Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Максимець, Т. О.$<.>)

Общее количество найденных документов : 2
Показаны документы с 1 по 2

Шифр: МУ104/2021/17/5
Журнал

Медицина невідкладних станів . - Выходит раз в два месяца
2021г. Т. 17 № 5

Содержание:
Черній, В. І. Сучасні принципи діагностики й лікування тяжкої черепно-мозкової травми / В. І. Черній, Т. В. Черній. - С.9-15
Новицкая-Усенко, Л. В. Колокольный звон: в жизни и медицине / Л. В. Новицкая-Усенко, А. А. Усенко, Т. Д. Литвицкая. - С.16-20
Воротинцев, С. І. Періопераційна аналгезія у пацієнтів з ожирінням / С. І. Воротинцев. - С.21-29
Арустомян, О. М. Отруєння дихлоретаном / О. М. Арустомян [та ін.]. - С.30-35
Другие авторы: Ткачишин В. С., Кондратюк В. Є., Алексійчук О. Ю., Думка І. В.
Гогія, М. Вплив надмірної ваги на перебіг механічної травми / М. Гогія, М. Водка. - С.36-40
Гітальчук, О. А. Комбінована терапія Медотиліном/Елфунатом у профілактиці й лікуванні психоневрологічних ускладнень після операцій на відкритому серці / О. А. Гітальчук, А. Калужа. - С.43-50
Момот, Н. В. Рання діагностика та профілактика гострого пошкодження нирок у пацієнтів похилого віку після ургентної абдомінальної хірургії / Н. В. Момот [та ін.]. - С.51-60
Другие авторы: Туманська Н. В., Петренко Ю. М., Воротинцев С. І.
Курсов, С. В. Физиология обмена магния и применение магнезии в интенсивной терапии (литературный обзор с результатами собственных наблюдений, часть 1) / С. В. Курсов [и др.]. - С.61-72
Другие авторы: Никонов В. В., Белецкий А. В., Федец О. И., Хоменко В. А.
Ari, A. Вплив декскетопрофену трометамолу на розвиток панкреатиту після проведення ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії / A. Ari [et al.]. - С.73-78
Другие авторы: Gurbulak B., Okmen H., Tatar C., Ufuk Oguz Idiz, Ucuncu M. Z.
Atis, Seref Emre. Analgesic choice in patients presenting to emergency department with cancer pain: a prospective study / Seref Emre Atis [et al.]. - С.79-84
Другие авторы: Cekmen, Kalkan A., Bozan Oner, Senturk Mucahit, Karaaslan Edip Burak
Дорофєєва, Г. С. Аналіз впливу комбінації дексмедетомідину з регіонарною анестезією на когнітивний стан у постнаркозному періоді в офтальмохірургії / Г. С. Дорофєєва. - С.85-89
Павлиш, О. С. Особливості моніторингу біспектрального індексу у дітей раннього віку з гідроцефалією / О. С. Павлиш, В. І. Снісарь. - С.90-94
Мокіна, М. В. Вплив внутрішньовенного імуноглобуліну на перебіг гострої респіраторної хвороби COVID-19. Власні спостереження / М. В. Мокіна, О. Д. Мельник. - С.95-99
Максимець, Т. О. Фактори ризику тромбоемболічних ускладнень у пацієнток із підвищеним індексом маси тіла в періопераційному періоді лапароскопічної міомектомії / Т. О. Максимець. - С.100-106
Риски в периоперационном периоде. - С.107
Дигоксин — «життєздатна альтернатива» при фібриляції передсердь та СН. - С.108
Медикаментозно-асоційована міопатія. - С.109-112
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Максимець, Т. О.
Фактори ризику тромбоемболічних ускладнень у пацієнток із підвищеним індексом маси тіла в періопераційному періоді лапароскопічної міомектомії / Т. О. Максимець // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 100-106. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY (использование)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT (осложнения)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
Аннотация: Міома матки — одне з найпоширеніших захворювань у гінекологічний практиці та становить, за даними різних авторів, від 32 до 70 %. У 80 % випадків міома спостерігається у жінок репродуктивного віку. Одним з основних методів хірургічного лікування міоми матки у жінок репродуктивного віку є лапароскопічна міомектомія. Велика кількість переваг даного методу хірургічного лікування призводить в багатьох випадках до недооцінки наявного ризику, такого як тромбонебезпека у жінок із підвищеним індексом маси тіла (ІМТ). Мета даного дослідження — виявлення стану тромбонебезпеки для проведення адекватної комплексної тромбопрофілактики пацієнток із підвищеним індексом маси тіла в періопераційному періоді при лапароскопічній міомектомії, використовуючи інструментальний метод діагностики — низькочастотний п’єзоелектричний гемовіскозиметр. Матеріали та методи. Пацієнтки 30–45 років, які підлягають лапароскопічній міомектомії (n = 60). Пацієнтки були розподілені на 3 групи залежно від величини індексу маси тіла та вибору методу тромбопрофілактики. До 1-ї групи (16 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ 30 кг/м2, яким медикаментозна тромбопрофілактика не проводилась. До 2-ї групи (18 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ 30 кг/м2, які з метою тромбопрофілактики отримували еноксапарин в дозі 2000 анти-Ха МО/0,2 мл підшкірно (при ІМТ 30–40 кг/м2) та 4000 анти-Ха МО/0,4 мл підшкірно (при ІМТ 40 кг/м2). До 3-ї групи (26 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ 30 кг/м2, які з метою тромбопрофілактики отримували еноксапарин та пентоксифілін. Результати. За даними низькочастотного вібраційного п’єзоелектричного гемовіскозиметра були виявлені статистично вірогідні (р 0,05) відхилення від референтних величин показників гемостазіограми в бік структурної (збільшення показника максимальної щільності згустка (МА)) та хронометричної (прискорення часу утворення фібрин-тромбоцитарної структури згустка (Т5), зміщення точки желювання (Т3) вліво, підвищення показника інтенсивності коагуляційного драйву (ІКД)) гіперкоагуляції, підвищення тромбінової активності (підйом показника константи тромбінової активності (КТА), скорочення часу досягнення константи тромбіну (Т2)), активації судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу (скорочення періоду початку реакції (Т1), збільшення показника інтенсивності контактної коагуляції (ІКК)), пригнічення літичної активності (зниження показника інтенсивності лізису та ретракції згустка) крові в 2-й і 3-й групах пацієнтів. На першу добу після оперативного втручання в 2-й і 3-й групах відмічається вірогідне збільшення (порівняно з доопераційними показниками) таких хронометричних показників, як Т1, Т2, Т5; зниження структурного показника МА, а також вірогідне зниження КТА, ІКД, що підтверджує ефективність антитромботичної терапії. Однак у 2-й групі спостерігається підвищена активність судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу порівняно з 3-ю групою, вищий показник ІКК, коротший час Т1, Т2, а також вищий показник КТА. На 5-ту добу після оперативного втручання в усіх групах пацієнтів відмічався нормокоагуляційний тренд гемостатичного потенціалу. Висновки. Використання низькочастотної п’єзоелектричної гемовіскозиметрії дозволяє вірогідно та швидко оцінити кінетику тромбоутворення
Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)