Шварц, В.
    Применение ингибиторов дипептидилпептидазы-4 для лечения сахарного диабета 2-го типа [Text] / В. Шварц // Проблемы эндокринологии. - 2008. - Т. 54, № 4. - С. 39-45. - Библиогр.: 132 назв.

Rubrics: Диабет сахарный инсулиннезависимый--лек тер--метаб

   Антигены CD26--антаг


   Вилдаглиптин


   Ситаглиптин


There are no free copies




    Анциферов, М. Б.
    Ингибитор дипептидилпептидазы-4-вилдаглиптин - новый препарат в терапии сахарного диабета 2-го типа [Text] / М. Б. Анциферов, Л. Г. Дорофеева // Лечащий Врач. - 2010. - № 3. - С. 12-16

Rubrics: Диабет сахарный инсулиннезависимый--лек тер

   Вилдаглиптин


Additional Access Points:
Дорофеева, Л. Г.

There are no free copies




    Карпова, Е. В.
    Современные подходы к управлению сахарным диабетом 2 типа [Text] / Е. В. Карпова, А. С. Аметов // Клиническая фармакология и терапия. - 2010. - Т. 19, № 2. - С. 53-58

Rubrics: Диабет сахарный инсулиннезависимый--лек тер

   Гипергликемия--лек тер


   Вилдаглиптин


   Метформин


Additional Access Points:
Аметов, А. С.

There are no free copies




   
    Инсулинорезистентность, нарушения толерантности к глюкозе и их коррекция у пациентов с метаболическим синдромом [Text] / А. Шилов [и др.] // Врач. - 2011. - № 2. - С. 16-20

Rubrics: Обмена веществ болезни

   Инсулинорезистентность


   Глюкозы непереносимость


   Эксенатид


   Вилдаглиптин


Additional Access Points:
Шилов, А.
Осия, А.
Еремина, И.
Черепанова, Е.

There are no free copies




    Петунина, Н. А.
    Снижение риска гипогликемий на фоне терапии вилдаглиптином: клинический опыт, данные исследований и преимущества при управлении сахарным диабетом 2-го типа [Text] / Н. А. Петунина // Лечащий Врач. - 2011. - № 3. - С. 27-32

Rubrics: Диабет сахарный инсулиннезависимый--лек тер--осл

   Гипогликемия--лек тер--осл


   Метформин--тер прим


   Вилдаглиптин


There are no free copies




    Верткин, А. Л.
    Опыт применения вилдаглиптина у коморбидных больных сахарным диабетом 2-го типа [Text] / А. Л. Верткин, А. Ю. Магомедова, А. С. Скотников // Лечащий Врач. - 2011. - № 11. - С. 45-48

Rubrics: Диабет сахарный инсулиннезависимый--лек тер--осл

   Антигены CD26--антаг


   Вилдаглиптин


Additional Access Points:
Магомедова, А. Ю.
Скотников, А. С.

There are no free copies




   
    Фармакокинетика вилдаглиптина модифицированного высвобождения у пациентов с почечной недостаточностью [Text] / Ж. Д. Кобалава [и др.] // Клиническая фармакология и терапия. - 2011. - № 2. - С. 73-78

Rubrics: Почечная недостаточность--лек тер

   Вилдаглиптин


Additional Access Points:
Кобалава, Ж. Д.
Виллевальде, С. В.
Толкачева, В. В.
Тюхменев, Е. А.
Малая, И. П.

There are no free copies




    Павлова, М. Г.
    Как избежать опасности гипогликемии - одного из важнейших осложнений терапии сахарного диабета 2-го типа? Роль ингибиторов ДПП-4 [Text] / М. Г. Павлова, А. В. Зилов // Проблемы эндокринологии : научно-практический журнал. - 2011. - Т. 57, № 3. - С. 48-52

Rubrics: Гипогликемия--проф--этиол

   Диабет сахарный инсулиннезависимый--лек тер


   Вилдаглиптин


Additional Access Points:
Зилов, А. В.

There are no free copies




    Шестакова, Е. А.
    Ингибиторы дипептидилпептидазы-4: сравнительный анализ представителей группы [Text] / Е. А. Шестакова, Г. Р. Галстян // Проблемы эндокринологии : научно-практический журнал. - 2012. - Т. 58, № 1. - С. 61-66

Rubrics: Антигены CD26--антаг

   Гипогликемические средства--тер прим


   Диабет сахарный инсулиннезависимый--лек тер


   Ситаглиптин


   Вилдаглиптин


Additional Access Points:
Галстян, Г. Р.

