Чешенко, В. П. Оценка эффективности определения раково-эмбрионального и опухолево-ассоциированных антигенов как опухолевых маркеров при раке органов пищеварительной системы [Text] / В. П. Чешенко // Клінічна хірургія. - 1998. - № 5. - С. 20-21 MeSH-main: (использование, методы) ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (диагноз, иммунология) There are no free copies |
Чешенко, В. П. Прогностическое значение опухолевых маркеров при раке органов пищеварения [Text] / В. П. Чешенко // Клінічна хірургія. - 1998. - № 4. - С. 40 MeSH-main: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, этиология) НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL (анализ) There are no free copies |
Поликарпов, А. А. Роль методов интервенционной радиологии в лечении больных раком гепатопанкреатодуоденальной зоны, осложненным механической желтухой [Text] / А. А. Поликарпов, А. В. Козлов, П. Г. Таразов // Вопросы онкологии. - 2002. - Т. 48, № 2. - С. 238-243 MeSH-main: ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (радиотерапия, хирургия, этиология) ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (осложнения, радиотерапия) Additional Access Points: Козлов, А. В. Таразов, П. Г. There are no free copies |
Кондратенко, П. Г. Аналіз ефективності малотравматичних методів гемостазу у хворих з гострими кровотечами зі злоякісних пухлин травного каналу [Text] / П. Г. Кондратенко, М. Л. Смирнов // Шпитальна хірургія. - 2004. - № 2. - С. 120-122 Rubrics: Пищеварительной системы новообразования Гемостаз эндоскопический Additional Access Points: Смирнов, М. Л. There are no free copies |
Сочетанные эндобилиарные и эндоваскулярные вмешательства в лечении механической желтухи, обусловленной периампулярными опухолями [Text] / Ш. И. Каримов, В. А. Ким, С. П. Боровский // Эндоскопическая хирургия. - 2008. - № 2. - С. 10-12 Rubrics: Холестаз--хир Пищеварительной системы новообразования Хирургические операции малоинвазивные Паллиативная медицинская помощь Additional Access Points: Каримов, Ш. И. Ким, В. А. Боровский, С. П. There are no free copies |
Боднар, П. М. Ендокринні пухлини органів травлення [Text] / П. М. Боднар, П. М. Фомін, Є. М. Шепетько // Ендокринологія. - 2010. - Т. 15, № 1. - С. 160-169 Rubrics: Эндокринных желез новообразования Пищеварительной системы новообразования Additional Access Points: Фомін, П. М. Шепетько, Є. М. There are no free copies |
Мосиенко, Б. И. Эффективность цитопротекции миокарда у пациентов при ишемической болезни сердца во время расширенных оперативных вмешательств на органах брюшной полости [Text] / Б. И. Мосиенко // Клінічна хірургія. - 2013. - № 9. - С. 29-31 Rubrics: Метилэтилпиридинол MeSH-main: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия) ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (хирургия) МИОКАРДА СОКРАЩЕНИЕ -- MYOCARDIAL CONTRACTION ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE There are no free copies |
Делекторская, В. В. Клинико-морфологический анализ нейроэндокринных новообразований гастроэнтеропанкреатической системы [Text] / В. В. Делекторская, Н. А. Козлов, Г. Ю. Чемерис // Клиническая лабораторная диагностика. - 2013. - № 10. - С. 10-13 MeSH-main: НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS (диагноз) ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (диагноз) НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL KI-67 АНТИГЕН -- KI-67 ANTIGEN Additional Access Points: Козлов, Н. А. Чемерис, Г. Ю. There are no free copies |
Яковенко, В. О. Ендоскопічна резекція слизової оболонки і підслизова дисекція нейроендокринних пухлин травного каналу [Text] / В. О. Яковенко, О. Г. Курик // Клінічна хірургія. - 2014. - № 5. - С. 9-11 MeSH-main: НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS (ультрасонография, хирургия) ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (ультрасонография, хирургия) ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы) УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- ENDOSONOGRAPHY СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (хирургия) Additional Access Points: Курик, О. Г. There are no free copies |
Маскин, С. С. Воспалительные миофибробластические опухоли пищеварительного тракта [Text] / С. С. Маскин, А. М. Карсанов // Онкология. Журнал им. П. А. Герцена. - 2014. - № 6. - С. 72-76 MeSH-main: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (диагноз, классификация, терапия, хирургия, этиология) ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC Additional Access Points: Карсанов, А. М. There are no free copies |
