Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Герасимюк, Б. С.$<.>)

Общее количество найденных документов : 4
Показаны документы с 1 по 4

Шифр: ТУ3/2016/17/2
Журнал

Травма [Текст]
2016г. Т. 17 № 2

Содержание:
Истомин, А. Г. Модифицирование спортивных подвесных систем для использования в реабилитационном процессе / А. Г Истомин, Е. В. Луценко. - С.6-10
Мартынчук, А. А. Траумель С - биорегуляционный подход при травмах и воспалении / А. А. Мартынчук, С. В. Попович. - С.13-17
Климовицкий, В. Г. Наружный чрескостный остеосинтез при лечении внесуставных переломов костей голени: показания, осложнения, результаты применения / В. Г. Климовицкий, В. Ю. Черныш, Ф. В. Климовицкий. - С.18-22
Голюк, Є. Л. Блокуючий артрориз п’яткової кістки в лікуванні гнучкої плоско-вальгусної деформації стопи в дітей та підлітків: показання та техніка оперативного втручання / Є. Л. Голюк. - С.23-26
Черний, В. И. Новые возможности послеоперационного обезболивания / В. И. Черний, С. Е. Куглер. - С.29-35
Білінський, П. І. Тенденції сучасного накісткового остеосинтезу дистального відділу стегнової кістки / П. І. Білінський, В. А. Андрейчин. - С.36-42
Герцен, Г. И. Динамика активности иммунных клеток сыворотки крови под влиянием экстракорпоральной ударно-волновой терапии при экспериментальном дефекте кости / Г. И. Герцен [и др.]. - С.43-48
Другие авторы: Се-Фей, Остапчук Р. Н., Лесовой А. В., Гапон А. Н., Костенко А. В., Жеребчук В. В.
Канзюба, А. І. Обгрунтування термінів виконання реконструктивних операцій на проксимальному відділі стегнової кістки при травматичних пошкодженнях кульшового суглоба / А. І. Канзюба [и др.]. - С.49-53
Другие авторы: Климовицький В. Г., Канзюба М. А., Донченко Л. І., Гончарова Л. Д., Климовицький Р. В.
Омельченко, Т. М. Результати резекційного артродезу надп’ятково-гомілкового суглоба за даними біомеханічних досліджень / Т. М. Омельченко [и др.]. - С.54-58
Другие авторы: Лябах А. П., Бур’янов О. А., Лазарєв І. А., Максимішин О. М.
Турчин, О. А. Остеотомія за Weil при хірургічному лікуванні метатарзалгії / О. А. Турчин, Г. М. Лазаренко, А. П. Лябах. - С.59-63
Проценко, В. В. Результати остеосинтезу патологічних переломів довгих кісток при метастатичних пухлинах / В. В. Проценко, О. В. Ільніцький, В. С. Чорний. - С.64-68
Мочан, О. С. Автотрансплантація нативного кісткового мозку при порушенні консолідації переломів / О. С. Мочан, О. І. Оліфіренко. - С.69-72
Гайович, В. В. Застосування жироплазмотромбоцитарної тканинної суміші у регенерації травматично ушкодженого периферійного нерва / В. В. Гайович, І. В. Гайович, Н. О. Борзих. - С.73-77
Романенко, В. І. Клінічні профілі пацієнтів із хронічними больовими синдромами попереково-крижової локалізації / В. І. Романенко, І. В. Романенко, Ю. І. Романенко. - С.78-85
Науменко, Л. Ю. Тактика хірургічного лікування наслідків поліструктурних ушкоджень передпліччя та кисті / Л. Ю. Науменко [и др.]. - С.86-89
Другие авторы: Хом’яков В. М., Доманський А. М., Ліфаренко Є. Л., Мамєтьєв А. О.
Вайда, В. М. Хірургічне лікування медіальних переломів шийки стегнової кістки / В. М. Вайда, В. С. Мотря, В. м. Кочмарь. - С.90-93
Филиппенко, В. А. Методика установки ацетабулярного компонента эндопротеза тазобедренного сустава в условиях остеопороза при последствиях травм / В. А. Филиппенко [и др.]. - С.94-99
Другие авторы: Танькут В. А., Бондаренко С. Е., Жигун А. И., Танькут А. В., Аконджом М.
Герасименко, С. І. Електропунктурна діагностика уражень суглобів нижніх кінцівок у хворих на ревматоїдний артрит / С. І. Герасименко, Л. В. Перфілова, А. С. Герасименко. - С.100-107
Герасимюк, Б. С. Ультразвукова діагностика зап’ясткового ахілобурситу травматичного генезу / Б. С. Герасимюк, О. С. Мовчан. - С.108-110
Ігнатьєв, О. М. Оптимізація засобів лікування та діагностики у пацієнтів з остеопорозом / О. М. Ігнатьєв [и др.]. - С.111-114
Другие авторы: Полівода О. М., Турчин М. І., Шанигін А. В.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Герасимюк, Б. С.
Ультразвукова діагностика зап’ясткового ахілобурситу травматичного генезу [Текст] / Б. С. Герасимюк, О. С. Мовчан // Травма. - 2016. - Т. 17, № 2. - С. 108-110. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЯТКА -- HEEL (патология, повреждения, ультрасонография)
АХИЛЛОВО СУХОЖИЛИЕ -- ACHILLES TENDON (патология, повреждения, ультрасонография)
БУРСИТ -- BURSITIS (диагностика, осложнения, ультрасонография)
ТЕНДИНОПАТИЯ -- TENDINOPATHY (диагностика, осложнения, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Доп.точки доступа:
Мовчан, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: ТУ3/2019/20/6
Журнал