There are no free copies




   
    Эффективность применения вилдаглиптина у пациентов с коморбидной патологией [Text] / А. Л. Вёрткин [и др.] // Проблемы эндокринологии : научно-практический журнал. - 2012. - Т. 58, № 3. - С. 41-45

Rubrics: Диабет сахарный инсулиннезависимый--лек тер--осл

   Гипогликемия


   Вилдаглиптин


Additional Access Points:
Вёрткин, А. Л.
Магомедова, А. Ю.
Мычка, В. Б.
Прохорова, Ю. В.
Носова, А. В.

There are no free copies




    Шамхалова, М. Ш.
    Ингибиторы дипептидилпептидазы-4 в терапии больных сахарным диабетом 2-го типа с хронической болезнью почек [Text] / М. Ш. Шамхалова, М. В. Шестакова // Проблемы эндокринологии : научно-практический журнал. - 2012. - Т. 58, № 6. - С. 43-48

Rubrics: Диабет сахарный инсулиннезависимый--лек тер--осл

   Почечная недостаточность хроническая


   Диабетические нефропатии


   Гастроинтестинальные гормоны--тер прим


   Антигены CD 26--тер прим


   Вилдаглиптин


Additional Access Points:
Шестакова, М. В.

There are no free copies




    Аметов, А. С.
    Современные возможности интенсификации сахароснижающей терапии у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа [Text] / А. С. Аметов, Ф. Т. Абаева // Проблемы эндокринологии : научно-практический журнал. - 2012. - Т. 58, № 6. - С. 49-52

Rubrics: Диабет сахарный инсулиннезависимый--лек тер

   Антигены CD 26--тер прим


   Вилдаглиптин


Additional Access Points:
Абаева, Ф. Т.

There are no free copies




   
    Комбинация ингибитора дипептидилпептидазы-4 и метформина в лечении больных сахарным диабетом 2-го типа : эффективный контроль гликемии, массы и количественного состава тела [Text] / М. В. Шестакова [и др.] // Терапевтический архив. - 2013. - T. 85, № 8. - С. 49-55


Rubrics: Вилдаглиптин

MeSH-main:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
ДИПЕПТИДИЛ-ПЕПТИДАЗЫ IV ИНГИБИТОРЫ -- DIPEPTIDYL-PEPTIDASE IV INHIBITORS (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ТЕЛА СОСТАВ -- BODY COMPOSITION (действие лекарственных препаратов)
Additional Access Points:
Шестакова, М. В.
Сухарева, О. Ю.
Чернова, Т. О.
Имушкович, И. А.
Александров, А. А.
Ильин, А. В.
Дедов, И. И.

There are no free copies




    Халимова, Ю. Ш.
    Ингибиторы ДПП-4 и гипогликемии у больных сахарным диабетом 2-го типа [Text] / Ю. Ш. Халимова // Проблемы эндокринологии : научно-практический журнал. - 2013. - Т. 59, № 5. - С. 72-80


Rubrics: Вилдаглиптин

   НовоРапид


MeSH-main:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, осложнения)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (диагноз, профилактика и контроль, этиология)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение, фармакология)
ГЛИКЛАЗИД -- GLICLAZIDE (терапевтическое применение, фармакология)
There are no free copies




    Паньків, В. І.
    Можливості вілдагліптину в оптимальному контролі цукрового діабету 2-го типу [Text] / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 6. - С. 75-80. - Бібліогр. наприкінці ст.


Rubrics: Вилдаглиптин

   Глиптар


MeSH-main:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (терапевтическое применение, фармакология)
ДИПЕПТИДИЛ-ПЕПТИДАЗЫ IV ИНГИБИТОРЫ -- DIPEPTIDYL-PEPTIDASE IV INHIBITORS (терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОБЗОР -- REVIEW
Annotation: Інкретинові гормони мають важливе значення для нормального функціонування острівцевих клітин підшлункової залози й гомеостазу глюкози. При цукровому діабеті 2-го типу (ЦД2) відбувається порушення чутливості α- і β-клітин підшлункової залози, що призводить до прогресуючої недостатньої секреції інсуліну, резистентності до інсуліну внаслідок надмірної продукції глюкагону в періоди постпрандіальної гіперглікемії і зниження глюкагонової відповіді в періоди гіпоглікемії. Крім того, ЦД2 поєднується з наростанням ліпотоксичності, безпосередньо пов’язаної з інсулінорезистентністю. В огляді літератури наведено дані про безпеку та ефективність застосування вілдагліптину в пацієнтів із ЦД2, а також про позапанкреатичні ефекти інкретиноспрямованої терапії. Клінічно підтверджено, що вілдагліптин ефективно знижує рівень глікованого гемоглобіну, має мінімальний ризик гіпоглікемії і здатний підтримувати нормальну масу тіла. До того ж вілдагліптин пригнічує постпрандіальну продукцію тригліцеридів і знижує рівень ліполізу натще, імовірно, впливаючи на інгібування абсорбції ліпідів і запаси тригліцеридів у клітинах нежирових тканин
There are no free copies




