Вит, В. В.     Прогнозирование рецидива и злокачественной трансформации плеоморфной аденомы слезной железы [Текст] / В. В. Вит, С. И. Полякова // Офтальмологический журнал. - 2003. - № 4. - С. 4-8 Рубрики: Слезного аппарата болезни    Аденома плеоморфная Дод.точки доступу: Полякова, С. И. Вільних прим. немає

Нагірний, Я. П.     Плеоморфна аденома піднижньощелепної слинної залози у мешканців Тернопільської області [Текст] = Pleomorfna adenoma of submandibular salivary gland in residents of the Ternopil region / Я. П. Нагірний // Клінічна стоматологія. - 2016. - № 2. - С. 34-35 MeSH-головна: АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS Вільних прим. немає

Маланчук, В. О.     Імуногістохімічні показники деяких видів вірусів серед доброякісних пухлин слинних залоз [Текст] / В. О. Маланчук, І. С. Бродецький, М. С. Кротевич // Український медичний часопис. - 2019. - Т. 2, № 3. - С. 31-33. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SALIVARY GLAND NEOPLASMS (вирусология, иммунология) АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC (вирусология, диагностика, иммунология) ПАПИЛЛОМАВИРУС ЧЕЛОВЕКА 16 -- HUMAN PAPILLOMAVIRUS 16 (иммунология) ГЕРПЕСВИРУС 4 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 4, HUMAN (иммунология) ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы) Анотація: Мета — виявлення етіологічних факторів розвитку доброякісних пухлин слинних залоз (СЗ) серед деяких груп вірусів. Об’єкт і методи дослідження. Гістологічне типування новоутворень СЗ проведено з використанням забарвлення гематоксиліном і еозином та імуногістохімічного дослідження. Дослідження проведено на матеріалі ексцизійних біопсій СЗ (плеоморфних аденом, аденолімфом) у 32 пацієнтів. Імуногістохімічне дослідження проводили з моноклональним мишиним антитілом — Monoclonal mouse anti-Epstein — Barr virus, LMP, clones CS. 1–4 («Dako» IS75330-2, Данія), з поліклональним кролячим антитілом — Polyclonal rabbit antibody p16 (CDKN2A) («Thermo scientific» PAL. 16662) з використанням системи детекції «EnVisionTM FLEX System». Для позитивного контролю використовували тканинні зразки з визначеною позитивною реактивністю, для негативного — проводили процедуру без застосування первинних антитіл. Результати. У більшості хворих із плеоморфними аденомами була уражена привушна СЗ. Серед вірусів, наявних у тканинах пухлини привушної СЗ, у 19 (67,9%) хворих домінував ВПЛ 16 та у 8 (28,6%) — вірус Епштейна — Барр (ВЕБ). ВПЛ 16 виявлено у 4 (100,0%) пацієнтів із аденолімфомами СЗ. Висновки. У більшості пацієнтів, в яких виявлені позитивні реакції на експресію рецепторів до ВПЛ 16 та ВЕБ, новоутворення локалізувались у привушних СЗ. Більшість позитивних реакцій серед плеоморфних аденом та аденолімфом СЗ були на ВПЛ 16 — 21 (75,0%) та 4 (100,0%) відповідно Дод.точки доступу: Бродецький, І. С. Кротевич, М. С. Вільних прим. немає

