Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ШУ1/2018/4<.>

Общее количество найденных документов : 21
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-21

Динаміка показників гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів та частота ускладнень у хворих із механічною жовтяницею пухлинного генезу після ендоскопічної і лапароскопічної передопераційної декомпресії загальної жовчної протоки [Текст] = Dynamics of indicators of hepatodepressive cytolytic and cholestatic syndrome and the incidence of complications in patients with mechanical jaundice of tumor genesis after endoscopic and laparoscopic preoperative decompression of the common bile duct / М. Ю. Ничитайло [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (методы, тенденции)
ХОЛЕСТАЗ ВНУТРИПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, INTRAHEPATIC (патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BILIARY TRACT NEOPLASMS (патофизиология, терапия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (тенденции)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Аннотация: Мета роботи: з’ясувати динаміку показників гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів, а також частоту ускладнень у хворих із механічною жовтяницею пухлинного ґенезу після ендоскопічної і лапароскопічної передопераційної декомпресії загальної жовчної протоки. Матеріали і методи. В основу роботи покладено аналіз історій хвороб 60 хворих на пухлини біліопанкреатодуоденальної зони з синдромом механічної жовтяниці, які перебували на лікуванні в ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова” НАМН України з 2011 до 2017 р. Усім пацієнтам проведено декомпресію загальної жовчної протоки як перший – підготовчий етап, з подальшим радикальним операційним втручанням із лапаротомного доступу. У першій групі виконували ендоскопічну декомпресію жовчних шляхів, заводячи катетер ретроградно через великий дуоденальний сосочок. У другій групі лапароскопічно виконували холецистектомію, а далі катетер заводили антеградно через міхурну протоку. Додатково через праве підребер’я дренували ложе жовчного міхура. Основне операційне втручання виконували не раніше, ніж через 14 діб. Всім пацієнтам виконували загальноклінічні, спеціальні, лабораторні та інструментальні методи обстеження. До операції, а також через 3, 7 і 14 діб у пацієнтів у сироватці крові за загальновідомими методами визначали маркери гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів: вміст загального білірубіну, активність аланінамінотрансферази (АлАТ), лужної фосфатази (ЛФ), протромбіновий час, а також частоту ускладнень у віддаленому післяопераційному періоді. Результати досліджень та їх обговорення. У всіх пацієнтів з обтураційним холестазом пухлинного походження на момент госпіталізації спостерігали збільшення показників – маркерів гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів. У ході виконання декомпресії, незалежно від способу, до 14 доби суттєво спадала активність у сироватці крові АлАТ та ЛФ, знижувався вміст загального білірубіну, а також величина протромбінового часу, які не досягали рівня загальноприйнятої норми. За більшістю досліджуваних маркерів холестазу ефективність обох методів декомпресії загальної жовчної протоки була практично однакова, однак величина протромбінового часу після лапароскопічної декомпресії через 14 діб була істотно менша. У віддаленому післяопераційному періоді після лапароскопічної декомпресії частота ускладнень була у 5,33 раза менша, ніж після ендоскопічного втручання, що дозволяє рекомендувати ширше впровадження лапароскопічних технологій з метою декомпресії жовчних шляхів як першого етапу перед радикальним видалення пухлин біліопанкреатодуоденальної зони
Доп.точки доступа:
Ничитайло, М. Ю.
Кондратюк, О. П.
Хілько, Ю. О.
Огороднік, П. В.
Дейніченко, А. Г.
Кондратюк, В. А.
Єрмак, Н. А.
Юсупов, Т. А.
Булік, І. І.
Дєєв, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Самойленко, Г. Є.
Ефективність хірургічних методів лікування гастродуоденальних виразкових кровотеч на тлі коморбідного цукрового діабету [Текст] = The effectiveness of surgical treatment of gastroduodenal ulcer bleedings on the background of comorbid diabetes mellitus / Г. Є. Самойленко, М. В. Гмошинський, О. В. Синяченко // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 12-17. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (метаболизм, осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC (патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология, терапия, этиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы, тенденции)
Аннотация: Мета роботи: проаналізувати результати різних методів хірургічного лікування гастродуоденальних кровотеч на тлі коморбідного цукрового діабету (ЦД), виділити прогностичні критерії. Матеріали і методи. Прооперовано 319 хворих із виразковими гастродуоденальними кровотечами з подальшим проведенням гемостатичної медикаментозної терапії, які склали основну групу спостереження. В групу порівняння увійшли 623 хворих, що отримували тільки аналогічне медикаментозне лікування. Коморбідний ЦД діагностовано у 15 % з числа хворих основної групи і 18 % групи порівняння. 34 % прооперованих пацієнтів мали виразки шлунка, 58 % – виразки дванадцятипалої кишки, інші 9 % – їх поєднання. Середній вік хворих склав 49 років, тривалість маніфестації захворювання – 7 років, тривалість кровотечі – 44 години, індекс тяжкості хвороби – 6 в. о., тяжкість кровотечі – 2,5 бала. Результати досліджень та їх обговорення. Коморбідний ЦД визначає більш виразну тяжкість виразкових гастродуоденальних кровотеч, більшу частоту його струминного характеру, постінкового підтікання крові з виразок та розвиток геморагічного шоку перед початком хірургічного лікування, є чинником ризику рецидивів кровотеч у післяопераційному періоді й значно погіршує виживаність хворих, а до операцій вибору у таких пацієнтів із ЦД належать вирізання виразок із паралельним застосуванням симпатичної проксимальної ваготонії, резекції за Більротом-1 і Баррі–Хіллом, причому початковий рівень глікозованого гемоглобіну більше 9 % має прогностичну значущість відносно недостатньої ефективності подальших хірургічних заходів. У контексті прогностичного критерію рецидивів гастродуоденальних виразкових кровотеч у хворих з коморбідним ЦД після виконаних хірургічних втручань рекомендується використовувати показник інсулінорезистентності понад 30 в. о., а прогнознегативним критерієм відносно життя хворих є рівень глікемії більше 17 ммоль/л.
Доп.точки доступа:
Гмошинський, М. В.
Синяченко, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Кадір, А. А.
