Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Пневмоперитонеум искусственный<.>)

Общее количество найденных документов : 11
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-11

    Искусственный пневмоперитонеум в комплексном лечении больных туберкулезом легких, выделяющих лекарственно-устойчивые микобактерии туберкулеза [Текст] / Т. Р. Багдасарян, И. А. Васильева, А. Т. Сигаев // Проблемы туберкулеза и болезней легких. - 2006. - № 8. - С. 23-26

Рубрики: Микобактерии туберкулеза--выдел--действ преп

   Лекарственная устойчивость у бактерий

   Туберкулез легких--тер

   Пневмоперитонеум искусственный

Доп.точки доступа:
Багдасарян, Т. Р.
Васильева, И. А.
Сигаев, А. Т.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Дубовий, В. А.
    Біофідбек-тренінг у лікуванні синдрому низької передньої резекції [Текст] / В. А. Дубовий // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2006. - № 5/6. - С. 55-60

Рубрики: Синдром

   Кала недержание--тер

   Прямой кишки новообразования--хир

   Пневмоперитонеум искусственный

   Колостомия--осл

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Панова, Л. В.
    Коллапсотерапия туберкулеза легких у детей и подростков (обзор) [Текст] / Л. В. Панова // Туберкулез и болезни легких. - 2013. - № 1. - С. 10-15

Рубрики: Дети

   Подростки

MeSH-главная:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (терапия)
КОЛЛАПСОТЕРАПИЯ -- COLLAPSE THERAPY (история, методы)
ПНЕВМОТОРАКС ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOTHORAX, ARTIFICIAL (использование, история)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (использование, история)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Опыт выполнения симультанных лапароскопической холецистэктомии и гинекологических операций в условиях "безгазовой" лапароскопии у больных при высоком операционно-анестезиологическом риске [Текст] / Б. С. Запорожченко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2013. - № 8. - С. 30-32

Рубрики: женский

MeSH-главная:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (методы)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (вредные воздействия)
Кл.слова (ненормированные):
СИМУЛЬТАННЫЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВА -- лапаролифтинг
Доп.точки доступа:
Запорожченко, Б. С.
Колодий, В. В.
Горбунов, А. А.
Запорожченко, М. Б.
Кирпичникова, Е. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дужий, І. Д.
Можливості хірургічного лікування відносно поширеного мультизистентного туберкульозу легень [Текст] / І. Д. Дужий, О. В. Кравець, І. Я. Гресько // Клінічна хірургія. - 2014. - № 3. - С. 34-36

MeSH-главная:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (хирургия)
ТУБЕРКУЛЕЗ, МНОЖЕСТВЕННАЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- TUBERCULOSIS, MULTIDRUG-RESISTANT (хирургия)
ПНЕВМОНЭКТОМИЯ -- PNEUMONECTOMY (методы)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (методы)
ТОРАКОПЛАСТИКА -- THORACOPLASTY (методы)
Доп.точки доступа:
Кравець, О. В.
Гресько, І. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Асеев, А. В.
Эффективность и гемодинамические реакции при пневмоперитонеуме при лечении больных туберкулезом, в том числе в сочетании с ВИЧ-инфекцией [Текст] / А. В. Асеев // Туберкулез и болезни легких. - 2014. - № 9. - С. 10

MeSH-главная:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (осложнения, терапия)
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (осложнения)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (вредные воздействия)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
Свободных экз. нет

Найти похожие

Годлевський, А. І.
Поєднання лапароліфтингу з дозованим карбоксиперитонеумом під час мініінвазивних втручань з приводу жовчнокам’яної хвороби [Текст] / А. І. Годлевський, О. А. Ярмак // Клінічна хірургія. - 2015. - № 8. - С. 21-23

MeSH-главная:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (вредные воздействия, методы)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (вредные воздействия)
Кл.слова (ненормированные):
карбоксиперитонеум
Доп.точки доступа:
Ярмак, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бишовець, С. М.
Пневмоперитонеум для лапароскопії під регіонарною анестезією: закис азоту vs діоксид вуглецю [Текст] / С. М. Бишовець // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 2. - С. 110-115. - Бібліогр.: с. 113-114

