Азибекян, А. Б. Использование нового полимерного материала при дакриоцисториностомии [Text] / А. Б. Азибекян, Л. Г. Барсегян // Вестник офтальмологии. - 1998. - Т. 114, № 3. - С. 14-16 MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS (терапевтическое применение) Additional Access Points: Барсегян, Л. Г. There are no free copies |
Мараславин в комплексном лечении хронических дакриоциститов [Text] / А. Ф. Неделька, Д. Ф. Иванов, В. И. Неделька // Офтальмологический журнал. - 2000. - № 1. - С. 60-62 Rubrics: Мараславин--тер прим MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (терапия) Additional Access Points: Неделька, А. Ф. Иванов, Д. Ф. Неделька, В. И. There are no free copies |
Климов, З. Т. Эндозальная эндоскопическая дакриоцисториностомия [Text] / З. Т. Климов, В. Н. Андреев, Е. Н. Трофимова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2000. - № 2. - С. 127-128 MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы) Additional Access Points: Андреев, В. Н. Трофимова, Е. Н. There are no free copies |
Пальчун, В. Т. Эндоназальная микродакриоцисториностомия при непроходимости слезно-носовых путей [Text] / В. Т. Пальчун, М. М. Магомедов, Н. А. Лычман // Вестник оториноларингологии. - 2002. - № 1. - С. 25-26 MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT (хирургия) Additional Access Points: Магомедов, М. М. Лычман, Н. А. There are no free copies |
Морфологическая характеристика актиномикотического дакриоканаликулита [Text] / Г. М. Никольская, В. Г. Бедоглазов, Е. Л. Атыкова // Вестник офтальмологии. - 2009. - Т. 125, № 5. - С. 40-42 . - ISSN 0042-465Х Rubrics: Актиномикоз Дакриоцистит Актиномицеты--выдел Additional Access Points: Никольская, Г. М. Бедоглазов, В. Г. Атыкова, Е. Л. Абдурахманов, Г. А. There are no free copies |
Значение цитологического исследования в оценке течения послеоперационного периода у пациентов с обструкцией слезоотводящих путей [Text] / Е. Л. Атькова [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2010. - № 6. - С. 26-29 Rubrics: Дакриоцистит Слезного аппарата болезни Цитодиагностика Additional Access Points: Атькова, Е. Л. Федоров, А. А. Белоглазов, В. Г. Абдурахманов, Г. А. Резникова, Л. В. There are no free copies |
Бровкина, А. Ф. Особенности слезопродукции у больных дакриоаденитом [Text] / А. Ф. Бровкина, О. Н. Стешенко, С. Ю. Нечеснюк // Вестник офтальмологии. - 2014. - T. 130, № 4. - С. 27-33 MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (секреция, хирургия) СЛЕЗЫ -- TEARS (секреция) КИСТЫ -- CYSTS Additional Access Points: Стешенко, О. Н. Нечеснюк, С. Ю. There are no free copies |
Пятилетний опыт применения цитологического исследования в дакриологической практике [Text] / Е. Л. Атькова [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2013. - T. 129, № 5. - С. 104-113 MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагноз, хирургия) СЛЕЗНОГО АППАРАТА БОЛЕЗНИ -- LACRIMAL APPARATUS DISEASES (диагноз, терапия) Additional Access Points: Атькова, Е. Л. Федоров, А. А. Резникова, Л. В. Краховецкий, Н. Н. Ярцев, В. Д. There are no free copies |
Фармакотерапия дакриоцистита у новорожденных [Text] / Ю. М. Кищенко [и др.] // Фармация : Науч.-практ.журн. - 2015. - № 5. - С. 44-46. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0367-3014 Rubrics: новорожд MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (лекарственная терапия) ЛЕКАРСТВ СТОИМОСТЬ ДЛЯ ПАЦИЕНТА -- FEES, PHARMACEUTICAL Additional Access Points: Кищенко, Ю. М. Парфейников, С. А. Аджиенко, В. Л. Шкодина, Т. В. Назаренко, Ю. П. There are no free copies |
Опыт анестезиологического обеспечения зондирований слезно-носового протока у детей [Text] / Ю. В. Битюков [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2015. - № 3. - С. 26-29 MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагноз, хирургия) НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT (патология, хирургия) ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (стандарты) ДЕТИ -- CHILD Additional Access Points: Битюков, Ю. В. Дереза, С. В. Кузнецов, И. В. Курочкин, В. Н. Мясникова, В. В. Порядина, О. В. Федоренко, С. С. There are no free copies |
Барінов, Ю. В. Выбор метода лучевой диагностики при рецидивирующем дакриоцистите у детей [Text] / Ю. В. Барінов // Архів офтальмології України. - 2015. - Т. 3, № 1. - С. 20-24. - Библиогр. в конце ст. MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагностика) РЕЦИДИВ -- RECURRENCE There are no free copies |