Качество жизни пациентов после реконструктивно-восстановительных операций, выполненных по поводу неопухолевых заболеваний толстой кишки [Текст] = Quality of life of patients after reconstructive-restoration operations performed on non-tumor colon diseases / А. А. Кадір // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 18-28. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патофизиология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы, тенденции)
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Цель работы: показать возможности современных реконструктивно-восстановительных операций в обеспечении качества жизни больных, оперированных по поводу тяжелых неопухолевых заболеваний толстой кишки при нетипичных анатомиче-ских взаимоотношениях отрезка тонкой кишки и хирургического анального канала, а также при функциональных нарушениях тонкой кишки.Материалы и методы. Качество жизни исследовали в 103 пациентов при помощи неспецифического опросника Study-Short Form – MOS – SF 36. Пациенты были разделены на 2 группы: контрольная – 35 здоровых лиц и исследуемая – 68 пациентов, оперированных по поводу тяжелых неопухолевых заболеваний толстой кишки: язвенного колита, семейного аденоматозного полипоза, болезни Крона толстой кишки. Пациенты исследуемой группы, в свою очередь, были разделены на подгруппу А, которым выполняли стандартные радикальные и реконструктивно-восстановительные операции и подгруппу Б, у которых вынужденно увеличивали объем радикального этапа операции и применяли усовершенствованные реконструктивно-восстановительные хирургические вмешательства. Результаты исследований и их обсуждение. Послеоперационные осложнения возникли в 12 (17,6 %) оперированных пациентов. Полученные результаты сравнения качества жизни здоровых лиц и пациентов с неопухолевыми заболеваниями толстой кишки в период до выполнения хирургических вмешательств, у пациентов до и после выполнения указанных операций, у оперированных пациентов в зависимости от особенностей выполнения радикального и реконструктивно-восстановительного этапов хирургических операций свидетельствуют о большом значении методов хирургического лечения в обеспечении достаточного уровня качества жизни в оперированных пациентов по поводу неопухолевых заболеваний толстой кишки, который по результатам бальной оценки опросника SF 36 в значительной степени приближается к показателям качества жизни здоровых лиц.Достаточно высокий уровень качества жизни в оперированных пациентов по поводу тяжелых неопухолевых заболеваний толстой кишки достигнут путем совершенствования радикальных и реконструктивно-восстановительных операций, которые способствовали значительному уменьшению количества послеоперационных осложнений, степени риска возникновения рецидива заболевания, улучшению основных функций кишечного канала: пищеварения, всасывания, анального держания, опорожнения и, как следствие, степени выраженности патологических диарейного и постколэктомического синдромов
Свободных экз. нет

Найти похожие

П’ятночка, В. І.
Аналіз хірургічного лікування хворих на первинну та післяопераційну вентральні грижі в період із 2001 до 2017 року [Текст] = Analysis of surgical treatment of patients with primary and postoperative ventral hernias in the period from 2001 to 2017 / В. І. П’ятночка // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 29-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (тенденции)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи: проаналізувати та оцінити результати хірургічного лікування хворих на первинні та післяопераційні вентральні грижі для підвищення ефективності операційного лікування даної групи пацієнтів. Матеріали і методи. У період із 2001 до 2017 р. проведено комплексне клініко-інструментальне та лабораторне обстеження 1419 хворих на первинну вентральну грижу (ПВГ) та післяопераційну вентральну грижу (ПОВГ). Пацієнтів розподілено на групи відповідно до періодів хірургічного лікування хворих, сформовано два періоди: з 2001 до 2009 р. та з 2010 до 2017 р. Протягом першого періоду обстежено та прооперовано 597 (42,07 %) хворих. Дані пацієнти склали групу порівняння. Основна група – пацієнти, проліковані в період з 2010 до 2017 р. – 822 (57,93 %) особи. Результати дослідження та їх обговорення. Протягом двох періодів дослідження спостерігали переважання числа післяопераційних вентральних гриж порівняно з первинними вентральними грижами. При оцінці розмірів та поширення грижового дефекту в обох групах спостерігали переважання за локалізацією серединних із поширенням на інші анатомічні ділянки передньої черевної стінки великих за розмірами гриж, переважно серед осіб з післяопераційними вентральними грижами. Прослідковується тенденція зміни техніки операційних методів лікування вентральних гриж – від натяжних (власне тканинні, «on lay») до ненатяжних («sub lay», «in lay», «CST»), а також від використання «важких» до «легких» поліпропіленових сіток. Врахування особливостей модифікації проведених операційних втручань та вибору типу сітчастого імпланту знайшли своє відображення в значному зменшенні числа ранніх як місцевих, так і загальних, та пізніх післяопераційних ускладнень, що, у свою чергу, покращило ефективність хірургічного лікування хворих із первинними та післяопераційними вентральними грижами
Свободных экз. нет

Найти похожие

Early diagnosis of infected acute necrotising pancreatitis [Текст] = Рання діагностика інфікованого гострого некротичного панкреатиту / А. I. Banadyga [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 36-40. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ГЛИКОПРОТЕИНЫ -- GLYCOPROTEINS (анализ, диагностическое применение)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: The aim of the work: to determine criteria for early diagnosis of infected acute necrotising pancreatitis. Materials and Methods. The study was based on complex treatment of acute pancreatitis (AP) in 63 patients, who were divided into two groups: group I – with severe and critical AP (n=31) and group II – with light and medium severity rate of AP (n=32). All required laboratory and instrumental methods were made and some special, particularly the procalcitonin levels in the blood serum (group I). Determination of prognostic parameters was made through correlation analysis of all clinical parameters. The attention was paid to statistically significant factors that correlate ratio not lower than 0.7 (strong correlation). Results and Discussion. The level of procalcitonin in blood 3.7 ng/ml in first study group was those factor that showed the risk of developing more severe stage of pancreatitis with complications. Procalcitonin should be used as a marker of infected acute necrotic pancreatitis (ANP) in combination with other parameters of inflammation, which helps to choose the correct treatment
Мета роботи: визначити критерії ранньої діагностики інфікованого гострого некротичного панкреатиту. Матеріали і методи. Дослідження базується на комплексному лікуванні гострого панкреатиту (ГП) у 63 хворих, які були розподілені на дві групи: перша група – 31 хворий з важким та критичним ГП та друга група –32 хворі з легким і середнім ступенем тяжкості ГП. Проведено всі необхідні лабораторні та інструментальні методи, а також деякі спеціальні, зокрема визначення рівеня прокальцитоніну в сироватці крові (перша група). Визначення прогностичних параметрів проводили за допомогою кореляційного аналізу всіх клінічних параметрів. Увагу зосереджено на статистично значущих факторах, які корелюють співвідношення не нижче 0,7 (сильна кореляція). Результати досліджень та їх обговорення. Рівень прокальцитоніну в крові 3,7 нг / мл у першій дослідній групі був фактором, який показав ризик розвитку тяжчої стадії панкреатиту з ускладненнями. Прокальцитонін слід використовувати як маркер інфікованого гострого некротичного панкреатиту (ГНП) у поєднанні з іншими параметрами запалення, що допомагає вибрати правильне лікування
Доп.точки доступа:
Banadyga, А. I.