Маланчук, В. О.     Частота плеоморфних аденом слинних залоз та їх гістологічні типи за даними архівного аналізу історій хвороб клініки Національного медичного університету імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. [Текст] = Frequency of pleomorphic adenomas of salivary glands and their histological types according to archival analysis of medical records of O.O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018 / В. О. Маланчук, І. С. Бродецький, М. С. Кротевіч // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 1. - С. 19-24 MeSH-головна: СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS Анотація: Плеоморфна аденома залишається найрозповсюдженішою пухлиною серед доброякісних новоутворень слинних залоз, що складає від 61 до 90 %. Клінічний перебіг новоутворення має типову, слабовиражену симптоматику, що ускладнює встановлення попереднього клінічного діагнозу на догоспітальному етапі. Остаточний діагноз плеоморфної аденоми встановлюють на основі патогістологічного дослідження. Морфологічні методи не лише вказують вид пухлини – доброякісна чи злоякісна, а й визначають її походження (фенотип пухлини). Мета дослідження – вивчити частоту плеоморфних аденом слинних залоз та їх гістологічних типів за даними архівного аналізу історій хвороб клініки Національного медичного університету (НМУ) імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. Матеріали і методи. Матеріалом обстеження були архівні історії 133 хворих із плеоморфними аденомами слинних залоз, що перебували на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 12 (КМКЛ) на клінічній базі кафедри НМУ імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. Середній вік пацієнтів становив (48±11,3) року. Усім хворим проводили за показаннями типові оперативні втручання – ексцизійну біопсію, часткову, субтотальну, тотальну паротидектомію. Біоптати були вивчені патогістологічно. Результати досліджень та їх обговорення. З ураженням білявушних слинних залоз плеоморфною аденомою було 110 (82,7 %) хворих. Серед гістологічних типів плеоморфних аденом спостерігали мезенхімальний 91 (68,42 %) осіб, із домінуванням епітеліального компонента – 30 (22,55 %), класичний (комбінований) варіант (однакова кількість мезенхімального та епітеліального компонентів) – 11 (8,27 %) та з домінуванням міоепітеліального компонента 1(0,75 %). Висновки. Найбільша кількість плеоморфних аденом слинних залоз містилася в білявушній слинній залозі – 110 (82,7 %). Серед гістологічних типів переважали мезенхімальний та епітеліальний види – 91 (68,42 %) і 30 (22,55 %) хворих. Серед жінок та чоловіків домінували мезенхімальний та епітеліальний типи будови плеоморфних аденом – 64 (71,11 %) і 20 (22,22 %) та 27 (62,79 %) і 10 (23,25 %) відповідно. При цьому лише для епітеліального типу плеоморфних аденом поділ за віком мав суттєві відмінності – у жінок середній вік складав (39,87±9,74) року, для чоловіків – (48,5±11,66) року Pleomorphic adenoma remains the most prevalent tumor among benign neoplasms of the salivary glands of 61 to 90 %. The clinical course of the tumor has a typical, weakly symptomatic, which complicates the establishment of a previous clinical diagnosis at the pre-hospital stage. The definitive diagnosis of "pleomorphic adenoma" is established on the basis of a pathohistological study. Morphological methods not only indicate the type of tumor – benign or malignant, but also determine its origin (phenotype of the tumor). The aim of the study – to learn the frequency of pleomorphic adenomas of the salivary glands and their histological types according to archival analysis of the diseases history of O. O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018. Materials and Methods. The material of the survey was the archival histories of 133 patients with pleomorphic adenomas of the salivary glands that were treated at the Kyiv City Clinical Hospital No. 12 at the clinical base of O. O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018. The average age of patients was (48±11.3). All patients underwent typical surgical interventions – excisional biopsy, partial, subtotal, total parotidectomy. Bioptats of the tumours were studied pathohistologically. Results and Discussion. The most of "pleomorphic adenomas" were in parotid salivary glands – 110 (82.7 %) patients. Among the histological types of pleomorphic adenomas, mesenchymal was observed – 91 (68.42 %) patients, with a dominant of epithelial component – 30 (22.55 %), a classic (combined) variant (the same number of mesenchymal and epithelial components) – 11 (8.27 %), and with the domination of the myoepithelial component 1 (0.75 %). Conclusions. The largest number of pleomorphic adenomas of the salivary glands was located in the parotid salivary glands – 110 (82.7 %). Among the histological types of pleomorphic adenomas, mesenchymal and epithelial types were prevalent – 91 (68.42 %) and 30 (22.55 %) patients. Women and men were dominated by mesenchymal and epithelial types of pleomorphic adenoma – 64 (71.11 %) and 20 (22.22 %), and 27 (62.79 %) and 10 (23.25 %), respectively. In this case, only for epithelial type of pleomorphic adenomas, the distribution by age had significant differences – for women, the average age was (39.87±9.74) years, for men – (48.5±11.66) years Дод.точки доступу: Бродецький, І. С. Кротевіч, М. С. Вільних прим. немає

Маланчук, В. О.     Використання імуногістохімічного маркера PLAG1 у діагностиці плеоморфної аденоми слинних залоз [Текст] / В. О. Маланчук, І. С. Бродецький, М. С. Кротевіч // Новини стоматології. - 2019. - N 4. - С. 21-24 MeSH-головна: СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SALIVARY GLAND NEOPLASMS (диагностика, патофизиология) АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC (диагностика, патофизиология) Дод.точки доступу: Бродецький, І. С. Кротевіч, М. С. Вільних прим. немає

