також, чинив адитивний ефект на важливу селекціону ознаку – товщину хребтового жиру (р = 0,05), найбільш високою вона була у свиней гено-типу g.70GG. Знайдено зв’язок CTSF (SNP g.22G C) з вмістом вологи в м’ясі (р = 0,01) і асоціацію IGF2 (SNP g.3072G A) з втратою вологи при його термічній обробці (р = 0,01). Поліморфізми досліджених генів можуть бути використані в якості генетичних маркерів в маркер-асоційованій селекції свиней української великої білої породи
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Федота О. М., Рощенюк Л. В., Садовниченко Ю. О. , Гонтар Ю. В., Меренкова І. М., Воронцов В. М., Рижко П. П.
Заглавие : Генетичне дослідження Х-зчепленого рецесивного іхтіозу на сході України
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2021. - Т. 55, № 1. - С. 55-61 (Шифр ЦУ1/2021/55/1)
MeSH-главная: ИХТИОЗ -- ICHTHYOSIS
Аннотация: X-зчеплений рецесивний іхтіоз (OMIM 308100) є однією з форм іхтіозу, що зумовлена порушеннями кератинізації і може призводити до інвалідизації, соціальної дизадаптації та зниження якості життя пацієнтів та їхніх родин. У більшості випадків він спричинений повною чи частковою делецією гена стероїдної сульфатази (STS). Популяційно-генетичні характеристики населення сходу України на прикладі Харківської області оцінено через поширеність X-зчепленого рецесивного іхтіозу, ступінь випадкового інбридингу Fst та коефіцієнт добору, генеалогічні – через дослідження структури родин з обтяженістю патологією, молекулярно-цитогенетичні – методом флуоресцентної гібридизації in situ (FISH) з визначенням делеції гена STS у хворих та їхніх родичів. Поширеність захворювання на сході України склала 1,5 · 10–4 чоловіків, по районах вона коливається від 4,9 · 10–5 до 4,9 · 10–4 чоловіків, а по населених пунктах – від 2,2 · 10–4 чоловіків у м. Красноград до 3,7 · 10–3 у селі Балаклійського району. Встановлено позитивний зв’язок між обтяженістю населення X-зчепленим рецесивним іхтіозом та коефіцієнтами випадкового інбридингу Fst у досліджених районах (r = 0,976). За останні десять років коефіцієнт випадкового інбридингу Fst у більшості районів області зріс у 1,8 рази, а поширеність X-зчепленого рецесивного іхтіозу – у 1,4–4,3 рази. За результатами клініко-генеалогічного аналізу 9 великих родин серед родичів пробандів хворих жіночої статі не встановлено, а в осіб чоловічої статі 1-го ступеня спорідненості іхтіоз визначено в 21,4 % (n = 14), 2-го ступеня – в 12,0 % (n = 25) осіб. Молекулярно-цитогенетичний аналіз виявив в більшості хворих та їхніх матерів інтерстиційну делецію гена STS ish del(Х)(p22.31p22.31)(STS-), делецій гена KAL1 в жодної особи не знайдено. В чоловіків з X-зчепленим рецесивним іхтіозом середня кількість дітей на особу нижча в 2,5 рази, ніж в здорових родичів, а у потомстві жіноча стать переважає над чоловічою у співвідношенні 3 : 1. В жінок-облігатних гетерозигот середня кількість дітей на особу становила 2,2, а співвідношення статей у потомстві наближалося до 1 : 1
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Реферати статей, опублікованих в "Cytology and genetics", №1, 2021 р.
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2021. - Т. 55, № 1. - С. 93-100 (Шифр ЦУ1/2021/55/1)
MeSH-главная: POTYVIRUS -- POTYVIRUS
ЗЛАКОВЫЕ -- POACEAE
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Нестеренко Є. О., Краснопьорова О. Є., Ісаєнков С. В.
Заглавие : Системи транспорту калію та їх роль в формуванні стресової відповіді, росту та розвитку рослин
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2021. - Т. 55, № 1. - С. 75-92 (Шифр ЦУ1/2021/55/1)
MeSH-главная: РАСТЕНИЯ -- PLANTS
КАЛИЙ -- POTASSIUM
УДОБРЕНИЯ МИНЕРАЛЬНЫЕ -- FERTILIZERS
Аннотация: У цій оглядовій статті були відібрані та охарактеризовані головні системи мембранного транспорту калію. Було проведено детальний аналіз літературних джерел та узагальнення даних щодо основних представників транспортних систем K+ в рослині, їх біологічної ролі та фізіологічних функції у процесах росту та розвитку рослинного організму та механізмах стійкості до абіотичних стресів. Описано процеси поглинання, транспорту та перерозподілу калію між тканинами та на рівні клітини. Проаналізовано топологію та особливості структури транспортних білків залучених у транспорт калію та їх ролі у виконанні специфічних біологічних функцій. Критично оцінена роль цих мембранних транспортних білків в сигнальних процесах. механізмах посухо- та солестійкості рослин чи дефіциту калію. Запропоновані подальші перспективні напрямки та області досліджень цих важливих транспортних систем
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бублик О. М., Парнікоза І. Ю., Кунах В. А.