Эффективность дренирования слезного мешка при дакриоцистоцеле у новорожденных [Text] / В. Н. Сакович [и др.] // Медичні перспективи. - 2016. - Т. 21, № 4. - С. 49-53. - Библиогр.: с. 53 MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS ДРЕНАЖ -- DRAINAGE НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN Annotation: Наведено результати лікування 14 новонароджених з однобічним дакріоцистоцелє. Середній вік дітей - 7,2 +- 0,5 дня. У 9 (64,3 %) дакріоцистоцелє ускладнилося флегмоною слізного міхура, у 5 (35,7 %) перебіг був без ускладнень. Всім дітям проводили дренування слізного міхура крізь нижній слізний каналець, інстиляції антибіотиків, а у випадку флегмони - системну антибактеріальну терапію. Промивання проводили розчином антибіотика офлоксацин до евакуації прозорої рідини. За необхідності дренування повторювали через 10 днів. У всіх пацієнтів дренування міхура виявилося вдалим. Зондування носослізного каналу через 2 - 3 тижні після дренування потребували 4 дітей (28,6 %), в тому числі 3 дітей з флегмоною слізного міхура. У 71,4 % регрес дакріоцистоцелє відбувався самостійно. Ускладнень та сторонніх ефектів від лікування не спостерігалося. Позитивний ефект дренування, на думку авторів, пояснюється тим, що розширення слізних канальців перед дренуванням дозволяє усунути стеноз клапана Розенмюллера, а евакуація рідини, слизу та гною, які є поживним середовищем для мікроорганізмів, зі слізного міхура сприяє стиханню запального процесу. Автори також рекомендують звернути увагу на пренатальну діагностику дакріоцистоцелє при ультразвуковому дослідженні в 3-му триместрі вагітності Additional Access Points: Сакович, В. Н. Сердюк, В. Н. Клопоцкая, Н. Г. Тарнопольская, И. Н. There are no free copies |
Наш досвід застосування закритої трансканалікулярної ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії [Text] / Д. І. Заболотний [та ін.] // Ринологія. - 2016. - N 3/4. - С. 60-64 MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY (методы) Additional Access Points: Заболотний, Д. І. Костюченко, О. Л. Черняк, Є. М. Шукліна, Ю. В. Сарнацький, К. С. There are no free copies |
Исследование эффективности оперативного лечения хронических дакриоциститов - эндоназальной дакриоцисториностомии [Text] / В. Л. Бородуля [и др.] // Медичні перспективи. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 69-72. - Библиогр.: с. 71-72 MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) Annotation: Тривала й постійна сльозотеча (симптом епіфори) викликає дискомфорт, схильність до інфікування кон'юнктиви, знижує гостроту зору і в кінцевому підсумку якість життя пацієнта. Незважаючи на те, що існує велика кількість різноманітних оперативних втручань для відновлення сльозовідведення в пацієнтів з хронічними дакріоциститами, проблема сльозотечі залишається актуальною. Нами вивчена операція ендоназальної дакріоцисториностомії та її віддалені наслідки. Хірургічне втручання при ендоназальній дакріоцисториностомії спрямоване на усунення сльозотечі шляхом усунення стенозу і формування нового сполучення порожнини сльозового каналу з порожниною носа, а також санування гнійного вогнища інфекції в сльозовому міхурі. Було проведено 8 оперативних втручань. Період спостереження хворих у післяопераційному періоді офтальмологом і лор-лікарем від 1,5 до 2 років. Оцінка результату проводилася через 6 і більше місяців після проведення операції. Повне одужання з відновленням сльозовідведення в носову порожнину досягнуто у всіх пацієнтів. Сформована риностома була широка, добре функціонуюча. Таким чином, ендоназальна дакріоцисториностомія високоефективна і повинна бути методом вибору при запаленнях сльозового міхура на будь-якій стадії розвитку Additional Access Points: Бородуля, В. Л. Гречка, Е. М. Степахина, М. Э. Дербина, Е. А. There are no free copies |
Верхнечелюстной постимплантационный синдром: офтальмологический аспект / А. А. Асмолова [и др.] // Офтальмол. журнал. - 2018. - N 6. - С. 40-43 MeSH-main: СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ ВНУТРИКОСТНАЯ -- DENTAL IMPLANTATION, ENDOSSEOUS (вредные воздействия) ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA (патофизиология, хирургия) УВЕИТ -- UVEITIS (диагностика, этиология) ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагностика, этиология) ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- OPTIC NERVE DISEASES (диагностика, этиология) Annotation: Офтальмологічна патологія, асоційована з верхньощелепним постімплантаційним синдромом (ВПС), була виявлена у 81% прооперованих хворих, що свідчить про необхідність обов’язкового проведення офтальмологічного обстеження у пацієнтів з ВПС, навіть при відсутності скарг з боку органа зору. Офтальмологическая патология, ассоциированная с верхнечелюстным постимплантационным синдромом (ВПС), была обнаружена у 81% прооперированных больных, что свидетельствует о необходимости обязательного проведения офтальмологического обследования у пациентов с ВПС, даже при отсутствии жалоб со стороны органа зрения. Additional Access Points: Асмолова, А. А. Зборовская, А. В. Дорохова, А. Э. Пасечник, А. В. There are no free copies |
