Бакулев, А. Н. Лечение незаросшего Боталлова протока [Текст] / А. Н. Бакулев // Анналы хирургии. - 1998. - № 5. - С. 6-13 MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (терапия) Вільних прим. немає |
Разрыв аневризмы синуса Вальсальвы с открытым артериальным протоком [Текст] / М. М. Махмудов [и др.] // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. - 1999. - № 1. - С. 64 MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (патофизиология) СИНУС ВАЛЬСАЛЬВЫ -- SINUS OF VALSALVA (патофизиология, хирургия) Дод.точки доступу: Махмудов, М. М. Каракозов, П. Е. Шишкина, Л. А. Назырова, Л. А. Вільних прим. немає |
Клестов, К. Б. Рентгеноэндоваскулярная окклюзия и хирургическое лечение открытого артериального протока (сравнительные аспекты) [Текст] / К. Б. Клестов, Л. С. Коков, С. В. Глаголев // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2002. - № 3. - С. 14-19 MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (патофизиология, рентгенография, хирургия, этиология) АНГИОПЛАСТИКА -- ANGIOPLASTY (методы, тенденции) Дод.точки доступу: Коков, Л. С. Глаголев, С. В. |
Василенко, Ю. В. Эндовидеохирургическая технология в лечении открытого артериального протока [Текст] / Ю. В. Василенко, А. И. Ким, В. И. Ревякин // Эндоскопическая хирургия. - 2002. - Т. 8, № 6. - С. 8-12 MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология) Дод.точки доступу: Ким, А. И. Ревякин, В. И. Вільних прим. немає |
Острый внутрисосудистый гемолиз после эмболизации открытого артериального протока окклюдером системы "Flipper" [Текст] / А. С. Иванов, М. В. Тараян, Е. С. Ефремов // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2008. - № 4. - С. 59-61 Рубрики: Артериального протока незаращение Эмболизация терапевтическая Гемолиз Дод.точки доступу: Иванов, А. С. Тараян, М. В. Ефремов, Е. С. |
Бронхолегенева дисплазія у недоношених новонароджених: патогенез, клініка, лікування та профілактика (частина 2) [Текст] / В. І. Снисарь [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2013. - № 5. - С. 134-142 MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA (диагноз, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология) ЦИКЛООКСИГЕНАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- CYCLOOXYGENASE INHIBITORS (терапевтическое применение) АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (лекарственная терапия) КОФЕИН -- CAFFEINE (терапевтическое применение) АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (терапевтическое применение) ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE (терапевтическое применение) ГИПЕРОКСИЯ -- HYPEROXIA (профилактика и контроль) ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION Дод.точки доступу: Снисарь, В. І. Оболонський, О. І. Сурков, Д. М. Капустіна, О. Г. Волков, Д. Г. Вільних прим. немає |
Торакотомия и торакоскопия в лечении открытого артериального протока у детей с массой тела менее 2500 г [Текст] / Ю. А. Козлов [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2014. - № 1. - С. 64-72 MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (хирургия) ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN МЛАДЕНЕЦ С НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, LOW BIRTH WEIGHT Дод.точки доступу: Козлов, Ю. А. Новожилов, В. А. Ежова, И. В. Медведев, В. Н. Медведев, А. В. Ярошевич, А. В. Михеева, Н. И. Сыркин, Н. В. Кононенко, М. И. Кузнецова, Н. Н. |
Стентування відкритої артеріальної протоки, як етап паліативного лікування, при вроджених вадах серця з дуктус-залежним легеневим кровотоком [Текст] / A. B. Максименко [та ін.] // Современная педиатрия. - 2014. - № 6. - С. 74-79 MeSH-головна: ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (хирургия) АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (хирургия) СТЕНТЫ -- STENTS ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- PALLIATIVE CARE ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы) МЛАДЕНЕЦ -- INFANT Дод.точки доступу: Максименко, А. В. Кузьменко, Ю. Л. Мотречко, О. О. Богута, Л. Ю. Бойко, О. П. Довгалюк, А. А. Вільних прим. немає |
