Шулагин, Ю. А. Влияние аргона на потребление кислорода человеком при физической нагрузке в условиях гипоксии [Текст] / Ю. А. Шулагин, А. И. Дьяченко, Б. Н. Павлов // Физиология человека. - 2001. - Т. 27, № 1. - С. 95-101 MeSH-головна: ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТОЛЕРАНТНОСТЬ -- EXERCISE TOLERANCE (действие лекарственных препаратов, физиология) АНОКСИЯ -- ANOXIA (лекарственная терапия, патофизиология) АРГОН -- ARGON (терапевтическое применение) БИОЛОГИЧЕСКОЙ ПОТРЕБНОСТИ КИСЛОРОДА АНАЛИЗ -- BIOLOGICAL OXYGEN DEMAND ANALYSIS (методы) Дод.точки доступу: Дьяченко, А. И. Павлов, Б. Н. Вільних прим. немає |
Щербаков, А. М. Эндоскопическая аргоноплазменная коагуляция в паллиативном лечении рецидива рака желудка в зоне пищеводных анастомозов [Текст] / А. М. Щербаков // Вопросы онкологии. - 2005. - Т. 51, № 2. - С. 230-231 Рубрики: Желудка новообразования--тер--хир Эндоскопия Аргон Вільних прим. немає |
Отопротективный эффект аргона при воздействии шума [Текст] / Э. И. Мацнев [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2007. - № 3. - С. 22-26 Рубрики: Аргон Газы инертные Шум в ушах Дод.точки доступу: Мацнев, Э. И. Сигалева, Е. Э. Тихонова, Г. А. Буравкова, Л. Б. Вільних прим. немає |
Лохвицкий, С. В. Аргон- и карбоксиперитонеум при лапароскопической холецистэктомии: результаты сравнительной оценки травматичности доступа [Текст] / С. В. Лохвицкий, Е. М. Тургунов, И. М. Хамитова // Эндоскопическая хирургия. - 2007. - № 4. - С. 31-35 Рубрики: Холецистэктомия Хирургия лапароскопическая Аргон Миоглобин Дод.точки доступу: Тургунов, Е. М. Хамитова, И. М. Вільних прим. немає |
Технические особенности метода аргоновой плазменной сварки ран стенок кишечника и желудка в эксперименте [Текст] / Г. В. Терехов [и др.] // Клінічна хірургія. - 2008. - № 6. - С. 44-46 Рубрики: Кишечник--хир Желудок--хир Сварка Аргон Дод.точки доступу: Терехов, Г. В. Фурманов, Ю. А. Гвоздецкий, В. С. Савицкая, И. М. Вільних прим. немає |
Радзинский, В. Е. Аргоноплазменная коагуляция тканей при кесаревом сечении [Текст] / В. Е. Радзинский, Л. Н. Есипова, Ю. Д. Вученович // Акушерство и гинекология. - 2010. - № 6. - С. 28-29 Рубрики: Кесарево сечение--методы Матка--хир Рубец Гемостаз хирургический Аргон Дод.точки доступу: Есипова, Л. Н. Вученович, Ю. Д. Вільних прим. немає |
Эффективность применения аргоноплазменной коагуляции в акушерстве и гинекологии [Текст] / А. С. Гаспаров [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2011. - Т. 11, № 2. - С. 33-36 Рубрики: Хирургия акушерско-гинекологическая Аргон Свертывание крови Дод.точки доступу: Гаспаров, А. С. Бурлев, В. А. Дубинская, Е. Д. Дорфман, М. Ф. Вільних прим. немає |
Консервативное лечение местнораспространенного и неоперабельного рака пищевода : возможности и перспективы [Текст] / С. В. Канаев [и др.] // Вопросы онкологии. - 2012. - T. 58, № 2. - С. 199-202 Рубрики: Пищевода новообразования--радиотер--хир Эндоскопия Аргон Брахитерапия Дод.точки доступу: Канаев, С. В. Щербаков, А. М. Тюряева, Е. И. Аванесян, А. А. Вільних прим. немає |
Система гемостаза при дыхании гипоксическими аргон-кислородными и азот-кислородными смесями / Д. С. Кузичкин [и др.] // Физиология человека. - 2015. - Т. 41, № 4. - С. 132-136 MeSH-головна: ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (иммунология, физиология) (использование) КИСЛОРОДА ПОГЛОЩЕНИЕ -- OXYGEN CONSUMPTION (действие лекарственных препаратов, физиология) ЛАБОРАТОРНЫЕ ХИМИКАЛИИ -- LABORATORY CHEMICALS (терапевтическое применение, фармакология) АРГОН -- ARGON (терапевтическое применение, фармакология) АЗОТ -- NITROGEN (терапевтическое применение, фармакология) Дод.точки доступу: Кузичкин, Д. С. Маркин, А. А. Журавлева, О. А. Моруков, Б. В. Заболотская, И. В. Вострикова, Л. В. Вільних прим. немає |
Стукан, С. С. Роль аргоноплазмової коагуляції в лікуванні паразитарних кіст печінки [Текст] / С. С. Стукан // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 460-463 MeSH-головна: АРГОН -- ARGON (терапевтическое применение) ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы) ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ ПАРАЗИТАРНЫЕ -- LIVER DISEASES, PARASITIC (радиотерапия) КИСТЫ -- CYSTS (паразитология, радиотерапия, ультраструктура) Вільних прим. немає |