Dzyubanovsky, I. Ya.
Dzyubanovsky, O. I.
Paslay, O.
Lambert, G.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гаврищук, Ю. М.
Особливості ультраструктурної перебудови нейроцитів головного мозку після стенозу аортоклубового сегмента в щурів [Текст] = Ultrastructural and remodelling features of brain neurocytes after stenosis of aortoiliac segment in rats / Ю. М. Гаврищук, І. Є. Герасимюк, Т. Р. Геник // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 41-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (физиология)
ПОДВЗДОШНОЙ АРТЕРИИ АНЕВРИЗМА -- ILIAC ANEURYSM (патофизиология, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Мета работы: встановити особливості ультраструктурних змін у нейроцитах головного мозку щурів після стенозу аортоклубового сегмента. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 18 статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях, з них 3 тварини склали контрольну групу а іншим 15 щурам під кетаміновим знеболенням здійснювали звуження черевного відділу аорти безпосередньо над її біфуркацією на 2/3 діаметра. Матеріал для електронно-мікроскопічних досліджень забирали через 1, 3, 7, 14 і 28 діб після операції згідно з загальноприйнятою методикою. Результати дослідження та їх обговорення. Проведене електронно-мікроскопічне дослідження нейроцитів кори півкуль головного мозку щурів після експериментального стенозу каудального відділу черевної аорти свідчить про етапність їх морфофункціональної перебудови на тлі ремоделювання гемомікроциркуляторної ланки органного кровоносного русла у динаміці яких можна виділити такі періоди: альтерації (посилення інвагінацій каріолеми, локальні порушення чіткості структурної організації ядерних мембран, нерівномірне розширення і фрагментація канальців ендоплазматичної сітки, зменшення на її мембранах кількості рибосом, збільшення розмірів цистерн комплексу Гольджі, гіпертрофія мітохондрій з одночасним просвітлення матриксу та деструкцією їх крист) – безпосередньо після стенозування і до 3-ї доби спостереження; адаптаційно-компенсаторних змін – з 3-ї по 7-му добу експерименту із стабілізацією морфофункціонального стану гемомікроциркуляторного русла (на тлі зменшення повнокрів’я гемокапілярів покращення ультраструктурної організаціїї нейроцитів: конденсовані грудочки гетерохроматину розташовувалися у різних ділянках ядра, а також біля каріолеми, у нейроплазмі значна кількість рибосом і полісом, у цитоплазмі гіпертрофовані мітохондрії з чіткими кристами та вогнищево просвітленим матриксом, канальці ендоплазматичної сітки та цистерни комплексу Гольджі лише помірно розширеними; відновні – з 14-ї по 28-му добу спостереження із зворотним розвитком альтераційних змін і суттєвим, однак не повним відновленням вихідного стану структур головного мозку
Доп.точки доступа:
Герасимюк, І. Є.
Геник, Т. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сушко, Ю. І.
Вплив експериментальної краніоскелетної травми на активність процесів ліпідної пероксидації в легенях щурів різного віку [Текст] = Influence of experimental cranioskeletal trauma on the activity of lipid peroxidation processes in lungs of rats of different age / Ю. І. Сушко, А. А. Гудима // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 46-49. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КОСТНО-МЫШЕЧНАЯ СИСТЕМА -- MUSCULOSKELETAL SYSTEM (метаболизм, повреждения)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (физиология)
ЛЕГКИЕ -- LUNG (метаболизм)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Аннотация: Мета роботи: встановити вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у легенях у динаміці ранніх проявів краніоскелетної травми в особин різних вікових груп. Матеріали і методи. Експерименти проведено на нелінійних білих щурах-самцях трьох вікових груп (100–120 днів, 6–8 міс. і 19–23 міс.). У дослідних групах під тіопентал-натрієвим знеболенням моделювали краніоскелетну травму, еквівалентну для тварин різних вікових груп. Контрольну групу склади 7 тварин кожної вікової групи, яких тільки вводили в тіопентал-натрієвий наркоз. Через 1, 3 і 7 діб після нанесення травми у легенях піддослідних тварин оцінювали активність процесів ліпідної пероксидації за вмістом реагентів до тіобарбітурової кислоти (ТБК-активних продуктів). Результати досліджень та їх обговорення. Дослідження показали, що у контрольних тварин різних вікових груп статистично значущих відмінностей за вмістом воринних продуктів ліпідної пероксидації не спостерігали. Після нанесення краніоскелетної травми в гострий період і ранніх проявів травматичної хвороби вміст ТБК-активних продуктів із збільшенням віку зростав, що вказує на більше вторинне ураження легень у тварин старших вікових груп і свідчить про вікове зниження в легенях антиоксидантного резерву. Вікове посилення процесів ліпопероксидації в легенях у відповідь на краніоскелетну травму є вагомим фактором патогенезу їх вторинного ураження в умовах гострого періоду та періоду ранніх проявів травматичної хвороби, що слід враховувати при розробці патогенетично обґрунтованих методів корекції
Доп.точки доступа:
Гудима, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Татарчук, Л. В.
