Pitt, B. Еплеренон, селективний блокатор альдостерону, у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка після інфаркту міокарда [Text] / B. Pitt, W. Remme, F. Zannad> // Медицина світу. - 2006. - Т. 20, № 3. - С. 210-219 Rubrics: Сердца желудочка левого дисфункция--лек тер--осл Инфаркт миокарда--осл Эплеренон Слепого отбора метод контролируемый--методы Альдостерона антагонисты--тер прим Additional Access Points: Remme, W. Zannad, F. There are no free copies |
Швед, М. І. Шляхи підвищення діуретичної терапії у хворих з рефрактерною серцевою недостатністю [Text] / М. І. Швед, О. В. Фаліон> // Вісник наукових досліджень : Наук.- практ. журн. - 2008. - № 1. - С. 29-32 Rubrics: Сердечно-сосудистая недостаточность--лек тер Диуретики--тер прим Кандесартан Торасемид Эплеренон Лекарственная устойчивость Additional Access Points: Фаліон, О. В. There are no free copies |
Черенько, С. М. Сучасні підходи до діагностики, терапевтичного та хірургічного лікування первинного гіперальдостеронізму [Text] / С. М. Черенько, О. С. Ларін, Л. В. Щекатурова> // Львівський медичний часопис = Acta Medica Leopoliensia. - 2011. - Т. 17, № 2. - С. 76-80 Rubrics: Гиперальдостеронизм--диагн--лек тер--хир Спиронолактон--тер прим Эплеренон Адреналэктомия Additional Access Points: Ларін, О. С. Щекатурова, Л. В. There are no free copies |
Кожухов, С. М. Наукові докази ефективності еплеренону у хворих з дисфункцією лівого шлуночка: від інфаркту міокарда до серцевої недостатності [Text] / С. М. Кожухов, О. М. Пархоменко> // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 105-111 Rubrics: Эплеренон MeSH-main: СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (лекарственная терапия) ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (лекарственная терапия, патофизиология) СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (лекарственная терапия, патофизиология) Additional Access Points: Пархоменко, О. М. There are no free copies |
Почепцова, Е. Г. Синдром Конна [Text] / Е. Г. Почепцова> // Ліки України. - 2015. - № 4. - С. 48-55 Rubrics: Спиронолактон Эплеренон MeSH-main: ГИПЕРАЛЬДОСТЕРОНИЗМ -- HYPERALDOSTERONISM There are no free copies |
Girerd, N. Клиническая эффективность эплеренона у пациентов с систолической сердечной недостаточностью и умеренными симптомами при назначении вскоре после выписки: анализ исследования EMPHASIS-HF [Text] / N. Girerd, T. Collier, S. Pocock> // Серцева недостатність. - 2015. - № 3. - С. 11-14 Rubrics: Эплеренон MeSH-main: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ СИСТОЛИЧЕСКАЯ -- HEART FAILURE, SYSTOLIC (лекарственная терапия) ПЛАЦЕБО -- PLACEBOS (терапевтическое применение, фармакология) Additional Access Points: Collier, T. Pocock, S. There are no free copies |
Целуйко, В. И. Влияние эплеренона на отдаленный прогноз у больных с инфарктом миокарда правого желудочка на фоне инфаркта миокарда с зубцом Q задней стенки левого желудочка [Text] / В. И. Целуйко, Т. А. Лозовая> // Серце і судини. - 2017. - N 2. - С. 69-77. - Библиогр. в конце ст. Rubrics: Эплеренон MeSH-main: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (лекарственная терапия, патофизиология) СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКИ -- HEART VENTRICLES (действие лекарственных препаратов, патология, патофизиология) ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS Additional Access Points: Лозовая, Т. А. There are no free copies |
Іванов, В. П. Антиаритмічна ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь [Text] / В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич> // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 81-90 Rubrics: Эплеренон Лосартан MeSH-main: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия) ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION АЛЬДОСТЕРОН -- ALDOSTERONE (кровь) Annotation: Мета – оцінити антиаритмічну ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Обстежено 146 пацієнтів з ГХ II стадії і частими рецидивами ФП. Вік пацієнтів – 37–86 років (у середньому (61,2±0,7) року), 68 (46,6 %) обстежених – чоловіки. Пацієнтам була призначена постійна антиаритмічна терапія. Антиаритмічну ефективність препаратів оцінювали за суб’єктивними відчуттями пацієнтів – шляхом самооцінки пацієнтом частоти нападів ФП та їх перебігу. Як стартову антигіпертензивну терапію використовували фіксовані комбінації периндоприлу з індапамідом і лосартану з гідрохлоротіазидом. У частини пацієнтів до цих комбінацій додавали еплеренон у дозі 25 мг/добу. Всім пацієнтам визначали рівень альдостерону в плазмі крові і проводили добове моніторування ЕКГ. Еплеренон забезпечував додатковий антиаритмічний ефект у хворих з пароксизмальною ФП. У пацієнтів з ГХ і частими рецидивами ФП додавання до базової терапії еплеренону в дозі 25 мг/добу упродовж 6 місяців приводить до більш суттєвого зменшення частоти рецидивів