Травма [Текст]
2019г. Т. 20 № 6

Содержание:
Корж, М. О. Експериментальне дослідження механічних властивостей полілактиду / М. О. Корж [та ін.]. - С.5-11
Другие авторы: Шидловський М. С., Макаров В. Б., Заховайко А. А., Танькут О. В., Карпінський М. Ю., Карпінська О. Д., Чуприна Д. О.
Лазарев, І. А. Біомеханічний аналіз поведінки структур заднього відділу стопи в акті ходьби при зап’ятковому бурситі й синдромі Haglund / І. А. Лазарев [та ін.]. - С.12-20
Другие авторы: Герасимюк Б. С., Мовчан О. С., Скибан М. В.
Гайко, О. Г. Ушкодження ліктьового нерва у хворих із наслідками травм в ділянці ліктьового суглоба / О. Г. Гайко, О. С. Страфун. - С.21-26
Слынько, Е. И. Разработка и проверка достоверности метода оценки вентральной компрессии позвоночного канала при позвоночно-спинномозговой травме / Е. И. Слынько, А. С. Нехлопочин, В. В. Вербов. - С.27-34
Epis, O. Декскетопрофен: клинический опыт и фармакологические последствия в ревматологии / O. Epis, E. Bruschi, A. Corsini. - С.35-38
Коструб, О. О. Синдром пахвинного болю спортсменів. Система диференційованого хірургічного лікування / О. О. Коструб [та ін.]. - С.39-48
Другие авторы: Блонський Р. І., Котюк В. В., Засаднюк І. А., Смірнов Д. О., Вадзюк Н. С.
Цимбалюк, Я. В. Диференційовані методи хірургічного лікування хворих з наслідками ушкоджень ліцевого нерва / Я. В. Цимбалюк [та ін.]. - С.49-56
Другие авторы: Третяк І. Б., Гацький О. О., Лузан Б. М., Петрів Т. І., Цимбалюк В. І.
Шимон, В. М. Замісні трансплантати в траматології та ортопедії / В. М. Шимон [та ін.]. - С.57-60
Другие авторы: Алфедій С. П., Стойка В. В., Шимон М. В.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Біомеханічний аналіз поведінки структур заднього відділу стопи в акті ходьби при зап’ятковому бурситі й синдромі Haglund [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 6. - С. 12-20