Бродецький, І. С.     Використання мікроРНК-34а для діагностики плеоморфних аденом слинних залоз [Текст] / І. С. Бродецький, В. О. Маланчук, В. Є. Досенко // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 10. - С. 67-70. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SALIVARY GLAND NEOPLASMS (диагностика) АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC (диагностика) МИКРО-РНК -- MICRORNAS (диагностическое применение) ТРАНСКРИПЦИЯ ОБРАТНАЯ -- REVERSE TRANSCRIPTION ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ В РЕАЛЬНОМ ВРЕМЕНИ -- REAL-TIME POLYMERASE CHAIN REACTION (методы) Анотація: Рівень експресії мікроРНК-34а у тканинах плеоморфних аденом великих слинних залоз, який у 11 разів вище, ніж у нормі (в інтактній тканині слинної залози), може бути використаний як генетичний маркер для верифікації цього виду пухлин Дод.точки доступу: Маланчук, В. О. Досенко, В. Є. Вільних прим. немає

Бродецький, І. С.     Клініко-генетичний та міжгенетичний кореляційний аналіз за експресією miR-29a у хворих на плеоморфні аденоми слинних залоз [Текст] = Clinical-genetic and inter-genetic correlation analysis with expression of miR-29а in patients with pleomorphic adenomas of the salivary glands / І. С. Бродецький // Клінічна стоматологія. - 2020. - N 4. - С. 19-26 MeSH-головна: АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC АПОПТОЗ -- APOPTOSIS СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS Анотація: Найбільш поширеною пухлиною слинних залоз залишається плеоморфна аденома (ПА) – 60–90 % від усіх доброякісних пухлин слинних залоз. Сучасним генетичним напрямком у діагностиці пухлин є вивчення ролі молекул мікроРНК. МікроРНК – це малі некодуючі РНК, які регулюють контроль клітинного циклу, апоптоз, метаболізм, розвиток та диференціацію клітин. Найбільший інте­рес серед них становить проапотозна miR-29a. Вона експресується у 84 % плеоморфних аденом слинних залоз. Статей, в яких описано клініко-генетичні та міжгенетичні кореляції miR-29a в інших біоптатах, окрім пухлини, – прилегла до пухлини тканина слинної залози, інтактна залоза (група контролю), та кров, не знайдено The most common tumor remains pleomorphic adenoma – 60–90 % of all benign tumors of the salivary glands. The modern genetic area of focus in the diagnosis of salivary gland tumors is the study of the role of miRNA molecules. MiRNAs are small non-coding RNAs that regulate the cell cycle, apoptosis, metabolism, cell development and differentiation. Of the greatest interest among them is proapoptotic miR-29a. It is expressed in 84 % of the pleomorphic adenomas of the salivary glands. There are no articles that would describe the clinical-genetic and inter-genetic correlations with miR-29a in other biopsy specimens, except for the tumor – the salivary gland tissue adjacent to the tumor, the intact gland (control group), and blood Вільних прим. немає

Маланчук, В. О.     Розповсюдженість новоутворень слинних залоз за даними клініки НМУ ім. О. О. Богомольця в період 2014-2018 років [Текст] / В. О. Маланчук, І. С. Бродецький // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Том 25, N 1. - С. 93-96 MeSH-головна: СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SALIVARY GLAND NEOPLASMS (эпидемиология) АДЕНОЛИМФОМА -- ADENOLYMPHOMA (эпидемиология) АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC (эпидемиология) Анотація: Частота пухлин слинних залоз на сьогодні залишається достатньо високою – від 1 до 5 % від усіх новоутворень людини. Поширеність різних морфологічних типів пухлин слинних залоз за віком та статтю в різних регіонах світу приблизно однакова. Розповсюдженість цих захворювань у нашому регіоні не досліджувалась. Мета досліджень – провести аналіз архівних матеріалів пацієнтів з новоутвореннями слинних залоз, які проходили лікування на базі клініки НМУ ім. О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. Матеріалом дослідження були архівні історії хвороб 232 осіб з новоутвореннями слинних залоз, середній вік хворих – 50 ± 15,3 років. Усім хворим проведено типові оперативні втручання – ексцизійна біопсія, часткова, субтотальна, тотальна паротидектомія. Проведений аналіз архівних історій хвороб свідчить, що більшість новоутворень слинних залоз за патогістологічним діагнозом становили – плеоморфні аденоми 133 (57,32 %), аденокарциноми 41 (17,67 %) та аденолімфоми 33 (14,22 %). Розподіл хворих за статтю виявив, що і у жінок, і у чоловіків, в більшості випадків зустрічаються плеоморфні аденоми – 94 (45,41 %) та 39 (18,84 %) відповідно. Аденолімфоми частіше зустрічалися у чоловіків, ніж у жінок: 24 (11,59 %) та 9 (4,34 %), відповідно. Серед аденокарцином розподіл за статтю (чоловіки–жінки) приблизно однаковий – 19 (9,17 %) проти 22 (10,62 %). У 193 (84, 27 %) пацієнтів патологічний процес локалізувався у привушній слинній залозі. Дод.точки доступу: Бродецький, І. С. Вільних прим. немає

