Китиашвили, И. З. Пути повышения эффективности тотальной внутривенной анестезии [Текст] / И. З. Китиашвили, Н. А. Осипова, М. С. Ветшева // Вестник интенсивной терапии. - 2000. - № 4. - С. 64-67 MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (использование, методы) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS (фармакология) ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL (фармакология) Дод.точки доступу: Осипова, Н. А. Ветшева, М. С. Вільних прим. немає |
Сатвалдиева, И. А. Послеоперационное продленное обезболивание у детей без применения наркотических анальгетиков [Текст] / И. А. Сатвалдиева, Л. В. Малютина // Детская хирургия. - 2002. - № 1. - С. 26-28 MeSH-головна: АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (использование, методы) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS КЛОФЕЛИН -- CLONIDINE ДЕТИ -- CHILD Дод.точки доступу: Малютина, Л. В. Вільних прим. немає |
Барабой, В. А. Пропофол - новый высокоэффективный внутривенный анестетик (обзор литературы) [Текст] / В. А. Барабой, В. В. Барабой // Лікарська справа. - 2002. - № 7. - С. 107-111 Рубрики: Пропофол--тер прим--фарм Диприван--тер прим--фарм MeSH-головна: АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS (терапевтическое применение, фармакология) Дод.точки доступу: Барабой, В. В. Вільних прим. немає |
Дудник, О. Е. Сравнительная эффективность применения различных внутривенных анестетиков для проведения общей анестезии у детей при двухсторонней тонзиллэктомии [Текст] / О. Е. Дудник, А. И. Покрамович, Е. Л. Селянина // Український Журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. - 2002. - Т. 3, № 3. - С. 44-47 MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS (фармакология) ТОНЗИЛЛЭКТОМИЯ -- TONSILLECTOMY (использование) ДЕТИ -- CHILD Дод.точки доступу: Покрамович, А. И. Селянина, Е. Л. Вільних прим. немає |
Різник, Л. Вплив фентанілу, тіопенталу та пропофолу на варіабельність серцевого ритму під час введення до загального наркозу [Текст] / Л. Різник, К. Пшесмицькі // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2006. - № 2. - С. 3-10 Рубрики: Анестезия общая Сердечных сокращений частота Анестезирующие средства внутривенные Фентанил Дод.точки доступу: Пшесмицькі, К. Вільних прим. немає |
Карпов, О. И. Внутривенное введение азитромицина: расставим приоритеты [Текст] / О. И. Карпов // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2006. - № 1. - С. 59-62 Рубрики: Азитромицин--тер прим Анестезирующие средства внутривенные Вільних прим. немає |
Клинический случай операции у пациента с сопутствующей гемофилией А, прооперированного в условиях искусственного кровообращения [Текст] / О. А. Лоскутов, А. Н. Дружина, В. Ю. Вашкеба // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2009. - № 2. - С. 59-65 Рубрики: Кровообращение экстракорпоральное--описание случая Гемофилия А--описание случая Пороки сердца врожденные--описание случая Эндокардиальной подушки дефекты--описание случая Анестезия внутривенная Анестезирующие средства внутривенные Дод.точки доступу: Лоскутов, О. А. Дружина, А. Н. Вашкеба, В. Ю. Довган, А. М. Вільних прим. немає |
Чернышев, В. В. Метод мультимодальной антиноцицептивной защиты пациентов при проведении операций в челюстно-лицевой области [Текст] / В. В. Чернышев // Стоматолог. - 2010. - № 5. - С. 28-30 Рубрики: Ротовой полости хирургические операции Анестезирующие средства внутривенные Анестезия общая Боли послеоперационные Аналгезирующие средства ненаркотические Вільних прим. немає |
Оптимизация методики проведения тотальной внутривенной анестезии при операции кесарева сечения по поводу средней и тяжелой преэклампсии [Текст] / А. А. Жежер [и др.] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2012. - № 4. - С. 32-39 Рубрики: Преэклампсия Кесарево сечение Анестезирующие средства внутривенные Фентанил--тер прим Дод.точки доступу: Жежер, А.А. Гончаренко, Д.А. Канина, Е.П. Недашковский, С.М. Вільних прим. немає |