Черный, В. В. Лечение гастроинтестинальной стромальной опухоли тощей кишки [Text] / В. В. Черный, О. Н. Гулько, О. М. Симонов // Клінічна хірургія. - 2014. - № 12. - С. 76-77 MeSH-main: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (терапия, хирургия) (терапия, хирургия) ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (терапия, хирургия) ТОЩЕЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- JEJUNAL NEOPLASMS (осложнения, хирургия) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Additional Access Points: Гулько, О. Н. Симонов, О. М. There are no free copies |
Ближайшие и отдаленные сравнительные результаты паллиативных хирургических операций и стентирования у пациентов со злокачественным стенозом верхних отделов пищеварительного тракта [Text] / С. В. Давыдова [и др.] // Эндоскопическая хирургия. - 2015. - № 2. - С. 16-19 MeSH-main: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (патофизиология, хирургия) СТЕНТЫ -- STENTS ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- PALLIATIVE CARE Additional Access Points: Давыдова, С. В. Федоров, А. Г. Климов, А. Е. Юдин, О. И. Иванова, Е. В. Горбачёв, Е. В. Фёдоров, Е. Д. There are no free copies |
Думанский, Ю. В. Диафрагмальная грыжа и рак гастроэзофагеальной зоны [Text] / Ю. В. Думанский, В. А. Степко, О. В. Синяченко // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 6. - С. 34-38. - Библиогр. в конце ст. MeSH-main: ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ -- HERNIA, DIAPHRAGMATIC (диагноз, патофизиология) ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (диагноз, ультраструктура, этиология) ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (смертность, тенденции) Additional Access Points: Степко, В. А. Синяченко, О. В. There are no free copies |
Зміни оксидантно-антиоксидантного гомеостазу та окремих цитокінів у хворих з бластоматозною жовтяницею різної тяжкості [Text] / І.А. Криворучко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 1. - С. 3-9. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-main: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (диагностика, иммунология, кровь, осложнения, хирургия) ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (диагностика, иммунология, кровь, хирургия, этиология) ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (диагностика, этиология) ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь) КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS (кровь) КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS (методы) Annotation: Мета. Дослідження стану вільнорадикальних процесів, перекисного окислення ліпідів, антирадикального захисту та вмісту цитокінів у сироватці крові хворих з бластоматозною жовтяницею. Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 80 хворих у віці від 38 до 83 років, які мали бластоматозну жовтяницю до оперативних втручань. Всі пацієнти були розподілені на три групи в залежності від тяжкості жовтяниці, визначеної за класифікацією Е. І. Гальперіна (2012), для оцінки та прогнозування післяопераційних результатів. До 1-ї групи включили 18 (22,5%) пацієнтів з жовтяницею класу А, до 2-ї групи - 32 (40%) пацієнти з жовтяницею класу В, до 3-ї групи - 30 (37,5%) пацієнтів з жовтяницею класу С. У 68 (85%) пацієнтів діагностовані III і IV стадії захворювання. Результати. В умовах клінічного перебігу бластоматозної жовтяниці всіх трьох класів тяжкості у сироватці крові хворих значно збільшувався вміст середньомолекулярних пептидів і аміаку; антиоксидантний гомеостаз характеризувався збільшенням вмісту в сироватці крові малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів, підвищенням активності церулоплазміну і зниженням активності каталази (р 0,05); вміст у сироватці крові цитокінів IL-1β, IL-6 і ІL-8 значно підвищувався (р 0,05), водночас динаміка змін вмісту цитокінів ІL-4 і ІL-10 була зворотною (р 0,05). Порівняння середніх міжгрупових відмінностей за критерієм Спірмана показало, що показники рівня васкулоендотеліального фактора росту були вірогідними у хворих з жовтяницею класів A і B (r Objective. Investigation of state of a free-radical processes, peroxidal oxidation of lipids, аntiradical defense and content of cytokines in the blood serum in patients, suffering blastomatous jaundice. Маterials and methods. The investigation was conducted in 80 patients, ageing 