Яременко, О. Б. IgG4-залежне захворювання: сучасний стан проблеми й опис клінічного випадку [Text] / О. Б. Яременко, Д. І. Коляденко, Л. Б. Петелицька // Український ревматологічний журнал. - 2019. - № 1. - С. 10-19. - Библиогр. в конце ст. MeSH-main: ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G CD4 ИММУНОАДГЕЗИНЫ -- CD4 IMMUNOADHESINS АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология) СИАЛАДЕНИТ -- SIALADENITIS (патофизиология, этиология) ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (патофизиология, этиология) ГЛАЗНИЦЫ МИОЗИТ -- ORBITAL MYOSITIS (патофизиология, этиология) ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫЕ -- LUNG DISEASES, INTERSTITIAL (патофизиология, этиология) ЛИМФАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- LYMPHATIC DISEASES (патофизиология, этиология) Annotation: У статті наведено огляд даних літератури про клінічні прояви IgG4-залежного захворювання, особливості діагностики та сучасні підходи до лікування. Описано клінічний випадок IgG4-залежного захворювання у пацієнтки з ураженням періорбітальних тканин, слізних і великих слинних залоз The article presents a review of data about clinical manifestations of IgG4-related disease, specific features of diagnosis and modern treatment approaches. A case report of IgG4-related disease in woman with involvement of periorbital tissues, lacrimal and large salivary glands is described Additional Access Points: Коляденко, Д. І. Петелицька, Л. Б. There are no free copies |
Мінаєв, О. О. Порівняльний аналіз лікування хворих з хронічним дакріоциститом у ранньому та пізньому післяопераційному періоді [Text] / О. О. Мінаєв // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 1. - С. 20-32 MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD Annotation: Хронічний дакріоцистит (ХД) є частою патологією сльозовідвідних шляхів. Пошук оптимального способу ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС), який давав би швидкий, якісний та стійкий ефект, а також менший відсоток рецидивів захворювання, залишається актуальним. Мета: проаналізувати ефективність лікування хворих з хронічним дакріоциститом у ранньому та пізньому післяопераційних періодах при застосуванні різних модифікацій проведення ЕЕДЦРС. Матеріали та методи: Досліджувану групу (1-а група) склали 45 пацієнтів з ХД, яким ЕЕДЦРС була здійснена за розробленою методикою, у групу порівняння (2-а група) було включено 36 хворих, яким після виконання розробленої ЕЕДЦРС в зону дакріориностоми встановлювали провідник з полівінілхлориду (ПВХ). У контрольну групу (3-я група) увійшли 28 пацієнтів, яким ЕЕДЦРС виконували за традиційною методикою: зі збереженням і пластичним укладанням слизових клаптів та з установленням ПВХ-провідника. Пацієнти 1-ї та 2-ї груп були розподілені на 2 підгрупи: до 1А і 2А увійшли пацієнти, яким у передопераційному періоді проводили комп’ютерну томографію (КТ) сльозовідвідних шляхів за розробленою нами методикою, а хворим підгруп 1В і 2В – за традиційним алгоритмом. У післяопераційному періоді оцінювали вираженість сльозотечі за шкалою Munk, ступінь візуалізації дакріориностоми, функцію сльозовідведення за вдосконаленою кольоровою сльозоносовою пробою Веста під ендоскопічним контролем. Підсумкову ефективність лікування оцінювали через 1 рік після хірургічного втручання. Результати: Кращі результати при тестуванні за шкалою Munk в ранньому післяопераційному періоді та через 1 міс. після операції були зафіксовані у підгрупах 1А і 1В в порівнянні з підгрупами 2А, 2В та 3-ю групою (різниця достовірна, p0,05). Через 3; 6 та 12 міс. після хірургічного втручання, тобто після видалення імплантата із сльозовідвідних шляхів, відмічалося покращення результатів у пацієнтів підгруп 2А, 2В і 3-ї групи, а відмінність від підгруп 1А та 1В була статистично не значущою (p0,05). В ранньому