Роль иммунного мониторинга при обширных резекциях печени с позиций особенностей операционной травмы и уровня анестезиологической защиты [Текст] / А. М. Шиганова [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2013. - № 2. - С. 30-34 MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патология, хирургия) СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME (иммунология) ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (кровь) ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS (прием и дозировка, терапевтическое применение) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ИНГАЛЯЦИОННЫЕ -- ANESTHETICS, INHALATION (прием и дозировка, терапевтическое применение) Дод.точки доступу: Шиганова, А. М. Выжигина, М. А. Бунятян, К. А. Инвияева, Е. В. Винницкий, Л. И. Балаян, О. В. Головкин, А. С. Вільних прим. немає |
Павлов, О. О. Методики знеболювання в пацієнтів з онкологічною патологією молочної залози [Текст] / О. О. Павлов, Е. В. Подрез // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 7. - С. 192-198 Рубрики: Дексмедетомидин MeSH-головна: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS Дод.точки доступу: Подрез, Е.В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Анестетическое прекондиционирование: определение, механизм реализации, клиническая значимость [] / В. В. Лихванцев [и др.] // Вестник интенсивной терапии. - 2014. - № 4. - С. 55-59 MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКОЕ ПРЕКОНДИЦИОНИРОВАНИЕ -- ISCHEMIC PRECONDITIONING (использование, методы) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS (анализ, терапевтическое применение) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ИНГАЛЯЦИОННЫЕ -- ANESTHETICS, INHALATION (анализ, терапевтическое применение) МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИЯ -- MYOCARDIAL REPERFUSION (использование, методы) (терапевтическое применение, фармакология) Дод.точки доступу: Лихванцев, В. В. Гребенчиков, О. А. Филипповская, Ж. С. Лопатин, А. Ф. Черпаков, Р. А. Скрипкин, Ю. В. Вільних прим. немає |
Бодулєв, О. Ю. Анестезіологічне забезпечення у хворих на епілепсію [Текст] / О. Ю. Бодулєв, О. В. Саник // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 74-80. - Бібліогр.: с. 78-79 MeSH-головна: ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (лекарственная терапия) ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия, методы) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS (вредные воздействия) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ИНГАЛЯЦИОННЫЕ -- ANESTHETICS, INHALATION (вредные воздействия) АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION (вредные воздействия, методы) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL (вредные воздействия) ЛЕКАРСТВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ -- DRUG INTERACTIONS ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE Дод.точки доступу: Саник, О. В. Вільних прим. немає |
Лечение пациентов с центрогенной лихорадкой с применением препаратов для устранения митохондриальной дисфункции [Текст] / В. В. Никонов [и др.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 7. - С. 51-55. - Библиогр.: с. 54-55 MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (лекарственная терапия, осложнения) ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия, осложнения) ЛИХОРАДКА -- FEVER (лекарственная терапия, осложнения, этиология) АНТИПИРЕТИКИ -- ANTIPYRETICS (прием и дозировка, терапевтическое применение) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS (прием и дозировка, терапевтическое применение) ЛЕКАРСТВА КОМБИНИРОВАННЫЕ -- DRUG COMBINATIONS ЯНТАРНАЯ КИСЛОТА -- SUCCINIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение) НИКОТИНАМИД -- NIACINAMIDE (прием и дозировка, терапевтическое применение) РИБОФЛАВИН -- RIBOFLAVIN (прием и дозировка, терапевтическое применение) ТИАМИН -- THIAMINE (прием и дозировка, терапевтическое применение) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Дод.точки доступу: Никонов, В. В. Курсов, С. В. Белецкий, А. В. Иевлева, В. И. Феськов, А. Э. Вільних прим. немає |