Оболонський, О. І. Вплив рестриктивної інфузійної терапії на термін закриття артеріальної протоки у недоношених новонароджених [Текст] / О. І. Оболонський, В. І. Снісарь, О. Ю. Оболонська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (терапия) МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (терапия) Анотація: В статті викладені сучасні уявлення щодо ролі рестриктивної інфузійної терапії для оптимізації фармакологічного закриття артеріальної протоки у недоношених новонароджених, проаналізований вплив різних режимів рестриктивной інфузійної терапії на термін закриття ВАП, описаний власний досвід. На основі досліджень в статті доведено, що для раннього закриття артеріальної протоки принциповим вважається не тільки вибір препарату інгібітора циклооксигенази, а і чітке дотримання обмеження об’єму інфузійної терапії в перші 5 діб життя. В статті проаналізовані різні рівні фізіологічної втрати ваги тіла у недоношених новонароджених в перший тиждень життя та її вплив в комплексній терапії успішного закриття відкритої артеріальної протоки. Дод.точки доступу: Снісарь, В. І. Оболонська, О. Ю. Вільних прим. немає |
Хірургічне закриття відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених - сучасний погляд на проблему [Текст] / Т. В. Мартинюк [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 40-45. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (хирургия) НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES Анотація: Вступ. Боталова протока в більшості випадків закривається після народження в перші 3 доби, однак, її тканини у недоношених новонароджених незрілі, і тому мають значно меншу схильність до рефлекторного самозакриття. Чим менший термін гестації недоношеного новонародженого, тим він більше потребує медикаментозного чи хірургічного лікування з причин розвитку типових важких ускладнень перебігу ВАП: серцевої недостатності, легеневої декомпенсації, бронхолегеневої дисплазії, внутрішньочерепних крововиливів, НЕК та ін. Мета роботи – проаналізувати перший досвід хірургічного закриття гемодинамічно значимої ВАП у недоношених новонароджених на базі ВОДТМО. Матеріали та методи. З 2010 по 2016 роки на базі ВОДТМО в співпраці зі спеціалістами ДУ НПМЦДКК МОЗ України було прооперовано 21 недоношена новонароджена дитина з ВАП. Середній вік гестації при народженні був 27,6 тиж., гестаційний вік на момент операції – 30,7 тиж. Середня вага склала 1145 г. Всі пацієнти знаходились на ШВЛ від народження до операції, всі мали в анамнезі більш ніж дві невдалі спроби переводу на самостійне дихання. Неврологічний статус був обтяжений в усіх пацієнтів. Усі діти мали клінічні ознаки РДС та НЕК у різних стадіях: від ІА до ІІВ, одному пацієнту було виконано хірургічне втручання на черевній порожнині з приводу маніфестації НЕК. ЕхоКГ значимим ВАП ми вважали випадки, коли: співвідношення розмірів лівого передсердя та діаметру кореня аорти було більше 1,4; діаметр ВАП - більше 1,4 мм/кг ваги; діаметр ВАП дорівнює чи більший за діаметр легеневої артерії; є збільшення лівого шлуночка; є ретроградний діастолічний кровотік в нисхідній аорті; є наявність турбулентного систолічного та діастолічного кровотоку в легеневій артерії зі швидкістю більше 0,5 м/с. Клінічними показами до оперативного втручання були: соматичні стадії НЕК; неможливість припинення апаратної ШВЛ; рефрактерність до патогенетичної терапії. Всі пацієнти, які були оперовані, мали вище наведені клінічні та ЕхоКГ критерії. Перев’язка гемодинамічно значимої ВАП виконувалась в умовах відділення реанімації новонароджених під загальним знеболенням на ШВЛ, через лівобічну середньо-задню торакотомію за стандартною методикою. Результати дослідження. Госпітальна летальність склала 9,53%, (померло 2 пацієнтів). Ускладнення післяопераційного періоду включали: серцеву недостатність - у 5 дітей; виражену дихальну недостатність - у 7 дітей; неврологічні ускладнення - у 6 дітей; маніфестацію НЕК - у 1 дитини. Всі 19 пацієнтів, що вижили, спостерігались після виписки. Не було жодного віддаленого летального випадку та реканалізації ВАП. Був розроблений алгоритм передопераційного ведення таких хворих. Основним діагностичним методом дослі-дження була ЕхоКГ. У визначені показів до операції ми спиралися на ЕхоКГ критерії оцінки гемодинамічно значимої ВАП, що були наведені вище, та клінічну картину. Клінічними показами до закриття ВАП ми вва-жаємо появу та прогресування легеневої та серцевої недостатності, ознаки соматичних стадій НЕК, неврологічні розлади, викликані ВШК чи нейросонографічне діагностування ВШК при наявності ЕхоКГ ознак ВАП. Важливим клінічним критерієм необхідності втручання для закриття ВАП є неможливість переводу дитини на самостійне дихання. Всі недоношені новонароджені нашого дослідження мали гемодинамічно значимий