Бродецький, І. С.     МРТ-діагностика плеоморфних аденом слинних залоз. Нові розширені критерії оцінки [Текст] = MRI diagnostics of pleomorphic adenomas of salivary glands. New extended evaluation criteria / І. С. Бродецький, В. О. Маланчук, С. О. Ребенков // Клінічна стоматологія. - 2021. - N 2. - С. 4-14 MeSH-головна: АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SALIVARY GLAND NEOPLASMS Анотація: Одним із важливих методів діагностики пухлин слинних залоз (плеоморфних аденом) на передопераційному етапі є магнітно-резонасна томографія (МРТ). Вона дозволяє визначити не лише локалізацію пухлини та особливості її структури, а й топографію навколишніх її тканин, визначити можливі зміни в них. Застосування МРТ у діагностиці плеоморфних аденом (ПА) слинних залоз дозволить розширити критерії її оцінки та визначити її особливості MRI is one of the important methods of the salivary gland tumor (pleomorphic adenomas) diagnostics at presurgical stage. It allows for determination of not only the localization of the tumor and its structural peculiarities, but also the topography of the surrounding tissues, determination of the possible changes in the surrounding tissues. The application of MRI in salivary glands PA diagnostics will enable the extension of its evaluation criteria and will determine its peculiarities Дод.точки доступу: Маланчук, В. О. Ребенков, С. О. Вільних прим. немає

Бродецький, І. С.     Обгрунтування хірургічного лікування хворих плеоморфними аденомами слинних залоз [Текст] = Substantiation of the surgical treatment of patients with pleomorphic adenomas of salivary glands / І. С. Бродецький, В. О. Маланчук // Вісник стоматології. - 2020. - № 4. - С. 48-53. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC (диагностика, патофизиология, хирургия, этиология) ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (патофизиология, хирургия) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ИЗБИРАТЕЛЬНЫЕ -- ELECTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Визначення та обґрунтування меж резекції інтактної залози при операціях на плеоморфних аденомах привушних слинних залоз. Матеріали і методи. Матеріалом обстеження було 27 хворих плеоморфними аденомами привушних слинних залоз. Результати дослідження. Найбільшою експресія 34а та 29а мікроРНК спостерігалась у прилеглій до капсули пухлини тканині залози, що знаходилась на відстані 5мм – 1096,91±413,82 та 108,05±64,54 відповідно, а найменшою у інтактній тканині залози, що не мала зв’язку з пухлиною і знаходилась на відстані 10 мм від пухлини – 47,5±32,01 та 8,33±4,8 відповідно. Висновки. Найбільш поширеним хірургічним втручанням на плеоморфних аденомах привушних залозах є екстракапсулярна дисекція пухлини – 70,37 % хворих. При проведені екстракапсулярної дисекції та часткової поверхневої паротидектомії ПА слинних залоз генетично обґрунтованим є резекція прилеглої до пухлини 10 мм інтактної тканини слинної залози Дод.точки доступу: Маланчук, В. О. Вільних прим. немає