Заглавие : Рівень поліморфізму та диференціація популяцій Iris pumila L. за даними трьох типів ПЛР-маркерів
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2021. - Т. 55, № 1. - С. 42-54 (Шифр ЦУ1/2021/55/1)
MeSH-главная: КАСАТИКОВЫЕ -- IRIDACEAE
Аннотация: Генетичний поліморфізм рідкісного селекційно і декоративно цінного виду Iris pumila досліджено за допомогою ПЛР-аналізу з праймерами трьох типів: на основі мікросателітних послідовностей (ISSR), послідовностей МГЕ (IRAP та iPBS) та генів відповіді на абіотичний стрес (LP-PCR). Виявлено високий рівень внутрішньовидового та внутрішньопопуляційного генетичного поліморфізму, який не поступався значенням інших видів роду Iris. Основні показники генетичного поліморфізму п’яти популяцій I. pumila з території України склали: частка поліморфних локусів (Р) – 26,5–68,5 %, індекс Шеннона (S) – 0,105–0,285, генне різноманіття (Hе) – 0,069–0,190. Залежність рівня мінливості від розміру популяції була прямою у ISSR-аналізі і оберненою за даними інших двох маркерів. Пряму залежність генетичних та географічних дистанцій між популяціями виявили лише ISSR-маркери. Найвищий рівень поліморфізму виявляли LP-PCR-маркери, але встановити популяційну приналежність усіх особин дозволили лише ISSR-маркери. Апробована система ПЛР-маркерів може бути застосована для моніторингу стану генофонду, вивчення генетичної структури популяцій та міграційних процесів
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іщенко О. О., Беднарська І. О., Панчук І. І.
Заглавие : Використання 5S рибосомної ДНК для молекулярної таксономії підтриби Lolinae (Poaceae)
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2021. - Т. 55, № 1. - С. 13-22 (Шифр ЦУ1/2021/55/1)
MeSH-главная: ЗЛАКОВЫЕ -- POACEAE
Аннотация: Рід Festuca L. (підтриба Loliinae), який налічує близько 500 видів, є одним з найбільших родів триби Poeae і поширений по всьому світу. Таксономія роду Festuca L. та підтриби Loliinae дотепер залишається предметом дискусій. З огляду на те, що порівняння послідовностей міжгенного спейсера у складі 5S рДНК (intergenic spacer, IGS) успішно застосовується для оцінки генетичних дистанцій між близькоспорідненими таксонами рослин, ми оцінили можливість його використання у вивченні філогенії підтриби Loliinae. Для цього ми клонували та сиквенували цю ділянку геному F. ovina (підрід Festuca) та F. carpatica (підрід Leucopoa) і порівняли їх з 5S рДНК Lolium perenne та інших представників триби Poeae. Встановлено, що в геномах F. ovina та F. carpatica присутні по одному структурному класу повторів 5S рДНК. Рівень подібності IGS двох досліджених видів Festuca становить 80,2–81,7 %, а цих видів та L. perenne – 62,5–70,1 %. Види родів Festuca та Lolium утворюють на філодендрограмі монофілетичну групу з високою статистичною підтримкою, що свідчить про їх походження від спільного предка. Висока швидкість еволюції IGS дозволяє використовувати цю ділянку ядерного геному у дослідженнях з молекулярної таксономії підтриби Loliinae
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Білоножко Ю. О., Рабоконь А. М., Постовойтова А. С., Калафат Л. О., Приваліхін С. М., Демкович А. Є., Блюм Я. Б., Пірко Я. В.