Морфофункціональна перебудова венозного русла клубової кишки при пострезекційній портальній гіпертензії та її корекції [Текст] = Morphofunctional reconstruction of venous bed in ileum at postresection portal hypertension and its correction / Л. В. Татарчук // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 50-55. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА -- ILEUM (кровоснабжение, патофизиология, повреждения)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (патофизиология, терапия, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (осложнения, профилактика и контроль, хирургия)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи: дослідити особливості мофофункціональної перебудови венозного русла клубової кишки при пострезекційній портальній гіпертензії та її корекції. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 60 щурах-самцях, яких розділили на 4 групи. 1-ша група – 15 інтактних тварин, 2-га – 15 щурів після резекції правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %), 3-тя – 15 тварин після видалення 58,1 % паренхіми печінки і спленектомії, 4-а – 15 щурів після резекції 58,1 % об′єму печінки і оментопексії. Евтаназію дослідних тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопентало-натрієвого наркозу через місяць від початку експерименту. Із клубової кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали діаметри закапілярних венул, венул, венозних судин, висоту ендотеліоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у ендотеліоцитах, відносні об′єми пошкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Через місяць після резекції 58,1 % об′єму печінки виявлено пострезекційну портальну гіпертензію. Діаметр закапілярних венул при цьому статистично достовірно зріс на 38,9 %, а при резекції печінки та спленектомії даний морфометричний параметр зменшився на 15,4 % порівняно з попереднім показником, при видаленні 58,1 % паренхіми печінки і оментопексії – на 18,3 %. Дані морфометричні параметри при проведених коригуючих операціях не досягали контрольного показника і відрізнялися, відповідно, на 17,4 та 13,5 %. Діаметр венул гемомікроциркуляторного русла клубової кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії збільшився на 34,2 %, а після спленектомії та оментопексії знизився на 11,3 та 13,0 %. В умовах пострезекційної портальної гіпертензії діаметр вен клубової кишки зріс на 15,0 %, а після спленектомії та оментопексії зменшився, відповідно, на 4,7 та 7,4 %. Висота ендотеліоцитів венозних судин клубової кишки при пострезекційній портальній гіпертензії зменшилася на 9,9 % порівняно з контролем, а в умовах пострезекційної портальної гіпертензії, коригованою спленектомією, – на 4,5 %, а при резекції 58,1 % паренхіми печінки і оментопексією – на 3,4 %. Ядерно-цитоплазматичні відношення у ендотеліоцитах при пострезекційній портальній гіпертензії зросли на 5,2 %, видаленні 58,1 % паренхіми печінки і спленектомії – на 3,4 %, резекції печінки і оментопексії – на 3,1 %. Відносний об′єм пошкоджених ендотеліоцитів у досліджуваних умовах експерименту, відповідно, збільшився у 23,1, 18,3 та 16,9 раза порівняно з контролем. Світлооптично стінки вен нечіткі з чергуванням набряклих та склеротичних вогнищ, гіпертрофованих та стоншених ділянок. Порушення венозного відтоку, депонування крові у венах призводило до гіпоксії, дистрофії, некробіозу епітеліоцитів, гладких міоцитів, стромальних структур органа. Пошкодження значного числа ендотеліоцитів ускладнювалося ендотеліальною дисфункцією та посиленням гіпоксії. Нерівномірність просвіту, деформація стінок вен, їх звуження та гіалінізація, розширення ділянок вказували на порушення венозної дренажної системи клубової кишки. Резекція великих об′ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання венозного русла клубової кишки, яке характеризується значним розширенням та повнокров′ям венозних судин, порушенням їх венозної дренажної функції, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними та склеротичними процесами у досліджуваному органі. Поєднання видалення великих об′ємів печінки з коригуючими операціями суттєво покращує морфофункціональний стан венозного русла клубової кишки
Свободных экз. нет

Найти похожие

Ковальов, В. В.
Динаміка активності супероксиддисмутази кіркового і мозкового шару нирок та рівень низькомолекулярних пептидів за умов скелетної травми різної тяжкості, ускладненої крововтратою [Текст] = Dynamics of activity of superoxide dismutases of the cortical and brain layer of the kidneys and the level of low molecular peptides in the conditions of skeletal injury of different severe complicated by blood loss / В. В. Ковальов // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 56-61. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
БЕДРА ПОВРЕЖДЕНИЯ -- HIP INJURIES (осложнения, патофизиология, этиология)
ПОЧЕК КОРКОВОЕ ВЕЩЕСТВО -- KIDNEY CORTEX (кровоснабжение, патофизиология)
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (анализ, диагностическое применение)
ПЕПТИДЫ -- PEPTIDES (анализ)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи: встановили динаміку активності супероксиддисмутази кіркового і мозкового шару нирок та рівень низькомолекулярних пептидів за умов скелетної травми різної тяжкості, ускладненої крововтратою. Матеріали і методи. Експерименти виконано на 98 нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г, які знаходилися на стандартному раціоні віварію. Усіх тварин розділили на 4 групи: контрольна 8 тварин та три дослідні – по 30 тварин. У контрольній групі щурів тільки водили в наркоз (тіопентал натрію, 40 мг×кг-1). У першій дослідній групі під тіопентало-натрієвим знеболенням моделювали скелетну травму шляхом нанесення дозованого удару по стегні, який зумовив закритий перелом, у другій – додатково моделювали крововтрату 20–22 % ОЦК із введенням автокрові в порожнину живота із розрахунку 0,5 мл на 100 г маси тварини. У третій дослідній групі наносили травму, аналогічно як у групі другій дослідній, проте додатково викликали закритий перелом суміжного стегна. Щурів виводили з експерименту в умовах знеболення через 1, 3 і 7 діб після моделювання травм методом тотального кровопускання з серця. У гомогенаті кіркового і мозкового шару нирок визначали активність супероксиддисмутази, в сироватці крові визначали вміст молекул середньої маси при довжині хвилі 238 нм, які свідчать про вміст низькомолекулярних пептидів. Результати досліджень та їх обговорення. За умов модельованих травм зростає активність супероксиддисмутази в кірковому і мозковому шарах нирок. При ізольованій травмі показник досягає максимуму через 3 доби й до 7 доби повертається до рівня контролю. При поєднанні перелому стегна з крововтратою активізація супероксиддисмутази у кірковому шарі стає більш вираженою з максимумом теж через 3 доби після нанесення травми. Аналогічної величини показник досягає й за умов додаткового ураження суміжного стегна. У подальшому показник знижується. Якщо на тлі перелому стегна з крововтратою показник повертається до рівня контролю, то при переломі обох стегон і крововтраті стає істотно нижчою від рівня контролю, що вказує на виснаження антиоксидантного захисту. У мозковому шарі додаткова крововтрата у гострий період травматичної хвороби теж сприяє більші активації супероксиддисмутази, ніж за умов ізольованої скелетної травми. Проте після перелому обох стегон і крововтрати виснаження супероксиддисмутази в мозковому шарі нирок спостерігали вже з 3 доби, а через 7 діб показник ставав істотно нижче від контролю. За умов скелетної травми, поєднаної з крововтратою, в сироватці крові з 1 до 7 доби посттравматичного періоду поступово наростав вміст низькомолекулярних пептидів і ставав суттєво більший при одночасному пошкодженні обох стегон.