38- 83 yrs old, who have had blastomatous jaundice preoperatively. All the patients were distributed into three Groups, depending on classification of Е. І. Galperin (2012), for estimation and prognosis of postoperative results. Into the 1-st Group were included 18 (22.5%) patients with jaundice Class А, to the 2-nd Group - 32 (40%) patients with jaundice Class В, and tо the 3-d Group - 30 (37.5%) patients with jaundice Class С. In 68 (85%) patients the Stages III and IV of the disease were diagnosed. Results. In environment of clinical course of the blastomatous jaundice of all three Classes of severity the content of the middle-molecules peptides and аmmonia in the blood serum of the patients have been enhanced significantly; аntioxidant homeostasis was characterized by enhancement of content of malonic dialdehyde in the blood serum, dienic conjugates, raising activity of cerulloplasmin and lowering - of catalase (р 0.05); the content of cytokines IL-1β, IL-6 and ІL-8 in the blood serum have been heightened (р 0.05), while a dynamics of the cytokines ІL-4 and ІL-10 content changes was an adverse one (р 0.05). Comparison of the median value of the intergroup differences in accordance to Spearman criterion have shown, that the indices of the VEGF level were trustworthily probable in patients, suffering jaundice of Classes A and B (r Additional Access Points: Криворучко, І. А. Бойко, В. В. Лаврентьєва, О. Ю. Андреєщев, С. А. There are no free copies |
Активація протеїнкінази Akt у мононуклеарах периферичної крові. Зв’язок із рівнями інсуліну та інсуліноподібного чинника росту в крові хворих на рак і діабет [] = Activation of the protein kinase Akt in peripheral blood mononuclear cells. Association with insulin and insulin-like growth factor levels in the blood of patients with cancer and diabetes / Т. С. Вацеба [та ін.] // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 3. - P228-232. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-main: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм) ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм) ЛЕЙКОЦИТЫ МОНОНУКЛЕАРНЫЕ -- LEUKOCYTES, MONONUCLEAR (иммунология, метаболизм, секреция) ИНСУЛИНОПОДОБНОГО ФАКТОРА РОСТА СВЯЗЫВАЮЩИЙ БЕЛОК 1 -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR BINDING PROTEIN 1 (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм) ИНСУЛИН -- INSULIN (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм) ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование) Annotation: Сигнальний каскад PI3K/Akt/mTOR/p70S6K відіграє важливу роль у патогенезі раку та діабету. Макрофаги та лімфоцити беруть участь у розвитку діабету, діабетичного атеросклерозу, формуванні резистентності тканин організму до інсуліну, а також в імунній відповіді на рак і підтримці пухлини. Метою дослідження було визначення активації Akt кіназою mTORC2 у мононуклеарах периферичної крові (РВМС) пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та раком. Матеріал і методи. Вивчали такі групи: 1 — контрольна, 2 — хворі на рак молочної залози, 3 — хворі на рак матки, 4 — хворі на рак кишечника, 5 — хворі на рак підшлункової залози. Кількість фосфо-Akt (р-S473), інсуліну й інсуліноподібного чинника росту 1 (IGF‑1) визначали з використанням імуноферментних наборів. Результати. Рівні інсуліну й IGF‑1 у крові хворих на рак молочної залози й ендометрія були вищими за контрольний і в пацієнтів із раком кишечника та підшлункової залози. Зміна вмісту активованої Akt у PMBC у цілому відповідала концентрації інсуліну та IGF‑1 у крові. Відмінності між пухлинами молочної залози й ендометрія та пухлинами підшлункової залози і шлунка за вмістом IGF‑1/інсуліну в крові й активацією Akt у PMBC можна пояснити наявністю гормонального тла (естрогени), характерного для перших двох типів раку. Висновки. Хронічні захворювання, такі як діабет 2-го типу та рак, можуть впливати на сигнальні механізми в клітинах крові. Стан фосфорилювання Akt у PMBC може вказувати на активність mTORC1 і його субстратів, що є важливим для оцінки патологічного процесу й ефективності лікування Signal cascade PI3K/Akt/mTOR/p70S6K plays an important role in the pathogenesis of cancer and diabetes. Macrophages and lymphocytes are involved in the development of diabetes, diabetic atherosclerosis, the formation of tissue resistance to insulin, as well as in the immune response to cancer and tumor support. The aim of the study was to determine