Порівняльна характеристика динаміки кардіоваскулярних та респіраторних ефектів пневмоперитонеуму на основі вуглекислого газу та аргону при лапароскопічній холецистектомії [Текст] / О. Л. Ткачук, Р. Л. Парахоняк, С. В. Мельник. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 4. - С. 90-95. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (вредные воздействия, тенденции) АРГОН -- ARGON (анализ, терапевтическое применение) УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ -- CARBON DIOXIDE (анализ, вредные воздействия, терапевтическое применение) ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Пневмоперитонеум - один з найважливіших компонентів лапароскопічних оперативних втручань, який здійснює певний негативний вплив на газовий обмін та напруження буферних систем крові. Одним з пріоритетних завдань лапароскопічних технологій є мінімізація впливу на респіраторну та серцево-судинну системи, динаміку метаболізму та компенсаторні можливості гомеостазу. Мета. Порівняти вплив карбоксиперитонеуму та аргоноперитонеуму на динаміку гіперкапнії, оцінити зміни кардіоваскуляторних та респіраторних параметрів у хворих, яким проводиться лапароскопічна холецистектомія. Матеріал і методи. Сформовано 4 дослідні групи хворих за нозологією та за видом пневмоперитонеуму. Проводили інтраопераційну капнометрію, визначення середнього артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і серцевого викиду. Результати. Підтверджено відмінність у показниках кардіореспіраторних функцій між хворими на гострий холецистит та ЖКХ без явищ запалення. Під впливом пневмоперитонеуму зростає частота серцевих скорочень та середній артеріальний тиск, знижується серцевий викид. Показник респіраторного тиску більше залежить від інтраабдомінального тиску, ніж від наявності запального синдрому. Висновки. Кардіоваскулярна та респіраторна системи під впливом пневмоперитонеуму адаптуються, забезпечуючи компенсацію негативних ефектів. Компенсаторно-адаптивні можливості організму зростають при зниженні інтраабдомінального тиску. Застосування аргону як робочого газу зменшує негативний вплив пневмоперитонеуму на стан серцево-судинної та респіраторної систем, забезпечуючи більший резерв гомеостатичних та буферних систем організму Дод.точки доступу: Ткачук, О. Л. Парахоняк, Р. Л. Мельник, С. В. Вільних прим. немає |
Парахоняк, Р. Л. Залежність інтенсивності больового синдрому після лапароскопічної операції від залишкового об’єму робочого газу в черевній порожнині [Текст] = Dependence of the pain syndrome intensity after laparoscopic surgery on the residual volume of working gas in the abdominal cavity / Р. Л. Парахоняк. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 1. - С. 84-88. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (вредные воздействия, реабилитация, тенденции) ПЛЕЧЕВЫЕ БОЛИ -- SHOULDER PAIN (патофизиология, профилактика и контроль, этиология) АРГОН -- ARGON (анализ) УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ -- CARBON DIOXIDE (анализ, вредные воздействия) БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT (методы, тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Причиною омальгії після лапароскопії є залишки газу в черевній порожнині. Таким чином здійснюється механічне розтягнення анатомічних структур і місцевий вплив на очеревину. Для профілактики омальгії слід зменшити кількість залишеного газу або використати альтернативні гази. Метою дослідження є опрацювання рентгено-планіметричного методу визначення кількості залишкового газу після лапароскопічної операції та оцінка залежності інтенсивності больового синдрому від кількості залишкового газу та виду робочого газу. Матеріал і методи. Сформовано 2 дослідні групи хворих на неускладнену жовчнокам’яну хворобу, яким під час лапароскопічної холецистектомії застосовували карбокси- та аргоноперитонеум. Через 24 год. після операції проведено оглядову рентгенографію органів грудної клітки. Проведена оцінка інтенсивності больового синдрому у надпліччі за цифровою аналоговою шкалою та статистична обробка результатів. Результати. Виявлено кореляційний зв’язок середньої сили між площею газового серпа під куполом діафрагми та інтенсивністю больового синдрому. Відмічено, що частка хворих з післяопераційною омальгією у групі з аргоноперитонеумом істотно менша. Таким чином, підтверджуються обидві гіпотези: роль механічного фактора в генезі омальгічного синдрому і значення місцевого подразнення очеревини. Висновки: Запропонований метод рентгенологічної