Акбаров, С. В. Бактериальный артрит у детей [Текст] / С. В. Акбаров // Педиатрия. Журнал им. Г.Н.Сперанского. - 1999. - № 1. - С. 56-59 MeSH-головна: АРТРИТ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- ARTHRITIS, INFECTIOUS ДЕТИ -- CHILD Вільних прим. немає |
Юсупов, Ю. Н. Программированное орошение и дренирование в лечении больных с гнойными артритами и интрамедуллярными флегмонами [Текст] / Ю. Н. Юсупов, М. В. Епифанов // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2000. - Т. 159, № 3. - С. 55-58 MeSH-головна: АРТРИТ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- ARTHRITIS, INFECTIOUS (терапия) ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (терапия) ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (использование, методы) Дод.точки доступу: Епифанов, М. В. Вільних прим. немає |
Лоскутов, А. Е. Артроскопическая ревизия коленного сустава при остром гнойном артрите [Текст] / А. Е. Лоскутов, М. Л. Головаха // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2002. - № 2. - С. 119-121 MeSH-головна: АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование, методы) КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология, патофизиология, рентгенография) АРТРИТ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- ARTHRITIS, INFECTIOUS (диагноз) Дод.точки доступу: Головаха, М. Л. Вільних прим. немає |
Ульянченко, В. Вирусный артрит- повод для размышлений [Текст] / В. Ульянченко, И. Ульянченко // Новая Медицина Тысячелетия. - 2010. - № 2. - С. 24 Рубрики: Артрит инфекционный Дод.точки доступу: Ульянченко, И. Вільних прим. немає |
Инфекционный артрит грудино-ключичного сочленения: хирургический взгляд на проблему [Текст] / К. В. Липатов [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2015. - № 7. - С. 57-61 MeSH-головна: ГРУДИНОКЛЮЧИЧНОЕ СОЧЛЕНЕНИЕ -- STERNOCLAVICULAR JOINT (патология, патофизиология, хирургия) АРТРИТ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- ARTHRITIS, INFECTIOUS (патофизиология, хирургия) ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS (хирургия) ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED Дод.точки доступу: Липатов, К. В. Бородин, А. В. Комарова, Е. А. Пономаренко, Г. Н. Гостищев, В. К. |
Сміян, С. І. Септичний артрит [Текст] / С. І. Сміян, С. Р. Гусак // Український ревматологічний журнал. - 2020. - № 4. - С. 56-61. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: АРТРИТ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- ARTHRITIS, INFECTIOUS (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, патофизиология, эпидемиология, этиология) Анотація: Гострий септичний артрит у ревматологічній практиці є клінічною ситуацією, яка потребує невідкладних дій. Реплікація бактерій у суглобі та наслідки цього запального процесу можуть призвести до швидкого локального руйнування суглоба та розвитку системної інфекції. Мета дослідження: проаналізувати та підсумувати існуючу інформацію, що стосується септичного артриту. Матеріали і методи. Виконано огляд сучасної літератури, присвяченої проблематиці септичного артриту на основі наукометричних баз даних: MEDLINE/PubMed, Cochrane Library, Google Scholar. Результати та обговорення. Фонова патологія суглобів (ревматоїдний артрит, остеоартрит, анкілозивний спондиліт, псоріатичний артрит, гемартроз), наявність суглобових протезів сприяють підвищеному ризику розвитку септичного артриту, який поглиблюється при внутрішньосуглобовому застосуванні глюкокортикоїдів, цитотоксичних імунодепресантів, а також за умов біологічної терапії. Провідним синдромом при септичному артриті є моно-, олігоартритичний із переважним ураженням великих суглобів (колінний, гомілковоступневий) з ознаками типового запалення (набряк, локальне підвищення температури тіла, гіперемія, значна болючість при пальпації та рухах). Висновки. Своєчасна діагностика септичного артриту та проведення відповідної цільової терапії — надзвичайно важливі для зниження захворюваності та смертності, пов’язаних із цим захворюванням Дод.точки доступу: Гусак, С. Р. Вільних прим. немає |
Журавльова, Л. В. Деякі питання антибактеріальної терапії в ревматології. Огляд літератури [Текст] / Л. В. Журавльова, М. О. Олійник, Ю. К. Сікало // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 2. - С. 66-73. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (лекарственная терапия, этиология) ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (лекарственная терапия, осложнения) АРТРИТ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- ARTHRITIS, INFECTIOUS (диагностика, лекарственная терапия, этиология) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение) Анотація: Важливою проблемою сьогодення є боротьба з інфекційними агентами. Лікування інфекційної патології ревматологічних хворих часто є складним завданням. Основні проблеми, з якими стикаються лікарі‑ревматологи, — це наявність нових збудників захворювань, роль умовно‑патогенної мікрофлори та збільшення впливу резистентних мікроорганізмів, питання ефективності та взаємодії антибактеріальних засобів з протиревматичними препаратами. Усе це зумовлює необхідність пошуку і розробки нових схем та методів антибактеріальної терапії в ревматології. Основними