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Кащак, Т. В.
Інтенсивність процесів ліпідної пероксидації та рівень маркерів запалення в пізній період комбінованої травми в експерименті [Текст] = Intensity of lipid peroxidation processes and the level of markers of inflammation in the late period of combined injury in experiment / Т. В. Кащак, А. А. Гудима // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 62-68. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (метаболизм, патофизиология, этиология)
ОЖОГИ -- BURNS (патофизиология, этиология)
БЕДРА ПОВРЕЖДЕНИЯ -- HIP INJURIES (патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, метаболизм)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи – встановити динаміку процесів ліпідної пероксидації та маркерів запалення в пізній період комбінованої травми в експерименті. Матеріали і методи. Експерименти виконано на нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г. В умовах тіопентало-натрієвого знеболення (40 мг×кг-1) в першій дослідній групі моделювали скелетну травму шляхом нанесення дозованого удару по кожному стегну, який спричинив їх закритий перелом. У другій дослідній групі моделювали опік шкіри III А-Б ступеня 10–11 % поверхні тіла – до депільованої поверхні шкіри спини прикладали мідну пластину площею 28 см2, попередньо занурену в киплячу воду протягом 3–5 хв. У третій дослідній групі ці два пошкодження поєднували. Контрольну групу стали інтактні тварини. Тварин виводили з експерименту через 14, 21 і 28 діб посттравматичного періоду. У гомогенаті печінки визначали вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти (ТБК-активних продуктів ПОЛ), у сироватці крові встановлювали концентрацію церулоплазміну (ЦП) та методом проточної цитометрії визначали вміст прозапального цитокіну – туморнекротичного фактора-α (TNF-α). Результати досліджень та їх обговорення. У період пізніх проявів травматичної хвороби після нанесення ізольованої скелетної травми, опіку та їх комбінації спостерігали високу активність процесів ліпідної пероксидації, про що свідчить підвищений вміст у печінці ТБК-активних продуктів ПОЛ. Одночасно у сироватці крові підвищений вміст ЦП та TNF-α, динаміка яких має коливальний характер. Через 14 діб величина досліджуваних показників найбільша після нанесення опіку, через 21 добу – після ізольованої скелетної та комбінованої травм. Через 28 діб активність запальної реакції стихає порівняно з попередніми термінами спостереження. В цей термін привертає увагу тенденція до зростання вмісту в сироватці крові ЦП після опіку та TNF-α після ізольованої скелетної травми. Очевидно, така динаміка відображає специфіку патогенно-саногенних співвідношень, спрямовану на адекватну адаптацію організму до патогенних чинників травми
Доп.точки доступа:
Гудима, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Особливості та ефективність застосування електрозварювання живих тканин у виконанні хірургічного втручання та досягненні локального контролю при лікуванні місцево поширеного раку ободової кишки [Текст] = The live tissue welding peculiarities and efficiency at surgical proceeding and local control achievement during the locally advanced colon cancer treatment / С. С. Подпрятов [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 69-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS (патофизиология, хирургия, этиология)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы, тенденции)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (методы, тенденции)
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION (методы, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Мета роботи: визначити особливості та ефективність застосування технології електрозварювання живих тканин у виконанні хірургічного втручання та досягненні локального контролю при лікуванні поширеного раку ободової кишки. Матеріали і методи. У 57 хворих здійснювали електрозварну мобілізацію та/або накладання анастомозу під час операційних втручань, радикальних або паліативних. Критеріями включення були аденокарцинома, T3-4, N+, абсцедування. Використовували джерела електрозварювальних імпульсів ЕК-300М1 та “Патонмед” ЕКВЗ-300 (Україна), укомплектовані інструментами. Досліджували особливості лінії резекції, загоєння і функцію анастомозу, та спостерігали появу локального рецидиву пухлини до 10 років після втручання. Результати досліджень та їх обговорення. Електрозварний кишковий анастомоз накладали багатоточковим (7) та одномоментним (8) методами, шовний (42) – поодинокими стібками. Електрозварна мобілізація відбувалась вздовж вузької лінії проходження струму, у визначених межах не уражених пухлиною тканин, незалежно від їх щільності та запальних змін на тлі забезпечення гемостазу. Відбувалось ущільнення лімфатичних вузлів та одночасне перекриття лімфатичних судин. Орієнтування хірургом електрозварного струму полегшувало футлярну мобілізацію. Одночасно з розділенням, вздовж розділених країв тканини утворювалась коагуляційна псевдокапсула. Без порушення цілісності стінок гнійника вдавалось мобілізувати пухлину та інфіковані тканини в разі розпаду. Забезпечувалось виявлення та скелетизація магістральних живлячих судин для їх центрального перекриття, яке здійснювали без накладання лігатури. Особливості електрозварювання зумовлювали незначну вираженість ексудації по дренажах, що надавало можливість надійного контролю герметичності анастомозу. Неспроможність електрозварного анастомозу не спостерігали, шовного виявили у 2 хворих (4,8 %) – ІІІ ступеня, у 6 хворих (14,3 %) І–ІІ ступеня. Спостережено у віддаленому періоді з електрозварним анастомозом протягом 2 років – 12 хворих, 3 років – 8, 5 років – 3, 10 років – 1. З шовним анастомозом протягом 2 років спостережено 34 хворих, 3 років – 20, 5 років – 9, 10 років - 3. За даними ендоскопічного та рентгенологічного дослідження лінію електрозварного з’єднання кишки було складно ідентифікувати, а з лінії шовного до 6 місяців спостерігали міграцію ниток. У жодного зі спостережених хворих обох груп не виявили клінічних, ендоскопічних чи томографічних ознак місцевого рецидиву пухлини: зовнішньої деформації анастомозу або нового росту пухлини в місці її видалення. Застосування електрозварювання надає можливість досягти видалення пухлини в межах R0, в обсязі D2 та СМЕ. Коагуляція капсули лімфатичних вузлів та їх судин сприяє абластичності лімфаденектомії. Коагуляційна псевдокапсула може забезпечити зменшення кількості післяопераційних ускладнень навіть у разі видалення абсцесу або неспроможності швів анастомозу, що може бути важливою передумовою виживання. Властивості електрозварного перекриття судин сприяють запобіганню вторинній кровотечі в такій ситуації
Доп.точки доступа:
Подпрятов, С. С.
