Филиппенко, В. А. Аллопластика обширного диафизарного дефекта бедренной кости после резекции ее по поводу параоссальной саркомы [Текст] / В. А. Филиппенко, Р. М. Мезенцева, А. И. Тимошенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1998. - № 1. - С. 105-107 MeSH-головна: БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (хирургия) ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование) САРКОМА -- SARCOMA (хирургия) Дод.точки доступу: Мезенцева, Р. М. Тимошенко, А. И. Вільних прим. немає |
Махсон, А. Н. Десмопластическая фиброма (десмоид) бедренной кости2 наблюдения [Текст] / А. Н. Махсон, Н. Е. Махсон, М. Ю. Щупак // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 1999. - № 4. - С. 66-68 MeSH-головна: ФИБРОМА ДЕСМОПЛАСТИЧЕСКАЯ -- FIBROMA, DESMOPLASTIC БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (диагноз, этиология) Дод.точки доступу: Махсон, Н. Е. Щупак, М. Ю. Вільних прим. немає |
Махсон, А. Н. К вопросу об операбельности в онкологической хирургии опорно-двигательного аппарата [Текст] / А. Н. Махсон, А. Ж. Хотеев, М. Ю. Щупак // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2000. - № 2. - С. 32-36 MeSH-головна: КОСТНО-МЫШЕЧНАЯ СИСТЕМА -- MUSCULOSKELETAL SYSTEM (хирургия) ПОЗВОНОЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SPINAL NEOPLASMS (хирургия) КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия) БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (хирургия) Дод.точки доступу: Хотеев, А. Ж. Щупак, М. Ю. Вільних прим. немає |
Махсон, А. Н. Метастаз рака желудка в бедренной кости у пациента 17 лет [Текст] / А. Н. Махсон, Т. В. Павленко, К. К. Пугачев // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2002. - № 2. - С. 87-88 MeSH-головна: ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (диагноз) БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (вторичный) НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS Дод.точки доступу: Павленко, Т. В. Пугачев, К. К. Вільних прим. немає |
Лоскутов, А. Е. Эндопротезирование тазобедренного сустава системой "ОРТЭН" при злокачественных опухолях в проксимальном отделе бедренной кости [Текст] / А. Е. Лоскутов, А. Е. Олейник, В. Б. Макаров // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2006. - № 4. - С. 5-11 Рубрики: Бедренной кости новообразования Тазобедренного сустава протез Эндопротезирование Дод.точки доступу: Олейник, А. Е. Макаров, В. Б. Вільних прим. немає |
Вирва, О. Є. Заміщення післярезекційних дефектів стегнової кістки у лікуванні хворих з метастатичними ураженнями [Текст] / О. Є. Вирва, Я. О. Головіна, І. А. Суббота // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 2. - С. 73-79 MeSH-головна: БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (хирургия) НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS (терапевтическое применение) Дод.точки доступу: Головіна, Я. О. Суббота, І. А. Вільних прим. немає |
Заспа, О. А. Гигантская хондробластома бедренной кости [Текст] / О. А. Заспа // Архив патологии. - 2014. - № 6. - С. 61-63 MeSH-головна: ХОНДРОБЛАСТОМА -- CHONDROBLASTOMA (диагноз, классификация, патофизиология, ультраструктура, хирургия) БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (диагноз, классификация, патофизиология, ультраструктура, хирургия) ТАЗА КОСТИ -- PELVIC BONES (патология, ультраструктура, хирургия) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Вільних прим. немає |
Вирва, О. Є. Оцінювання поширеності пухлинного ураження проксимального відділу стегна за результатами спіральної комп’ютерної томографії [Текст] / О. Є. Вирва, Р. В. Малик, Я. О. Головіна // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 1. - С. 41-49 MeSH-головна: БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (диагностика, хирургия) БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (патология, рентгенография, хирургия) ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ -- TOMOGRAPHY, SPIRAL COMPUTED (методы) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS ТОМОГРАФИЧЕСКИЕ СКАНЕРЫ РЕНТГЕНОВСКОГО ИЗЛУЧЕНИЯ КОМПЬЮТЕРНЫЕ -- TOMOGRAPHY SCANNERS, X-RAY COMPUTED (использование) Дод.точки доступу: Малик, Р. В. Головіна, Я. О. Вільних прим. немає |