планіметрії дозволяє отримати цифрові показники, які характеризують кількість залишкового газу після лапароскопічної операції. Інтенсивність больового синдрому демонструє кореляційний взаємозв’язок з кількістю залишкового газу після операції. Ступінь інтенсивності омальгії залежить у першу чергу від кількості залишкового газу Induction of pneumoperitoneum is a mandatory step in laparoscopic surgery in order to create a workspace for the surgeon. The cause of omalgia (pain in shoulder area) after such interventions is the accumulation of residual gas in the abdominal cavity.There are still no proven methods of quantitative assessment of the residual pneumoperitoneum. Thus, the patterns of relationship between the amount of residual gas and the intensity of pain syndrome have not been studied yet. Considering the fact that the residual gas exerts mechanical distention of anatomical structures and apparently causes local irritation in the peritoneum, it is necessary to develop preventive measures for omalgia which may involve not only the approaches to reduce the amount of residual gas but also the use of alternative gas sources, particularly argon. As inert gas argon possesses many positive qualities, it does not affect the peritoneum, and has no resorptive metabolic effects Results of research and their discussion. The obtained results revealed moderate correlation relationship between the area of gas crescent sign under the right hemidiaphragm and pain syndrome intensity. This relationship was confirmed both in the group with carboxyperitoneum and in the group with argon as the working gas. However, it was observed that the proportion of patients with postoperative omalgia in the group with argonoperitoneum is significantly lower. Thus, both hypotheses, concerning the role of mechanical factors in the development of omalgic syndrome and the significance of chemical local peritoneal irritation have been confirmed Вільних прим. немає |
Порівняльний аналіз аргону та CO[[d]]2[[/d]] як інсуфляційних газів у пневмо- перитонеумі при лапароскопічній холецистектомії [Текст] = A comparative analysis of argon and CO[[d]]2[[/d]] as insufflation gases in pneumoperitoneum for laparoscopic cholecystectomy / О. Л. Ткачук [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 142-146. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, методы, тенденции) ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ -- PNEUMOPERITONEUM (этиология) БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (анатомия и гистология) ОЦЕНКА ЛАБОРАТОРНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ -- LABORATORY PROFICIENCY TESTING (использование, тенденции) АРГОН -- ARGON (анализ, терапевтическое применение, фармакология) КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОГО РАВНОВЕСИЯ НАРУШЕНИЯ -- ACID-BASE IMBALANCE (терапия, этиология) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Лапароскопічна холецистектомія, малоінвазивна хірургічна методика лікування жовчнокам'яної хвороби, є золотим стандартом лікування жовчокам’яної хвороби. Історично вуглекислий газ (CO[[d]]2[[/d]]) традиційно вважався найефективнішим газом для інсуфляції через його високу розчинність у крові, що сприяє швидкому виведенню з організму, та його незаймистість. Однак, використання CO[[d]]2[[/d]] пов'язане з деякими негативними фізіологічними змінами. Мета: порівняти фізіологічний вплив використання аргону та вуглекислого газу (CO[[d]]2[[/d]]) як інсуфляційних газів у пневмоперитонеумі при лапароскопічній холецистектомії. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 294 дорослих пацієнта (18 років і старше) з діагнозом жовчнокам'яна хвороба, яким була проведена планова лапароскопічна холецистектомія в відділенні малоінвазивної хірургії КНП «Івано-Франківська обласна клінічна лікарня» Івано-Франківської обласної ради. Пацієнти були рандомізовані в одну з двох груп: Група 1 (CO2 -пневмоперитонеум) - 192 пацієнти та Група 2 (аргонперитонеум) - 102 пацієнти. Досліджувалися маркери стресу (кортизол), показники серцево-судинної системи (dp/dt), та кислотно-лужного балансу очеревини (pH). Результати. Вік, стать та ІМТ не мали статистично значущих відмінностей між групами. Однак нижчі інтраопераційні та післяопераційні рівні кортизолу були пов'язані з підвищеною ймовірністю потрапляння в групу Групу 2, що свідчить про