Подпрятов, С. Є.
Гичка, С. Г.
Маринський, Г. С.
Гетьман, В. Г.
Макаров, А. В.
Чернець, О. В.
Ткаченко, В. А.
Дубко, А. Г.
Корчак, В. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Сніжко, С. С.
Тактика хірургічного лікування хворих із перфораціями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом [Текст] = Tactics of surgical treatment of patients with perforation of the esophagus with complicated acute purulent mediastinitis / С. С. Сніжко // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 77-84. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПИЩЕВОДА ПЕРФОРАЦИЯ -- ESOPHAGEAL PERFORATION (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (патофизиология, терапия, этиология)
МЕДИАСТИНИТ -- MEDIASTINITIS (патофизиология, терапия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (смертность)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы, статистика, тенденции)
ПОСТЕРЫ -- POSTERS
Аннотация: Мета роботи: покращити лікування хворих із перфорацією стравоходу ускладненою гострим гнійним медіастинітом. Матеріали і методи. Впродовж 2004–2018 рр. у відділенні торакальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні обстежено і проліковано 30 хворих із перфораціями стравоходу (ПС) та гострим гнійним медіастинітом (ГГМ). Результати досліджень та їх обговорення. Хірургічні доступи при ПС та ГГМ повинні передбачати хорошу візуалізацію всіх уражених ділянок середостіння з проведенням широких медіастинотомій. Для покращення результатів лікування запропоновано хірургічну тактику лікування ПС та ГГМ, яка передбачає інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів (ІМВА) та метод орошення швів стравоходу (МОШС) із постійною санацією навколишньої клітковини середостіння. Хірургічна тактика при ПС повинна передбачати ушивання перфоративного отвору стравоходу при відсутності розплавлення стінки стравоходу із налагодженням МОШС, що забезпечує попередження ре-інфікування клітковини середостіння, закриття або зменшення просвіту перфоративного отвору та постійну санацію швів стравоходу та наколишньої клітковини середостіння. Вибір хірургічної тактики повинен буди індивідуальний в кожному окремому випадку. Основною метою хірургічного лікування є ліквідація гнійно-запального процесу в середостінні та стабілізація стану хворих. При перфорації стравоходу, ускладненій гострим гнійним медіастинітом, розширені операції на стравоході супроводжуються високими показниками післяопераційної летальності, що обмежує їх використання у хворих із сепсисом та поліорганною недостатністю. Малоінвазивні операційні втручання за допомогою відеоасистованої торакоскопії можуть слугувати операціями вибору у хворих із перфорацією стравоходу при поширених формах гострого гнійного медіастиніту для санації і дренування гнійно-запального процесу у середостінні, стабілізації стану хворих та попередження розвитку септичних ускладнень. Застосування ІМВА та МОШС дозволяє покращити результати лікування, знизити ендогенну інтоксикацію, покращити загоєння перфорації стравоходу, ліквідувати гнійний процес у середостінні
Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Малиновський, А. В.
Первый опыт минилапароскопической холецистэктомии при остром холецистите [Текст] = Перший досвід міні-лапароскопічної холецистектомії при гострому холециститі / А. В. Малиновський, М. М. Галімон, С. Ю. Бадiон // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 85-89. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (патофизиология, хирургия, этиология)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (методы, тенденции)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ИНСТРУМЕНТЫ -- SURGICAL INSTRUMENTS (использование, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Цель работы: оценка результатов первого опыта мини-лапароскопической холецистэктомии (МЛХЭ) при остром калькулезном холецистите. Материалы и методы. Мини-лапароскопическая холецистэктомия выполнена пациентке 32 лет с острым калькулезным катаральным холециститом. Операция выполнена через 4 троакара: I 10 мм троакар введен в области пупка (для оптики и извлечения пузыря), II – 5 мм троакар введен в субксифоидальной области (для рабочих инструментов, включая многоразовый 5 мм клип-аппликатор), III и IV – 3 мм троакары введены в правом подреберье (для мини-грасперов).Результаты исследований и их обсуждение. Значительных технических трудностей при операции не было. Осложнений не было, больная выписана к концу 2-х суток послеоперационного периода. Пациентка отмечала менее выраженный болевой синдром по сравнению с традиционной лапароскопической холецистэктомей (ТЛХЭ) и оценивала косметический эффект как отличный
Доп.точки доступа:
Галімон, М. М.
Бадiон, С. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Ponomarenko, О. V.
Use of complex patches for the reconstruction of defects of soft tissue of the trunk and limbs caused by traumatic damage [Текст] = Використання складних клаптів для реконструкції дефектів м’яких тканин тулуба та кінцівок, зумовлених травматичним пошкодженням / О. V. Ponomarenko // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 90-94. - Bibliogr. at the end of the chap.