Роль малоінвазивних цитологічних досліджень у діагностиці та лікуванні уражень слинних залоз [Текст] = The role of minimally invasive cytological studies in the diagnosis and treatment of salivary gland injuries / П. І. Яценко [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 184-187. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (патофизиология) ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (диагностика, этиология) АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC (диагностика, патофизиология, терапия, этиология) ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS (использование, статистика) ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, статистика) Анотація: Тонкоголкове аспіраційне цитологічне дослідження – це метод цитодіагностики, заснований на морфологічних дослідженнях окремих і невеликих груп клітин, що аспіровано за допомогою тонкої голки. Діагностична точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження в оцінці набряків слинних залоз вивчалася у різних дослідженнях, але дані є дещо суперечливими та представлені у недостатній кількості для клінічного аналізу, що й обумовило обраний напрямок дослідження. Мета дослідження: оцінка діагностичної точності тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження при запальних та пухлинних ураженнях слинних залоз. У дослідженні взяли участь 192 пацієнти, у яких спостерігались набряки привушної та піднижньощелепної ділянок. У 52 випадках встановлено діагноз пухлинного процесу, з них 25 – доброякісний, а у 19 – однозначно злоякісний. Хронічний сіалоаденіт був найпоширенішим непухлинним ураженням (38%), на другому місці спостерігався гострий і хронічний сіалоаденіт (34%) та хронічне гранулематозне запалення (28%). Плеоморфна аденома зафіксована як найпоширеніше доброякісне новоутворення, а лімфома – найпоширеніше злоякісне ураження (37,8%), ацинозно-клітинний рак діагностовано у 29,2% і аденоїдно-кістозна карцинома – в 17,8% випадків. Загальна точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження у нашому дослідженні виявилася у 85,2% з 74,1% чутливістю та 79,9% специфічністю. Зафіксовані нами показники чутливості та специфічності після коригування зміщення верифікації становили 65,2% (35,2-92,5) і 89,4% (81,1-96,5). Нами зафіксовано два випадки помилково негативного діагнозу: мукоепідермоїдна карцинома та ацинично-клітинна карцинома на початковому етапі діагностики були діагностовані як плеоморфна аденома, яка є двофазним новоутворенням. Нами виявлений кореляційний взаємозв’язок між тонкоголковим аспіраційним цитологічним дослідженням та гістологічним дослідженням після проведення розширеної біопсії. У 12,8 % випадків плеоморфна аденома при неадекватній аспірації може бути хибним діагнозом Salivary gland disorders include inflammatory, bacterial, viral, and tumor diseases. Such a wide discrepancy among diseases of the salivary glands determines the need to use minimally invasive, but at the same time accurate and specific methods of examination of such patients. Fine-needle aspiration cytological research is a cytodiagnostic method based on morphological studies of individual and small groups of cells aspirated with a fine needle. The diagnostic accuracy of fine-needle aspiration cytological research in evaluating salivary gland swelling has been studied in various studies, but the data are somewhat contradictory and insufficient for clinical analysis, which determined the chosen direction of research. The purpose of the study: assessment of the diagnostic accuracy of fine-needle aspiration cytological examination in inflammatory and tumor lesions of the salivary glands. 192 patients who had parotid and submandibular swellings took part in the study. In 52 cases, a diagnosis of a tumor process was established, of which 25 were benign, and in 19 - an unequivocal diagnosis of malignancy. Chronic sialoadenitis was the most common non-neoplastic lesion (38%), followed by acute and chronic sialoadenitis (34%) and chronic granulomatous inflammation (28%). We have recorded pleomorphic adenoma as the most common benign neoplasm, and lymphoma as the most common malignant lesion (37.8%), acinic cell carcinoma was diagnosed in 29.2% and adenoid cystic carcinoma in 17.8% of cases. The overall accuracy of fine-needle aspiration cytological research in our study was 85.2% with 74.1% sensitivity and 79.9% specificity. The rates of sensitivity and specificity we recorded after adjustment for verification bias were 65.2% (35.2-92.5) and 89.4% (81.1-96.5). We recorded two cases of false negative diagnosis: mucoepidermoid carcinoma and acinic cell carcinoma at the initial stage of diagnosis were diagnosed as pleomorphic adenoma, which is a biphasic neoplasm. We found a correlational relationship between fine-needle aspiration cytological examination and histological examination after an extended biopsy. In 12.8% of cases, pleomorphic adenoma with inadequate aspiration can be a false diagnosis. Currently, there is no trend towards a decrease in the number of patients with salivary gland diseases of various etiologies. Many such patients require surgical treatment, which requires a certain qualification of the doctor, since the radical treatment of benign and malignant neoplasms is characterized by a significant difference and is mainly carried out by different specialists. Based on the above, the accuracy of diagnostic tools is a critical indicator that has a significant impact on the results of further treatment. Thus, the use of fine-needle aspiration cytological research to establish a clinical diagnosis in salivary gland diseases of various etiologies is justified. The accuracy of such research is quite high and in the vast majority of clinical cases corresponds to the results of postoperative histological examination and is characterized by high specificity, which is confirmed by literature data. At the same time, the inaccuracy of this research method occurred only in isolated cases. We found a correlational relationship between fine-needle aspiration cytological examination and histological examination after an extended biopsy. In 12.8% of cases, pleomorphic adenoma with inadequate aspiration can be a false diagnosis. In this case, the aspiration biopsy should be repeated or an immunohistochemical study should be performed, depending on the availability of the cell block material of the neoplasm Дод.точки доступу: Яценко, П. І. Локес, К. П. Розколупа, О. О. Яценко, І. В. Аветіков, Д. С. Вільних прим. немає