MeSH-главная:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION (методы)
АЗОТА ЗАКИСЬ -- NITROUS OXIDE
УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ -- CARBON DIOXIDE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
Аннотация: Регіонарні методи знеболювання лапароскопії мають певні переваги перед наркозом. Карбоксиперитонеум при лапароскопії є загальноприйнятим, але при виконанні операції під високою спінальною анестезією (Th2–3) інтактною залишається діафрагма. Іритація діоксидом вуглецю діафрагмального нерва викликає потужний больовий плечолопатковий синдром, що потребує застосування загального знеболювання. Мета роботи: удосконалити анестезіологічне забезпечення лапароскопії шляхом поєднання регіонарних технік знеболювання — спінальної анестезії, правобічної поверхневої блокади шийного сплетення та термінальної анестезії поверхні діафрагми, застосовуючи динітрогеноксидперитонеум замість карбоксиперитонеуму. Матеріали та методи. Досліджено 300 пацієнтів (вік — 55,5 ± 3,3 року, маса тіла — 76,8 ± 2,4 кг, індекс маси тіла — 29,2 ± 0,9 кг/м2, I–III ASA). Спектр захворювань: жовчнокам’яна хвороба, грижі, кіста яєчника, варикоцеле, фіброміома матки, спайкова хвороба, гострий апендицит, абсцес/кіста печінки. Анестезіологічний супровід: спінальна анестезія гіпербаричним бупівакаїном (10–20 мг) у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну; для профілактики больового плечолопаткового синдрому — правобічна поверхнева блокада шийного сплетення бупівакаїном (0,125%, 10 мл), спреєве обприскування діафрагми лідокаїном (3%, 10 мл, через лапароскопічний порт), для створення пневмоперитонеуму — закис азоту. Пацієнти отримували до операції: перорально по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до лапароскопії; перорально/внутрішньовенно 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово 20 мг нефопаму; внутрішньовенно: 8 мг дексаметазону, 8 мг ондансетрону, 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом однієї/двох діб: перорально по 1 г парацетамолу кожні 8 год, внутрішньовенно по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год. Результати. Після премедикації хворі перебували в спокійному психоемоційному стані. У всіх пацієнтів у періопераційному періоді не спостерігалося м’язового тремтіння. Адекватність знеболювання визначалася хворими, які характеризували свій стан як «повна відсутність болю». Не було скарг на біль у плечі та лопатці. У 100 % випадків розвивалася седація різного ступеня. Механізм цього явища, імовірно, пов’язаний із резорбцією інтратекального бупренорфіну та інтраабдомінального закису азоту. При спонтанному диханні не було респіраторної дисфункції. Стабілізація гемодинаміки здійснювалася адреналіном та тартратом (0,019–0,038–0,057 мкг/кг/хв). Після закінчення операції пацієнтів відразу ж переводили до профільних відділень. В середньому хворі активізувалися через 2–3 год після трансферу із операційної. У перший післяопераційний день починали ентеральне харчування. Якість післяопераційного аналгетичного профілю характеризувалася позитивно. Необхідності в додатковому призначенні опіоїдів не виникало. Вираженість больового синдрому оцінювали за числовою рейтинговою шкалою болю від 0 до 10 балів через 3, 10, 24 і 48 год після операції. Динаміка ступеня післяопераційного болю була такою (M ± m): 0; 0,27 ± 0,02 (p = 0,157); 0,41 ± 0,07 (p = 0,0001); 0,45 ± 0,06 (p = 0,0001) відповідно. Період госпіталізації становив 31,0 ± 1,6 год. Висновки. Діоксид вуглецю порівняно із закисом азоту є більш токсичним газом при створенні пневмоперитонеуму для лапароскопії. Динітрогеноксидперитонеум разом із поверхневою блокадою шийного сплетення та термінальною анестезією діафрагми запобігав виникненню больового плечолопаткового синдрому. Заміна карбоксиперитонеуму на динітрогеноксидперитонеум дозволяла виконувати лапароскопічні операції під симультанною регіонарною анестезією, уникаючи загальних методів знеболювання з відомими побічними ефектами
Свободных экз. нет

Найти похожие

Послеоперационная боль у пациенток после лапароскопических операций в гинекологии [Текст] / А. О. Волков [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 6. - С. 78-83. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ЦИСТЭКТОМИЯ -- CYSTECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (диагностика)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Аннотация: Пневмоперитонеум с инсуффляцией углекислого газа является наиболее значимой причиной послеоперационной боли. Уменьшение давления пневмоперитонеума может снизить хирургическую визуализацию. Целью исследования было определение влияния давления пневмоперитонеума на расход анестетиков и опиоидов, восстановление пациенток после лапароскопического вмешательства и раннюю послеоперационную боль. Материалы и методы. В исследование включены 34 женщины (плановая лапароскопическая цистэктомия), которые были рандомизированы в 2 группы: N (n = 18) — пневмоперитонеум с нормальным давлением (12 мм рт.ст.) и H (n = 16) — с высоким давлением (15 мм рт.ст.). Боль оценивали по визуально-аналоговой шкале через 1, 5 и 24 ч после операции. Больные обеих групп были сходны по возрасту, росту, весу, физическому статусу. Данные представлены как М ± SD или % пациенток с параметрами. Тест Манна — Уитни использовался для статистического анализа, p 0,05 считался статистически значимым. Результаты. Интенсивность послеоперационной боли была достоверно меньше в группе N как через 5, так и через 24 часа, однако не различалась через 1 час после операции. Потребление фентанила, севофлурана и атракуриума не различалось между группами (р
Доп.точки доступа:
Волков, А. О.
Клигуненко, Е. Н.
Луценко, В. В.
Браила, П. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Недашківський, С. М.
Ризики анестезіологічного забезпечення при лапароскопічних втручаннях на черевній порожнині / С. М. Недашківський, О. А. Галушко, Д. О. Дзюба // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 137-143. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (использование)
Аннотация: Лапароскопічні хірургічні технології при операціях на черевній порожнині з кожним роком зміцнюють свої позиції, особливо при планових хірургічних втручаннях, зменшують травматизацію пацієнта та термін його перебування у стаціонарі. Але техніка лапароскопічних втручань передбачає не фізіологічне для пацієнта положення на операційному столі (особливо при тривалих операціях), використання пневмоперитонеуму із залученням вуглекислого газу. Пневмоперитонеум створює підвищений тиск на діафрагму, порушує венозне повернення крові та може створити інші неприємні ситуації. Абсолютного протипоказання до лапароскопічної хірургії немає, хоча нам слід передбачати можливі проблеми при таких станах, як ожиріння, вагітність та попередні операції на черевній порожнині. Метою застосування лапароскопічної техніки є зменшення травматизації хірургічного втручання, а неправильна оцінка її можливостей у пацієнтів високого ризику може призвести до серйозних ускладнень. Анестезіологам слід ретельно враховувати всі ризики, що супроводжують лапароскопічну техніку, взаємодіяти з хірургами для зменшення ризику ускладнень, постійно моніторувати стан хворого та обирати сучасні методи анестезії. Мета цієї роботи — узагальнити найкращі наявні докази та усталену практику щодо пері-операційного лікування при лапароскопічних втручаннях на черевній порожнині
Доп.точки доступа:
Галушко, О. А.
Дзюба, Д. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-11

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)