Салех, Е. Н. Внутривенные анестетики с позиций химической безопасности в хирургии [Текст] / Е. Н. Салех, Л. М. Шафран // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 5/6. - С. 3-14. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE СНОТВОРНЫЕ И СЕДАТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- HYPNOTICS AND SEDATIVES (анализ, фармакокинетика, фармакология, химия) ХИМИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ -- CHEMICAL SAFETY ФАРМАКОЛОГИЯ -- PHARMACOLOGY ФАРМАКОКИНЕТИКА -- PHARMACOKINETICS ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS ТОКСИКОКИНЕТИКА -- TOXICOKINETICS Анотація: Выполнен анализ и приведены данные литературы о применении в современной анестезиологической практике внутривенных анестетиков (ВА) и внутривенных гипнотиков (ВГ). Полуторавековой опыт их успешного использования в хирургии способствовал активному синтезу, апробации и распространению химических соединений разных классов, существенно отличающихся по механизму действия, эффективности и временным характеристикам. Выявление ряда недостатков в терапевтически значимых показателях обусловило переход от индивидуального к комбинированному применению ВА и ВГ. Авторами обобщены данные о преимуществах, системном характере фармакологических эффектов, групповых и индивидуальных особенностях фармакокинетики, тканевого и органного распределения, клеточных механизмов действия на локальном и организменном уровнях. Показана важность ГАМК-ергических рецепторов, цитохромов семейства Р-450, энергетического потенциала митохондрий в блокаде нервных сигналов, метаболизме и выведении продуктов обмена. Наряду с общей позитивной оценкой ВА и ВГ, рассмотрены вероятные негативные эффекты и их риски, результаты недавних исследований, в которых делаются попытки установления вероятной взаимосвязи такого рода опасности с химической структурой и свойствами соответствующих препаратов, роли каспазного пути апоптоза в развитии деструктивных эффектов. Вероятные осложнения вследствие применения ВА и ВГ проявляются преимущественно нарушениями гемодинамики головного мозга, когнитивных функций, бронхоспазмам и угнетением дыхания, нарушением функции работы сердца и сосудистого тонуса, печени и почек. Их механизмы остаются недостаточно изученными. Подтверждена перспективность использования ВА и ВГ в хирургической практике и указывается на необходимость дальнейших углублённых исследований по изучению токсикогенеза и предотвращению вероятных осложнений и негативных, иногда опасных для здоровья и жизни пациента последствий Дод.точки доступу: Шафран, Л. М. Вільних прим. немає |
Коломаченко, В. І. Якість знеболювання після операцій ендопротезування кульшового суглоба при різних видах регіонарної анестезії [Текст] / В. І. Коломаченко // Харківська хірургічна школа. - 2016. - N 5. - С. 53-60 MeSH-головна: ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (патология, хирургия) ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS (использование) ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы) БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (диагностика, терапия) БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT (методы) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, терапия) АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL (методы) АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы) НАЛБУФИН -- NALBUPHINE (терапевтическое применение) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS (терапевтическое применение) Кл.слова (ненормовані): ПАРАВЕРТЕБРАЛЬНАЯ БЛОКАДА (методы) Анотація: Ендопротезування кульшового суглоба, одне з найбільш поширених великих хірургічних втручань, може супроводжуватись значним післяопераційним болем. У 126 пацієнтів порівняно якість знеболювання після протезування кульшового суглоба з трьома видами реґіонарної анестезії (чи то лише спінальною, чи то спінальною анестезією та пролонгованою паравертебральною аналгезією на рівні L3, чи то спінальною анестезією та пролонгованою епідуральною аналгезією). Як паравертебральний, так і епідуральний пролонговані методи забезпечують знеболювання кращої якості після протезування кульшового суглоба. Епідуральна аналгезія є найбільш надійною, але менш безпечною, ніж паравертебральна блокада. Вільних прим. немає |