MeSH-главная:
БУРСИТ -- BURSITIS (патофизиология)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA (физиология)
ТЕНДИНОПАТИЯ -- TENDINOPATHY (патофизиология)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
Аннотация: Усе частіше в наукових публікаціях, присвячених вивченню тендинопатії ахіллового сухожилля, піднімається проблема супутнього зап’яткового бурситу і синдрому Haglund. У ретроспективному дослідженні 176 пацієнтів з інсерційною тендинопатією Håkan Alfredson і Christoph Spang виявили, що в 74 % випадків також відзначалися поверхневий і зап’ятковий бурсит і синдром Haglund. Тому, спираючись на попередні дослідження, ми можемо говорити про зв’язок між зап’ятковим бурситом, синдромом Haglund і тендинопатією. Мета дослідження: провести аналіз напружено-деформованого стану комп’ютерних імітаційних моделей заднього відділу стопи із зап’ятковим бурситом і синдромом Haglund під час ходьби. Матеріали та методи. Спочатку були виконані математичні розрахунки сили литкового м’яза і ахіллового сухожилля в положенні стоячи й при ходьбі. Створені тривимірні імітаційні моделі заднього відділу стопи: інтактна модель, модель бурситу і модель із синдромом Haglund. Кожна скінченно-елементна модель складалася в середньому з 332 906 вузлів і 191 538 елементів. Параметри напружено-деформованого стану анатомічних структур заднього відділу стопи були досліджені й проаналізовані в різних біомеханічних умовах: у нейтральному положенні, при підошовній (–10º) і тильній флексії (+10º). Для аналізу напружено-деформованого стану ахіллового сухожилля, п’яткової сумки, таранної кістки і п’яти використовували критерій напружень за фон Мізесом. Результати. Напруження на ахілловому сухожиллі в нейтральному положенні стопи при моделюванні зап’яткового бурситу на 19,8 % нижче, синдрому Haglund — на 10,0 % вище, ніж в інтактній моделі. Напруження на п’ятковому горбі в моделі бурситу на 13,2 % вище, синдрому Haglund — на 46,5 % вищий, ніж в інтактній моделі. При підошовній флексії напруження на ахілловому сухожиллі на 16,5 % нижче в моделі бурситу і на 38,1 % вище при синдромі Haglund. Напруження на п’ятковому горбі в моделі зап’яткового бурситу нижче на 49,6 %, а в моделі із синдромом Haglund — на 9,2 %. При тильній флексії напруження на ахілловому сухожиллі вище на 10,2 % в моделі бурситу і більше ніж на 68,6 % — у моделі із синдромом Haglund. Напруження на п’ятковому горбі в моделі зап’яткового бурситу вище на 28,3 %, а в моделі із синдромом Haglund — на 120,1 %, ніж в інтактній моделі. Обговорення. Найменше напруження відзначається при підошовної флексії. Це пов’язано з пасивної роботою литкового м’яза і збільшенням об’єму заглиблення, у якому розташована зап’яткова бурса. Дана структура сприяє рівномірному розподілу сил із передньої поверхні ахіллового сухожилля до задньоверхніх відділів п’яткової кістки. Зап’яткова сумка також знижує тиск сухожилля на ділянку контакту задньої поверхні п’яткової кістки при тильній флексії. Тому зап’яткова сумка відіграє важливу роль у функціонуванні біомеханічної системи «ахіллове сухожилля — п’яткова кістка». Підвищення напруження в ахілловому сухожиллі в патологічних моделях вказує на зв’язок між зап’ятковим бурситом, синдромом Haglund і розвитком патологічних змін в ахілловому сухожиллі. Висновки. Це дослідження підтверджує стресову теорію розвитку супутньої тендинопатії в пацієнтів із зап’ятковим бурситом і синдромом Haglund
Increasingly, in scientific publications devoted to the study of Achilles tendinopathy, the problem of concomitant retrocalcaneal bursitis and Haglund’s syndrome is mentioned. In a retrospective study of 176 patients with insertional tendinopathy, Håkan Alfredson and Christoph Spang found that 74 % of persons also had superficial and retrocalcaneal bursitis and Haglund’s syndrome. Therefore, based on previous researches, we can talk about the relationship between retrocalcaneal bursitis, Haglund’s syndrome and tendinopathy. The purpose was to carry out the stress-strain analysis of the computer simulation models of the rearfoot with retrocalcaneal bursitis and Haglund’s syndrome in walking. Materials and methods. Initially, mathematical calculations of the calf muscle and the Achilles tendon strength in standing and in walking were performed. 3D rearfoot simulation models were created: an intact model, a bursitis model and a model with Haglund’s syndrome. Each finite element model consisted of 332,906 nodes and 191,538 elements оn average. The parameters of the stress-strain state of the anatomical structures of the rearfoot were investigated and analyzed in different biomechanical conditions: in the neutral position, plantar flexion (–10 ) and the dorsal flexion (+10 ). Von Mises stress criterion was used for the analysis of stress-strain state at the Achilles tendon, calcaneal bursa, talus and heel. Results. Achilles tendon stress value in the neutral foot position is 19.8 % lower in the retrocalcaneal bursitis model and is 10.0 % higher in the Haglund’s syndrome model than in the intact model. The heel stress value in the bursitis model is 13.2 % higher, and in the Haglund’s syndrome model is 46.5 % higher than in the intact model. In the plantar fle-xion, Achilles tendon stress is 16.5 % lower in the bursitis model and is 38.1 % higher in the Haglund’s syndrome model. The heel stress in the retrocalcaneal bursitis model is 49.6 % lower and in the Hag-lund’s syndrome model is 9.2 % lower. In the dorsal flexion, Achilles tendon stress is 10.2 % higher in the bursitis model and more than 68.6 % higher in the Haglund’s syndrome model. The heel stress in the retrocalcaneal bursitis model is 28.3 % higher and in the Hag-lund’s syndrome model is 120.1 % higher than in the intact model. Discussion. In the plantar flexion position, the stress is lowest. This is due to a passive work of the calf muscle and increasing volume of the recess where the retrocalcaneal bursa is located. This structure evenly distributes forces from the anterior surface of the tendon to the posterosuperior heel. The retrocalcaneal bursa also reduces the tendon pressure on the contact area of the posterior surface of the calcaneus in dorsal flexion. Therefore, the retrocalcaneal bursa plays an important role in the functioning of the biomechanical system “Achilles tendon — calcaneus”. The stress increasing in the Achilles tendon in pathological models indicates the relationship between retrocalcaneal bursitis, Haglund’s syndrome and the development of pathological changes in the Achilles tendon. Conclusions. This study confirms the stress theory of the development of concomitant tendinopathy in patients with retrocalcaneal bursitis and Haglund’s syndrome
Доп.точки доступа:
Лазарев, І. А.
Герасимюк, Б. С.
Мовчан, О. С.
Скибан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)