Брунь, Л. В. Фармакологічний скринінг кремів похідного аміноцукру глюкозаміну-глюкозиламонійної солі етилового ефіру 4-карбетоксіоксанілоїлгідразиду щавлевої кислоти [Текст] / Л. В. Брунь, М. О. Ляпунов, О. І. Павлій // Клінічна фармація. - 2002. - Т. 6, № 4. - С. 52-56 MeSH-головна: ЩАВЕЛЕВАЯ КИСЛОТА -- OXALIC ACID (химический синтез) АМИНОСАХАРА -- AMINO SUGARS (химический синтез) ГЛЮКОЗАМИН -- GLUCOSAMINE (химический синтез) Дод.точки доступу: Ляпунов, М. О. Павлій, О. І. Вільних прим. немає |
Шевченко, О. І. До питання значення аміноцукрів у формуванні звичайної втрати вагітності [Текст] / О. І. Шевченко, Г. В. Зайченко, О. А. Омельченко // Клінічна фармація. - 2005. - № 4. - С. 20-25 Рубрики: Аборт самопроизвольный Аминосахара Лютеиновая фаза Дод.точки доступу: Зайченко, Г. В. Омельченко, О. А. Вільних прим. немає |
Вовк, Е. И. Остеоартрит в общей практике: лечим боль или болезнь? [Текст] = Ostheoarthritis in common practice: pain or disease treatment? / Е. И. Вовк // Concilium medicum. - 2015. - Т. 17, № 9. - С. 88-96. - Библиогр. в конце ст. Рубрики: Терафлекс--тер прим MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (терапия, эпидемиология, этиология) СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА -- FAMILY PRACTICE (методы) АМИНОСАХАРА -- AMINO SUGARS (терапевтическое применение) ХОНДРОИТИН -- CHONDROITIN (терапевтическое применение) ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение) Вільних прим. немає |
Варакута, О. А. Особливості розподілу глікозаміногліканів у пародонті щурів при наявності фотополімерної пломби і цукрового діабету [Текст] / О. А. Варакута, О. Г. Кущ // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 1. - С. 42-45. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: АМИНОСАХАРА -- AMINO SUGARS (метаболизм) ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES ПЛОМБЫ -- INLAYS ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL Анотація: Упродовж чотирьох тижнів досліджено розподіл глікозаміногліканів у тканинах пародонта у щурів з фотополімерною пломбою, пломбою на тлі цукрового діабету і з експериментальним цукровим діабетом. За наявності фотополімерної пломби відбувається зниження загальної кількості глікозаміногліканів в епітелії ясен, зменшення накопичення гіалуронової кислоти на 30-у добу спостереження і збільшення накопичень гепаран-сульфату в тучних клітинах. При експериментальному цукровому діабеті в тканинах пародонту прогресивно зменшується кількість низько- і високосульфатованих глікозаміногліканів. Наявність фотополімерної пломби і цукрового діабету призводить до зниження накопичення високосульфатованих глікозаміногліканів у тканинах пародонту, зменшення кількості гепаран-сульфату в базальній мембрані і накопиченню кислих глікозаміногліканів у тучних клітинах. Дод.точки доступу: Кущ, О. Г. Вільних прим. немає |
Шебеко, С. К. Вивчення специфічної дії Глюкваміну за умов розвитку діабетичної нефропатії в експерименті [Текст] / С. К Шебеко, І. А. Зупанець, А. С. Шаламай // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 1. - С. 25-30 Рубрики: Глюквамин MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES ПОЧЕЧНЫЕ СРЕДСТВА -- RENAL AGENTS (фармакология) АМИНОСАХАРА -- AMINO SUGARS (фармакология) ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (фармакология) Анотація: Діабетична нефропатія має вагоме медико-соціальне значення, оскільки є основною причиною виникнення термінальної форми хронічної хвороби нирок (ХХН). На сьогоднішній день у медичній практиці відсутні ефективні засоби лікування діабетичної нефропатії та ХХН. Мета роботи - експериментальне вивчення специфічної дії препарату Глюквамін на тлі розвитку діабетичної нефропатії для обгрунтування доцільності застосування в терапії ХХН. Дослідження проводили на моделі діабетичної нефропатії, викликаної внутрішньоочеревинним введенням алоксану у дозі 200 мг/кг на 56 щурах. У тварин проводили дослідження сечі, визначали масовий коефіцієнт нирок, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), канальцеву реабсорбцію, вміст загального білка, глюкози, креатиніну та сечовини у крові. Під впливом Глюкваміну станом на 90 добу дослідження спостерігалось вірогідне зменшення рівня протеїнурії, масового коефіцієнту нирок та збільшення відносного діурезу і показника ШКФ, що свідчить про нормалізацію функціонального стану нирок. Також у тварин спостерігалось збільшення вмісту у крові загального білка та зменшення креатиніну і сечовини, що свідчить про покращення білкового та азотистого обмінів. При цьому за ступенем впливу Глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки: за умов розвитку нефропатії на тлі цукрового діабету і типу Глюквамін чинить виражену нефропротекторну і гіпоазотемічну дію та є перспективним засобом лікування ХХН Дод.точки доступу: Зупанець, І. А. Шаламай, А. С. Вільних прим. немає |