Заглавие : Внутрішньовидова диференціація омели білої (Viscum album L.) за допомогою оцінки поліморфізму довжини інтронів β-тубуліну та SSR-аналізу
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2021. - Т. 55, № 1. - С. 3-12 (Шифр ЦУ1/2021/55/1)
MeSH-главная: ОМЕЛА БЕЛАЯ -- VISCUM ALBUM
Аннотация: На підставі аналізу поліморфізму довжини першого інтрону генів β-тубуліну (ТВР-аналіз) показано різницю між двома підвидами омели білої (Viscum album spp. austriacum (Wiesb.) та V. album ssp. album L.). Також продемонстрована можливість використання ТВР-аналізу для визначення статі рослин омели. За допомогою проведеного SSR-аналізу вдалось виділити окремі генотипи омели білої. При оцінці ефективності використання двох типів ДНК-маркерів показано, що ТВР-аналіз доцільно використовувати для диференціювання різних підвидів омели білої, а SSR-аналіз – для дослідження генотипової мінливості в межах окремого підвиду
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тістечок С. І., Тимчук І. В., Корнійчук О. В., Федоренко В. О., Лужецький А. М., Громико О. М.
Заглавие : Генетична ідентифікація та антимікробна активність штаму Streptomyces sp. Je 1-6, виділеного з ризосферного грунту uniperus excelsa Bieb.
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2021. - Т. 55, № 1. - С. 33-41 (Шифр ЦУ1/2021/55/1)
MeSH-главная: АКТИНОБАКТЕРИИ -- ACTINOBACTERIA
Аннотация: Актинобактерії, виділені з малодосліджених біотопів, становлять інтерес як продуценти біологічно активних сполук. В цій роботі ми повідомляємо про про-дуцента антибіотика лідикаміцину Je 1-6, виділеного з ризосферного ґрунту ялівцю високого Juniperus excelsa Bieb. (Кримський півострів, Україна), який виявляв антагоністичні властивості проти грам-позитивних бактерій. На основі аналізу послідовності гена 16S рРНК штам Je 1-6 був афілійований до роду Streptomyces. Неочищений екстракт з біомаси цього штаму пригнічував ріст різних шпитальних мультирезистентних ізолятів Staphylococcus sp. В результаті дереплікативного аналізу в екстракті Streptomyces sp. Je 1-6 виявлено антибіотик лідикаміцин та його похідні: 30-деметиллідикаміцин, 30-деметил-8-дезоксилідикаміцин і 8-дезоксилідикаміцин. Мультилокусний аналіз, на основі гена 16S рРНК і п’яти генів «домашнього господарства» atpD, gyrB, rpoB, recA та trpB штаму Streptomyces sp. Je 1-6, показав високий рівень їхньої ідентичності з генами штаму Streptomyces sp. ID38640
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фінюк Н. С., Попович М. В., Шалай Я. Р., Мандзинець С. М., Гренюх В. П., Остап’юк Ю. В., Обушак М. Д., Мітіна Н. Є., Заіченко О. С., Стойка Р. С., Бабський А. М.
Заглавие : Антинеопластична активність in vitro похідного 2-аміно-5-бензилтіазолу в комплексі з нанорозмірними полімерними носіями
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2021. - Т. 55, № 1. - С. 23-32 (Шифр ЦУ1/2021/55/1)
MeSH-главная: ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS
ТИАЗОЛЫ -- THIAZOLES
Аннотация: Головними проблемами сучасної хіміотерапії є недостатня ефективність протипухлинних препаратів і низька селективність їхньої дії, розвиток множинної медикаментозної резистентності і низька розчинність багатьох протипухлинних препаратів у воді. Одним із шляхів покращення адресної доставки препаратів і підвищення їхньої розчинності є використання полімерних нанорозмірних носіїв. Раніше нами було встановлено, що нове похідне тіазолу (N-(5-бензил-1,3-тіазол-2-іл)-3,5-диметил-1-бензофуран-2-карбоксамід, БФ1) є цитотоксичним щодо окремих ліній пухлинних клітин. Метою даної роботи було дослідити дію БФ1 у комплексі з новими полімерними носіями на основі поліетиленгліколю (ПЕГ). Синтезовані комплекси виявляли вищу цитотоксичність щодо окремих ліній пухлинних клітин порівняно з ефектами вільного (не у комплексі) похідного тіазолу чи/і доксорубіцину (позитивний контроль). Комплекси 4, 14 та 8, 18 були найбільш токсичними для клітин лінії HepG2 гепатокарциноми людини та клітин лінії C6 гліоми щура. Комплекс 6 проявив високу токсичність щодо клітин лінії T98G гліобластоми людини і лінії HL-60 промієлоцитарного лейкозу людини. Отже, комплекси 4 і 14, створені на основі полі(ВЕП-ко-ГМА)-графт-мПЕГ, комплекс 6 на основі полі(ПЕГМА) і комплекси 8 та 18 на основі полі(ПЕГМА-ко-ДММ) вибірково підвищують токсичну дію похідного тіазолу БФ1 щодо пухлинних клітин
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)