післяопераційному періоді в усіх пацієнтів візуалізація дакріориностоми була доброю. В пізньому післяопераційному періоді кращі результати були у підгрупі 1А, гірші – у 3-й групі, але без статистично значущої різниці через малу вибірку пацієнтів (p0,05). Достовірно кращі результати функції сльозовідведення отримані в підгрупах 1А і 1В вже з 3-ї доби після хірургічного втручання, а також у подальші строки раннього післяопераційного періоду і через 1 міс. після операції (p0,05). У подальші терміни спостереження пізнього післяопераційного періоду цей показник погіршувався у всіх клінічних групах, кращі результати були у підгрупі 1А, гірші – у 3-й групі, але через невелику вибірку пацієнтів статистично значущої відмінності не було (p0,05). Максимальні темпи погіршення візуалізації дакріориностоми та функції сльозовідведення спостерігались з 3-го по 6-й місяці після операції. Частка позитивних підсумків лікування у 1-й групі склала 97,8%, у 2-й групі – 94,4 %, а у 3-й групі – 85,7 %, при цьому відмінність між 1-ї і 3-ї групами була статистично значущою (p0,05). Висновок: Розроблена методика ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії дозволяє досягнути стійкої ремісії у 97,8 % пацієнтів з хронічним дакріоциститом, а застосування КТ сльозовідвідних шляхів за розробленою методикою дозволяє покращити результати хірургічного лікування There are no free copies |
Мінаєв, О. О. Поширеність ендоназальної патології у хворих на хронічний дакріоцистит та особливості хірургічного лікування [Text] / О. О. Мінаєв // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 34-41. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) Annotation: Мета дослідження – вивчити поширеність ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом (ХД) та обґрунтувати доцільність виконання симультанних операцій у таких пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 109 пацієнтів із ХД, яких обстежено та прооперовано за період 2004-2014 pоки на базах кафедри оториноларингології факультету інтернатури і післядипломної освіти Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України. Обстеження пацієнтів включало консультацію офтальмолога, промивання слізних шляхів, ендоскопію порожнини носа, комп’ютерну томографію. Усім хворим відновлювали сльозовідведення шляхом виконання ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС). Результати. Ендоназальна патологія виявлена у 85,3% хворих: викривлення носової перегородки – у 71,6% пацієнтів, гіпертрофія нижніх носових раковин – у 59,6%, бульозна гіпертрофія середніх носових раковин – у 5,5%, гіпертрофія гачкоподібного відростка – у 6,4%, гіперпневматизація клітин Agger nasi – у 14,7% хворих. Найчастішою комбінацією були викривлення носової перегородки у поєднанні з гіпертрофією нижніх носових раковин – у 56,0% спостережень. Запальна патологія в навколоносових пазухах була у 38,5% випадків: етмоїдит – у 26,6% хворих, гайморит – у 13,8%, сфеноїдит – у 1,8% хворих. У 94,6% хворих корекцію внутрішньоносової патології виконували одночасно з ЕЕДЦРС. У 6,4% цих пацієнтів спостерігались ускладнення – носові кровотечі після видалення тампонів. Проведення симультанних операцій істотно не збільшило відсоток та варіанти ускладнень порівняно з ізольованими ендоназальними операціями. Висновок. У переважної більшості хворих із хронічним дакріоциститом спостерігається патологія порожнини носа та навколоносових пазух, яка може сприяти розвитку дакріоциститу та виникненню рецидиву захворювання після операції. Хірургічну корекцію супутньої ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом доцільно виконувати одночасно з ендоназальною ендоскопічною дакріоцисториностомією. There are no free copies |
Самусенко, С. О. Дакріоцистити як отоларингологічна проблема : власний досвід лікування [Text] / С. О. Самусенко, І. В. Філатова // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 1. - С. 76-82 MeSH-main: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) Key words(unnormalized): Дакриоцисториностомия Annotation: Проаналізовано актуальну проблему хірургічного лікування дакріоциститів в отоларингологічній практиці. Досліджено характеристики контингенту хворих, основні риногенні фактори та особливості перебігу дакріоциститів. Показано ефективність індивідуального підходу до планування операції за загальновизнаною методикою. Установлено основні критерії ефективності етапів хірургічного лікування Additional Access Points: Філатова, І. В. There are no free copies |