    Паньків, В. І.
    Ефективність і патогенетичне обгрунтування застосування вілдагліптину у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Text] / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 7. - С. 28-33. - Бібліогр. наприкінці ст.


Rubrics: Вилдаглиптин

   Глиптар


MeSH-main:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДИПЕПТИДИЛ-ПЕПТИДАЗЫ IV ИНГИБИТОРЫ -- DIPEPTIDYL-PEPTIDASE IV INHIBITORS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Annotation: Інгібітори дипептидилпептидази 4-го типу (ДПП-4), маючи інкретинову активність, впливають на основні патогенетичні механізми цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. Вілдагліптин є інноваційним препаратом класу інгібіторів ДПП-4 з унікальними характеристиками фармакокінетики, ефективність і безпека якого вивчалися в плацебо-контрольованих дослідженнях. Мета дослідження: вивчення фармакотерапевтичної ефективності, безпеки й переносимості препарату Гліптар виробництва ПАТ «Київмедпрепарат» (Україна) у терапії хворих на ЦД 2-го типу. Матеріали та методи. У дослідження було включено 49 пацієнтів із ЦД 2-го типу. До включення в дослідження хворі отримували монотерапію метформіном у дозі не менше за 1000 мг на добу принаймні упродовж останніх шести місяців. Тривалість перебігу ЦД 2-го типу в середньому становила 6,2 ± 1,8 року. Пацієнти сформували дві групи для подальшого спостереження. 29 пацієнтам, які до цього часу отримували препарати метформіну в дозі до 2000 мг/добу, був додатково призначений препарат Гліптар (вілдагліптин) у дозі 50 мг двічі на добу. Пацієнти другої групи (n = 20) продовжували прийом метформіну двічі на день в дозі 2000 мг/добу. Результати. Через 12 тижнів у хворих першої групи на тлі терапії метформіном у поєднанні з вілдагліптином рівень НbА1с вірогідно знизився до 6,42 ± 0,21 %, глікемія натще — до 6,14 ± 0,22 ммоль/л, глікемія постпрандіальна — до 8,63 ± 0,23 ммоль/л. На тлі комбінованого лікування у хворих на ЦД 2-го типу відзначалися зниження маси тіла на 1,18 кг, а також тенденція до зниження індексу маси тіла з 31,49 ± 1,08 кг/м2 до 29,98 ± 0,76 кг/м2. Рівень імунореактивного інсуліну становив після лікування в першій групі 14,08 ± 1,83 мкОд/мл (при початковому 21,11 ± 2,03 мкОд/мл), індекс HOMA-IR — 3,14 ± 0,21 (проти початкового 6,28 ± 1,42). Вірогідне зниження показників вуглеводного обміну, інсулінорезистентності можна оцінювати як позитивну динаміку завдяки комбінованому лікуванню. Висновки. З огляду на отримані переваги подвійної терапії в лікуванні хворих на ЦД 2-го типу відповідно до загальноприйнятої покрокової терапії на другому етапі пацієнтам, які отримують метформін і не досягли цільового глікемічного контролю, доцільно призначати препарат вілдагліптину. Комбінована терапія вілдагліптином у поєднанні з метформіном забезпечує комплексну дію на чинники ризику серцево-судинних захворювань у вигляді запобігання розвитку гіперінсулінемії та зниження інсулінорезистентності
There are no free copies




    Дідушко, О. М.
    Цукровий діабет 2-го типу і хронічна хвороба нирок: сучасні можливості цукрознижуючої терапії [Text] / О. М. Дідушко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, N 3. - С. 85-90