the activation of Akt by mTORC2 kinase in peripheral blood mononuclear cells (PBMC) of patients with type 2 diabetes and cancer. Material and methods. The following groups were studied: 1 — the control group, 2 — patients with breast cancer, 3 — patients with endometrial cancer, 4 — patients with bowel cancer, 5 — patients with pancreatic cancer. The amount of phospho-Akt (p-S473), insulin and insulin-like growth factor‑1 (IGF‑1) was determined using enzyme immunoassay. Results. Insulin and IGF‑1 levels are higher in the blood of patients with breast and endometrial cancer compared with control, as well as bowel and pancreatic cancer. The change in the content of activated Akt in PMBC generally corresponds to the concentration of insulin and IGF‑1 in the blood. The differences between breast/endometrial cancers and pancreatic/bowel cancers with IGF‑1/insulin content in the blood and Akt activation in PMBC can be explained by the presence of hormonal background (estrogens) specific for the first two types of cancer. Conclusion. Chronic diseases such as type 2 diabetes and cancer can affect the signaling mechanisms in blood cells. The state of Akt phosphorylation in PMBC may indicate the activity of mTORC1 and its substrates, which may be important for the assessment of the pathological process and the effectiveness of treatment Additional Access Points: Вацеба, Т. С. Соколова, Л. К. Пушкарьов, В. В. Ковзун, О. І. Пушкарьов, В. М. Туда, Б. Б. Тронько, М. Д. There are no free copies |
Дерматологические паранеопластические синдромы в гастроэнтерологии: предсказание неизбежного или руководство к действию? Часть І [Text] = Dermatological paraneoplastic syndromes in gastroenterology: prediction of the inevitable or guidance to action? Part I / Н. Б. Губергриц [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 83-96. - Библиогр. в конце ст. MeSH-main: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (диагностика, ультраструктура) ПАРАНЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- PARANEOPLASTIC SYNDROMES (диагностика, патофизиология) КОЖИ И СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- SKIN AND CONNECTIVE TISSUE DISEASES (диагностика) ВНУТРЕННИЕ ОРГАНЫ -- VISCERA (патология, ультраструктура) ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL СОМАТОТРОФЫ -- SOMATOTROPHS (патология, ультраструктура) Annotation: Представлена информация о паранеопластических синдромах (ПНС) — разнообразной патологии и состояниях, которые сопровождают, а иногда опережают появление злокачественного висцерального новообразования. Несмотря на то что между некоторыми из ПНС и неопластическими процессами не всегда можно поставить знак равенства, обнаружение ПНС является важным маркером, ассоциированным с формированием или прогрессированием рака. Определения ПНС до сих пор вызывают бурное обсуждение в научных кругах. Его возникновение не зависит от национальности, возраста и пола пациента. Приведена краткая клиническая характеристика ПНС, наиболее распространенных в общетерапевтической практике: общих, ревматологических, ренальных, гематологических, эндокринных, неврологических, гастроинтестинальных и дерматологических. В настоящее время описано более 60 ПНС, и их перечень продолжает увеличиваться. Единой общепринятой классификации ПНС нет. Предлагают классифицировать ПНС в зависимости от ведущего патогенетического механизма, степени связи со злокачественным висцеральным новообразованием, доминирующим клиническим проявлением. Раскрыто понятие «дерматологические ПНС» согласно постулатам Хелен Курт. Подробно описаны проявления «типичных» дерматологических ПНС при гастроэнтерологической патологии. Охарактеризованы изменения кожных покровов при наследственных ПНС (синдромах Коудена, Пейтца — Егерса, Гарднера), а также дерматологические проявления гормон-секретирующих опухолей (АКТГ-эктопического синдрома, карциноидного синдрома, синдрома глюкагономы). Уделено внимание патогенезу и диагностике наследственных ПНС, гормон-секретирующих опухолей, их разнообразию и особенностям проявлений This article presents information on paraneoplastic syndromes (PNS) — various pathologies and conditions that accompany and sometimes precede the onset of malignant visceral neoplasms. Although some of the PNS and neoplastic processes are not always equal, detection of PNS is an important marker associated with formation or progression of cancer. PNS definitions are still being