Знеболюючий ефект декскетопрофену у разі його додавання до лідокаїну для внутрішньовенної регіонарної анестезії: проспективне рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження [Текст] / S. Yurtlu [et al.] // Травма. - 2021. - Том 22, N 1. - С. 37-44. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Декскетопрофен MeSH-головна: АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS (терапевтическое применение) ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение) БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (профилактика и контроль) ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES Анотація: У цьому проспективному рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні оцінювали ефекти декскетопрофену, який використовували як доповнення до лідокаїну при внутрішньовенній регіонарній анестезії (ВВРА) або як додатковий анальгетик, що вводився внутрішньовенно (в/в). Пацієнти, яким були заплановані операції на м’яких тканинах кисті або передпліччя, були випадковим чином розподілені на три групи. Усім 45 пацієнтам проводилася ВВРА 0,5% лідокаїном. Декскетопрофен вводили внутрішньовенно або додавали його в розчин для ВВРА, а пацієнтам контрольної групи вводили такий же об’єм фізіологічного розчину в/в або у складі ВВРА. Записували час початку сенсорної та рухової блокади, час відновлення та об’єм використання знеболюючого засобу в післяопераційному періоді. Порівняно з контрольною групою додавання декскетопрофену в розчин для ВВРА призвело до більш швидкого настання сенсорної та рухової блокади, подовження часу відновлення, зменшення показників болю в інтра- та післяопераційному періоді та зменшення використання парацетамолу. Зроблено висновок, що використання декскетопрофену разом із лідокаїном у ВВРА покращує знеболювання та зменшує післяопераційні потреби в знеболюючому засобі Дод.точки доступу: Yurtlu, S. Hanci, V. Kargi, E. Erdogan, G. Koksal, B. G. Gul, S. Okyay, R. D. Ayoglu, H. Turan, I. O. Вільних прим. немає |
Барса, М. М. Erector spine plane block як універсальний, безпечний та ефективний компонент мультимодальної анестезії / М. М. Барса // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - С. 115-122 MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ -- ANESTHESIA, LOCAL (использование, методы) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (использование, методы) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОБЩЕГО ДЕЙСТВИЯ -- ANESTHETICS, GENERAL (классификация, фармакокинетика) АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ВНУТРИВЕННЫЕ -- ANESTHETICS, INTRAVENOUS (терапевтическое применение) Анотація: Швидкий розвиток доказової медицини в Україні та світі чітко демонструє ефективність мультимодальної анестезії під час анестезіологічного забезпечення хірургічних утручань. Крім пероральних і внутрішньовенних нестероїдних протизапальних препаратів, використовують реґіонарні методи знеболювання пацієнта. Безпека й ефективність реґіонарної анестезії, зменшення кількості інтра- та постопераційних ускладнень уже не викликають сумнівів. Немає такої анатомічної ділянки, яку неможливо було б знеболити без використання периферичних чи центральних нервових блоків. Дискутабельним та актуальним залишається питання про те, на яку ділянку організму хворого та який блок використати з мінімальними ризиками для пацієнта. Мета роботи – здійснити огляд та аналіз сучасних джерел інформації у сфері анестезіології, інтенсивної терапії та реґіонарної анестезії; визначити місце erector spine plane (ESP) блока серед інших фасціальних блоків, показати світовий досвід та особливості використання ESP-блока при різних патологічних станах та при різних оперативних утручаннях. Головний та незмінний пріоритет у роботі анестезіолога – безпека пацієнта та принцип не зашкодити хворому. Величезний спектр реґіонарних методів знеболювання користується популярністю в анестезіологів та інтенсивістів, але досі не з’ясовано, який із них є так само безпечним, як і ефективним. Висновки. ESP-блок – універсальний, ефективний і відносно простий метод реґіонарної анестезії, що дієво поліпшує результати лікування пацієнта та зменшує кількість інтра- та постопераційних ускладнень. Вільних прим. немає |