Rubrics: Вилдаглиптин

MeSH-main:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ПОЧЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ, ХРОНИЧЕСКАЯ -- KIDNEY FAILURE, CHRONIC (диагностика, лекарственная терапия, терапия, этиология)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE (действие лекарственных препаратов, физиология)
Annotation: Цукровий діабет (ЦД) є однією з провідних причин хронічної хвороби нирок (ХХН). Важливо, що зі збільшенням захворюваності на ЦД 2-го типу частота діабетичних нефропатій також зросла. За світовими даними, понад 80 % випадків захворювання на термінальну стадію ХХН спричинені ЦД, артеріальною гіпертензією або їх поєднанням. Найефективнішою стратегією зменшення впливу діабетичної нефропатії є профілактика ЦД 2-го типу та діагностика й лікування ХХН на ранніх стадіях серед тих, хто вже страждає від діабету. Основну роль у зниженні ризику або уповільненні прогресування діабетичної хвороби нирок відіграють компенсація вуглеводного обміну та контроль артеріального тиску. Однак на виражених стадіях ХХН компенсація вуглеводного обміну ускладнена через високий ризик гіпоглікемій. У статті проведений огляд літератури та рекомендацій щодо безпеки та можливостей застосування цукрознижуючих середників у хворих на ЦД 2-го типу та ХХН. Препарати із доведеними кардіопротекторними та нефропротекторними властивостями — інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу не застосовуються при ШКФ 45 мл/хв/1,73 м2, агоністи глюкагоноподібного пептиду 1 — при ШКФ 30 мл/хв/1,73 м2. Препарати інкретинового ряду добре зарекомендували себе як засоби метаболічного контролю в комплексній терапії пацієнтів із ЦД 2-го типу, у тому числі із ХХН. Опубліковані дані свідчать про ефективність і безпеку застосовуваних сьогодні інгібіторів дипептидилпептидази-4 (ДПП) в осіб із зниженою ШКФ (включаючи осіб, які перебувають на діалізі). Особлива увага приділена вілдагліптину — селективному пероральному інгібітору ДПП-4, що завдяки сприятливому профілю безпеки успішно застосовується в пацієнтів із ЦД 2-го типу літнього віку та хронічною нирковою недостатністю, тяжкою кардіоваскулярною патологією в анамнезі, на всіх стадіях ХХН (включно із уремічною), у пацієнтів із високим ризиком розвитку гіпоглікемій. Цільові рівні глікемії пацієнтів із ЦД 2-го типу та ХХН повинні бути індивідуалізованими із врахуванням очікуваної тривалості життя, функції нирок, ризику розвитку гіпоглікемії та супутньої патології
There are no free copies




    Дідушко, О. М.
    Переваги ранньої комбінованої терапії вілдагліптином і метформіном у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу / О. М. Дідушко // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 3. - С. 136-142


Rubrics: Вилдаглиптин

   Метформин


MeSH-main:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, методы)
Annotation: Останні роки спостерігається тенденція до зростання кількості людей, які живуть із цукровим діабетом. Серед всіх пацієнтів з діабетом — понад 90 % припадає на цукровий діабет другого типу (ЦД 2 типу). Важливо, що зі збільшенням захворюваності на ЦД 2 типу частота діабетичних ускладнень також зростає. Однією із причин збільшення ризику макросудинних ускладнень розглядають клінічну інерцію, а раннім предиктором усладнень діабету — позитивну «метаболічну пам’ять» у пацієнтів із вперше виявленим ЦД 2 типу. Концепція «метаболічної пам’яті» передбачає необхідність досягнення максимально ефективного контролю глікемії вже при перших ознаках порушення вуглеводного обміну (наприклад, шляхом призначення комбінації ліків). За даними мета-аналізу досліджень із відносно коротким періодом спостереження комбінована терапія на ранніх стадіях метформіном з іДПП-4 є найбільш ефективною і безпечною. Особлива увага у статті приділяється нещодавно представленому дослідженню VERIFY. Це п’ятирічне дослідження довгострокових результатів ранньої комбінованої терапії вілдагліптином і метформіном. Дослідження проводилося в 254 центрах 34 країн за участю 2001 пацієнта різної етнічної приналежності з недавньо діагностованим ЦД 2 типу, які раніше не отримували лікування (рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) у межах 6,5–7,5 %) або отримували метформін не більше 1 місяця. Пацієнти були розділені на дві групи: одна отримувала монотерапію метформіном, друга — відразу комбінацію метформіну з вілдагліптіном. Основним параметром дослідження був час до невдачі стартової терапії і необхідності старту інсулінотерапії. Результати дослідження VERIFY однозначно демонструють, що рання комбінована терапія вілдагліптином і метформіном забезпечує більш значущі і тривалі довгострокові переваги для пацієнтів. Рекомендований нині метод стартової монотерапії з подальшою інтенсифікацією при лікуванні пацієнтів із ЦД 2 типу є менш ефективною стратегією лікування
There are no free copies




    Паньків, В. І.
    Цукровий діабет 2-го типу: сучасні міжнародні настанови, персоніфікований підхід і реальна амбулаторна практика [Text] / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 33-40. - Бібліогр. в кінці ст.