under lively discussion in research community. Risk of PNS onset doesn’t depend on patient’s nationality, age and gender. A brief clinical description of PNS, which are mostly widespread in general therapeutic practice, is given: general, rheumatological, renal, hematological, endocrine, neurological, gastrointestinal and dermatological. Bu to date, more than 60 PNS have been described, and their list continues to grow. There is no single generally accepted PNS classification. It is proposed to classify PNS depending on the leading pathogenetic mechanism, degree of connection with malignant visceral neoplasm, dominant clinical manifestation. Concept of «dermatological PNS» is outlined according to Helen Kurt’s postulates. Manifestations of «typical» dermatological PNS in gastroenterological pathology are described. Skin changes in hereditary PNS are described (Cowden, Peitz–Jägers, Gardner syndromes), as well as dermatological manifestations of hormone-secreting tumors (ACTH-ectopic, carcinoid, glucagonoma syndromes) are characterized. Attention is paid to the pathogenesis and diagnosis of hereditary PNS, hormone-secreting tumors, their diversity and manifestation features Additional Access Points: Губергриц, Н. Б. Дядык, Е. А. Беляева, Н. В. Линевская, К. Ю. There are no free copies |
Кучинська, І. А. Практичні аспекти тромбопрофілактики в пацієнтів після великих хірургічних втручань на гепатопанкреатодуоденальній зоні / І. А. Кучинська, О. І. Дронов, І. В. Сотнік // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 8. - С. 149 MeSH-main: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (хирургия) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (профилактика и контроль, этиология) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE Annotation: Пацієнти, що були прооперовані з приводу злоякісних новоутворень гепатопанкреатодуоденальної зони (ГПД), схильні до венозних тромбоемболій (ВТЕ), і сучасні чинні вказівки рекомендують продовжити хіміотромбопрофілактику ВТЕ до 28 діб [1]. Серед 6600 пацієнтів, які перенесли операції, пов’язані зі злоякісними новоутвореннями ГПД, у базі даних NSQIP було відмічено рівень ВТЕ 3,6 % після операції, з них 32,5 % — після виписки. Незважаючи на діагноз «рак», лише 14 % хірургів виписують додому пацієнтів із рекомендаціями щодо фармакологічної профілактики ВТЕ [2]. Абдомінальні хірургічні втручання є незалежним фактором ризику ВТЕ, і вважається, що власне операція провокує стан гіперкоагуляції, який може тривати принаймні 14 днів. Визначення рівня фібрину й фібрин-D-димерів у плазмі пацієнтів у перед-, інтра- і післяопераційному періоді показали, що всі пацієнти мали підвищений їх рівень протягом 14 днів після операції [5]. Крім того, злоякісні клітини самостійно вивільняють прокоагулянти (наприклад, тканинний фактор), генерують прозапальну реакцію, руйнують природні інгібітори, такі як білки C і S, і можуть безпосередньо викликати механічну емболію судин [3]. Ретроспективний аналіз понад мільйона хворих на рак показав рівень ВТЕ 8,1 % для госпіталізованих хворих на рак підшлункової залози (ПЗ). Проте після резекції ПЗ такі ускладнення, як кровотечі або виділення соку ПЗ після формування фістули, можуть призвести до загибелі пацієнтів. Кілька досліджень продемонстрували, що формування свища в післяопераційному періоді є фактором ризику порушення кровотоку, імовірно, через формування абсцесу і впливу на навколишні тканини й судини, тим самим підвищується ризик кровотечі [4]. Відомо, що частота формування панкреатичних фістул сягає 28 %. Отже, якщо в пацієнта є ознаки або передумови виникнення ВТЕ і йому необхідно призначити терапевтичні дози антикоагулянтів, зростає ризик виникнення кровотеч. У ранньому післяопераційному періоді після резекції печінки рутинний аналіз крові зазвичай виявляє збільшення протромбінового часу й міжнародного нормалізованого співвідношення і зниження кількості тромбоцитів, що говорить про перехідний гіпокоагуляційний стан. Однак останні дані свідчать про збільшення ризику виникнення ВТЕ після великої резекції печінки, незважаючи на ці біохімічні й гематологічні відхилення. Ризик кровотечі після резекції печінки найвищий у ранньому періопераційному періоді. Оскільки ступінь ризику знижується з часом, призначення тромбопрофілактики повинно бути якнайшвидшим. Отже, саме ризик розвитку можливої кровотечі в післяопераційному періоді і є тим стримуючим фактором щодо призначення повноцінної тромбопрофілактики пацієнтам, прооперованим з приводу пухлин ГПД Additional Access Points: Дронов, О. І. Сотнік, І. В. There are no free copies |