захворюваннями, які асоціюються з бактеріальною інфекцією, є реактивні артрити, Лайм‑артрит на тлі бореліозу Лайма, бактеріальний (септичний) артрит тощо. Проаналізовано джерела літератури та міжнародні рекомендації щодо можливості застосування антибактеріальних препаратів при реактивному артриті, Лайм‑артриті та бактеріальному (септичному) артриті. Наведено схеми раціональної антибактеріальної терапії. При реактивному артриті важливе значення має своєчасне лікування хламідійної урогенітальної інфекції. Відзначено ефективність лікування ранніх стадій Лайм‑артриту, тобто на етапі мігруючої еритеми, що може бути первинною профілактикою ураження суглобів. Висвітлено комбінації та терміни проведення антибактеріальної терапії при бактеріальному (септичному) артриті. Слід пам’ятати, що бактеріальна інфекція може бути тригером розвитку ревматологічної патології, тому своєчасне застосування адекватної антибактеріальної терапії може бути первинною профілактикою окремих захворювань. Тому розробка ефективних схем раціональної антибактеріальної терапії та моніторинг інфекційних агентів є актуальними проблемами. Лікарі‑ревматологи мають бути ознайомлені з новими рекомендаціями щодо менеджменту інфекційної патології та своєчасно призначати максимально ефективні схеми і програми лікування Дод.точки доступу: Олійник, М. О. Сікало, Ю. К. Вільних прим. немає |
Диференційна діагностика реактивного та інфекційного артриту після пластики передньої хрестоподібної зв’язки [Текст] = Differential Diagnosis of Reactive and Infectious Arthritis after Anterior Cruciate Ligament Reconstruction / О. О. Коструб [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 1. - С. 39-48. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: АРТРИТ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- ARTHRITIS, INFECTIOUS (диагностика) АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (диагностика) ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ПЕРЕДНЯЯ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (патология, хирургия) Кл.слова (ненормовані): синовіт Анотація: Негативні результати пластики передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) зустрічаються в 10-20% випадків. Частота ж інфекційного артриту може досягати, за даними літератури, до 1,7% і навіть до 7,1%. Утім, пластика ПХЗ може ускладнюватись не лише інфекційним, а й реактивним артритом. Диференційна діагностика між інфекційним та реактивним артритом часто складна, але необхідна для ефективного лікування. Мета. Визначити ймовірні причини розвитку реактивного та інфекційного артриту після пластики ПХЗ, особливості їх діагностики та диференційної діагностики. Матеріали і методи. Проведено аналіз даних літератури стосовно частоти виникнення реактивного та інфекційного артриту після різних способів хірургічного лікування ушкоджень ПХЗ та застосування різних типів імплантатів, а також стосовно лабораторних показників активності запального процесу у післяопераційний період і таких показників при реактивному та інфекційному артриті. Проведено аналіз даних літератури відносно чутливості та специфічності різних способів мікробіологічних досліджень у хворих з інфекційним синовітом або артритом. Результати та їх обговорення. Припускаються численні ймовірні причини більш високої частоти інфекційного артриту при пластиці ПХЗ. Причиною розвитку реактивного артриту, за даними ряду досліджень, можуть бути синтетичні імплантати. Наш досвід використання різних за складом фіксаторів, що піддаються біодеградації, від різних виробників дозволяє стверджувати, що відсоток ускладнень залежить не стільки від самого факту біорозкладання імплантата, скільки від його складу і навіть відсоткового вмісту трикальцій фосфату, а також, власне, від виробника. Тому однозначно стверджувати, що фіксатори, що біодеградують, гірші чи кращі за металеві чи полімерні, що не піддаються біодеградації, не можна. Проте, у середньому, якщо взяти до розгляду всі наявні фіксатори різних виробників, кількість ускладнень при використанні фіксаторів, що біодеградують, – вища. Діагноз реактивного артриту часто ґрунтується на негативних результатах бактеріологічного дослідження. Враховуючи не завжди високу чутливість бактеріологічного посіву синовіальної рідини, а також тривалість дослідження, ми не можемо спиратись лише на його результати. Висновки. Найбільш складним для диференційної діагностики між інфекційним та реактивним артритом (синовітом) є гострий синовіт після оперативних втручань із приводу пластики ПХЗ із нормальними результатами бактеріологічного дослідження, але високими біохімічними показниками запалення. Ми пропонуємо підозрювати інфекційний артрит після пластики ПХЗ при наступних показниках гемограми: 1) рівень СРБ >40-50 мг/л; 2) ШОЕ >30-50 мм/год; 3) фібриноген >800 мг/мл, 4) прокальцитонін у плазмі крові >0,5 нг/мл; 4) лейкоцитоз та зсув лейкоцитарної формули ліворуч; та при наступних показниках дослідження синовіальної рідини в динаміці: 1) СРБ >40-50 мг/л; 2) лейкоцитоз зі збільшенням відсотка поліморфноядерних лейкоцитів >75% Дод.точки доступу: Коструб, О. О. Котюк, В. В. Лютко, О. Б. Колов, Г. Б. Блонський, Р. І. Засаднюк, І. А. Вільних прим. немає |