ВАП, що проявлявся на момент операції об’ємним перевантаженням малого кола кровообігу, високою легеневою гіперетензією, збільшенням кінцево-діастолічного індексу лівого шлуночку, клінічними проявами НЕК різної стадії та ВШК. Усі недоношені новонароджені, які мали НЕК ІІА та РДС, з гемодинамічно значимим ВАП були прооперовані. В результаті цього НЕК та РДС регресували; пацієнти, за виключенням одного, були екстубовані та виписані в різні терміни після операції. Висновки. Шестирічний досвід співпраці показав можливість виконання закриття ВАП в умовах неспеціалізованого лікувального закладу. Основою успіху є вчасна діагностика ВАП та визначення показів до оперативного втручання. Хірургічне закриття ВАП у недоношених новонароджених з малою вагою є ефективною процедурою, яка запобігає розвитку таких важких патологічних станів, як НЕК та РДС, значно покращує прогнози важкої групи пацієнтів і є, в більшості випадків, єдиною можливістю врятувати життя. Дод.точки доступу: Мартинюк, Т. В. Романюк, О. М. Мартинюк, В. Ф. Горбатюк, О. М. Вільних прим. немає |
Разработка и биологическое апробирование нового спирального окклюдера для эндоваскулярного закрытия артериального протока из низкомодульного бета-циркониевого сплава [Текст] / Ю. В. Паничкин [и др.] // Серце і судини. - 2017. - N 3. - С. 52-60. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (хирургия) ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS БИОСОВМЕСТИМЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- BIOCOMPATIBLE MATERIALS Дод.точки доступу: Паничкин, Ю. В. Скиба, И. О. Захарова, В. П. Бешляга, В. М. Бешляга, Е. В. Ружин, Ю. А. Шиванюк, В. Н. Погорелов, М. В. Вільних прим. немає |
Кулікова, Д. О. Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури) [Текст] / Д. О. Кулікова // Міжнародний медичний журнал. - 2018. - Том 24, N 2. - С. 29-34. - Бібліогр.: с. 32-33 MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, рентгенография, ультрасонография, хирургия) ЦИКЛООКСИГЕНАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- CYCLOOXYGENASE INHIBITORS (вредные воздействия, терапевтическое применение) Анотація: Огляд літератури присвячено одному з актуальних напрямків сучасної хірургії − проблемі відкритої артеріальної протоки (ВАП) у дітей різних вікових груп. Це одна з найпоширеніших вроджених вад серцево−судинної системи, яка може траплятися як в ізольованому вигляді, так і в поєднанні з іншими вадами серця і судин. Подано існуючу термінологію, класифікацію, діагностичні критерії гемодинамічно значущої ВАП, докладно описано її ехокардіографічні ознаки. Висвітлено сучасні підходи до лікування ВАП у дітей, що включають консервативні та хірургічні методи Вільних прим. немає |
Клинический случай синдрома Дауна у женщины и ее ребенка [Текст] / И. Н. Емец [и др.] // Современная педиатрия. - 2018. - № 1. - С. 110-115. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ДАУНА СИНДРОМ -- DOWN SYNDROME (диагностика, патофизиология, этиология) КАРИОТИПИРОВАНИЕ -- KARYOTYPING (использование) ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (диагностика) АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (диагностика) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Дод.точки доступу: Емец, И. Н. Руденко, Н. Н. Куркевич, А. К. Литвиненко, О. Н. Галаган, В. А. Кульбалаева, Ш. А. Куракова, В. В. Вільних прим. немає |
К вопросу о коррозии окклюдеров из бета-циркониевого сплава при экспериментальном исследовании эндоваскулярных устройств для закрытия артериального протока [Текст] / Ю. В. Паничкин [и др.] // Серце і судини. - 2018. - № 2. - С. 38-45 Рубрики: Бета-цирконий MeSH-головна: ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (хирургия) ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (использование, методы, оборудование) ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ОККЛЮЗИЯ -- THERAPEUTIC OCCLUSION (использование, методы, оборудование) КОРРОЗИЯ -- CORROSION ЦИРКОНИЙ -- ZIRCONIUM (физиология) Анотація: Цель работы - оценить состояние поверхности интактных окклюдеров и ее устойчивость к коррозии при экспериментальном исследовании устройств из beta-циркониевого сплава после длительного пребывания их в организме животного. Исследования окклюдеров на устойчивость к коррозии проведены in vitro и при внедрении в кровеносное русло свиней как биологической модели. Поверхность интактных устройств и гистологические образцы участков подвздошных артерий