аритмії і збільшення тривалості періоду між нападами (в 4,8 проти 3,2 разу; Р=0,04). За даними холтерівського моніторування ЕКГ позитивний антиаритмічний ефект еплеренону супроводжується суттєвим зростанням випадків з повним усуненням зареєстрованих упродовж доби суправентрикулярних екстрасистол і епізодів фібриляції передсердь, більш суттєвим зменшенням частоти зареєстрованих за добу суправентрикулярних екстрасистол і епізодів суправентрикулярної тахікардії / тріпотіння передсердь, зменшенням величини дисперсії інтервалу QT. Ймовірність повної антиаритмічної ефективності при додатковому застосуванні еплеренону статистично значущо зростає в разі адреналового варіанта фібриляції передсердь і зменшується – у разі вагусного. Як найбільш значущі чинники, що підвищують імовірність повної антиаритмічної ефективності еплеренону, можуть бути розглянуті паралельне застосування лосартану в дозі 100 мг/добу і рівень альдостерону в плазмі крові понад 150 пг/мл; як менш значущі – вихідна середньоденна частота скорочень серця понад 78 за 1 хв і відношення розміру лівого передсердя до розміру правого передсердя менше 1,45, а також динаміка систолічного артеріального тиску через 4 тижні лікування за даними офісного вимірювання понад 32 мм рт. ст. Additional Access Points: Данілевич, Т. Д. There are no free copies |
Порівняльна ефективність спіронолактону, еплеренону, небівололу і моксонідину у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію [Text] / Л. А. Міщенко [та ін.]> // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 6. - С. 65-71 Rubrics: Эплеренон Небиволол Моксонидин MeSH-main: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия) АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов) СПИРОНОЛАКТОН -- SPIRONOLACTONE (терапевтическое применение) Annotation: Мета – вивчити ефективність спіронолактону, еплеренону, небівололу і моксонідину при порівняльному аналізі в пацієнтів з резистентним перебігом артеріальної гіпертензії. У дослідження залучено 66 пацієнтів з істинною резистентною артеріальною гіпертензією (РАГ). Середній вік хворих становив (51,9±1,2) року, переважали чоловіки (59,1 %). Усім пацієнтам на доповнення до стандартної фіксованої трикомпонентної антигіпертензивної терапії було призначено почергово спіронолактон ((45,0±3,6) мг/добу), еплеренон ((47,9±2,1) мг/добу), небіволол ((8,9±0,6) мг/добу) та моксонідин ((0,5±0,1) мг/добу). Після завершення кожного етапу, через 3 міс терапії, всім пацієнтам проводили офісне й амбулаторне вимірювання артеріального тиску. У пацієнтів з РАГ додавання до стандартизованої потрійної комбінації антигіпертензивних препаратів антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів було більш ефективне, ніж використання небівололу та моксонідину: цільового рівня артеріального тиску при лікуванні спіронолактоном досягли 68,2 % пацієнтів, еплереноном – 65,2 %, тоді як у групах застосування небівололу і моксонідину ці показники становили 53,9 та 56,2 % відповідно. Предикторами ефективності антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів є зростання концентрації альдостерону в плазмі (β=0,653; Р=0,002) та значення альдостерон-ренінового співвідношення (β=0,542; Р=0,003), тоді як β-адреноблокатор та агоніст імідазолінових рецепторів ефективні у пацієнтів більш старшого віку (β=0,425; Р=0,02) за умов зростання середньодобової частоти скорочень серця (β=0,315; Р=0,04) та екскреції метанефринів із сечею (β=0,382; Р=0,01). Препаратом вибору для додавання до потрійної комбінованої терапії у хворих на РАГ є спіронолактон та еплеренон, які були значно ефективнішими, ніж β-адреноблокатор (небіволол) і агоніст імідазолінових рецепторів (моксонідин Additional Access Points: Міщенко, Л. А. Матова, О. О. Шеремет, М. Ю. Сербенюк, К. І. There are no free copies |
Резистентна артеріальна гіпертензія: клініко-патогенетичні особливості та предиктори ефективності терапії [Text] / Л. А. Міщенко [та ін.]> // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 77-89 Rubrics: Моксонидин Небиволол Спиронолактон Эплеренон MeSH-main: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS Annotation: Пацієнти з РАГ мають вищий рівень АТ, ураження органів-мішеней, більш виражені ознаки активації системного запалення низької градації й активність симпатоадреналової та ренін-ангіотензин-альдостеронової систем. Найефективнішими препаратами для додавання до потрійної ФК є антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів (спіронолактон і еплеренон), під впливом яких досягнення цільового АТ (за даними офісних і амбулаторних вимірювань) у пацієнтів з РАГ становить відповідно 48,5 і 46,9 %. Використання небівололу сприяло нормалізації АТ у 39,7 %, моксонідину – у 41,2 % пацієнтів з РАГ Additional Access Points: Міщенко, Л. А. Купчинська, О. Г. Матова, О. О. Сербенюк, К. І. Гулкевич, О. В. There are no free copies |