Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Поисковый запрос: (<.>K=АППАРАТЫ ВНЕШНЕЙ ФИКСАЦИИ (использование)<.>)

Общее количество найденных документов : 1

Литвишко, В. А.
Лечение оскольчатых переломов длинных костей конечностей аппаратами внешней фиксации [Текст] / В. А. Литвишко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 40-46

MeSH-не главная:
ПЕРЕЛОМЫ ОСКОЛЬЧАТЫЕ -- FRACTURES, COMMINUTED (диагностика, рентгенография, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (диагностика, классификация, рентгенография, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (диагностика, классификация, рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование, методы)
ИЛИЗАРОВА МЕТОД -- ILIZAROV TECHNIQUE (использование)
ХОДЬБА -- WALKING (физиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED (рентгенография, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССА И РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME AND PROCESS ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Кл.слова (ненормированные):
АППАРАТЫ ВНЕШНЕЙ ФИКСАЦИИ (использование)
Аннотация: Серед усіх діафізарних переломів осколкові становлять 35 % і потребують окремого розгляду. Мета: встановити особливості лікування осколкових діафізарних переломів кісток кінцівок і оцінити отримані результати. Методи: проліковано 63 пацієнти — 65 осколкових переломів діафізів кісток кінцівок типів В і С за класифікацією АО (плечової кістки 7, стегнової 18, кісток гомілки 35, передпліччя 3). Протяжність зони ушкодження становила 12–20 % від загальної довжини кістки у 26 випадках, 21–30 % — у 23, 30 % і більше — в 16. Для фіксації переломів використано стрижневі апарати. Головним вважали відновлення осьових взаємовідношень відламків, допускаючи залишкові зміщення по ширині на ½–⅔ діаметра. Через кілька днів починали дозоване навантаження та поступово доводили його до повного протягом 2–2,5 міс. Результати: відламки стегнової кістки фіксували стрижневим апаратом від 100 до 236 днів, плечової — від 64 до 126, кісток гомілки — від 116 до 278, передпліччя — від 102 до 158. У 4 (6,1 %) пацієнтів із зоною осколкових руйнувань кістки понад 30 % її довжини виявлено незрощення відламків через 4 міс. Їм виконано кісткову автопластику зі збереженням фіксації фрагментів тим самим апаратом, після чого досягнуто зрощення. У всіх хворих переломи зажили з утворенням періостального кісткового регенерату. Істотне обмеження функції колінного або надп’ятково-гомілкового суглобів було в 4 (6,1 %) хворих, коли зона перелому поширювалася на метаепіфіз. Висновки: у разі осколкових діафізарних переломів кісток кінцівок протяжність зони ушкодження може впливати на тривалість загоєння. Коли вона перевищує 30 % довжини сегмента та поширюється на метаепіфіз, збільшується ймовірність незрощення на діафізарному рівні. Збереження періостальних тканин забезпечує умови для утворення періостального регенерату, що перекриває зону ушкодження
Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)