вместе с окклюдерами через 1, 3 и 6 мес после имплантации исследованы под световым и растровым микроскопами. При гистологическом изучении поверхности окклюдеров после их имплантации в артериальное русло свиней на фоне активизации неоинтимы и развивающегося фиброза обнаружены включения инородного материала. Умеренную коррозию материала находили и при микроскопическом исследовании поверхности интактных окклюдеров. После предварительной обработки внедряемых изделий в ультразвуковой ванне микроскопически поверхность интактных окклюдеров покрыта ровным тонким слоем оксидной пленки Zr - Ti, а при имплантации beta-циркониевых устройств в организм животного количество инородных включений на гистологических срезах существенно уменьшилось. Выводы: при термической обработке на поверхности изделий из beta-циркониевого сплава образуется рыхлая пленка оксида никель-титанового соединения. При имплантации окклюдеров в организм животного частицы оксидной пленки могут отрываться от основного материала, мигрировать с током крови и вызывать (усиливать) реакцию на внедрение инородного тела. Показано, что комбинированная ультразвуковая и химическая очистка окклюдеров позволяет получить гладкую и относительно "чистую" поверхность внедряемых устройств. Изделия из beta-циркониевого сплава, прошедшие ультразвуковую обработку, будучи имплантируемыми в просвет сосуда подопытного животного, не вызывают избыточной пролиферации интимы вокруг элементов устройства и дистальнее его локализации Дод.точки доступу: Паничкин, Ю. В. Захарова, В. П. Коноплева, Ю. Л. Гаврилишин, А. Ю. Бешляга, Е. В. Скиба, И. А. Погорелов, М. В. Солодовник, А. В. Вільних прим. немає |
Кулікова, Д. О. Комплексний аналіз чинників та клініко-інструментальних даних при відкритій артеріальній протоці у дітей різних вікових груп [Текст] = Complex analysis of factors and clinical-instrumental data in children of different age groups with patent ductus arteriosus / Д. О. Кулікова, Л. І. Чумак // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2018. - N 4. - С. 44-50 MeSH-головна: ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT ДЕТИ -- CHILD АРТЕРИАЛЬНЫЙ ПРОТОК -- DUCTUS ARTERIOSUS Анотація: Мета: вивчити і проаналізувати медико-соціальні чинники та клініко-інструментальні дані при відкритій артеріальній протоці (ВАП) у дітей різних вікових груп Отримані дані дозволяють визначити значимість названих критеріїв у комплексі для вибору подальшої тактики ведення таких пацієнтів, а також стануть невід'ємною частиною алгоритму ведення пацієнтів з відкритою артеріальною протокою Дод.точки доступу: Чумак, Л. І. Вільних прим. немає |
Management of patent ductus arteriosus in premature infants [Text] / A. Obolonskyi [et al.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 2. - P33-40. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (лекарственная терапия, терапия) МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы) Анотація: Closure of hemodynamically significant patent ductus arterios (HSPDA) is one of the most important questions in modern neonatal intensive care, especially for preterm babies. Long-term functioning of the hemodynamically significant arterial duct leads to a large number of complications in premature babies, such as: bronchopulmonary dysplasia, periventricular leucomalacia, intraventricular hemorrhage, retinopathy of the premature. To prevent all these complications, the PDA should be closed pharmacologically or surgically as soon as possible without any hesitation. COX inhibitors are commonly used nowa days. Ibuprofen and indomethacin show the equal efficacy and no significant adverse events. But some patients still need surgical treatment. The aim of the study was to determine the feasibility, effectiveness and safety of using various volumes of infusion in combination with COX inhibitors and to determine its effect on the timing of the closure of PDA. 91 premature infants with a gestational age of 26-31 weeks with manifestations of respiratory distress syndrome and НSPDA were studied retrospectively. Premies were divided into 2 groups. Research groups were representative as to gestational age, gender, and weight (1205.0±435.0 g). Therapy for PDA closure included the use of various volumes of restrictive or liberal infusion therapy (from 50 to 100 ml/kg/day) and COX inhibitors (indomethacin, ibuprofen). The volume of infusion therapy was limited in the first