Вирва, О. Є. Математичне моделювання динамічного навантаження кульшового суглоба після видалення пухлин проксимального відділу стегнової кістки [Текст] / О. Є. Вирва, Р. В. Малик, Я. О. Головіна // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - С. 15-23 MeSH-головна: КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия) БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (реабилитация, хирургия) ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (патология, хирургия) СУСТАВНОЙ ПРОТЕЗ -- JOINT PROSTHESIS (использование) ТЕЛА ЧЕЛОВЕКА ТРЕХМЕРНЫЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ -- VISIBLE HUMAN PROJECTS КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование) ХОДЬБА -- WALKING (физиология) МОДЕЛИ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ -- MODELS, THEORETICAL Анотація: В работе применен метод математического моделирования с программным обеспечением OpenSim. Использована базовая скелетно-мышечная модель и построенные модели, в которых воспроизведено состояние ТБС после удаления злокачественной опухоли верхней трети бедра и эндопротезирования с миопластикой и без нее. Проанализирована сила нагрузки, создаваемая головкой эндопротеза на вертлужную впадину. Результаты: в процессе моделирования и анализа значительных дефектов отводящих и сгибающих бедро мышц при замещении пострезекционных дефектов проксимального отдела бедренной кости модульным эндопротезом установлено изменение направления нагрузки с переднего отдела на заднюю стенку вертлужной впадины со значением втрое большим, чем в базовой модели. Также отмечено значительное снижение прижимающей силы на дно вертлужной впадины. Это приводит к резкому нарушению функции нижней конечности и обусловливает риск развития нестабильности ТБС. Методика восстановления дефектов отводящих мышц бедра за счет перемещения проксимально т. vastus lateralis позволяет компенсировать изменения нагрузки вертлужной впадины. Выводы: воспроизведение дефектов отводящих мышц в модели ведет к изменению нагрузки в передне-заднем направлении, нарушению функции конечности и повышению риска развития нестабильности ТБС. Показана целесообразность восстановления дефектов отводящих мышц бедра с помощью т. vastus lateralis. Дод.точки доступу: Малик, Р. В. Головіна, Я. О. Вільних прим. немає |
Математичне обгрунтування застосування різних методик остеосинтезу патологічного перелому проксимального відділу стегнової кістки при лікуванні метастатичних пухлин довгих кісток кінцівок [Текст] / І. А. Лазарев [и др.] // Травма. - 2016. - Т. 17, № 5. - С. 50-60. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (патология, патофизиология, хирургия) КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, хирургия) БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, хирургия) БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (осложнения, патофизиология, хирургия) ПЕРЕЛОМЫ СПОНТАННЫЕ -- FRACTURES, SPONTANEOUS (патофизиология, хирургия) ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы, оборудование) МАТЕМАТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ОСНОВНЫХ КОМПОНЕНТОВ -- PRINCIPAL COMPONENT ANALYSIS Дод.точки доступу: Лазарев, І. А. Ільніцький, О. В. Проценко, О. В. Скибан, М. В. Вільних прим. немає |
Випадок успішної діагностики та хірургічного лікування остеобластоми [Текст] / Н. О. Науменко [та ін. ] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 4. - С. 54-58. - Бібліогр.: с. 58 MeSH-головна: ОСТЕОБЛАСТОМА -- OSTEOBLASTOMA (диагностика, хирургия) БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (диагностика, хирургия) ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT Анотація: У сучасній класифікації пухлин кісток (WHO Classification of Tumours of Soft Tissue and Bone, 4-те вид., 2013 р.) [11] пухлини поділено на доброякісні і злоякісні та офіційно виділена нова група - проміжні пухлини з локально агресивним ростом [2]. Ці пухлини рідко дають метастази, але через швидке зростання, що спричиняє деструкцію кісткової тканини, і низку інших причин були виділені в окрему групу. Клінічний перебіг доброякісних пухлин кісток, як правило, сприятливий. Доброякісні пухлини складають до 50% випадків у хворих із пухлинами та пухлиноподібними ураженнями скелета. Серед них найчастіше зустрічаються: кісткоутворювальні (остеома, остеоїд-остеома та остеобластома); хрящоутворювальні (остеохондрома, хондрома, хондробластома і хондроміксоїдная фіброма); сполучнотканинні (неосифікована фіброма, ксантофіброма (доброякісна фіброзна гістіоцитома); гігантоклітинна пухлина (остеокластома). Остеобластома - це доброякісна пухлина кісток із гістологічною структурою подібною до остеоїд-остеоми, але яка характеризується більшими розмірами (понад 1 см). Остеобластома спостерігається відносно рідко й у 50% виникає в осіб віком до 20 років. Найчастіше уражаються хребці, потім