Журавлева, Л. В. Значение фракталкина и асимметричного диметиларгинина в диагностике атеросклеротического поражения коронарных сосудов у больных с сопутствующим сахарным диабетом 2 типа и без него [Текст] / Л. В. Журавлева, Н. А. Лопина // Серце і судини. - 2016. - № 3. - С. 60-68 MeSH-головна: КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (диагноз, патофизиология) ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагноз, патофизиология) ХЕМОКИНЫ -- CHEMOKINES (диагностическое применение, метаболизм) ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология) ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (патофизиология) Кл.слова (ненормовані): Фракталкин -- Диметиларгинин Дод.точки доступу: Лопина, Н. А. Вільних прим. немає |
Шифр: ТУ6/2016/7/8 Журнал 2016р. № 7/8 Военная медицина. Откровенный разговор. - С.3-7 Новости. - С.8-9 Bliiher, S. Метаболически здоровое ожирение с детства до зрелого возраста: имеет ли значение только состояние массы тела? / S. Bliiher, P. Schwarz. - С.10-16 Сидорова, Л. Л. Комбинированная антигипертензивная терапия. Место двух- и трехкомпонентных фиксированных комбинаций с позиции доказательной медицины / Л. Л. Сидорова. - С.17-21 Федорова, О. А. Пиелонефрит (Часть 3) / О. А. Федорова. - С.22-26 Дорогой, А. П. Фармакоекономічний аналіз антигіпертензивноїтерапії в реальній кардіологічній практиці / А. П. Дорогой. - С.28-31 Постинсультные когнитивные нарушения. - С.32-35 Hov, G. G. Аргинин, диметиларгинин и гомоаргинин и их влияние на сердечно-сосудистый риск у пациентов с умеренно выраженной хронической болезнью почек / G. G. Hov [и др.]. - С.36-42 Інші автори: Aasarod K. I., Sagen E., Asberg A. Зайцева, О. Е. Неалкогольный стеатогепатит. Больше чем просто стеатоз? / О. Е. Зайцева, О. И. Нишкумай, Л. Г. Карпович. - С.44-46 WEBCARDIO.ORG - дайджест. - С.48-50 Аникеева, Т. В. В поисках идеального нестероидного противовоспалительного препарата / Т. В. Аникеева. - С.52-54 Ведення хворих на атопічний дерматит (за матеріалами "Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Атопічний дерматит", адаптована версія). - С.56-60 Селюк, М. Н. Комбинированная терапия артериальной гипертензии - залог успешного лечения / М. Н. Селюк, Н. Н. Козачок, О. В. Селюк. - С.61-64 Федерова, О. А. Пиелонефрит / О. А. Федерова. - С.65-66 Сидорова, Н. Н. Брат Пьеро и его 35 тысяч перевязок / Н. Н. Сидорова. - С.69-72 Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Целуйко, В. Й. Зв’язок асиметричного диметиларгініну з клінічними, лабораторними та ультразвуковими показниками у хворих з інфарктом міокарду, яким проведено тромболітичну терапію [Текст] / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, О. Е. Матузок // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 40-47 Рубрики: Диметиларгинин ассиметричный MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (терапия) ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- THROMBOLYTIC THERAPY C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN КУРЕНИЕ -- SMOKING (вредные воздействия) ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS Анотація: Мета – дослідити рівень асиметричного диметиларгініну (АДМА) і його можливий зв’язок з клініко-анамнестичними, лабораторними параметрами та показниками внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з гострим інфарктом міокарда (ІМ), яким проведено тромболітичну терапію (ТЛТ). Обстежено 40 хворих з ІМ з елевацією сегмента ST, яким було проведено ТЛТ з приводу ІМ. Забір крові здійснювали при госпіталізації хворих. Визначали рівень високочутливого С-реактивного білка (С-РБ), концентрацію асиметричного диметиларгініну в плазмі крові методом високоефективної рідинної хроматографії. Усім хворим проведено ехокардіографію. Ефективність фібринолітичної терапії визначали на підставі електрокардіографічних критеріїв. Концентрація АДМА становила від 0,1 до 4,94 мкмоль/л, середня концентрація – (1,24±1,24) мкмоль/л. Хворих розділили на чотири групи відповідно до квартилів концентрації АДМА (збільшення концентрації від І до IV групи). Усі хворі IV групи курили (Р=0,04 порівняно з хворими I та II груп). Час до початку проведення фібринолізу був статистично значущо вищий у IV групі, ніж у ІІ (Р=0,02) та ІІІ (Р=0,04) групах. Середня концентрація АДМА у хворих з передньою локалізацією була статистично значущо вища, ніж у хворих із задньою локалізацією ((1,79±1,5) та (0,8±0,75) мкмоль/л відповідно, Р=0,02). Обстежені нами жінки були статистично значущо старшими за чоловіків – відповідно (65,17±6,29) та (55,07±9,90) року (Р=0,002). Виявлено статистично значущий кореляційний зв’язок рівня АДМА з анамнезом куріння, концентрацією високочутливого С-РБ та глікемією при госпіталізації, часом до початку ТЛТ, частотою скорочень серця на другу добу від початку захворювання, кінцеводіастолічним і кінцевосистолічним об’ємами лівого шлуночка (ЛШ) та негативну статистично значущу кореляцію з фракцією викиду ЛШ. За даними регресійного аналізу, вищий рівень АДМА пов’язаний зі збільшенням рівня високочутливого С-РБ, меншим віком хворих, збільшенням кінцеводіастолічного об’єму ЛШ, підвищенням рівня глікемії при госпіталізації, зниженням швидкості клубочкової фільтрації, зменшенням індексу маси тіла та збільшенням часу до проведення фібринолізу. У хворих з вищим рівнем АДМА спостерігали статистично значущо нижчу ефективність фібринолізу Дод.точки доступу: Яковлева, Л. М. Матузок, О. Е. Вільних прим. немає |