group. Preemies received 53.5±6.4 ml/kg/day on DOL1 and 2. From the third day urine excretion increased and the volume of infusion therapy also raised to 63.6±5.6 ml/kg/day, and on day 5 – to 89.7±6.8 ml/kg/day. In the second group there was no strict limitation of the volume of infusion therapy (especially in the first 5 days). Delayed period of PDA closure (on average from 14.55±0.56 DOL) was associated with absence of limitation of the infusion volume. In the first group, volume of infusion therapy was restricted in the first 5 days, and the closure of the ductus arteriosus occurred extremely early (on 2.35±0.48 DOL). COX inhibitors were prescribed according to the standard scheme: in the first 3 days indomethacin was administered orally in doses of 0.2/0.1/0.1 mg/kg/day. If the premature baby had symptoms of intestinal paresis ( this restricted oral administration of indomethacin), ibuprofen was prescribed in a three-day course in doses of 10/5/5 mg/kg/day intravenously or 20/10/10 mg/kg/day in rectal form. In all groups, standard PDA closure therapy was used. In the more remote periods (14 and 28 days), there was no fundamental difference in the volume of infusion in all groups. For early PDA closure limitation of infusion therapy in the first 3-5 days in combination with COX is principle Тривале функціонування гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки (ГЗВАП) призводить до великої кількості ускладнень у недоношених дітей, таких як: бронхолегенева дисплазія, перивентрикулярна лейкомаляція, внутрішньошлуночкові крововиливи, ретинопатія новонародженого. Щоб запобігти всім цим ускладненням, ГЗВАП необхідно закрити фармакологічно або хірургічно протягом перших трьох днів, якщо це можливо. Закриття гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки є одним з найважливіших питань інтенсивної терапії новонароджених, особливо для недоношених дітей. Інгібітори ЦОГ зазвичай використовуються на цей час для медикаментозного закриття протоки. Ібупрофен й індометацин показують рівну ефективність, менше побічних ефектів при використанні ібупрофену. Метою дослідження було визначити доцільність, ефективність і безпеку використання різних обсягів інфузії в комбінації з інгібіторами ЦОГ і визначити вплив на терміни закриття ГЗВАП. Ретроспективно було вивчено 91 недоношену дитину з гестаційним віком 26-31 тижнів, прояви респіраторного дистрес-синдрому, ГЗВАП, які лікувалися в реанімаційному відділенні. Дослідницькі групи були репрезентативними щодо гестаційного віку, статі та ваги (1205,0±435,0 г). Терапія для закриття КПК включала застосування різних обсягів рестриктивної або ліберальної інфузійної терапії (від 50 до 100 мл/кг/добу) та інгібіторів ЦОГ (індометацин, ібупрофен). Обсяг інфузійної терапії був обмежений у першій групі. Недоношені новонароджені отримали 53,5±6,4 мл/кг/день на 1 та 2 добу. З третього дня екскреція сечі збільшувалася, збільшувався об’єм інфузійної терапії до 63,6±5,6 мл/кг/день, а на 5 день збільшено до 89,7±6,8 мл/кг/добу. У другій групі, де застосовувалась ліберальна інфузійна терапія та не спостерігалося суворого дотримання обмеження обсягу інфузійної терапії (особливо в перші 5 днів), спостерігався відстрочений термін закриття ГЗВАП (у середньому з 14,55±0,56 доби). У першій групі, де обмеження обсягу інфузійної терапії дотримувалися більш чітко в перші 5 днів, закриття артеріальної протоки відбувалося рано (при 2,35±0,48 доби). Інгібітори ЦОГ призначались за стандартною схемою: в перші 3 дні індометацин вводять перорально в дозах 0,2/0,1/0,1 мг/кг/добу. Якщо в недоношеної дитини з’являлися симптоми парезу кишківника (це перешкоджало пероральному введенню індометацину), тоді ібупрофен призначався в триденному курсі в дозах 10/5/5 мг/кг/добу внутрішньовенно або 20/10/10 мг/кг/добу в ректальній формі. У всіх означених групах застосовували стандартну терапію закриття ГЗВАП. У більш віддалені періоди (14 і 28 днів) не було принципової різниці в обсязі інфузії у всіх групах, що говорить про те, що принцип раннього закриття КПК полягав у обмеженні інфузійної терапії в перші 3-5 днів на тлі стандартної терапії інгібіторами ЦОГ Дод.точки доступу: Obolonskyi, A. Snisar, V. Surkov, D. Obolonska, O. Kapustina, O. Dereza, K. Вільних прим. немає |