MeSH-главная:
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ОБЛИТЕРИРУЮЩИЙ -- ARTERIOSCLEROSIS OBLITERANS (патофизиология, хирургия, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патофизиология, хирургия)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология)
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOTHELIAL CELLS (патология)
Аннотация: The aim of the work: to expand the indications for the use of plastic reconstructive interventions for the early closure of soft tissue defects of the trunk and limbs of traumatic genesis. Materials and methods. The paper analyzes data of 242 patients with soft tissue defects of the trunk and limbs, which resulted from mechanical damage. 697 surgical interventions were performed to patients, whom 492 (70.6 %) operations for the restoration of damaged tissues from 2008 to 2016 were performed. Results and Discussion. All patients were divided into 4 groups depending on the size, depth and degree of damage to the soft tissues and other structures of the trunk and limbs. Group I – 44 patients with a limited area of damage to the skin and underlying tissues to the deep fascia. 51 skin repair interventions using autodermoplasty was performed. Complex patches were not used. Group II (n = 67) – patients with an extensive wound surface and soft tissue damage below the deep fascia. In this group, 144 surgical interventions were performed, of whom 23 were complex flaps for the restoration of soft tissues. The third group consisted of 90 patients with defects in the epithelial tissues, which appeared together or as a result of damage to the osteoarticular apparatus. 272 operations were performed, of which 35 interventions using complex tissue complexes. Group IV (n = 41) – patients with a combined or multiple injury, accompanied by damage to the great vessels, nerves, partial or complete separation of the limb. In this group, 220 operations were performed, of which 47 operations were complex flaps
Мета роботи: розширити показання до використання пластичних реконструктивних втручань для раннього закриття дефектів м’яких тканин тулуба та кінцівок травматичного генезу. Матеріали і методи. У роботі проаналізовано дані 242 хворих із дефектами м’яких тканин тулуба та кінцівок, які виникли внаслідок механічного пошкодження. Пацієнтам було виконано 697 оперативних втручань, з них 492 (70,6 %) операцій з приводу відновлення пошкоджених тканин за період 2008 – 2016 рр. Результати досліджень та їх обговорення. Всі хворі розподілені на 4 групи залежно від розмірів, глибини та ступеня пошкодження м’яких тканин та інших структур тулуба й кінцівок. Перша група – 44 хворих із обмеженою ділянкою пошкодження шкіри та прилеглих тканин до глибокої фасції. Їм виконано 51 втручання з відновлення шкіри методом автодермопластики. Складні клаптів не використовували. Другу групу склали 67 хворих із великою та надвеликою рановою поверхнею й пошкодженням м’яких тканин нижче глибокої фасції. В цій групі виконано 144 оперативні втручання, з них 23 втручання складними клаптями для відновлення м’яких тканин. третю групу склали 90 хворих із дефектами покривних тканин, які виникли разом або внаслідок пошкодження кістково – суглобового апарату. Виконано 272 операції, з них 35 із використанням складних комплексів тканин. Четверта група – 41 хворий з поєднаною або множинною травмою, що супроводжується пошкодженням магістральних судин, нервів, частковим або повним відокремленням кінцівки. В цій групі виконано 220 операцій, з них 47 операцій – складними клаптями
Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Венгер, І. К.
Клініко-лабораторна характеристика хворих на облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок при ІІІА-Б – ІV ступені хронічної артеріальної недостатності і ризику розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому [Текст] = Clinical and laboratory characteristics of patients with obliterating atherosclerosis of the arteries of the lower extremities at ІІІА-B - IV stages of chronic arterial insufficiency and the risk of reperfusion-reoxygenative syndrome development / І. К. Венгер, Н. І. Герасимюк, С. Я. Костів // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 95-100. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы, тенденции)
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (патофизиология, терапия, этиология)
Аннотация: Мета роботи: Вивчити клініко-лабораторну характеристику хворих на облітеруючий атеросклероз магістральних артерій при ХАН ІІІА-Б – ІV ст. із метою розпрацювання системи профілактики та лікування розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому. Матеріали і методи. В основу роботи покладено аналіз комплексного обстеження та хірургічного лікування 119 хворих на облітеруючий атеросклероз аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок. Виділено дві групи пацієнтів. Перша група налічувала 63 особи із атеросклеротичним ураженням аорти та магістральних артерій, ХАН ІІІА-Б – ІV ст., друга група налічувала 56 осіб із атеросклеротичним ураженням магістральних артерій, ХАН ІІІА-Б – ІV ст., у яких запідозрено можливий розвиток реперфузійно-реоксигенаційного синдрому після реваскуляризації магістральних артерій нижніх кінцівок. Результати досліджень та їх обговорення. Хворі з другої групи дослідження характеризуються тривалим і високим ступенем хронічної артеріальної недостатності, вираженою неспроможністю колатеральної системи нижньої кінцівки, високим рівнем запальної відповіді, вираженим лейкоцитарним індексом інтоксикації, індексом зсуву лейкоцитів, високою фагоцитарною активністю нейтрофілів, моноцитів та їх оксидативною здатністю, активністю всіх груп цитокінів, підвищеною активністю неспецифічних протеїназ та їх інгібіторів, підвищеною активністю компонентів прооксидантно-антиоксидантної системи, яка не тільки активує вільнорадикальні механізми, але й потенціює процеси ушкодження тканин, вираженою наростаючою ендотеліальною дисфункцією
Доп.точки доступа:
Герасимюк, Н. І.