стегнова та великогомілкова кістки, а саме: їх метафізарні відділи, ребра, дрібні кістки стегон і кістей [1, 3, 5, 6, 8]. Провідним клінічним симптомом є стійкий біль, який менш виражений, ніж при остеоїдній остеомі, але процес перебігає агресивніше, і ці незначні прояви можуть швидко наростати. Окремо виділяють агресивну форму остеобластоми, яка супроводжується більш бурхливою симптоматикою [4, 9]. Якість діагностики пухлин кістково-суглобового апарату залежить від раціонального використання методів: клінічне обстеження хворого, проведення лабораторних досліджень, рентгенографічні дослідження. Рентгенографія дотепер є методом первинного дослідження, що характеризується середньою чутливістю, але високою специфічністю. Тому за методом рентгенографії розпізнається непластична природа ураження, локалізація, тип та характер росту пухлини [2]. Слід зауважити, що розмір остеолітичного вогнища понад 1 см і відсутність вираженого реактивного склерозу свідчать на користь остеобластоми. Додаткові методи діагностики (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, сцинтиграфія кісток), спрямовані на уточнення діагнозу, ефективні при невеликих новоутвореннях. Остаточно діагноз верифікується гістологічно [1, 5, 7, 10]. Лікування остеобластоми хірургічне і полягає у видаленні пухлини разом зі склерозованими ділянками навколишньої кістки. Отже, остеобластома кісток - це ортопедичне захворювання, яке супроводжується певними складнощами при встановленні діагнозу, тому демонстрація такого випадку з наведенням клініко-рент- генологічної диференційної діагностики, а також результату проведеного оперативного лікування має практичне значення для лікарів ортопедів-травматологів із метою визначення тактики лікування Дод.точки доступу: Науменко, Н. О. Калашніков, А. В. Сивак, А. М. Григоровська, А. В. Вільних прим. немає |
Дроботун, О. В. До питання 3D-моделювання в плануванні лікування пухлин стегнової кістки [Текст] / О. В. Дроботун // Травма. - 2021. - Том 22, N 3. - С. 45-49. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (патофизиология, хирургия) ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование) Анотація: Результат оперативного лікування пухлин стегнової кістки (СК) залежить від знання реальної картини величини ураження кісткової тканини і м’яких тканин. Об’єктивну картину ураження може суттєво доповнити віртуальне моделювання в рамках магнітно-резонансної та комп’ютерної томографії та практично не вивчене в Україні 3D-моделювання процесу. Реальне твердотільне моделювання сегмента скелета із пухлиною може виробити найбільш оптимальний обсяг резекції і формування конструкції для стабільної фіксації фрагментів кістки. Мета роботи — удосконалити методику 3D-моделювання пухлин стегна для передопераційного планування оперативного втручання та розробки найбільш оптимальної конструкції пристрою. Матеріали та методи. Проведено аналіз доступних даних літератури, рентгенограм, історій хвороби 15 пацієнтів із пухлинами СК. Добрі результати лікування останніх можливі при ґрунтовному доопераційному плануванні. Результати. Ми застосовуємо технології 3D-моделювання та 3D-друку твердотільних моделей пухлин СК. Це дозволяє спланувати лінію передбачуваної резекції кістки, правильно сформувати трансплантат із біоактивної кераміки, тутопласту або власних кісток. 3D-моделювання допомагає створити найбільш оптимальну конструкцію пристрою, що забезпечує стабільну фіксацію цих трансплантатів до фрагментів СК. Розрахунок протяжності резекції сегмента СК з пухлиною проводили за допомогою мультидетекторної комп’ютерної томографічної перфузіографії. Це дає можливість провести передопераційний тренінг щодо встановлення конструкцій сформованих фіксаторів на сегмент фрагменти кістки — трансплантат (ФКТ), визначити його несучу здатність. На основі планування й передопераційного тренування виконано 5 операцій на СК. Для стабілізації сегмента ФКТ застосовувались оптимізовані конструкції фіксатора типу DHS-, LCP-пластин або фіксатором для малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу. Висновки. Застосування технології 3D-моделювання та 3D-друку твердотільних моделей конкретних СК і пухлин дозволяє спланувати лінію передбачуваної резекції кістки. На основі цього можна сформувати величину трансплантата, створити конструкцію фіксатора, що забезпечує стабільність у сегменті ФКТ. Перед-операційний тренінг полегшує проведення оперативного втручання. Усе це допомагає обрати найбільш оптимальну тактику лікування Вільних прим. немає |