Rubrics: Вилдаглиптин

MeSH-main:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, лекарственная терапия)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (использование, методы)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
Annotation: Загальна кількість людей із цукровим діабетом (ЦД) збільшиться, за прогнозом експертів Міжнародної діабетичної федерації, з 463 млн у 2019 році до 578 млн у 2030 році і до 700 млн у 2045 році. В умовах пандемії COVID-19 хворі на ЦД 2-го типу більш вразливі щодо зараження й тяжчого перебігу патології. Підходи до вибору цукрознижувальної терапії для досягнення ідеального глікемічного статусу змінюються з урахуванням появи нових даних про патогенез ускладнень ЦД. На сьогодні прийнята концепція індивідуалізації цукрознижувальної терапії, тобто підбору схеми лікування з урахуванням відомостей про конкретного пацієнта, особливостей перебігу й ризику розвитку діабетичних ускладнень. З огляду на збільшення частки людей похилого віку лікування ЦД 2-го типу в цій віковій категорії є однією з важливих медико-соціальних проблем. Антигіперглікемізуюча терапія в цій популяції становить труднощі через підвищений ризик гіпоглікемії, наявність поліорганної і коморбідної патології, що істотно впливає на перебіг ЦД 2-го типу. В огляді літератури розглядаються питання адекватного призначення препаратів, зокрема інгібіторів дипептидилпептидази-4. Наявність у них передбачуваного цукрознижувального ефекту без ризиків гіпоглікемій, доброї переносимості, сприятливого серцево-судинного потенціалу дозволяє широко використовувати їх у пацієнтів з ЦД 2-го типу літнього й похилого віку. Акцент в огляді зроблено на дослідження VERIFY, у якому встановлено, що рання комбінована терапія вілдагліптином із метформіном на 49 % знижує ризик втрати глікемічного контролю, перевершує стратегію поетапної інтенсифікації, забезпечує стійкий контроль глікованого гемоглобіну (HbA1с) протягом 5 років, забезпечує стабільно нижчий рівень HbA1c, що особливо важливо в перший рік терапії для уповільнення прогресування ускладнень ЦД 2-го типу. Тому рання комбінована терапія вілдагліптином і метформіном у пацієнтів із ЦД 2-го типу має переваги над стратегією поетапної інтенсифікації
There are no free copies




    Черенько, М. С.
    Вілдагліптин: світовий погляд на молекулу і новітні рекомендації [Text] / М. С. Черенько, Б. М. Маньковський // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2021. - N 2. - С. 47-51. - Бібліогр. наприкінці ст.


Rubrics: Вилдаглиптин

MeSH-main:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (вредные воздействия, терапевтическое применение, фармакология)
ДИПЕПТИДИЛ-ПЕПТИДАЗЫ IV ИНГИБИТОРЫ -- DIPEPTIDYL-PEPTIDASE IV INHIBITORS (вредные воздействия, терапевтическое применение, фармакология)
Annotation: До 2000-хроків основним підходом до лікування пацієнтів із цукровим діабетом було зниження глікемії шляхом призначення метформіну і препаратів сульфонілсечовини. Проте за 10-20 років до цього почалося активне вивчення інкретинів та їх впливу на секрецію інсуліну. Результатом цього стало винайдення вілдагліптину, як першого представника групи інгібіторів дипептидилпептидази-4 (ДПП-4). Це докорінно змінило підхід у лікуванні цукрового діабету і призвело у подальшому до патофізіологічного та індивідуалізованого підходу у виборі терапії. У останньому спільному консенсусі Американської діабетичної асоціації та Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету щодо менеджменту гіперглікемії у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу інгібітори ДПП-4 виступають потужною і безпечною групою пероральних цукрознижуючих препаратів, яка може застосовуватися як у пацієнтів без серцево-судинної та ниркової патології, так і у складі комбінованої терапії з агоністами глюкагон-подібного пептиду-1 та інгібіторами натрій-глюкозного котранспортера 2 (іНГКТ-2). До цієї групи належать сітагліптин, вілдагліптин, саксагліптин, ліна- гліптин і алогліптин. На ринку України на сьогодні представлені тільки вілдагліптин, саксагліптин, лінагліптин (згідно Державного реєстру лікарських засобів)
Additional Access Points:
Маньковський, Б. М.

There are no free copies