Костів, С. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Лапароскопічна холедохолітотомія в лікуванні хворих на гострий панкреатит із жовчною гіпертензією [Текст] = Laparoscopic choledocholithotomy in the treatment of patients with acute pancreatitis with bile hypertension / Я. М. Сусак [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 101-106. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (патофизиология, хирургия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы, тенденции)
АНАЛИЗ ДАННЫХ ВСЕХ ПАЦИЕНТОВ -- INTENTION TO TREAT ANALYSIS (использование, статистика, тенденции)
Аннотация: Мета роботи: поліпшити результати лікування хворих на гострий біліарний панкреатит (ГБП) із жовчною гіпертензією (ЖГ) шляхом застосування лапароскопічної холедохолітотомії. Матеріали і методи. У дослідження залучено 50 пацієнтів (6 чоловіків та 44 жінки, середній вік – 58,4 року) з ГБП та ЖГ середнього ступеня тяжкості, спричиненою холедохолітіазом. В усіх пацієнтів біліарне походження панкреатиту діагностовано згідно із критеріями, запропонованими Нідерландською дослідницькою групою з вивчення панкреатиту. Госпіталізація хворих у лікарню відбувалася в строки від 2 до 48 год від початку захворювання. Більшість пацієнтів (60 %) госпіталізовано не пізніше 24 год від початку захворювання. Супутні захворювання виявлено у 36 (72 %) пацієнтів: ішемічну хворобу серця – у 28 (56 %), гіпертонічну хворобу різного ступеня тяжкості – в 27 (54 %), хронічний гепатит – у 15 (30 %), підвищення індексу маси тіла, яке відповідало ожирінню, – в одного (2 %), цукровий діабет – у 2 (4 %), анемію – в одного (2 %). Застосовано персоналізований алгоритм хірургічного лікування, який дав змогу обрати метод усунення біліарної гіпертензії в перші 12–72 год після виникнення больового нападу. Результати досліджень та їх обговорення. В перші 12–72 год захворювання виконали: ФЕГДС з ЕПСТ (n=33), лапароскопічну холецистектомію, холедохоскопію та літоекстракцію із зовнішнім дренуванням позапечінкових жовчних проток (n=13), перкутанну крізьпечінкову пункцію жовчних шляхів (n=7). Лапароскопічну літоекстракцію виконали в 26 % хворих, що дало змогу одномоментно ліквідувати причину ЖГ та виконати холецистектомію. Летальність становила 2 % (один хворий). Середній термін перебування в стаціонарі – 12,46 доби
Доп.точки доступа:
Сусак, Я. М.
Цимбалюк, Р. С.
Максименко, М. В.
Тюлюкін, І. О.
Ходзинський, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Сімейна кістозна гіпоплазія легень: клінічне спостереження [Текст] = Family cystous pulmonary hypoplasia: clinical observation / Л. П. Боднар [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 107-110. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ КИСТОЗНО-АДЕНОМАТОЗНЫЙ ПОРОК ВРОЖДЕННЫЙ -- CYSTIC ADENOMATOID MALFORMATION OF LUNG, CONGENITAL (патофизиология, рентгенография, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование, тенденции)
БЕССИМПТОМНЫЕ БОЛЕЗНИ -- ASYMPTOMATIC DISEASES
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: У публікації описано випадок кістозної гіпоплазії легень у рідних братів. Специфічність спостереження полягає в тому, що всі члени родини тривало хворіють на хронічні обструктивні захворювання легень, кістозну гіпоплазію виявили в рідних братів у зрілому віці випадково при рентгенологічному обстеженні та комп’ютерній томографії в період загострення хвороби. Описаний випадок опосередковано свідчить про можливу роль спадковості у розвитку кістозної гіпоплазії легень та загострює увагу сімейних лікарів на доцільності ретельного обстеження, включно із комп’ютерною томографією, всіх членів родини при наявності в сім’ї хронічних захворювань легень
Доп.точки доступа:
Боднар, Л. П.
Боднар, Я. Я.
Орел, Ю. М.
Боднар, П. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Гнійно-септична патологія заочеревинного простору: досвід діагностики та лікування [Текст] = Purulent-septic pathology of retroperitoneum: the experience of diagnosis and treatment / І. М. Дейкало [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 111-114. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЗАБРЮШИННОЕ ПРОСТРАНСТВО -- RETROPERITONEAL SPACE (патофизиология, хирургия)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS (вредные воздействия, профилактика и контроль, тенденции)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (патофизиология, хирургия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
АНАЛИЗ ДАННЫХ ВСЕХ ПАЦИЕНТОВ -- INTENTION TO TREAT ANALYSIS (смертность, статистика, тенденции)
Аннотация: У статті проаналізовано результати лікування 67 пацієнтів із гнійними ураженнями заочеревинного простору. Первинний гнійний процес у 10 хворих локалізувався в принирковій клітковині, у 33 – в навколоободовому клітковинному просторі, і у 24 пацієнтів – у власне заочеревинній клітковині
У 29 пацієнтів (43,2 %) мали місце діагностичні помилки. Зроблено висновок, що обов’язковим методом топічної діагностики гнійників заочеревинного простору має бути рання комп’ютерна томографія із внутрішньовенним контрастуванням. Усім хворим виконано операційні втручання. При хірургічному лікуванні гнійників заочеревинного простору розроблено диференційований підхід до вибору доступу та дренування залежно від їх топографо-анатомічної локалізації та поширення процесу. В результаті проведеного лікування видужали 58 хворих, померли 9 (13,4 %) пацієнтів
Доп.точки доступа:
Дейкало, І. М.
Запорожан, С. Й.
Чепіль, І. В.
Никитюк, М. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Герасимюк, Н. І.
Поєднання практичної і самостійної роботи студентів як один із методів підвищення ефективності засвоєння знань з хірургії [Текст] = The combination of practical and independent work of students as one of the methods of increasing efficiency of surgery knowledge / Н. І. Герасимюк // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 115-116. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
МЕДИЦИНСКАЯ ПРАКТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROFESSIONAL PRACTICE (использование, организация и управление, тенденции)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROFESSIONAL AUTONOMY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ СПЕЦИАЛЬНОСТИ -- SPECIALTIES, SURGICAL (обучение, организация и управление, тенденции)
Аннотация: Мета роботи: встановити ефективність взаємодоповнення практичної і самостійної роботи студентів із використанням джерел наукової літератури та інтернет-джерел у процесі аудиторних занять на кафедрі хірургії
Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Геник, Т. Р.
Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій як додаткове унаочнення на кафедрі анатомії людини [Текст] = The use of modern information and communication technologies in the quality of additional understanding at department of human anatomy / Т. Р. Геник, Н. І. Герасимюк // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 117-118. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОМПЬЮТЕРНЫЕ МЕТОДОЛОГИИ -- COMPUTING METHODOLOGIES
ИНФОРМАЦИОННЫЕ НАУКИ -- INFORMATION SCIENCE (методы, обучение, организация и управление, тенденции)
СЕНСОРНЫЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- SENSORY AIDS (использование, тенденции)
АНАТОМИЯ -- ANATOMY (обучение, организация и управление, тенденции)
Аннотация: Мета роботи: встановити ефективність використання можливостей сучасних сенсорних інтерактивних столів із відповідним програмним забезпеченням як додаткового навчального посібника при вивченні анатомії людини
Доп.точки доступа:
Герасимюк, Н. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-21

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)