Лікування пухлин панкреатодуоденальної зони, ускладнених механічною жовтяницею із застосуванням біліарної декомпресії [Text] / М. М. Велигоцький [та ін.] // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 1. - С. 29-33. - Библиогр. в конце ст. MeSH-main: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, хирургия) ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (патофизиология, хирургия) ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (использование) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль) Annotation: Мета роботи. Розробити алгоритм двоетапного лікування пацієнтів з пухлинами панкреатодуоденальної зони (ПДЗ), ускладненими механічною жовтяницею із застосуванням методик біліарної декомпресії на першому етапі і виконанням панкреатодуоденальної резекції (ПДР) на другому етапі лікування. Матеріали і методи. Попередня біліарна декомпресія виконана 51 хворому з тривалою механічною жовтяницею і високими показниками білірубіну (вище 250 мкмоль/л). Для біліарної декомпресії застосовані черезшкірне черезпечінкове холангіодренування (ЧЧХД) — у 21 (41,2 %), ендоскопічне стентування — у 18 (35,3 %), різні варіанти холецистостомії (черезшкірна черезпечінкова, контактна, відеолапароскопічна) — у 12 ( 25,8 %) пацієнтів. Розроблено двоетапний спосіб лікування пухлин підшлункової залози (ПЗ), ускладнених механічною жовтяницею. Результати. ЧЧХД виконано під УЗД-рентгенонавігацією — у 11 (52,4 %), під ангіографічним контролем — у 10 (47,6 %) пацієнтів. Ендоскопічне стентування виконано у 18 (35,3 %) хворих, застосовувалися пластикові стенти. Вибір типу панкреатоєюноанастомозу (ПЄА) при ПДР залежав від стану паренхіми ПЗ і діаметра головної панкреатичної протоки. Застосовані 3 варіанти панкреатоєюноанастомозу: інвагінаційний дуктопанкреатоєюнальний — у 31 (60,8 %), інвагінаційний панкреатоєюнальний — у 16 (31,4 %), панкреатоєюнальний з бандажною пластикою серпоподібної зв’язки печінки — у 4 (7,8 %) пацієнтів. Діагностика панкреатичної фістули проводилася згідно з класифікацією ISGPF (2016). Біохімічний витік (biochemical Leak) спостерігався у 3 (5,9 %), панкреатична фістула (тип В) — у 2 (3,9 %). Післяопераційний гастростаз вивлено у 3 (5,9 %) хворих. Висновки. ЧЧХД і ендоскопічне стентування є найбільш ефективними методами біліарної декомпресії. Застосування біліарної декомпресії у хворих з пухлинами підшлункової залози, ускладненими розвитком механічної жовтяниці, дозволяє підготувати пацієнтів до виконання ПДР зі зниженим періопераційним ризиком Additional Access Points: Велигоцький, М. М. Арутюнов, С. Е. Балака, С. М. Чеботарьов, О. С. There are no free copies |
Красносельський, М. В. Актуальні питання хірургії раку стравоходу і гастроезофагеального раку [Text] / М. В. Красносельський, В. І. Старіков, А. С. Ходак // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 2. - С. 118-132. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-main: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (хирургия) ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия) ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES ЭЗОФАГОПЛАСТИКА -- ESOPHAGOPLASTY Annotation: Рак стравоходу (РС) займає 14-те місце у структурі онкологічної захворюваності населення України. Гастроезофагеальний рак (ГЕР) зустрічається в кілька разів частіше, вважається, що ГЕР становить понад 20 % від усіх раків шлунка. Результати лікування раку цієї локалізації є найгіршими серед інших онкологічних захворювань. Це пов’язано з високою задавненістю захворювання, виявленого вперше, високою післяопераційною летальністю (15 %) та низькою п’ятирічною виживаністю хворих Таким чином, хірургічне лікування залишається основним стратегічним напрямком при лікуванні РС і ГЕР. Першочерговою метою лікування визнається виживаність хворих. Дані літературних джерел свідчать про необхідність виконання обов’язкової медіастинальної та абдомінальної лімфодисекції. Найбільш успішні результати лікування раку стравоходу та гастро-езофагеального раку отримані у провідних спеціалізованих онкологічних клініках, де спостерігається найменша післяопераційна летальність. Лікування раку цієї локалізації потребує використання ад’ювантних методів лікування (хіміо- та променевої терапії) Additional Access Points: Старіков, В. І. Ходак, А. С. There are no free copies |