Відкрита артеріальна протока у значно недоношених новонароджених немовлят: чи ми використовуємо оптимальний варіант допомоги? [Текст] / С. О. Поцюрко [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 51-59. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (терапия) МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (терапия) Анотація: Відкрита артеріальна протока (ВАП)– поширена проблема у недоношених дітей, яка може спричинити ускладнення та погіршити результати лікування. Однак вибір тактики надання допомоги немовлятам з ВАП залишається суперечливим. Мета дослідження. Порівняти ефективність фармакологічного закриття ВАП ібупрофеном або парацетамолом, а також оцінити ефективність та доцільність очікувальної тактики допомоги значно недоношеним новонародженим з ВАП. Матеріали та методи. У ретроспективне когортне дослідження були включені 80 недоношених дітей (гестаційний вік 32 тижні) з ехокардіографічно підтвердженим діагнозом ВАП. Тридцять із них отримували ібупрофен (група ібупрофену), 21 дитину лікували парацетамолом (група парацетамолу), а у 29 новонароджених застосовували очікувальну тактику (група порівняння). Першу дозу обох препаратів було введено у середньому (медіана [мінімальне-максимальне значення]) віці 6 днів (відповідно 6 [1-21] днів для ібупрофену і 6 [3-14] днів для парацетамолу; р0,05). Результати. Сформовані групи не відрізнялись за масою тіла на момент народження і гестаційним віком. Середній діаметр артеріальної протоки становив 3 [1,0-4,5] мм у групі ібупрофену, 2,5 [1,5-4,0] мм – у групі парацетамолу і 2,5 [ 1,0-4,0] мм у групі порівняння (р 0,05), але статистично значущої відмінності за цим показником між групами, в яких застосовували фармакологічне лікування, не було (р0,05). Лікування ібупрофеном виявилось ефективним у 27 (90 %), а парацетамолом – у 15 (71 %) дітей (p0,05). Самовільне закриття протоки спостерігали у 21 (72 %) немовляти. Середній вік дітей на момент закриття протоки становив 21 [6-78] день за умови лікування ібупрофеном, 23 [8-71] дні, якщо застосовували парацетамол, і 17 [7-48] днів без медикаментозного лікування (p0,05). Хірургічного втручання потребували 2 дітей (7 %), які отримували ібупрофен, і троє немовлят (14 %), яких лікували парацетамолом (р0,05). Між групами не було встановлено статистично достовірних відмінностей за частотою бронхолегеневої дисплазії (БЛД), БЛД/ смерті, внутрішньо-шлуночкових крововиливів, некротизуючого ентероколіту, а також тривалістю госпіталізації та смертності (p0,05). Ускладнень, пов’язаних з фармакологічним лікуванням, не було виявлено. Висновки. Парацетамол може бути ефективною і безпечною альтернативою ібупрофену у спробі фармакологічного закриття гемодинамічно значущої артеріальної протоки.У 72 % значно недоношених немовлят закриття гемодинамічно незначущої протоки відбувається без фармакологічних і/або хірургічних утручань. Дод.точки доступу: Поцюрко, С. О. Добрянський, Д. О. Секретар, Л. Б. Меньшикова, А. О. Салабай, З. В. Децик, О. Я. Вільних прим. немає |
Куликова, Д. А. Медико-социальные факторы риска развития врожденного порока сердца — открытого артериального протока [Текст] / Д. А. Куликова // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 5/6. - С. 137-140 MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (этиология) ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (этиология) ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES Анотація: В статье изучены и проанализированы наиболее известные медико-социальные факторы развития врожденных пороков сердца на примере открытого артериального протока. Выделены статистически достоверные и значимые среди них. Определена роль этих факторов в прогнозировании риска возникновения открытого артериального протока при планировании беременности. Вільних прим. немає |
Шевелицька, В. А. Фонокардіографія і відкрита артеріальна протока у недоношених новонароджених дітей [Текст] / В. А. Шевелицька, Т. К. Мавропуло, С. О. Мокія-Сербіна // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - N 2. - С. 17-24. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (диагностика, терапия, ультрасонография) ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL ФОНОКАРДИОГРАФИЯ -- PHONOCARDIOGRAPHY (методы) Анотація: Встановлені статистично значущі відмінності показників комп’ютерного аналізу ФКГ у недоношених новонароджених з різними ступенями гемодинамічної значущості ВАП. Отримані результати можуть бути використані в якості скринінгового тесту у недоношених новонароджених з ВАП Дод.точки доступу: Мавропуло, Т. К. Мокія-Сербіна, С. О. Вільних прим. немає |