потенційну перевагу аргонперитонеуму в розрізі стресової реакції організму. Крім того, в групі Групі 2 спостерігалися вищі значення dp/dt max і рівні рН, що вказує на потенційні переваги для серцево-судинної системи і поліпшення кислотно-лужного балансу, що також вказує на перевагу використання аргону в якості інсуфляційного газу при проведенні лапароскопічної холецистектомії порівняно із використанням карбоксиперитонеуму. Висновки. Отримані дані свідчать про те, що пневмоперитонеум з аргоном може мати ряд фізіологічних переваг над пневмоперитонеумом з CO[[d]]2[[/d]] при лапароскопічній холецистектомії, що потенційно може призвести до кращих результатів у пацієнтів Abstract: Laparoscopic cholecystectomy, a minimally invasive procedure for gallbladder disease, frequently employs insufflation gases, such as carbon dioxide (CO[[d]]2[[/d]]) or argon, within the peritoneal cavity. The choice of insufflation gas has garnered interest due to its potential to influence patient outcomes and intraoperative physiological responses. To date, there exists a paucity of comprehensive investigations into the comparative physiological effects of argon pneumoperitoneum versus CO[[d]]2[[/d]] pneumoperitoneum during laparoscopic cholecystectomy. Material and methods: This prospective study encompassed 294 adult patients diagnosed with gallbladder disease, who were prospectively enrolled and categorized into two groups: the CO[[d]]2[[/d]] pneumoperitoneum group (n=192) and the argon pneumoperitoneum group (n=102). Several pertinent physiological parameters, including cortisol levels (a well-recognized stress biomarker), dp/dt max (a cardinal index of cardiovascular function), and abdominal pH (a crucial determinant of acid-base equilibrium), were systematically evaluated at distinct perioperative time points—prior to surgical intervention, immediately postoperatively, and again at the 12-hour postoperative juncture. Robust statistical analysis was conducted employing the Statistical Package for the Social Sciences (SPSS) software suite. Results: The baseline demographic attributes of the two cohorts, encompassing age, gender distribution, and body mass index (BMI), exhibited no significant disparities. Notably, the preoperative cortisol levels were analogous between the CO[[d]]2[[/d]] and argon groups. Nevertheless, a stark bifurcation emerged in the cortisol levels immediately following the surgical procedure and at the subsequent 12-hour postoperative milestone, where notably diminished cortisol levels were discerned in the argon pneumoperitoneum cohort. This marked divergence alludes to a mitigated stress response engendered by argon pneumoperitoneum. Furthermore, the argon pneumoperitoneum cohort exhibited a conspicuously augmented dp/dt max, signifying an ameliorated intraoperative cardiovascular performance vis-à-vis the CO[[d]]2[[/d]] pneumoperitoneum group. Moreover, the abdominal pH was substantially elevated in the argon pneumoperitoneum cohort, indicative of a superior maintenance of acid-base homeostasis during the surgical procedure. Conclusion: In the context of laparoscopic cholecystectomy, the utilization of argon pneumoperitoneum, in lieu of CO[[d]]2[[/d]] pneumoperitoneum, is associated with a confluence of physiologically favorable attributes. Foremost, it is characterized by a notable attenuation of the perioperative stress response, as evinced by lower postoperative cortisol levels. This mitigated stress response holds potential implications for postoperative recovery, especially among patients with preexisting medical conditions that are susceptible to exacerbation under surgical stress. Additionally, argon pneumoperitoneum was concomitant with superior intraoperative cardiovascular performance, as exemplified by higher dp/dt max values. The heightened dp/dt max not only underscores the cardiovascular advantages of argon pneumoperitoneum but also suggests potential benefits for patients with compromised cardiovascular function. Furthermore, the higher abdominal pH observed in the argon group reflects a superior maintenance of acid-base equilibrium during the surgical procedure, which may translate into a reduced risk of metabolic derangements and complications Дод.точки доступу: Ткачук, О. Л. Парахоняк, Р. Л. Бєлінський, М. В. Геращенко, А. С. Парахоняк, В. В. Вільних прим. немає |